|
|
Скачати 464.28 Kb.
|
|
Затверджено Наказом ДДУВС від 01.09.2012 № 281 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо роботи кураторів-наставників навчальних взводів та академічних груп Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
Метою методичних рекомендацій є визначення оптимальних заходів для організації та проведення виховної та позанавчальної роботи куратора-наставника навчального взводу та академічної групи з курсантами (студентами).
Організаторська. Куратор – завжди організатор взаємодії у студентській (курсантській) групі. Він сприяє створенню системи взаємодіяльності вихованців, що спрямована на взаємопідтримку, взаємодопомогу, взаємотворчість, взаємоконтроль, взаємоповагу, толерантність тощо. Куратор групи – організатор різних виховних програм, зміст яких залежить від особливостей різних категорій молоді. Організаторська функція полягає в умінні залучати студентів (курсантів) групи до різних видів виховної діяльності:
Дослідно-аналітична. Пов’язана з педагогічно-дослідницькою потребою діагностування рівнів вихованості особистості, вивчення мотивів, інтересів та потреб навчальної і пізнавальної діяльності студентів (курсантів), соціально-побутових умов життя, стану здоров’я, рівня успішності тощо; вивчення внутрішнього світу і можливостей вихованців, складання програм їхнього випереджального розвитку. Інформаційна. Куратор групи повинен акумулювати знання з теорії і методики виховного процесу, бути гарним вихователем, взірцем педагогічного досвіду, авторитетним порадником в процесі пошуку різноманітної інформації і наставником з будь-яких проблемних питань. Соціальна. Передбачає вивчення вихователем об'єктивних і суб'єктивних чинників, які впливають на розвиток особистості; кореляцію навичок соціальної поведінки, спрямованої на успішне входження юнацтва в структуру сучасного життя і виробництва. Спрямовувальна. Націлює студента (курсанта) на правильний життєвий вибір згідно з моральними і правовими нормами, допомагає створенню гуманних взаємостосунків в середовищі студентів (курантів), збагачує їх досвід історичними та життєвими прикладами, що варті наслідування. Одночасно куратор виступає і в ролі консультанта, який надає, при необхідності, допомогу в саморозвитку кожній молодій людині, спрямовує її діяльність, опираючись на природні дані вихованця, пробуджує його задатки, здібності. Стимулювальна. Спрямована на створення атмосфери психолого-педагогічної підтримки в групі, що сприяє самоутвердженню молодої людини, реалізації її потенційних можливостей. Стимулювання передбачає також різноманітні форми заохочення студентських (курсантських) ініціатив, досягнень, корисних дій і вчинків. Координаційна. Полягає у спрямуванні куратором групи виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні студентів (курсантів). Куратор групи передусім домагається, щоб педагоги, які працюють з групою, керувались єдиними вимогами до них, здійснювали індивідуальний підхід. Куратор вивчає особливості навчально-виховної роботи викладачів, ознайомлюється з їх вимогами та стосунками із студентами (курсантами), обмінюється з ними думками щодо поведінки окремих студентів (курсантів), методів впливу на них. Комунікативна. Спрямовується, перш за все, на створення доброзичливого мікроклімату в групі, забезпечення позитивних змін в міжособистісних стосунках. В основі управління виховною роботою лежить творча взаємодія наставника з кожним окремим студентом (курсантом) та групою в цілому.
Важливим аспектом реалізації мети та завдань навчально-виховної роботи в університеті є процес та результат адаптації студентів (курсантів) першого курсу. Ставши студентом (курсантом) першого курсу університету першокурсники здебільшого відчувають піднесення, радість, емоційний підйом, зростає власна самооцінка. Але значна їх частина уже через кілька місяців (тижнів) починають відчувати певний дискомфорт, основною причиною якого є труднощі адаптації в умовах вищого навчального закладу. Процес адаптації припускає активність самого суб’єкта діяльності, яка передбачає вивчення умов, норм, правил нового життєвого простору, пошук і кореляцію шляхів й рішень відповідно до конкретних умов життєдіяльності. Адаптація містить у собі складні, багатовимірні взаємини людини із зовнішнім середовищем. На студентський (курсантський) вік припадає процес активного формування соціальної зрілості, яка полягає у здатності кожної молодої людини осмислювати зміст, характер, значення певної сукупності соціальних ролей. Цей період збігається з періодом юності і відрізняється складністю становлення особистісних рис. Розвиваються такі якості особистості, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціативність, уміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем – смислу життя, способу життя, любові, вірності та ін. Однак здатність людини 17 – 19 років до свідомої регуляції своєї поведінки розвинута не повною мірою. Труднощі адаптації Виділяють такі головні труднощі процесу адаптації першокурсників в умовах ВНЗ:
Усі ці труднощі різні за своїм походженням. Одні з них об’єктивно неминучі, інші носять суб’єктивний характер і пов’язані зі слабкою підготовкою, вадами виховання в родині і школі. Знання індивідуальних особливостей студента (курсанта), на основі яких будується система включення його в нові види діяльності і нове коло спілкування, дає можливість уникнути дезадаптаційного синдрому, зробити процес адаптації психологічно комфортним. Існує так звана зовнішня (передбачає професійну і соціальну адаптації) і внутрішня адаптація (передбачає біологічну і психологічну адаптації), синтез яких визначає поняття “загальної адаптації”. Систему зовнішньої і внутрішньої адаптацій визначають як “соціально-психологічна адаптація”, складовими якої є:
Внутрішні фактори: - ставлення студентів (курсантів) до обраної професії, бажання працювати в певній галузі знань, вивчати особливості професії і опановувати найвищі рівні майстерності;
Зовнішні фактори:
Визначення і аналіз факторів психологічної адаптації ускладнено тим, що психологічна адаптація, з одного боку, є умовою різних адаптаційних процесів, а з іншого – вона є їх кінцевим результатом як певний психологічний стан задоволення (незадоволення), комфорту, гармонії. Тому факторами психологічної адаптації є:
На процес адаптації впливають відповідні фактори, які є сукупністю умов чи обставин, що і визначають рівень, темпи, а також стійкість і результат адаптації. Вивчення цих факторів – неодмінна умова і передумова керування адаптаційними процесами. Критерії адаптації Внутрішні критері. Визначальним внутрішнім критерієм адаптації студента (курсанта) в умовах вищого навчального закладу і узагальненим критерієм адаптації є стан задоволення процесом і результатом професійної, соціальної та біологічної адаптації. Такий стан не є результатом пристосування до об’єкта адаптації, а результатом взаємодії людини з відповідним об’єктом (середовищем). До внутрішніх критеріїв адаптації можна віднести такі:
Зовнішні критерії адаптації такі:
Організація роботи куратора з адаптації курсантів (студентів) Для розробки куратором ефективної системи заходів з адаптації першокурсників йому необхідно мати відповідну інформацію. Вона допоможе прогнозувати і передбачати можливість виникнення адаптаційних проблем у студентів (курсантів) 1-го курсу:
Для отримання відповідної інформації про студентів (курсантів) куратор може використовувати такі джерела:
Напередодні першої зустрічі з групою необхідно детально ознайомитися з особовими справами студентів (курсантів) при цьому об’єктом особливої уваги повинні бути місце проживання родини студента (курсанта), особливості сімейного складу, особистісні уподобання, статусні ролі у шкільному колективі. Необхідно звернути особливу увагу та такі категорії студентів (курсантів), які мають найбільше адаптаційних проблем: а) студенти (курсанти), які прибули із сільської місцевості. Ситуація, в яку вони потрапляють, за своїм психологічним змістом є для них своєрідним "культурним шоком". Вони страждають від кризи, викликаної протиріччям між їх власною манерою спілкуватися, одягатися, мовними бар’єрами діалектичного характеру та тими соціокультурними особливостями, що існують в даному регіоні та тому місці, де розташований навчальний заклад; б) студенти (курсанти), які прибули на навчання із віддалених регіонів. Основна проблема, з якою стикаються вони – емоційна та психологічна відділеність від рідних та довгий проміжок часу, необхідність у підтримці та співпереживанні; в) студенти (курсанти)-сироти, які проживали до цього в інтернатних закладах спеціального типу. Нова ситуація вимагає від них швидкого вироблення навичок прийняття самостійних рішень, комунікативних здібностей, організації режиму дня; г) діти, батьки яких є викладачами цього навчального закладу. Ця категорія студентів (курсантів) часто страждає від непосильного тягаря "необхідної відповідності" певним ідеалізованим еталонам навчання та поведінки. Така "посилена" увага з боку інших викладачів призводить до протистояння, бажання в самоізоляції, уникнення. На першій зустрічі зі студентською (курсантською) групою куратору необхідно створити атмосферу розкутості та довіри. Бажано включити в процедуру знайомства елементи психологічного тренінгу. Зокрема, варто розпочати з короткої оповіді про себе, своє хобі, своє бачення взаємодії та співпраці між собою, як куратором, та групою. Дуже важливо, щоб перше враження мало позитивнй ефект. Не потрібно залякувати і погрожувати або ж впадати в крайнощі вседозволеності чи забороненості. Необхідно дати можливість кожному студенту (курсанту) сказати про себе стільки, скільки він вважає за потрібне. Для зняття напруженості або скутості доречно задавати запитання такого характеру: "Яким було перше враження від нашого навчального закладу?", "Чим на вашу думку, відрізняється навчання у вищому навчальному закладі від навчання у школі?", "Які асоціації виникають у вас при слові студент (курсант)?". Важливим елементом ефективної адаптації є знайомство студентів (курсантів) зі структурою університету. Велике коло проблем, з якими стикається вчорашній школяр, пов’язане із несформованими мотиваційними компонентами його навчальної діяльності в умовах вищого навчального закладу. Йдеться про те, що іноді вчорашній школяр керується у своїй поведінці установками, які були сформовані в дитинстві батьками або шкільними вчителями і суперечать реальній життєвій ситуації навчання в університеті. Таким студентам (курсантам) притаманне бажання відповідати зовнішнім стандартам, намагатися так само сумлінно і старанно ставитися до вимог, як це було і в школі, але зовнішні та внутрішні протиріччя створюють емоційну напругу, тривожність, формують низьку самооцінку. Розробка куратором системи заходів з адаптації студентів (курсантів) базується на відповідних складових (або напрямах) соціально-психологічної адаптації: професійній, соціальній, біологічній і психологічній. Професійна адаптація: ознайомлення першокурсників зі змістом, перспективами обраної ними професії; допомога у адаптації до вимог навчального процесу. Соціальна адаптація: адаптація індивіда до умов групи, всього студентського (курсантського) колективу; створення у студентській (курсанській) групі здорової морально-психологічної атмосфери; ознайомлення студентів (курсантів) з нормативно-правовими вимогами перебування у ВНЗ; адаптація курсантів (студентів) до морального та культурного середовища ВНЗ та до умов проживання у гуртожитку. Біологічна адаптація: врахування в процесі навчально-виховної роботи стану здоров’я та психологічних властивостей особистості; залучення студентів (курсантів) до занять фізкультурою і спортом; піклування куратора про створення санітарно-гігієнічних умов навчально-виховного процесу; допомога та поради студентам (курсантам) із організації побуту, харчування, відпочинку та оздоровлення й ін. Психологічна адаптація: вивчення довузівських передумов адаптації студентів (курсантів) першого курсу (психологічні властивості, рівень моральної та психологічної культури, рівень знань тощо) та врахування їх в процесі навчально-виховної роботи; врахування характерологічних особливостей і якостей особистості в навчально-виховному процесі; заходи корекції процесу адаптації студентів (курсантів) до умов вищого навчального закладу; заходи, спрямовані на розвиток психологічної культури студента (курсанта); заходи формування самосвідомості індивіда. Організаційними формами адаптаційної роботи куратора є:
|
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
|
Лекція з дисципліни «Земельне право» Лекцію підготував доцент кафедри трудового та аграрного права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, к ю н.... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |