|
Скачати 1.16 Mb.
|
1. Прийом подовження факторної системи полягає в тому, що у вихідній формулі її показники алгебраїчно, розшифровуються відповідно до їх економічного змісту. Так, подовження в кратних системах передбачає заміну факторів в чисельнику або знаменнику дробу на суму однорідних показників. Вихідна факторна модель Подовження знаменника в кратних моделях дозволяє отримати також кратну модель, де фактор, що обернено пропорційно впливає на результативний показник, буде представлений сумою чи добутком однорідних показників. Вартість виготовленої продукції (ВП) може бути представлена як добуток кількості виготовленої продукції (ОВ) та ціни одиниці продукції (Ц). Факторна модель витрат на І грн. вартості валової продукції (Ре) в цьому разі буде наступною: 2. Прийом розширення кратної моделі представляє собою отримання мультиплікативної системи шляхом множення чисельника та знаменника дробу вихідної факторної моделі на один або кілька нових показників. Прийом розширення факторних систем базується на відомому правилі математики: якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне і те саме число, величина дробу не зміниться. Це дає змогу вводити до аналітичних формул (моделей), які аналізуються, будь-які показники, що несуть аналітичне навантаження з точки зору дослідження факторів, які впливають на результативний показник. Н априклад, кратна модель рентабельності активів (Ра) може бути представлена як добуток двох мультиплікаторів: коефіцієнта оборотності активів (Коб) і рентабельності продаж (Рпр), якщо у вихідній системі чисельник і знаменник помножити на чистий дохід від продажу (ЧД), отримаємо: де П- прибуток від реалізації, гри.; А - середня вартість активів за період, що аналізується, грн. Розширення моделей повинно здійснюватися за рахунок параметрів, які взаємопов'язані із заданими у самій формулі й утворюють нові показники, що поглиблюють знання про досліджувані економічні явища. 3. Прийом скорочення дозволяє отримати модель, однакову за типом з вихідною, але з новим набором факторів, шляхом ділення чисельника і знаменника дробу на один і той же показник: Н априклад, використовуючи вихідні дані попереднього прикладу, поділимо чисельник і знаменник на чистий дохід від продажу і отримаємо нову факторну модель: де Ам - капіталомісткість продукції. Для перетворення будь-якої факторної моделі можуть послідовно використовуватися кілька різних прийомів. При цьому кожного разу моделі повинні відображати зв'язок між реальними показниками, що вивчаються. Не можна формувати абстрактні конструкції. Процес моделювання факторних систем досить складний і відповідальний момент в економічному аналізі. Від того, наскільки об'єктивно й точно створені моделі відображають зв'язок між показниками, залежать результати та висновки аналізу. При цьому побудова факторної моделі - початковий етап факторного аналізу, після чого необхідно обрати спосіб її вирішення. 4.4. Способи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі Одним з найважливіших методологічних питань в економічному аналізі є визначення величини впливу окремих факторів на зміну результативних показників. В раховуючи те, що за характером взаємозв'язку між показниками розрізняють детермінований і стохастичний факторний аналіз, аналітичні способи поділяються відповідно на способи детермінованого та стохастичного факторного аналізу (рис. 4.4). У детермінованому аналізі для визначення впливу факторів на результативні показники використовуються наступні способи: ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць. індексний, пропорційного ділення, інтегральний тощо. Перші чотири способи базуються на принципі елімінування. Елімінувати - означає усунути, виключити вплив всіх факторів на величину результативного показника, крім одного. При цьому виходять з умовного припущення про те, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни, потім змінюєтеся другий, третій і т.д., за умови незмінності інших. Це дає можливість визначити вплив кожного фактору на величину показника, що досліджується, окремо від інших. Спосіб ланцюгових підстановок. Спосіб ланцюгових підстановок використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах детермінованих факторних моделей: адитивних, мультиплікативних, кратних і комбінованих (змішаних). Цей спосіб дозволяє визначити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну величину в звітному періоді. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміни одного, потім двох, трьох і т.д. факторів, припускаючи, що інші не змінюються. Порівняння результативної величини показника до та після зміни рівня того чи іншого фактору дає можливість елімінувати вплив всіх факторів, крім одного, і визначити" вплив останнього на приріст результативного показника. Результати розрахунку, як правило, оформлюються допоміжною аналітичною таблицею. Застосування способу ланцюгових підстановок потребує знання взаємозв'язку факторів, їх підпорядкованості, вміння їх правильно класифікувати та систематизувати. Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок, потрібно дотримуватися певних правил, що визначають послідовність розрахунку: 1) в першу чергу підлягають заміні кількісні фактори, далі - структурні, в останню чергу - якісні; 2)якщо модель представлена декількома кількісними, структурними або якісними показниками, послідовність підстановок визначається шляхом логічного аналізу. Тобто, черговість замін факторів залежить від оцінки того, які з них є основними, а які похідними, які первинні, а які - вторинні. Насамперед, аналізують вплив найбільш загального (первинного) кількісного показника; 3) за умови, що вплив певного фактору не визначено беруть його базисну величину, тобто ту, з якою порівнюють, а якщо визначено, то беруть фактичну величину - ту, яку порівнюють; 4) кількість розрахункових умовних показників на один менше, ніж факторів у моделі. Математичний опис1 способу ланцюгових підстановок при використанні його, наприклад, трьохфакторних мультиплікативних моделях може бути наступним. Трьохфакторна мультиплікативна модель: У= а x b x c (4.16) де У - результативний показник: Уo - базисний рівень результативного показника; У1 - звітний рівень результативного показника; а, b - кількісні показники: а - первинний щодо показника b; с - якісний показник. Перший етап. Для застосування способу ланцюгових підстановок необхідно формулу розрахунку результативного показника навести у тій послідовності, яка відповідає черговості замін, і визначити базисний рівень результативного показника: Уо=ао х bо х со (4.17) Другий етап. Для розрахунку умовних результативних показників проводиться послідовна заміна базисних величин на звітні. Уум1= а1 х bо х со (4.18) Уум2= а1 х b1 x cо (4.19) У1=а1 х b1 х с1 (4.20) Третій етап. Для розрахунку впливу кожного фактора слід виконати наступні дії: 1) вплив фактора а на зміну результативного показника У: ∆Уа= Уум1- Уо (4.21) 2) вплив фактора Ь на зміну результативного показника У: ∆Уb= Уум2 - Уум1 (4.22) 3) вплив фактора с на зміну результативного показника У: ∆Ус= У1 - Уум2 (4.23) Четвертий етап. Для перевірки правильності розрахунків потрібно визначити баланс відхилень: У1 - Уо= ∆Уа+ ∆Уb +∆Ус (4.24) Тобто, алгебраїчна сума впливу факторів повинна дорівнювати загальному приросту результативного показника. Розраховуючи вплив факторів на зміну результативного показника способом ланцюгових підстановок можна використовувати наступну допоміжну аналітичну таблицю (табл. 4.1). Послідовність розрахунків способом ланцюгових підстановок розглянемо на прикладі, якщо залежність результативного показника від факторних може бути представлена чотирьохфакторною мультиплікативною моделлю. Вихідна інформація наведена в табл. 4.2. Результативний показник - валова продукція. Ставиться мета дослідити зміну цього показника під впливом відхилень від базового рівня ряду факторів: чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів, тривалості робочого дня, середнього динного виробітку. I. Вихідна чотирьохфакторна мультиплікативна модель: ВП=ЧР х ДхТ х ГВ (4.25) 1.) ВПо=ЧРо х До х То х ГВо= 100 х 250 х 8 х 10 = 2 000,00 тис. гри. II. Розрахунок умовних результативних показників: 2) ВПум1= ЧР1 х До х То х ГВ0 = 120 x 250 x 8 х 10 = 2 400,00 тис. гри. 3) ВПум2=ЧР1 х Д1 х Т0 х ГВо = 120 х 260 х 8 х 10 = 2 496,00 тис. грн. 4) ВПум3 = ЧР1 х ДІ х Т1 х ГВ0 = 120 х 260 х 7,6 х 10 = 2 371,20 тис. гри. 5) ВП1= ЧР1 х Д1 х Т1 х ГВ1 = 120 х 260 х 7,6 х 12 = 2 845,44 тис. гри. III. Розрахунок впливу зміни факторних показників: 1) зміна чисельності робітників: ВПум1 відрізняється від ВПо тим, що для розрахунку першого умовного показника використовується фактична чисельність робітників, що на 20 чол. більше базисної. Всі інші фактори в обох показниках базисні. Тобто, за рахунок збільшення чисельності робітників випуск продукції збільшився на: ∆ВПчр= ВПум1 - ВПо = 2 400,00 - 2 000,00 = +400,00 тис. грн. 2) зміна кількості відпрацьованих днів: ВПум2 відрізняється від ВПум1 тим, що для розрахунку другого умовного показника використовується фактична кількість відпрацьованих днів замість базисної. Всі інші фактори такі ж, як і в першому умовному показнику: ЧР - фактичний, Т і ГВ -базисні. За рахунок збільшення кількості відпрацьованих днів на 10 обсяг виробництва продукції збільшився на: ∆ВПд = ВПум2 - ВПум1= 2 496,00 - 2 400,00 = + 96,00 тис. грн. 3) зміна середньої тривалості робочого дня: ВПум3 відрізняється піл ВПум2 тим, що для розрахунку третього умовного показника використовується фактична тривалість робочого дня замість базисної. Всі інші фактори такі ж, як і в другому умовному показнику, тобто: ЧР і Д -фактичні, а ГВ - базисний. Отже, зменшення тривалості робочого дня на 0.4 год. призвело до зменшення обсягу виробництва на: ∆ВПт = ВПум3 - ВПум2 = 2 371,20-2 496,00 = -124,80 тис. грн. 4) зміна середнього динного виробітку: ВП1 відрізняється від ВПум3 тим, що для розрахунку фактичного показника використовується фактичний середньогодинний виробіток замість базисного. Тобто, за рахунок збільшення середньогодинного виробітку збільшився обсяг виробництва на: ∆ВПгв= ВП1 - ВПум3 = 2 845,44 - 2 371,20 = +474,24 тис. грн. IV. Баланс відхилень: ВП1 - ВПо= ∆ВПчр + ∆ВПд + ∆ВПт +∆ВПгв: 2845,44 – 2000,00 = 400,00 + 96,00 – 124,80 + 474,24 845,44=845,44 Для проведення розрахунку впливу факторів за допомогою способу ланцюгових підстановок можна використати допоміжну таблицю 4.3. Спосіб ланцюгових підстановок має як переваги, так і недоліки. Переваги: універсальність застосування (для всіх типів моделей); простота використання. Недоліки: залежно від обраного порядку заміни факторів результати факторного розкладання мають різні значення. При застосуванні цього способу виникає певний залишок, який додається до величини впливу останнього фактора. Для розподілу між факторами залишку, що не розкладається, і який додається до розміру впливу якісного фактору, використовують наступні прийоми: просте додавання залишку, що не розкладається, прийом зважених кінцевих різниць". Однак, в практичних розрахунках точністю оцінки впливу факторів нехтують, висуваючи на перший план відносне значення впливу того чи іншого фактора. Ми розглянули приклад розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в мультиплікативних моделях. Порядок застосування способу ланцюгових підстановок для інших типів моделей аналогічний. Спосіб абсолютних різниць. Спосіб абсолютних різниць також базується на прийомі елімінування. Використовується у моделях мультиплікативних та змішаних типу У = а х (b - с). Правило розрахунків за допомогою даного способу полягає в тому, що величина впливу факторів розраховується шляхом множення абсолютного приросту досліджуваного фактора на базисну величину факторів, що знаходяться у моделі праворуч від нього, та на фактичну величину факторів, що знаходяться ліворуч від нього. Розглянемо порядок аналітичних розрахунків на прикладі трьохфакторної мультиплікативної моделі: У = а х b х с. Перший етап. Для застосування способу абсолютних різниць необхідно формулу розрахунку результативного показника представити у тій послідовності, яка відповідає черговості замін, і визначити базисний рівень результативного показника: Другий етап. Визначають абсолютні відхилення за кожним факторним показником: Третій етап. Розраховують зміну величини результативного показника за рахунок зміни кожного фактора: Четвертий етап. Для перевірки правильності розрахунків обчислюють баланс відхилень: Отже, при застосуванні способу абсолютних різниць розрахунок базується на послідовній заміні базисних значень показників на їх абсолютне відхилення, а після цього на фактичний рівень показників. Розраховуючи вплив факторів на зміну результативного показника способом абсолютних різниць можна застосувати наступну допоміжну аналітичну таблицю (див. табл. 4.4). Розглянемо методику розрахунку впливу факторів способом абсолютних різниць в чотирьохфакторній мультиплікативній моделі валової продукції: ВП=ЧП х Д х Т х ГВ (4.32) Вихідні дані для розрахунку наведено в табл. 4.2. В табличній формі результати проведеного факторного аналізу способом абсолютних різниць наведено нижче. Спосіб відносних різниць. Спосіб відносних різниць, так само, як і спосіб абсолютних, застосовується для мультиплікативних моделей та моделей змішаного типу: |
Investment policy, investment attractiveness, investment project,... СНД. Завдяки проведенню факторного аналізу та обчислення інтегрального показника обґрунтовано вибір стратегічних партнерів серед... |
Тема: Зміст, предмет і завдання економічного аналізу Характеристика сучасного стану аналітичної роботи на підприємствах країни. Проблемні питання економічного аналізу |
Методика проведення семінарських занять План семінарських (практичних)... Мета: засвоєння принципів, завдань та функцій маркетингу і менеджменту. Розгляд проблем реалізації з товарної, цінової політики розподілу... |
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,... |
Тестові завдання до теми «Методика вивчення синтаксису» Засвоєння яких базових синтаксичних понять передбачено мовною змістовою лінією програми? |
Методика педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу Він здійснюється, як правило, без урахування здобутих реальних результатів на уроці. Цей аналіз не дає змоги виявити справжні причини... |
Індивідуальні науково дослідні завдання для групи ПЗАС-31 Дослідження програмних інструментів для адміністрування і аналізу функціонування ЛОМ |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеський національний... Завдання щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів напряму: 030509 „Облік і аудит”/ Укл.:... |
Вправи для розвитку складового аналізу й синтезу слів у дітей «Склад», «Переніс слів», «Наголошені й ненаголошені голосні» (дається додаткове завдання у відповідності з виучуваною темою) |
Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія Системно відображаючи програмний матеріал, такі завдання сприяють об’єктивному і всебічному оцінюванню рівня його засвоєння, аналізу... |