МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОЖЕЖНИХ АВТОЦИСТЕРН Харків 2001 р

Скачати 0.52 Mb.

Назва	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОЖЕЖНИХ АВТОЦИСТЕРН Харків 2001 р
Сторінка	5/8
Дата	27.03.2013
Розмір	0.52 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Фізика > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8

Рис 6. – Утворення повітряної пробки в всмоктуючому рукаві при перегині

При відкриванні вентиля напірного патрубку швидкість руху води збільшується і повітряна пробка потрапляє в насос.

Оскільки перегин рукава видно відразу, обрив водяного стовпа необхідно передбачити заздалегідь і використати один із способів, які дозволяють усувати повітряну пробку після потрапляння її в насос.

1-й спосіб:

Після появи води в оглядовому віконці вакуумного клапану, газоструминний вакуум-апарат не виключати. Зменшити оберти, включити зчеплення, відкрити напірний вентиль до стволу. Збільшити оберти, щоб одночасно з насосом працював вакуум-апарат. Коли встановиться сталий режим роботи, закрити вакуумний клапан. Зменшити оберти, виключити вакуум-апарат. Збільшити оберти і встановити потрібний тиск.

2-й спосіб

Після появи води в оглядовому віконці, закрити вакуумний клапан, зменшити оберти, відключити вакуумний апарат. Відкрити вентилі з цистерни і в цистерну і збільшити оберти, тобто закільцювати для вилучення повітря. Коли встановиться сталий режим роботи, закрити вентилі з цистерни і в цистерну, відкрити воду в лінію, відрегулювати напір.

3-й спосіб

Полягає в тому, що забір води можна провести шляхом кільцювання цистерни, без використання газоструминного вакуумного апарату.

6.6.Подача води від водогінної мережі.

Найпоширенішим способом подачі води автоцистернами і насосно-рукавними автомобілями в міських умовах є робота насосів від водогінної мережі. У цьому випадку пожежний автомобіль встановлюється всмоктувальним патрубком якнайближче до колодязя гідранта водогінної мережі.

Послідовність роботи при цьому наступна:

- відкрити гаком кришку колодязя пожежного гідранта і його кришку;

- встановити пожежну колонку на пожежний гідрант;

- зняти заглушку, навернути на усмоктувальний патрубок пожежного насоса рукавний водозбірник для роботи від пожежної колонки;

- з'єднати рукавний водозбірник з пожежною колонкою за допомогою напірно-всмоктувальних пожежних рукавів;

- приєднати до напірних патрубків пожежного насоса напірні пожежні рукави;

- перевірити, чи закриті вентилі і зливний краник пожежного насоса;

- відкрити клапан пожежного гідранта і вентилі пожежної колонки і заповнити пожежний насос водою, попередньо відкривши вакуумний клапан для випуску повітря при заповненні насоса водою (після випуску повітря закрити вакуумний клапан);

- включити пожежний насос і, стежачи за режимом його роботи, плавно відкрити вентилі напірних патрубків.

Найбільш характерні помилки, які роблять водії при роботі:

Неповне відкривання клапану гідранта та шиберів колонки.
Обертання центральним ключем при відкритих шиберах колонки.
Виключення зчеплення при великих обертах двигуна.
Різке включення зчеплення.

6.7.Робота пожежних автоцистерн і насосно-рукавних автомобілів

по перекачуванню води.

При гасінні пожеж у безводних районах виникає необхідність подавати воду на великі відстані по рукавних системах. Втрати напору рукавних систем у цьому випадку часто перевищують енергетичні можливості двигуна і пожежного насоса автоцистерни чи насосно-рукавного автомобіля. Для перекачування води на великі відстані від водойми до місця пожежі пожежні автоцистерни і насосно-рукавні автомобілі використовуються як насосні станції.

Перекачування води може здійснюватися двома способами:

- безпосередньо з насоса в насос (послідовна робота насосів), як показано на ис. 7 а і б,

через цистерну пожежного автомобіля, яка використовується як проміжна ємність (рис. 7 в).

У першому випадку необхідно погодити роботу головного і наступного насосів і підтримувати надлишковий тиск перед наступним насосом не менше 0,1 МПа (1кг/см²). Це створює труднощі при регулюванні роботи насосами і не виключає можливості зриву роботи насосно-рукавних систем.

Другий спосіб більш простий, він не вимагає точного узгодження роботи насосів. Контроль за роботою здійснюється рівнем води в цистерні (проміжної ємності). Крім того, другий спосіб більш економічний, тому що не потрібно підтримувати надлишковий тиск перед насосом. Тому в другому випадку відстань між пожежними насосами може бути більше, ніж у першому.

При роботі по перекачуванню першим способом необхідно дотримуватись такої послідовності операцій.

1. Прокласти напірні рукави між пожежними автомобілями, як показано на рис.7. Для цього використовують прогумовані рукави можливо більшого діаметра. Це дозволяє зменшити гідравлічні втрати по довжині рукавної лінії. Прокладку рукавів можна здійснювати по одній чи по двох рівнобіжних лініях. Відстань між сусідніми пожежними автомобілями у випадку перекачування по двох рівнобіжних рукавних лініях може бути в чотири рази більшим, ніж при прокладці рукавів в одну лінію.

2. Напірні пожежні рукави від пожежного автомобіля, який встановлено на вододжерело, приєднують до всмоктувального патрубку другого пожежного автомобіля через рукавний водозбірник, який використовується для роботи від пожежної колонки.

3. Від напірних патрубків другого пожежного автомобіля прокладають рукави до місця пожежі чи до наступного пожежного автомобіля, якщо в перекачуванні беруть участь більш двох пожежних автомобілів.

Виконавши цю роботу, необхідно:

- включити відцентровий насос пожежного автомобіля, який встановлено на вододжерело, і дати воду в другий пожежний насос;

- другий пожежний насос повинен бути підготовлений до роботи, але зчеплення виключене; усі вентилі водопінних комунікацій у ньому повинні бути закриті;

- при надходженні води в пожежний насос другого пожежного автомобіля включити пожежний насос зчепленням і плавно відкрити вентилі напірних патрубків.

У процесі роботи насоса по перекачуванню води необхідно стежити за напором і регулювати його зміною частоти обертання вала відцентрового насоса, підтримуючи підпір у другому насосі 0,1 МПа (1,0 кг/см²).

а)

б)

в)

Рис. 7 – Схема перекачування води на відстань:

а- послідовна робота насосів по однієї рукавній лінії; б- послідовна робота насосів по двом рукавним лініям; в- через цистерну пожежного автомобіля

При перекачуванні води по другому способу напірні пожежні рукави від першого насоса приєднують не до всмоктувального патрубку другого насоса, а прокладають у цистерну другого пожежного автомобіля. Після заповнення цистерни водою включають у роботу пожежний насос другого пожежного автомобіля і подають воду до місця пожежі з цистерни.

Під час роботи в цьому випадку необхідно стежити за рівнем води в цистерні. Якщо рівень води в цистерні почне падати, необхідно збільшити подачу першого насоса або зменшити подачу другого насоса, що легко здійснюється зміною частоти обертання вала насоса.
6.8.Подача піноутворювача з пінобаку, а води з цистерни.

При гасінні пожежі нафти і нафтопродуктів чи інших легкозаймистих рідин, а також для захисту конструкцій будинків і споруджень від впливу променистої теплоти застосовується повітряно-механічна піна.

Розглянемо послідовність операцій по подачі повітряно-механічної піни на прикладі роботи автоцистерни АЦ-40(130)-63Б, що виконується в такій послідовності:

- приєднати напірний рукав з генератором ГПС до вихідного патрубка насоса;

- перевірити, чи закрита заглушка на всмоктувальному патрубку насоса;

- закрити всі вентилі і зливний краник насоса;

- відкрити вентиль «цистерна-насос» і залити насос водою (при цьому вакуумний клапан повинен бути відкритий);

- включити насос і створити тиск 0,20,3 МПа (2,03,0 кг/см²);

- встановити стрілку крана-дозатора пінозмішувача на позначку шкали, що відповідає кількості приєднаних генераторів піни ГПС-600;

- відкрити кран пінозмішувача і кран від пінобаку до пінозмішувача;

- важелем газу підтримувати режим роботи на насосі, при якому напір у генератора піни ГПС був не менше 0,6 МПа (6 кг/см²).

Найбільш характерні помилки, які роблять водії при роботі:

1. Подача води в лінію без попереднього заповнення насоса водою.

2. Випуск повітря через вакуум-клапан при включеному насосі.

3. Різке ввімкнення зчеплення.

4. Включення та виключення насосу при великих обертах двигуна.

Доповнення та пояснення.

1. Видержування працюючого насосу з пінозмішувачем перед подачею води в лінію робиться для накопичення потрібної концентрації піноутворювача. В цьому випадку зі стволу (генератора) забезпечується зразу вихід якісної піни без втрат води.

2. Для підсмоктування піноутворювача достатньо тримати на насосі 0,3-0,4 МПа. Тому що великий тиск ускладнює відкривання вентиля напірного патрубку, робочий режим в 0,6-0,7 МПа краще встановлювати після його відкриття.
6.9.Подача піноутворювача з пінобаку, а води з водойми

чи пожежного гідранта.

При роботі за такою схемою необхідно виконати всі операції по заповненню пожежного відцентрового насоса водою від відкритого вододжерела чи водопроводу. При роботі від пожежної колонки, яка встановлена на гідрант водопроводу, напір в усмоктувальному патрубку насоса не повинен перевищувати 0,25 МПа (2,5 кг/см²). Регулювання напору в всмоктувальному патрубку пожежного насоса необхідно робити при працюючому насосі і відкритих засувках на напірних патрубках зміною величини відкриття вентилів пожежної колонки.

Для подачі піноутворювача в насос у цьому випадку послідовність операцій повинна бути така:

- встановити підпір на насосі 0,20,3 МПа (2,03,0 кг/см²);

- стрілку пінозмішувача встановити на позначку, що відповідає кількості повітряно-пінних стволів або ГПС;

- відкрити кран пінозмішувача і вентиль від пінобаку до пінозмішувача;

- встановити режим роботи насоса з таким розрахунком, щоб забезпечити тиск перед повітряно-пінними стволом чи генераторами піни не менше 0,6 МПа (6 кг/см²).
Найбільш характерні помилки, які роблять водії при роботі:

1. Спроба регулювати підпір води при закритому вентилі напірного патрубку або його регулювання при вимкнутому насосі.

2. Відкривання вентиля з пінобаку раніш, чим на насосі буде створено необхідний тиск.

3. Недостатні оберти двигуна при роботі вакуум-апарату.

4. Зниження обертів до закриття вакуум-клапану.

5. Великі оберти та тиск при відкриванні напірного патрубку.

6. Передчасне закриття вакуум-клапану.

7. Різке відкриття напірного патрубку.

8. Включення та виключення вакуум-апарату при великих обертах двигуна.

9. Різке включення зчеплення.

10. Включення та виключення зчеплення при великих обертах двигуна.

11. Включення пінозмішувача раніш, чім буде відкрито вентиль напірного патрубку.

Доповнення та пояснення.

1. При підпорі води більше 0,2 МПа пінозмішувач працювати не буде, але і менше 0,1 МПа підпір залишати не слід, так як під час роботи тиск в водопроводі може знизитись.

2. В тому випадку, коли обмежити підпір ніяк (наприклад при несправності шиберних засувок), для роботи пінозмішувача необхідно збільшити напір на виході з насосу, при цьому він повинен бути на 0,1 МПа більше 2-кратного підпору.

Наприклад, при підпорі від гідранта 0,4 МПа для нормальної роботи пінозмішувача необхідно створити тиск не менше 0,9 МПа.

. 3. Працювати насосом при закритих вентилях напірного патрубку для накопичення дози не можна, так як при цьому відбувається обрив водяного стовпа.
6.10.Подача піноутворювача до пінозмішувача зі сторонньої ємності.

При гасінні затяжних пожеж запасу піноутворювача в цистернах і баках автоцистерн може не вистачити. У цьому випадку подачу піноутворювача в насос можна робити зі сторонньої ємності, наприклад з бочки з піноутворювачем. При цьому необхідно виконати всі операції для подачі піноутворювача з пінобаку, а також відвернути заглушку на трубопроводі, що з'єднує пінозмішувач з баком для піноутворювача, і приєднати до штуцера шланг, вільний кінець якого опустити в ємність з піноутворювачем.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Харків “ХАІ” 2012 Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції сер. ДК №391 від 30. 03. 2001	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....	Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності “Прикладна статистика” усіх форм навчання...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Харків “ХАІ” 2012 Виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Правознавство для документознавця»	Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів... Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів напрямку підготовки «комп’ютерні науки» освітньо-кваліфікаційного...
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО... Методичні рекомендації з досвіду роботи викладачів Державного навчального закладу
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни... Методичні рекомендації розробили викладачі Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету Романій Сергій...	Методичні рекомендації та робочі матеріали для студентів факультету... При цьому корисно керуватися порадами лектора щодо більш або менш вдалого висвітлення тієї чи іншої теми у різних посібниках, а також...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання