Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»


НазваЗакон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Сторінка1/5
Дата16.03.2013
Розмір0.52 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Інформатика > Закон
  1   2   3   4   5



ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ
«Облік і аудит»
ДИСЦИПЛІНА

" Управлінський облік"

Київ

«Агроосвіта»

2013

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить таке визначення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку:

– система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством;

– процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

– система обліку, яка повинна задовольняти потреби адміністрації в інформації, необхідній для вирішення проблем управління;

– це облік господарської діяльності підприємства, а також його активів, зобов’язань та власного капіталу, який полягає у спостереженні, вимірюванні та реєстрації.
2. Управлінський облік охоплює:

– всі види облікової інформації, яка необхідна для управління в межах даного підприємства;

– інформацію, яка використовується зовнішніми та внутрішніми користувачами (учасниками, засновниками, менеджерами, акціонерами, банками, податковими органами тощо);

– інформацію, яка використовується зовнішніми користувачами (контрольними органами, іншими зацікавленими структурами);

– інформацію у вартісному вигляді про зміни в стані активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства з метою оцінки його майнового та фінансового стану, а також результатів діяльності.
3. Управлінський облік має свої особливості, серед яких:

– система обліку повинна задовольняти потреби адміністрації в інформації, необхідній для вирішення проблем управління;

– розвиток автоматизації виробничих процесів, а також нових методів управління;

– надання у вигляді фінансових звітів - інформації про фінансовий і майновий стан підприємства;

– використання комп'ютерної техніки для управління та автоматизації облікових робіт.
4. Метою управлінського обліку є:

– допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства;

– використання різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства;

– облік витрат за центрами відповідальності;

– автоматизація планування обліку і калькулювання собівартості продукції та автоматизація аналізу витрат.

5. Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідній для управління підприємством. Тож, вперше термін “управлінський облік” з'явився в Україні:

– в ухваленому в 1999 році Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

– в середині 50-х років XX ст.;

– на початку XX століття;

– з прийняттям Податкового кодексу України.
6. Положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" управлінський облік розглядається як:

– синонім внутрішньогосподарського обліку;

– синонім фінансового обліку;

– синонім виробничого обліку;

– синонім господарського обліку.
7. Управлінський облік щодо того, хто його організовує та щодо обов’язковості:

– організовується керівництвом підприємства та не є обов'язковим;

– організовується державними органами (міністерствами і відомствами) та є обов'язковим;

– організовується керівництвом підприємства та є необов'язковим з окремих питань;

– організовується керівництвом підприємства та є обов’язковим за вимогами Податкового кодексу України.
8. Загальноприйнятими принципами, які можна застосовувати до управлінського обліку є такі:

– принцип методологічної незалежності;

– інформаційний принцип;

– прогнозний принцип;

– аналітичний принцип.
9. В процесі історичного розвитку сформувалися і розвивалися три основні системи обліку, які включають:

– загальну систему обліку;

– систему управлінського обліку;

– систему фінансового обліку;

– систему господарського обліку.

10. Загальну систему обліку можуть застосовувати в Україні:

– лише суб'єкти малого підприємництва;

– більшість підприємств України (крім суб'єктів малого підприємництва, що обрали загальну систему обліку);

– більшість промислових підприємств;

– більшість сільськогосподарських підприємств.
11. Загальна система обліку щодо обліку витрат та запасів ґрунтується на:

– обліку витрат підприємства за функціональною ознакою (застосовують рахунки "Виробництво", "Виробничі накладні витрати", "Адміністративні витрати", "Витрати на збут" та безперервному обліку запасів;

– обліку витрат підприємства за елементами та періодичному обліку запасів;

– обліку витрат підприємства за видами та періодичному обліку запасів;

– окремому веденні рахунків фінансового та виробничого обліку, які не кореспондують один з одним. Взаємозв'язок фінансового та виробничого обліку досягається за допомогою спеціальних контрольних рахунків.
12. Переплетена система обліку передбачає:

– окреме ведення фінансового та виробничого обліку в системі рахунків, які не кореспондують один з одним;

– калькулювання собівартості окремих видів продукції та контроль витрат на її виробництво;

– виокремлення двох автономних систем рахунків відповідно до цілей фінансового й управлінського обліку;

– обліку витрат підприємства за елементами та періодичному обліку запасів.
13. Більшість українських підприємств (крім суб'єктів малого підприємництва, що обрали загальну систему обліку) застосовують ….. систему рахунків:

– загальну;

– інтегровану;

– переплетену;

– автономну.
14. Етичні норми бухгалтерів з управлінського обліку включають:

– компетентність;

– професійність;

– відповідальність;

– зосередженість.

15. Предметом управлінського обліку є:

– виробнича діяльність підприємства в цілому та окремих його структурних підрозділів;

– ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси тощо) та господарські процеси;

– сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства;

– елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.).

16. Об’єктами управлінського обліку виступають:

– ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси, фінансові ресурси тощо) та господарські процеси;

– сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства;

– сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління підприємством;

– елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.).
17. Методом управлінського обліку є:

– сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства;

– ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси, фінансові ресурси тощо) та господарські процеси;

– сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління підприємством;

– елементи методу бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція та ін.).
18. Метод управлінського обліку включає такі елементи методу бухгалтерського обліку:

– документація;

– індексний метод;

– факторний аналіз;

– лінійне програмування.


19. Принцип безперервності діяльності підприємства:

– передбачає оцінку діяльності активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триває далі;

– відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку;

– означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;

– ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.
20. Принцип періодичності:

– відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку;

– передбачає оцінку діяльності активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триває далі;

– означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом;

– ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.
21. Принцип методологічної незалежності:

– передбачає, що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку;

– означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;

– означає, що при підготовці інформації слід враховувати всі можливі варіанти, однак обрати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень;

– ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.

22. Принцип орієнтації обліку на досягнення стратегічних цілей підприємства:

– означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;

– означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом;

– передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції);

– не означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом.
23. Принцип результативності означає:

– що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені в результаті діяльності з отриманим результатом;

– що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати фінансові результати підприємства;

– передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції);

– не передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції).
24. Принцип багатоваріантності:

– означає, що при підготовці інформації слід враховувати всі можливі варіанти, однак обрати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень;

– ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків;

– означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;

– не означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому.

25. Принцип відповідальності означає:

– що за величину і витрат і результатів відповідальність несе конкретна особа, яка їх контролює;

– що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;

– що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку;

– ґрунтується на разовій фіксації даних в первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.
26. Для цілей управлінського обліку витрати класифікують за принципом:

– “ різні витрати – для різних цілей ”;

– за економічним змістом;

– прийняття управлінських рішень;

– залежності від обсягу виробництва.
27. Класифікація витрат здійснюється за такими напрямами:

– оцінка запасів та визначення фінансового результату;

– витрати на продукцію;

– витрати періоду;

– витрати діяльності.
28. Релевантні витрати — це:

– витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення;

– витрати, що не залежать від прийняття рішення;

– витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або впливати на них значний вплив;

– витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати.
29. Дійсні витрати — це:

– витрати, які зумовлюють зменшення активів або збільшення зобов’язань;

– вигода, яка втрачається, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення;

– витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення;

– витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.
30. Основні витрати — це:

– сукупність прямих витрат на виробництво продукції;

– вартість витрачених матеріалів, які стають частиною готової продукції і які можна віднести до певного виробу економічно доцільним шляхом;

– витрати, пов'язані з процесом виробництва, які не можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом;

– витрати, пов'язані з процесом виробництва, які можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом.
31. Альтернативні витрати — це:

– вигоди, які втрачаються, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення;

– витрати на виробництво додаткової одиниці продукції;

– витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт;

– витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення, а нерелевантні витрати — це витрати, що не залежать від прийняття рішення.
32. Маржинальні витрати — це:

– витрати на виробництво додаткової одиниці продукції;

– витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або справляти на них значний вплив;

– витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати;

– середні витрати на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг).
33. Поведінка витрат — це:

– характер реагування витрат на зміни у діяльності підприємства;

– реагування витрат при зміні виробництва;

– діапазон діяльності, в межах якого містяться елементи змінних і постійних витрат;

– математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами.
34. Функція витрат — це:

– математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами;

– процес обчислення динаміки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв'язку між витратами й різними факторами на підставі дослідження діяльності;

– реагування витрат при зміні виробництва;

– прогнозування майбутніх витрат для різних рівнів (умов) діяльності.
  1   2   3   4   5

Схожі:

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні
...
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО АУДИТОРСЬКА ФІРМА
Україні, зокрема, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні Положення (стандарти) бухгалтерського...
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні
Документ 996-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 02. 12. 2012, підстава 5463-17
Керівництво Товариства несе відповідальність за підготовку та достовірне...
Керівництву Товариства з обмеженою відповідальністю „Управитель “Будівельно-інвестиційна група”
С. А. Ткаченко, О. К. Бурміч Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв
Для нормального функціювання нових відношень потрібне «універсальне нове спілкування бізнесменів». Такою мовою він назвав бухгалтерський...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік»
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» / Уклад. І. М. Рацебарська, Ю. Ю. Моісєєва...
Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА
Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р
Про фінансову й іншу звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА
Свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності №0541 від 26. 01. 2001р
1. Бухгалтерський та податковий облік в України спільна інформаційна база та розбіжності методик
Бухгалтерський та податковий облік в України – спільна інформаційна база та розбіжності методик
" Бухгалтерський облік (загальна теорія)" Київ
Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка