|
Скачати 0.73 Mb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Методичні рекомендації та робочі матеріали для студентів факультету заочного навчання Харків «ХАІ» 2009 Затверджено методичною комісією університету 12 листопада 2008 року (протокол №3) Укладачі: Ю.І. Кисіль, Г.Ю. Каніщев, О.В. Малишев ПЕРЕДМОВА Дані рекомендації призначені для студентів I курсу факультету заочного навчання. Готуватися до занять можна за допомогою того чи іншого підручника (див. бібліографічний список загальної літератури), який легше дістати. При цьому корисно керуватися порадами лектора щодо більш або менш вдалого висвітлення тієї чи іншої теми у різних посібниках, а також користуватися декількома джерелами та зіставляти їх підходи. Контрольні роботи й реферати треба готувати самостійно за допомогою викладача, керуючись цими рекомендаціями. До складу видання входять перелік тем контрольних робіт з головними питаннями, рекомендованою літературою та методичними порадами щодо виконання цих робіт, вимоги до оформлення й рекомендації до написання контрольної роботи, а також запитання до іспиту з курсу “Історія України”. ЗАГАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА
Тема контрольної роботи № 1«Київська Русь» Питання теми
Л І Т Е Р А Т У Р А
Методичні рекомендації Роботу над темою необхідно почати з вивчення таких питань: основні етапи розвитку людського суспільства; люди сучасного типу на українських землях; Трипільська культура – перша цивілізація «неолітичної революції»; землеробський та кочовий типи культур; кіммерійці. Слід звернути увагу на питання розвитку скіфо-сарматської культури на терені України, вивчити сучасні погляди на скіфську проблему. Предметом уважного вивчення мають бути також питання, пов’язані з історією українських земель в епоху великого переселення народів, а також основні теорії та етапи слов’янського етногенезу. Важливо засвоїти такі питання, як залюднення слов’янами території України, праслов’янські культури, а також питання духовної та матеріальної культури слов’янських племен. Приступаючи до вивчення другого питання, треба з`ясувати, що утворення Київської держави мало соціальні, економічні та політичні передумови. Вони полягали у розвитку феодальних відносин, необхідності створення умов для торгівлі, в потребах централізації та захисту від нападу кочівників. Разом із тим треба засвоїти, що утворення Київської держави було закономірним підсумком тривалого історичного шляху державотворення східних слов’ян. Треба знати про антську державу Божа (або Буса), волинянську державу Маджака, полянську державу Кия, про Славію, Куябію та Артанію арабських джерел, про Київське князівство Аскольда і Діра. Розглядаючи третє питання першого заняття, потрібно користуватися таким джерелом, як «Повість минулих літ». Необхідно засвоїти поняття про державність та її форми, розглянути державно-політичний устрій Київської Русі, її соціально-культурну еволюцію, етнічний склад населення, розвиток економіки. Слід звернути увагу на проблему існування феодального ладу у Київській Русі, її народження. Четверте й п’яте питання мають більш складний характер. Тут багато фактичного матеріалу, що треба засвоїти, і безліч теоретичних проблем, в яких необхідно розібратися. У четвертому питанні треба добре знати складні обставини політичної історії Київської Русі IX – XI століть. Це становлення династії Рюриковичів – проблеми підкорення центральній владі київського князя інших східнослов’янських племен (князі Олег, Ігор, Святослав ) і проблема боротьби між князями за київський престол (при вокняжінні Володимира і Ярослава). Слід звернути увагу й на зовнішню політику київських князів. Особливу роль у системі міжнародних зв’язків Давньої Русі відігравали зв’язки з Візантійською імперією, де військові походи перепліталися з угодами, торгівля – з династичними шлюбами. Вона доповнювалась широкими стосунками з країнами Західної, Центральної та Східної Європи, з країнами Азії та арабського Сходу. Важливе місце у розгляданні цього питання посідає «Руська Правда». Слід знати про редакції цього політичного та юридичного документа, їх зміст. Треба звернути увагу на гуманізм «Руської Правди», на зафіксоване в ній господарське право. Важливою проблемою при розгляданні четвертого питання є прийняття християнства як засобу зміцнення політичної та духовної єдності Київської Русі. Варто відзначити попередню спробу Володимира Великого досягти цієї мети на основах язичництва. Слід добре розібратися в політичних, економічних та етнокультурних мотивах вибору християнської релігії в її східному, православному варіанті. Розглядаючи це питання, необхідно відзначити й збереження багатьох залишків язичництва, так зване «двовірство». При розгляданні п’ятого питання перш за все слід усвідомити, що Київська Русь була ранньофеодальною державою. Треба висвітлити також проблему розвитку міст і ремесел у Київській Русі. Характеризуючи соціально-економічний розвиток Давньоруської держави, необхідно розглянути такі питання, як соціальний склад населення, натуральне господарство, внутрішня та зовнішня торгівля, землеробство, скотарство. Треба розібратися в різниці між містами як укріпленими пунктами та містами в сучасному розумінні слова – як торгово-ремісничими центрами, навести цифри, які свідчать про зростання кількості міст, ремісничих спеціальностей, про операції, якими володіли давні ремісники, тощо. Важливі дати 1 млн років до н.е. – поява первісних людей на території сучасної України. IV – II тисячоліття до н. е. – Трипільська культура. VII – III ст. до н. е. – скіфські племена на території Північного Причорномор’я. III cт. до н. е. – III ст. н.е. – сарматські племена на території Північного Причорномор’я. 882 р. – заснування Київської держави. 988 – 989 рр. – запровадження християнства на Русі. Тема контрольної роботи № 2 «Політичні наслідки роздроблення Київської Русі. Південно-західні руські князівства» Питання теми
Л І Т Е Р А Т У Р А
Методичні рекомендації Вивчення першого питання треба почати із занепаду Київської держави, далі розібратися в зовнішніх і внутрішніх причинах децентралізації, усвідомити прояви цього процесу та його значення і разом із тим показати й способи протидіяти йому. Необхідно також проаналізувати зв’язок дезінтеграційних процесів з етнічними, побачити залежність формування української народності від старих племінних зв’язків. Треба знати також дати появи етнонімів і топонімів «Україна» та «Мала Русь», зміни в мові тощо. Важливо знати, що основними причинами роздроблення Київської Русі були дальший розвиток феодальних відносин, піднесення продуктивних сил, особливо зростання міського ремесла, феодального землеволодіння, а на цій основі – зміцнення місцевої землевласницької знаті, посилення та відособлення окремих князівств, економічна самостійність і політична відокремленість яких грунтувалися на натуральному господарстві. Особливе місце у вивченні другого питання посідає проблема Галицько-Волинського князівства як нового центру українських земель. Необхідно засвоїти суму фактичних знань про відокремлення Галицького й Волинського князівств від Києва, про їх об’єднання, політичну історію Галицько-Волинського князівства та його роль в історичній долі української народності. При вивченні третього питання доцільно навести дані про монголів, етапи їх об’єднання, їх устрій, дати захоплення монголами російських та українських земель, з’ясувати причини поразки руського війська. Варто замислитися над причинами перемоги монголів. Особливо треба виділити питання про роль Данила Галицького в організації опору загарбникам – хоч Галицько-Волинське князівство і визнало владу золотоординських ханів, проте його залежність від них була меншою, ніж інших руських земель, зокрема Наддніпрянщини. Воно не мало постійних баскаків, збирачів данини, не було фіскальних переписів населення. Літописець пише, що Данило був добрим князем, хоробрим і мудрим. Тут корисно заслухати і обговорити реферат про цього видатного державного діяча й полководця. У четвертому питанні слід добре розібратися в фактичному матеріалі. Необхідно засвоїти такі питання: політична ситуація в Східній Європі XIV – XVI cт., боротьба за українські землі, литовська експансія, приєднання українських земель до Литовського князівства. Слід знати характер цього приєднання. Українські, білоруські та російські землі за територією й кількістю населення були в п’ять разів більшими, ніж власне Литва. Вони стояли й вище у культурному розвитку. Ось чому руські землі мали великий вплив на все політичне й суспільне життя Литовського князівства. Руська мова тут стала мовою державною, нею писалися офіційні документи. Чимало норм руського права, руські назви посад, станів, система адміністрації та інше було сприйнято в Литві. Разом із тим треба вивчити такі питання: Литовсько-Руська держава в часи свого розквіту, феодальний лад, соціально-правова система, «Литовські статути», міста й міщанство. Важливі дати 1187 р. – перша літописна згадка назви «Україна». 1199 р. – об’єднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицької землі та Волині в єдине Галицько-Волинське князівство. 1223 р., 31 травня – битва руського війська і половців з монголо-татарами на р. Калці. 1237 – 1240 рр. – навала монголо-татар на Русь. Друга половина XIV ст. – приєднання руських земель до Литовського князівства. 1362 р. – розгром литовським військом за участю українського населення монголо-татарської орди на р. Сині Води. Тема контрольної роботи № 3 «Українські землі в XIV – першій половині XVII ст. Українське козацтво» Питання теми
Л І Т Е Р А Т У Р А
Методичні рекомендації При розгляданні питань теми слід вивчити загальну й спеціальну літературу, щоб чітко з’ясувати складність і багатоплановість проблеми. Період XIV – першої половини XVII століття був часом жорстокої боротьби українського народу за свою політичну, економічну та духовну незалежність. Вивчаючи перше питання теми, необхідно звернути увагу на такий матеріал: відмінності соціально-економічного розвитку Західної та Східної Європи в XVI – XVII столітті; Річ Посполита як країна «другого ешелону» розвитку капіталізму; екстенсивний шлях розвитку сільського господарства; закріпачення селян; економічний розвиток українських земель; ремесла, сільське господарство; слабкість «третього стану» в Україні. Необхідно звернути увагу на те, що особливо погіршилося становище селян після Люблінської унії. На кінець XVI ст. панщина доходила до 4 – 6 днів на тиждень. Вивчаючи друге питання, слід знати три редакції Литовського статуту, Кревську унію (1385 р.), Люблінську унію (1569 р.) і Городельський акт. Розглядаючи це питання, необхідно звернути увагу на геополітичне становище, територію та населення Польсько-Литовської держави, особливості її державно-політичної системи, на правовий статус українських земель у Речі Посполитій, адміністративно-політичний устрій. Потрібно дати соціально-правову характеристику суспільства, розповісти про міське самоврядування та зміни в етнічному складі населення. При вивченні третього питання необхідно розповісти про занепад православної церкви в Україні, поширення в ній католицтва й протестантизму, єретичні вчення та рухи. Для правильного розуміння і успішного засвоювання матеріалу теми слід глибоко вивчити діяльність православних братств, підготовку до унії в Україні, ставлення різних верств населення до унії. Необхідно знати про Брестський церковний собор 1569 р. та його рішення. Важливо засвоїти положення уніатської церкви в Україні, її офіційний статус, конфесійний устрій, особливості церковного життя. Предметом уважного вивчення мають бути також питання про боротьбу православних проти унії, про консервативні та прогресивні тенденції православного руху, про полемічні твори. Слід пояснити значення унії в історії України, відновлення православної ієрархії, про життя та діяльність митрополита Петра Могили. При розгляданні четвертого – шостого питань слід добре розібратися в складності боротьби українського народу, в якій брали участь різні верстви населення, часто-густо з розбіжними інтересами, навчитися самостійно оцінювати події та правильно визначати загальнонародні цілі. Щоб правильно зрозуміти складність історичних процесів тієї епохи, необхідно врахувати переплетення та суперечливість інтересів Польщі, Туреччини, Кримського ханства. Для повного з`ясування першого питання потрібно розглянути такі проблеми, як переміщення населення у південні райони України, склад втікачів і переселенців, уходницькї заняття, боротьба з татарами. Необхідно розібратися, хто такі городові козаки, реєстрове козацтво, козаки-зимовчаки. Доцільно зосередитися й на військово-адміністративному устрої козацтва, бо протягом понад століття адміністративний устрій України будувався на цих основах. Розглядаючи друге питання, слід звернути увагу на проблему виникнення Запорізької Січі, на її геополітичне становище, національний та соціальний склад запорізького козацтва. Необхідно з’ясувати особливості економіки, культури й побуту Запорізької Січі, воєнне мистецтво запорізьких козаків, воєнні походи запорожців, становище Запорізької Січі в системі міжнародних відносин. Необхідно добре знати фактичний бік третього питання – про повстання К. Косинського та інших і розібратися в причинах їх виникнення та поразки. Важливо засвоїти витоки конфлікту між козацтвом і польською шляхтою, а також місце перших козацьких повстань у процесі наростання визвольної боротьби українського народу. Слід підготувати матеріал про діяльність гетьмана Петра Сагайдачного та його роль у розгортанні визвольного руху. Важливі дати 1490 – 1492 рр. – селянське повстання під проводом Мухи. 1529 р. – перший Литовський статут. 30-ті рр. XVI ст. – виникнення Запорізької Січі. 1557 р. – «Устав на волоки». 1566 р. – другий Литовський статут. 1569 р. – Люблінська унія; загарбання шляхетською Польщею Підляшшя, Київщини, Волині та Брацлавщини. 1572 р. – запровадження урядом Польщі реєстру для українських козаків. 1588 р. – третій Литовський статут. 1591 – 1593 рр. – козацько-селянське повстання під керівництвом К. Косинського. 1594 – 1596 рр. – козацько-селянське повстання під керівництвом С. Наливайка та Г. Лободи. 1616 р. – похід запорізьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу. 1638 р. – «Ординація війська запорізького реєстрового» – обмеження прав реєстрового козацтва. Тема контрольної роботи № 4 “Визвольна війна українського народу 1648 – 1654 рр. під керівництвом Б. Хмельницького “ Питання теми
Л І Т Е Р А Т У Р А
Методичні рекомендації Історія визвольної війни українського народу – складна та багатопланова проблема. Вона охоплює як військові (з перемогами і поразками), так і дипломатичні та соціально-політичні питання, оскільки стосується історії України в переплетенні з історією Росії, Польщі, Туреччини, Кримського ханства, Молдавії та Швеції. Вивчення першого питання теми слід почати із з’ясування причин і рушійних сил визвольної війни. Це питання, зокрема, добре розкрито М.С. Грушевським в «Очерке истории украинского народа». Необхідно розібратися в соціально-економічних і політичних передумовах війни, а також у питанні про національні чинники війни. Показати, як відбувався інтенсивний зріст магнатського, шляхетського та церковного землеволодіння, фільваркового господарства, дальше посилення феодально-кріпосницького та національного гніту у цей період. Розглянути, як польські й українські полонізовані феодали позбавляли український народ елементарних громадсько-політичних прав, насаджували католицтво, проводили політику насильного ополячування українців. При розгляданні другого питання слід розумітися у фактичній історії визвольної війни, знати її етапи. Необхідно звернути особливу увагу на такі питання: ліквідація польсько-шляхетського режиму, становлення української державності, пошуки політичного компромісу між Україною та Польщею, необхідність і суперечливість союзу з Кримом, українсько-російські відносини, гетьманський уряд і Запорізька Січ. Необхідно звернути увагу на умови Зборівського та Білоцерківського миру й політичне значення перемог і поразок козацької армії для формування внутрішньої та зовнішньої політики Б. Хмельницького. Слід розглянути також похід Б. Хмельницького в Молдавію в 1650 р., воєнні події в 1651 р., бої під Красним і Вінницею, поразки повстанських військ під Берестечком, на півночі Чернігівщини й Київщини, розгром польсько-шляхетського війська під Батогом у 1652 р, Молдавський похід 1653 р., бої під Жванцем. Важливо засвоїти проблему формування українського державного апарату в ході війни. Звернути увагу на елементи української феодальної держави – територію, адміністративний апарат, військо, суд, фінансово-податкову систему, зовнішню та внутрішню політику гетьманської адміністрації. Вивчаючи третє питання, необхідно засвоїти такий матеріал: українсько-російські зв’язки під час війни; початок листування Б. Хмельницького з урядом Росії; обмін посольствами; переселення українського населення в межі Російської держави; економічні зв’язки. Слід зосередити увагу на рішеннях Земського собору 1 жовтня 1653 р. Розглянути хід і рішення Переяславської Ради, а також Березневі статті і Жалувану грамоту Війську Запорізькому 1654 р. У відповіді треба висвітлити ставлення різних соціальних і політичних груп українського суспільства до Переяславської угоди. Важливі дати 1648 р., січень – обрання Б. Хмельницького гетьманом України. 1648 р., 6 травня – перша перемога повстанців під Жовтими Водами. 1648 р., 16 травня – розгром повстанцями польсько-шляхетського війська під Корсунем. 1648 р., 11 – 13 вересня – перемога повстанців під м. Пилявці (на Волині). 1649 р., 5 – 6 серпня – битва під Зборовом ( 8 серпня - Зборівський договір). 1650 р., серпень – вересень – похід козацького війська на чолі з Б. Хмельницьким у Молдову. 1651 р.,18 – 20 червня – битва під Берестечком. 1652 р., березень – червень – масові переселення з Правобережної та Лівобережної України на Слобожанщину. 1652 р., 22 – 23 травня – перемога під Батогом. Кінець 1653 р. – бої під Жванцем. 1654, 8 січня – Переяславська Рада. 1654 р., березень – «Березневі статті». |
Методичні рекомендації для студентів факультету заочного навчання|відокремлення|... Окремі розділи|посібника| посібника можуть бути використані також студентами стаціонара при вивченні тем, винесених для самостійної... |
1. ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ Навч посібник для студентів факультету заочного навчання. – Харків: Нац аерокосм ун-т “Харк авіац. ін-т”, 2007. – 76 с |
ХХ століття: Методичні матеріали для організації самостійної роботи... Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Ушкалов Л. В |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Харків “ХАІ” 2012 Виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Правознавство для документознавця» |
Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності “Прикладна статистика” усіх форм навчання... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної... Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ №2 з ОРГАНІЗАЦІЇ... Схвалено цикловою методичною комісією фармацевтичного факультету і рекомендовано до друку (протокол №1 від 30 серпня 2012 р.) |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А.... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,... |
ФАХОВА І ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА Програма і методичні рекомендації для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» факультету бізнесу і фінансів усіх форм навчання |