Закон України «Про аудиторську діяльність»


НазваЗакон України «Про аудиторську діяльність»
Сторінка2/8
Дата21.04.2013
Розмір1.11 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Фінанси > Закон
1   2   3   4   5   6   7   8

Рис. 6.2 – Способи та прийоми вивчення (оцінки) документів
Характеристика способів та прийомів вивчення (оцінки) документів надана в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 – Характеристика способів та прийомів вивчення (оцінки) документів

Способи та прийоми

Характеристика способу та прийому

1

2

Перевірка:

формальна


Встановлення повноти заповнення і достовірності реквізитів документа, дотримання вимог до оформлення документів даного типу.

Мета: виявлення фактів підробки, спотворення записів, виправлення цифрових даних.

арифметична


Визначення правильності таксування, підрахунків і виявлення відхилень прихованих за невірними арифметичними підрахунками.

Мета: виявлення фактів помилок та викривлень вартості показників господарських операцій

нормативно-правова


Визначення законності господарських операцій , що відображена в документах.

Мета: підтвердження (чи не підтвердження) законності

Появи будь-якого документу.

експертна (за дорученням клієнта)


Дослідження документів фахівцями різних галузей знань (юристи, технологи и тощо.) за дорученням аудитора від імені клієнта.

Мета: обґрунтування думки аудитора.

економічна


Встановлення економічної доцільності господарських операцій (розмір економічної вигоди від їх здійснення)

логічна перевірка



Вивчення об'єктивної можливості документального оформлення господарських операцій, поява тієї або іншої інформації.

Мета: встановлення логічних зв'язків між показниками різних документів; між виробничими і фінансовими показниками.

Наприклад: злиття даних про кількість відвантажених товарів (продукції) в товарних документах з путніми листами, товарно-транспортними накладними.

зустрічна (за дорученням клієнта)


Зіставлення двох екземплярів одного и того ж документу, один з яких знаходиться у підприємства-клієнта аудиторської фірми, а інший у одного з ділових партнерів (постачальник, покупець, банк і т.п.).

Мета: виявлення фіктивних документів, фактів не оприбутковуваних цінностей (списаних цінностей) і т.п.

взаємний контроль


Зіставлення двох екземплярів одного и того ж документу, які знаходиться в різних підрозділах або на різних участках обліку підприємства-клієнта

Мета: виявлення фіктивних документів, фактів не оприбутковуваних цінностей (списаних цінностей) і т.п.

експрес-аналіз фінансової звітності

Орієнтація користувача інформації на оцінку фінансового стану підприємства

детальний аналіз фінансового стану


Визначення значень: порівняльний аналіз складу та динаміки статей балансу, його структури; аналіз фінансової стійкості; аналіз ліквідності (фінансового стану) підприємства; аналіз ділової активності, аналіз показників рентабельності; аналіз інвестиційної привабливості.

СпецІальнІ приЙОмИ

контрольне порівняння (контрольно-вибіркове порівняння)

Перевірка кількісних даних про рух однорідних запасів за міжінвентаризаційний період.

Мета: встановити наявність суперечностей в обліковій інформації, які можуть бути ознаками можливих порушень або суттєвих недоліків в роботі посадовців (спотворення кількісних даних в інвентаризаційних описах, неоприбуткування товарів, зайве списання цінностей під виглядом втрат, безтоварні накладні).

Застосовується у виняткових випадках, коли аудитор має підстави допускати недоброзичливу інформацію про рух того або іншого виду активів.

відновлення кількісно-сумового обліку

Виявлення протиріч в документах, які відображають рух однорідних запасів тільки кінець інвентаризаційного періоду.

Мета: зібрати додаткові данні про признаки потенційних порушень, виявити деякі протиріччя в обліковій інформації.

Наприклад: кількість відпущених товарів (продукції) перевищує їх максимально-допустимий залишок.




Виявлення факторів незаконного списання сировини, матеріалів у виробництво. Розрахунок витрат на сировину відповідно до встановлених норм за міжінвентаризаційний період, скорегований на фактичний об’єм випуску готової продукції.




зворотний рахунок


хронологічна перевірка

Застосовується аудитором у тих випадках, коли він має свідчення про порушення в результаті господарських операцій з запасами, а при проведенні інвентаризації розбіжностей.


Зібрати аудиторські свідоцтва застосовуючи тільки способи і прийоми вивчення документів (так звані способи документального контролю) не завжди можливо, бо реальність тієї або іншої інформації, що відображена в документах повинна періодично піддаватися уточненню за допомогою відповідних способів фактичного контролю, а саме:

- інвентаризація;

  • лабораторний аналіз;

  • перевірка операцій безпосередньо в місцях їх здійснення;

  • контрольна закупівля цінностей;

  • контрольний вимір виконаних будівельно-монтажних і ремонтних робіт;

  • контрольний запуск попиту у виробництво;

  • отримання письмових пояснень при здійсненні способів фактичного контролю.

Інвентаризація – це перевірка фактичної наявності господарських засобів і їх відповідності даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація дозволяє шляхом перевірки майна і грошових коштів (активів) виявити їх фактичний стан. Вона підтверджує дані бухгалтерського обліку, виявляє не обліковані цінності або допущені збитки, розкрадання, нестачі. Тому за допомогою інвентаризації перевіряється повнота і достовірність облікових даних.

Інвентаризація як спосіб визначення фактичної наявності засобів забезпечує достовірність облікових даних, тобто їх відповідність дійсності, яка може бути порушена із зазначених причин. Аудитор порівнює фактичні дані по об’єктах контролю з відповідними даними бухгалтерського обліку. В результаті одержує докази відносно реальності відображених у звітності активів і пасивів.

Одним з найбільш доказових джерел інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція. Тому особливу увагу слід приділяти вивченню підробок у документах. Перевірка достовірності документів та реквізитів і записів, які в них містяться, здійснюється з метою виявлення фальсифікованих документів. До фальсифікованих документів відносяться і такі, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції, заміна текстів і цифр тощо. Такі документи використовуються з метою приховування обману та інших порушень правил ведення бухгалтерського обліку. Особлива увага повинна приділятися відбиткам штампів і печаток, підписам посадових і матеріально відповідальних осіб, які приймали і відпускали товарно-матеріальні цінності або грошові кошти. При виявленні документів, підписи на яких викликають підозру, аудитор повинен порівняти підписи на сумнівних документах з підписами тих же осіб та інших документах, а також застосувати прийоми перевірки відображених у документах операцій по суті.

Аудитору слід добре знати ознаки недоброякісних документів. Документи бувають недоброякісні за формою та суті відображення в них операцій. До недоброякісних документів за формою відносяться недооформлені або неправильно оформлені документи, але за умови, що вони відображають дійсно проведені господарські операції в реальному вигляді й обсязі. До недоброякісних документів по суті відображених в них операцій відносяться документи, які містять випадкові помилки; відображають незаконні операції; підроблені документи.

Документи, які відображають незаконні операції, не є фальсифікованими, але суть операції не відповідає стандартам і правилам ведення бухгалтерського обліку.

Підроблені документи поділяються на дві групи: документи, які містять матеріальну підробку, документи з інтелектуальними підробками. Вони правильно оформлені, але містять заздалегідь неправдиву інформацію щодо характеру та обсягу операції.

Підроблені документи, які містять заздалегідь неправдиву інформацію, поділяються на безтоварні і безгрошові. Безтоварними вважають такі документи, якими оформлено рух (надходження і витрачання) будь-яких матеріальних цінностей, в той час як ці цінності викрадені або залишились без руху. Аналогічними будуть безгрошові документи, якими оформлені операції з грошовими коштами.

Недоброякісні документи тільки за формою або які містять випадкові помилки практично не перекручують достовірність фінансової інформації. Але наявність таких документів свідчить про недбалість і неохайність в роботі окремих відповідальних осіб, а за певних умов вони можуть слугувати речовим доказом посадових зловживань, які здійснені посадовими особами.

6.2 Методики аудиту та основні її структурні елементи
Часто термін “методика” змішується з поняттям “технологія контролю”, яка являє собою послідовність аудиторських процедур

Але методика контролю являє собою сукупність способів і прийомів здійснення робіт по контролю, що пов’язані завданням, яке треба вирішити. Методика контролю здійснює роль методичної інструкції - організаційного документу, який вступає в юридичну силу з моменту затвердження.

Аудит фінансової звітності конкретного клієнта треба розглядати як технологічний процес, в якому необхідні аудиторські процедури визначають систему способів та прийомів. Їх зміст визначається характеристикою аудиторських об’єктів.

Під об’єктом аудиту ми розуміємо інформацію, яка відображена у фінансовій звітності, у кожній з її форм.

Під предметом дослідження – факти господарського життя (ФГЖ) та дії всіх посадових осіб (ДПО), які мають до них відношення, тобто, що отримує відображення в самій інформації.

Тому, для того щоб розробляти методику аудиту необхідний суттєвий аналіз головного елементу – факту господарського життя та дій посадових осіб, які мають відношення до нього (економіко-правовий аналіз фактів господарського життя). Економічна сутність ФГЖ проявляється у ступені впливу даного факту на фінансовий стан підприємства. Правова сутність ФГЖ проявляється у виникненні обов’язків та впливу цього на фінансовий стан підприємства.

Техніка суттєвого аналізу ФГЖ приведена в таблиці 6.4.

До основних структурних елементів методики аудиту, крім аудиторських процедур (як технології реалізації основних способів та прийомів) відносяться:

  • об’єкти та параметри аудиту (виокремлення зон контролю та параметрів їх стану), які визначаються в результаті суттєвого аналізу фактів господарського життя;

  • інформаційне забезпечення дій аудитора (нормативно-правова, нормативно-довідкова, фактографічна та організаційна інформація); джерела отримання аудиторських свідоцтв;

  • систематизація результатів проведення контрольно-аналітичних процедур.


Таблиця 6.4. - Економіко-правовий (суттєвий) аналіз фактів господарського життя як основа визначення аудиторської процедури та системи способів та прийомів.

Факт господарського життя

Економіко-правова сутність фактів господарського життя характер їх впливу на фінансовий результат діяльності підприємства

Аудиторська процедура

Формування власного капіталу: вклад оборотних засобів – товари

Збільшення власного капіталу. Формування справедливої вартості товару (ПБО – «Об’єднання підприємств»). Формування витрат звітного періоду в умовах можливої появи різниці між балансовою та справедливою вартістю товару, які видані в обмін на нові товари

Вивчення організаційної структури підприємства; ознайомлення зі статутними документами, аналітичний огляд, арифметична перевірка


В основу класифікації інформаційного забезпечення необхідно вкладати залежність від інформаційних потреб кожного етапу процесу аудиту, тому весь комплекс інформаційного забезпечення поділяється на окремі блоки.

Блок вхідної інформації, в залежності від її формування та змісту, класифікується на нормативно-правову, нормативно-довідкову, фактографічну та організаційну інформацію.

Блок вихідної (контрольної) інформації, в залежності від ступеню узагальнення відомостей, підрозділяється на проміжну та кінцеву.

Розробка методик аудиту конкретних об’єктів має за мету пояснення причинно-наслідкових зв’язків між мотивацією та характером можливих порушень. Дослідження мотивації допомагає систематизувати основні групи цих порушень.

Таким чином, методика аудиту це система взаємопов’язаних елементів, важливим з яких є контрольно-аналітична процедура, яка реалізує систему способів и прийомів у визначеній послідовності.


6.3 Моделювання методик аудиту
Найбільш доступним і об'єктивним прийомом дослідження складних систем є моделювання. Моделювання – це метод наукового пізнання, що полягає у вивченні яких-небудь об'єктів або процесів не прямо і безпосередньо, а через спеціально створені їх зображення, що називаються моделями.

Основними принципами моделювання є наочність, об'єктивність і визначеність. Процес конструювання моделей також називається моделюванням, він вимагає глибокого і всебічного проникнення у сутність прогнозованих явищ, а також необхідні математичні знання. Метод моделювання, будучи процедурою, здійснюваною на основі абстрактно-логічного мислення, припускає можливість побудови в теоретичному плані умоглядних моделей, які виражали б певну логічну завершеність меж досліджуваних сторін предмету. Добра модель конкретизується на тій проблемі, яку вона вивчає, і абстрагується від усього, що не має істотного значення.

У методиці – об’єктом моделювання приймається залежність техніки аудиті від мети змісту аудиторських процедур, а останніх від суттєвості характеристики аудиторського об’єкта.

У теорії моделювання виділяють два види моделей:

- матеріальні;

- уявні.

До класу матеріальних відносяться натурні, фізичні та деякі види кібернетичних моделей.

До класу уявних моделей відносяться: наглядні, знакові та математичні.

Моделі методик аудиту належать до класу уявних. Їх можна віднести і до наочних, іконографічних моделей, бо вони використовуються з метою оптимізації етапів і стадій обробки контрольної інформації, певних способів і прийомів. Моделі методик аудиту можуть розглядатися як економіко-організаційні, тому що вони відображають і організаційний аспект.

Моделі повинні відповідати наступним вимогам:

  • всебічність. Цей параметр проявляється у можливості моделі демонструвати всі елементи. Але цей параметр діалектично суперечить повноті;

  • гнучкість. Цей параметр може бути визначений як можливість подальшого вдосконалення та вирішення моделі за своїм змістом;

  • можливість до реалізації. Ця важливіша оціночна характеристика моделі, під якою, як правило, розуміється важкість, трудомісткість рішення питань, які пов’язані з практичним використання моделі.

В основу побудови методик аудиту можуть бути покладені такі принципи:

  • цілеспрямованість – орієнтація методики на підготовку інформації для ухвалення управлінських рішень конкретними користувачами;

  • системність – уявлення в методиці об'єктів аудиту як системи;

  • комплексність – можливість реалізації методик за всіма об'єктами аудиту і на всіх рівнях управління;

  • уніфікація – формування типових елементів опису методики, що використовуються при здійсненні аудиту;

  • стандартизація – встановлення комплексу норм, вимог до методик;

  • мінімізація проектних рішень – виключення дублювання елементів опису методики на основі їх типізації для різних об'єктів аудиту, на різних рівнях аудиювання.

Вищевикладені принципи побудови методик аудиту висувають ряд вимог до їх описання. До них слід віднести: суворе змістовне визначення об'єктів аудиту; застосування раціональних прийомів і способів; наведення достатньо повного переліку інформаційного забезпечення, необхідного для виконання контрольних процедур.

Процес моделювання методик аудиту складається з ряду етапів, зміст яких представлений на рисунку 6.3.

Оскільки методики аудиту можуть бути об'єктами моделювання, ми вважаємо, що основні елементи моделей методик виходять із змісту етапів їх розробки і зводяться до ось такого:

- об'єкти аудиту;

- вид фактографічної інформації;

- мета і зміст контрольних процедур;

- способи і прийоми контролю;

- техніка аудиту.

Одним з найважливіших завдань розробки методик способом моделювання є прагнення до зниження трудомісткості аудиту, оскільки фахівці, які працюють з інформацією, повинні з певною точністю відновити необхідні характеристики реальної обстановки.

Аудитори постійно порівнюють відомості, отримані з нормативно-правової, нормативно-довідкової, фактографічної інформації, поставлену мету зі своїм досвідом і реальними обставинами. Моделювання на етапі розробки методик аудиту – це прагнення полегшити процес зіставлення, тому що обрані способи, прийоми і техніка здійснення контрольних процедур можуть стати об'єктом стандартизації.


Рис. 6.3. Етапи розробки і моделювання методик аудиту

Error: Reference source not found

6.4 Вплив особливостей аудиту в комп’ютерних системах на зміст моделей методик аудиту
Особливості аудиту в комп’ютерних системах обумовлені різницею між аудиторською перевіркою в умовах, які оточують комп’ютер, аудиторською перевіркою власної комп’ютерної системи і аудиторської перевірки з використанням комп’ютера.

Поняття «аудиторська перевірка у середовищі, яке оточує комп’ютер» відображає так названу ізоляцію аудитора від комп’ютеру. Аудитор представляє комп’ютер у вигляді «чорного ящика» і простежує формування інформації від первинних документів до вихідної інформації.

Комп’ютер виступає тільки в ролі швидкодіючого калькулятора і тому такий методичний підхід може давати задовільний результат, якщо комп’ютерна система служить тільки для розрахунків та вводу даних на друк. Застосування даного підходу до методики аудиту виправдано лише тоді, коли налагоджена система внутрішнього контролю на підприємстві та достатній обсяг інформації, що надана аудитору. Тому, даний підхід виключає експертну оцінку процесу комп’ютерної обробки даних.

У Міжнародних стандартах аудиту акцентовано увагу на тім, що ні мета, ні задачі аудиту не змінюються в комп’ютерному оточенні. Підпадають під зміни обробка, зберігання та взаємозв’язки інформаційних потоків в силу зміни системи управління, системи внутрішнього контролю. Тобто, середовище електронної обробки даних може впливати на:

  • процедури (дії) аудитора з оцінки організаційної структури управління, системи обліку, контролю та аналізу;

  • оцінку аудиторського ризику за допомогою оцінки підприємницького ризику та ризику управління;

  • планування аудиту та ефективність тестів системи управління.

Відповідно до міжнародних стандартів аудитор має враховувати вплив ризику системи ЕОД з метою оптимізації процедур контролю максимального зниження вірогідності невірних виводів та рекомендацій.

Тому, комп’ютеризація обліково-контрольного процесу у визначеній мірі впливає на елементи методики аудиту, модифікує їх за наступними напрямками.

По-перше: виникають нові об’єкти, які визначають додаткові задачі аудитора по оцінці:

  • якості організаційного забезпечення обліково-контрольного процесу;

  • проектування системи ЕОД та внутрішнього контролю;

  • якості програмного забезпечення обліково-контрольного процесу;

  • ступеню адекватності процесу автоматизованої обробки обліково-економічної інформації вимогам стандартів;

  • ступеню надійності роботи апаратних засобів;

  • ступеню захисту інформації від несанкціонованого доступу.

По-друге: змінюється система інформаційного забезпечення аудиту (з паперових носіїв на електронні – файли даних), додатковим джерелом інформації виступає проектна документація. Відкриваються можливості оптимізації інформаційних потоків.

По-третє: модифікується техніка здійснення аудиторських процедур з використанням термінальних пристроїв (в діалоговому режимі).

Другий напрям – методика аудиту власної комп'ютерної системи – відображає оцінку програмних засобів з метою визначення надійності процесу виконання операцій, які людина візуально не сприймає.

Для тестування процедур контролю аудитор використовує три методологічні підходи:

- відбір за допомогою комп'ютера певних операцій для їх наступної перевірки вручну;

- перевірки системи вбудованої в програму контролю за допомогою імітації даних;

- перевірка системи вбудованої в програму контролю за допомогою реальних даних, оброблених аудиторськими програмними засобами.

Комп'ютер може проводити вибірку (звичайно статистичну) операцій для їх подальшого підтвердження і дослідження вручну. На основі програмних засобів загального призначення можуть бути також створені спеціальні аудиторські програми, які дозволяють зіставити файли різних операцій.

Аудиторське тестування автоматизованих процедур контролю за допомогою імітаційних даних звичайно називають методом контрольних даних, а використання процесу обробки реальних даних для тестування цих процедур – методом паралельного моделювання.

Метод контрольних даних заснований на тому, що комп'ютер, запрограмований на обробку операцій по визначеному алгоритму, здійснює її без зміни кожного разу і, обмежений набір імітаційних операцій з помилками та без них достатньо для визначення відповідності процедур контролю їх опису в документації по комп'ютерній системі.

Мета введення контрольних даних полягає у визначенні відповідності процедур контролю опису в документації. Контрольні операції можуть містити абстрактні дані, які вводяться на розсуд аудитора. Заздалегідь слід підготувати таблицю з переліком даних по всіх операціях і можливих значеннях вихідних даних, визначених на основі документації по програмних засобах. Дані по операціях потім перетворюються на форму, яку читає машина, і вводять для обробки з використанням реально діючих програм. Виконання операцій з правильними даними не призводить до появи повідомлення про помилки. Таким чином, виконання операцій, які імітують, в комп'ютерній системі показує працездатність автоматизованих процедур контролю.

Метод паралельного моделювання передбачає підготовку аудиторами спеціальної програми, яка імітує логіку і процедури контролю програми фірми, яка перевіряється. Результати обробки реальних даних за допомогою аудиторської програми порівнюють потім з результатами обробки цих даних в реальній прикладній системі.

Існують три способи реалізації процедур тестування системи контролю, яка закладена в комп'ютерні програми:

- тестування з використанням реальної програми;

- тестування з використанням спеціальних аудиторських програм, підготовлених персоналом фірми, яка перевіряється;

- тестування з використанням спеціальних програм, підготовлених аудиторами.

Перший спосіб тестування, який виконується разом з методом контрольних даних, описаний вище. Тестування за другим сценарієм вимагає ретельного контролю правильності розробки аудиторських програм персоналом фірми, яка перевіряється. Неодмінними умовами здійснення третього сценарію є глибокі знання аудиторів в області програмування, або залучення до роботи незалежних програмістів.

Аудиторські програми загального призначення з'являлися в середині минулого століття. До складу цих програм входять стандартні підпрограми, які забезпечують виконання більшої частини задач аудиту.

Програмні засоби загального призначення дають аудиторам можливість створити систему обробки даних зі структурою, аналогічній структурі реальної програми, і провести обробку, використовуючи одні і ті ж файли даних. До пробної системи, яка імітує, аудитор може включити всі необхідні з його точки зору процедури контролю, причому алгоритм їх відбору схожий з алгоритмом підготовки контрольних даних.

Отримані в системі, яка імітує, вхідні дані порівнюють потім з вхідними даними реальної системи, яка, в принципі, ідентичного процесу тестування за допомогою контрольних даних, на основі чого дають висновок про здатність процедур до виявлення помилок в реальній системі.

Застосування методу паралельного моделювання спочатку може потребувати досить великі витрати, проте його ефективність значно вище за ефективність аудиторської перевірки без використання комп'ютерної техніки, а також ефективності методу контрольних даних. Реальна економія стає очевидною при наступних перевірках однієї і тієї ж фірми. Аудитори повинні простежити за тим, щоб відібрані для перевірки дані по операціях були достатніми. Це вимагає певної звички випадкового відбору і ідентифікації важливих операцій.

Кінцевою метою використання комп'ютерних методів аудиторського тестування системи контролю є формування висновку про фактичну дійсність процедур контролю в комп'ютерній систем. Такий висновок дозволяє керівнику аудиторської перевірки оцінити ризик неефективності контролю і розділяти зміст, розподіл в часі і глибину процедур аудиту для перевірки сальдо по рахункам.

І врешті, аудиторська перевірка з використанням комп'ютера.

Слідом за оцінкою ризику неефективності контролю в комп'ютерному середовищі виникає проблема отримання доступу до записів, які читає машина, з метою їх відбору для виконання неавтоматизованих або комп'ютерних аудиторських процедур, виконання розрахунків і аналізу даних для всіх файлів, а також формування робочої аудиторської документації.

Аудиторські програмні засоби можна використовувати для виконання аудиторських задач шести основних типів:

  • Перевірка і аналіз записів на основі аудиторських критеріїв з метою визначення якості, повноти, достатності і правильності. Ця процедура є комп'ютерною версією операцій сканування записів на предмет виявлення випадків їх невідповідності аудиторським критеріям.

  • Тестування розрахунків і виконання перерахунку. Цю операцію комп'ютер виконує швидше і з більш високою точністю, ніж розрахунок вручну.

  • Зіставлення даних різних файлів для визначення узгодженості загальних даних. У випадках розбіжності, дані можна вивести на друк для вивчення і звірки.

  • Розмітка і друк інформації відібраної аудитором за допомогою статистичних або оціночних критеріїв для виконання не машинних аудиторських процедур.

  • Підсумовування, повторне впорядкування і переформовування даних, які виконувалися по-різному із залученням аудиторських програм.

  • Зіставлення фактичних даних немашинних процедур з записами в системі бухгалтерського обліку більш ефективно при використанні аудиторських програм. Фактичні дані перетворюють на форму, яку може читати машина, а потім порівнюють з існуючими записами у файлах фірми, або аудиторськими файлами фірми, яка перевіряється.

Описані вище розбіжності формують особливості аудиту в системі електронної обробки даних.
6.5 Аналітичні процедури
Аналітичні процедури, що є один з видів аудиторських процедур по суті, — це виявлення, аналіз і оцінка співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності клієнта (МСА 520 «Аналітичні процедури»).
Основна мета застосування аналітичних процедур — виявлення наявності або відсутність незвичайних або невірно відображених фактів і результатів господарської діяльності, що вимагають особливої уваги аудитора

.Задачами аналітичних процедур також є:

  • вивчення діяльності економічного суб'єкта;

  • оцінка фінансового положення економічного суб'єкта і перспектив безперервності його діяльності;

  • виявлення фактів спотворення бухгалтерської звітності;

  • скорочення кількості детальних аудиторських процедур;

  • забезпечення тестування в цілях отримання відповідей на питання, які виникли.

Аналітичні процедури можуть виконуватися протягом всього процесу аудиту. Застосування аналітичних процедур дозволяє підвищити якість аудиту і скоротити витрати часу на його проведення.

На етапі планування аудиту виконання аналітичних процедур сприяє розумінню діяльності економічного суб'єкта, що перевіряється, виявленню областей потенційних ризиків і більш точному визначенню ступеня аудиторського ризику. При формуванні загального плану і програми аудиту застосування аналітичних процедур сприяє скороченню кількості і об'єму інших аудиторських процедур.

На етапі безпосереднього проведення аудиторської перевірки аудитор може виконувати аналітичні процедури при дослідженні незвичайних відхилень показників бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

На етапі завершення аудиту аналітичні процедури застосовуються для остаточної перевірки наявності в звітності суттєвих спотворень або інших фінансових проблем. В результаті можуть бути виявлені області, що вимагають додаткових аудиторських процедур.

В процесі проведення перевірки аудитор може застосовувати наступні аналітичні процедури:

порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з плановими (кошторисними) показниками, визначеними економічним суб'єктом;

порівняння фактичних показників фінансової звітності з прогнозними показниками, самостійно визначеними аудитором;

порівняння показників фінансової звітності і пов'язаних з ними відносних коефіцієнтів звітного періоду з нормативними значеннями, які встановлені

чинним законодавством або самим економічним суб'єктом;

порівняння показників фінансової звітності з середньогалузевими даними;

порівняння показників фінансової звітності з небухгалтерськими даними (даними, що не входять до складу фінансової звітності);

аналіз змін з часом показників фінансової звітності і відносних коефіцієнтів, пов'язаних з ними;

інші види аналітичних процедур, у тому числі індивідуальні особливості організаційної структури економічного суб'єкта, відносно якого проводиться аудит.

При порівнянні фактичних показників звітності економічного суб'єкта зі складеним ним планом аудитору необхідно оцінити методику планування, яку використовує економічний суб'єкт. Якщо, на думку аудитора, планування проводиться неякісно, а, отже, показники планів нереальні, аудитор не повинен використовувати планові показники для отримання аудиторських свідоцтв; аудитор повинен також переконатися, що клієнт не змінив бухгалтерські показники звітного періоду відповідно до планових показників.

При порівнянні фактичних показників звітності з прогнозними показниками, які визначаються самостійно, аудитор будує свої припущення на підставі тенденцій, що склалися.

Достатньо ефективним, є розрахунок різного роду коефіцієнтів і відсоткових відношень на базі звітних і нормативних показників. Вибір коефіцієнтів, методів їх розрахунку і періоду часу розрахунку проводиться на підставі нормативних документів, внутрішньофірмових інструкцій або професійної думки самого аудитора.

Порівнюючи фактичні показники фінансової звітності економічного суб'єкта з середньогалузевими показниками, аудитор може отримати можливість точніше аналізувати діяльність цього економічного суб'єкта. Однак аудитор повинен враховувати, що галузеві дані є середніми значеннями і можуть бути (особливо в перехідний період розвитку економіки) непорівняні з показниками даного економічного суб'єкта. Аудитору слід пам'ятати, що економічні суб'єкти можуть використовувати різну облікову політику, що також впливає на порівнянність показників.

Якщо аудитор використовує метод порівняння даних фінансової звітності економічного суб'єкта з небухгалтерськими даними, він повинен переконатися в їх точності.

В процесі порівняння фактичних показників звітності з даними попередніх періодів аудитор вже на етапі планування визначає області потенційних ризиків, тобто ті рахунки і господарські операції, яким слід приділити найбільшу увагу у зв'язку з наявністю незвичайних відхилень.

Вид аналітичних процедур залежить від мети їх проведення, доступності і адекватності інформації, необхідної для їх проведення, виду діяльності економічного суб'єкта, а також від професійного судження самого аудитора.

Аналітичні процедури можуть застосовуватися як до зведеної фінансової звітності, так і до звітності дочірніх організацій і структурних підрозділів, виділених на окремий баланс.

Надійність результатів аналітичних процедур залежить від правильності оцінки аудитором ступеня ризику невиявлення, внутрішньогосподарчого ризику і ризику засобів контролю.

На основі результатів аналітичних процедур визначаються статті фінансової звітності, які найбільш підверглися змінам протягом звітного року, а також зміни, не характерні для діяльності економічного суб'єкта в звітному періоді.

Результатами аналітичних процедур є виявлення аудитором наявності або відсутності незвичайних відхилень показників фінансової звітності економічного суб'єкта.

Якщо аудитор встановлює незвичайні відхилення, які не підтверджуються свідоцтвами, отриманими з інших джерел, він повинен ретельно досліджувати ці відхилення для того, щоб переконатися в об'єктивності і надійності проведених аналітичних процедур.

Процес дослідження відхилень повинен починатися з опиту керівництва економічного суб'єкта. Відповіді керівництва повинні бути підтверджені аудиторськими свідоцтвами або відповідати знанням аудитора про діяльність економічного суб'єкта. Крім того, аудитор повинен розглянути можливість проведення інших аудиторських процедур, заснованих на результатах опитування керівництва. При цьому аудитор може використовувати дані, підготовлені самим економічним суб'єктом.

Аналізуючи величину незвичайних відхилень, аудитор використовує критеріальні значення, які основані на нормативних документах, внутрішньофірмових інструкціях по визначенню рівня суттєвості або на професійному судженні самого аудитора. Якщо незвичайні відхилення перевищують рівень, який аудитор вважає прийнятним, то повинна бути досліджена величина розходження. В тому випадку, якщо цю величину важко виразити в абсолютних значеннях, аудитор використовує величини, які виражені у відсотках.

Результати аналізу незвичайних відхилень, а також результати планування і виконання аналітичних процедур аудитор повинен відобразити в робочій документації по проведенню перевірки.

Результати виконання аналітичних процедур повинні бути використані для отримання аудиторських свідоцтв, необхідних при складанні аудиторського висновку, а також для підготовки письмової інформації аудитора керівництву економічного суб'єкта за результатами проведення аудиту.



Контрольні питання




  1. Що таке методика аудиту?

  2. Що таке технологія аудиту?

  3. Що ви розумієте під об’єктом аудиту?

  4. Назвіть основні структурні елементи методики аудиту.

  5. Дайте характеристику інформаційного забезпечення процесу аудиту?

  6. Що таке моделювання?

  7. Назвіть основні види моделей.

  8. Які вимоги пред’являються до моделей?

  9. Назвіть основні принципи побудови методик аудиту.

  10. Опишіть процес моделювання методик аудиту.

  11. На що впливає система електронної обробки даних?

  12. Яким чином комп’ютеризація облікового процесу впливає на елементи методик аудиту?

  13. Що таке метод контрольних даних?

  14. Що таке метод паралельного моделювання?

  15. Назвіть основні способи реалізації процедур тестування систем контролю, які вбудовані в комп’ютерній програмі.

  16. Що таке спосіб контролю?

  17. Назвіть прийоми контролю?

  18. Дайте характеристику загальних та приватних способів дослідження.

  19. Дайте характеристику основних параметрів господарської операції.

  20. Які методичні підходи використовуються при дослідженні документів?

  21. Опишіть послідовність вивчення документів.

  22. Назвіть способи та прийоми вивчення документів, які використовуються в аудиті

  23. Що таке аналітичні процедури?

  24. Які аналітичні процедури здійснює аудитор в процесі перевірки?




Тематика реферативних виступів
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

* Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22. 04. 1993 р. N 3125-ХІІ
«Фінансова компанія «Аргумент» ( далі компанія) за період з 01. 01. 2012 р по 31. 12. 2012 р
ЗАКОНУКРА Ї Н И
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: Внести зміни до Закону України "Про аудиторську діяльність"
2013 Згідно класифікації за суб’єктами проведення аудит буває
Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська фірма не має права
Закону України «Про аудиторську діяльність» №3125-XII від 22. 04....
Товариства з обмеженою відповідальністю «Екос-сателіт» з подальшим поданням одного з екземплярів до Національної комісії з цінних...
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
...
Закону України «Про аудиторську діяльність» №3125-XII від 22. 04....
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс-трейдінг» (скорочено – ТОВ «Фінанс-трейдінг») з подальшим поданням одного з екземплярів...
Керівництву Повного товариства
РЕВЕРС проведено аудиторську перевірку щодо достовірності, повноти та відповідності встановленим законодавством вимог щодо формування...
Закон №889 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 84р. №8073-Х
Адвокатура в Україні. (опорний конспект)
Важливим кроком у створенні таких умов є Закон «Про адвокатуру», ухвалений Верховною Радою України 19 груд­ня 1992 р. Він проголошує,...
ТОВ «Фінансова компанія «СПМК-1» Примітка 1: Основна діяльність
Господарського кодексу України, Законів України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншого чинного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка