|
|
Скачати 188.88 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА Кафедра географії та краєзнавства ОСНОВИ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА Методичні рекомендації до лабораторних занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів (4-й курс, 7-й семестр, група ІГ-44) Напрям підготовки: Гуманітарні науки Спеціальність: 6.000101. Історія Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр Укладач: кандидат педагогічних наук, доцент Мащенко Ольга Миколаївна ПОЛТАВА — 2012/13Рекомендації до виконання лабораторних робіт: За день або кілька днів до лабораторного заняття слід ознайомитися із питаннями для співбесіди та завданнями. Зміст кожної лабораторної роботи відображено у методичних рекомендаціях по виконанню лабораторних занять. Методичні рекомендації знаходяться на кафедрі географії у лаборанта. Відповіді на питання співбесіди кожен студент має вивчити до заняття згідно літературних джерел із основного та додаткового списків. На лабораторному занятті відповіді на питання співбесіди повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення); доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання; зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими. При відповідях на питання співбесіди, доповненнях та зауваженнях не можна користуватися конспектами лекцій та будь-якими іншими записами. Студенти повинні давати повністю самостійні (вивчені) відповіді або представляти результати власних розмірковувань та висновків. Усна відповідь на питання співбесіди або письмова відповідь на поточний тестовий контроль; виконання завдань (здійснення аналізу графіків, карт, схем, картосхем, таблиць, побудова схем, розв’язування задач тощо) можуть бути оцінені від 0 до 5 балів. 0 балів – незадовільно, тобто повна відсутність відповіді. 1 бал – знання лише окремих одиночних фактів. 2 бали – приблизне уявлення про деякі фрагменти навчального матеріалу, 3 бали – розуміння основних понять та закономірностей, наявність помилок у відповіді, зокрема можуть бути одна або дві грубі помилки, 4 бали – знання усього обсягу частини навчального матеріалу, що перевіряється. допускаються окремі помилки та неточності. 5 балів – точне та повне розуміння змісту дисципліни, чіткий та логічний його виклад, при необхідності власні розмірковування та правильні висновки на основі вивченого. Лабораторні завдання виконуються у письмовій формі. Спершу слід ознайомитися із методичними вказівками до лабораторних завдань, з’ясувати, яке потрібне обладнання. Це обладнання слід зручно розкласти на парті, відкрити посібники та атласи на указаних сторінках. Якщо після цього залишаються питання щодо змісту завдання чи порядку його виконання, слід звернутися за консультацією до викладача. При відсутності питань слід приступити до самостійного виконання завдань. Ксерокопії, назви, мети, обладнання та завдань акуратно вклеюються у зошит або переписуються від руки. Після кожного вклеєного завдання записуються результат його виконання. при необхідності слід креслити схеми, заповнювати таблиці, робити малюнки тощо. На кожне заняття кожен студент повинен приносити: простий олівець, кольорові олівці, лінійку, трикутник, транспортир, циркуль, географічний атлас для сьомого класу. У кінці кожного заняття зошити із виконаними завданнями студенти здають на перевірку. За письмове оформлення комплексу лабораторних робіт кожного модуля можна одержати від 0 до 5 балів. 0 балів – відсутність виконаної роботи; 1 бал – виконання окремих невеликих елементів роботи з помилками; 2 бали – виконання третини обсягу робіт із незначними помилками; 3 бали – виконання половини передбачених завдань без помилок або від половини до двох третин запланованих завдань із істотними помилками; 4 бали – виконання двох третин завдань без помилок або виконання усіх завдань, проте з деякими істотними помилками; 5 балів – повне та правильне виконання усіх завдань. ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №1 ТЕМА ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН ГЕОГРАФІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІМета: вивчити сутність періодичного закону географічної зональності, сформувати уявлення про закономірності географічного поширення зональних природних комплексів (геосистем), розвивати просторове мислення Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, карта природних зон, географічні атласи для 7 кл., настінні таблиці: “Періодичний закон географічної зональності”, “Модель узагальненого материка”, роздавальні матеріали. Питання для співбесіди:
Завдання: Завдання 1. Виявіть та опишіть закономірності поширення географічних поясів на Землі Методичні вказівки Для виконання завдання слід скористатися інформацією про розподіл залишкової сонячної радіації (радіаційного балансу) у роздавальних матеріалах “Періодичний закон географічної зональності”. Орієнтовний план відповіді: а) критерії виділення географічних поясів; б) основний напрямок їх зміни у просторі (субширотний, субмеридіональний тощо); в) обумовленість чергування географічних поясів зміною величини Rб; г) спектр географічних поясів; д) відсутність чи наявність зв’язку з розподілом суходолу й океану. Завдання 2. З’ясуйте закономірності поширення природних зон на Землі Методичні вказівки Для виконання завдання слід скористатися інформацією про розподіл залишкової сонячної радіації (радіаційного балансу) та радіаційного індексу сухості у роздавальних матеріалах “Періодичний закон географічної зональності”. Орієнтовний план відповіді: а) критерії виділення природних зон; б) основні напрямки їх зміни у просторі (субширотний, субмеридіональний тощо); в) обумовленість географічного розподілу природних зон зміною показників теплозабезпеченості (Rб) та співвідношення тепла й вологи (радіаційний індекс сухості — Кr; г) відсутність чи наявність зв’язку з розподілом суші та океану. Завдання 2. Проілюструйте субширотну закономірність чергування природних зон у просторі на прикладі одного з материків Методичні вказівки Слід обрати один з материків для виконання завдання (В — І — Африка, В — ІІ — Австралія, В — ІІІ. — Євразія, В — ІV — Північна Америка, В — V — Південна Америка). Для ілюстрування субширотної закономірності потрібно на обраному материку віднайти меридіан або смугу між двома меридіанами, вздовж яких у напрямку зі півночі на південь змінюються природні зони. Далі слід перелічити назви природних зон у послідовності їх розміщення в указаному напрямку. Перехід від однієї природної зони до іншої у більшості випадків пояснюється зміною типу зволоження (надлишкове,достатнє, недостатнє, мізерне). на основі змін витрат тепла на випаровування. Рідше причиною є зміна кількості атмосферних опадів. Дані про указані показники знаходьте на кліматичній карті світу та окремих материків. Завдання 3. Проілюструйте субмеридіональну закономірність чергування природних зон у просторі на прикладі одного з материків. Методичні вказівки Слід обрати один з материків для виконання завдання (В — І — Африка, В — ІІ — Австралія, В — ІІІ. — Євразія, В — ІV — Північна Америка, В — V — Південна Америка). Для ілюстрування субмеридіональної закономірності потрібно на обраному материку віднайти паралель або смугу між двома паралелями, вздовж якої у напрямку зі заходу на схід змінюються природні зони. Далі слід перелічити назви природних зон у послідовності їх віддалення від західного (або східного) узбережжя материків та пояснити перехід від однієї природної зони до іншої у зв’язку зі збільшенням кількості та атмосферних опадів та зумовленою цим зміною типу зволоження (надлишкове,достатнє, недостатнє, мізерне). Література: а) основна: [1] с. 56 - 69; [2] с. ; [3] с.33-34 ; б) додаткова: [3] с. 255 – 264; [4] с.333 – 339; [7] с.170-179 Лабораторне заняття №2-3 Тема: Ландшафтний рівень диференціації географічноїоболонки Мета: засвоїти поняття про ландшафт та його структуру, з’ясувати сутність морфологічних одиниць ландшафту, навчитися пояснювати та моделювати ландшафтну структуру. Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, роздавальні матеріали “Ландшафт ерозійної рівнини” та «Фаціальний склад схилу річкової долини» Питання для співбесіди:
Завдання:Завдання 1. Охарактеризуйте фаціальний склад схилу річкової долини Методичні вказівки Користуючись роздавальними матеріалами «Фаціальний склад схилу річкової долини» з’ясуйте, з яких фацій складається схил долини річки. Обґрунтуйте виділення кожної фації. Поясніть, як літогенна основа (рельєф і гірські породи) впливають на зволоження, рослинність і грунт і обумовлюють формування різних фацій. Завдання 2. На картосхемі «Ландшафт ерозійної рівнини» виділіть фації, підурочища та урочища. Методичні вказівки: Слід мати на увазі, що серед видів природно-територіальних комплексів (ПТК) вказані як фації так і урочища. Кожен вид ПТК зображено певним характером штриховки. Фації розміщені на мікроформах рельєфу або займають частину мезоформи. Підурочища займають частину мезоформи (схил, днище або вершини). За цією ознакою усі ПТК, вказані на картосхемі, поділіть на фації, підурочища та урочища. Окремі фації слід об’єднати в урочища, так само кілька підурочища об’єднуються в урочища. Для того, щоб урочища були наочно відображені на картосхемі, слід зафарбувати їх у різні кольори і ввести в умовні знаки. Кожному урочищу слід дати назву, узагальнивши найбільш значимі ознаки із усіх фацій у ньому. Назви урочищ підписують напроти кожного умовного знаку, крім того урочища слід пронумерувати римськими цифрами. Номер кожного урочища слід позначити у середній частині цього урочища. Література: а) основна: [1] с. 110-156, [3] с. 55- 63; б) додаткова: [3] с. 141 – 235; [7] с.209-223 ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 4 ТЕМА: ПОЛЯРНІ ТА СУБАРКТИЧНІ ЛАНДШАФТИ Мета: з’ясувати основні ознаки природних компонентів, взаємозв’язки між ними в полярних та субарктичних ландшафтах, навчитися створювати моделі ландшафтів. Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, карта природних зон, таблиця “Основні типи ландшафтів Землі”, роздаткові матеріали, підручники А.Г.Ісаченка. Завдання Завдання 1. Побудуйте моделі взаємозв’язків у полярних (арктичних і антарктичних) льодовикових ландшафтах. Завдання 2. Побудуйте моделі взаємозв’язків у позальодовикових ландшафтах. Завдання 3. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субарктичних (тундрових) ландшафтах. Завдання 4. Побудуйте моделі взаємозв’язків у бореально-субарктичних континентальних (лісотундрових) ландшафтах. Завдання 5. Побудуйте моделі взаємозв’язків у бореально-субарктичних приокеанічних (лучних і лісолучних) ландшафтах. Методичні вказівки Для кожного із природних компонентів слід відібрати найістотнішу, зокрема й кількісну інформацію. Її слід відобразити стисло та узагальнено у відведеному для певного природного компоненту блоці. Кожну «порцію» відомостей слід відділяти одну від одної підсумковими горизонтальними лініями. Так, у компоненті «повітря» слід вказати термічні показники, акцентувати увагу на наявності від’ємних температур, кількості опадів та показниках зволоження, тепло забезпеченості рослин, сніговому покриві. У компоненті «вода» характеризується наявність багаторічної мерзлоти, заболочення, рівень і мінералізація ґрунтових вод, густота річкової сітки, особливості водного режиму річок та озер. Компонент «грунт» має включати інформацію про зональні типи грунтів, особливості їх профілю та переважання грунтотвірних процесів. У компоненті «живі організми» слід вказати запаси біомаси та її приріст, типи рослинності, представників рослинного і тваринного світу, їх пристосування. У блоці «гірські породи» слід відобразити переважаючі зональні типи морфосульптури, типові екзогення рельєфотвірні процеси, наявність висотної поясності у гірських районах. Взаємозв’язки існують між усіма природними компонентами. Для типів ландшафтів первинними, тобто такими, що обумовлюють формування основних істотних рис кожного компоненту, є зв’язки, що відображають вплив компонента «повітря» із його кліматичними особливостями на усі інші компоненти. Тобто спочатку установити зв’язки прямого впливу клімату насамперед умов зволоження на особливості водних об’єктів, дії термічного режиму та опадів на формування ґрунтів. Також слід з’ясувати значення середніх показників тепло – та вологозабезпеченості та їх екстремальних величин як умов існування біоти, окрема і в контексті пристосувань. Друга система зв’язків — це вплив особливостей компонентів «вода», «живі організми» та «гірські породи» на утворення певних типів ґрунтів у даному типі ландшафту. Такі зв’язки зумовлені множинністю ґрунтотвірних чинників. Третя система зв’язків — уплив абіотичного середовища на живі організми. До позначених раніше кліматичних екологічних чинників, додаються впливи поверхневих та підземних вод, складу гірських порід та рельєфу. Для кожного типу ландшафту можуть бути важливими й інші види зв’язків відповідно до специфічних ознак цього типу. Стрілки зв’язків не можна проводити «безадресно» — просто від компонента до компонента. Кінці стрілок мають починатися від певної ознаки природного компонента, яка є причиною, а закінчуватися — біля ознаки іншого природного компонента, яка є наслідком. Нумерація усіх зв’язків має бути послідовно наскрізною. Література: а) основна: [1] с.231 – 245; [3] с.63-68. б) додаткова : [3] С.141 - 235; [7] с. 209 - 223. ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 5 ТЕМА: БОРЕАЛЬНІ ТА СУББОРЕАЛЬНІ ЛАНДШАФТИ Мета: з’ясувати основні ознаки природних компонентів, взаємозв’язки між ними в бореальних та суббореальних ландшафтах, розвивати вміння створювати моделі ландшафтів. Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, карта природних зон, таблиця “Основні типи ландшафтів Землі”, роздаткові матеріали, підручники А.Г.Ісаченка. Завдання: Завдання 1. Побудуйте моделі взаємозв’язків у бореальних (тайгових) ландшафтах. Завдання 2. Побудуйте моделі взаємозв’язків у суббореальних-гумідних (широколистянолісових) ландшафтах. Завдання 3. Побудуйте моделі взаємозв’язків у суббореальних семигумідних (лістостепових) ландшафтах. Завдання 4. Побудуйте моделі взаємозв’язків у суббореальних семиаридних (степових) ландшафтах. Завдання 5. Побудуйте моделі взаємозв’язків у суббореальних аридних (напівпустельних) ландшафтах. Завдання 6. Побудуйте моделі взаємозв’язків у суббореальних екстрааридних (пустельних) ландшафтах. Дивись методичні вказівки до лабораторного заняття №4 Література: а) основна: [1] с. 245 - 248, 248 - 255. [2] с. [3] с.69-71 б) додаткова : [3] С.141 - 235; [7] с. 209 - 223. ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 6 ТЕМА: ТРОПІЧНІ, СУБЕКВАТОРІАЛЬНІ ТА ЕКВАТОРІАЛЬНІ ЛАНДШАФТИ Мета: з’ясувати основні ознаки природних компонентів, взаємозв’язки між ними в полярних та субарктичних ландшафтах, навчитися створювати моделі ландшафтів. Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, карта природних зон, таблиця “Основні типи ландшафтів Землі”, роздаткові матеріали, підручники А.Г.Ісаченка. Завдання: Завдання 1. Побудуйте моделі взаємозв’язків у тропічних екстрааридних (пустельних) ландшафтах. Завдання 2. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субекваторіально-тропічних аридних (опустелено-саванових) ландшафтах. Завдання 3. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субекваторіально-тропічних семиаридних (типових саванових) ландшафтах. Завдання 4. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субекваторіально-тропічних семигумідних (вологосаванових, лісосаванових) ландшафтах. Завдання 5. Побудуйте моделі взаємозв’язків у тропічних гумідних («дощових» лісових) ландшафтах. Завдання 6. Побудуйте моделі взаємозв’язків у субекваторіальних гумідних (перемінно-вологих лісових) ландшафтах. Завдання 7. Побудуйте моделі взаємозв’язків у екваторіальних ландшафтах. Дивись методичні вказівки до лабораторного заняття №4 Література: а) основна: [1] с. 265 – 274; [2] с. [3] с. 69-71 б) додаткова : [3] С.141 - 235; [7] с. 209 - 223. Основна література
Додаткова література
Самостійна робота Завдання 1. Користуючись настінними картами природних зон, рослинності, зоогеографічної та таблицею “Графік географічної зональності”, картами на с.36, 37, 41, 43, 44, 45, 46 в атласі вчителя та літературою з поданого далі списку, складіть коротку характеристика природних зон Землі за наступним планом: 1. Термічні умови (основний показник — радіаційний баланс). 2. Ступінь зволоженості (основний показник — радіаційний індекс сухості). 3. Ступінь і характер вираженості сезонної різниці за термічними умовами і умовами зволоженості (карти в атласі вчителя на С.37,41). 4. Ґрунти (зональні типи) (карта ґрунтів на С.43 атласу вчителя). 5. Рослинність (карта рослинності на С.44 атласу вчителя). 6. Тваринний світ (зоогеографічна карта на С.45 атласу вчителя). В-І Природна зона арктичних та антарктичних пустель. В-ІІ Природна зона тундри В-ІІІ Природна зона лісотундри. В- ІV Природна зона тайги В – V Природна зона мішаних лісів В – VІ Природна зона широколистих лісів В-VІІ Природна зона лісостепу В-VІІІ Природна зона степу В-ІХ Природна зона напівпустель і пустель помірного поясу В-Х Природна зона субтропічних напівпустель і пустель. В-ХІ Природна зона шорстколистих лісів і чагарників субтропічного поясу. В-ХІІ Природна зона саван і прерій субтропічного поясу. В-ХІІІ Природна зона субтропічних степів В-ХІV Природна зона тропічних пустель і напівпустель. В-XV Природна зона саван і рідколісь низьких широт. В-ХVІ Природна зона перемінно-вологих лісів тропічного, субекваторіального і екваторіального поясів В-ХVІІ Природна зона приокеанічних вологих лісів тропічних, субекваторіальних, і екваторіальних широт. В-ХVІІІ Природна зона вологих екваторіальних лісів В-ХІХ Природна зона мішаних лісів субтропічного поясу. Література: а) [1] С.; [2] С.253-257; [3] С.; [4] С.; [5]С. 36, 37, 41, 43, 44, 45, 46; Література
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА Методичні вказівки Індивідуальна робота виконується у формі рефератів та наочності до них. Наочність може бути представлена презентаціями та ілюстративними матеріалами в електронній формі, ілюстративними альбомами на паперових носіях та настінними переносними таблицями, що ілюструють та унаочнюють окремі питання курсу. Форма індивідуальної роботи визначається викладачем із урахуванням уподобань та можливостей студентів. Реферат повинен мати обсяг 10-12 сторінок рукописного тексту на аркушах формату А-4, переплетених або поданих у файловій папці. У рефераті мають бути представлені такі структурні елементи: титульна сторінка, оформлена за стандартними вимогами; план із 3-5 пунктів; короткий вступ (до півсторінки) із обґрунтуванням структури реферату; основна частина; короткі висновки (до півсторінки) та список літератури зі 4-7 найменувань. Завдання 1. Охарактеризуйте клас сакральних антропогенних ландшафтів. Завдання 2 .Охарактеризуйте клас тафальних антропогенних ландшафтів Завдання 3 .Охарактеризуйте клас дорожніх антропогенних ландшафтів Завдання 4 .Охарактеризуйте клас сільськогосподарських антропогенних ландшафтів Завдання 5. Охарактеризуйте клас водогосподарських антропогенних ландшафтів Завдання 6. Охарактеризуйте клас лісогосподарських антропогенних ландшафтів Завдання 7. Зональний ряд одиниць фізико-географічного районування Завдання 8. Азональний ряд одиниць фізико-географічного районування Завдання 9. Поняття про ландшафт та його різні тлумачення Завдання 10. Компоненти ландшафту та чинники ландшафтоутворення Завдання 11. Морфологічна структура ландшафту Завдання 12. Процеси функціонування ландшафту Завдання 13. Види динаміки ландшафтів та розвиток ландшафтів . Завдання 14.Антропогенна трансформація ландшафтів Завдання 15. Класифікація природних ландшафтів А.Г.Ісаченка Завдання 16. Учення про антропогенні ландшафти Завдання 17. Методика польових ландшафтних досліджень Завдання 18. Культурний ландшафт та принципи організації його території Завдання 19. Етапи розвитку ландшафтознавства СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ А) ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
Б) ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
|
| ОСНОВИ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА Кушнір Л. М. – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та краєзнавства Полтавського державного педагогічного університету... |
Урок із спецдисциплін операторів комп’ютерного набору Урок-конкурс «Найкращий оператор!» ... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної МЕТА: розглянути з особовим складам 1-го караулу основи християнства, його історію та основи віровчення |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної МЕТА: розглянути з начальницьким складам СДПЧ-3 основи християнства, його історію та основи віровчення |
| Уроку. Тематичне оцінювання №5 Знайдіть об'єм правильної чотирикутної піраміди, діагональ основи якої дорівнює 4 см, а бічне ребро утворює з площиною основи кут... |
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ОСНОВИ САМОПІЗНАННЯ» ДЛЯ УЧНІВ 9 11 КЛАСІВ Коновальчук В.І. Основи самопізнання: навчальний курс. Черкаси: ОІПОПП, 2011. 28с |
| ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ОСНОВИ САМОПІЗНАННЯ» ДЛЯ УЧНІВ 9 11 КЛАСІВ Коновальчук В.І. Основи самопізнання: навчальний курс. Черкаси: ОІПОПП, 2011. 28с |
Календарно-тематичний план "Основи кадрового менеджменту" для професії... Теоретико-методологічні основи управління персоналом. Концепція управління людськими ресурсами |
| Скільки років працює вчителем ваш стажист? ... |
Програма вирівнювального модулю «Економіка 1» «Економіка 1» (основи ринкової економіки; основи макроекономіки) за напрямом підготовки «Економіка» і «Адміністративний менеджмент»... |