|
|
Скачати 1.49 Mb.
|
На верхню межу атмосфери надходить сонячне випромінювання (видиме, ультрафіолетове та інфрачервоне). Атмосфера як потужний фільтр вилучає із спектру деякі зони. Поглинаючи сонячну радіацію, атмосфера нагрівається. Внаслідок цього в атмосфері утворюються шари високої енергії (іоносфера та стратосфера). Найсуттєвішим є поглинання γ – випромінювання і ультрафіолетової радіації у термосфері, а потім в озоновому шарі. Сонячна радіація. що надійшла на Землю, обумовлює механічні рухи речовини, основні хімічні реакції, теплові процеси.1.2.4. Вертикальна ярусність географічної оболонкиУ географічній оболонці сформована така вертикальна ярусність геосфер, яка впорядковує їх відповідно до питомої ваги переважаючих типів речовини. Земна кора також стратифікована за питомою вагою (гравітаційна стратифікація). На материках верхній ярус земної кори представлений стратисферою (шаром осадових порід), яка на поверхні Землі перетворена на кору вивітрювання і грунт. Земна кора під океаном вкрита шаром води. Верхній шар і над материками, і над океанами утворює атмосфера. Цю загальну вертикальну структуру ускладнюють у деяких районах земної кулі морська і материкова криги, які також відповідають місцю згідно з їхньою питомою вагою (за винятком підземного льоду, що формується інакше). Живі організми не утворюють суцільного шару, проте всі вони розташовуються на «своєму місці», тобто в ґрунті і над ним. Складніший розподіл у водоймах: живі організми займають різні шари води; зазвичай, ті з них, що здатні до активного плавання, мають питому вагу тіла ту саму, що й вода. Інші (наприклад, донні організми) мають густину тіла вищу — проміжну між водою й твердим субстратом. Від гравітаційної стратифікації спостерігається багато відхилень, що підкреслює складність взаємодій. Навіть у літосфері (наприклад, за результатами буріння Кольської надглибокої свердловини) спостерігається дуже складна стратифікація речовини. Відхилення проявляються також у наявності в земній корі і ґрунті води й повітря, в атмосфері — твердих частинок і води тощо. Це свідчить про те, що відбуваються процеси, які зумовлюють переміщення речовини проти сили ваги. В цілому, за Г.Д.Ріхтером, виділяють такі типи ярусності географічної оболонки:
Вертикальна ярусність проявляється і в межах окремих оболонок. Так, у межах суходолу виділяють яруси: низовинних рівнин; низькогірний; середньогірний; високогірний. Ярусними можна вважати і висотні пояси ландшафтів, й товщу океанської води. 1.2.5. Контактні зони у географічній оболонціПо суті географічна оболонка є гігантською контактною зоною між Космосом і Землею. Отже, більшість властивостей географічної оболонки зумовлені її розташуванням у структурі Всесвіту: наскрізний характер потоків енергії, замкнені кругообіги речовини, «пристосувальні» механізми та структури, що зменшують залежність стану системи від зовнішніх впливів. Усередині географічної оболонки є безліч контактних зон різного рангу. Зонами глобального рівня є поверхня суходолу та поверхня океану. Звичайне мислення людини неспроможне правильно оцінити масштаби та співвідношення явищ. Наприклад, якщо Землю зменшити до розмірів шкільного глобуса, то товщина океану буде меншою за шкуринку цибулі. Отже, саме поверхневу зону океану зовсім не можна виразити в розумних співвідношеннях з масштабами глобальних перетворень, але за своїм значенням вона колосальна. Поверхневий шар океану завтовшки 1 мм має майже таке саме значення, як уся інша його товща через те, що тут відбувається газообмін з атмосферою та випаровування води, здійснюється перенос тепла і, насамперед, регулюється газовий склад атмосфери. Саме тут, у верхньому шарі води, зосереджена найбільша частина мікроорганізмів, так званий нейстон — найдрібніші складові планктону, від яких розпочинається довгий та складний харчовий ланцюг усього океану. Нейстон, по суті, утворює поверхневе середовище життя: поглинає частину СО2, виділяє (і частково використовує на дихання) О2, іонізує гази й солі, сприяючи певною мірою біохімічних процесів тощо. Нейстон навіть механічно перемішує верхній шар води, приводячи її в рух (на мікроскопічному рівні) джгутиками, що безперервно рухаються. Поверхнева плівка океану утримує основні забруднювачі — нафту та поверхнево активні речовини, отже, має вирішальне екологічне значення, бо таким чином регулюється обмін з атмосферою й активність біоти. Контактною зоною в Океані є термоклин (поверхня контакту різних за температурою водних мас) і галоклин (поверхня контакту різних за солоністю водних мас), а також межі водних мас - океанські фронти, придонні шари води. Одною з найактивніших є берегова контактна зона — узбережжя разом із прилягаючою до нього частиною моря. Ця зона має не лише фізико-географічне, а й економічне, геополітичне та культурно-історичне значення. За словами відомого економіко-географа П.Хаггета (1979 р.), «вся історія людства пов'язана з узбережжям, з розмежувальною лінією між суходолом і морем... Ще в глибоку давнину людина використовувала узбережжя як шлях сполучення. В епоху Відродження береги були трампліном для колонізації та завоювання нових земель. У другій половині XX ст. людина мурує у береговій зоні найбільші свої міста: адже 3/4 найкрупніших міст Землі з населенням понад 4 млн. жителів кожне розміщено на узбережжях морів та озер. Більшість решти великих міст тяжіють до берегів великих рік”. Принадливою властивістю узбережжя є більша порівняно із суходолом різноманітність умов життя, доступних засобів існування та територіального підходу. Важливе й те, що узбережжя більш привабливе в естетичному відношенні — також через розмаїття зовнішніх форм і станів, що їх воно набуває час від часу. Узбережжя є множинною границею, оскільки тут зустрічаються, крім води, суходолу й повітря, також і інші субстанції. Наприклад, тут є таке специфічне утворення, як морські бризки (з них потім випаровується сіль, що утворює найтонший аерозоль) та морська піна (в ній відбуваються миттєві геохімічні реакції). На відміну від берегової зони, центральні райони Океану часто мають збідніле життя, насамперед через брак контактних поверхонь. У таких місцях можливо навіть активізувати біоту, створюючи штучні поверхні, що можуть бути субстратом розташування живих організмів. На суходолі контактними зонами є саме поверхня ґрунту або гірських порід, поверхня льоду, снігу тощо. Величезне значення має грунт, що сприймає більшу частину сонячної радіації та бере участь у безлічі процесів, та рослинність, оскільки вона виконує функцію світофільтра і чинника обміну мінеральною речовиною, вологою і повітрям з атмосферою. Джерелами активної взаємодії є контактні зони суходолу й океану в місцях впадання великих річок — дельтах, естуаріях, а також в морських затоках. Тут відбуваються складні біогеохімічні процеси, відтворюється біота, відбувається активне самоочищення — отже, відновлюється середовище. РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ 2.1. Основні закономірності географічної оболонки 2.1.1. Закономірність цілісності географічної оболонки Енергія та речовина, що надходить в географічну оболонку, не зникає, а зберігається та перетворюється у послідовних ланцюжках природних процесів. Сукупність цих процесів забезпечує тісний взаємозв’язок та взаємодію природних компонентів та геосфер. Таким чином, із останніх утворюється єдина глобальна геосистема — географічна оболонка, що характеризується, перш за все, цілісністю. Вказана закономірність проявляється у тому, що зміна одного природного компонента викликає зміни усіх інших і геосистеми в цілому. Зміни, що відбуваються в одній частині географічної оболонки, обов’язково відображаються більшою чи меншою мірою в інших її частинах. Дуже яскраво закономірність цілісності можна простежити на прикладі періодів зледенінь. При похолоданнях, викликаних космічними причинами, зовнішніми по відношенню до географічної оболонки, послідовно відбуваються зміни у її різних частинах та в усіх геосферах. Утворюються величезні льодовикові покриви. Оскільки льодовики утворюються за рахунок вологи, що надходить з океану, консервація води в них викликає зниження рівня Світового океану. Загальна ж кількість води в гідросфері при цьому зберігається. Зниження рівня Океану впливає на всю Землю — і безпосередньо, і опосередковано. Змінюються обриси і площа материків та островів. Деякі материки з’єднуються сухопутними перемичками, через які починають мігрувати, а отже перерозподілятися і змінювати свої ареали наземні рослини і тварини. Для поширення водних організмів такі перемички стають бар’єрами. Опосередкований вплив полягає в тому, що зниження рівня Світового океану означає зниження базису ерозії. Внаслідок цього активізуються екзогенні процеси рельєфоутворення: водна ерозія, руйнівна діяльність льодовиків тощо. Відбувається зниження та інтенсивне розчленування земної поверхні. Для території України, наприклад, це означає розвиток ярів та річкових долин, знесення родючих шарів ґрунту, тобто погіршення умов життєдіяльності населення. У теплі міжльодовикові періоди талі води льодовиків повертаються в океани, рівень останніх підвищується, виникають нові моря, розділяються материки, острови. Серед екзогенних процесів рельєфоутворення переважає акумуляція усіх видів, що призводить до вирівнювання рельєфу материків. Міграція наземної флори та фауни обмежується, а водних організмів — посилюється. Ростуть коралові споруди тощо . 2.1.2. Закономірність кругообігів речовини та перетворення енергії у географічній оболонці Цілісність географічної оболонки забезпечується процесами кругообігів речовини та перетворення енергії. Танення льодовиків десь у Гренландії чи Антарктиді рано чи пізно полишає свій слід у глибині континентів, передаючись туди через екзогенні процеси рельєфоутворення, зміну кліматичних умов тощо. Наслідки будуть і в тропічних морях, де корали нарощуванням вгору своїх споруд намагаються наздогнати рівень океану, що піднімається. Закономірності збереження в природі, і відповідно закономірності цілісності географічної оболонки реалізуються в процесах кругообігу речовини та перетворення енергії на Землі. Збереження речовини при її обмеженому об’ємі на Землі та ефективне використання відносно сталої та порівняно невеликої кількості енергії, що надходить на нашу планету, забезпечується різноманітними кругообігами. Роль останніх у підтриманні "енергетичного бюджету" та забезпеченості збалансованості "економіки" природи Землі колосальна за масштабами і виключна за значенням. До наскрізних універсальних кругообігів, що зв’язують між собою усі геосфери, належать: кругообіг води у природі та біологічні кругообіги. Відбуваються кругообіги і в геосферах: циркуляція океанічних вод, циркуляція атмосфери та кругообіги гірських порід. Вони забезпечують як внутрішню цілісність геосфер, так і енергетичні зв’язки між ними. Всі кругообіги у географічній оболонці — послідовні ланцюги перетворення речовин та енергії, що надходить із надр (ендогенні джерела) та з Космосу (екзогенні джерела). Обидва джерела є зовнішніми відносно географічної оболонки як глобальної геосистеми. |
| ОСНОВИ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА Методичні рекомендації знаходяться на кафедрі географії у лаборанта. Відповіді на питання співбесіди кожен студент має вивчити до... |
Урок із спецдисциплін операторів комп’ютерного набору Урок-конкурс «Найкращий оператор!» ... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної МЕТА: розглянути з особовим складам 1-го караулу основи християнства, його історію та основи віровчення |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної МЕТА: розглянути з начальницьким складам СДПЧ-3 основи християнства, його історію та основи віровчення |
| Уроку. Тематичне оцінювання №5 Знайдіть об'єм правильної чотирикутної піраміди, діагональ основи якої дорівнює 4 см, а бічне ребро утворює з площиною основи кут... |
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ОСНОВИ САМОПІЗНАННЯ» ДЛЯ УЧНІВ 9 11 КЛАСІВ Коновальчук В.І. Основи самопізнання: навчальний курс. Черкаси: ОІПОПП, 2011. 28с |
| ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ОСНОВИ САМОПІЗНАННЯ» ДЛЯ УЧНІВ 9 11 КЛАСІВ Коновальчук В.І. Основи самопізнання: навчальний курс. Черкаси: ОІПОПП, 2011. 28с |
Календарно-тематичний план "Основи кадрового менеджменту" для професії... Теоретико-методологічні основи управління персоналом. Концепція управління людськими ресурсами |
| Скільки років працює вчителем ваш стажист? ... |
Програма вирівнювального модулю «Економіка 1» «Економіка 1» (основи ринкової економіки; основи макроекономіки) за напрямом підготовки «Економіка» і «Адміністративний менеджмент»... |