Фінанси підприємств Навчальний посібник Схвалено Міністерством аграрної політики України Одеса 2010 ББК 65. 301-93 я 73
|
|
Скачати 5.65 Mb.
|
|
Міністерство аграрної політики україни Одеський державний аграрний університет Фінанси підприємств Навчальний посібник Схвалено Міністерством аграрної політики України Одеса 2010
Рецензенти Редькін О.С. - завідувач кафедри фінансів Одеського інституту фінансів Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі, заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор. Харківський Д. Ф. - завідувач кафедри менеджменту та фінансів Одеської національної академії харчових технологій, доктор економічних наук, професор. Авторський колектив Доцент Макуха С.М. – керівник авторського колективу, професор Кучеренко В.Р., доценти Атамась Г.П., Ісайко В. А., Петруня Н.В., Тарасевич Н.В., старші викладачі Конопльова О.І., Медведюк І.М., викладачі Віштак Н.М., Ніколюк О.В., Петренко О.П. Фінанси підприємств: навчальний посібник. - За загальною редакцією д.е.н., професора Кучеренка В.Р.- Одеса: ВКФ «Друк», 2010. – 351 с. ISBN 966-8099-95-8 Навчальний посібник «Фінанси підприємств» враховує підвищення ролі та значення фінансової системи і процесів, що в ній відбуваються для забезпечення ефективного функціонування господарського механізму. Предметом особливої уваги авторського колективу стало висвітлення питань функціонування фінансової системи в умовах світової фінансової кризи та спричинених нею трансформаційних процесів в економіці. Навчальний посібник характеризують лаконічність, логічність побудови змісту та структурованість матеріалу, аналіз практики функціонування фінансів підприємств ґрунтується на попередньому детальному розгляді понятійного апарату. Особливу значимість роботі надають представлені у посібнику матеріали тестового контролю знань студентів, приклади розв’язання задач та практичних завдань, які можуть бути використані тими, хто навчається в процесі самостійної роботи над курсом. Видання буде корисним і цікавим для студентів усіх економічних спеціальностей, наукових працівників та практиків. ББК 65.301-93я73 УДК 334.716.003.2(075.8) ©Кучеренко В.Р. ISBN 966-8099-95-8 © ВКФ «Друк», 2010. зміст Вступ……………………………………………………………………… Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ І СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ……………….. 1.1. Виникнення, сутність і функції фінансів підприємств……………….. 1.2. Фінанси сільськогосподарських підприємств як складова фінансової системи………………………………………………………………………………… 1.3. Фінансова політика держави та її роль в подальшому розвитку сільськогосподарського виробництва……………………………………………… Розділ 2. Організація фінансів сільськогосподарських підприємств……………………………………………………………………… 2.1. Функціонування фінансів сільськогосподарських підприємств………. 2.2. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств та джерела їх формування……………………………………………………………. 2.3. Фінансова діяльність і зміст фінансової роботи на сільськогосподарських підприємствах……………………………………………. Розділ 3. Капітал сільськогосподарського підприємства та джерела його формування 3.1. Поняття капіталу сільськогосподарського підприємства………………. 3.2. Вплив організаційно-правової форми сільськогосподарського підприємства на формування капіталу…………………………………………………. 3.3. Джерела формування капіталу сільськогосподарського підприємства…. 3.4. Вартість капіталу та показники його використання……………………….. Розділ 4. Фінансування відтворення основного капіталу сільськогосподарських підприємств 4.1. Економічна сутність основного капіталу, його склад та структура………. 4.2. Внутрішні джерела формування основних засобів………………………… 4.3. Показники відтворення та використання основних засобів………………. 4.4. Капітальні вкладення як джерело відтворення основних засобів……….. Розділ 5. Оборотний капітал сільськогосподарських підприємств……………………………………………………….. 5.1.Сутність оборотного капіталу та особливості його кругообігу в сільському господарстві……………………………………………………….. 5.2. Класифікація та організація оборотного капіталу…………………. 5.3. Визначення потреби в оборотному капіталі………………………… 5.4. Джерела формування оборотного капіталу…………………………….. 5.5. Показники стану та ефективності використання оборотного капіталу….. Розділ 6. Грошові надходження та витрати сільськогосподарських підприємств…………………………… 6.1 Зміст грошових надходжень сільськогосподарських підприємств……….. 6.2 Чистий доход від реалізації продукції – основне джерело доходів сільськогосподарських підприємств…………………………………………… 6.3 Характеристика грошових витрат сільськогосподарських підприємств…. Розділ 7. Формування і розподіл фінансових результатів діяльності підприємства……………………………… 7.1. Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств………………………………………………. 7.2. Формування фінансових результатів господарської діяльності………… 7.3. Розподіл та використання чистого прибутку………………………….. 7.4. Сутність і методи обчислення рентабельності………………………… Розділ 8. Організація розрахунків сільськогосподарських підприємств……………………………….. 8.1. Суть та принципи організації грошових розрахунків…………………. 8.2. Види банківських рахунків, порядок їх відкриття та проведення операцій по ним…………………………………………………………………………………… 8.3. Форми безготівкових розрахунків………………………………….. 8.4. Організація касових операцій на сільськогосподарських підприємствах.. Розділ 9. ОЦІНКА ВАРТОСТІ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ У ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………………………. 9.1. Концепція і методика оцінки вартості грошей у часі при здійсненні підприємствами довгострокових фінансових операцій…………………………. 9.2. Інфляція як фактор зміни вартості грошових потоків підприємств у часі.. 9.3. Оцінка вартості грошових потоків підприємств у часі з урахуванням факторів ризику та ліквідності………………………………………………… Розділ 10. Взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з фінансовою системою………………………….. 10.1. Характеристика взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з фінансовою системою…………………………………………………… 10.2. Оподаткування сільськогосподарських підприємств……………… 10.3.Соціальне страхування та соціальне забезпечення на сільськогосподарських підприємствах……………………………………………….. 10.4. Страхування майна сільськогосподарських підприємств……………. Розділ 11. Кредитування господарської діяльності сільськогосподарських підприємств 11.1. Особливості кредитування сільськогосподарських підприємств…… 11.2. Організація банківського кредитування………………………………… 11.3. Оцінка кредитоспроможності позичальника…………………………….. 11.4. Особливості окремих видів кредитування сільськогосподарських товаровиробників…………………………………………………………………….. Розділ 12. Фінансове планування на сільськогосподарських підприємствах……………………….. 12.1 Сутність, задачі і методи фінансового планування………………. 12.2 Поточний фінансовий план підприємства, його зміст та порядок складання…………………………………………………………………………. 12.3 Оперативне фінансове планування, його зміст та значення…………… 12.4 Бюджетування в системі оперативного фінансового планування………. Розділ 13. Фінансовий стан сільськогосподарських підприємств та його аналіз.……………………………………….. 13.1 Сутність та методи аналізу фінансового стану сільськогосподарських підприємств………………………………………………………………. 13.2 Аналіз майнового стану підприємства…………………….. 13.3. Аналіз ліквідності та платоспроможності…………………… 13.4. Аналіз фінансової стійкості підприємства…………………… 13.5. Аналіз ділової активності підприємства…………………………. Розділ 14. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ……………………………………………………………… 14.1. Економічна сутність фінансової санації та порядок її проведення……… 14.2. Фінансові джерела санації підприємств…………………………………… 14.3. Банкрутство та ліквідація підприємства……………………………… 14.4. Розробка стратегії фінансового оздоровлення підприємства…………… Розділ 15. Особливості організації фінансів господарських товариств……………………………………………….. 15.1. Види товариств та організаційно-правові засади їх створення……….. 15.2. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств……….. 15.3. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю……………………………………………………………………. 15.4. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств………. 15.5. Фінансова діяльність сільськогосподарських кооперативів……… 15.6. Характеристика фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств з іноземними інвестиціями…………………………………………… 15.7. Особливості фінансів фермерських (селянських ) підприємств….. Вступ Подальше зміцнення в Україні ринкових економічних відносин вимагає від фахівців глибокого володіння методами господарювання, заснованими на знаннях фінансово-кредитного механізму не тільки держави, але й кожного підприємства незалежно від форм власності та умов економічної діяльності. Навчальний посібник «Фінанси підприємств» враховує підвищення ролі та значення фінансової системи і процесів, що в ній відбуваються для забезпечення ефективного функціонування господарського механізму. Предметом особливої уваги авторського колективу стало висвітлення питань функціонування фінансової системи в умовах світової фінансової кризи та спричинених нею трансформаційних процесів в економіці. Незважаючи на те, що в сучасній теорії та практиці проблемам функціонування фінансів підприємств приділяється значна увага, нині існує нагальна потреба в цілісному та комплексному висвітленні зазначених питань. Необхідність видання посібника зумовлена і відсутністю в достатній кількості навчальної та методичної літератури з проблем фінансів сільськогосподарських підприємств, які б враховували особливості сучасного етапу економічного розвитку. Усе зазначене свідчить про актуальність розробленого колективом кафедри фінансів посібника, який відповідає програмі підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів з бухгалтерського обліку. Посібник характеризують логічність побудови змісту та структурованість матеріалу. Порушені в ньому питання в авторському поданні демонструють поєднання теоретичних та практичних складових проблем функціонування фінансів підприємств. Докладно в посібнику розкриті проблеми виникнення, сутність і функції фінансів, основи організації фінансів сільськогосподарських підприємств. Враховуючи те, що значною мірою ефективність роботи підприємства залежить від організації формування капіталу, пошуку джерел його поповнення та ефективного використання, авторами докладно висвітлені джерела формування та проблеми відтворення основного та оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств. Розкриття в посібнику проблем грошових надходжень та витрат поєднується з аналізом прибутку як результату фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Тут висвітлюються проблеми формування фінансових результатів господарської діяльності, розподілу та використання чистого прибутку, сутність і методи обчислення рентабельності. Останнім часом (в тому числі і з причин світової фінансової кризи) зменшилося кредитування сільськогосподарських підприємств. Однак це явище тимчасове. Економісти повинні чітко усвідомлювати роль кредиту у розвитку виробництва, умови кредитування, методи забезпечення своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за його користування. Зазначені питання розкриті авторами в темах, присвячених кредитуванню господарської діяльності підприємств, де розкриті особливості кредитування аграрних підприємств, організація банківського кредитування та методика оцінки кредитоспроможності позичальника. Предметом особливої уваги авторського колективу стали питання фінансового планування та аналізу фінансового стану сільськогосподарських підприємств. Викладання змісту тем курсу логічно завершується аналізом особливостей організації фінансів господарських товариств та висвітленням фінансових причини виникнення неплатоспроможності (банкрутства) сільськогосподарських підприємств. В цьому контексті розглядаються сутність, види та порядок проведення фінансової санації і розробка стратегії фінансового оздоровлення підприємства. Зміст розділів посібника повною мірою забезпечений статистичним матеріалом, схемами та рисунками. Перевагою посібника є те, що наведений у ньому аналіз практики функціонування фінансів підприємств ґрунтується на попередньому детальному розгляді понятійного апарату. Особливу значимість роботі надають представлені у посібнику матеріали тестового контролю знань студентів, приклади розв’язання задач та практичних завдань, які можуть бути використані тими, хто навчається в процесі самостійної роботи над курсом. Практичні завдання за кожною темою вміщують контрольні питання, задачі та приклади їх розв’язання. Посібник вигідно відрізняють лаконічність, компактність та чітко розставлені акценти. Навчальний посібник «Фінанси підприємств» містить сучасну, цілісну систему теоретичних і практичних знань з фінансів і організації фінансової діяльності агропромислових підприємств. Він покликаний сприяти ліквідації недостатності навчальної літератури, яка б враховувала законодавче і правове поле, в якому працюють вітчизняні агропромислові підприємства, а також особливості відтворення виробництва в сільському господарстві. Навчальний посібник побудовано згідно з навчальною програмою з дисципліни „Фінанси підприємств”. Практична цінність збірника полягає в тому, що наведені в ньому завдання і тести можуть використовуватися як у ході проведення семінарських та практичних завдань, так і під час самостійної роботи студентів, зокрема в процесі підготовки до іспиту. Тести, запитання та задачі, які наведені у посібнику, складені відповідно до нових законодавчих та нормативних документів, а також положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що регулюють фінансову діяльність суб’єктів господарювання. Посібник підготовлений колективом авторів, які мають значний досвід викладацької, наукової та виробничої діяльності. Автори намагалися викласти актуальний і складний матеріал з фінансів аграрних підприємств логічно, послідовно, в достатньому обсязі, у зрозумілій для студентів формі. Посібник є корисним для різних категорій читачів: студентів, аспірантів, викладачів економічних факультетів аграрних вузів, економістів-практиків. Розділ 1 виникнення і сутність фінансів 1.1. Виникнення, сутність і функції фінансів підприємств 1.2. Фінанси сільськогосподарських підприємств як складова фінансової системи 1.3. Фінансова політика держави та її роль в подальшому розвитку сільськогосподарського виробництва 1.1. Виникнення, сутність і функції фінансів підприємств Під фінансами розуміють узагальнюючий економічний термін, що означає як грошові кошти в процесі їх створення та руху, розподілу та перерозподілу, так і економічні відносини, що обумовлені взаєморозрахунками між господарськими суб’єктами. Фінанси безпосередньо пов’язані з формуванням доходів та витрат у грошовій формі. Фінанси існують в різних суспільно-економічних формаціях. Сутність фінансів та їх роль в суспільному відтворенні визначається економічним устроєм суспільства, природою та функціями держави. У повсякденному спілкуванні між людьми слова "фінанси" і "гроші" часто вживаються як синоніми, як однозначні поняття, проте між ними існує істотна різниця. Термін «фінанси» походить від французького "finance", та латинського "financia" - готівка, дохід, грошовий платіж. Таким чином, фінанси безпосередньо пов’язані з грошима. Будучи тісно пов'язаними між собою, фінанси й гроші не можуть існувати одне без одного. Тому часто вживається таке визначення, як фінансово-грошові відносини, що має певний сенс, адже не можна досягти поліпшення фінансового становища, не налагодивши нормального грошового обігу в державі. У свою чергу, якщо держава не здійснює свої витрати відповідно до наявних доходів, то це розладить грошовий обіг. Гроші є обов’язковою умовою існування фінансів. Без грошей не може бути фінансів. Але фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями. Гроші – це економічна категорія з притаманними їй сутністю та функціями, особливий товар, що виконує роль загального еквівалента. Фінанси - це економічні відносини, що виникають під час руху грошей, коли відбувається їх передача, або перерахування готівковим та безготівковим шляхом. Таким чином, фінансові відносини це грошові відносини, але не всі грошові відносини можуть розглядатися як фінансові. Сфера грошових відносин більш широка, ніж фінансових. Фінанси виражають лише грошові відносини, що пов’язані із формуванням та використанням фондів грошових ресурсів. Як економічна категорія, що відображає формування та використання фондів грошових ресурсів, термін «фінанси» почав застосовуватися з ХІІІ ст. для позначення обов'язкової сплати грошей у розпорядження правителів. Вже з XVII ст. цей термін стає міжнародним і застосовується для визначення всіх відносин, пов'язаних з доходами і витратами держави. Пізніше поширився в усьому світі і застосовувався як поняття, пов'язане з системою грошових відносин, з мобілізацією грошових ресурсів державою для виконання своїх політичних та економічних функцій. До ХVІІІ ст. під фінансами розуміли державне публічне господарство. В подальшому трактування поняття фінансів розвивалося. Фінанси стали трактуватися як форми та методи мобілізації коштів, які постійно змінювалися та удосконалювалися, що пов’язано з розвитком економіки та людства. Еволюційний процес формування людського суспільства свідчить, що ні одна людина не може існувати відокремлено від інших людей, вона беззахисна перед природою, не може успішно розвиватись в матеріальному і моральному відношенні, не завжди в змозі себе захистити. Для вирішення даних та багатьох інших проблем еволюційно створювалися перші об'єднання людей, громади, общини, які з часом трансформувалися у організоване людське суспільство - державу. Подальше зростання продуктивних сил та розвиток товарно-грошових відносин як необхідної форми економічного життя для досягнення певного рівня суспільного добробуту, зумовили виникнення та розвиток фінансів. Як продукт функціонування держави, найвищого розвитку фінанси досягли у ХХ столітті, коли функції держави набагато розширилися, а провідне місце в економічних системах посіли товарно-грошові відносини. В цих умовах податки стали найпершою, найбільш яскравою формою фінансових відносин, згадки про податки є у багатьох історичних пам'ятках - у Біблії, Законах Хаммурапі, тощо. Отже, фінанси безпосередньо пов'язані з грошовими відносинами, але не тотожні їм. Таким чином, як історична категорія, фінанси виникли одночасно з державою для утримання державного апарату де податки використовувались як важіль вилучення на користь держави частини виробленої вартості або доходу. Кошти, отримані від податків спрямовувалися на задоволення державних потреб, таких як державне управління, національна оборона, підтримка окремих економічних галузей, реалізація соціальних програм, міжнародне співробітництво тощо, тобто для забезпечення людства «чистим суспільним продуктом». В ході подальшого економічного розвитку держави фінансові відносини удосконалювались та ускладнювались, збагачувалися новими формами прояву і вже не уособлювалися лише у податках. Формувалися державні скарбниці, з'явилися окремі рахунки коштів, фонди грошових ресурсів цільового призначення, бюджети, державні цінні папери, державний кредит та ін. Сутність і форми розвитку фінансів зумовлюються станом економічного розвитку країни, зростанням міст, розвитком промисловості і сільського господарства. Способи мобілізації коштів та призначення витрат залежать від співвідношення сил різних суспільних груп, визначаються боротьбою їхніх інтересів. Але, не зважаючи на різноманітність конкретних форм прояву фінансових відносин, вони завжди асоціюються із рухом грошових коштів. Проте, фінанси — це не гроші, а відносини: суспiльнi, економічні, розподільчі. Серед економістів немає єдиної точки зору на сутність та зміст фінансів як економічної категорії та економічного явища. З одного боку фінанси трактують як знаряддя розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі відтворення. Такий погляд характерний для тих економічних систем, де панувала загальнодержавна власність. Прихильники інших економічних шкіл стверджують, що спочатку виникають економічні, виробничі, грошові відносини, створюється їхня структура, потім на неї накладається категорія фінансів, з чого і виводиться їх економічна суть. Однак економічні відносини — це наукова абстракція, яка не має чітких економічних характеристик, насамперед кількісних і якісних. Прихильники багатьох економічних шкіл західного напрямку трактують фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками. На їхню думку - де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях багатьох зарубіжних авторів фінанси постають як категорія економічного життя, що випливає з об'єктивних процесів у економіці й державному будівництві і є невід'ємною частиною ринкової економіки. Отже, фінанси доцільно розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів грошових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій. Загальною метою фінансової науки є пізнання дії об’єктивних законів та закономірностей у фінансовій сфері і передача результатів наукових досліджень до практичного використання. До об’єктивних законів у фінансовій сфері відносяться найстійкіші зв’язки та залежності фінансових явищ. Наприклад, багаторічне функціонування різноманітних економічних систем доводить взаємозв’язок та взаємозалежність таких фінансових явищ та процесів - розмір дефіциту бюджету та рівень інфляції; джерела покриття дефіциту бюджету (запозичення, грошова емісія, або емісія цінних паперів) та характер його впливу на доходи юридичних і фізичних осіб; розмір та характер податків значно прискорює, або гальмує розвиток окремих економічних сегментів. В той же час, слід зазначити, що економічне життя з часом змінюється, а це, у свою чергу, веде до зміни характеру взаємозв’язків між фінансовими явищами та процесами, змінюється відповідно вплив фінансів на економіку. Стійкість тих чи інших форм фінансових відносин, характер та тенденції їх зміни вивчає фінансова наука на основі висновків якої і розробляється фінансова політика. Фінансова наука, фінансове право та фінансова політика – це напрямки дослідження фінансових проблем. Усі вони однаково необхідні для всебічного вивчення фінансів. Матеріально-речовою основою фінансів є фонди грошових ресурсів. Такі фонди грошових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методами створення, напрямками використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності, методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевими цілями відповідного виду діяльності. Не зважаючи на чисельність і різноманітність грошових фондів, їм притаманні певні спільні риси і характерні ознаки: 1) цільовий характер — кожен фонд грошових коштів створюється з певною метою, яка зазвичай відображається у назві фонду. Цільовий характер фондів знаходить прояв як у чітко визначених напрямках використання коштів, так і у джерелах їх формування. Наприклад, цільове призначення Пенсійного фонду України це акумуляція коштів, призначених для пенсійного забезпечення населення; 2) динамiчнiсть — кошти, що акумулюються у фондах постійно рухаються: фонд поповнюється новими надходженнями, гроші витрачаються за цільовим призначенням. Виключенням є резервні (страхові) фонди, в яких кошти на певний період «заморожуються» і використовуються лише при настанні непередбачених подій. Крім того, великі фонди грошових коштів можуть ділитись на декілька менших за розміром. І навпаки окремі фонди можуть об'єднуватися в один єдиний фонд; 3) кожен фонд має свою правову базу у вигляді законів, указів, постанов та інших нормативних актів. Так, формування і використання Державного бюджету найбільшого централізованого фонду грошових ресурсів відбувається на основі щорічного закону Про Державний бюджет України. Аналогічно держбюджету, функціонування інших централізованих фондів загальнодержавного призначення здійснюється також у відповідності до вимог чинного законодавства. Аналогічним чином здійснюється формування і використання фондів грошових ресурсів суб'єктів господарювання, яке проходить на підставі рішень, що ними приймаються. Економічне життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Обсяг цих фондів кількісно та якісно характеризує масштаби діяльності й фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина. Саме ці фонди і являють матеріальний зміст фінансів. Провідна роль фінансів в економічному процесі обумовлюється тим, що їх функціонування визначає кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності. Обов'язковою ознакою участі фінансів у економічному житті держави, підприємця чи громадянина є гроші. Без використання грошей у процесах виробництва, у здійсненні державою своїх функцій, задоволенні населенням своїх життєвих потреб не існували б і фінанси. Тому усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, можна оцінити у грошовій формі. У практичному плані фінанси — це складова економічної системи будь-якої держави, використання якої дає змогу успішно реалізовувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку. Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки, фундаментальною основою якої є різні форми власності, що сприяє виявленню фінансами всіх своїх потенційних можливостей. Фінанси для успішного здійснення господарської діяльності, виконання державою та господарськими суб’єктами своїх функцій і задоволення громадянами власних потреб мають забезпечити ефективне формування та використання фондів грошових ресурсів як на макро-, так і на мікрорівнях. Наявність фінансових ресурсів, обсяг яких характеризує фінансовий стан економіки і водночас є джерелом її розвитку є об’єктивною умовою реалізації фінансів. Фінансові ресурси виступають матеріальною основою фінансових відносин і відображають доходи і грошові нагромадження, які формуються у юридичних осіб, домогосподарств і держави у процесі розподілу та перерозподілу ВВП. Обсяг фондів фінансових ресурсів, що формуються, характеризує кількісно і якісно масштаби діяльності та фінансові можливості підприємця, держави, громадянина, їхнє фінансове становище. Фонди грошових ресурсів створюються на рівні держави, підприємств та населення. Держава створює централізовані та децентралізовані фонди у формі бюджетів різних рівнів, інші цільові фонди — пенсійний, фонд зайнятості тощо для виконання функцій, покладених на неї конституцією. Фінансові ресурси держави включають: - кошти, які акумулюються в державній бюджетній системі; - кошти позабюджетних фондів, перш за все позабюджетних соціальних фондів; - ресурси, які використовуються самими підприємствами (прибуток підприємств і амортизація). Підприємець створює фонд фінансових ресурсів у формі статутного фонду як для здійснення господарської діяльності, так і в процесі своєї роботи й використання її результатів, це фонди амортизації, оплати праці, відрахувань до централізованих фондів соціального характеру, фонд обігових коштів тощо. Після одержання виручки від реалізації продукції створюються фонди розвитку, задоволення соціальних потреб, виплати дивідендів за акціями та пайовими внесками, фонд розрахунків із бюджетом тощо. Громадянин, який одержує доходи в формі оплати праці чи з інших джерел, має в своєму розпорядженні певну суму грошей, але це ще не фінанси. Тут відбувся лише обмін праці на специфічний товар — гроші. Фінансами ці гроші стануть тоді, коли їхній власник створить відповідний фонд і вкладе їх у цінні папери, тобто в акції та сертифікати або у певні внески до статутного фонду підприємства, чи в формі кредиту фізичній особі, завдяки чому одержуватиме відповідний дохід. Фінанси в економічній системі будь-якого типу мають місце тоді, коли здійснюється процес створення та використання фондів грошових засобів, тобто фінансових ресурсів. Умовою наявності фінансів є гроші, які опосередковують процес товарного обміну. Об'єктом, де проявляється суть і роль фінансів, є створення та використання валового внутрішнього продукту. Суб'єктами цих процесів є, з одного боку, держава, а з другого — населення та підприємницькі структури.  Фінанси є цілісною системаою і за своїм економічним змістом категорією багатогранною, яка не має одномірного відображення в практиці. Фінанси - система досить складна і до кінця ще не пізнана цивілізованим суспільством. Аргументом тому можуть слугувати періодичні фінансові кризи, які потрясають світ і які за своєю суттю є не чим іншим, як гігантським перерозподілом національного багатства між країнами та континентами. Держава з метою виконання своїх функцій і завдань за допомогою фінансів забезпечує розширене відтворення. В цьому випадку фінанси являють економічний інструмент розподілу та перерозподілу ВВП. На рівні підприємства фінансові відносини спрямовані на формування та використання відповідних фондів для забезпечення господарської діяльності та отримання прибутку. Громадяни через фінансові відносини забезпечують зберігання купівельної спроможності та отримання прибутку. Фінанси, як ніяка інша економічна категорія (ціна, кредит, заробітна плата і та ін.) дозволяють пристосувати (трансформувати) потреби виробництва до потреб споживання. Без фінансів неможливо забезпечувати індивідуальний і суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати підвищення ефективності виробництва і задовольняти інші суспільні потреби. Фінанси об'єктивно необхідні, так як зумовлені потребами суспільного розвитку, їх функціонування дозволяє сформувати у розпорядженні господарюючих суб'єктів і держави необхідні фінансові ресурси. В умовах ринкової економіки фінансова діяльність є визначальним фактором започаткування і розвитку підприємницької діяльності. Тому фінанси є присутніми в будь-якому господарському процесі з самого його запровадження до одержання і використання фінансових ресурсів. Але. фінанси не зводяться лише до розподілу ресурсів. Це особливий вид діяльності, безпосередньо пов'язаний з підприємництвом, що здійснюється в різних галузях. Фінанси являються важливою складовою частиною будь-якого виду діяльності. Так, фінанси є невід'ємною складовою функціонування державних органів управління, підприємств, об'єднань підприємств і установ, фізичних осіб, суспільних організацій та об’єднань, доброчинних організацій, міжнародних корпорацій та ін. Фінанси безпосередньо пов'язані з формуванням, обміном, розподілом і використанням валового внутрішнього продукту і національного багатства суспільства. Проведення різноманітних видів діяльності суб’єктами економіки передбачає такі дії, як:
Наприклад, державні організації та установи в процесі фінансової діяльності прагнуть до забезпечення фінансовими ресурсами державних видатків, проведення інвестиційної діяльності держави, фінансування соціальних програм, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, проведення регулювання та структурної перебудови економіки, тощо. Суб’єкти підприємницької діяльності намагаються одержати прибутки у достатньому обсязі, забезпечити окупність капіталу, прискорити його кругообігу, мінімізувати фінансові ризики, та ін. Для громадян проведення фінансової діяльності полягає в забезпеченні своєї життєдіяльності, накопиченні фінансових ресурсів, проведення інвестиційної діяльності та ін. |
Схожі:
|
ББК 67. 301. 163 УДК351. 74 Схвалено Вченою радою Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. Протокол №8 від 3 квітня 2002 р |
ISBN 5-7773-0026-Х ББК 65. 28я7 © Черевко Г. В.,, Ящив М. I., 1995 Від Допущено Міністерством сільського господарства і продовольства України як навчальний посібник для студентів сільськогосподарських... |
|
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних... |
24 викласти у такій редакції: 17. Мінімальний гарантований розмір... Міністерством аграрної політики та продовольства України, галузевими об’єднаннями підприємств харчової і переробної промисловості... |
|
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл |
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
|
Допущено Міністерством освіти України Ф 59 Фінанси підприємств: Підручник / За ред професора А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1998. — 368 с |
Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством... Посібник містить питання до самоконтролю та список літератури, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу |
|
ВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС Навчальний... В55 Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,... |
О. С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua