|
Скачати 2.8 Mb.
|
ТЕСТИ 1. Формування довгострокових цілей діяльності підприємства і розробка шляхів їхньої реалізації — це: а) стратегія підприємства; б) тактика підприємства; в) управління підприємством; г) інвестиційна стратегія підприємства. 2. Формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства і вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення — це: а) стратегія підприємства; б) тактика підприємства; в) управління підприємством; г) інвестиційна стратегія підприємства. 3. Розробка інвестиційної стратегії фірми в основному орієнтована на: а) довгострокові перспективи; б) тактичні цілі; в) оперативні цілі. 4. Формування інвестиційної стратегії фірми базується на прогнозуванні: а) кон'юнктури інвестиційного ринку; б) інвестиційного клімату; в) умов здійснення інвестиційної діяльності; г) усі відповіді правильні. 5. Для оцінки ефективності інвестиційної стратегії використовують критерії: а) узгодженість інвестиційної стратегії з зовнішнім середовищем; б) сприятливість інвестиційного клімату; в) рівень економічного розвитку регіону здійснення; г) наявність демократичних процесів. 6. Вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти — це: а) фінансове інвестування; б) реальне інвестування; в) непряме інвестування. 7. Фінансовою основою інвестиційних ресурсів є: а) інвестиції; б) капіталовкладення; в) прибуток; г) амортизація. 8. За об'єктами вкладання коштів інвестиції підрозділяють на: а) малі та великі; б) реальні та фінансові; в) довгострокові та короткострокові; г) прямі та непрямі. 9. За характером участі в інвестуванні інвестиції підрозділяють на: а) малі та великі; б) реальні та фінансові; в) довгострокові та короткострокові; г) прямі та непрямі. 10. За періодом інвестування інвестиції підрозділяють на: а) малі та великі; б) реальні та фінансові; в) довгострокові та короткострокові; г) прямі та непрямі. 11. За формами власності інвестора інвестиції підрозділяють на: а) приватні, державні, іноземні та спільні; б) реальні та фінансові; в) інвестиції в самій державі та за кордоном; г) прямі та непрямі. 12. За регіональними ознаками інвестиції підрозділяють на: а) приватні, державні, іноземні та спільні; б) реальні та фінансові; в) інвестиції в самій державі та за кордоном; г) прямі та непрямі. 13. Залежно від ціни продажу додаткової продукції інвестиції підрозділяють на: а) малі та великі; б) реальні та фінансові; в) довгострокові та короткострокові; г) прямі та непрямі. 14. Дія, спрямована на створення майбутніх чистих прибутків (соціальних ефектів) шляхом вкладання деяких коштів, — це: а) капіталовкладення; б) інвестування; в) кредитування. 15. Перетворення предмета праці на засоб виробництва, обходячи проміжний етап формування грошових коштів (капіталу), — це: а) капіталовкладення; б) пряме інвестування; в) непряме інвестування. 16. Інвестування, опосередковане іншими особами — інвестиційними або фінансовими посередниками — це: а) довгострокове інвестування; б) короткострокове інвестування; в) непряме інвестування. 17. Вкладання капіталу на період не більше одного року — це: а) довгострокове інвестування; б) короткострокове інвестування; в) непряме інвестування. 18. Вкладання коштів у реальні активи — це: а) довгострокове інвестування; б) реальне інвестування; в) непряме інвестування. 19. Усі види грошових та інших активів, залучених для здійснення вкладень в об'єкти інвестування, являють собою: а) матеріальні ресурси; б) інвестиційні ресурси; в) фінансові ресурси; г) залучені ресурси. 20. Якщо ціна продажу додаткової продукції залежить від розміру інвестицій, інвестиції називають: а) довгостроковими; б) малими; в) непрямими. 2. Концепція проекту ![]() 2.1. Поняття проекту в системі проектного аналізу Об'єктом дослідження у системі проектного аналізу є певний проект. Форми та зміст інвестиційних проектів можуть трансформуватися, але є дещо притаманне всім видам — це наявність часового лагу між моментом початку інвестування та моментом одержання першого доходу. Поняття «проект» об'єднує різноманітні види діяльності, що характеризуються низкою загальних ознак, найбільш загальними з яких є наступні: - спрямованість на досягнення конкретних цілей, певних результатів; - координоване виконання багатьох взаємопов'язаних дій; - обмеженість часом, з певним початком і кінцем. Проект як система діяльності існує рівно стільки часу, скільки його треба для одержання кінцевого результату. Концепція проекту не протистоїть концепції фірми або підприємства та сумісна з ним. У сучасній економічній науці, залежно від завдань, що стоять перед спеціалістами, існує декілька визначень поняття проекту, кожне з яких має право на існування: - у самому загальному вигляді проект (project) — це «щось, що замислюється або планується, наприклад, велике підприємство» (тлумачний словник Webser); - з позиції системного підходу проект можна визначити як процес переходу з початкового стану в кінцевий — результат за участі ряду обмежень та механізмів (рис.2.1); ![]() Рис. 2.1. Проект з позиції системного підходу [34] - у «Кодексі знань про управління проектами» проект — деяке завдання з певними вихідними даними та необхідними результатами (цілями), що обумовлюють засоби її рішення. Проект містить у собі проблему, засоби його реалізації та результати, що одержані у процесі її реалізації (рис.2.2); ![]() Рис. 2.2. Основні елементи проекту [34] - з позиції його природи проект можна визначати як сукупність певних елементів (матеріальної і нематеріальної природи) і зв'язків між ними, що забезпечують досягнення поставлених цілей. На основі приведених вище визначень поняття проекту та опираючись на визначення Всесвітнього банку, можна зупинитися на тому, що: «Проект — це комплекс взаємопов'язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях». Інвестиційний проект — це інвестиційна акція, що передбачає вкладання певної кількості ресурсів, а саме інтелектуальних, фінансових, матеріальних, людських, для одержання запланованого результату та досягнення певних цілей в обумовлені строки. Фінансовим результатом інвестиційного проекту, як правило, є прибуток, матеріально-речовим результатом — нові або реконструйовані основні фонди (об'єкти) або придбання та використання фінансових інструментів чи нематеріальних активів з наступним одержанням прибутку. У тому випадку, коли як результати реалізації проекту виступають деякі фізичні об'єкти (будівлі, споруди, виробничий комплекс), визначення проекту може бути конкретизовано наступним чином: проект — цілеспрямоване, заздалегідь пророблене та заплановане створення або модернізація фізичних об'єктів, технологічних процесів, технічної та організаційної документації для них, матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів, а також управлінських рішень та заходів для їхнього виконання. Проект, як і будь-яка діяльність, має низку властивих йому рис, основними з яких є наступні: - виникнення, існування та закінчення проекту у певному оточенні; - зміна структури проекту з триванням його життєвого циклу; - наявність певних зв'язків між елементами проекту як системи; - можливість відміни вхідних ресурсів проекту. Виходячи з визначення проекту виділяють такі основні ознаки проекту: - зміна стану проекту задля досягнення його мети; - обмеженість у часі; - обмеженість ресурсів; - неповторність. Зміна стану означає, що реалізація проекту завжди пов'язана зі змінами у будь-якій системі і є цілеспрямованим Її перетворенням з існуючого стану на бажаний, який визначено в меті проекту. Обмеженість у часі означає, що будь-який проект має термін початку і термін завершення. Обмеженість ресурсів означає, що будь-який проект має свій обсяг матеріальних, людських та фінансових ресурсів, які використовуються за встановленим і лімітованим бюджетом. Неповторність означає, що заходи, які необхідно здійснити для реалізації проекту, мають такий рівень інновацій, комплексності й структурованості, якій дозволяє відрізнити як один проект від іншого, так і проект від програми та плану. Таким чином, проект треба розуміти як цілісний багатогранний об'єкт, сутність якого пов'язана: - по-перше, з часом, потрібним для проходження стадій від виникнення ідеї проекту до її матеріалізації, які складають життєвий цикл проекту; - по-друге, з необхідністю комплексної експертизи, яка доведе його доцільність та можливість застосування; - по-третє, з оцінкою його ефективності в технічному, комерційному, соціальному, інституційному, екологічному, фінансовому та економічному аспектах. Поняття проекту в системі проектного аналізу слід визначати насамперед з точки зору наукової спеціалізації. Проектний аналіз є синтезом знань з різних наукових дисциплін, сфокусованих на рішенні проблеми вибору найкращого економічного розвитку, чи стосується це суспільства, чи підприємства. Проектний аналіз слід розуміти як динамічний процес, що відбувається у двох площинах — часовій і предметній. У часовій площині провадяться роботи, які забезпечують процес розвитку проекту починаючи від виникнення самої ідеї і до його завершення. У предметній площині здійснюється аналіз і розробка проекту в різних змістових аспектах. 2.2. Види проектів та їхня класифікація ![]() У зв'язку з наявністю багатьох різновидів проектів під час їхнього детального дослідження виникає необхідність у певній систематизації шляхом визначення класифікаційних ознак (рис. 2.3). Рис.2.3. Класифікація проектів Існують різні напрямки класифікації інвестиційних проектів. Так, В.Д. Шапіро [34] визначає «класичні» типи «нормальних» проектів та класифікує їх за масштабом, строками реалізації, якістю виконання, обмеженістю ресурсів, конструктивним виконанням, учасниками (рис. 2.4).
Рис.2.4. Класифікація типів проектів За масштабом проекти класифікуються на: малі, середні, мегапроекти. Малі проекти — це невеликі за масштабом, прості та обмежені обсягами. Так, на практиці до них відносять:
Прикладом типового малого проекту є модернізація діючого виробництва, досвідно-промислові устаткування тощо. Малі проекти мають ряд спрощень у процедурах проектування та реалізації, формування команди проекту — можна просто короткостроково перерозподілити інтелектуальні, трудові та матеріальні ресурси. Але наявність труднощів у виправленні помилок у зв'язку з дефіцитом часу на їхню ліквідацію потребує пильного визначення певних характеристик проекту, учасників проекту та методів їхньої роботи, графіку проекту і форм звітності, а також умов контракту. Для таких проектів рекомендується: - визначення одного керівника — координація повинна здійснюватися одною особою; - гнучка організація команди проекту, що забезпечить взаємозамінність її членів; - максимально спрощена форма графіку проекту; - чітке знання кожного члена команди проекту своїх завдань і обсягів роботи; - введення до дії повинні здійснювати ті ж самі інженери, що й розпочинали роботу над проектом. Мегапроекти — це цільові програми, що містять декілька взаємопов'язаних проектів, що об'єднані однією метою, ресурсами та часом. Ці програми бувають як міжнародними, національними, регіональними, так і міжгалузевими, галузевими, змішаними. Як правило, програми формуються, підтримуються та координуються на верхньому рівні управління: державному, республіканському, муніципальному. Мегапроекти мають наступні відмітні риси: - велика вартість (до 1 млрд доларів і вище); - капіталоємкість — потреба у фінансових коштах у таких проектах, як правило, вимагає нетрадиційних форм фінансування зазвичай силами консорціуму фірм; - трудоємкість — 2 млн людино-годин на проектування, 15-20 людино-годин на будівництво; - довготривалість реалізації: 5-7 і більше років; - необхідність залучення до участі інших країн; - віддаленість районів реалізації, тобто ще і додаткові витрати; - вплив на соціальне та культурне середовище регіону або країни загалом. Найбільш характерним прикладом галузевого мегапроекту є проекти, що запроваджують у паливно-енергетичному комплексі. Особливості мегапроектів потребують урахування наступних чинників: - розподіл елементів проекту за різними виконавцями та необхідність координування їхньої діяльності; - необхідність аналізу соціально-економічного середовища регіону, країни, а можливо і ряду країн — учасниць проекту; - необхідність виділення як самостійної фази — розробки концепції проекту; - розробка та постійне оновлення плану проекту; - необхідність виконання фази планування на всіх рівнях проекту; - необхідність моніторингу проекту з постійним оновленням усіх елементів плану проекту; - урахування неповторності (унікальності) мегапроекту. |
ГСВО МОН Черкаського ін-ту управління бізнесом; О. Ф. Кравченко, канд екон наук, доц. КДТУБА; М. М. Мартиненко, д-р техн наук, проф. КЕІМ;... |
НІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА Кредитно-економічний факультет Матеріали... Члени редакційної колегії Т. В. Майорова, канд екон наук, доц.; А. М. Мороз, д-р екон наук, проф.; Л. Л. Примостка, д-р екон наук,... |
Освітньо-професійна програма підготовки СПЕЦІАЛІСТА (назва освітньо-кваліфікаційного... М; В. Д. Рожок, д-р техн наук, проф. КЕІМ; С. М. Соболь, канд екон наук, доц. КНЕУ; Ф.І. Хміль, д-р екон наук, проф. ЛКА; В. Г. Шинкаренко,... |
Галабурда М. К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія... За заг та наук ред д-ра екон наук, проф. І. Й. Малого. — К.: КНЕУ, 2005. — 358 с |
Олександр Бугайов, докт пед наук, професор, Микола Головко, канд... ПМК “Фізика – 7”. Ці програмно-методичні комплекси, на наш погляд, є першими кроками до розробки принципово нової та доповнення і... |
ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук... |
Г.І. Трофанчук ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО Рецензенти: В. К. Гіжевський, к ю наук, професор; O. I. Коваленко, к ю наук, професор |
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських... |
АКАДЕМІЧНИЙ Н. С. Прозорова, доктор юрид наук, професор; Є. А. Тихонова, доктор юрид наук, професор |
Курс лекцій Львів 2013 Л 72 Рекомендовано до друку ... |