|
|
Скачати 0.86 Mb.
|
|
Глосарій Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. Інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг. Інноваційний продукт – результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим Законом України “Про інноваційну діяльність”. Інноваційна продукція – нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим Законом України “Про інноваційну діяльність”. Інноваційний проект – комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (зокрема інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції. Пріоритетний інноваційний проект – інноваційний проект, що належить до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України. Інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) – підприємство (об’єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70% його загального обсягу продукції і (або) послуг. Інноваційна інфраструктура – сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо). Енергозбереження – діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів у національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів. Енергоефективна продукція, технологія, обладнання – продукція або метод, засіб її виробництва, що забезпечують раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів порівняно з іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками. Альтернативні джерела енергії – відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів. Львівська обласна державна адміністрація Головне управління економіки та промислової політики Проект розробки та впровадження публічної політики в Україні (Проект PRISM) Мультиметодне дослідження “Ситуаційний аналіз наявної інноваційної інфраструктури Львівської області” Лютий – березень 2011 р. Результати проведення фокус-груп із представниками малого бізнесу у м. Львові (2 фокус-групи) та районах області (м. Дрогобич та м. Яворів) 1. Аналіз ситуації Серед учасників усіх фокус-груп, з одного боку, домінувала думка, що кожен функціонуючий на даний час бізнес є інноваційним, у протилежному випадку, якщо ти не інноваційний, ти зникаєш. З іншого боку, була думка, що ринку інноваційного ринку у нас взагалі немає. Все відбувається за старою адміністративною системою управління. Інноваційний ринок Львівщини нічим не відрізняється від інших областей. Що є в Україні, те і є в нас. Найшвидше розвиваються інформаційні технології і все, що з ними пов’язане. На прохання назвати інноваційні підприємства Львівщини, згадувались такі: усі підприємства, що займаються написанням програмного забезпечення; “Іскра” – виготовлення діодних освітлювальних ламп; “Галичина” – постійно вводить інноваційні продукти, у своїй структурі має лабораторію, яка розробляє нові продукти; виготовлення піролізних котлів “Термо”; Українсько-датське підприємство з автоматизації вітряних турбін. Було згадано також, що інновацією для нас було входження великих супермаркетів, створення торгових центрів, наприклад, “Південного”; будівництво з використання енергозберігаючих технологій. Поняття “інновація” учасники сприймали по-різному, для одних – це нові технології, зокрема у сфері енергозбереження, новий формат підходу до справи, навіть у політичному руслі. Для інших – це лише наукові розробки або кліше, під яке підганяють все нове і незрозуміле. Важливою, як на мене, була наявність думки, що інновація – це ідея, яка завжди підкріплена дією. Інновація – оновлення українською, залежить від того як ми співпрацюємо зі змінами. На думку більшості учасників фокус-груп, на ринку інновацій пропозиція домінує над попитом. Відсутність попиту зумовлена, здебільшого, відсутністю коштів. Ідеї є, однак відсутні люди, які готові діяти, а також відсутній механізм, який б зміг допомогти тим, хто має ідею. Отже, потенціальна енергія є, а кінетична енергія відсутня. Пропозицій інновацій (наприклад, сонячні батареї) є більше ніж тих, хто готовий їх споживати. Знайти інновації не є проблемою, у цьому допомагає Інтернет, однак впроваджувати важко. Будь-яке нове обладнання вимагає сертифікації в Україні та узгодження з багатьма службами, іноді недоречними у певних ситуаціях, наприклад, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Хоча сам процес сертифікації визнається учасниками необхідним. На одній з фокус-груп домінувала думка, що в суспільстві відсутня можливість споживати традиційні продукти, що вже говорити про інноваційні продукти. Було також зазначено про наявність зворотної тенденції на ринку екологічно-чистих продуктів (інновація), а саме пропозиція менша ніж попит. В одній з фокус-груп було визначено цей процес, як несправжній, симульований. Внутрішній ринок інновацій не є прозорий для світу. На думку учасників, ми “законсервувались” у банці. Часто ми займаємось тим, що було вже винайдено. Патентування в Україні здійснюється в замкнутому просторі. Немає жодного журналу, який котирується на інноваційному ринку світу. Водночас було зазначено такі факти. Непрозоре виділення коштів у розмірі 4,1 млн грн підприємству “Галицька родзинка” на створення 40 робочих місць. Програма “Доступне житло” – необдумана програма, яка не має реального попиту, на думку учасників – це лишень демагогія. Потрібною є Програма переходу на Організацію співвласників багатоквартирних будинків. Програма відшкодування коштів при енергозбереженні частково ефективна, але існують проблеми з реалізацією, оскільки не всюди працює. Програма енергозбереження є кращою за інші, оскільки вона є непрямої дії. Було наведено факт, що Стабілізаційний фонд держави 4 млрд, з яких 3 млрд спрямовані на Донецьку область. У Львівській області фінансові ресурси для впливу на інноваційний розвиток відсутні. У м. Дрогобичі було задекларовано процес лобіювання виділення 16 млн грн на місто з Стабілізаційного фонду держави, завдяки приналежності мера міста до Партії Регіонів. Реалізація програм державного інноваційного фонду була ефективною лишень на початку. Наводився приклад, коли за кошти фонду вдалось налагодити виробництво труб для тепломереж, кошти інофонду були успішно повернуті. Усі подальші інноваційні кошти, на думку учасників, розікрали в минулому. Декларувалась повна відсутність фінансування програм соціально-економічного розвитку. У більшості груп яскраво прослідковувалось скептичне ставлення до розробки політик і місцевих програм. “Оскільки вони є “мертвонародженими” документами і не діють, під них не має коштів. Не згадуйте про те, що існує Стратегія розвитку Львівщини, її немає, бо там відсутні люди”. Така ситуація, на думку одного з учасників, зумовлена тим, що працівники облдержадміністрації керуються планом соціально-економічного розвитку і стратегією розвитку Львівщини, але між стратегією і планом немає програм, немає середньотермінового програмування. Своєю чергою це зумовлено, тим, що бюджет, який приймається на рік, як вища норма закону не підпорядковується програмам. Водночас, на думку учасників, на місцевому рівні, зокрема обласному, цей процес можна змінювати, тобто здійснювати середньотермінове планування і виділяти на це кошти. Учасники з районів області, висловлювали своє незадоволення бюрократією в обласному центрі. Їх прохання полягало в тому, щоб менше проводити нарад для представників районів, оскільки доводиться їхати, витрачати час і кошти. Окремо слід зупинитись на питанні функціонування Яворівської СЕЗ, оскільки проблеми її функціонування зайняли значну частину обговорення в м. Яворові. Яворівська СЕЗ нараховувала на момент створення 139 діючих підприємств. Після ліквідації СЕЗ в 2005 р. залишилось 76, з них 50% припиняють виробництво після перенесення митного поста з Яворівського району. Абсурд ситуації полягає в тому, що перенесли митний пост не в прикордонний район, а в Городоцький район, який не межує з державним кордоном. Наводили також абсурдність ситуації щодо величини митних зборів, якщо у Львівській області, зі слів учасників, розмитнення умовно коштує 1 грн, у Тернополі – 50 коп., а в Києві – 30 коп. В Яворівському районі також зазначили, що контрабандний товар становить на ринку області до 20% і в багатьох випадках саме його наявність стримує деякі підприємства від інновацій, оскільки вони потребують капіталовкладень, а термін повернення їх через наявність контрабандного товару суттєво збільшується. Через це, з одного боку, було прохання посилити митний контроль за ввезенням товарів в Україну, з іншого – було прохання зменшити адміністративний тиск на підприємства. “Тиснуть всі хто може, включно до цивільної оборони, підставляють відразу фірми, в яких потрібно замовляти ті чи інші послуги”. Все це відбивається відразу на собівартості продукції. Ніхто з чиновників не хоче слухати про реальний стан справ на підприємстві, жоден чиновник не запитує, чому скорочується кількість працівників. На думку учасників, чиновникам потрібно слухати тих, хто ближче до землі. Зі сторони виробників інноваційної продукції говорилось також про неспроможність ЛОДА відстоювати та просувати інноваційні продукти Львівщини на ринку України, зокрема під час тендерних закупівель. Як приклад наводилась продукція НВП “Полярон” – сонячні батареї, а також підприємства, що знаходиться в Яворівській СЕЗ і продукує вироби з латексу (презервативи тощо). Дуже багато коментарів на усіх фокус-групах стосувались державної політики загалом. Здійснювалась критика фіскальної політики держави, відсутність законодавства, яке б стимулювало впровадження інновацій загалом і для малого і середнього бізнесу зокрема. Актуальним для підприємств залишається повернення ПДВ, оскільки до сьогодні багато підприємств не можуть повернути ПДВ. Усіх турбують ціни на енергоносії і ситуація, коли у газовому ринку гурт коштує більше ніж роздріб. “Ціна для всіх на енергоносії має бути однаковою, як в Польщі”. Також піднята ціна на землю в 3 рази. Підприємці вимагають дотримання закону і зрозумілість правил принаймні на 5 років. “Неможливо укласти контракт, через несталість правового поля! Зміна цін протягом року є недопустимою. Через це китайці спокійно можуть укласти контракт, а ми ні”. У заходах, які проводяться задля інноваційного розвитку, на думку учасників, домінує театральність. Наприклад, відбувся економічний форум, але ніхто не знає підсумків роботи. Усім цікаво знати які угоди підписуються, які результати таких заходів короткотермінові і довготермінові. Єдиний координаційний центр із інновацій відсутній як зі сторони міської ради, так зі сторони облдержадміністрації. Відсутня підтримка інноваціям. Немає структурних фондів, наприклад, як в ЄС, які б працювали на підтримку інновацій. Структури, що мали б генерувати інновації, не функціонують так, як мали б функціонувати. Вони існують, наприклад, Західний науковий центр, Центр науково-технічної інформації тощо. Вони навіть щось продукують, але інформація “замикається” у книжках. Впала культура технологій і культура праці. Шукається причина, як нічого не робити. Вся система існує, але вона не діє. Відсутнє лідерство зі сторони ЛОДА. Відсутня державна статистика з інновацій, статистика працює по старій системі. ЛОДА немає правдивих даних, їх достовірність 20 – 30%. Прийняття рішень відбувається на рівні інтуїції. Єдині державні електронні реєстри знаходяться в комерційних структурах і ніхто не може сказати, що з ними діється. Як виняток позитивний досвід співпраці комерційних структур із Національним університетом “Львівська Політехніка”, яка скеровує своїх випускників на замовлення цих структур. Тому, як рекомендація прозвучало, що структури задля інноваційного розвитку мали б функціонувати при університетах. Оскільки студенти – це той людський капітал, на який потрібно розраховувати. Як приклади наводились історії: два студенти розрахували на парі певну електронну схему, відразу передзвонили кілька корейських і японських фірм і отримали кошти на її впровадження. Інший приклад полягав на тому як студентський колектив здійснював розробку військової ракети. Негативний приклад, полягав в тому, що “студентів-вундеркіндів” втягнули у процес налагодження виробництва психотропних речовин, через відсутність точки прикладання своїх знань у щоденному житті. 2. Цілі та шляхи інноваційного розвитку Львівської області Усі фокус-групи були єдині в тому, що пріоритетом для інноваційного розвитку має бути людина. Все що є суспільно-значиме для людини. Наприклад, працевлаштування, питна вода, сміття, здоров’я, освіта, забезпечення її життєдіяльності. Стосовно кількості пріоритетів, їх повинно бути 2 – 3, а не 52. Оскільки 52 пріоритети, це все одно, що їх немає. Серед конкретних напрямків називались: аграрний сектор, виробництво харчових продуктів, транспорт, будівництво, здоров’я нації, енергозбереження, утилізація твердих і рідких побутових відходів, житлово-комунальне господарство як один з найбільш значущих суспільно-значимих секторів. “Хрущовки” пропонувались як “плацдарм” для інновацій у будівельному секторі. Для стимулювання інноваційного розвитку, усіма учасниками зазначалось, що сама ЛОДА повинна бути інноваційною. Так, на думку учасників, треба створити комп’ютерну мережу, проводити наради у скайпі. Усі необхідні наради проводити за один день, а не розтягувати їх упродовж тижня. Впровадити електронний документообіг, і таким чином спростити сам процес документообігу Розробити технологічні процеси в облдержадміністрації, оптимізувати структуру і кількість персоналу. Запровадити проектно-цільовий принцип управління територією. Кожен відділ має бути оператором однієї програми, управління – напрямку, заступник голови ЛОДА – блоку напрямків (стратегічний пріоритет). Чиновник не повинен визначати пріоритети інноваційного розвитку. Бізнес-середовище повинно визначати бачення та пріоритети для розвитку. Це бачення може виникати в асоціативних структурах чи дорадчих радах. Управління економіки в цьому процесі має відігравати роль секретаріату. Науковців необхідно залучити до визначення пріоритетів у ролі рецензентів. Однак треба зазначити, що для Львівщини характерно є відсутність кооперації між виробниками, кожен намагається самостійно впроваджувати інновації. Зі сторони ЛОДА необхідно структурувати бізнес-середовище за кластерами, виявити лідерів у кожному з них. Під розробку програми для цих кластерів власне і могли б об’єднатись підприємства. Таким чином кластер може стати механізмом переведення стратегії у плани соціально-економічного розвитку. Окрім цього, в кожному кластері можна вибудувати технологічний ланцюг. Знайти слабку ланку і під це здійснювати, наприклад, залучення зовнішнього інвестора (зокрема згадати про відсутність на Львівщині гальванічного центру). У сільському господарстві як інновацію доцільно впроваджувати кооперацію. А також кооперацію кооперації, творити своєрідні кооперативні холдинги. Облдержадміністрації треба забезпечувати паритетність виробника і посередника у ціноутворенні на сільськогосподарську продукцію. ЛОДА потрібно сприяти у сільському господарстві підприємствам, які реєструються за місцем здійснення діяльності. ЛОДА необхідно забезпечити прозорість та інформування громадськості з приводу усіх конкурсів та тендерів, що нею проводяться, а також чітко прописати критерії, на основі яких виділяються ті чи інші кошти, необхідно розробити положення про конфлікт інтересів під час відбору переможців. Поінформованість населення має здійснюватись про будь-які зміни, інновації в місцевій політиці, про наявність тих чи інших планів. Необхідно проводити круглі столи, презентації за участю тих, хто працює на інноваційному ринку. Ще 2 – 3 роки назад проводилось подібне дослідження ЄБРР, але про результати ніхто не знає. Повинна проводитись постійно діюча виставка інноваційної продукції, виставка інвестиційних проектів. ЛОДА зобов’язана оприлюднювати усю інформацію щодо запитів до органів влади про ті чи інші економічні ініціативи. Пропонується створити “Єдине вікно – контактний центр” для інвестора (як внутрішнього, так і зовнішнього), наводились приклади ініціативи створення “Технопарку Яворів”. Основне, на думку більшості учасників фокус-груп, що може сприяти інноваціям, – це кошти. Хоча була й думка, що кошти – це не основне. Кошти можуть бути у вигляді пільгових кредитів. Це може бути допомога у реалізації продукції, надання переваг вітчизняному (місцевому) виробнику; наявність відповідального в ЛОДА, хто їздить по закордонах і залучає інвестиції. Потрібно знаходити не бюджетні кошти на розвиток інновацій; здійснювати консультативну підтримку підприємств, які хочуть впроваджувати інновації; створити систему, де на державних 100000 грн, виділених, наприклад, на консультування, можна було б залучити 1 млн. Зазначалось, що ЛОДА може виступати гарантом при реалізації тих чи інших інноваційних проектів із іноземними партнерами. Як проблему, в цьому руслі було відзначено, що ЛОДА не має впливу на Фонд держмайна України і не може оперувати певними державними активами і було б принаймні доцільно координувати свою діяльність в інноваційній сфері з Регіональним представництвом Фонду держмайна України у Львівській області. Водночас не можна творити пільги і преференції для малозабезпечених, необхідна лише адресна допомога. Багато уваги у всіх фокус-групах приділялось питанню підготовки спеціалістів як одного з способів впливу на інноваційну політику. Звучали загальні поради, на кшталт залучати наукових працівників, використовуючи місцевий потенціал, навчати людей сучасним технологіям, виховувати культуру праці. Щодо конкретики, було зазначено, що підготовка спеціалістів на теоретичному рівні здійснюється, але у них відсутні практичні навики, тому ЛОДА задля розвитку інновацій доцільно забезпечити доступ найкращим студентам до найкращих підприємств для проходження практики, це стосується спеціалістів, насамперед технічних спеціальностей; здійснювати пошук молодих людей (вундеркіндів) і забезпечувати їх роботою; сформувати “золотий фонд” спеціалістів. Порушувалось також питання про необхідність існування Центру підвищення кваліфікації (перекваліфікації) спеціалістів, який міг би існувати, наприклад, при Державному центрі зайнятості. Функціонування центру важливе ще для прищеплення навиків вміння продавати свої інновації. Обговорення торкнулось і загальнодержавного рівня. Пропозиції стосувались відміни сплати мита та ПДВ при ввезенні інноваційного обладнання, зменшення податкового навантаження. Введення квотування у сільському господарстві на зразок Європейського союзу. До обговорення теми інновації і Євро-2012 усі групи віднеслись дуже скептично, з огляду на два чинники: по-перше, вже пізно про будь-що говорити, оскільки залишилось обмаль часу; по-друге, зазначалось, що немає жодних механізмів впливу на процес підготовки до Євро-2012. Зазначалось, що бажано було б залучити місцевих інноваційних підрядників, але це нереально. З конкретних пропозицій прозвучала ідея запровадити системи відеонагляду за місцями скупчення людей. У контексті Євро-2012 звучали коментарі про те, що необхідно привести прикордонні переходи до міжнародних стандартів. “Зелений” коридор повинен бути зеленим, а не “жовтим”. Необхідна відсутність будь-яких преференцій при перетині кордону для посадових осіб. |
|
Проект ПРОГРАМИ Розвитку освіти міста Синельникового на 2010-2015 роки Програма розвитку освіти міста Синельникового на 2010-2015 роки (далі Програма) розроблена з урахуванням особливостей регіону, традицій,... |
ПРОЕКТ Стратегії сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки (2004 – 2015 роки)” та окреслює практичні... |
|
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА розвитку земельних відносин та охорони земель... Загальна характеристика комплексної програми розвитку земельних відносин на 2015-2019 роки |
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТОКУ СФЕРИ КУЛЬТУРИ МІСТА КРИВОГО РОГУ НА 2012-2015 РОКИ Концепція розвитку сфери культури Кривого Рогу на 2012-2015 роки розроблена з урахуванням завдань, що стоять перед містом у зв’язку... |
|
ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ Синельниківської міської ради за підготовку... ... |
УКРАЇНА ЛУГИНСЬКА РАЙОННА РАДА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ Про комплексну програму розвитку місцевого самоврядування в Лугинському районі на 2012- 2015 роки |
|
РАЙОННА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ НОВОМИРГОРОДСЬКОГО... Районна програма розвитку агропромислового комплексу Кіровоградської області до 2015 року (далі – Програма) розроблена відповідно... |
Програма навчальної дисципліни «Регіональна економіка» Донецьк 2012 Робоча програма навчальної дисципліни «Регіональна економіка» (для студентів спеціальностей 030501, 030506, 030508, 030509 обліково-фінансового... |
|
ЗМІЦНЕННЯ СТАЛОГО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЧЕРЕЗ СПІВРОБІТНИЦТВО ОРГАНІВ... Зміцнення сталого регіонального розвитку через співробітництво органів влади і місцевих громад Львівської області: Збірник/За заг... |
РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА розвитку Лугинської міжрайонної державної податкової... Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми |