Методичні рекомендації включають технологію проведення студентами індивідуальної роботи, систему завдань, довідкові матеріали, перелік рекомендованої літератури.

Скачати 0.54 Mb.

Назва	Методичні рекомендації включають технологію проведення студентами індивідуальної роботи, систему завдань, довідкові матеріали, перелік рекомендованої літератури.
Сторінка	2/4
Дата	05.04.2013
Розмір	0.54 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Фізика > Методичні рекомендації

1 2 3 4

Хід роботи.
ЗАДАЧА № 1

Визначте інтенсивність місцевої вентиляції від газової плити, що виділяє шкідливі речовини в обсязі ГДК (мг/ м³), зазначеному в таблиці 2 Розміри плити 0,6 х 0,6 м².

Q=

м³/год, де

Кз – коефіцієнт запасу (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК;

W_o – швидкість руху повітря (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК;

Sв – площа поперечного перерізу вентиляційного вікна (

).
Таблиця 2

Варіанти даних для розрахунку місцевої вентиляції

№ вар.	Шкідливі речовини з ГДК, мг/м³	Клас небезпеки	Швидкість руху повітря, V м/с	Коефіцієнт запасу Кз
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30	Понад 100 100…10 10…2 2…1 1…0,1 Менше 0,1 Понад 100 100…10 10…2 2…1 1…0,1 Менше 0,1 Понад 100 100…10 10…2 2…1 1…0,1 Менше 0,1 Понад 100 100…10 10…2 2…1 1…0,1 Менше 0,1 Понад 100 100…10 10…2 2…1 1…0,1 Менше 0,1	4 4 3 3 2 1 4 4 3 3 2 1 4 4 3 3 2 1 4 4 3 3 2 1 4 4 3 3 2 1	0,5 0,8 1,25 1,75 2,0 3,0 4 4 3 3 2 1 4 4 3 3 2 1 4 4 3 3 2 1 4 4 3 3 2 1	1,1 1,1 1,2 1,2 1,3 1,5 1,1 1,1 1,2 1,2 1,3 1,5 1,1 1,1 1,2 1,2 1,3 1,5 1,1 1,1 1,2 1,2 1,3 1,5 1,1 1,1 1,2 1,2 1,3 1,5

ЗАДАЧА № 2

Якими мають бути розміри вентиляційного вікна витяжної шафи, якщо інтенсивність місцевої вентиляції, яка з робочого місця видаляє шкідливі речовини з обсягом ГДК, зазначеним у таблиці 2 ( мг/м³), складає 1580 м³/год.

Q=

, де

Кз – коефіцієнт запасу (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК;

W_o – швидкість руху повітря (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК;

Sв – площа поперечного перерізу вентиляційного вікна шафи витяжки (

).
ЗАДАЧА № 3

Визначити час, за який в приміщенні з розмірами, представленими в таблиці 3, утвориться вибухонебезпечна суміш внаслідок витікання природного газу з інтенсивністю 2 м³/год. Межі займання суміші: верхня – 15,0 %, нижня – 5,6 %. Результат порівняти з випадком наявності вентиляції приміщення з кратністю 3 год^-1.

Визначити об’єм суміші газу з повітрям на нижній межі її займання:

Довжина х ширина х висота – 100% Vсум. =

м³

Vсум. – 5,6%

2)Визначити час за який накопичиться об’єм газової суміші на нижній межі її займання:

t=

год.

За наявності вентиляції приміщення з кратністю К=3 год^-1 час утворення вибухонебезпечної суміші складе:

tвент.= К t (год)

Таблиця 3

Варіанти даних для розв’язку задач із вентиляції

№ вар.	Довжина і ширина приміщення, м	Висота приміщення, м
1	6х10	3,5
2	6х8	4
3	6х12	3,5
4	7х11	4
5	6х9	3,5
6	6х10	4
7	6х12	3,5
8	8х10	4
9	10х20	5
10	7х10	4
11	7х9	3,5
12	7х12	4
13	7х13	4
14	7х12	3,5
15	6х14	4
16	7х8	3,5
17	8х10	4
18	7х10	3,5
19	8х10	4
20	12х24	5,5
21	6х9	4
22	6х13	4
23	7х12	3,5
24	8х16	4
25	8х9	3,5
26	8х8	4
27	7х9	3,5
28	8х8	4
29	6х12	3,5
30	8х10	4,5

Питання для обговорення

Способи розрахунків і результати обчислення інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції.

Індивідуальне завдання № 3

Методи захисту людини від ураження електричним струмом
Мета: засвоїти основні способи захисту людини від ураження електричним струмом, навчитися розраховувати захисне заземлення і занулення.
Час виконання роботи – 1 год.
Звіт студента за виконану роботу: письмовий аналіз.
Вступ
Основні методи захисту людини від електричного струму

У діяльності людини немає жодної сфери, де б не використовувалась електроенергія. Але разом з цим, зростає небезпечність ураження людини електричним струмом.

Електричний струм більший за 10 мА (0,01 А) є небезпечним для людини. Його дія може викликати пошкодження й розлад нервових волокон, опіки, параліч різних органів, смерть. Особливо небезпечним є змінний струм.

Основні причини ураження електричним струмом такі:

- дотик до струмоведучих частин;

- дотик до металічних частин, що опинилися під напругою;

- ураження кроковим струмом;

- ураження електродугою.

Величина струму, що проходить через людину у випадку ураження, залежить від шляху цього проходження і від прикладеної напруги (мал. 1). Електричний опір тіла людини коливається від 70 до 100000 Ом(для оцінки наслідків враження прийнято вважити

= 1000 Ом) .Струм, що проходить через людину, може бути оцінений так:

, А 3.1

Мал. 1. Можливі випадки ураження людини електричним струмом

у трифазній мережі

1- трифазна електрична мережа: А, В, С- фазні проводи,U_ф = 220В, "N"- нейтральний (нульовий) дріт; 2- трансформатор підстанції, 3- заземлювачі, U_дот - напруга дотику.

де U_дот — напруга дотику (В);

R_люд — опір тіла людини (Ом);

R_конт — опір контакту (Ом);

R_гр — опір ґрунту (Ом);

R_пров — опір проводів (Ом);

R _{в. тр} — опір вхідного трансформатора (Ом).

Найбільш небезпечним є випадок змикання з проводами двох фаз. При цьому Uдот найбільше, а всі опори, крім Rлюд наближаються до нуля.

Захисні заходи при ураженні електричним струмом можна розділити на дві групи:

1.Заходи безпеки у нормальному режимі.

2.Заходи безпеки в аварійному режимі.

До першої групи відносяться:

− забезпечення недоступності струмоведучих части

− застосування електричної ізоляції;

− застосування понижених напруги (менше 42 В змінного струму).

До другої:

− застосування подвійної ізоляції;

− захисне заземлення;

− захисне занулення;

− захисне відключення;

− використання роз’єднувальних трансформаторів;

− вирівнювання потенціалів.

До окремої групи слід віднести використання індивідуальних засобів захисту, які використовуються в обох випадках , та організаційні заходи(навчання, інструктажі, знаки безпеки, контроль за станом електрообладнання ,електромереж та інші).

В нашій роботі ми ознайомимося з методами контролю захисного заземлення і принципами роботи захисного занулення.
Хід роботи
ЗАДАЧА № 1

Визначити орієнтовну кількість заземлювачів.
Захисне заземлення має своєю метою понизити напругу дотику у випадку пробою ізоляції в обладнанні. Воно полягає у сполученні корпуса з землею через контур заземлення (мал. 2). Контур заземлення містить у собі проводи, якими сполучаються корпуси апаратів із заземлювачами. Заземлювачі являють собою звичайні металеві труби діаметром 25 - 50 мм і довжиною 2 - 3 м, забиті у грунт. Замість труб можуть використовуватись будь-які металеві предмети. Загальна поверхня стикання заземлювачів з грунтом (кількість труб) має забезпечити допустимий опір розтікання струму по землі. Цей опір залежить від площі заземлювачів, типу грунту і його вологості. Найбільший опір має пісок (ρ до 2500 Ом/м) , а найменший — торф (ρ= 20 Ом/м). Величина опору захисного заземлення для пристроїв напругою до 1000 В не повинна перевищувати 4 Ом.

Розглянемо, як працює захисне заземлення. Припустимо, відбувся пробій однієї з фаз. На корпусі виникає напруга. Утворюється ланцюг (мал. 2): фаза — корпус — заземлення — грунт — заземлення вхідного трансформатора — трансформатор — проводи фази — корпус. Тобто виникає коротке замикання фази на землю.

Струм короткого замикання визначається

3.2.

де Rпров — опір проводів (Ом);

Rзаз — опір заземлень пристрою і трансформатора (Ом):

Rтр — опір трансформатора (Ом).

Мал. 2. Принципова схема захисного заземлення

1- трифазна мережа, 2- електроприлад, 3 - заземлення електроприладу,

4 – трансформатор розподільчої підстанції;5 - заземлення трансформатора підстанції.
Напруга на корпус приладу відносно землі Uдот складає

3.3

де, Rз — опір заземлення пристрою (Ом),

а струм, який проходить через людину у випадку її дотику до корпусу, становить:

А 3.4

де Rконт — опір контакту "людина - пристрій" та "людина - заземлювач" (Ом).

№ вар.	Грунт	Діаметр труби, d, мм	Довжина труби, l, м	За індивідуальним завданням розрахувати початковий опір трубчастого заземлювача за формулою , де – розрахунковий опір грунта (для торфу – 20 Ом∙м; чорнозему – 30 Ом∙м; садової землі – 50 Ом∙м; глини – 60 Ом∙м; суглинку – 100 Ом∙м; супіску – 300 Ом∙м; піску – 500 Ом∙м). Визначити необхідну кількість заземлювачів , де Ом – допустимий опір заземлення; – коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів: d,мм , Ом ≤ 40 0,69 0,45 0,9 >40 0,62 0,4 0,6 3.Визначити повний опір заземлення за формулою і порівняти його з допустимим опором = 4 Ом, де – коефіцієнт використання горизонтальних з’єднувальних стрічок; – опір одиниці заземлювача в Ом. Наприклад, для ґрунту – пісок, = 32 мм, = 4 м: Ом;; попередньо приймаємо , тоді Ом<4 Ом. Оскільки умова захисту від ураження електричним струмом виконується, остаточно приймаємо заземлення із 45 труб діаметром 32 мм і довжиною 4 м.
1	торф	32	2,5
2	чорнозем	32	3
3	садова земля	32	3,5
4	глина	32	4
5	суглинок	32	3,5
6	супісок	32	3
7	пісок	32	2,5
8	торф	40	2,5
9	чорнозем	40	3
10	садова земля	40	3,5
11	глина	40	4
12	суглинок	40	3,5
13	супісок	40	3
14	пісок	40	2,5
15	торф	50	2,5
16	чорнозем	50	3
17	садова земля	50	3,5
18	глина	50	4
19	суглинок	50	3,5
20	супісок	50	3
21	пісок	50	2,5
22	торф	60	1,5
23	чорнозем	60	2
24	садова земля	60	1,5
25	глина	60	2
26	суглинок	60	1,5
27	супісок	60	2
28	пісок	60	1,5
29	торф	32	3,5
30	чорнозем	32	2

1 2 3 4

Схожі:

Методичні рекомендації, завдання та матеріали для опрацювання тем,... Методичні рекомендації, завдання та матеріали для опрацювання тем, винесених на самостійне вивчення студентами	Завдання для самостійної та індивідуальної роботи всіх форм навчання ...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА... МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ	4. Методичні рекомендації до виконання вибіркових (альтернативних) завдань СРС ...
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при...	Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи навчальної дисципліни „Податкова система” обговорено та схвалено на засіданні...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТАМИ Методичні рекомендації щодо виконання наукових робіт студентами ОКР бакалавра, спеціаліста та магістра / Укладачі Козачишина О. Л.,...	2. Методичні рекомендації до виконання практичних завдань Практичне заняття – форма навчального процесу, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень...
Методичні рекомендації до проведення У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо роботи кураторів-наставників навчальних... Метою методичних рекомендацій є визначення оптимальних заходів для організації та проведення виховної та позанавчальної роботи куратора-наставника...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання