РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА інноваційного розвитку Львівської області на 2012 2015 роки
|
|
Скачати 0.86 Mb.
|
|
Доповнення до “Оцінки ресурсного забезпечення Програми”:
Досвід реалізації інноваційних політик у Фінляндії Фінляндія – лідер рейтингу конкурентоспроможності країн за 2009 – 2010 рр., який регулярно публікується двома міжнародними організаціями – Світовим економічним форумом (СЕФ) та Швейцарської бізнес-школою (IMD). Важливим досягненням країни є один із найнижчих рівнів корупції серед країн світу, а також законослухняність та чесність громадян, що поряд із іншими факторами і зумовило її успіх. Валовий внутрішній продукт (далі – ВВП) на душу населення у 2010 р. становив 44,491 дол. США, одним із найвищих у світі є щорічний приріст ВВП - 5,1% (в середньому по країнах Євросоюзу – 2,6%). Особливо важливим є те, що Фінляндія належить до країн із найменшим соціальним розшаруванням. Важливу роль при визначенні напрямку економічного розвитку і побудові інформаційного суспільства відіграє держава. Фінляндія – одна з найбільш високотехнологічних країн Європи, її називають “країною хай-теку”. За обсягом інвестицій у наукові дослідження Фінляндія належить до числа провідних країн світу. Країна інвестує в наукові дослідження та розробки 5 млрд євро на рік, у 2010 р. цей показник становив 3,3% ВВП. 73,3% від цієї суми надходить безпосередньо від підприємств, а 26,7% – від держави. До найбільших компаній, які найактивніше працюють у сфері інноваційного впровадження, зокрема в електронній та електротехнічній галузях, належать концерни та міжнародні промислові корпорації, такі як “Нокіа”, “АББ” і “Елкотек”. “Нокіа” належить до числа світових лідерів із виробництва мобільних телефонів і відповідного обладнання для систем стільникового зв’язку. Фінляндія стала першою серед країн Європи, яка прийняла концепцію національної інноваційної системи як основного елемента політики у сфері науки і технології. На практиці це означало збільшення кількості підприємств, здатних до швидкого зростання за рахунок інновацій та впровадження ноу-хау, а також підтримку організацій, які займаються дослідницькою діяльністю. Інноваційна система Фінляндії заснована на взаємодії держави, університетів, науково-дослідних установ, дослідницьких центрів та підприємств. Організаціями, відповідальними за наукову, технологічну та інноваційну політику, є Міністерство освіти та Міністерство торгівлі і промисловості, Міністерство працевлаштування та економіки. Через них здійснюється майже 80% державного фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок (далі – НДДКР). Серед організацій, які отримують державне фінансування наукових розробок та розвитку технологій, центральне місце займають університети, політехнічні інститути, академія Фінляндії та Фінське фінансове агентство з технологій та інновацій “Текес” (Teknologian Keskus). У 2010 р. загальний обсяг асигнувань і витрат із бюджетних коштів на наукові дослідження становив 2,055 млн євро. “Текес” фінансує розробку інноваційної продукції, послуг і технологічних процесів, а також науково-дослідні проекти з розробки, що сприяють бізнесу концепцій, методів і брендів. На сьогодні “Текес” фінансує приблизно 1500 проектів НДДКР у приватному секторі, а також майже 600 аналогічних проектів в університетах, науково-дослідних інститутах та професійних ВНЗ. Будучи державною фінансової установою, “Текес” не націлений на отримання від своєї діяльності прямої економічної вигоди і не вимагає авторських прав на винаходи. Проекти, які фінансуються “Текес”, спрямовані на довготермінову користь для економіки та суспільства. Важливими чинниками конкурентоспроможності та економічного зростання є міжнародне співробітництво і створення партнерських мереж. Фінансовані фондом “Текес” проекти міжнародного співробітництва різноманітні за формою. Співпраця передбачає реалізацію спільних проектів із іноземним партнером або програми обміну інформацією та придбання промислових прав для виробничого впровадження розробок. Науково-дослідні проекти можуть також передбачати роботу фінських науковців і спеціалістів за кордоном, а також запрошення зарубіжних науковців та фахівців до Фінляндії. “Текес” виконує консолідуючу функцію між громадськими та приватними дослідницькими організаціями і промисловістю, насамперед між університетами та малими і середніми підприємствами. У контексті виробничих компаній програми “Текесу” привабливі тим, що забезпечують доступ до знань, а дослідницькі інститути мають можливість продавати результати своїх досліджень комерційним структурам. Національний фонд досліджень та розвитку “Сітра” (Suomen itsenaisyyden juhlarahasto) функціонує як головний орган, що формує основні напрями інноваційної політики держави, і підпорядковується безпосередньо фінському парламенту. Діяльність “Сітри” фінансується за рахунок доходів від статутного капіталу та об’єктів венчурного капіталовкладення. “Сітра” і “Текес” здійснюють фінансування прикладних досліджень та наукових розробок. Інноваційна система Фінляндії представлена також університетами, які здебільшого здійснюють фундаментальні дослідження, що фінансуються із державного бюджету, політехнічними інститутами, різними науково-дослідними установами, технопарками, бізнес-інкубаторами тощо. Університети та науково-дослідні інститути тісно співпрацюють із промисловим сектором, утворюючи єдину, взаємопов’язану мережу. Університет Аальто (Aalto University) утворений в 2010 р. шляхом злиття трьох великих ВНЗ Фінляндії: Гельсінська вища школа економіки, Університет мистецтва і дизайну та Технологічний університет Гельсінкі. Таке унікальне поєднання різних галузей знань мотивує студентів на досягнення в суміжних дисциплінах і спеціальностях та стимулює розвиток креативного мислення й інноваційних підходів до організації бізнесу. При університеті існує бізнес-інкубатор, який крім того, що надає в оренду офіси до 12 кв. м, конференц-зали, Інтернет, також проводить навчання, тренінги, сприяє встановленню контактів, наставництво з боку досвідчених бізнесменів, знайомство з бізнес-ангелами. До бізнес-інкубатора приймаються команди (від 2 до 4 осіб), які мають інноваційні ідеї та зареєстровані у Фінляндії. Інкубаційний період триває 3 роки, кожного року бізнес-інкубатор переукладає договір з підприємством. Весь інкубаційний процес поділяється на три періоди:
При прийнятті до інкубатора держава надає 10 – 15 тис. євро для розвитку компанії. Згодом молода компанія після перших успішних кроків реалізації власного проекту може звернутись за підтримкою до “Текеса”. Поряд із традиційним бізнес-інкубатором в Університеті Аальто існує і прискорена програма створення власного бізнесу – стартовий Майданчик для бізнесу (Venture Garage). Сформувати економічне середовище, яка забезпечує сталий розвиток науково-технічного підприємництва, дають змогу технопарки. У Фінляндії на сьогодні існує 7 технопарків. Так у м. Еспо в межах технопарків розвивається три кластери: мобільних послуг, ІТ-технологій та дизайнерських послуг. У м. Оулу, яке є північним центром бізнесу Фінляндії, існує два основні кластери: біотехнологій та медичного обладнання. Фундаментальні та прикладні дослідження у Фінляндії проводить VTT. Ця організація надає високо технологічні рішення та інноваційні послуги, а також послуги з розробки, ліцензування та патентування продукції. Третину фінансування VTT здійснює уряд Фінляндії, третину – промислові підприємства, які замовляють дослідження, а третину своїх коштів організація отримує, беручи участь у тендерах по програмах ЄС та “Текеса”. Таким чином, ознайомившись із інноваційною системою Фінляндії, можна зробити висновок, що комплексний підхід до створення інноваційної моделі національної економіки, системне стимулювання розвитку підприємництва, активне сприяння держави підприємствам, здатним до швидкого зростання, промоція експорту та сприяння приходу транснаціональних компаній, ефективна взаємодія науки з бізнесом, довготермінові вкладення в освіту, науку, інновації дали змогу цій країні в короткі терміни здійснити прорив у число високорозвинених країн світу. Підтримка інноваційного та конкурентоспроможного середовища для розвитку малого та середнього підприємництва; культура та соціальний капітал – ключові компоненти конкурентоспроможності в епоху економік знань; перевтілення знань та технологій у надання бізнес-послуг. Додаток 8 КОНЦЕПЦІЯ розвитку індустріальних парків Львівської області 1. ВСТУП Ця Концепція розвитку індустріальних парків Львівської області Регіональної програми інноваційного розвитку Львівської області на 2012–2015 роки (надалі – Концепція) визначає основи правових, організаційних і економічних умов створення й функціонування індустріальних парків на території Львівської області з метою реалізації інвестиційної й інноваційної політики місцевих органів влади і сприяння розвитку усіх видів підприємництва в регіоні. Концепція розроблена відповідно до Закону України “Про індустріальні парки", Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року, затвердженої рішенням Львівської обласної ради 13.03.2007 №193, з врахуванням змін та доповнень до Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року в контексті заходів і завдань програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" затверджених розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17.05.2012р. №309/0/5-12, Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2011-2012 роки, затвердженої рішенням сесії Львівської обласної ради №125 від 17.05.11р. 2. МЕТА ТА ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ Індустріальні парки створюються з метою формування механізмів ефективного задоволення попиту інвесторів на майданчики, що підготовлені до розміщення об'єктів інноваційної сфери, промисловості, логістики та супутнього сервісу, для підвищення якості життя населення, усунення диспропорцій у рівнях розвитку регіонів Львівської області за допомогою поліпшення інвестиційного та інноваційного клімату, забезпечення зайнятості працездатного населення територіальних утворень області й створення умов для розгортання на базі промислових парків конкурентоспроможних промислових виробництв і супутнього сервісу. Основними завданнями при створенні індустріальних парків є: - забезпечення росту надходжень до місцевих бюджетів, у першу чергу, за рахунок створення додаткових робочих місць і збільшення середньої заробітної плати (податок на доходи фізичних осіб); - забезпечення збалансованості, пропорційності й комплексності соціально-економічного розвитку територіальних утворень Львівської області; - сприяння активній диверсифікованості територіальних утворень Львівської області у виробничому відношенні; - підтримка у проведенні модернізації й реструктуризації підприємств усіх видів діяльності з метою підвищення їхньої рентабельності й конкурентоспроможності; - забезпечення стабільності умов інвестиційної діяльності протягом усього періоду створення інфраструктури й облаштованості промислового парку; - створення умов для підвищення добробуту й купівельної спроможності населення Львівської області; - створення сприятливих умов для розвитку малого й середнього підприємництва щодо забезпечення діяльності індустріальних парків на території Львівської області. При створенні індустріальних парків в Львівській області реалізуються такі основні принципи: - раціональність використання науково-виробничого потенціалу Львівської області, її земельних, природних і трудових ресурсів; - стимулювання створення нових робочих місць; - пріоритетний розвиток видів діяльності, передбачених цілями створення промислового парку; - соціальне партнерство у трудовій сфері працівників (представників працівників), роботодавців (представників роботодавців) і органів місцевого самоврядування; - розмежування повноважень і відповідальності всіх учасників процесу створення промислових парків; - державно-приватне партнерство при створенні інфраструктури промислового парку; - екологізація виробничо-господарської діяльності й раціонального природокористування. 3. АКТИВИ ТА ПЕРЕВАГИ ОБЛАСТІ РОЗТАШУВАННЯ Область розташована на крайньому заході України. Межує: на півночі і північному сході — з Волинською і Рівненською областями, на заході і південному сході — з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні — із Закарпатською областю, на заході — з Польщею. Довжина області з півночі на південь складає 240 км, із заходу на схід — 210 км. Львівська область утворена 4 грудня 1939 р. Її площа становить 21,8 тис. кв. км (3,6% від території України). Чисельність населення - 2539,03 тис. чоловік (5,57% населення України), у тому числі міське - 1542,83 тис. чоловік (60,76%), сільське - 996,2 тис. чоловік (39,2%). Адміністративно область розділена на 20 районів, 44 міста, у тому числі 9 міст обласного підпорядкування (Львів, Борислав, Дрогобич, Новий Розділ, Моршин, Самбір, Стрий, Трускавець, Червоноград), 34 селища міського типу і 1850 сільських населених пунктів. Адміністративний центр — місто Львів — був заснований у 1256 р. У даний час станом на 1 січня 2012 року у місті проживають 755,4 тис. жителів, в області - 2540,9 тис.осіб, або 5,6% від загальної кількості населення України. На кожний квадратний кілометр території припадає 116,4 осіб. За кількістю населення область посідає четверте місце після Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей, а за щільністю населення - друге після Донецької. Область знаходиться в межах Волинської і Подільської височин, вона перетинає три природні зони: лісову, лісостепову і зону висотної поясності Карпат. Серед корисних копалин області найбільше значення мають паливно-енергетичні ресурси. Це родовища газу, нафти, кам’яного вугілля, що розробляється в частині Львівсько-Волинського вугільного басейну на півночі області. Область має родовища пальних сланців, калійної солі, сірки, гіпсу, будівельних і вогнетривких глин, мергелю, вапняків.  Рис. 1 Географічне розташування ПРОМИСЛОВІСТЬ ЯК ОДИН З ПРІОРИТЕТІВ Промисловість області характеризується різноплановістю та багатогалузевим укладом. Основну частку займають галузі виробництва харчових продуктів, машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції, целюлозно-паперове виробництво та видавнича діяльність.  Рис.2. Структура промисловості Львівщини за 9 місяців 2012 року. За своїм потенціалом, сфера промисловості здатна забезпечити зростання добробуту мешканців та продуктивного капіталу економіки, сприяти економічному та соціальному розвитку області. Промислові підприємства за 9 місяців 2012 року реалізували промислової продукції на 23 млрд. грн., з неї 5152 млн. грн. – продукції добувної та переробної промисловості. На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у січні−вересні 2012 року реалізовано промислової продукції на 7896 млн. грн. Частка галузі у загальнопромисловому обсязі області була однією з найбільших і становила 37,4 відсотка. У машинобудуванні у січні−вересні 2012 року реалізовано продукції на суму 2158 млн. грн. Частка галузі у загальнопромисловому обсязі Львівської області становила 10,2 відсотка. У хімічній та нафтохімічній промисловості у січні−вересні 2012 року було реалізовано продукції на 1521 млн.грн. або 7,2 відсотків від загальнопромислового обсягу Львівщини. На підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції у січні–вересні 2012 року обсяг реалізації становив 1276 млн. грн. або 6,1 відсотка від загальнопромислового обсягу. На підприємствах целюлозно-паперового виробництва та поліграфічної діяльності у січні–вересні 2012 року реалізували продукції на 1142 млн. грн., питома вага галузі становила 5,4 відсотка. У галузі металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів у січні–вересні 2012 року обсяг реалізованої продукції становив 9529 млн. грн. або 4,5 відсотка від загальнопромислового обсягу області. На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів у січні–вересні 2012 року реалізовано продукції на 762 млн. грн., питома вага галузі становила 3,6 відсотка. У легкій промисловості у січні–вересні 2012 року обсяг реалізованої продукції становив 506 млн. грн. У загальнопромисловому обсязі на галузь припало 2,4 відсотк6а. За результатами роботи 9 місяців 2012 року обсяг промислового виробництва зріс на 2,7%. За цим показником Львівщина займає 8 місце серед областей України, при цьому 14 областей спрацювали з від’ємним результатом (по Україні спад на 1,2%). Обличчям господарського комплексу області завжди було машинобудування, представлене виробництвом автобусів (Львівські автобусні заводи) приладів, верстатів і устаткування для металообробки (Львівський завод фрезерних верстатів), нафтопромислового устаткування (Дрогобицький машинобудівний завод, Універсальна бурова техніка, ІДМ-Україна), автомобільних кранів (Дрогобицький завод автомобільних кранів), поліграфічного устаткування (Ходорівський завод поліграфічних машин), конвеєрів (Конвеєр), ізоляторів, ламп розжарення спеціального та загального призначення (Львівська ізоляторна компанія, Іскра), кабельної продукції для автомобільної промисловості (Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ, ОДВ-Електрик, Електроконтакт Україна). Серед підприємств інших галузей варто виділити: ДП Холгер Крістіансенс Продакшн Україна, Клінгспор, Хенкель баутехнік Україна, Миколаївцемент. На сучасному етапі розвитку промислового комплексу Львівщини назріла потреба в розробці та впровадженні нових підходів до вирішення проблем формування та прискореного зростання конкурентоспроможності. При цьому необхідно використати світовий досвід економічно розвинутих систем, який базується на впровадженні інновацій та створенні інвестиційно привабливого клімату, що у свою чергу забезпечить прискорений розвиток економіки регіону та підвищення соціальних стандартів. Зростання науково-технічного потенціалу у промисловій сфері, як однієї із основних складових економіки, можливо забезпечити лише при умові впровадження нових механізмів управління у поєднанні з ефективним використанням певних конкурентних переваг регіону. У галузі промисловості визначено ряд пріоритетів: - перебудова промислового комплексу Львівщини на основі інноваційного розвитку; - розвиток провідних промислових високотехнологічних підприємств, посилення виробничої та наукової кооперації. Пріоритети розвитку промислового комплексу промисловості області, розроблені на підставі аналізу динаміки промислового виробництва за останні роки, прогнозу розвитку окремих галузей, а також із врахуванням потреб і реальних можливостей вдосконалення цього комплексу.  Рис. 3. Структура базових галузей промисловості  Рис. 4. Структура не базових галузей промисловості |
Схожі:
|
Проект ПРОГРАМИ Розвитку освіти міста Синельникового на 2010-2015 роки Програма розвитку освіти міста Синельникового на 2010-2015 роки (далі Програма) розроблена з урахуванням особливостей регіону, традицій,... |
ПРОЕКТ Стратегії сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки (2004 – 2015 роки)” та окреслює практичні... |
|
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА розвитку земельних відносин та охорони земель... Загальна характеристика комплексної програми розвитку земельних відносин на 2015-2019 роки |
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТОКУ СФЕРИ КУЛЬТУРИ МІСТА КРИВОГО РОГУ НА 2012-2015 РОКИ Концепція розвитку сфери культури Кривого Рогу на 2012-2015 роки розроблена з урахуванням завдань, що стоять перед містом у зв’язку... |
|
ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ Синельниківської міської ради за підготовку... ... |
УКРАЇНА ЛУГИНСЬКА РАЙОННА РАДА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ Про комплексну програму розвитку місцевого самоврядування в Лугинському районі на 2012- 2015 роки |
|
РАЙОННА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ НОВОМИРГОРОДСЬКОГО... Районна програма розвитку агропромислового комплексу Кіровоградської області до 2015 року (далі – Програма) розроблена відповідно... |
Програма навчальної дисципліни «Регіональна економіка» Донецьк 2012 Робоча програма навчальної дисципліни «Регіональна економіка» (для студентів спеціальностей 030501, 030506, 030508, 030509 обліково-фінансового... |
|
ЗМІЦНЕННЯ СТАЛОГО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЧЕРЕЗ СПІВРОБІТНИЦТВО ОРГАНІВ... Зміцнення сталого регіонального розвитку через співробітництво органів влади і місцевих громад Львівської області: Збірник/За заг... |
РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА розвитку Лугинської міжрайонної державної податкової... Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua