В. М. Тимофєєв докт екон наук, професор

Скачати 2.8 Mb.

Назва	В. М. Тимофєєв докт екон наук, професор
Сторінка	7/24
Дата	05.05.2013
Розмір	2.8 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фінанси > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 24

ТЕСТИ

1. Життєвий цикл проекту — це:

а) час від першої затрати до останньої вигоди проекту;

б) час від ідеї проекту до початку його інвестування;

в) час затвердження місії проекту.

2. Життєвий цикл проекту складається з наступних фаз:

а) передінвестиційної та експлуатаційної;

б) передінвестиційної, інвестиційної та експлуатаційної;

в) передінвестиційної, інвестиційної та завершальної.

3. Визначення інвестиційних можливостей відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

4. Аналіз альтернативних варіантів відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

5. Попереднє ТЕО проекту відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

6. Висновки по проекту і рішення про інвестування відносяться до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

7. Встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

8. Придбання та передача технології відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

9. Укладання контрактів відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

10. Придбання землі відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

11. Будівельні роботи відносяться до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

12. Встановлення обладнання відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

13. Набір та навчання персоналу відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

14. Здача в експлуатацію та запуск відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

15. Надходження від проекту відноситься до:

а) передінвестиційної фази проекту;

б) інвестиційної фази проекту;

в) експлуатаційної фази проекту.

16. До фази проектування відносять:

а) ідентифікацію;

б) реалізацію;

в) переговори.

17. До фази проектування не відносять:

а) розробку;

б) експертизу;

в) завершальну оцінку.

18. Час від першої затрати до останньої вигоди проекту —це:

а) інвестування проекту;

б) життєвий цикл проекту;

в) розробка проекту.

19. До фази впровадження проекту відносять:

а) розробку;

б)експертизу;

в) переговори.

20. До фази впровадження проекту не відносять:

а) розробку;

б) реалізацію;

в) переговори.

21. Реалізація відноситься до фази проекту:

а) проектування;

б)впровадження.

22. Ідентифікація відноситься до фази проекту:

а)проектування;

б)впровадження.

23. Завершальна оцінка відноситься до фази проекту:

а)проектування;

б) впровадження.

24. Експертиза відноситься до фази проекту:

а) проектування;

б)впровадження.

25. Розробка відноситься до фази проекту:

а) проектування;

б) впровадження.

26. Переговори відносяться до фази проекту:

а) проектування;

б) впровадження.

27. Комерційна експертиза проекту вимагає проведення аналізу:

а) масштабу проекту;

б) попиту на продукцію проекту;

в) надійності технічних систем.

28. Оцінка придатності технічного плану для місця розташування проекту — це напрямок:

а) технічної експертизи;

б) екологічної експертизи;

в) комерційної експертизи.

29. Оцінка доступності та якості ресурсів та їхньої вартості — це напрямок:

а) технічної експертизи;

б) екологічної експертизи;

в) комерційної експертизи.

30. Оцінка рівню сервісу та надійності існуючої інфраструктури, яку використовуватиме проект, — це напрямок:

а) технічної експертизи;

б) екологічної експертизи;

в) комерційної експертизи.

31. Оцінка забруднення повітряного басейну — це напрямок:

а) технічної експертизи;

б) екологічної експертизи;

в) комерційної експертизи.

32. Оцінка витрат і прибутків для визначення комерційної життєздатності проекту — це напрямок:

а) технічної експертизи;

б) екологічної експертизи;

в) комерційної експертизи.

33. Оцінка бухгалтерського балансу — це напрямок:

а) соціальної експертизи;

б) фінансової експертизи;

в) економічної експертизи.

34. Оцінка впливу структури сім'ї на перспективи успіху проекту — це напрямок:

а) соціальної експертизи;

б) фінансової експертизи;

в) економічної експертизи.

35. Оцінка вигод, які було одержано в результаті реалізації проекту, для суспільства в цілому — це напрямок:

а) соціальної експертизи;

б) фінансової експертизи;

в) економічної експертизи.

36. Оцінка необхідних стимулів для різних учасників проекту — це напрямок:

а) соціальної експертизи;

б) фінансової експертизи;

в) економічної експертизи.

37. Оцінка звіту про прибутки й збитки — це напрямок:

а) соціальної експертизи;

б) фінансової експертизи;

в) економічної експертизи.

38. Оцінка можливостей фінансування за рахунок різних джерел — це напрямок:

а) соціальної експертизи;

б) фінансової експертизи;

в)економічної експертизи.

39. Оцінка доступних дрібних виробників до інформації про ширші ринки збуту та регіональну економіку — це напрямок:

а) соціальної експертизи;

б) фінансової експертизи;

в)економічної експертизи.

40. Необхідною умовою будь-якого проекту є проходження:

а) всіх фаз і стадій проектного циклу;

б) основних фаз і стадій проектного циклу;

в) окремих фаз і стадій проектного циклу.

4. Методологія проектного аналізу

4.1. Поняття витрат, вигод та альтернативної вартості проекту

Основним завданням проектного аналізу є порівняння вхідних та вихідних проектних потоків з метою визначення його доцільності або ефективності (цінності), що можливо тільки у вартісних показниках. Вартісним еквівалентом витрат, необхідних для проекту ресурсів, є добуток їхнього витраченого обсягу на відповідні ціни. Вихідні проектні потоки у вартісному виразі (добуток обсягу одержаної продукції або послуг та їх ціни) називають вигодами, або доходами проекту. Цінність (ефективність) проекту прийнято визначати як різницю його позитивних потоків (вигод) та негативних потоків (витрат).

Для визначення ефективності проекту необхідно оцінити всі вигоди, одержувані від проекту, і з'ясувати, чи перевищують вони витрати на нього протягом усього циклу життя. Оскільки багато активів проекту розраховано на тривалий термін служби, в проектному аналізі порівнюються майбутні вигоди з необхідними теперішніми витратами за проектом. Під час проведення аналізу проектів використовується декілька концептуальних положень, серед яких виділяють додаткові витрати і вигоди. Загалом, усі рішення щодо визначення цінності проекту, а в результаті й доцільності вкладання коштів в його реалізацію, випливають саме з порівняння додаткових вигод з додатковими витратами. На практиці це втілилось у так звану концепцію граничності або маржиналізму. Важливим методологічним принципом у розрахунках грошових потоків є врахування безповоротних витрат та неявних вигод.

Безповоротні витрати — це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту. Якщо проводиться оцінка доцільності здійснення інвестиційного проекту, то всі витрати, вже зроблені до прийняття рішення про реалізацію проекту, не повинні враховуватися, бо їх не можна відшкодувати і вони жодним чином не впливають на його ефективність. Такі витрати треба виключити з вартості проекту під час вирішення питання про те, чи продовжувати роботу за проектом. На цьому етапі мають вагу лише ті витрати, які треба буде зробити (а іноді, можливо, й уникнути їх). Цінність проекту, який має завершити інший, розпочатий раніше і незакінчений проект, залежить не від зроблених до того витрат, а лише від вартості завершення проекту. Подібно до цього, вигодами нового проекту є лише ті вигоди, які з'являться після і понад ті вигоди, які, можливо, надходять від попередньої незавершеної діяльності.

Прикладом зроблених витрат є витрати на проведення досліджень та розрахунків ефективності проекту. Незважаючи на їх чималий обсяг, вони не повинні враховуватися при визначенні показників проекту.

Неявні вигоди — це неодержані доходи від найкращого альтернативного використання активу, внаслідок чого відбувся неявний грошовий приплив. Необхідність урахування в проектному аналізі неявних витрат випливає з принципу альтернативної вартості. Неявні вигоди можна визначити і як грошові потоки, котрі можна було б одержати від активів, які фірма вже має. Береться до уваги, що вони не використовуються у проекті, який розглядається. До неявних вигод відносять також вигоди, які не мають прямої грошової оцінки і в радянській економічній літературі називалися «соціальним ефектом». Їх врахування є досить складним економічним завданням, що постає, скажімо, при проведенні екологічного аналізу. Невідчутні вигоди мають враховуватися при оцінці вигод і як зміцнення іміджу фірми («гудвіл»), і як інші види нематеріальних активів. Оцінюючи проект, слід брати до уваги всі витрати і вигоди проекту, але не можна їх враховувати двічі. Тому перелік вигод і витрат слід максимально деталізувати і дбати, щоб не допустити подвійного рахунку.

Поняття альтернативної вартості є основоположним під час проведення аналізу витрат і вигод — визначальною рисою різних економічних систем є те, яким чином враховується альтернативна вартість при прийнятті рішень. Ефективнішою є система, що забезпечує найповніше врахування альтернативної вартості. Оскільки для задоволення всіх потреб завжди бракує ресурсів, постає завдання оптимального використання доступних ресурсів. Потенційно будь-які ресурси можна використати кількома способами. Використання ресурсів з однією метою неминуче виключає можливість іншого їх використання. Альтернативна вартість використовуваного певним чином ресурсу визначається цінністю, яку він міг би мати під час використання найкращим з можливих альтернативних способів. Концепція альтернативної вартості є простим, але потужним знаряддям, що відіграє центральну роль в аналізі витрат і вигод. Згідно з концепцією альтернативної вартості, грошова оцінка ресурсів відображає їх цінність при найкращому альтернативному використанні. Так, споживча ціна на товар є його альтернативною вартістю. Люди платять за товар не ту ціну, яку вони складають самі, а ту, за якою цей товар оцінюється при найкращому альтернативному використанні.

Для визначення альтернативної вартості капіталу використовуються маргінальні або останні проекти оптимальної державної чи корпоративної інвестиційної програми. Це дає можливість враховувати як можливі інвестиції, так і найнижчий прийнятний прибуток від капіталу. Тобто виникає можливість визначити альтернативну вартість капіталу, якщо відомі всі можливості щодо вкладання капіталу та розміри доступного капіталу. Але слід відзначити, що у реальному житті практично неможливо напевне визначити всі інвестиційні можливості, а відтак і досягти абсолютної точності альтернативної вартості капіталу. При підготовці проектів здійснюється аналіз альтернативних рішень щодо досягнення мети проекту. Оскільки здійснення проекту спрямоване на досягнення певної мети, то після його ідентифікації, тобто чіткого формулювання поставленої мети та її структуризації, проводиться розгляд можливих або альтернативних рішень про шляхи її досягнення. Розглянемо всю можливу множину типів цих шляхів:

- взаємовиключні рішення;

- заміщувальні рішення;

- незалежні рішення;

- синергетичні рішення;

- взаємодоповнюючі рішення;

- умовні рішення.

До взаємовиключних належать такі рішення, прийняття одного з котрих виключає прийняття іншого. За приклад може слугувати рішення щодо створення на конкретній земельній ділянці зони відпочинку чи спорудження металургійного комбінату.

До заміщувальних належать рішення, прийняття яких тим чи іншим чином сприяє досягненню різних цілей. Наприклад, гребля будується і для роботи гідроелектростанції, і для зрошення сільськогосподарських угідь. Але технічні характеристики греблі для досягнення оптимальної роботи станції та для оптимального зрошення різні. Відтак, можливі рішення про технічні характеристики греблі будуть заміщувальними, оскільки вони так чи інакше враховують обидві мети.

До синергетичних належать рішення, прийняття одного з котрих збільшує ефективність прийняття іншого. Наприклад, модернізація залізничного вокзалу та морського порту міста.

До взаємодоповнюючих належать такі рішення, реалізація одного з яких є необхідною умовою реалізації іншого.

До умовних належать рішення, прийняття одного з котрих є можливим лише за умови прийняття іншого. Наприклад, встановлення системи очищення викидів та запуск котельної.

4.2. Концепція оцінки вартості грошей у часі

Внаслідок того, що інвестування є довгостроковим процесом, проектний аналіз стикається з проблемою порівняння грошових потоків від проекту, які будуть одержані в майбутньому, з витратами, які вже були зроблені. Тобто треба порівняти різні за часом виникнення потоки. Головну роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей у часі. Концепція такої оцінки базується на тому, що вартість грошей з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на грошовому ринку, у якості якої виступає позикова норма. Головними причинами зміни вартості грошей у часі є інфляція, ризик та схильність до ліквідності.

У процесі порівнянь вартості грошових потоків при їх вході в проект та виході використовують два основних поняття — майбутня та теперішня вартість грошей.

Майбутня вартість грошей (FV) являє собою суму інвестованих у теперішньому коштів, в яку вони обернуться через певний період часу з урахуванням певної ставки проценту. Визначення майбутньої вартості грошей пов'язано з процесом нарощування.

Теперішня вартість грошей (PV) являє собою суму майбутніх грошових надходжень, приведених до теперішнього періоду за допомогою певної процентної ставки, яку називають дисконтною. Визначення теперішньої вартості грошей пов'язано з процесом дисконтування. Основою дисконтування є поняття «часової переваги» або зміни цінності грошей у часі. Це означає, що раніше одержані гроші мають більшу цінність, ніж гроші, одержані пізніше, що зумовлюється зростанням ризиків і невизначеності у часі. Дисконтування означає перерахунок вигод і витрат для кожного розрахункового періоду за допомогою норми (ставки) дисконту. При дисконтуванні за допомогою приведеної процентної ставки, що визначається альтернативними інвестиційними можливостями, здійснюється розрахунок відносної цінності однакових грошових сум, одержуваних або сплачуваних у різні періоди часу. Приведення до базисного періоду витрат і вигод і-го розрахункового періоду проекту зручно здійснювати через їх множення на коефіцієнт дисконтування d, що визначається для постійної норми дисконту r як:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 24

Схожі:

ГСВО МОН Черкаського ін-ту управління бізнесом; О. Ф. Кравченко, канд екон наук, доц. КДТУБА; М. М. Мартиненко, д-р техн наук, проф. КЕІМ;...	НІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА Кредитно-економічний факультет Матеріали... Члени редакційної колегії Т. В. Майорова, канд екон наук, доц.; А. М. Мороз, д-р екон наук, проф.; Л. Л. Примостка, д-р екон наук,...
Освітньо-професійна програма підготовки СПЕЦІАЛІСТА (назва освітньо-кваліфікаційного... М; В. Д. Рожок, д-р техн наук, проф. КЕІМ; С. М. Соболь, канд екон наук, доц. КНЕУ; Ф.І. Хміль, д-р екон наук, проф. ЛКА; В. Г. Шинкаренко,...	Галабурда М. К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія... За заг та наук ред д-ра екон наук, проф. І. Й. Малого. — К.: КНЕУ, 2005. — 358 с
Олександр Бугайов, докт пед наук, професор, Микола Головко, канд... ПМК “Фізика – 7”. Ці програмно-методичні комплекси, на наш погляд, є першими кроками до розробки принципово нової та доповнення і...	ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
Г.І. Трофанчук ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО Рецензенти: В. К. Гіжевський, к ю наук, професор; O. I. Коваленко, к ю наук, професор	Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
АКАДЕМІЧНИЙ Н. С. Прозорова, доктор юрид наук, професор; Є. А. Тихонова, доктор юрид наук, професор	Курс лекцій Львів 2013 Л 72 Рекомендовано до друку ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання