Фінанси підприємств Навчальний посібник Схвалено Міністерством аграрної політики України Одеса 2010 ББК 65. 301-93 я 73

Скачати 5.65 Mb.

Назва	Фінанси підприємств Навчальний посібник Схвалено Міністерством аграрної політики України Одеса 2010 ББК 65. 301-93 я 73
Сторінка	5/45
Дата	13.08.2013
Розмір	5.65 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фінанси > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 45

3.3. Фінансова діяльність і зміст фінансової роботи на сільськогосподарських підприємствах

У теорії і практиці зміст фінансової діяльності підприємства розглядається звичайно в широкому та вузькому її значенні. Основний зміст фінансової діяльності (у вузькому значенні) полягає у фінансуванні підприємства. Можна стверджувати, що фінансова діяльність (фінансування) створює фінансову базу для успішної операційної та інвестиційної діяльності.

Фінансова діяльність ( у широкому розумінні ) включає весь комплекс завдань, які здійснюються фінансовими службами підприємства і пов’язаних з фінансуванням, інвестиційною діяльністю та фінансовим забезпеченням (обслуговуванням) операційної діяльності суб’єктів господарювання.

Фінансова діяльність – це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними визначених цілей економічного та соціального розвитку.

Фінансова діяльність підприємства характеризується наступними особливостями.

1. Фінансова діяльність підприємства носить стабільний характер, тобто здійснюється постійно. Це пов’язано з тим, що кожне підприємство в процесі свого розвитку потребує внутрішнього та зовнішнього фінансування, необхідного для простого та розширеного відтворення.

2. Форми та обсяги фінансової діяльності значною мірою залежать від галузевих особливостей та організаційно-правових форм господарювання. Галузеві особливості діяльності підприємства впливають на тривалість операційного циклу, його сезонність, визначають пропорції в використанні основних складових фінансових ресурсів: основного та оборотного капіталу. Організаційно - правові форми господарювання впливають на склад джерел фінансових ресурсів підприємства (додаткова емісія акцій, залучення додаткового пайового капіталу тощо).

3. Фінансова діяльність підприємства пов’язана безпосередньо з фінансовим ринком – ринком грошей і ринком капіталу. Обсяги і результати цієї діяльності значно мірою залежать від кон’юнктури сегментів фінансового ринку. Якщо, наприклад, збільшується попит на продукцію підприємства на товарному ринку, а пропозиція вільного капіталу зменшується, то це може привести до серйозних проблем у розвитку підприємства.

Фінансова діяльність спрямована на вирішення таких завдань:

 на створення фінансових ресурсів у розмірі, необхідному для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції;

 забезпечення фінансовими ресурсами розширеного відтворення, розвитку соціальної інфраструктури та матеріального стимулювання;

 пошук шляхів досягнення максимуму прибутку та підвищення рентабельності підприємства;

 своєчасне виконання зобов’язань перед діловими партнерами, бюджетом, позабюджетними фондами, банками, своїми працівниками;

 контроль за ефективним використанням фінансових ресурсів підприємства;

 пошук шляхів щодо збільшення джерел формування фінансових ресурсів.

Фінансова діяльність займає особливе місце в організації та управлінні сільськогосподарського підприємства. Від неї залежить повнота фінансового забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання.

Таким чином, можна зробити висновок, що фінансова діяльність – це практична фінансова робота, яка забезпечує життєдіяльність підприємства та поліпшення результатів його фінансово-господарської діяльності.

В сучасних умовах господарювання фінансова робота на сільськогосподарських підприємствах набуває якісно новий зміст, що об’єктивно пов’язано зі зміною відносин власності і виникненням підприємств різних організаційно-правових форм. Фінансова робота повинна бути організована таким чином, щоб підприємство мало змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Фінансова робота сільськогосподарського підприємства характеризується великою різноманітністю виконуваних операцій. Вона здійснюється за такими напрямками:

 фінансове прогнозування та планування;

 оперативна фінансова робота;

 аналіз та фінансовий контроль виробничо-фінансової діяльності.

Фінансове прогнозування та планування - це одна з важливіших ділянок фінансової роботи. На цій стадії визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-фінансової діяльності.

Метою складання фінансового плану є визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах, необхідних для виконання плану економічного та соціального розвитку підприємства. Для вирішення цієї мети на підставі прогнозування величини фінансових показників: власного оборотного капіталу, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків та платежів, складається фінансовий план, в якому балансується надходження і використання фінансових ресурсів.

Особлива роль належить плануванню прибутку, так як прибуток сьогодні – це головне джерело виробничого та соціального розвитку підприємства. Тому велике значення має планування доходу від реалізації продукції та її собівартості. Вже на стадії планування треба враховувати та шукати шляхи щодо збільшення виручки та відповідно зменшення собівартості продукції. Для вирішення цих питань необхідно зробити маркетингове дослідження ринку: яку продукцію виробляти і в якій кількості, хто її буде купувати, по якій ціні, провести дослідження фінансового ринку: проаналізувати попит на різні види цінних паперів, щоб бути упевненими в швидкій реалізації своїх цінних паперів та ін. Важливо також оптимально використати прибуток, так як від цього у майбутньому залежить розвиток виробництва і відповідно – подальше збільшення прибутку.

Відомо, що процес виробництва відбувається у певній послідовності, коли безперервно повторюються три стадії кругообігу капіталу: придбання виробничих запасів, виробництво продукції, реалізація продукції.

Потреба у фінансових ресурсах виникає на кожній із вказаних стадій. Тому у процесі фінансової роботи необхідно оптимально перерозподіляти фінансові ресурси між стадіями кругообігу, так як фінансові ресурси, переходячи із однієї функціональної форми в іншу, вивільняються в грошовій формі після реалізації продукції. Тому важливою ділянкою фінансового планування є визначення такої потребі в основному та оборотному капіталі, яка б забезпечувала безперервність процесу виробництва на підприємстві та виконання виробничої програми.

Фінансове прогнозування і планування на сільськогосподарському підприємстві здійснює планово-економічна служба.

Оперативна фінансова робота на сільськогосподарському підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення господарської діяльності, постійне підтримування платоспроможності на відповідному рівні.

Зміст оперативної фінансової роботи полягає в таких напрямках:

 робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану сільськогосподарську продукцію, продукцію переробки, надання робіт та послуг;

 своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності з постачальниками;

 забезпечення своєчасної сплати податків та платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

 своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;

 своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків.

Оперативну фінансовому роботу на сільськогосподарських підприємствах проводить бухгалтерія господарства.

Аналіз та фінансовий контроль господарської діяльності – це діагноз його фінансового стану, визначення недоліків та прорахунків, виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансової діяльності підприємства в цілому.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

- аналіз складу та динаміки майна,

- аналіз фінансової стійкості підприємства;

- аналіз ліквідності балансу;

- комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

Матеріали такого аналізу використовуються як в процесі фінансового планування та прогнозування, так і в оперативній фінансовій роботі.

Фінансовий контроль здійснюється в процесі планування, формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарського підприємства. Суть фінансового контролю як методу управління та як поняття зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблем змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів для їх розв'язання, усунення порушень, попередження в подальшому. Необхідно відзначити, що фінансовий контроль необхідно розглядати як систему, якою є контролюючі суб'єкти, підконтрольні об'єкти та контрольні дії.

За часом здійснення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний на наступний. Попередній здійснюється до складання фінансового плану, поточний – у процесі виконання фінансового плану, наступний – після виконання фінансового плану, тобто після завершення фінансового року та складення річного звіту. За формою він може бути фактичний та документальний. Фактичний здійснюється в процесі інвентаризації матеріальних цінностей, тобто у перевірці товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів у натурі. Документальний - після здійснення господарських операцій на підставі відповідних документів.

Результати аналізу та контролю, як правило використовуються керівництвом підприємства для прийняття заходів щодо поліпшення фінансової роботи у наступному періоді.

Аналіз та фінансовий контроль господарської діяльності здійснює бухгалтерія підприємства.

Відповідальність за організацію фінансової роботи на сільськогосподарському підприємстві несе головний бухгалтер. Розпорядником фінансових ресурсів, які належать підприємству, є його керівник, який має право першого підпису на всіх грошових та розрахунково-платіжних документах.

Питання для самоконтролю

Розкрийте загальні і специфічні риси фінансів сільськогосподарських підприємств.
Назвіть передумови ефективного функціонування фінансів підприємств
Які групи фінансових відносин підприємств належать до внутрішніх?
Які групи фінансових відносин підприємств належать до зовнішніх?
В чому міститься сутність принципів комерційного розрахунку?
Розкрийте сутність та склад фінансових ресурсів підприємства.
Наведіть характеристику джерел формування фінансових ресурсів.
Що розуміють під організацією фінансів підприємств?
Дайте визначення фінансової діяльності підприємств.
Назвіть основні складові фінансової роботи на підприємстві.

РОЗДІЛ 3

КАПІТАЛ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО

ПІДПРИЄМСТВА ТА ДЖЕРЕЛА ЙОГО ФОРМУВАННЯ

3.1. Поняття капіталу сільськогосподарського підприємства.

3.2. Вплив організаційно-правової форми сільськогосподарського підприємства на формування капіталу.

3.3. Джерела формування капіталу сільськогосподарського підприємства.

3.4. Вартість капіталу та показники його використання.

3.1. Поняття та класифікація капіталу сільськогосподарського підприємства

Під капіталом підприємства прийнято розуміти матеріальні та грошові кошти, а також інтелектуальні напрацювання і організаторські навички, котрі використовуються у процесі виробництва і його обслуговування та є джерелом і засобом отримання прибутку.

Таким чином, капітал — загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, авансованих у формування активів підприємства.

Капітал означає певну суму коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Власник капіталу, купуючи на ринку товари – робочу силу й засоби виробництва, – поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість, ніж була ним авансована.

Авансований капітал – грошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство (підприємницьку діяльність) з метою одержання зиску (прибутку). Він витрачається на придбання засобів виробництва і наймання робочої сили. Ці дві різноспрямовані частини авансованих грошових коштів у економічній теорії заведено називати відповідно постійним і змінним капіталом. У свою чергу, постійний капітал з урахуванням цілеспрямованого використання й характеру кругообороту розділяється на основний і оборотний.

Основний капітал – частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівель, споруд, машин, устаткування) та обертається протягом кількох періодів виробництва.

Оборотний капітал – частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів).

Економічну структуру капіталу сільськогосподарського підприємства зображено на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Економічна структура капіталу сільськогосподарського підприємства.
З даного рисунку видно, що підприємницький капітал охоплює певні елементи, які утворюють капітал, а саме:

- усі технічні засоби виробництва (будівлі, споруди, устаткування, рухомий склад транспорту, інструменти тощо), використовувані підприємцем на законній підставі (не лише як об’єкти власності, а й на правах оренди, лізингу, тимчасового користування тощо);

- матеріальні оборотні елементи виробництва (сировина і матеріали, пристосування й інструменти одноразового або короткочасного використання);

- оборотні кошти у грошовій формі (фонд оплати праці, кошти для придбання елементів оборотних фондів, фонди обігу, у тому числі грошові кошти на розрахунковому рахунку у банку);

- інтелектуальну власність (якщо вона як така буде сприйнята виробництвом або ринком), тобто власне підприємницька ідея, спосіб виготовлення сировини або готової продукції, спосіб надання товару нових властивостей і якісних характеристик - все те, що прийнято називати “ноу – хау”.

Слід зазначити, що за економічним змістом капітал сільськогосподарського підприємства суттєво відрізняється від капіталу промислових, будівельних, торгівельних або транспортних підприємств. Так, важливе місце в структурі капіталу сільськогосподарського підприємства займають поточні та довгострокові біологічні активи. З прийняттям пакету законів України про купівлю-продаж сільськогосподарської землі вона також стане важливою складовою капіталу сільськогосподарського підприємства.

Крім того, в економічній літературі здійснюють класифікацію складових капіталу сільськогосподарського підприємства за ознаками, які показані на рис.3.2.

Рис. 3.2 Класифікація капіталу сільськогосподарського підприємства
Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

 самостійності і влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

 відповідальності і захисту прав кредиторів - відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

 довгострокового кредитування - перебуває в розпорядженні підприємства необмежений час;

 фінансування ризику — власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

 кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

 компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

 розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Можлива структура власного капіталу сільськогосподарського підприємства представлена на рис.3.3.

Рис. 3.3 Можлива структура власного капіталу

сільськогосподарського підприємства.
Власник, вкладаючи кошти в підприємство, очікує, що у майбутньому вкладений ним капітал зросте. Отриманий підприємством прибуток і означає приріст цього капіталу. Якщо засновником внесена не вся сума, зареєстрована в установчих документах, то капіталом є тільки внесена частина.

Розподіл капіталу на основний та оборотний має практичне значення у зв’язку з різним за часом кругообігом і періодом повернення. Як відомо, кругообіг і повернення (відшкодування) оборотного капіталу здійснюється швидше порівняно з відповідними процесами щодо основного капіталу. Якщо основний капітал відшкодовується частинами у вигляді амортизаційних відрахувань в міру його зношування (фізичного спрацювання), то оборотний – відразу після виробництва і реалізації товару, його оплати споживачами. Усе це варто мати на увазі при організації нового підприємства, практичній реалізації нового підприємницького проекту або ідеї.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 45

Схожі:

ББК 67. 301. 163 УДК351. 74 Схвалено Вченою радою Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. Протокол №8 від 3 квітня 2002 р	ISBN 5-7773-0026-Х ББК 65. 28я7 © Черевко Г. В.,, Ящив М. I., 1995 Від Допущено Міністерством сільського господарства і продовольства України як навчальний посібник для студентів сільськогосподарських...
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...	24 викласти у такій редакції: 17. Мінімальний гарантований розмір... Міністерством аграрної політики та продовольства України, галузевими об’єднаннями підприємств харчової і переробної промисловості...
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл	Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Допущено Міністерством освіти України Ф 59 Фінанси підприємств: Підручник / За ред професора А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1998. — 368 с	Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством... Посібник містить питання до самоконтролю та список літератури, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу
ВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС Навчальний... В55 Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...	О. С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання