Закон України «Про аудиторську діяльність»


НазваЗакон України «Про аудиторську діяльність»
Сторінка7/8
Дата21.04.2013
Розмір1.11 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Фінанси > Закон
1   2   3   4   5   6   7   8

Порядок перевірки фінансової звітності в аудиті складається з трьох етапів

Етапи

Назва етапів

1

2

Етап. I.

Перевірка фінансової звітності формою

- повнота заповнення реквізитів і граф звітності

- правильність показників на початок звітного періоду

- дотримання термінів представлення фінансової звітності

Етап II.

Перевірка правильності складання кожній з форм звітності

- арифметична перевірка кожній з форм

-вивчення правильності ведення обліку

-перевірка відповідності показників звітності даним бухгалтерського обліку;


Етап ІІІ.

Перевірка узгодженості показників форм фінансової звітності.



Почати дослідження звітності аудитор винен із застосування формальної і нормативно-правової перевірки, тобто з визначення відповідності форм звітності затвердженим нормативним документам, які регулюють порядок її заповнення.

В ході перевірки аудитором може бути встановлене відповідність дотримання Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", Порядку представлення фінансової звітності, вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку і "Інструкції об застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських підприємств і організацій" при складанні фінансової звітності на підприємстві.

Основним завданням формальної перевірки аудитора є встановлення за допомогою візуального огляду дотримання всіх вимог, передбачених нормативними документами, щодо оформлення форм звітності, наявність в них всіх обов'язкових реквізитів, правильності заповнення відповідних рядків і граф звітності.

На цьому етапі звітні форми перевіряються відносно правильності заповнення їх адресної частини.

Здійснюючи формальну перевірку фінансової звітності аудитор повинен встановити наявність в кожному звіті заголовної частини, де указується: найменування звіту, звітний період або звітна дата, найменування підприємства і його організаційно-правова форма, одиниця вимірювання і формат представлення числових показників, форма власності, згідно Класифікаторові форм власності, повна поштова адреса. Аудиторові також слід перевірити відповідність вказаного в звітності вигляду діяльності даним засновницьких документів. Визначення виду діяльності і правильності його вказівки у формі звітності необхідні аудиторові для перевірки правильності класифікації доходів і витрат підприємства, звітність якого досліджується;

- повнота заповнення реквізитів і показників рядків і граф звітності: перевіряється чи в правильних одиницях вимірювання (тисячах гривень з одним знаком після коми) складена звітність, чи проставлені прочерки в тих рядках звітності, які не містять показників. В результаті встановлюється наявність і правильність обов'язкових реквізитів форм звітності (підписів відповідальних осіб, друку підприємства), відсутність або помилковість яких може свідчити про невірогідність наданої для дослідження звітності. За допомогою формальної перевірки визначається наявність необумовлених виправлень даних звітності або ж виправлення показників звітності з порушенням передбачених щодо таких дій вимог, самостійних змін у встановлених формах звітності. На такі порушення аудиторові слід звернути особливу увагу і з'ясувати причини їх виникнення;

- правильності заповнення граф "На початок періоду", "За попередній період" форм звітності. Встановлюється правильність показників вказаних граф за допомогою порівняння їх з даними звітності за відповідні попередні періоди.

При дослідженні правильності складання звітності аудитором перевіряється чи відповідають дані статей балансу на початок звітного фінансового року даним балансу на кінець попереднього фінансового року. Аудиторові для грунтовної перевірки необхідно з'ясувати, чи не вносилися зміни в звітність для виправлення помилок. Оскільки по всіх невідповідностях показників балансу на початку року даними за попередній рік в примітках повинні приводитися роз'яснення. Крім того, слід перевіряти, чи відповідають дані завершального балансу залишкам по рахунках синтетичного і аналітичного обліку, записах в Головній книзі, журналах, відомостях або іншого аналогічного регістра бухгалтерського обліку на кінець звітного року.

При встановленні невідповідності залишків по певній формі звітності на початок року в порівнянні з даними за попередній рік, аудитор повинен отримати пояснення щодо причин таких розбіжностей. Слід врахувати, що якщо зміни залишків відбулися унаслідок виправлення помилок минулих періодів, то аудиторові необхідно здійснити ретельну перевірку характеру помилок, їх впливи на звітність, адекватності внесених змін. Для цього їм можуть бути використанні первинні документи бухгалтерського обліку, складені бухгалтером, який вніс відповідні коректування даних бухгалтерського обліку. Адже у випадках виявлення і виправлення помилок в бухгалтерському обліку повинна складатися довідка бухгалтера, яка підтверджує правомірність внесення виправлень.

До цієї довідки повинні бути прикладені ксерокопії документів, які були підставою для внесення виправлень і допоможуть уникнути довгих пошуків підстав здійсненого виправлення. Тому при виявленні аудитором невідповідностей даних балансу на початок року в порівнянні з показниками звіту за попередній рік аудитором перевіряється наявність в примітках до звітності роз'яснень щодо причин таких розбіжностей.

Такі дії аудитора є обов'язковими для підтвердження достовірності фінансової звітності. Причому аудитор повинен отримати від керівника підприємства-клієнта, аудиторський висновок за попередній звітний період, який підтверджує достовірність фінансової звітності і містить показники на початок року звітності, яка перевіряється.

Якщо за попередній період аудит не проводився, то аудитор обов'язково повинен перевірити відповідність кожного показника фінансовій звітності даним облікових регістрів, щоб бути упевненим в її достовірності.

При вивченні квартальної і річної звітності слід перевірити дотримання порядку її складання наростаючим підсумком;

- дотримання встановлених законодавством термінів представлення фінансової звітності. За допомогою вивчення аудитором відміток органу, уповноваженого приймати відповідну звітність, про дату уявлення підприємством звітності формулюється вивід про своєчасність здачі даною юридичною особою звітності у вказані органи.
Етап 2. Перевірка правильності складання кожній з форм звітності

Після реалізації способу формальної перевірки форм звітності з аудитор починає наступний етап вивчення звітності - її перевірку за змістом. Найдоцільніше її проводити в розрізі кожній з форм. Даний етап необхідно починати з проведення арифметичної перевірки кожній з наданих аудиторові форм звітності. Арифметична перевірка полягає у визначенні правильності обчислених підсумкових показників форм звітності. За допомогою проведення арифметичної перевірки виявляються невідповідності показників у межах однієї форми. Найчастіше такі помилки допускаються при підрахунку проміжних підсумкових показників звітності.

Арифметична перевірка є обов'язковою, не дивлячись на її монотонність і рутинну, оскільки таким чином можуть бути визначені ділянки бухгалтерського обліку, які вимагають особливої уваги з боку аудитора і ретельної перевірки за змістом. Крім того, необхідність арифметичної перевірки обумовлена тим, що:

  1. Відображення неправдивих даних має безпосередній вплив на результати аналітичної обробки звітності.

  2. Помилки в підрахунках проміжних підсумкових і загальних підсумкових показників приводять до перенесення неправильних показників в консолідовану звітність. В результаті таких невідповідностей або помилок в підрахунку показників окремих форм отримують неправильно узагальнені показники результатів економічної діяльності по ряду філій, по галузі і держави в цілому.

Арифметична перевірка також застосовується аудитором при оцінці дотримання підприємствами вимоги щодо складання форм фінансової звітності наростаючим підсумком з початку року.

Слід також відзначити, що арифметична перевірка використовується аудитором не тільки на початковому етапі аудиту, даний прийом документального контролю, як і загальнонаукові дослідницькі прийоми, застосовується на всіх етапах проведення аудиту.

При вивченні консолідованої фінансової звітності підприємства також з'ясовують, чи включені в неї всі філії, які мають самостійні баланси і входять в його склад.

Перевіряючи звітність щодо якості її змісту, слід переконатися в її відповідності вимогам Національних стандартів бухгалтерського обліку, про які наголошувалося вище. Оскільки, ці вимоги можуть бути забезпечені лише дотриманням положень законодавства до складання фінансової звітності і відповідності її показників даним бухгалтерського обліку, тоді як невід'ємною частиною цього етапу роботи аудитора є перевірка дотримання підприємством принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, передбачених П(С) БУ і застосовних до процесу складання і представлення фінансової звітності підприємства. Очевидно, що визначення відповідності звітності принципам бухгалтерського обліку можливо завдяки зіставленню цих показників з даними засновницьких і розпорядливих документів підприємства, синтетичного і аналітичного обліку, а в окремих випадках - первинних і узагальнених документів відповідної юридичної особи.

На цьому етапі аудитором перевіряється:

- наявність Наказу про облікову політику, вивчається його зміст і дотримання методики ведення обліку затвердженої Наказом.

Аудиторові необхідно перевірити наявність Наказу про облікову політику на підприємстві. Якщо виявлені будь-які порушення, які можуть вплинути на фінансовий результат, то аудитор повинен довести це відома керівника підприємства і надати йому рекомендації щодо виправлення помилок. Також аудитор визначає відповідність вибраної облікової політики чинному законодавству України, Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, встановлює правильність віддзеркалення об'єктів обліку щодо вказаних в обліковій політиці принципів і методів. Також аудитор повинен перевірити затверджений на підприємстві робочий план рахунків, наявність посадових інструкцій, вибір форми ведення обліку, встановлений порядок проведення інвентаризації майна і зобов'язань і тому подібне.

При перевірці дотримання методики ведення обліку, затвердженої Наказом про облікову політику аудиторові слід:

  1. досліджувати відповідність рахунків, які відображають господарські операції, затвердженому плану рахунків в Наказі про облікову політику;

  2. перевірити правильність дооцінки (зниження ціни) необоротних активів;

  3. перевірити правильність нарахування амортизації необоротних активів і відповідність вибраного методу нарахування методу, вказаному в Наказі про облікову політику;

  4. перевірити своєчасність виплати заробітної плати працівникам підприємства;

  5. перевірити оптимальність і відповідність вимогам законодавства вживаного методу списання запасів на підприємстві;

  6. визначити порядок створення фондів забезпечення майбутніх виплат;

  7. встановити відповідність методів нарахування резерву сумнівних боргів;

  8. встановити періодичність проведення інвентаризації і т.п.;

- відповідність проведеної оцінки вимогам П(С)БО, даним інвентаризації і Наказу про облікову політику.

Перевіряючи перебування бухгалтерського обліку на підприємстві, необхідно врахувати те, що оцінка в обліку має важливе значення. Тому при перевірці фінансової звітності аудиторові необхідно звернути увагу на правильність оцінки основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного виробництва, оцінки запасів і тому подібне У зв'язку з цим йому необхідно встановити відповідність оцінки господарських засобів вимогам П(С)БО і Наказу про парну політику, а саме: визначити чи відповідають відбиті витрати вказаному звітному періоду, повністю дли відбиті витрати і доходи, чи вірно розраховані податки і відбиті в звітності, чи підтверджена реальність показників балансу даними інвентаризації, актами взаимосверки розрахунків, виписками банків, витратними і прибутковими касовими ордерами і іншими документами.

В процесі аудиту необхідно також підтвердити, чи дотримуються на підприємстві протягом року методи оцінки, встановлені спочатку звітного періоду. При цьому необхідно звернути увагу на правильність оцінки матеріальних цінностей з використанням облікових цін та інших методів, вивчається порядок проведення зниження ціни і дооцінки запасів. Що стосується правильності оцінки деяких зграєю фінансової звітності (кредиторська і дебіторська заборгованість, основні засоби, ТМЦ і тому подібне), то її правильність доцільніше встановлювати одночасно із з перевіркою правильності інвентаризації.

Достовірність руху грошових коштів на поточному рахунку перевіряється за допомогою виписок банку, а готівці – шляхом перевірки актів інвентаризації.

При вивченні показників балансу особливу увагу аудитор повинен приділити виявленню безнадійної дебіторської заборгованості, приділяючи увагу контролю позовної діяльності. В даному випадку аудиторові слід встановити термін погашення заборгованості, місце її виникнення і відповідальних осіб.

Не менша увага приділяється кредиторській заборгованості. Аудиторові слід виявити несвоєчасно погашену заборгованість (позови банків, які не погашені в строк, заборгованість перед бюджетом, за придбані товари (послуги) і тому подібне).

Перевірка дотримання підприємством вибраної облікової політики передбачає встановлення правильності оформлених господарських операцій і їх відповідність чинному законодавству;

- правильність, якість і своєчасність складання первинних документів.

Бланк, на якому складений документ повинен відповідати вимогам законодавства або затвердженій типовій формі. Документ не повинен містити які-небудь стирання або виправлення, оскільки це може викликати сумніву щодо законності здійсненої операції. Також не допускається заповнення не всіх реквізитів, і особлива відсутність друку, штампів, підписів і дат. Все це свідчить про неякісне складання документів. Неякісним документ вважається і у разі його заповнення простим олівцем.

Документи повинні складатися своєчасно, а саме, у момент здійснення операцій, мати всі обов'язкові реквізити. Якщо це необхідно, то передбачаються інші реквізити, що обуславливается характером операцій.

Своєчасність надання первинних документів в бухгалтерію можна перевірити за допомогою порівняння дати їх надходження з графіком документообігу, затвердженим Наказом про облікову політику.

При перевірці первинних документів необхідно звернути увагу на наявність оригіналів документів (якщо прикладена копія), на наявність штампів погашення на документах (якщо документ зіпсований або в нім немає необхідності) і на правильність арифметичних розрахунків, особливо документів, які пов'язані з видачею (здачею) готівці, оприбутковування (списання) запасів і тому подібне Також аудитор при перевірці первинних документів повинен виявити відповідність відбитій в документах операції чинному законодавству і логічну взаимоувязку між окремими показниками операцій.

- відповідність даних первинних документів регістрам обліку.

Для перевірки правильності і відповідності відбитих господарських операцій, відбитих в первинних документах, регістрам бухгалтерського обліку аудиторові доцільно використовувати прийом взаємної перевірки

Аудитор повинен підтвердити правильність віддзеркалення активів і пасивів в регістрах обліку на певну дату (дата балансу) і правильність відбитих залишків. Також аудиторові необхідно ознайомитися з нормативною базою і визначити правильність розподілу необоротних активів по групах і відповідних класифікаціях (основні засоби, інші необоротні матеріальні активи і тому подібне), правильністю переоцінки майна і тому подібне.

При перевірці необхідно також встановити періодичність віддзеркалення господарських операцій в облікових регістрах, оскільки всі операції повинні бути відбиті в обліку в тому періоді, в якому вони відбулися.

Наступним кроком є встановлення правильності заповнення всіх реквізитів, порівняння підписів в журналах з підписами в картці зразків;

- відповідність оборотів і залишків по регістрах синтетичного і аналітичного обліку даним Головної книги.

Суть порівняння даних документів з обліковими регістрами і Головною книгою грунтується на принципах їх взаємозв'язку, оскільки записи в регістрах обгрунтовуються лише первинними документами і під час аудиту вивчаються одночасно із записами в облікових регістрах. Це можна пояснити тим, що правильно оформлений документ, який відображає правильну і достовірну господарську операцію, повинен знайти своє точне віддзеркалення в облікових регістрах. І, навпаки, якщо документ є недостовірним, то послідовність його віддзеркалення матиме наступний вигляд: невірний документ - недостовірне віддзеркалення в облікових регістрах - помилка в звітності. Саме тому аудитор повинен досліджувати зв'язок:
первинний документ бухгалтерський запис в обліковому регістрі.
Також аудиторові необхідно оцінити чи правильно складаються накопичувальні щомісячні дані по рахунках синтетичного і аналітичного обліку, чи відповідають залишки і підсумки оборотів по кожному аналітичному рахунку узагальненим даним синтетичного обліку, підсумкам оборотів і залишків по відповідних рахунках в Головній книзі.

Об порушення в обліку може свідчити наступне:

- наявність неповних або спотворених записів при віддзеркаленні операцій в обліку;

- відсутність необхідних записів в картках аналітичного обліку, в накопичувальних відомостях, облікових регістрах, Головній книзі;

- наявність безпідставних стирань і виправлень в облікових регістрах і Головній книзі;

- неправильність підрахунку підсумків і невірне перенесення залишків по рахунку з однієї сторінки на іншу;

- повна відсутність оборотів і сальдо в облікових регістрах і Головній книзі.

Виявлення вказаних порушень, а також невідповідність аналітичного і синтетичного обліку, свідчить про помилки у фінансовій звітності.

- відповідність даних Головної книги даним фінансової звітності.

Головну книгу використовують для віддзеркалення підсумкових даних по синтетичних рахунках. Якщо на підприємстві складається оборотно-сальдова відомість, то проводитися зіставлення з Головною книгою підсумків і оборотів по рахунках за досліджуваний період. Спочатку необхідно з'ясувати, чи пронумеровані сторінки Головної книги з початку і до кінця, встановити, який встановлений порядок ведення регістрів обліку на підприємстві. Дослідження відбувається шляхом порівняння показників, які містяться у відповідній формі звітності із залишками і оборотами по рахунках Головної книги і регістрів обліку. В процесі дослідження аудиторові було б доцільно використовувати спеціальні комп'ютерні програми і складати альтернативний баланс. Це сприятиме правильному перенесенню залишків по рахунках з Головної книгии у відповідні рядки балансу і забезпечить упевненість в правильному зіставленні величин валюти балансу.

При перевірці відповідності даних Головної книги і фінансової звітності може бути виявлене їх невідповідність. У такому разі аудиторові необхідно встановити причини невідповідностей і до завершення аудиту рекомендувати їх виправлення в наступній або поточній звітності.

Також слід звернути увагу на виправлення помилок, їх відповідність встановленим нормам і правилам збереження документів, регістрів бухгалтерського обліку до передачі їх в архів підприємства.

У випадках, якщо показники фінансової звітності не можуть бути перевірені за даними Головної книги, аудитором вивчаються відповідні регістри синтетичного і аналітичного обліку.

Надаючи вивід про достовірність звітності і реальності відбитих в ній показників, аудитор повинен переконатися в правильності ведення обліку, в точному, повному і своєчасному віддзеркаленні в бухгалтерському обліку господарських операцій підприємства. Для цього при зіставленні показників звітності з даними облікових регістрів і Головної книги підприємства аудитор повинен звертати увагу:

- на правильність використання рахунків бухгалтерського обліку для обліку майна і джерел його освіти суб'єктів господарювання. Невідповідності і порушення вимог законодавства часто допускаються при веденні обліку діяльності підприємств України. При виявленні вказаного виду невідповідностей аудиторові слід встановити їх причину, а при необхідності - провести повну перевірку господарських операцій, відбитих невірною кореспонденцією рахунків бухгалтерського обліку, звернути на них увагу бухгалтера і надати пропозиції (а надалі перевірити також на скільки вони були враховані і виконані) щодо виправлення цих недоліків;

- на правильність проставляння кореспонденції рахунків для віддзеркалення господарських операцій в обліку підприємства. При здійсненні цієї перевірки аудитор повинен враховувати принцип концептуальної реконструкції. Суть цього принципу полягає в тому, що з метою віддзеркалення господарської операції в бухгалтерському обліку потрібно відповісти на наступні питання: хто – називаються учасники факту господарського життя, сторони угоди, що – фіксується його об'єкт, коли – визначається її дата, де – встановлюється місце її здійснення. В результаті такого аналізу можна зробити вивід, про те що поняття чіткості є відносними і, перш за все, пов'язано з рівнем розуміння користувачем мови бухгалтерського обліку, який знаходить своє відображення в показниках звітності.

Такий підхід до перевірки є найбільш ефективним, оскільки помилки в кореспонденції рахунків частіше всього связанны з неправильним трактованием (або взагалі розумінням) певних господарських операцій. До причин неправильної кореспонденції рахунків відносять також некоректне застосування вимог нормативних актів по бухгалтерському обліку. Помилки і невідповідності подібного типу заслуговують особливої уваги аудитора, оскільки вони є причиною неякісної звітності, а також свідчать про некомпетентність бухгалтерського персоналу або власне найголовнішого бухгалтера.

Окремою ділянкою перевірки аудитора є вивчення правильності проставляння кореспонденції рахунків і визначення результатів діяльності за звітний період, оскільки ці бухгалтерські записи визначають той фінансовий результат, який буде відбитий в звітності підприємства. Разом з тим, аудитором вивчається правильність визначення на підприємстві відстрочених податкових активів і зобов'язань. Особливої важливості такий контроль набуває в сучасних умовах - з істотними розбіжностями ведення бухгалтерського обліку і податкових розрахунків.

Вивчення відповідності показників звітності даним бухгалтерського обліку полягає не тільки в перевірці певного об'єкту обліку, по якому виявлені відхилення, а і об'єктів бухгалтерського обліку, які так чи інакше з ним кореспондуют.

За підсумками проведеного порівняння аудиторові доцільно складати альтернативні форми фінансової звітності, для чого можуть використовуватися спеціальні комп'ютерні програми. Складання альтернативної звітності забезпечує правильність відображення залишків і оборотів по рахунках Головної книги у відповідних рядках фінансової звітності, переконатися в тотожності контрольних величин форм фінансової звітності. Крім того, саме таким чином встановлюється дотримання вимог національних П(С) БУ щодо змісту рядків фінансової звітності.

Фахівці, які досліджують проблеми по складанню і представленню фінансової звітності відзначають, що деякі з помилок, які допускаються при формуванні показників звітності, можна виявити лише шляхом складання оборотної відомості в розрізі субрахунків. Її доцільно використовувати для вивчення правильності віддзеркалення в звітності підприємства дебіторської і кредиторської заборгованостей. Таким чином, можна виявити необгрунтовані "згортання" розгорненого сальдо рахунками обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами підприємства. Згортаючи сальдо по вказаних рахунках, бухгалтер відображає занижену вартість майна юридичної особи. При перевірці правильності показників дебіторської і кредиторської заборгованостей особлива увага відводиться реальності сум статей звітності по розрахунками з фінансовими, податковими органами, фінансово-кредитними установами і тому подібне.

Весь процес такої перевірки фіксується в робочих документах аудитора, це дозволяє перевіряти відповідність залишків рахунків бухгалтерського обліку даним Головної книги і обліковим регістрам показникам фінансової звітності. У результаті аудитор має можливість ідентифікувати невідповідності і відхилення показників звітності даних бухгалтерського обліку, зосереджуючись на з'ясуванні причин їх виникнення.
Етап 3. Перевірка узгодженості показників форм фінансової звітності. На цьому етапі проводиться перевірка взаимоувязки показників різних форм фінансової звітності за один і той же звітний період. Це пов'язано з тим, що окремі статті балансу і даних іншої фінансової звітності повинні в певних елементах відповідати. В процесі вивчення форм фінансової звітності з'ясовують узгодженість їх показників між собою, керуючись при цьому Методичними рекомендаціями по перевірці зіставності показників форм річної фінансової звітності підприємства.

Це цікаво...

Ув'язка форм фінансової звітності, яка розробляється Мінфіном України, контролює лише правильність заповнення форм звітності, але вона зовсім не гарантує (не контролює) достовірність даних проставлених в цих графах. Ув'язка може бути абсолютне правильною, а звітність недостовірної.




Якщо співвідношення між показниками, які зіставляються, дотримується, то в графі 4 "Відмітка об виконання" ставиться відмітка "+" або інша, яка указує на виконання співвідношення. У протилежному випадку ставиться відмітка "-", яка указує на те, що співвідношення між показниками не виконані. Надалі проводиться детальніший аналіз причин невиконання співвідношень. Таблиця може бути також доповнена графою "Примітки", в якій указуються пояснення.


Перевірка взаимоувязки форм фінансової звітності

з/п

Показники, які зіставляються

Показники, з якими проводиться зіставлення

Відмітка об виконання

1

2

3

4

1

Форма № 3, ряд. 010, гр. 3

Форма № 2, ряд. 170, гр. 3

+


Особлива увага в процесі даної перевірки аудиторові слід обернути на виправлення помилок. У разі виявлення помилок в інформації, відбитій в звітності після її підписання аудитор не повинен вимагати виправляти вже затверджену і представлену у відповідний орган звітність. Проте, для забезпечення сопостовимости показників річної звітності за наступний рік в графах, в яких повинні відображатися дані на початок звітного періоду, необхідно відображати інформацію не помилкову, а ту, що відповідає вимогам законодавства. Причину розбіжностей між даними звітності на початок поточного і на кінець минулого звітних періодів необхідно надати в Примітках до річної фінансової звітності.

І слід зазначити, що аудитор також зобов'язаний в процесі всього аудиту звертати увагу на порядок виправлення помилок і їх документальне оформлення, адже виправлення помилок є серйозною бухгалтерською операцією, яка повинна бути належним чином задокументована.

Контрольні питання




  1. Назвіть критерії, яким повинна відповідати фінансова звітність.

  2. Визначити поняття «методика аудиту фінансової звітності»?

  3. Перелічити вимоги до розробки методик аудиту.

  4. Сформулюйте мету аудиту фінансової звітності.

  5. Перелічити завдання аудиту фінансової звітності.

  6. Назвіть об’єкти і параметри аудиту фінансової звітності.

  7. Визначити особливості аудиту статей балансу.

  8. Визначити особливості аудиту звіту про фінансові результати підприємства.

  9. Визначити особливості аудиту звіту про рух грошових коштів.

  10. Визначити особливості аудиту звіту про власний капітал.




Тематика реферативних виступів


Особливості проведення аудиту суб'єктів малого бізнесу.

Характеристика фінансової звітності у різних країнах.

Історія розвитку та формування балансового звіту.

Підходи до аудиту фінансової звітності у різних країнах .

Критерії оцінки фінансової звітності згідно Міжнародних стандартів аудиту.
Тести


  1. До основних принципів складання фінансової звітності відносять:




А) обачність, автономність, послідовність, безперервність, нарахування і відповідність доходів і витрат, історичної собівартості;

Б) єдиного грошового вимірника, періодичності, відповідність обліковій політиці, документування;

В) повне освітлення, послідовність, безперервність, документальна обґрунтованість;

Г) все вищевикладене є вірним.


2. Відповідальність за складання фінансової звітності підприємства несе:

А) головний бухгалтер;

Б) директор;

В) головний бухгалтер і директор;

Г) аудитор..


3. Стаття відображається у фінансовій звітності, якщо:

А) вона обумовлює зміну власного капіталу або зобов'язань;

Б) оцінка статті може бути достовірно визначена;

В) існує вірогідність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

Г) вірні варіант А і Б.


4. Метою складання фінансової звітності є:

А) надання користувачам для ухвалення рішень упевненості у вірності і об'єктивності показників діяльності підприємства;

Б) своєчасне надання в уповноважені органи інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства;

В) надання користувачам для ухвалення рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства;

Г) вірної відповіді немає (вказати свій варіант).


5. Власний капітал - це:

А) частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань;

Б) збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань;

В) залишок капіталу на початок року після внесення відповідних коректувань;

Г) ресурси, що контролюються підприємством, використання яких приведе як очікується в майбутньому, до отримання економічних вигод.


6. Для підприємств торгівлі собівартість реалізованих товарів включає:

А) ціну придбання, витрати на утримання адміністративно-господарського персоналу, витрати на утримання основних засобів, витрати на зв'язок, організаційні витрати;

Б) ціну придбання, витрати на транспортування, вантаження і розвантаження, організаційні витрати, адміністративні витрати;

В) ціну придбання, ввізний митний збір і інші податки, витрати на транспортування, вантаження і розвантаження, інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів і послуг.

Г) варіанти А і В


7. При перевірці правильності відображення фінансових витрат аудиторові необхідно переконатися, що в рядку 140 ф№2 відображені:

А) витрати на відсотки і інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу;

Б) собівартість реалізації фінансових інвестицій;

В) витрати на відсотки і інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу, собівартість реалізації фінансових інвестицій, втрати від неопераційних курсових різниць.

Г) правильної відповіді не має


8. При перевірці правильності формування сум елементу «Матеріальні витрати» аудитору необхідно переконатися, що в їх склад була включена вартість витрачених у виробництві:

А) сировини і основних матеріалів, придбаних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива і енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари і тарних матеріалів, допоміжних і інших матеріалів;

Б) собівартість реалізованих товарів, палива і енергії, будівельних матеріалів, тари і тарних матеріалів;

В) витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, собівартість реалізованих товарів, сировини і основних матеріалів, допоміжних і інших матеріалів.

Г) Варіанти А і Б


9. В ході аудиту об'єктивності і достовірності інформації про суму поточної дебіторської заборгованості за продукцію, роботи, послуги аудитор повинен переконатися, що ці суми включені в підсумок балансу:

А) за справедливою вартістю;

Б) за первинною вартістю;

В) за чистою реалізаційною вартістю;

Г) за остаточною вартістю

10. Параметри аудиту фінансових вкладень (інвестицій) є:

А) законність і економічна доцільність фінансових вкладень, своєчасність і повнота віддзеркалення цінних паперів в реєстрах (книгах) в розрізі кожного виду цінних паперів і емітентів (боржників), дотримання порядку зберігання цінних паперів (у касі), дотримання методології обліку операцій з цінними паперами;

Б) дотримання порядку зберігання цінних паперів (у касі), дотримання методології обліку операцій з цінними паперами, систематизація виявлених помилок;

В) законність і економічність; доцільність фінансових вкладень.

Г) Варіанти Б і В.


11. Об'єктами і параметрами аудиту операцій формування і зміни власного капіталу є:


А) формування і зміна статутного капіталу, додаткового капіталу, правильність розрахунків, відповідність даних синтетичного і аналітичного обліку, напрямки використання прибутку;

Б) відповідність даних синтетичного і аналітичного обліку, напрями використання прибутку, ефективність використання статутного і додаткового капіталу;

В) повнота і своєчасність оприбутковування ТМЦ, грошових коштів, формування і зміна статутного капіталу, додаткового капіталу.

Г) напрямки використання прибутку та доцільність фінансових вкладень

12. При перевірці правильності визначення чистого прибутку (збитку) аудиторові необхідно переконатися, що чистий фінансовий результат розраховувався на підприємстві як:

А) алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності, доходів від надзвичайної діяльності, а також витрат, втрат і податків, пов'язаних з цією діяльністю;

Б) з суми валових доходів віднімаються валові витрати і сума амортизації;

В) з суми доходу (виручки) від реалізації товарів віднімається ПДВ, акцизний збір, інші непрямі податки, інші вирахування;

Г) з суми прибутку (збитку) від звичайної діяльності, доходів від надзвичайної діяльності віднімається сума валових витрат

13. До основних параметрів аудиту операцій формування доходів, витрат і фінансових результатів слід віднести:

А) доцільність видачі грошових коштів в підзвіт, вірності визначення фінансових результатів в розрізі видів діяльності, законність списання зіпсованих товарів, дотримання правил визнання доходів і витрат;

Б) дотримання і постійність реалізації обліково-економічної політики, дотримання правил визнання доходів і витрат, правомірності, обґрунтованості і вірності сум, які включаються до складу доходів і витрат, доцільність проведених витрат, відповідність нормам і нормативам, вірності визначення фінансових результатів в розрізі видів діяльності, дотримання методології бухгалтерського обліку, відповідність вимогам всіх законодавчих і нормативних актів, Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку.

В) дотримання методології бухгалтерського обліку, відповідність вимогам всіх законодавчих і нормативних актів, Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, вірності визначення заборгованості перед бюджетом, доцільність витрат на оплату праці, правомірності, обґрунтованості і вірності сум, що включаються до складу доходів.

Г) Варіанти А і В.


14. При перевірці правильності віддзеркалення доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг) у ф№2 аудиторові необхідно переконатися, що в рядку 010 відбито:

А) дохід (виручку) від реалізації продукції товарів, робіт і послуг за вирахуванням непрямих податків;

Б) загальний дохід (виручка) від реалізації продукції товарів, робіт і послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків;

В) дохід (виручка) від реалізації продукції товарів, робіт і послуг за вирахуванням наданих знижок, повернення проданих товарів;

Г) правильної відповіді не має.

15. При перевірці правильності визначення прямих витрат на оплату праці аудиторові необхідно переконатися, що в їх склад були включені:

А) оплата праці апарату управління цехами, ділянками і т.п.;

Б) заробітна плата і інші виплати робочим, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг;

В) оплата праці персоналу загальновиробничого персоналу.

Г) усі варіанти вірні


16. Аудит достовірності і об'єктивності інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також про доходи від надзвичайних подій здійснюється на підставі даних:

А) рахунків класу 9;

Б) рахунків класу 8;

В) рахунків класу 7.

Г) рахунків класу 7 і 9.


17. При оцінці визнаних доходів аудитор повинен переконатися, що в бухгалтерському обліку підприємства вони класифіковані за наступними групами:

А) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи, надзвичайні доходи;

Б) валові доходи, фінансові доходи, надзвичайні доходи;

В) дивіденди, роялті, відсотки;

Г) валові доходи, фінансові доходи, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).



18. В ході аудиту операцій формування дебіторської заборгованості проводиться:


А) перевірка реальності згорнутого сальдо рахунків по розрахунках з покупцями;

Б) перевірка списання дебіторської заборгованості, по якій закінчився термін позивної давності;

В) перевірка відповідності віддзеркалення в обліку дебіторської заборгованості і положень прийнятої облікової політики підприємства.

Г) Варіанти А і В

19. При перевірці правильності переоцінки об'єкту основних засобів аудиторові необхідно переконатися, що залишкова вартість об'єкту основних засобів відрізняється від справедливої на дату балансу:

А) більш ніж на 10 відсотків;

Б) менш ніж на 10 відсотків;

В) більш ніж на 5 відсотків;

Г) менш ніж 15 відсотків

20. Об'єктом аудиту фінансових вкладень (інвестицій) є:

А) операції з цінними паперами власної емісії;

Б) операції з цінними паперами невласної емісії;

В) операції з емітентами;

Г) операції цінними паперами власної і невласної емісії.



Ситуаційні завдання


СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ 1
Вам як аудиторові необхідно:

  1. оцінити правильність віддзеркалення в бухгалтерському обліку операцій по формуванню витрат і доходів підприємства;

  2. визначити правильність визначення фінансових результатів підприємства?

  3. сформулювати виявлені відхилення.

Підприємство отримало передплату у розмірі 5000грн. Собівартість реалізованих товарів дорівнює 2100грн.
У бухгалтерському облік операції відображено таким чином:

№ з/п

Зміст господарської операції

Д-т

К-т

Сума, грн.

1

Отримана передплата за товар на поточний рахунок

311

682

5000

2

Нараховані податкові зобов'язання по ПДВ

643

641

800

3

Відвантажено товар в рахунок передоплати

682

701

5000

4

Відображені розрахунки по податковим зобов'язанням

703

643

800

5

Списана собівартість реалізованих товарів

902

282

2100

6

Відбито фінансовий результат

701

791

2067

7

Списана на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів

791

902

2100
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

* Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22. 04. 1993 р. N 3125-ХІІ
«Фінансова компанія «Аргумент» ( далі компанія) за період з 01. 01. 2012 р по 31. 12. 2012 р
ЗАКОНУКРА Ї Н И
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: Внести зміни до Закону України "Про аудиторську діяльність"
2013 Згідно класифікації за суб’єктами проведення аудит буває
Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська фірма не має права
Закону України «Про аудиторську діяльність» №3125-XII від 22. 04....
Товариства з обмеженою відповідальністю «Екос-сателіт» з подальшим поданням одного з екземплярів до Національної комісії з цінних...
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
...
Закону України «Про аудиторську діяльність» №3125-XII від 22. 04....
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс-трейдінг» (скорочено – ТОВ «Фінанс-трейдінг») з подальшим поданням одного з екземплярів...
Керівництву Повного товариства
РЕВЕРС проведено аудиторську перевірку щодо достовірності, повноти та відповідності встановленим законодавством вимог щодо формування...
Закон №889 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 84р. №8073-Х
Адвокатура в Україні. (опорний конспект)
Важливим кроком у створенні таких умов є Закон «Про адвокатуру», ухвалений Верховною Радою України 19 груд­ня 1992 р. Він проголошує,...
ТОВ «Фінансова компанія «СПМК-1» Примітка 1: Основна діяльність
Господарського кодексу України, Законів України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншого чинного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка