МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОЖЕЖНИХ АВТОЦИСТЕРН Харків 2001 р

Скачати 0.52 Mb.

Назва	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОЖЕЖНИХ АВТОЦИСТЕРН Харків 2001 р
Сторінка	6/8
Дата	27.03.2013
Розмір	0.52 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Фізика > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8

6.11.Робота стаціонарним лафетним пожежним стволом.

Робота з подачі води або піни лафетними пожежними стволами може проводитись як при русі пожежного автомобіля, так і при стоянці на бойовій позиції, що значно підвищує тактичні можливості пожежних автомобілів. Керування роботою лафетного стволу здійснюється з кабіни водія.

При роботі лафетного стволу на місці послідовність операцій така:

- до виїзду з гаража в пожежних автоцистернах на базових шасі ЗИЛ-131 з насосами ПН-40У підтягти заглушки на всмоктувальних патрубках пожежного насоса і відкрити вентиль на трубопроводі, що з'єднує цистерну з пожежним відцентровим насосом;

- після прибуття до місця гасіння пожежі включити насос і відкрити вентиль подачі води в лафетний ствол;

- збільшити частоту обертання вала насоса й установити тиск по манометру до 0,6 МПа.

На пожежній автоцистерні АЦ-40(375)-Ц1 для подачі води в лафетний ствол необхідно: відкрити напірний клапан, що з'єднує пожежний насос з лафетним стволом, і всмоктувальний клапан; включити пожежний насос і встановити режим роботи лафетного стволу.

Керування роботою лафетним пожежним стволом на цій автоцистерні може здійснюватись за допомогою золотникового розподільника гідравлічного приводу або вручну. При роботі вручну необхідно відкрити голчасті клапани на золотниковому розподільнику. Робота лафетним стволом на ходу здійснюється на першій чи другій передачі коробки передач основної трансмісії.

6.12.Робота насоса від водойми за допомогою гідроелеватора.

У випадку, коли рівень води у водоймі розташований нижче осі насоса більш, ніж на 7 м, чи берег водойми заболочений і недоступний для пересування автомобіля, забір води може бути здійснений за допомогою гідроелеватора. При цьому цистерна повинна бути цілком залита водою. Схеми гідроелеваторних систем показано на рис. 8. Працювати з гідроелеватором можна за двома схемами: “гідроелеватор-цистерна” рис. 8 а та “гідроелеватор-насос” рис. 8 б. Підготовка і запуск гідроелеваторної системи за схемою “гідроелеватор-цистерна” здійснюються в наступному порядку:

- з'єднати напірний патрубок насоса з рукавною лінією з напірних рукавів діаметром 77 мм, а другий кінець її з'єднати з вхідною з`єднувальною головкою гідроелеватора;

- приєднати до з`єднувальною головки на виході води з гідроелеватора лінію напірних рукавів діаметром 77 мм, другий кінець якої опустити в люк цистерни;

- приєднати до другого напірного патрубка насоса напірні пожежні рукави зі стволом;

- включити в роботу насос, опустивши гідроелеватор у водойму, і заповнити його водою з цистерни.

Після заповнення пожежного насоса водою довести тиск по манометру до 0,3 МПа і плавно відкрити напірний вентиль пожежного насоса, через який вода подається до гідроелеватора. Важелем газу довести тиск на насосі до 0,6 МПа (в залежності від висоти забору води). Плавно відкриваючи вентиль пожежного насоса, подати воду в ствол.

При роботі системи необхідно стежити за рівнем води в цистерні. Якщо продуктивність стволу буде перевищувати продуктивність гідроелеватора, вода в цистерні почне убувати. Продуктивність одного гідроелеватора Г-600 забезпечує роботу одного стволу з діаметром насадка 19 мм або трьох стволів з діаметром насадка 13 мм.

а)

б)
Рис. 8 – Схеми забору води за допомогою гідроелеватора:

а- “гідроелеватор - цистерна”; б- “гідроелеватор - насос”
Найбільш характерні помилки, які роблять водії при роботі:

1. Неповне відкриття вентиля в напірну лінію гідроелеватора.

2. Відсутність контролю за рівнем води в цистерні.

Доповнення та пояснення.

1. Зворотна лінія гідроелеватора опускається через верхній люк в цистерну і обов`язково закріплюється затримкою.

2. При заборі води гідроелеватором необхідно не допускати заломів і різких перегинів напірних рукавів, тому що в цьому випадку різко збільшуються втрати напору і можливий зрив роботи системи. Щоб не було різкого перегину, на кінці зворотної лінії приєднується напірно-всмоктуючий рукав.
6.13.Підготовка та запуск гідроелеваторної системи за схемою “гідроелеватор-насос”.

Підготовка та запуск гідроелеваторної системи за схемою “гідроелеватор-насос” здійснюються в наступній послідовності:

- приєднати до всмоктувального патрубку насоса водозбірник до якого приєднати трьохходове розгалуження. Закрити середній та один боковий вентиль розгалуження, а інший відкрити для випуску повітря зі зворотної лінії;

- з'єднати напірний патрубок насоса з рукавною лінією з напірних рукавів діаметром 77 мм, а другий кінець її з'єднати з вхідною з`єднувальною головкою гідроелеватора;

- приєднати до з`єднувальною головки на виході води з гідроелеватора лінію напірних рукавів діаметром 77 мм, другий кінець якої з`єднати з трьохходовим розгалуженням;

- приєднати до другого напірного патрубка насоса напірні пожежні рукави зі стволом;

- включити в роботу насос, опустивши гідроелеватор у водойму, і заповнити його водою з цистерни.

Після заповнення пожежного насоса водою довести тиск по манометру до 0,3 МПа і плавно відкрити напірний вентиль пожежного насоса, через який вода подається до гідроелеватора. Важелем газу довести тиск на насосі до 0,6 МПа (в залежності від висоти забору води).

Коли вода по зворотній лінії підійде до розгалуження і почне виходити з бокового штуцеру, його слід закрити і повністю відкрити середній штуцер розгалуження (в насос). При цьому манометр на всмоктуючому патрубку буде показувати сталий тиск, а насос буде давати на виході 0,5-0,6 МПа. Після цього необхідно закрити вентиль із цистерни. Важелем газу збільшити тиск до 0,9-1,0 МПа. Плавно відкриваючи вентиль до стволу, необхідно слідкувати за тиском в зворотній лінії. Якщо вони знизиться до 0,05 МПа, подальше відкривання вентиля до стволу зупинити . Відрегулювати робочий тиск на насосі до 0,8 МПа.

Найбільш характерні помилки, які роблять водії при роботі:

1.Скручування рукавів при з`єднанні.

2. Вимикання зчеплення при перебоях в гідроелеваторному кільці під час запуску.

3. Різке відкривання вентиля викидного патрубку до стволу, а також відкривання його при зменшенні підпору в зворотній лінії менше 0,05 МПа.

4. Подача води в лінію при незакритому вентилі з цистерни.

5. Неповне відкривання вентиля з цистерни і в напірну лінію гідроелеватора.

6. Неповне відкриття розгалуження після закільцювання.

Доповнення та пояснення.

1. Після запуску гідроелеваторного кільця вода по зворотній лінії повертається з тиском до 0,3-0,4 МПа. Якщо вентиль з цистерни закрити не відразу, то вода піде через нього в зворотному напрямку і заповнить цистерну.

2. Закриваючи вентиль з цистерни, тиск на насосі необхідно тримати не більше 0,5 МПа, інакше у вентиля, за рахунок зворотного руху води, може обірвати клапан.

3. Якщо в момент закриття вентиля з цистерни в гідроелеваторному кільці з`являться перебої, вентиль необхідно при відкрити, не змінюючи обертів дочекатись відновлення нормальної роботи, і закрити знов.

4. Вільний штуцер водозбірника необхідно закривати заглушкою, інакше при запуску гідроелеватора в насос підсмоктується повітря.

5. Для сталого забору води сітка гідроелеватора не повинна лягати на дно вододжерела, а зворотній рукав не повинен мати різких перегинів та заломів, для чого водозбірник на насос потрібно ставити з нахилом.

6. При відмові мановакууметра мінімально допустимий тиск в зворотній лінії визначається натиском рукава пальцями руки.
7.ПЕРЕВІРКА СПЕЦІАЛЬНИХ АГРЕГАТІВ

ПОЖЕЖНИХ АВТОМОБІЛІВ.

7.1. Перевірка насоса на вакуум.

Одним із суттєвих недоліків відцентрових пожежних насосів є те, що вони не самовсмоктуючі. Тому для їх роботи необхідне попереднє заповнення внутрішнього об`єму насосу та всмоктуючої лінії водою. Для цього застосовується вакуумна система, з допомогою якої створюється розрідження в насосі, а вода під атмосферним тиском на поверхню рідини в вододжерелі заповнює всмоктуючу лінію і насос водою. Але якщо насос та всмоктуюча лінія будуть не герметичними, воду забрати буде не можливо. Тому при щоденному технічному обслуговуванні відцентрового насосу його перевіряють на герметичність ( на вакуум).

Для перевірки насоса на герметичність необхідно:

- закрити заглушку на всмоктуючому патрубку, зливний краник та інші вентилі;

включити вакуум –апарат та відкрити вакуумний клапан;
важелем газу збільшити оберти двигуна і створити в порожнині насосу розрідження . Воно повинно бути не менше 0,073-0,076 МПа (0,73-0,76 кг/см²) за 20 сек по вакуумметру низького тиску;
закрити вакуумний клапан;
зменшити оберти двигуна до холостого ходу і виключити вакуум-апарат;
по падінню розрідження перевірити насос на герметичність. Зниження розрідження в насосі не повинне перевищувати 0,013 МПа (0,13 кг/см²) за 2,5 хвилини. За умови зниження розрідження вище ніж 0,013 МПа (0,13 кг/см²) необхідно встановити місця нещільностей і ліквідувати негерметичність насоса.

Якщо візуально місця негерметичності встановити не вдалось, насос опресовують водою під тиском 0,8- 1 МПа (8-10 кг/см²) від іншої пожежної автоцистерни. Просочування води вкаже нам місця нещільності. Опресовку також можна виконувати повітрям тиском 0,2-0,3 МПа (2-3 кг/см²), змочивши насос мильною піною. Повітря для опресовки можна брати з ресивера гальмівної системи автомобіля.

Добрі показники при перевірці насоса на вакуум ще не гарантують безвідмовної роботи, тому що заглушка насосу ущільнена гумовою прокладкою, а з`єднання всмоктуючих рукавів конусами. Для повної гарантії перевірка насоса на вакуум повинна проводитись двічі: спочатку перевіряється лише насос, а потім з двома всмоктуючими рукавами. Заглушка встановлюється на кінець всмоктуючої лінії замість сітки.

Час , необхідний для створення розрідження буде значно більший . Інші вимоги ті ж, що і при перевірці одного насосу.

При перевірці насоса на вакуум трапляються наступні ознаки несправностей:

1. Вакуумметр низького тиску не показує розрідження.

2. Розрідження є , але менше норми.

3. Розрідження створюється повільно.

4. Розрідження створюється, але швидко падає.

1. Якщо вакуумметр не показує розрідження, необхідно:

- переконатись, що прилад справний. Наприклад, замінити його на вакуумметр, який справний, або перевірити його на іншому насосі;

- опресувати насос водою від водопроводу або іншого насосу. Оглянути насос під тиском та усунути течію.

Якщо герметичність насосу добра, відкрити вакуумний клапан і вентиль з цистерни. Створити насосом тиск 0,4-0,5 МПа і під цим тиском оглянути всю вакуумну систему. З дифузора вакуумного апарату повинна виходити компактний струмінь води. В місцях з`єднань і по довжині трубопроводу не повинно бути течії. Вихід води через вісь заслінки вказує на те, що сопло згоріло і потребує заміни або встановлене в дифузорі не по центру.

Перевірити справність заслінки вакуумного апарату. При справній заслінці під час роботи вакуумного апарату гази в глушитель проходити не повинні. Крім цього, момент перекривання заслінки повинен чітко прослуховуватись.

2. Коли розрідження є, але нижче норми, необхідно:

- створити розрідження скільки можливо, закрити вакуумний клапан і виключити вакуумний апарат. В разі падіння стрілки вакуумметра опресувати насос, усунути нещільності і повторити перевірку на вакуум. Якщо стрілка вакуумметра не падає, перевірити справність вакуумної системи подачею води під тиском через відкритий вакуумний клапан, як це описано вище. І в останню чергу, перевірити справність вакуумметра шляхом його заміни.

3. Розрідження створюється до норми, але не швидко.

Причиною може бути зменшення прохідного перетину вакуумної системи за рахунок засмічення вакуумного клапану або неповного відкриття клапану внаслідок зносу кулачка або штоку.

Стан прохідного перетину визначається по виходу води з дифузора при подачі її під тиском через відкритий вакуумний клапан. Спрацювання кулачкового валика визначається по люфту шляхом коливання важеля вакуумного клапану. Одночасно, при включеній лампочці, в оглядове віконце по стисненню пружини оглядається хід клапану.

Якщо вода через систему проходить погано, необхідно зняти та розібрати вакуумний клапан, прочистити його, відремонтувати кулачковий валик, По закінченню зборки все перевірити знову.

4. Розрідження створюється, але після вимикання вакуумного апарату швидко зникає.

Опресувати насос водою і усунути течії.

Якщо при опресовці течії не виявлено, необхідно розібрати вакуумний клапан і перевірити щільність посадки нижнього клапану.
7.2. Визначення несправностей в стаціонарних пінозмішувачах.

Для перевірки пінозмішувача необхідно:

- закрити заглушку на всмоктуючому патрубку, зливний краник та всі вентилі;

- відкрити вентиль з цистерни і вакуумний клапан;

- заповнити насос водою;

- вентиль з цистерни та вакуумний клапан закрити;

- включити зчеплення;

- відкрити пробковий кран пінозмішувача;

- відкрити дозуючій кран (поставити максимальну дозу);

- відвернути пробку штуцера (для роботи від зовнішньої ємності);

- плавно збільшити тиск до 0,6 МПа.

При збільшенні тиску через штуцер буде всмоктуватись повітря, а мановакууметр на всмоктуючому патрубку повинен показувати не менше половини тиску, який розвиває насос, тобто 0,3 МПа.

- Зменшити оберти і виключити зчеплення.

Під дією тиску повітря вода рине до зворотного клапану пінозмішувача, якщо ж він несправний, зі штуцера для забору піноутворювача із сторонньої ємності бризне струмінь води (невелике підтікання води допускається).

Перевірка трубопроводу від пінобака до пінозмішувача.

У штуцер для підсосу піноутворювача із сторонньої ємності вставити жолобок із покрівельної жерсті, щоб піноутворювач не попадав у насос, підставити ємність 2...5 л.

Відкрити вентиль пінобака, якщо трубопровід чистий та справний вентиль пінобака, піноутворювач буде змиватись в ємність.

Перекрити вентиль пінобака, промити трубопровід.

В залежності від ознак несправності необхідно прийняти наступні заходи:

1. Тиск на мановакууметрі низького тиску менше 0,3 МПа або відсутній зовсім.

- Прочистити прохідний отвір для води від напірного патрубку через пробковий кран та сопло.

- Провірити прокладки в місцях фланцевих з`єднань, так як гума при затягуванні може витискатись і перекривати отвір.

2. Після виключення зчеплення з штуцера вода б`є струменем.

- Прочистити зворотній клапан пінозмішувача, його камеру і притерти до сідла.

3. При перевірці вентиля пінобаку піноутворювач через штуцер виходить погано або не йде зовсім.

- Злити піноутворювач з пінобаку, процідити його, промити бак, розібрати та прочистити вентиль. Оглянути клапан вентиля і при необхідності замінити його новим. -
7.3. Перевірка насоса на продуктивність.

Виконується обов`язково перед постановкою пожежного автомобіля в бойовий розрахунок, після проведення капітального ремонту в цілому пожежного автомобіля або відцентрового насосу, а також щорічно при проведенні технічного обслуговування №2. Перевірка насоса на продуктивність проводиться на спеціальних стендах в загонах технічної служби або в умовах пожежної частини за спрощеною методикою. Послідовність перевірки насоса на продуктивність в умовах пожежної частини така:

зібрати робочу лінію, як показано на малюнку (до всмоктуючого патрубку насосу приєднати 2 всмоктуючих рукава діаметром 125 мм з сіткою, від викидних напірних патрубків насосу прокласти по одному прогумованому рукаву діаметром не менше 66 мм зі стволом РС-70 зі знятим з нього насадком, щоб діаметр становив 25 мм);
- після заповнення насоса водою з допомогою вакуум-апарату, ввімкнути пожежний насос і встановити тиск 0,2-0,3 МПа (2-3 кг/см²);
- відкрити повністю вентилі до стволів;
- важелем газу збільшити оберти валу насоса до максимальних (2650-2750 об/хв). При даній частоті обертання валу насосу тиск на мановакууметрі високого тиску повинен бути 0,82-0,85 МПа (8,2-8,5 кг/см²). Це відповідає номінальній подачі в 40 л/с насоса.
Якщо насос не розвиває достатній напір в 0,82-0,85 МПа (8,2-8,5 кг/см²), а обороти двигуна дорівнюють або навіть більше наведених, то це свідчить про надмірні втрати через ущільнюючі кільця, що викликане їх зносом або засміченням чи поломкою робочого колеса насосу. Якщо напір, який розвиває насос та оберти валу менші за наведені, то це є прикметою недостатньої потужності, що розвиває двигун.
Зменшення подачі та потужності двигуна допускається в межах 5% від контрольних для нових насосів. Результати випробувань занотовуються в формуляр пожежного автомобіля. По закінченню випробувань водій повинен провести на насосі роботи технічного обслуговування №1.

8.ЗАТРИМКИ І НЕСПРАВНОСТІ ПРИ РОБОТІ НАСОСІВ.

При зміні варт кожен насос перевіряється на вакуум. Усі виявлені недоліки повинні бути усунуті і тільки після цього автомобіль ставиться в бойовий розрахунок, а водій. повинен знати техніку і вміти правильно працювати на ній.

З урахуванням цих вимог і приводиться перелік затримок і несправностей, що зустрічаються при роботі пожежних автомобілів.

№ п/п	Ознака	Причина
	1. Насос не забирає воду: а) розрідження по вакуумметру мале або відсутнє.	а) нещільність в всмоктувальних рукавах або вентилях напірних патрубків. Перемерзання трубопроводу або вакуумного клапану в результаті потрапляння води при повторному включенні (після роботи від цистерни і т.п.). Всмоктувальна лінія опущена за течією (при великій висоті усмоктування і швидкому плині води).
	Насос воду бере (вода з'являється в оглядовому віконці), але при відкриванні вентиля напірного патрубка тиск падає, водяний стовп обривається: а) з появою води в оглядовому віконці не припиняється рух пухирців повітря; б) пухирців нема, розрідження по вакуумметрі відповідає висоті усмоктування.	а) рано відключили вакуум-апарат. Підсмоктування повітря через нещільності в всмоктувальних рукавах або вентилях напірних патрубків; б) різке відкривання напірного патрубка в сполученні з великими оборотами. Неповне вимикання зчеплення (зчеплення веде). Повітряна пробка в всмоктувальній лінії при прокладці її через поруччя і інші перешкоди.
	Кількість стволів не перевищує нормальне навантаження для даного насоса, але насос не розвиває тиску: а) при зміні обертів показання манометра плавно міняються; б) при зміні обертів стрілка манометра залишається нерухомою; в) збільшення оборотів викликає коливання стрілки манометра і вібрацію всього автомобіля.	а) засмічення робочого колеса або направляючого апарата. Знос робочого колеса, направляючого апарата і ущільнюючих кілець, ; б) несправність манометра в) засмічення всмоктувальної сітки. Неповне відкриття клапана всмоктувальної сітки. Всмоктувальна лінія опущена за течією (при швидкому плині). Велика висота всмоктування. (Розрахункову продуктивність насоси забезпечують при висоті всмоктування не більш 3,5 м). Відшарування .гуми в всмоктувальному рукаві.
	Поява вібрації при роботі в постійному режимі (обороти і кількість стволів не міняються):	а) засмічення всмоктувальної сітки; б) відшарування гуми в усмоктувальному рукаві; в) промерзання всмоктувальної лінії при тривалій роботі з малою подачею;
	Раптовий обрив водяного стовпа при роботі.	а) нагрів води в насосі або скупчення повітря за рахунок невеликого підсмоктування при припиненні подачі (стволи закриті) ; б) потрапляння повітря через вирву біля сітки (сітка недостатньо глибоко занурена у воду).
	При виході зі стволу вода дає хлопки.	а) підсмоктування повітря через вирву біля сітки або через нещільності в всмоктувальній лінії; б) підсмоктування повітря через сальники насоса при тривалій роботі без змащення.
	При роботі на насос двигун не розвиває достатніх обертів, а при русі працює нормально.	а)ослаблення тяги дублюючого важеля газу.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Харків “ХАІ” 2012 Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції сер. ДК №391 від 30. 03. 2001	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....	Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності “Прикладна статистика” усіх форм навчання...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Харків “ХАІ” 2012 Виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Правознавство для документознавця»	Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів... Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів напрямку підготовки «комп’ютерні науки» освітньо-кваліфікаційного...
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО... Методичні рекомендації з досвіду роботи викладачів Державного навчального закладу
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни... Методичні рекомендації розробили викладачі Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету Романій Сергій...	Методичні рекомендації та робочі матеріали для студентів факультету... При цьому корисно керуватися порадами лектора щодо більш або менш вдалого висвітлення тієї чи іншої теми у різних посібниках, а також...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОЖЕЖНИХ АВТОЦИСТЕРН Харків 2001 р

6.11.Робота стаціонарним лафетним пожежним стволом.

6.12.Робота насоса від водойми за допомогою гідроелеватора.

Ознака

Причина

Схожі: