3. Екологічна та гендерна складова
Думки учасників щодо екологічної і гендерної складових були різноманітними. Йшлося про те, що є приклади, які шкодять довкіллю, а є такі, що допомагають. Інновації, здебільшого, – це завжди позитив для довкілля, на думку частини учасників, але досить часто при впровадженні інноваційних технологій в умовах України забувають про необхідність дотримання природоохоронних вимог, тому необхідно їх дотримуватись при впровадженні інновацій екологічних норм. Інша частина учасників фокус-груп вважає, що інноваційні технології в глобальному сприйнятті – це завжди шкода для довкілля. Тому, розглядаючи інновації, завжди потрібно говорити про безпеку життєдіяльності. На думку учасників, насамперед необхідно звертати увагу на ті інновації, які зменшують парниковий ефект, запобігають забрудненню довкілля.
На думку учасників фокус-груп, жінки більш інноваційні, але в бізнес-середовищі домінують чоловіки. Більша інноваційність жінок проявляється в їхній дієвості, а це власне те, чого бракує для впровадження інновацій. Чоловіки ж генерують ідеї, а з цим ситуація трохи краща, ніж з дієвістю. Жінки менше залучаються до інноваційних бізнес-процесів, досить часто через репродуктивну функцію, виконання ними сімейних обов’язків.
-
5
Львівська обласна державна адміністрація
Головне управління економіки та промислової політики
Проект розробки та впровадження публічної політики в Україні
(Проект PRISM)
Мультиметодне дослідження
“Ситуаційний аналіз наявної інноваційної інфраструктури Львівської області”
Лютий – березень 2011 р.
Результати експертних опитувань держслужбовців Львівської області
та глибинних інтерв’ю із виробниками інновацій на тему “Вплив ЛОДА
на інноваційну сферу Львівської області”
Оцінка співвідношення попиту та пропозиції.
Думка підприємств:
ринок інновацій в області не сформовано;
виробників інновацій – малих підприємств є дуже мало;
споживачів – майже немає;
попит переважає лише щодо сфер IT та екологічно чистої продукції.
Спеціалізація малих підприємств у інноваційній сфері.
Думка підприємств:
ІТ-сектор;
сфера послуг (громадське харчування, консалтинг);
дрібне виробництво (материнських плат для енергетики телекомунікаційного обладнання, вимірюючих приладів).
І нновації яких галузей народного господарства Львівщини найбільше орієнтовані на закордонного споживача?
З міст впливу ЛОДА на діяльність інноваційних підприємств.
Думка підприємств:
“ЛОДА майже не втручається”, ІН;
“ЛОДА в нас постійно змінюється. Я не бачу виразної концепції ЛОДА в розвитку інноваційної системи, ІН;
“Вони тільки анкети вміють розсилати”, ІП;
“Бюрократія страшна, вічно на якісь наради викликають, тільки час і гроші витрачаєш”, ФГД;
“Підтримка була. Не фінансова – моральна. Ну як вони сказали – Ви працюйте, ми не проти, от і все”, ІП;
“Це негативний вплив, оскільки в нас є багато агенцій (центрів), які б мали відповідати за інновації – там сидить купа чиновників, які споживають купу грошей, якби ці гроші віддали комусь на конкурсній основі комусь з інноваторів, то це було б корисно. А так – це чиновницьке споживання”, ІП.
В плив нормативно-правового регулювання ЛОДА.
Думка підприємств:
нормативно-правове регулювання у області відсутнє;
не забезпечує умов добросовісної конкуренції: не бореться з контрабандою, не реагує на конфлікт інтересів у тендерних комітетах, необдумано переносить митні пости у межах області, високі митні збори;
здійснює нарощування обсягу документів.
С тан фінансування інноваційних підприємств.
Думка підприємств:
“Не знаю чи ЛОДА на це виділяє кошти”, ІН;
“Була пропозиція внести пропозиції у обласний бюджет, але навряд чи з тим щось буде”, ІН;
“Я не знаю чи в ЛОДА є ресурси для підтримки, боюсь їх просто немає” ІН;
“Не чув про таку можливість”, ІП;
“У Львівській області фінансові ресурси для впливу на інноваційний розвиток відсутні”, ФГД.
Оцінка прозорості загальнодержавної та обласної політики інноваційного розвитку.
Відгуки про політику ЛОДА:
імовірно у області така політика відсутня;
є суто декларативною характер;
розподіл коштів на рівні області є непрозорим.
Відгуки про державну політику:
максимально непрозорий розподіл коштів;
відкати до 50% від суми фінансування;
фінансування наукових проектів є прозорим;
відсутній контроль за результативністю виділеного фінансування.
В ідносини між підприємствами інноваційної сфери та ЛОДА.
Характеристика відносин “бізнес – ЛОДА”:
відповідно до відповідей державних службовців, підприємці звертаються до них рідко, здебільшого це стосується дозвільних процедур (50%) та роз’яснення нормативно-правових актів (30%);
у третині випадків звернення стосуються прохання про організаційну чи фінансову допомогу;
більшість державних службовців стверджують, що підприємці рідко отримують допомогу;
бізнес вказує на відсутність відносин із ЛОДА.
П ідтримка малих інноваційних підприємств.
Поінформованість щодо програм ЛОДА:
понад половина службовців вважає інноваційну інфраструктуру області привабливою для інвесторів, третина – швидше непривабливою, при цьому підприємці не чули про програму, орієнтовану на формування інвестиційної привабливості виробників інновацій;
також представникам бізнесу не відомо про існування програм, орієнтованих на підтримку малого бізнесу в сфері інновацій;
жоден учасник не знає про заходи з маркетингової підтримки підприємств, тоді як половина опитаних державних службовців стверджує, що вони проводяться, хоч і не завжди є ефективними.
П рограма технологічного розвитку.
Відгуки експертів про програму технологічного розвитку Львівської області:
“Постійно ходять чутки про технопарки і тому подібне, але вони не доходять до науковців. Це означає одне – що вони взагалі по вибраних людях”, ІН;
“Я знаю, що хотіли зробити технопарк на базі Яворівського району. Але ця програма загрузла в бюрократії. І люди не мають стільки часу, щоб могли це все подолати”, ІП;
“Про програму створення технопарків мало знаю. Але було б цікаво вивчити умови оформлення території як технопарку, бо я знаю, що в межах технопарку надавався ряд пільг (але, здається, вони були скасовані)”, ІП;
“Нічого не знаю про такі програми”, ІП;
“Технологічні парки себе не реалізували. Там тільки масштаби зросли – і зразу зросли попити фіскальних органів і люди втікають з них”, ІН.
Н айбільш ефективний механізм розвитку інновацій
Думка підприємств:
підприємці найефективнішим механізмом вважають кластери (об’єднання підприємств галузі для спільного вирішення складних питань);
науковці виступають за формування центру передового досвіду;
більшість експертів вважають, що технологічні центри вичерпали себе і так і не довели свою ефективність;
зрідка експерти підтримували наукові установи.
-
6
Результати обговорення проекту інноваційної політики з зацікавленими сторонами під час проведення комунікаційних заходів, засідань комісій Львівської обласної ради, робочих груп (зокрема з представниками депутатського корпусу) у травні – грудні 2011 р.
Основні проблемні питання інноваційного розвитку Львівської області
Сучасні проблеми інноваційних процесів в регіоні:
недостатнє інформаційне забезпечення інноваційних процесів;
відсутність сформованої інноваційної інфраструктури;
відсутність фінансування інноваційних розробок на місцевому рівні та його непрозорість на державному рівні;
нестабільність податкової політики відносно пільг для інноваційних підприємств;
відсутність підтримки підприємств, які прагнуть впроваджувати інновації з боку місцевих органів влади;
недостатня кількість фахових агенств-посередників (венчурних компаній, маркетингових та рекламних агенцій).
-
Пропозиції до “Завдань Програми та заходів щодо їх реалізації”:
Просування та впровадження енергоефективних, ресурсосберегаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії та запровадження екологічно безпечних виробництв:
використання відновлюваних джерел енергії: енергії сонця, тепла землі, біогазу, спалювання вугілля, торфу, водовугільного палива на основі вуглевідходів (шлами, пиловий продукт циклонної очистки тощо);
впровадження додаткових стимулів та механізмів використання альтернативних джерел енергії (за прикладом фінансування об’єктів вітроенергетики);
розроблення та впровадження програми використання в якості сировини для вироблення біопалива біомаси в широкому розумінні;
реалізація Державної програми підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії;
розроблення та впровадження вітчизняного енергетичного обладнання з використанням теплових насосів тощо.
Удосконалення інноваційної інфраструктури та розвиток інноваційної культури – сприятливого середовища для створення підприємств та зростання передових технологічних секторів:
інформаційне забезпечення і формування сприятливого середовища для науково-інноваційної, підприємницької та освітянської діяльності;
створення ефективної інфраструктури та механізм перетворення нових ідей у комерційні конкурентоспроможні продукцію і послуги;
створення умов для появи нових інноваційних фірм;
підвищення конкурентоздатності Львівського регіону шляхом формування інноваційних кластерів в основних сферах економіки області; інформаційні технології, енергозбереження, будівництво, деревообробка, приладобудування, сільське господарство, медицина;
формування бази потреб у науково-дослідних розробках. Надання фінансової підтримки для впровадження результатів науково-дослідних робіт на підприємствах міста та області;
підтримка творчих людей в регіоні: винахідників, вчених, викладачів;
створення осередків інформації та знань у малих містах і районах Львівської області;
пошук українських партнерів для іноземних інвесторів;
організація бази даних інноваційних пропозицій, потенційних виконавців і джерел фінансування проектів;
створення окремого розділу на сайті ЛОДА стосовно інноваційної діяльності;
видання інформаційно-аналітичних вісників, довідково-методичних посібників, інформаційних бюлетенів;
формування переліку засобів масової інформації, працюючих у сфері інновацій та організація системної взаємодії щодо висвітлення роботи інфраструктури;
розробка щорічного плану видання літератури з питань інноваційного розвитку. Передбачення фінансування видання такої літератури за рахунок коштів Державного та обласного бюджетів;
організація постійно діючих, спеціалізованих і міжнародних виставок зразків інноваційної продукції та послуг, науково-технологічних вітчизняних інноваційних розробок, які максимально наближені до стадії впровадження у виробництво;
проведення рекламно-інформаційних презентацій та підготовка і видання рекламних проспектів;
організація курсів із підготовки та перепідготовки фахівців у сфері інноваційної діяльності;
реформування системи освіти (з метою розвитку наукового потенціалу), передбачення створення спеціальної програми кадрового забезпечення інноваційних процесів;
сприяння створенню та функціонуванню технологічних парків;
проведення маркетингових досліджень ринків інноваційних технологій;
надання консалтингових послуг із підготовки інноваційних проектів;
проведення моніторингу процесів впровадження інноваційних технологій;
робота з організаціями та конкретними винахідниками з метою як інформаційно-правового забезпечення створення нових винаходів, так і оцінки вже створених для визначення перспектив їхньої комерціалізації та виявлення перспективних винаходів;
постійне оновлення та поповнення бази даних перспективних винаходів та технологій;
розробка методик оцінки техніко-економічної ефективності винаходів;
організація заходів із пожвавлення винахідництва та пропагування і рекламування перспективних розробок (семінари, круглі столи, виставки тощо).
3. Формування фінансової і податкової політики сприяння інноваційній діяльності через створення регіонального фонду підтримки інноваційного розвитку. Серед податкових механізмів стимулювання науково-технічного прогресу, які доцільно запровадити, потрібно виділити такі:
застосування знижених ставок при оподаткуванні прибутку, отриманого від продажу інноваційного продукту, а також часткове звільнення від оподаткування прибутку новостворених підприємств;
необхідно передбачити відтермінування оподаткування непотрібного та застарілого обладнання для ефективнішого його перерозподілу між суб’єктами господарювання;
виконання інвентаризації існуючих джерел фінансування різних етапів інноваційного процесу;
можливість створення регіональних фондів кредитування інноваційних проектів, венчурних фондів, компаній страхування ризиків інноваційної діяльності й можливостей формування їх із залученням різних інвестиційних джерел, зокрема закордонних;
звільнення від оподаткування коштів, спрямованих на підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів (із прирівнюванням їх до інвестицій в людський капітал);
звільнення від оподаткування коштів підприємств, які спрямовуються на фінансування наукових досліджень (із прирівнюванням їх до інвестицій у інтелектуальний капітал);
звільнення від оподаткування коштів комерційних банків, страхових компаній, пенсійних фондів та інших фінансових установ, які інвестуються в інноваційні підприємства та встановлення пільг із оподаткування коштів, отриманих внаслідок цих інвестицій;
надання пільг в оподаткуванні комерційних банків, які здійснюють кредитування інноваційних підприємств, насамперед довготермінове;
проведення комплексного моніторингу задля уникнення зловживань у сфері пільгового оподаткування;
гарантування державою повернення кредитів та часткове відшкодування відсотків за кредитом.
|