РОБОЧА навчальна програма дисципліни “ УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА” для бакалаврів напрямів «Міжнародна економіка», «Облік і аудит», «Фінанси і кредит»

Скачати 0.88 Mb.

Назва	РОБОЧА навчальна програма дисципліни “ УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА” для бакалаврів напрямів «Міжнародна економіка», «Облік і аудит», «Фінанси і кредит»
Сторінка	2/9
Дата	17.03.2013
Розмір	0.88 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фінанси > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Тема: Становлення системи університетської освіти у світі

План

Роль та стан вищої освіти на початку ХХІ ст. Основні функції вищої освіти. «Університетська освіта» як навчальна дисципліна.
Особливості здобуття освіти в Стародавній Греції та Стародавньому Римі.
Розвиток університетської освіти в епоху Раннього Середньовіччя.
Особливості навчання і виховання в епоху Відродження (XIV—XVI ст.)
Європейський університет у Новий час: від Реформації до епохи Просвітництва (1500-1800 рр.). Єзуїтське виховання.

Основні поняття й терміни: освіта, вища освіта, університетська освіта, самоосвіта, школа, ваганти, «мусичні школи», «педагогіуми», школи гладіаторів, церковні школи, бурси, «сім вільних наук (мистецтв)», схоластика, реформація, гуманізм, єзуїтське виховання.
При підготовці до першого питання необхідно розкрити роль та стан вищої освіти у ХХІ ст.; зміст та завдання університетів та навчальної дисципліни «університетська освіта».

Формування системи освіти, і зокрема, вищої, має тривалу історію. У сучасних вона відома протягом 3000 років. В давніх державах Месопотамії та Давньому Єгипті виникли культура писемності та мистецтво підрахунків. Виникає культ писця – культ чиновника – професіонала. Необхідно з’ясувати де готували писців, яке значення їм надавалося в ті часи.

У молодих державах, особливо тих, які намагалися стати світовими імперіями, освіта розумілася як підготовка військових кадрів. Необхідно на прикладі будь-якої сильної держави чи імперії (наприклад, Давньої Персії) розглянути особливості навчання в таких школах. Звернути увагу, чому навчали молодих людей окрім військової підготовки.

Економічний i культурний розквіт держав Стародавньої Греції датується VI-IV ст. до н. е. Добре відомі дві виховні системи тогочасної Греції: спартанська (Спарта – головне місто Лаконiї) й афінська (Афіни – головне місто Аттики). Варто визначити спільні та відмінні риси даних виховних систем (див. додаток А), а також розглянути стан освіти в епоху еллінізму.

В історії цивілізації Греція посідає особливе місце. Приблизно 3 тис. років тому виникло грецьке письмо, яким користуються і зараз; введено в алфавіт самостійні літери для позначення голосних тощо. Першими професіоналами в області освіти Стародавньої Греції вважають софістів (пригадайте їх прізвища). В цей же час склалася «освітня парадигма», основні положення якої зводилися до наступного: освіта не повинна бути справою приватної ініціативи, а має проводитись під керівництвом держави; має поділятись на початкову, середню та вищу; державі потрібно взяти на себе утримання закладів освіти й оплату викладачів; початкова і, можливо середня освіта має бути обов’язковою, проте більш високі ступені освіти повинні бути доступні лише селективно, тобто обов’язково запровадити відбір за здібностями (розумовими, фізичними, майновими) для здобуття вищої освіти.

Освіта в Римі, подібно до Греції, спочатку базувалася на вивченні оригінальних і у перекладі текстів Гомера та Гесіода. З часом почалося вивчення творів римських авторів. Великого значення надавалося вивченню історії як могутнього засобу виховання доблесті та патріотизму. Саме римляни високо піднесли значимість кодифікованого закону. І дотепер римське право вивчається майже в усіх університетах світу. У Римі ставилася та вирішувалась триєдина задача щодо освіти та науки – задоволення практичних потреб, пізнання світу та пропаганда офіційної римської ідеології. Проте головне, що відрізняло римлян, - це ставлення до права.

При підготовці до цього питання, студенти мають розглянути, що собою представляли в Стародавньому Римі юридичні школи, елементарні школи (педагогіями), граматичні школи та школи ритора. Якою була освіта після розпаду Римської імперії на Західну і Східну?

425 рік – рік відкриття першого університету «Аудиторіум» (що означає «зала, де викладає вчитель») в м. Константинополь. В його штаті налічувався 31 професор. Всі вони були державними службовцями, тобто отримували платню з імператорської казни, а після 28 років служби виходили у відставку з високою пенсією й отримуючи почесні звання. Не дозволялося викладачам давати приватні уроки, а також створювати заклади подібно до Аудиторіуму. Поступово Константинопольський університет монополізував право на вищу освіту, витіснивши провінційні ВНЗ.

У ХІІ ст. – на поч. ХІІІ ст. виникають перші університети^{^} в Західній Європі. Ініціаторами їх заснування виступали, як правило, вчені, які були незадоволені тим, що церковні школи ігнорували нові знання, оскільки вони не відповідали догмам віри. Серед перших були засновані університети в Італії (Болонський, 1158; Неапольський, 1224), у Франції (Паризький, 1200; Сорбоннський, 1257), у Великій Британії (Оксфордський, 1168; Кембриджський, 1209); в Іспанії (Саламанський, 1218), в Португалії (Лісабонський, 1290). В Центральній Європі – це Празький (Карлов університет, Чехія, 1348), Краківський (Польща, 1364) та ін. Перші університети мали своє самоврядування і користувались певною автономією по відношенню до церкви, феодалів і міських магістрантів.

Необхідно розглянути особливості навчання в університетах епохи Раннього Середньовіччя, якою була їх структура: факультети, дисципліни, тривалість навчання, вимоги до вступу, особливості проведення лекційних занять, диспутів.

При підготовці четвертого та п’ятого питань слід звернути увагу, що в епоху Відродження (ХІV-ХVІ ст.) характерними стають ідеї гуманізму, відповідно до яких формується новий погляд на світ і людину. Гуманізм витісняє середньовікову аскетичну доктрину, протиставивши теології світську науку, поставивши в центр уваги людину. Ці ідеї проникають в усі сфери, освіта не залишається осторонь. По-новому розуміючи мету і завдання виховання, гуманісти (Е.Роттердамський, Ф.Рабле, М.Монтень, Вітторіо де Фельтре та ін.) проголошували загальну повагу до дитячої особистості, заперечували сувору дисципліну та тілесні покарання; відзначали необхідність враховувати особливості дитячого віку, індивідуалізувати навчання і виховання; новими були підходи до методів навчання і виховання, освіти жінок та ін.

У ХVІ ст. у багатьох країнах Європи виникає соціально-політичний рух – Реформація – що пов’язується передусім з боротьбою проти католицької церкви. В освіті це проявилося в тому, що вона набрала вираженого філологічного характеру. Гуманісти виступали за досконале вивчення латинської, грецької і навіть давньоєврейської мов. Виникає так звана класична освіта, початок якій поклала відкрита у Німеччині (1528 р.) гімназія Штурма, де впродовж 10 років вивчали тільки латинську і грецьку мови. Згодом класичні гімназії стали типовими навчальними закладами у всій Європі.

На противагу Реформації з’являється контрреформація – реакцію офіційної церкви на події. Єзуїти^{^} створили цілу систему свого виховання, яке спрямоване на підготовку активних поборників католицької церкви. Вони не пропагували широкої освіти для народу, тому всі свої зусилля кинули на відкриття недоступних простим людям середніх і вищих єзуїтських шкіл, призначених для дітей феодальної знаті.
Питання для самоконтролю:

Назвіть прихильників «освітньої парадигми», що склалася в Стародавній Греції.
Які причини появи перших університетів в країнах Європи?
Яку роль відігравала церква в отриманні освіти?
З яких факультетів складалися перші університети?
Які дисципліни входили до тривіуму і квадривіуму? На якому з університетських факультетів їх викладали?
Якими були особливості проведення навчальних занять в університетах доби Середньовіччя?
Назвіть причини втрати університетами світського характеру.
Якою була методика навчання, розроблена єзуїтами?

Теми доповідей:

Аудиторіум – перший вищий навчальний заклад на території Європи.
Університетська освіта в епоху Раннього Середньовіччя.
Схоластика та її вплив на зміст і методику навчання в університетах.
Особливості лицарського виховання.
Роль і стан вищої освіти в сучасну епоху.

Рекомендована література (основна і додаткова):

[1, 5-11, 14-15, 18, 20, 27-28, 30, 32, 35, 37, 39-40, 42, 46-47, 52, 56-57, 59, 65-66].
Семінарське заняття 2-3. (4 год.)
Тема: Сучасна система вищої освіти в Україні.

Особливості систем вищої освіти європейських країн

(на прикладі Великої Британії, Німеччини, Італії)
План

Загальні засади побудови системи вищої освіти в Україні. Сучасна структура системи вітчизняної вищої освіти.
Особливості управління вищою освітою в Україні.
Особливості системи вищої освіти Великої Британії на сучасному етапі.
Порівняльна характеристика систем вищої освіти Італії та Німеччини.

Основні поняття й терміни: освіта, вища освіта, система вищої освіти, вищий навчальний заклад (ВНЗ), університет, інститут, академія, консерваторія, коледж, училище (технікум), освітній рівень, освітньо-кваліфікаційний рівень, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, акредитація, рівень акредитації.
1. Система вищої освіти України відображає мету і завдання суспільства, зумовлена законами його розвитку і виражає політику держави, потреби суспільного розвитку в галузі освіти і виховання спеціалістів вищої кваліфікації. У ній знаходять свій вияв державна політика, рівень економіки і культури, національні особливості українського народу, його традиції тощо.

Основним компонентом структури системи вищої є вищі навчальні заклади (ВНЗ), які бувають: державні, що фінансуються з державного бюджету і підпорядковуються відповідному центральному органу виконавчої влади; комунальної форми власності, засновані місцевими органами влади, що фінансуються з місцевого бюджету і підпорядковані місцевим органам влади; приватної форми власності, засновані на приватній власності і підпорядковані власникові.

Сучасну структуру системи вищої освіти в Україні студентам рекомендовано розглянути у вигляді таблиць, що наведені нижче.
Сучасна структура системи вищої освіти в Україні

Освітні рівні	Освітньо-кваліфікаційні рівні	Типи ВНЗ	Рівні акредитації	К-сть ВНЗ (2010/11 н. р.)
повна вища освіта	Магістр, спеціаліст	Університет	ІV	349
базова вища освіта	бакалавр	Академія	ІІІ або ІV
		Інститут	ІІІ або ІV
		Консерваторія	ІІІ або ІV
		Коледж	ІІ	505
неповна вища освіта	Молодший спеціаліст	Технікум	І
неповна вища освіта	Молодший спеціаліст	Училище	І
				854

Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні

Освітні рівні	Необхідна базова освіта	Освітньо-кваліфікаційні рівні	Термін навчання
неповна вища освіта	базова загальна середня освіта (9 років)	молодший спеціаліст	3-4 роки
неповна вища освіта	повна загальна середня освіта (11 років)	молодший спеціаліст	2-3 роки
базова вища освіта	повна загальна середня освіта (11 років)	бакалавр	4 роки
базова вища освіта	неповна вища освіта	бакалавр	2-3 роки
повна вища освіта	базова вища освіта	спеціаліст	1-2 роки
повна вища освіта	базова вища освіта або рівень спеціаліста	магістр	1-2 роки 1-1,5 року

2. У період інтенсивної розбудови системи вищої освіти в Україні важливого значення набуває управління ВНЗ – діяльність, спрямована на розроблення й реалізацію рішень, організацію контролю та аналізу результатів на основі достовірної інформації.

Управління вищою освітою в Україні здійснюється державними органами управління та органами громадського самоврядування на основі законів, постанов Верховної Ради, наказів, розпоряджень Президента, Кабінету Міністрів, досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду.

До державних органів управління освітою в Україні належать:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;
Міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти;
Вища атестаційна комісія України^{^};
Міністерство освіти АР Крим;
Місцеві органи державної влади;
Органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Студентам слід звернути увагу на функції, які виконує кожне з перерахованих органів управління освітою в Україні.
3. Структура світової вищої освіти видається надзвичайно різноманітною, однак домінують дві тенденції:

А) Унітарна, або єдина, коли вища освіта забезпечується університетами чи відповідними до них закладами. До її складу входять лише університети (частка інших ВНЗ становить незначний відсоток). Такою є освіта в Італії, Іспанії, Австрії, Фінляндії, Швеції.

Б) Бінарна, або подвійна, система з традиційним університетським сектором, що Чак чи інакше опирається на концепцію Humboldt університету та на окремий неуніверситетський сектор вищої освіти, що має чітко окреслену структуру. Така система освіти притаманна більшості розвинених країн світу, де поряд з університетським сектором існують численні спеціалізовані заклади, які приймають чималу частину молоді. З європейських країн таку систему вищої освіти мають Бельгія, Греція, Ірландія, Нідерланди, Німеччина, Франція та ін. (Як ви гадаєте, яку систему вищу освіти має Україна?).

Які ще тенденції, крім зазначених двох, притаманні для сучасної структури світової вищої освіти?
4-5. Особливості системи вищої освіти Великої Британії та порівняльну характеристику систем вищої освіти Італії та Німеччини слід розглядати за наступним планом:

Історичні передумови формування системи вищої освіти;
Сучасні принципи побудови вищої освіти;
Доступ громадян країни до вищої освіти (умови вступу до університетів). Плата за навчання.
Структура вищої освіти країни (ступневість освіти, кваліфікації, типи вищих навчальних закладів);
Організація навчального процесу у провідних університетах країни (академічний рік та екзамени, викладацький склад, кафедри, провідні форми організації навчального процесу, особливості проведення навчальних занять, проходження практик тощо);
Навчання студентів-іноземців;
Характеристика провідних університетів країни.
Перспективи розвитку системи вищої освіти у Великобританії.

Питання для самоконтролю:

Що визначає рівень акредитації ВНЗ в Україні?
Чим відрізняється університетська освіта від освіти, отриманої в інших типах ВНЗ?
На які категорії поділяються університети у Великій Британії?
Чому тривалий час університетська освіта у Великій Британії була елітарною й охоплювала надто малий відсоток молоді?
Назвіть найстаріші університети Великої Британії, Німеччини, Італії.

Теми доповідей:

Вища освіта у Великій Британії: стан та перспективи розвитку.
Особливості навчання в Кембриджському університеті.
Оксфорд – найстаріший університет Великої Британії.
Минуле та сучасне Болонського університету.
Співробітництво університетів України й Німеччини на сучасному етапі.

Рекомендована література:

- нормативно-правові документи: [1-9, 15, 16-17].

- основна і додаткова: [4-6, 8, 10-11, 12-15, 17, 19, 22, 31, 34, 37, 45, 48, 52-53, 55, 58, 60-62, 64, 68-69].

6. ТЕМИ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Самостійна робота студента з підручником, навчально-методичною, довідковою літературою є однією з важливих форм вивчення дисципліни «Університетська освіта». Від регулярних семінарських занять вона відрізняється тим, що контроль засвоєння матеріалу здійснюється викладачем в позанавчальний час у вигляді співбесіди, письмового тестування тощо.

Під час самостійного вивчення тем або окремих питань курсу студент повинен оволодіти вмінням працювати з підручником (навчальним посібником), виділити у своїй відповіді основні моменти, пов’язати матеріал з раніше вивченими темами, щоб прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ Робоча навчальна програма з дисципліни "Правознавство" для студентів УДУФМТ зі спеціальностей "Менеджмент ЗЕД", "Міжнародна економіка",...	РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси і кредит» 030509 «Облік і аудит», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»	РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»	РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»	РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»	РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання