МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ Завдання
|
|
Скачати 1.16 Mb.
|
|
7.1. Загальні підходи до організації економічного аналізу Умовою успішного проведення економічного аналізу є чітка організація аналітичного процесу. Визначальним при цьому є здатність аналітика логічно відтворювати господарські операції, які знайшли відображення в обліку та звітності, реконструювати роботу бухгалтера (див. рис. 7.1). При цьому завдання аналітика -передати, наскільки це можливо, дійсність, яка інтерпретується в інформації, що вивчається; відтворити в загальному вигляді всі або окремі елементи інформації. Для цього необхідно розуміти взаємозв'язок економічної теорії, бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, банківської справи і т. ін.; знати методику ведення бухгалтерського обліку, порядок складання фінансової звітності, вміти її інтерпретувати; мати навички аналітичної роботи (тобто вміти знаходити інформацію, обробляти її, узагальнювати і робити відповідні висновки).  Будь-який аналітичний процес може бути виражений окремими елементами трьох рівнів складності: етапами, операціями та процедурами.Зміст етапу полягає в логіко-математичному перетворенні аналізованого показника, а також у кількісній та якісній його оцінці щодо обраної бази або кількох баз порівняння. Процедура є частиною етапу, зміст якої полягає у підготовці, обчисленні та інтерпретації аналітичних величин, які характеризують зміну показника, що вивчається. Процедура складається з послідовно повторюваних операцій. Зміна виду повторюваних операцій визначає перехід до іншої процедури. Організація економічного аналізу - це система раціональних, скоординованих дій вивчення об'єкта спостереження відповідно до визначеної мети. Організація економічного аналізу розглядається як технологічний процес, розподілений на окремі етапи. Перелік етапів в різних літературних джерелах неоднаковий. На їх кількість та послідовність впливають різноманітні чинники: наявність технічних і економічних засобів досягнення поставлених цілей, структура управління, система обліку тощо.  Найбільш поширеними етапами аналітичної роботи є підготовчий, основний (аналітичний), завершальний (підсумковий) (див. рис. 7.2). Якщо аналітичне дослідження умовно поділити на три основних етапи (підготовчий, аналітичний та підсумковий), то всю сукупність методичних прийомів відповідно до вказаних етапів можна згрупувати наступним чином (табл. 7.1).При проведенні економічного аналізу на різних його етапах застосовуються різноманітні прийоми в тій чи іншій комбінації. Так, при попередньому аналізі будь-якого явища загальні економічні показники розкладаються (деталізуються) на частини, порівнюються, групуються. Як правило, економіст не зупиняється на попередньому аналізі. Аналітику важливо знати причини відхилень, виявити фактори, що їх зумовили, оцінити їх кількісний вплив на загальний результат роботи. Це дозволить попередити негативні зміни в майбутньому. Для кількісного виміру впливу окремих факторів використовують спосіб ланцюгових підстановок, балансовий метод, сучасні економіко-математичні методи та ін. На завершальному (підсумковому) етапі економічного аналізу, при узагальненні результатів, першочергового значення знову набувають прийоми порівняння та групування, які дозволяють систематизувати окремо виявлені резерви, за кожним видом або групою ресурсів. Розглянемо детальніше особливості та зміст кожного з наведених етапів аналітичної роботи. Підготовчий етап. Підготовчий етап передбачає визначення мети й об'єктів аналізу, вивчення матеріалів і результатів за раніше проведеним аналізом відібраних об'єктів, складання плану аналізу та графіку його проведення, розробку програми та всього інструментарію аналізу (макетів таблиць, алгоритмів розрахунків і т.д.), обмеження кола необхідної інформації для проведення аналізу та попереднє ознайомлення з нею. Щодо мети та завдань економічного аналізу, то це питання детально розглядається в першій темі посібника, а об'єкти економічного аналізу відбирають виходячи із визначеної мети дослідження. Ознайомлення з матеріалами і результатами раніше проведеного аналізу за визначеною програмою або об'єктами дасть змогу не лише оцінити ефективність вже проведеної аналітичної роботи, а й врахувати при подальшому плануванні допущені раніше помилки та недоліки. Організація аналітичної роботи не має жорсткої реї ламентації системою нормативних актів, як, наприклад, організація облікового процесу. В зв'язку з цим упорядкованість досягається шляхом створення внутрішнього документу (зокрема, ним може бути наказ про облікову політику). При цьому основою організації економічного аналізу є його планування, яке проводиться на підготовчому етапі. Для цього складаються план аналітичної роботи та програми аналізу. План проведення аналітичної роботи складається на рік, півріччя або квартал. У плані аналітичної роботи висвітлюються:
У комплексному плані аналітичної роботи доречно використати сітьові графіки для зв'язку черговості, термінів і виконавців окремих аналітичних робіт за підрозділами і службами підприємства з метою фіксування того, хто, коли та куди спрямовує вихідну інформацію, що відображає результати проведеного аналізу. В плані організації та проведення аналізу в цілому по підприємству повинні бути передбачені заходи, пов'язані з методичним управлінням аналітичною роботою (інструктивні наради для виконавців, забезпечення їх методичними вказівками та інструктивними матеріалами), а також з контролем за її ефективністю. У програмі проведення аналізу з конкретної теми відображаються: мета, об'єкт, джерела інформації, терміни, ступінь деталізації та глибина вивчення окремих аспектів діяльності, виконавці та розподіл обов'язків між ними, методика аналізу (типова або із врахуванням специфіки об'єкта, що вивчається), розробка макетів аналітичних таблиць, алгоритмів їх заповнення.  Програма проведення економічного аналізу може бути розроблена за наступною схемою (табл. 7.2).Кількість і кваліфікація виконавців залежить від програми аналізу та від термінів його проведення. Розподіл обов'язків між виконавцями потребує диференційного підходу. Значна частина аналітичних робіт має більш чи менш технічний характер (збір, систематизація, обробка даних), і тому її можна виконати з допомогою обчислювальної техніки та вручну без участі найкваліфікованіших працівників. Інша частина робіт - безпосередньо аналітична обробка згрупованих даних, інтерпретація отриманих результатів, розробка висновків і пропозицій - потребують участі добре підготовлених теоретично та практично фахівців. Розробка програми, вибір методики аналізу - важливі процедури підготовчого періоду, що значною мірою визначають кількість та ефективність всієї аналітичної роботи. Відображення у програмі обсягу використаної в аналізі інформації залежить від напряму аналізу, періоду (місяць, квартал, рік), рівня управління (підприємство чи його підрозділ), суб'єкта аналізу тощо. Аналітичний етап. Другий - безпосередньо аналітичний - етап роботи включає:
На аналітичному етапі для обробки та вивчення показників діяльності підприємств використовують весь арсенал методичних прийомів економічного аналізу. Підсумковий етап. На третьому (підсумковому) етапі проводять глибше вивчення й узагальнення (групування, підрахунок) резервів господарювання, визначають заходи їх реалізації, доводять до відома зацікавлених осіб результати аналізу, відображені у відповідних документах. Обов'язковим елементом даного етапу є систематичний контроль за виконанням рішень, прийнятих відповідно до результатів аналізу. Суб'єкти економічного аналізу. Виділяють дві організаційні форми економічного аналізу на підприємстві: централізовану і децентралізовану. Кожна з них функціонує із залученням або без залучення комп'ютерної техніки. Централізована організаційна форма управління підприємством містить спеціалізований підрозділ . (відділ, бюро) економічного аналізу. - За допомогою такої організаційної системи досягається єдність методологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналітиків, можливість застосування потужної обчислювальної техніки тощо. Однак вона має і суттєві недоліки: відокремленість аналітичного процесу від процесів управління, низька економічність технології аналітичного процесу та ін. При децентралізованій формі спеціалізований підрозділ не виділяється, а весь комплекс аналітичних робіт розподіляється у діючій організаційній системі управління підприємством. За такої організації аналітичний процес максимально наближений до управлінського, є його окремим етапом, значно зменшується обсяг обробки економічної інформації, створюються сприятливі умови для застосування міні - і мікро ЕОМ. На великих промислових підприємствах діяльністю всіх економічних служб керує фінансовий директор (головний економіст), який є заступником голови правління з економічних питань. На малих підприємствах аналітичну роботу очолює, як правило, головний бухгалтер. Він організовує всю економічну роботу на підприємстві, у тому числі з економічного аналізу. Для координації аналітичної роботи можуть створюватися також техніко-економічні ради, до складу яких входять керівники всіх відділів і служб підприємства. Виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях господарської діяльності підприємства потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх служб і ділянок. Отже, економічний аналіз входить в обов'язки не тільки працівників економічних служб, але й технічних відділів (головного механіка, енергетика, технолога тощо), цехових служб, керівників ділянок тощо. Тільки спільними зусиллями роботи економістів, техніків, технологів, які мають різнобічні знання з питань, що вивчаються, можна комплексно дослідити проблему та знайти найбільш оптимальний варіант її вирішення. Розподіляти аналітичну роботу між функціональними відділами та службами доцільно за принципом виконання службових обов'язків, враховуючи кількість, територіальну цілісність структурних підрозділів і систем управління, структуру виробництва, структуру та технічну оснащеність управлінського апарату, організацію планування та обліку. Розподіл обов'язків з проведення економічного аналізу повинен бути обґрунтованим. Від того, наскільки він доцільний залежить не тільки повнота охоплення об'єктів аналізу, але і виключається можливість багаторазового (різними функціональними службами) проведення одних і тих самих досліджень. Це, в свою чергу, сприяє більш ефективному використанню робочого часу спеціалістів і забезпечує комплексність аналізу. Схема розподілу обов'язків щодо виконання аналітичних робіт передбачається програмою та може бути представлена наступним чином (табл. 7.3).    При організації економічного аналізу на підприємстві розробляють спеціальний "Табель аналітичних робіт" (див. табл. 7.4), зазначаючи повний перелік аналітичних робіт (завдань), відповідальних за них виконавців і співвиконавців. Розподіл завдань аналізу відповідно до суб'єктів управління проводять разом з обліком специфіки роботи кожного функціонального відділу або служби. Групування аналітичних робіт за відділами та службами відображають у документі поданої нижче форми (табл. 7.5).Заповнюючи наведену таблицю вказують поставлені для вирішення аналітичні завдання; зазначають, хто саме є основним (відповідальним) виконавцем, співвиконавцем тощо. Крім виконавців аналітичної роботи, перерахованих вище, суб'єктами економічного аналізу є як безпосередньо власники підприємства, кредитори, постачальники, покупці, податкові органи, персонал і керівництво підприємства, так і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі Інформації (аудиторські фірми, консультанти, біржі, юристи, преса, асоціації, профспілки). При цьому, кожен суб'єкт економічного аналізу вивчає Інформацію виходячи із своїх інтересів. Так, власникам необхідно визначити зміну (збільшення чи зменшення) частки власного капіталу й оцінити ефективність використання ресурсів адміністрацією підприємства; кредиторам і постачальникам - доцільність продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту; потенціальним власникам і інвесторам - вигідність вкладання у підприємство своїх капіталів і т.д. 7.2. Інформаційно-методичне забезпечення економічного аналізу. Підготовка інформаційної бази для потреб аналізу Поняття та сутність інформації. Економічний аналіз займає проміжне місце між збором інформації та прийняттям управлінських рішень, тому його комплексність, глибина и ефективність багато в чому залежать від обсягу і якості інформації, що використовується. Економічний аналіз не лише виступає як споживач Інформації, а також створює її для власних потреб і прийняття управлінських рішень. Під інформацією (від лат. information - пояснення, повідомлення, викладення), зазвичай, розуміють впорядковані відомості про процеси і явища зовнішнього світу, сукупність будь-яких знань тощо. Розрізняють два поняття; "дані", що отримуються в результаті фіксації тим чи іншим способом змін в господарських процесах і явищах, та "інформація", що накопичується шляхом відповідної обробки даних. Поняття "дані" нерідко заміняють поняттям "вхідна інформація", а "інформація" - поняттям "результативна інформація", оскільки збір даних, зазвичай, призводить до прийняття відповідних управлінських рішень. В тому разі, коли немає необхідності підкреслювати відмінність між інформацією і даними, вони вживаються як синоніми. Діяльність сучасного підприємства відрізняється глибиною і складністю зв'язків, високим ступенем розподілу праці, динамізмом технологічних, економічних, соціальних та інших процесів; складається із значної кількості подій та явищ, кожне з яких є джерелом інформації. У зв'язку з прискореним розвитком суспільного виробництва, впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, ускладненням господарських зв'язків обсяг інформації безперервно зростає. За оцінками вчених, обсяг інформації, необхідний для управління економічними і соціальними процесами, кожні 6-8 років подвоюється. Тому важливе значення мають мінімізація та раціональне використання інформації. Причому для прийняття управлінського рішення менеджерам необхідна специфічна, добре структурована інформація про об'єкт управління. Інформація стає цінною лише при її необхідності, при взаємодії споживачів і джерел інформації. Інформація зменшує невизначеність, знімає незрозумілість, яка завжди виникає при нестачі даних. Вона може бути виражена набором літер, цифр, інших умовних знаків (символів) і осмислюється в результаті чуттєвого сприйняття й уявлень людини. Для якісного управління необхідна оптимальна кількість достовірної інформації, так як її нестача не дозволяє отримати повного уявлення про предмет, що вивчається. При нестачі інформації важко як слід розібратися в ситуації, оцінити її і прийняти правильне рішення. З іншого боку, надлишковість інформації перешкоджає її швидкій обробці, аналізу й узагальненню, в результаті чого можна прийти до необґрунтованих висновків. З метою зменшення обсягу інформації, останню прагнуть стиснути шляхом кодів, шифрів, спеціальних методів, що одночасно підвищує її корисну місткість. Особливо успішно вирішується дана проблема в умовах функціонування автоматизованих систем управління, що усувають потік непотрібної, надлишкової інформації. Інформація не є доступною для використання доти, доки вона не зафіксована. Інформація, зазвичай, реєструється на документальних і машинних носіях, а та, що використовується в оперативному економічному аналізі, може бути виражена і в усній формі. Класифікація економічної інформації. Залежно від поставлених цілей і завдань впливу на об'єкт управління економічна інформація може класифікуватися за певними ознаками:
Відомі й інші класифікаційні ознаки економічної Інформації: за елементами структури - реквізити, показник, масив, потік; за предметом господарської діяльності - Інформація про продукцію, послуги тощо. Звертає на себе увагу величезний обсяг інформації, а також сучасні її види, такі, як: реклама, яка, хоча поки і не досконала, однак має значні інформаційні можливості; машинні джерела; матеріали друку, засобів масової інформації та Інтернету; інформація професійних консалтингових фірм. На жаль, останнє з названих джерел знаходиться нині в стадії становлення, але його важливість важко переоцінити. Інформаційно-маркетингові центри, займаються наданням інформаційних послуг щодо ситуації на ринках України та в інших країнах, дозволяють відслідковувати рейтингові оцінки найближчих конкурентів, полегшують формування раціональних ділових рішень. Джерела інформації для аналізу. Для економічного аналізу використовують різноманітні джерела інформації. Потреба в конкретних матеріалах залежить від періоду, що аналізується, цілей та завдань економічного аналізу. Склад, зміст та якість інформації, яка залучається до аналізу, мають визначальну роль у забезпеченні його дієвості. Аналіз не обмежується тільки економічними даними, а широко використовує технічну, технологічну та іншу інформацію. Всі джерела даних, що залучаються для проведення економічного аналізу, можна поділити на окремі групи. 1) Нормативні, кошторисні, планові. До них належать всі типи планів, які розробляються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні, бізнес-плани, плани-графіки виробництва, технологічні карти), а також нормативні матеріали, кошториси, цінники, проектні завдання тощо. 2) Джерело облікового характеру. До них належать всі дані, що містять документи бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, а також всі види звітності, в тому числі внутрішньогосподарська звітність, первинна облікова документація.   Звітність, яка використовується для потреб економічного аналізу, класифікується за кількома ознаками (табл. 7.6).Важливе значення для аналітичної роботи мають дані, які відображені в облікових регістрах, оборотних відомостях, картках і книгах обліку, в первинних документах (вимогах, нарядах, накладних, лімітних картках тощо). Для поглиблення результатів економічного аналізу, виявлення причин відхилень від прогнозів і в динаміці за показниками, що вивчаються, використовуються дані реєстрів бухгалтерського обліку (машинограм, журналів, дебетових і накопичувальних відомостей тощо), первинних і зведених документів. Ці джерела інформації містять широкий аналітичний матеріал. Так, за даними регістрів бухгалтерського обліку та доданих до них документів можна вивчити причини перевитрачання ресурсів, сплати штрафів та інших недоліків, встановити винних, перевірити законність, доцільність і ефективність господарських операцій. У процесі проведення економічного аналізу (особливо при оцінці фінансового стану підприємства) широко використовуються дані фінансової звітності: Балансу (ф. № 1). Звіту про фінансові результати (ф. № 2), Звіту про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіту про власний капітал (ф. № 4), Приміток до річної фінансової звітності (ф. № 5), яка відповідно до П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" має наступні якісні характеристики: зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність, зіставність, доречність. 3. Позаоблікові джерела інформації.
Комплексне використання перерахованих джерел інформації та правильне їх поєднання в процесі економічного аналізу дозволяють всебічно та глибоко вивчити всі сторони господарської діяльності та повніше виявити резерви економічного та соціального розвитку.  Визначення джерел аналізу та підготовка даних є одним з важливих моментів першого етапу організації аналітичного процесу. Для проведення аналізу з певної теми дослідження необхідні джерела інформації можна оформити у вигляді табл. 7.7.Підготовка інформаційної бази для потреб економічного аналізу. Цінність економічної інформації може розглядатися у трьох аспектах: споживчому - корисності для управління, економічному - вартості, естетичному - сприйнятті людиною. Цінність інформації визначається економічним ефектом функціонування об'єкту управління, викликаним її споживчою вартістю. Основною вимогою до інформації є її корисність при прийнятті рішень. Для забезпечення цієї вимоги інформація повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною, а також відповідати ідеї гармонізації та стандартизації. Підготовка інформації для проведення економічного аналізу передбачає:
Оскільки від якості джерел інформації залежить достовірність результатів аналізу, вони повинні обов'язково та ретельно перевірятися. Достовірні джерела аналізу - необхідна умова об'єктивності та високої якості аналітичних робіт, так як вони забезпечують доказову силу висновків, зроблених на підставі результатів економічного аналізу. При перевірці інформаційної бази застосовуються прийоми документального контролю (табл. 7.8).  При дослідженні достовірності інформаційної бази необхідно:
О  сновні вимоги до інформації, яка використовується при економічному аналізі, наведені в табл. 7.9.  Одночасно повинні бути забезпечені комплексність інформації, її формування за єдиними ознаками, можливість групування, перегрупування та комп'ютерної обробки, доступність для сприйняття тощо. При цьому необхідно визначити способи найбільш ефективного задоволення інформаційних потреб, можливість обробки інформації за допомогою комп'ютерних технологій, розробку програм для використання інформації. База даних. При застосуванні в економічному аналізі та управлінні економікою сучасних ЕОМ з'явилися умови створення єдиної централізованої інформаційної системи, яка отримала назву банку даних. Банк даних - сукупність взаємопов'язаних інформаційних масивів (файлів), які підтримуються в робочому стані, і програмного забезпечення, що дозволяє вирішувати задачі пошуку та обробки даних, які зберігаються. Банк даних складається Із: 1) комплексу технічних засобів для зберігання, обробки та входу-виходу даних; 2) однієї чи декількох баз даних, тобто сукупності відомостей, які зберігаються в пристроях, що запам'ятовують; 3) комплексу програмних засобів, який прийнято називати системою управління банком даних. Ця сукупність програмно-технічних засобів забезпечує автоматичне ведення баз даних (прийом на зберігання та перетворення інформації), а також пошук відомостей за запитами користувачів, обробку та оформлення в зручному вигляді її результатів. Крім того, виділяють мовні засоби спілкування користувача з банком даних, призначені для виконання операцій з даними, комплекс організаційних заходів, що забезпечують функціонування банка даних у складі автоматизованих систем управління (АСУ). Основою побудови інформаційного забезпечення економічного аналізу в АСУ повинна бути його модель, яка описує процес проходження аналітичної інформації, її обробку та порядок документального оформлення. Розробка інформаційного забезпечення економічного аналізу в АСУ повинна орієнтуватися на оптимальний перелік аналітичних задач. Найбільш ефективне інформаційне забезпечення, засноване на концепції банку даних, забезпечує інтеграцію інформації, можливість її багаторазового та комплексного використання без додаткових перетворень та дублювання. Організація інформаційних масивів в банку даних визначається їх взаємозв'язком, який відображає інформаційну модель об'єкта, І потребами ефективного доступу до масивів при різних запитах на видачу й обробку необхідної інформації. Ведення банку даних на сучасних ЕОМ забезпечує автоматизоване вирішення задач в різних режимах, в тому числі й в діалоговому. Досить загальний характер функцій банку даних дозволяє створювати універсальні системи інтеграції та обробки даних для різних підприємств. Такі системи містять сукупність відносно самостійних функціональних блоків (модулів), що забезпечують успішне вирішення інформаційних завдань. При проектуванні інформаційного забезпечення перш за все визначаються склад і організація нормативної бази, розміщення документації в основних Інформаційних масивах, кількість записів і орієнтовно - їх обсяг. Потім встановлюється обсяг необхідної для вирішення комплексу аналітичних та Інших управлінських завдань інформації, а також форми результативної інформації. При проектуванні розміщення інформації ЕОМ повинні бути враховані вимоги різних підсистем АСУ. Склад і зміст інформаційної бази, технологія й організація основних робіт багато в чому типові. Неодноразове використання інформації, яка знаходиться в базі даних, висуває підвищені вимоги до її вірогідності та збереженості, що необхідно враховувати при виборі відповідного програмного забезпечення. 7.3. Оформлення результатів економічного аналізу Заключний етап аналітичної роботи - узагальнення й оформлення результатів економічного аналізу. Будь-які результати аналітичного дослідження діяльності підприємства в цілому або його підрозділів повинні бути оформлені у вигляді відповідних документів. Систематизувати оброблені результати економічного аналізу можна в двох формах: безтекстовій та описовій (рис. 7.3).  Безтекстова форма - це таблиці, графіки, діаграми, складені на підставі результатів аналізу. Застосовується в оперативному аналізі (за добу, декаду) та забезпечує оперативний контроль за процесом виробництва, отримання термінової інформації. Аналітичні таблиці дають можливість систематизувати дані, узагальнювати матеріал, надавати його в зручній для аналізу формі. Вони можуть бути в різних формах, будуються відповідно до даних, які потрібні для аналізу. Показники, наведені в аналітичних таблицях, на графіках і діаграмах, є аналітичним та ілюстративним матеріалом. Безтекстова форма оформлення результатів розрахована на висококваліфікованих працівників, здатних самостійно розібратися в обробленій і систематизованій інформації, приймати необхідні рішення. Подання результатів дослідження в безтекстовій формі скорочує період між проведенням економічного аналізу та використанням його результатів. Описова форма - оформлення результатів довідками, аналітичними та доповідними записками, пояснювальними записками тощо. Висновки повинні мати конструктивний характер, а в пропозиціях потрібно чітко сформулювати основні завдання. Описова форма поєднує як табличне оформлення результатів аналізу, так і текстове, використовується при економічному аналізі роботи за квартал, рік і зводиться до пояснення цифрових, табличних результатів аналізу текстом або так званою пояснювальною запискою. Пояснювальна записка - це аналітичний документ, в якому оформлюються висновки за результатами аналізу, зроблені на підставі аналітичних розрахунків, даних таблиць, довідок і аналітичних записок. Пояснювальна записка повинна включати такі дані: загальну характеристику діяльності підприємства; виявлені в процесі аналізу внутрішньогосподарські резерви виробництва; висновки за результатами дослідження; конкретні пропозиції щодо використання виявлених при аналізі резервів (перелік заходів, терміни та виконавці), усунення недоліків в роботі та покращання діяльності підприємства в цілому, враховуючи загальний рівень розвитку підприємства, умови господарювання, імовірні зміни у його діяльності тощо. Зміст пояснювальної записки повинен бути достатньо повним. Крім висновків про результати господарської діяльності і пропозицій щодо їх поліпшення, пояснювальна записка повинна містити загальні питання - економічний рівень розвитку господарства, умови господарювання. Аналітична частина пояснювальної записки повинна бути обґрунтованою, конкретною за стилем. При її оформленні особливу увагу потрібно приділяти пропозиціям, які вносяться за результатами аналізу. Висновки та пропозиції повинні викладатися конкретно, бути короткими за формою та об'єктивними за змістом, містити інформацію про терміни виконання та конкретних осіб, відповідальних за реалізацію даних пропозицій. Довідки й аналітичні записки - документи, що складаються для характеристики окремих факторів виробництва, які впливають на результати діяльності - обсяг реалізації продукції, собівартість, прибуток, продуктивність праці тощо. Зміст цих документів є більш конкретним, акцентованим на відображенні недоліків або досягнень, виявлених резервів, способів їх освоєння. Загальна характеристика підприємства й умов його діяльності, як правило, не наводиться. При оперативному аналізі можуть складатися звіти-рапорти (аналітичні записки), в яких відображаються результати аналізу за короткий проміжок часу, містяться висновки про позитивні та негативні моменти, а також пропозиції щодо використання резервів, усунення недоліків і покращання діяльності підприємства. Важливим елементом заключного етапу аналітичного процесу є обговорення результатів з тими, хто брав участь в аналітичному процесі, та керівниками господарств і підрозділів, діяльність яких аналізували. Результати економічного аналізу варто відобразити в наказі по підприємству, висвітлити у внутрішній пресі - газеті, бюлетні тощо. Використання результатів аналізу - важливий етап завершення аналітичної роботи, що зводиться до виконання розроблених в процесі аналізу конкретних пропозицій щодо усунення виявлених недоліків, раціонального використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів удосконалення діяльності господарюючого суб'єкта або його виробничого підрозділу. Практичну спрямованість результати економічного аналізу отримують після прийняття відповідних управлінських рішень і дій. Реалізація наданих пропозицій здійснюється відповідними службами підприємств на тих ділянках, до яких ці пропозиції відносяться. При цьому доцільно скласти календарний план-графік виконання розроблених висновків і пропозицій. В цьому документі відображаються зміст заходів, терміни виконання, вказуються відповідальні за виконання, економічний ефект тощо. Контроль за використанням результатів аналізу та виконанням плану-графіку здійснює керівництво підприємства. Більш ретельна організація економічного аналізу досягається шляхом уніфікації цієї роботи. Тобто створення методик, які передбачали б заповнення обмеженої кількості спеціально розроблених таблиць. Вони повинні бути специфічними для кожного внутрішньогосподарського підрозділу та в сукупності давати комплексну оцінку результатів господарювання. Всі показники таблиць мають бути придатними для порівняння, оцінки, узагальнення. Це створює підставу для чітко окресленого розподілу обов'язків з проведення економічного аналізу, зменшує витрати часу на аналіз і сприяє підвищенню його ефективності. Охоплюючи всі сторони діяльності підприємства, економічний аналіз має бути постійною складовою економічної роботи в цілому. Подальше становлення економічного аналізу повинно враховувати особливості вже досягнутого наукового рівня методології, методики й організації аналітичної роботи. |
Схожі:
|
Investment policy, investment attractiveness, investment project,... СНД. Завдяки проведенню факторного аналізу та обчислення інтегрального показника обґрунтовано вибір стратегічних партнерів серед... |
Тема: Зміст, предмет і завдання економічного аналізу Характеристика сучасного стану аналітичної роботи на підприємствах країни. Проблемні питання економічного аналізу |
|
Методика проведення семінарських занять План семінарських (практичних)... Мета: засвоєння принципів, завдань та функцій маркетингу і менеджменту. Розгляд проблем реалізації з товарної, цінової політики розподілу... |
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,... |
|
Тестові завдання до теми «Методика вивчення синтаксису» Засвоєння яких базових синтаксичних понять передбачено мовною змістовою лінією програми? |
Методика педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу Він здійснюється, як правило, без урахування здобутих реальних результатів на уроці. Цей аналіз не дає змоги виявити справжні причини... |
|
Індивідуальні науково дослідні завдання для групи ПЗАС-31 Дослідження програмних інструментів для адміністрування і аналізу функціонування ЛОМ |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеський національний... Завдання щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів напряму: 030509 „Облік і аудит”/ Укл.:... |
|
Вправи для розвитку складового аналізу й синтезу слів у дітей «Склад», «Переніс слів», «Наголошені й ненаголошені голосні» (дається додаткове завдання у відповідності з виучуваною темою) |
Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія Системно відображаючи програмний матеріал, такі завдання сприяють об’єктивному і всебічному оцінюванню рівня його засвоєння, аналізу... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua