|
|
Скачати 1.89 Mb.
|
108. Джерела банківського права України Джерела банківського права: 1) Конституція України (ст. 99, 100), 2) ЗУ: загальні – ГКУ (гл. 35 "Особливості регулювання фінансової діяльності"), ЦКУ (гл. 71 "Про позику, кредит і банківський вклад", гл. 72 "Про банківський рахунок", гл. 73 "Факторинг", гл. 74 " Про розрахунки"), ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ЗУ "Про міжнародні договори України", .., спеціальні ЗУ (основоположні, базові) – ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ЗУ "Про НБУ", ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" …, 3) підзаконні НПА – Укази ПУ ("Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України тощо) та постанови КМУ; основна питома вага серед яких – НПА від НБУ (постанови Правління НБУ, інструкції, положення, правила …), 4) міжнародні договори (угоди) – за умови їх ратифікації ВРУ (Женевські чекові Конвенції 1931 року тощо), локальні акти - прийняті асоціаціями та господарюючими суб'єктами (наприклад, рішення асоціації комерційних банків та локальні акти — статути комерційних банків, установчі договори, положення про філії, представництва). Серйозною вадою відомчого нормотворення є хибна практика НБУ приймати нормативні акти у формі телеграм, що суперечить поняттю нормативного акта і не передбачено законом як форма існування офіційного документа. 109. Поняття та елементи банківських правовідносин Банківські правовідносини — врегульовані нормами банківського права публічно-правові та приватноправові суспільні відносини, що встановлюються в процесі функціонування банківської системи, проведення банківської діяльності, учасники яких мають відповідні суб’єктивні права та обов’язки, гарантовані державою Елементи банківських правовідносин: 1) Суб`єкти, між якими виникли правовідносини – держава (у випуску державних облігацій, тощо), державні органи (НБУ), ЮО (комерційні банки, підприємства), ФО (громадяни України, іноземці); 2) Об`єкт – те, відносно чого виникають банківські правовідносини, - кошти, цінні папери, майно, дії громадян та ЮО (здійснення платежів, операцій з іноземною валютою, купівля-продаж цінних паперів); 3) Матеріальним змістом банківських правовідносин є поведінка суб`єктів, що складається із суб`єктивних прав і обов`язків, встановлених нормами банківського права. Правам однієї сторони відповідають обов`язки іншої та навпаки. 110. Види банківських правовідносин Види банківських правовідносин: А. За змістом регулювання: 1) ті, що регулюють організацію банківської системи; 2) ті, що виникають у сфері банківських операцій; 3) кредитні; 4) розрахункові; 5) валютні; 6) з приводу обігу цінних паперів; 7) регулювання грошового обігу. Б. Залежно від конкретного змісту: 1) майнові, пов`язані з коштами, як видом майна; 2) немайнові, пов`язані із забезпеченням режиму банківської таємниці або захистом ділової репутації банку; 3) організаційні, пов`язані із побудовою банківської системи або організаційної структури банку; В. Залежно від характеру зв`язків між сторонами: 1) вертикальні; 2) горизонтальні. 111. Банківське право в системі права України Об'єктивне обґрунтування і умови формування банківського права в Україні: 1) створення соціально-економічних умов для банків; 2) становлення дворівневої банківської системи з необхідною мірою самостійності комерційних банків, діяльність яких регулюється правом; 3) розвиток грошового, фондового ринків. Банківське право має тісний зв`язок з іншими галузями права в Україні. Так, норми конституційного права встановлюють компетенцію органів законодавчої і виконавчої влади у сфері кредитно-грошової політики, обігу державних цінних паперів. У конституційному праві закріплено загальні принципи і положення, що стосуються банківської діяльності держави (Конституції - забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – НБУ). Норми адміністративного права регулюють управління кредитною системою і визначають основи побудови банківської системи в країні. Адміністративне право визначає принципи організації та діяльності органів виконавчої (КМУ, НБУ), повноваження цих органів у сфері кредитування, організації розрахунків і валютних операцій, обігу цінних паперів. Банківське право регулює, насамперед, майнові відносини, що виникають у сфері кредитування і здійснення розрахунків. Норми цивільного права регулюють товарно-грошові відносини, що складаються при здійсненні банками та іншими фінансовими інститутами банківських операцій, або застосування застави у кредитних правовідносинах. Банківське право регулює, насамперед, майнові відносини, що виникають у сфері кредитування і здійснення розрахунків, і тим самим ,тісно пов'язане, з цивільним правом (у договорах банківського рахунка та кредитного договору нормами цивільного права регулюються: укладення цих договорів, зміст прав та обов'язків сторін, заставне забезпечення позичок, розрахункові і кредитні санкції, відповідальність сторін за неналежне виконання своїх обов'язків). Крім, того, комерційні банки, як суб'єкти господарської діяльності здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян, керуються також у своїй діяльності нормами цивільного права. Важливі аспекти банківської діяльності регулює господарське законодавство – ГКУ (гл. 35) спеціально визначає особливості правового регулювання фінансової діяльності, частиною якої є банківська діяльність 112. Банківське законодавство України, його загальна характеристика Банківське законодавство - система нормативних актів, що охоплює норми, які регулюють діяльність банків та інших кредитно-фінансових інститутів, а також їх відносини з клієнтами (відносини при встановленні структури й функцій кредитно-банківської системи, здійсненні основних банківських операцій, питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами, а також організацію банківського контролю за господарською та фінансовою діяльністю підприємств, організацій). Банківське законодавство складають: 1) Конституція України (ст. 99, 100), 2) ЗУ: загальні – ГКУ (гл. 35 "Особливості регулювання фінансової діяльності"), ЦКУ (гл. 71 "Про позику, кредит і банківський вклад", гл. 72 "Про банківський рахунок", гл. 73 "Факторинг", гл. 74 " Про розрахунки"), ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ЗУ "Про міжнародні договори України", .., спеціальні ЗУ (основоположні, базові) – ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ЗУ "Про НБУ", 113. Спеціальні банківські закони в системі банківського законодавства України ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ЗУ "Про НБУ", ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" …, 3) підзаконні НПА – Укази ПУ ("Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України тощо) та постанови КМУ; основна питома вага серед яких – НПА від НБУ (постанови Правління НБУ, інструкції, положення, правила …). Вони не можуть суперечити ЗУ та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. НПА НБУ підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. НПА НБУ можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України 4) міжнародні договори (угоди) – за умови їх ратифікації ВРУ (Женевські чекові Конвенції 1931 року тощо), локальні акти - прийняті асоціаціями та господарюючими суб'єктами (наприклад, рішення асоціації комерційних банків та локальні акти — статути комерційних банків, установчі договори, положення про філії, представництва). 114. Конституція України – основне джерело банківського права України Конституція — основне джерело банківського права Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи. Згідно зі статтею 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України відноситься призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України, а також призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України. Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України призначає половину складу Ради Національного банку України. У статті 93 Конституції України за Національним банком України закріплене право законодавчої ініціативи. Звертаємо увагу, на те, що Законом України “Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2004 р. статтю 93 викладено в новій редакції. Згідно з цими змінами Національний банк України позбавлено права законодавчої ініціативи. Так, відповідно до нової редакції право законодавчої ініціативи у Верховній раді України належить Президенту України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Зазначені зміни наберуть чинності з 01 січня 2006 р. З нашої точки зору, позбавлення НБУ права законодавчої ініціативи є необгрунтованим, враховуючи спеціальний статус зазначеного органу та обсяг повноважень, який за ним закріплений. Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України 115.Банківська система України, її структура та склад. Банківська система України започаткована після прийняття ВРУ у 1991 році ЗУ "Про банки і банківську діяльність". Банківська система за своєю структурою є дворівневою і складається з НБУ та банків різних видів (в тому числі філій іноземних банків, що створені і діють в Україні відповідно до законодавства) і форм власності. НБУ є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Банки створюються на акціонерних або пайових засадах ЮО та ФО. Свої функції банки реалізують через виконання різних операцій: залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та недепозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; 116. НБУ в системі органів державної влади. НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України (ст. 99, 100), ЗУ "Про НБУ"та іншими ЗУ. Місцезнаходження керівних органів та центрального апарату НБУ – м. Київ. (ст. 2 ЗУ "Про НБУ"). НБУ є економічно самостійним органом., який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених ЗУ "Про НБУ" випадках - також за рахунок Державного бюджету України. НБУ є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні. НБУ не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями НБУ, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання. НБУ не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями НБУ, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання. НБУ може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами. НБУ, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. 117. Функції НБУ. Відповідно до Конституції України основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України, на виконання якої НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності (ст. 6 ЗУ "Про НБУ"). НБУ виконує такі функції (ст. 7. ЗУ "Про НБУ"): 1) відповідно до розроблених Радою НБУ України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику; 2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг; 3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування; 4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; 5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу; 6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; 7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; 8) здійснює банківське регулювання та нагляд; 9) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках; 10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем; 11) здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку; 12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування; 13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків; 14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій; 15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами; 16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин; 118. Операції НБУ. НБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції (ст. 42 ЗУ "Про НБУ"): 1) надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному НБУ; 2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за обліковою ставкою, встановленою НБУ; 3) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному НБУ; 4) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України; 5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів; 6) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання; 7) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування; 8) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А; 9) приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності; 10) видає гарантії і поруки відповідно до положення, затвердженого Радою НБУ; 11) веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків; 12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними; 13) веде особові рахунки працівників НБУ; 14) веде рахунки міжнародних організацій; 15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до ЗУ, в тому числі за рішенням суду. НБУ має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій. НБУ має право встановлювати плату за надані ним відповідно до закону послуги (здійснені операції). НБУ має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасниками яких є Україна, а також відповідно до угод між ним та іноземними центральними банками |
|
КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ для подготовки к экзамену по учебной дисциплине «Хозяйственное право» Предмет, метод господарського права, його співвідношення з іншими галузями права.(Предмет, метод хозяйственного права, его соотношение... |
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,... |
|
ТРУДОВЕ ПРАВО, ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ” Трудове право України як самостійна галузь права, її співвідношення з суміжними галузями права. Предмет трудового права. Метод трудового... |
Законодавства, їх система Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин |
|
Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА Поняття адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права |
«Предмет, метод, принципи і система земельного права України» Поняття і основні ознаки земельного права України як галузі права, галузі науки і навчальної дисципліни |
|
1. Місце муніципального права всистемі національного права України Це пов'язано з тим, що їх об'єднують загальні: предмет, метод, функції, цілі. Муніципальне право – це не аморфна маса правових розпоряджень,... |
Тема Предмет, метод, принципи та система екологічного права Форми взаємодії суспільства з природою в умовах індустріального періоду розвитку цивілізації |
|
1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА Змістом трудового права... П 68 Правознавство [Текст]: практикум С. Ф. Гуцу, А. О. Гордеюк, Д. М. Гатило, М. Ж. Мкртчан. – Х.: Нац аерокосм ун-т ім. М.Є. Жуковського... |
Лекція за змістовним модулем 1: «Загальна характеристика бухгалтерського... Змістовний модуль Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод |