|
Скачати 0.54 Mb.
|
Хід роботи. ЗАДАЧА № 1 Визначте інтенсивність місцевої вентиляції від газової плити, що виділяє шкідливі речовини в обсязі ГДК (мг/ м3), зазначеному в таблиці 2 Розміри плити 0,6 х 0,6 м2. Q=м3/год, де Кз – коефіцієнт запасу (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК; Wo – швидкість руху повітря (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК; Sв – площа поперечного перерізу вентиляційного вікна (). Таблиця 2 Варіанти даних для розрахунку місцевої вентиляції
ЗАДАЧА № 2 Якими мають бути розміри вентиляційного вікна витяжної шафи, якщо інтенсивність місцевої вентиляції, яка з робочого місця видаляє шкідливі речовини з обсягом ГДК, зазначеним у таблиці 2 ( мг/м3), складає 1580 м3/год. Q=, де Кз – коефіцієнт запасу (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК; Wo – швидкість руху повітря (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК; Sв – площа поперечного перерізу вентиляційного вікна шафи витяжки (). ЗАДАЧА № 3 Визначити час, за який в приміщенні з розмірами, представленими в таблиці 3, утвориться вибухонебезпечна суміш внаслідок витікання природного газу з інтенсивністю 2 м3/год. Межі займання суміші: верхня – 15,0 %, нижня – 5,6 %. Результат порівняти з випадком наявності вентиляції приміщення з кратністю 3 год-1.
Довжина х ширина х висота – 100% Vсум. =м3 Vсум. – 5,6% 2)Визначити час за який накопичиться об’єм газової суміші на нижній межі її займання: t=год.
tвент.= К t (год) Таблиця 3 Варіанти даних для розв’язку задач із вентиляції
Питання для обговорення Способи розрахунків і результати обчислення інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції. Індивідуальне завдання № 3 Методи захисту людини від ураження електричним струмом Мета: засвоїти основні способи захисту людини від ураження електричним струмом, навчитися розраховувати захисне заземлення і занулення. Час виконання роботи – 1 год. Звіт студента за виконану роботу: письмовий аналіз. Вступ Основні методи захисту людини від електричного струму У діяльності людини немає жодної сфери, де б не використовувалась електроенергія. Але разом з цим, зростає небезпечність ураження людини електричним струмом. Електричний струм більший за 10 мА (0,01 А) є небезпечним для людини. Його дія може викликати пошкодження й розлад нервових волокон, опіки, параліч різних органів, смерть. Особливо небезпечним є змінний струм. Основні причини ураження електричним струмом такі: - дотик до струмоведучих частин; - дотик до металічних частин, що опинилися під напругою; - ураження кроковим струмом; - ураження електродугою. Величина струму, що проходить через людину у випадку ураження, залежить від шляху цього проходження і від прикладеної напруги (мал. 1). Електричний опір тіла людини коливається від 70 до 100000 Ом(для оцінки наслідків враження прийнято вважити = 1000 Ом) .Струм, що проходить через людину, може бути оцінений так: , А 3.1 Мал. 1. Можливі випадки ураження людини електричним струмом у трифазній мережі 1- трифазна електрична мережа: А, В, С- фазні проводи,Uф = 220В, "N"- нейтральний (нульовий) дріт; 2- трансформатор підстанції, 3- заземлювачі, Uдот - напруга дотику. де Uдот — напруга дотику (В); Rлюд — опір тіла людини (Ом); Rконт — опір контакту (Ом); Rгр — опір ґрунту (Ом); Rпров — опір проводів (Ом); R в. тр — опір вхідного трансформатора (Ом). Найбільш небезпечним є випадок змикання з проводами двох фаз. При цьому Uдот найбільше, а всі опори, крім Rлюд наближаються до нуля. Захисні заходи при ураженні електричним струмом можна розділити на дві групи: 1.Заходи безпеки у нормальному режимі. 2.Заходи безпеки в аварійному режимі. До першої групи відносяться: − забезпечення недоступності струмоведучих части − застосування електричної ізоляції; − застосування понижених напруги (менше 42 В змінного струму). До другої: − застосування подвійної ізоляції; − захисне заземлення; − захисне занулення; − захисне відключення; − використання роз’єднувальних трансформаторів; − вирівнювання потенціалів. До окремої групи слід віднести використання індивідуальних засобів захисту, які використовуються в обох випадках , та організаційні заходи(навчання, інструктажі, знаки безпеки, контроль за станом електрообладнання ,електромереж та інші). В нашій роботі ми ознайомимося з методами контролю захисного заземлення і принципами роботи захисного занулення. Хід роботи ЗАДАЧА № 1 Визначити орієнтовну кількість заземлювачів. Захисне заземлення має своєю метою понизити напругу дотику у випадку пробою ізоляції в обладнанні. Воно полягає у сполученні корпуса з землею через контур заземлення (мал. 2). Контур заземлення містить у собі проводи, якими сполучаються корпуси апаратів із заземлювачами. Заземлювачі являють собою звичайні металеві труби діаметром 25 - 50 мм і довжиною 2 - 3 м, забиті у грунт. Замість труб можуть використовуватись будь-які металеві предмети. Загальна поверхня стикання заземлювачів з грунтом (кількість труб) має забезпечити допустимий опір розтікання струму по землі. Цей опір залежить від площі заземлювачів, типу грунту і його вологості. Найбільший опір має пісок (ρ до 2500 Ом/м) , а найменший — торф (ρ= 20 Ом/м). Величина опору захисного заземлення для пристроїв напругою до 1000 В не повинна перевищувати 4 Ом. Розглянемо, як працює захисне заземлення. Припустимо, відбувся пробій однієї з фаз. На корпусі виникає напруга. Утворюється ланцюг (мал. 2): фаза — корпус — заземлення — грунт — заземлення вхідного трансформатора — трансформатор — проводи фази — корпус. Тобто виникає коротке замикання фази на землю. Струм короткого замикання визначається 3.2. де Rпров — опір проводів (Ом); Rзаз — опір заземлень пристрою і трансформатора (Ом): Rтр — опір трансформатора (Ом). Мал. 2. Принципова схема захисного заземлення 1- трифазна мережа, 2- електроприлад, 3 - заземлення електроприладу, 4 – трансформатор розподільчої підстанції;5 - заземлення трансформатора підстанції. Напруга на корпус приладу відносно землі Uдот складає 3.3 де, Rз — опір заземлення пристрою (Ом), а струм, який проходить через людину у випадку її дотику до корпусу, становить: А 3.4 де Rконт — опір контакту "людина - пристрій" та "людина - заземлювач" (Ом).
|
Методичні рекомендації, завдання та матеріали для опрацювання тем,... Методичні рекомендації, завдання та матеріали для опрацювання тем, винесених на самостійне вивчення студентами |
Завдання для самостійної та індивідуальної роботи всіх форм навчання ... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА... МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ |
4. Методичні рекомендації до виконання вибіркових (альтернативних) завдань СРС ... |
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при... |
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи навчальної дисципліни „Податкова система” обговорено та схвалено на засіданні... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТАМИ Методичні рекомендації щодо виконання наукових робіт студентами ОКР бакалавра, спеціаліста та магістра / Укладачі Козачишина О. Л.,... |
2. Методичні рекомендації до виконання практичних завдань Практичне заняття – форма навчального процесу, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень... |
Методичні рекомендації до проведення У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо роботи кураторів-наставників навчальних... Метою методичних рекомендацій є визначення оптимальних заходів для організації та проведення виховної та позанавчальної роботи куратора-наставника... |