|
|
Скачати 0.52 Mb.
|
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ «Облік і аудит» ДИСЦИПЛІНА " Управлінський облік" Київ «Агроосвіта» 2013 1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить таке визначення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку: – система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; – система обліку, яка повинна задовольняти потреби адміністрації в інформації, необхідній для вирішення проблем управління; – це облік господарської діяльності підприємства, а також його активів, зобов’язань та власного капіталу, який полягає у спостереженні, вимірюванні та реєстрації. 2. Управлінський облік охоплює: – всі види облікової інформації, яка необхідна для управління в межах даного підприємства; – інформацію, яка використовується зовнішніми та внутрішніми користувачами (учасниками, засновниками, менеджерами, акціонерами, банками, податковими органами тощо); – інформацію, яка використовується зовнішніми користувачами (контрольними органами, іншими зацікавленими структурами); – інформацію у вартісному вигляді про зміни в стані активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства з метою оцінки його майнового та фінансового стану, а також результатів діяльності. 3. Управлінський облік має свої особливості, серед яких: – система обліку повинна задовольняти потреби адміністрації в інформації, необхідній для вирішення проблем управління; – розвиток автоматизації виробничих процесів, а також нових методів управління; – надання у вигляді фінансових звітів - інформації про фінансовий і майновий стан підприємства; – використання комп'ютерної техніки для управління та автоматизації облікових робіт. 4. Метою управлінського обліку є: – допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства; – використання різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства; – облік витрат за центрами відповідальності; – автоматизація планування обліку і калькулювання собівартості продукції та автоматизація аналізу витрат. 5. Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідній для управління підприємством. Тож, вперше термін “управлінський облік” з'явився в Україні: – в ухваленому в 1999 році Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; – в середині 50-х років XX ст.; – на початку XX століття; – з прийняттям Податкового кодексу України. 6. Положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" управлінський облік розглядається як: – синонім внутрішньогосподарського обліку; – синонім фінансового обліку; – синонім виробничого обліку; – синонім господарського обліку. 7. Управлінський облік щодо того, хто його організовує та щодо обов’язковості: – організовується керівництвом підприємства та не є обов'язковим; – організовується державними органами (міністерствами і відомствами) та є обов'язковим; – організовується керівництвом підприємства та є необов'язковим з окремих питань; – організовується керівництвом підприємства та є обов’язковим за вимогами Податкового кодексу України. 8. Загальноприйнятими принципами, які можна застосовувати до управлінського обліку є такі: – принцип методологічної незалежності; – інформаційний принцип; – прогнозний принцип; – аналітичний принцип. 9. В процесі історичного розвитку сформувалися і розвивалися три основні системи обліку, які включають: – загальну систему обліку; – систему управлінського обліку; – систему фінансового обліку; – систему господарського обліку. 10. Загальну систему обліку можуть застосовувати в Україні: – лише суб'єкти малого підприємництва; – більшість підприємств України (крім суб'єктів малого підприємництва, що обрали загальну систему обліку); – більшість промислових підприємств; – більшість сільськогосподарських підприємств. 11. Загальна система обліку щодо обліку витрат та запасів ґрунтується на: – обліку витрат підприємства за функціональною ознакою (застосовують рахунки "Виробництво", "Виробничі накладні витрати", "Адміністративні витрати", "Витрати на збут" та безперервному обліку запасів; – обліку витрат підприємства за елементами та періодичному обліку запасів; – обліку витрат підприємства за видами та періодичному обліку запасів; – окремому веденні рахунків фінансового та виробничого обліку, які не кореспондують один з одним. Взаємозв'язок фінансового та виробничого обліку досягається за допомогою спеціальних контрольних рахунків. 12. Переплетена система обліку передбачає: – окреме ведення фінансового та виробничого обліку в системі рахунків, які не кореспондують один з одним; – калькулювання собівартості окремих видів продукції та контроль витрат на її виробництво; – виокремлення двох автономних систем рахунків відповідно до цілей фінансового й управлінського обліку; – обліку витрат підприємства за елементами та періодичному обліку запасів. 13. Більшість українських підприємств (крім суб'єктів малого підприємництва, що обрали загальну систему обліку) застосовують ….. систему рахунків: – загальну; – інтегровану; – переплетену; – автономну. 14. Етичні норми бухгалтерів з управлінського обліку включають: – компетентність; – професійність; – відповідальність; – зосередженість. 15. Предметом управлінського обліку є: – виробнича діяльність підприємства в цілому та окремих його структурних підрозділів; – ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси тощо) та господарські процеси; – сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства; – елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.). 16. Об’єктами управлінського обліку виступають: – ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси, фінансові ресурси тощо) та господарські процеси; – сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства; – сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління підприємством; – елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.). 17. Методом управлінського обліку є: – сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства; – ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси, фінансові ресурси тощо) та господарські процеси; – сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління підприємством; – елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.). 18. Метод управлінського обліку включає такі елементи методу бухгалтерського обліку: – документація; – індексний метод; – факторний аналіз; – лінійне програмування. 19. Принцип безперервності діяльності підприємства: – передбачає оцінку діяльності активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триває далі; – відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку; – означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; – ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків. 20. Принцип періодичності: – відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку; – передбачає оцінку діяльності активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триває далі; – означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом; – ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків. 21. Принцип методологічної незалежності: – передбачає, що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку; – означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; – означає, що при підготовці інформації слід враховувати всі можливі варіанти, однак обрати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень; – ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків. 22. Принцип орієнтації обліку на досягнення стратегічних цілей підприємства: – означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; – означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом; – передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції); – не означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом. 23. Принцип результативності означає: – що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом; – що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати фінансові результати підприємства; – передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції); – не передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції). 24. Принцип багатоваріантності: – означає, що при підготовці інформації слід враховувати всі можливі варіанти, однак обрати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень; – ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків; – означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; – не означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому. 25. Принцип відповідальності означає: – що за величину і витрат і результатів відповідальність несе конкретна особа, яка їх контролює; – що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому; – що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку; – ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків. 26. Для цілей управлінського обліку витрати класифікують за принципом: – “ різні витрати – для різних цілей ”; – за економічним змістом; – прийняття управлінських рішень; – залежності від обсягу виробництва. 27. Класифікація витрат здійснюється за такими напрямами: – оцінка запасів та визначення фінансового результату; – витрати на продукцію; – витрати періоду; – витрати діяльності. 28. Релевантні витрати — це: – витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення; – витрати, що не залежать від прийняття рішення; – витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або впливати на них значний вплив; – витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати. 29. Дійсні витрати — це: – витрати, які зумовлюють зменшення активів або збільшення зобов’язань; – вигода, яка втрачається, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення; – витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення; – витрати на виробництво додаткової одиниці продукції. 30. Основні витрати — це: – сукупність прямих витрат на виробництво продукції; – вартість витрачених матеріалів, які стають частиною готової продукції і які можна віднести до певного виробу економічно доцільним шляхом; – витрати, пов'язані з процесом виробництва, які не можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом; – витрати, пов'язані з процесом виробництва, які можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом. 31. Альтернативні витрати — це: – вигоди, які втрачаються, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення; – витрати на виробництво додаткової одиниці продукції; – витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт; – витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення, а нерелевантні витрати — це витрати, що не залежать від прийняття рішення. 32. Маржинальні витрати — це: – витрати на виробництво додаткової одиниці продукції; – витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або справляти на них значний вплив; – витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати; – середні витрати на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). 33. Поведінка витрат — це: – характер реагування витрат на зміни у діяльності підприємства; – реагування витрат при зміні виробництва; – діапазон діяльності, в межах якого містяться елементи змінних і постійних витрат; – математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами. 34. Функція витрат — це: – математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами; – процес обчислення динаміки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв'язку між витратами й різними факторами на підставі дослідження діяльності; – реагування витрат при зміні виробництва; – прогнозування майбутніх витрат для різних рівнів (умов) діяльності. |
|
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ... |
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО АУДИТОРСЬКА ФІРМА Україні, зокрема, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні Положення (стандарти) бухгалтерського... |
|
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Документ 996-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 02. 12. 2012, підстава 5463-17 |
Керівництво Товариства несе відповідальність за підготовку та достовірне... Керівництву Товариства з обмеженою відповідальністю „Управитель “Будівельно-інвестиційна група” |
|
С. А. Ткаченко, О. К. Бурміч Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв Для нормального функціювання нових відношень потрібне «універсальне нове спілкування бізнесменів». Такою мовою він назвав бухгалтерський... |
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» / Уклад. І. М. Рацебарська, Ю. Ю. Моісєєва... |
|
Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р |
Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р |
|
1. Бухгалтерський та податковий облік в України спільна інформаційна база та розбіжності методик Бухгалтерський та податковий облік в України – спільна інформаційна база та розбіжності методик |
" Бухгалтерський облік (загальна теорія)" Київ Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел... |