В. М. Тимофєєв докт екон наук, професор

Скачати 2.8 Mb.

Назва	В. М. Тимофєєв докт екон наук, професор
Сторінка	1/24
Дата	05.05.2013
Розмір	2.8 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фінанси > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 24

ББК 65.053 я73

У053 я73

Ч -75
Рецензенти:

В. М. Тимофєєв

докт. екон. наук, професор
В. Я. Міщенко

докт. екон. наук, професор
Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

(Лист Міністерства освіти і науки України

№ 14/18.2-2481 від 27.12.2002р.)

Чорна М. В.

Ч – 75 Проектний аналіз: Навчальний посібник. — Харків: Консум, 2003. Рис. 17. Табл. 27. Бібліогр.: 37 назв. — 228 с.
ISBN 966-7920-51-8

У навчальному посібнику розглянуто інвестиційну стратегію розвитку підприємства; концепцію проекту та його життєвий цикл; основні аспекти проектного аналізу: маркетинговий, технічний, екологічний, соціальний, інституаційний, фінансовий та економічний; методологію та критерії оцінки проектів з позиції невизначеності зовнішнього середовища та обмеженості ресурсів; основи фінансового проектування та управління проектами в сучасних умовах господарювання.

Навчальний посібник складено згідно з типовою програмою.

Для студентів економічних спеціальностей, викладачів, проект -менеджерів та усіх, хто цікавиться проблемами інвестування.

ISВN 966-7920-51-8 © Чорна М. В., 2003

© Спільне колективне підприємство

фірма «Консум», 2003
Зміст

Вступ

1. Стратегія розвитку підприємства й інвестиційні рішення

1.1. Сутність і принципи розробки інвестиційної стратегії підприємства

1.2. Інвестиційні ресурси підприємств та основи їхнього фінансування

2. Концепція проекту

2.1. Поняття проекту в системі проектного аналізу

2.2. Види проектів та їхня класифікація

2.3. Оточення проекту та його учасники

2.4. Мета й стратегія проекту

3. Життєвий цикл проекту

3.1. Поняття життєвого циклу проекту

3.2. Фази життєвого циклу проекту

4. Методологія проектного аналізу

4.1. Поняття витрат, вигод та альтернативної вартості проекту

4.2. Концепція оцінки вартості грошей у часі

4.3. Урахування впливу інфляції на грошові потоки від проекту

4.4. Вплив амортизації на величину грошового потоку

5. Оцінка інвестиційних проектів

5.1. Аналіз беззбитковості проекту

5.2. Методи оцінки ефективності інвестування

5.3. Урахуваня виливу оподаткування на ефективність проектів

6. Оцінка проектного ризику

6.1. Поняття проектного ризику та його види

6.2. Методи аналізу і прогнозування ризику

6.3. Методи зниження ризику в проекті

7. Аспекти проектного аналізу

7.1. Маркетинговий аналіз

7.2. Технічний аналіз

7.3. Екологічний аналіз

7.4. Правовий аналіз

7.5. Соціальний аналіз

7.6. Інституційний аналіз

7.7. Фінансовий аналіз

7.8. Економічний аналіз

8. Фінансове проектування

8.1. Стратегія формування інвестиційних ресурсів

8.2. Фінансове прогнозування та планування

9. Управління проектом

9.1. Управління проектом: основні аспекти та функції

9.2. Організаційні структури в управлінні проектом

9.3. Команда проекту

Практичні завдання

Література

Глосарій

Вступ

Кардинальні економічні перетворення в Україні передбачають розробку стратегії розвитку народного господарства в умовах формування ринку, докорінної зміни пропорцій відтворення, поступового входження країни до інтернаціональних господарських зв'язків. Як свідчить світовий досвід, цілеспрямоване введення ринкових відносин забезпечує відповідні умови для ефективного вкладення капіталу. Формування в Україні нової економічної системи пов'язано насамперед з наданням підприємствам як суб'єктам підприємницької діяльності повної самостійності не тільки у виборі видів діяльності, а і в вирішенні питань забезпечення необхідними видами ресурсів та їхнього раціонального формування та використання. Ефективність діяльності підприємств (фірм, компаній) у довгостроковому періоді, забезпечення їхнього розвитку та підвищення конкурентоспроможності визначається насамперед рівнем їхньої інвестиційної діяльності. Одним із напрямків цієї діяльності є інвестування в реальні активи — оцінкою чого займається проектний аналіз.

Проектний аналіз визначають, по-перше, як систему знань про теорію та практику реального інвестування, по-друге, як комплекс заходів, спрямованих на визначення доцільності здійснення проекту та забезпечення максимальних позитивних результатів від його реалізації.

Предметом проектного аналізу є вивчення реального проекту з позиції доцільності та ефективності його впровадження в умовах обмеженості ресурсів з урахуванням:

можливостей його технічного здійснення;

чинників внутрішнього та зовнішнього оточення;

можливостей альтернативного використання ресурсів;

впливу проекту на навколишнє середовище;

корисності проекту для підприємства та для суспільства в цілому.

Дисципліна «Проектний аналіз» є нормативною і викладається на рівні бакалавру з економіки. Метою вивчення курсу «Проектний аналіз» є оволодіння методологією підготовки та реалізації інвестиційних проектів і механізмів управління ними. У навчальному посібнику розкрито питання інвестиційної стратегії та життєвого циклу підприємства; класифікації проектів, їх життєвого циклу та фаз; аспектів проектного аналізу: маркетингового, технічного, екологічного, соціального, інституційного, фінансового та економічного аналізу; методології проектного аналізу, а саме — оцінки витрат, альтернативної вартості, цінності грошей у часі, грошових потоків, інфляції; визначення критеріїв оцінки інвестиційних проектів шляхом аналізу їхньої беззбитковості, рівня ризику та розрахунку показників ефективності інвестиційного проекту в умовах інфляції та ризику; основ фінансового проектування та управління проектами.

1. Стратегія розвитку підприємства та інвестиційні рішення

1.1. Сутність і принципи розробки інвестиційної стратегії підприємства

Поняття стратегії діяльності підприємства увійшло в економічну теорію, коли значно прискорилися темпи суспільного розвитку і науково-технічного прогресу. В умовах більш швидкого трансформування зовнішнього середовища діяльності фірм з'явилася необхідність не тільки оперативно реагувати на зміни, але і виробляти моделі розвитку. Стратегія діяльності підприємства — це формування довгострокових цілей і розробки шляхів їхньої реалізації. Тоді, інвестиційна стратегія — це формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності й вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення [5, с.114]. Розробка інвестиційної стратегії фірми в основному орієнтована на довгострокові цілі, але може включати окремі короткострокові елементи, що згодом ведуть до вироблення конкретних управлінських рішень за умови реалізації інвестиційних програм і проектів. Оперативне керування реалізацією інвестиційних програм і проектів передбачає розробку заходів щодо їхнього виконання з огляду на окремі проекти.

Формування інвестиційної стратегії підприємства базується на прогнозуванні:

- окремих умов здійснення інвестиційної діяльності (інвестиційного клімату),

- кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і щодо окремих його сегментів.

Слід відзначити, що при формуванні інвестиційної стратегії відбувається пошук і оцінка альтернативних варіантів інвестиційних рішень, які найповніше відповідають іміджу фірми і завданням її розвитку. Крім того, труднощі формування інвестиційної стратегії пов'язані з тим, що вона не є незмінною, а вимагає періодичного коректування з урахуванням зовнішніх умов і нових можливостей розвитку фірми. Передумовою формування інвестиційній стратегії є загальна стратегія економічного розвитку фірми. Стосовно неї інвестиційна стратегія має підлеглий характер і узгоджується по цілями і етапами реалізації. Початковим етапом розробки інвестиційної стратегії підприємства є визначення загального періоду її формування, який залежить від ряду умов. Головною умовою є передбачуваність розвитку економіки в цілому й інвестиційному ринку зокрема. В умовах нестабільного розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому становить 3-5 років.

Важливими умовами визначення періоду формування інвестиційної стратегії є:

- тривалість періоду формування загальної економічної стратегії підприємства, тобто інвестиційна стратегія не може виходити за межи цього періоду;

- галузева належність підприємства, а також, однією з умов визначення періоду формування інвестиційної стратегії є розмір підприємства. Інвестиційна діяльність великих підприємств звичайно прогнозується на більш тривалий період;

- взаємозв'язок з системою цілей загальної стратегії економічного розвитку. Спрямованість цілей може бути різноманітною — забезпечення приросту капіталу; зросту рівня прибутковості інвестицій і суми доходу від інвестиційної діяльності; зміна пропорцій реального і фінансового інвестування; зміни технологічної і відтворювальної структури капітальних вкладень; зміни галузевої і регіональної спрямованості інвестиційних програм і т. ін.

При цьому формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності повинне погоджуватися зі стадіями життєвого циклу і цілями господарської діяльності фірми. Існує два основних напрямки розробки ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства:

- розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності;

- розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів.

Конкретизація інвестиційної стратегії за періодами її реалізації передбачає встановлення послідовності та термінів досягнення окремих цілей і стратегічних завдань. У процесі конкретизації забезпечується зовнішня і внутрішня синхронізація у часі. Зовнішня синхронізація передбачає узгодження у часі реалізації інвестиційної стратегії з загальною стратегією економічного розвитку підприємства, із прогнозованими змінами кон'юнктури інвестиційного ринку. Внутрішня синхронізація передбачає узгодження у часі реалізації окремих напрямків інвестування проміж собою, а також із формуванням необхідних для цього інвестиційних ресурсів.

Для оцінки ефективності інвестиційної стратегії використовують наступні критерії:

- узгодженість інвестиційної стратегії фірми з загальною стратегією її економічного розвитку;

- внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії;

- узгодженість інвестиційної стратегії з зовнішнім середовищем;

- можливість реалізації інвестиційної стратегії з урахуванням існуючого ресурсного потенціалу;

- рівень ризику, пов'язаного з реалізацією інвестиційної стратегії;

- результативність інвестиційної стратегії, яка базується на визначенні економічної ефективності її реалізації.

Таким чином, розробка інвестиційної стратегії дозволяє приймати ефективні управлінські рішення, пов'язані з розвитком підприємства в нестабільних економічних умовах.

1.2. Інвестиційні ресурси підприємств та основи їхнього фінансування

Усі напрямки і форми інвестиційної діяльності фірми здійснюються за рахунок сформованих нею інвестиційних ресурсів. Інвестиційні ресурси являють собою усі види грошових та інших активів, залучених для здійснення вкладень в об'єкти інвестування. Стратегія формування інвестиційних ресурсів є важливим елементом не тільки інвестиційної, але і фінансової стратегії фірми. Розробка такої стратегії повинна забезпечити безперебійну інвестиційну діяльність у передбачених обсягах; найбільш ефективне використання фінансових засобів, що спрямовані на цю мету, а також фінансову стійкість фірми у довгостроковій перспективі. Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів фірми здійснюється за наступними етапами:

- прогнозування потреби у загальному обсязі інвестиційних ресурсів;

- вивчення можливостей формування інвестиційних ресурсів за рахунок різних джерел;

- визначення методів фінансування інвестиційних проектів;

- оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів.

Фінансовою основою інвестиційних ресурсів в умовах ринкових відносин є інвестиції. Перехід до регульованих ринкових відносин повинен докорінно змінити інвестиційну політику держави з метою підсилення її впливу на інвестиційний процес за допомогою ринкових регуляторів. Головним об'єктом регулювання виступають інвестиції. Інвестиції, відповідно до закону України «Про інвестиційну діяльність», виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої формується прибуток чи досягається соціальний ефект. Інвестиції є багатогранною економічною категорією, яку класифікують за різними напрямками:

1. За категоріями, для яких було одержано оцінки. А саме, речові (відбиті та не відбиті в людях) та неречові (відбиті та не відбиті в людях). Неречові інвестиції (витрати на дослідження та розробки, освіту, фахову підготовку, медичне обслуговування, переміщення трудових ресурсів), як правило, відбиті в речовому капіталі, як матеріалізованому, так і не матеріалізованому в людини. Це дало змогу використовувати інші варіанти класифікацій на відбиті та не відбиті в людях. Речові інвестиції порівняно з неречовими є матеріальними, тілесними. Вони мають здібність віддзеркалювати у собі речові якості або продуктивності матеріальних чинників виробництва. Речові інвестиції та капітал, не відбиті в людях, охоплюють чинники виробництва, які зараховують до «багатства», — будови, споруди, землі та інші натуральні ресурси, машини та устаткування довгострокового використання.

2. Залежно від часу вкладання та випуску:

а) багаторазові капіталовкладення — одноразовий випуск продукції. Витрати у вигляді капіталовкладень ешелоновано в часі протягом певного періоду, а випуск продукції здійснюється в один момент часу. Такі риси притаманні виробничим процесам, що являють собою послідовність операції обробки сировини для виробництва готової продукції;

б) одноразові капіталовкладення — одноразовий випуск продукції. Витрати у вигляді капіталовкладень виникають в один-єдиний момент, і так само і продукція, що виробляється завдяки цьому капіталовкладенню;

в) одноразові вкладення — багаторазовий випуск продукції.

Витрати у вигляді капіталовкладень виникають у один момент часу, а продукція, вироблена за його допомогою, протягом усього строку служби;

г) багаторазові капіталовкладення — багаторазовий випуск продукції.

Витрати у вигляді капіталовкладень розподілено в часі протягом довгострокового періоду, продукція виробляється за його допомогою безперервно протягом усього терміну його служби.

3. Залежно від спонукальних мотивів:

а) відтворювальні капіталовкладення, коли старе устаткування, що стає непридатним унаслідок фізичного або морального зносу, замінюють новим;

б) чисті капіталовкладення, що йдуть на розширення виробництва, яке дозволяє підприємствам не відставати від зміни попиту в динамічних секторах народного господарства. Розширення виробництва може мати кількісний — за зростання споживання даної продукції, або якісний — у вигляді виробництва нового продукту на доповнення до існуючого асортименту — характер;

в) капіталовкладення для технічного оновлення устаткування, метою якого є зниження витрат виробництва (технічне оновлення й відтворення основних фондів іноді співпадають);

г) стратегічні капіталовкладення — продукцію, що вироблено за їх допомогою, не можна точно виміряти прямим методом. Серед «захисних» капіталовкладень виділяють ті, що мають за мету на основі вертикальної інтеграції захищати підприємство від необхідності купувати низькоякісне або занадто дороге устаткування. Серед агресивних та захисних капіталовкладень особливе місце посідають витрати на наукові дослідження.

4. Залежно від ціни продажу додаткової продукції:

а) капіталовкладення є малими, якщо ціна продажу додаткової продукції не залежить від їхнього розміру;

б) капіталовкладення є великими, якщо ціна продажу додаткової продукції залежить від розміру інвестицій.

Слід відзначити, що наведена класифікація інвестицій не є єдиною. Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різноманітних формах.

1. За об'єктами вкладання коштів виокремлюють реальні та фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції — вкладання коштів у реальні активи, як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладення коштів у нематеріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризують як інноваційні інвестиції).

Фінансові інвестиції — вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи).

2. За характером участі в інвестуванні виокремлюють прямі та непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції — це безпосередня участь інвестора у виборі об'єктів інвестування та вкладання коштів.

Непрямі інвестиції — це інвестування, опосередковане іншими особами, — інвестиційними або фінансовими посередниками.

3. За періодом інвестування виокремлюють короткострокові та довгострокові.

Короткострокові інвестиції — це вкладання капіталу на період не більше одного року (короткострокові депозитні вклади тощо).

Довгострокові інвестиції — це вкладання капіталу на період більше за 1 рік. У практиці великих підприємств довгострокові інвестиції деталізують таким чином: а) до 2-х років; б) від 2-х до 3-х років; в) від 3-х до 5-ти років; г) понад 5 років.

4. За формами власності інвестора виокремлюють інвестиції приватні, державні, іноземні та спільні.

5. За регіональними ознаками виокремлюють інвестиції в самій державі та за кордоном.

Інвестиції доцільно вивчати не в статиці, а в динаміці, тобто в процесі зміни форм вартості та перетворення їх на кінцевий продукт інвестиційної діяльності даного періоду. Інвестування — це дія, спрямована на створення майбутніх чистих прибутків (соціальних ефектів). Інвестування може здійснюватися як з використанням грошових коштів, так і без нього. Виходячи з цього виокремлюють три види інвестування: пряме, проміжне, непряме.

Пряме інвестування — це перетворення предмета праці на засоб виробництва, обходячи проміжний етап формування грошових коштів (капіталу).

Проміжний механізм інвестування засновано на використанні власних грошових коштів (капіталу). Сутність даного механізму полягає втому, що суб'єкт господарювання фінансує розширення засобів виробництва за рахунок власних грошових коштів, які вилучено з одержаного прибутку. Цей механізм інвестування подібний до безпосереднього інвестування тим, що діє в межах однієї власності, але вданому випадку інвестування не здійснюється в натуральному вигляді, а входить до «грошового» етапу. На практиці цей механізм діє наступним чином: у кінці кожного звітного періоду (року) певна частина прибутку не розподіляється. Вона залишається у власності суб'єкта господарювання та надходить до резервного рахунку. Згодом кошти, які акумулюються на цьому рахунку, можуть бути використані на закупівлю додаткових засобів виробництва. Ця операція містить у собі риси непрямого інвестування:

- по-перше, рішення про нерозподілення частини прибутку за своєю сутністю є адекватним заощадженню та резервний рахунок відбиває процес поступового нагромадження грошового капіталу;

- по-друге, використання резервних відшкодувань — це і є інвестування.

Але той факт, що ця операція починається й проходить у межах одного суб'єкта господарювання (капіталу) без залучення зовнішніх ресурсів, дозволяє вважати даний механізм замкненим.

Механізм непрямого інвестування засновано на подовженому обігу капіталу, оскільки в ньому присутні як мінімум два власники: той, у кого формуються заощадження, та той, хто здійснює інвестування. Даний механізм проходить три етапи: утворення заощаджень у одних суб'єктів господарювання, виникнення потреб у інших суб'єктів господарювання та їх взаємодія.

Головними етапами будь-якого інвестування є :

- перетворення ресурсів на капітальні вкладення (витрати), тобто процес трансформування інвестицій у конкретні інвестиційні ресурси чи об'єкти інвестиційної діяльності;

- перетворення вкладених коштів на приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве споживання інвестицій і одержання нової споживчої вартості;

- приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту, тобто реалізація кінцевої мети інвестиційної діяльності.
Контрольні запитання

1. Розкрийте сутність стратегії діяльності підприємства.

2. У чому різниця між стратегією та інвестиційною стратегією підприємства?

3. На які цілі зорієнтовано інвестиційну стратегію підприємства?

4. На основі яких напрямків базується формування інвестиційної стратегії підприємства?

5. Назвіть умови визначення періоду формування інвестиційної стратегії підприємства.

6. Які напрямки має інвестиційна стратегія підприємства?

7. Які критерії використовують під час визначення ефективності інвестиційної стратегії підприємства?

8. Що слід відносити до інвестиційних ресурсів підприємства?

9. Розкрийте сутність стратегії формування інвестиційних ресурсів підприємства.

10. Назвіть та схарактеризуйте етапи формування інвестиційних ресурсів підприємства.

11. Що є фінансовою основою інвестиційних ресурсів?

12. Які напрямки класифікації інвестицій ви знаєте?

13. Схарактеризуйте етапи інвестування.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 24

Схожі:

ГСВО МОН Черкаського ін-ту управління бізнесом; О. Ф. Кравченко, канд екон наук, доц. КДТУБА; М. М. Мартиненко, д-р техн наук, проф. КЕІМ;...	НІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА Кредитно-економічний факультет Матеріали... Члени редакційної колегії Т. В. Майорова, канд екон наук, доц.; А. М. Мороз, д-р екон наук, проф.; Л. Л. Примостка, д-р екон наук,...
Освітньо-професійна програма підготовки СПЕЦІАЛІСТА (назва освітньо-кваліфікаційного... М; В. Д. Рожок, д-р техн наук, проф. КЕІМ; С. М. Соболь, канд екон наук, доц. КНЕУ; Ф.І. Хміль, д-р екон наук, проф. ЛКА; В. Г. Шинкаренко,...	Галабурда М. К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія... За заг та наук ред д-ра екон наук, проф. І. Й. Малого. — К.: КНЕУ, 2005. — 358 с
Олександр Бугайов, докт пед наук, професор, Микола Головко, канд... ПМК “Фізика – 7”. Ці програмно-методичні комплекси, на наш погляд, є першими кроками до розробки принципово нової та доповнення і...	ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
Г.І. Трофанчук ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО Рецензенти: В. К. Гіжевський, к ю наук, професор; O. I. Коваленко, к ю наук, професор	Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
АКАДЕМІЧНИЙ Н. С. Прозорова, доктор юрид наук, професор; Є. А. Тихонова, доктор юрид наук, професор	Курс лекцій Львів 2013 Л 72 Рекомендовано до друку ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання