|
ШИФР КМ-77
ІНВЕСТИЦІЙНА СКЛАДОВА СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ СНД
У роботі розглянуто особливості формування інвестиційної політики України у контексті співробітництва з країнами СНД. Завдяки проведенню факторного аналізу та обчислення інтегрального показника обґрунтовано вибір стратегічних партнерів серед держав пострадянського простору. На прикладі єврорегіону «Слобожанщина» проаналізовано територіальні та галузеві аспекти реалізації спільних інвестиційних проектів.
The authors consider the peculiarities of forming the Ukraine's investment policy in the context of cooperation with CIS countries. Carrying out the factor analysis and calculating the integral indicator allowed to justify the choice of strategy partners among the countries of the post-Soviet space. By the example of Euroregion «Slobozhanshchina» the territory and branch aspects of the investment projects realization were analyzed.
Ключові слова: інвестиційна політика, інвестиційна привабливість, інвестиційний проект, міжрегіональне та прикордонне співробітництво, єврорегіон, інтегральний показник рівня розвитку.
Key words: investment policy, investment attractiveness, investment project, interregional and frontier cooperation, euroregion, integral indicator.
Вступ. На сучасному етапі розвитку глобалізаційних процесів особливого значення набуває оптимізація інтеграційної стратегії України для найбільш ефективного вирішення соціальних, економічних і політичних проблем. Вигідне географічне положення держави створює широкі можливості для міжнародного співробітництва як за західним, так і за східним вектором, однак, враховуючи глибоку інтегрованість України в економічний простір СНД, налагодження зв’язків з країнами даного об’єднання потребує першочергової уваги.
Дослідження напрямів співпраці, передбачених Концепцією міжрегіонального і прикордонного співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав [1], показали, що найбільш перспективною для України є реалізація спільних інвестиційних проектів з країнами СНД [3, 4]. З огляду на це актуальною є проблема розробки виваженої інвестиційної політики, здатної забезпечити сталий економічний розвиток.
Мета дослідження – обґрунтування теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій з визначення територіальних та галузевих складових інвестиційної політики України у регіоні CНД.
Поставлена мета обумовила вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
розробити алгоритм формування інвестиційної політики України в країнах світу;
визначити чинники, що впливають на економічний потенціал країн СНД у ході факторного аналізу їх макроекономічних показників;
обрати потенційних стратегічних партнерів серед країн СНД для співробітництва у сфері інвестицій на основі розрахованих значень інтегрального показника інвестиційної привабливості;
оцінити галузеві напрями інвестиційної політики у межах єврорегіону «Слобожанщина» з застосуванням таксономічного аналізу.
Об’єктом дослідження виступає державна інвестиційна політика.
Предмет дослідження – територіальні та галузеві напрями інвестиційної політики України в країнах СНД.
Основні результати дослідження. Інвестиційна політика держави визначає пріоритетний вектор економічного розвитку суспільства, оскільки є одним із найважливіших важелів впливу на зміну обсягів та структури виробництва, прискорення науково-технічного прогресу і розв'язання багатьох соціальних проблем.
Аналіз визначень поняття «державна інвестиційна політика» дає підстави розглядати його як послідовну діяльність держави, спрямовану на формування сприятливого інвестиційного клімату, раціональне використання капіталовкладень, подолання територіальних та галузевих диспропорцій з метою забезпечення стабільного економічного зростання [5].
Стратегічна спрямованість інвестиційної політики країни повинна визначатись на основі узгодження загальнодержавних, регіональних та галузевих пріоритетів. Проте зважаючи на активізацію участі України у глобалізаційних процесах, особливої уваги заслуговує урахування міжнародних аспектів діяльності, зокрема, можливість реалізації спільних інвестиційних проектів у розрізі міжрегіонального та прикордонного співробітництва. Вищезазначені положення дозволяють здійснити декомпозицію проблеми формування інвестиційної політики України в країнах світу, що наведено на рис. 1.
Рис. 1. Декомпозиція проблеми формування інвестиційної політики України
Як видно з рис. 1, першочерговим завданням України у процесі формування інвестиційної складової співробітництва є вибір стратегічних партнерів. Вигідне економічне і геополітичне положення держави дозволяє формувати різноспрямовані вектори взаємодії на міжнародній арені. Однак, особливого значення набуває перспектива співпраці з країнами СНД, що пояснюється глибокою інтегрованістю господарства України в економіку пострадянського простору.
З метою визначення рівня інвестиційної привабливості країн СНД для співробітництва з Україною у середовищі STATGRAPHICS Plus 5.0 було проведено факторний аналіз статистичних даних макроекономічних показників досліджуваних держав за 2007 – 2009 роки (за виключенням Туркменістану через відсутність необхідних даних).
Сукупність якісних та кількісних показників, сформована на базі літературних джерел [2 – 4, 6], включала наступні: індекс обсягу ВВП, індекс ВВП на душу населення, індекс обсягів промислової продукції, індекс обсягів продукції сільського господарства, індекс обсягів інвестицій в основний капітал, індекс споживчих цін, індекс зареєстрованого безробіття, індекс загального обсягу зовнішньоторговельних операцій, індекс обсягу взаємної торгівлі, індекс середньомісячної номінальної заробітної плати.
У результаті проведення аналізу було отримано двох-факторну модель, яка пояснює 85,24 % варіації.
Структура першого фактору представлена індексами ВВП на душу населення, обсягів промислової продукції, обсягів інвестицій в основний капітал та обсягу взаємної торгівлі.
Ці показники є важливими індикаторами економічного розвитку – багатопланового процесу, що охоплює економічне зростання, структурні зрушення в економіці, удосконалення умов та якості життя населення. Таке поєднання складових дозволяє інтерпретувати фактор як потенціал економічного розвитку. Його дисперсія складає 65,34 %, що характеризує превалюючий вплив саме першого фактору на рівень привабливості країн СНД для співробітництва.
У структурі другого фактору (дисперсія складає 19,89 %) поєдналися три показники – індекс споживчих цін, індекс зареєстрованого безробіття та індекс середньомісячної номінальної заробітної плати. Від’ємне значення навантаження фактору на індекс середньомісячної номінальної заробітної плати при позитивному на два інших показника свідчить про те, що з ростом інфляції та безробіття загострюється проблема недоотримання заробітної плати, що, у свою чергу, призводить до погіршення добробуту населення. З урахуванням цього, другий фактор можна тлумачити як соціальний захист населення, який дозволяє убезпечити від соціальних ризиків, підтримувати стабільність у суспільстві та попереджувати соціальну напруженість.
З метою остаточного обґрунтування найбільш привабливих країн СНД для співробітництва у сфері інвестицій було обчислено інтегральний показник на основі значень компонент, що увійшли до факторів, за досліджуваний період.
Розраховані значення динаміки інтегрального показника для кожної країни подані на рис. 2.
Рис. 2. Значення інтегрального показника країн СНД за 2007 – 2009 роки
Як видно з рис.2, простежується тенденція поступового зниження інтегрального показника для країн СНД за аналізований період, що може пояснюватися впливом фінансової кризи на добробут населення зазначених учасників міжнародної арени.
Найвищим рівнем інвестиційної привабливості характеризувались наступні країни СНД за весь досліджуваний період: Казахстан, Росія, Україна.
При визначенні стратегічного партнера для України слід враховувати додаткові можливості, які уособлює у собі її безпосереднє сусідство та тривалі економічні зв’язки з Росією. Якість та географія прикордонного співробітництва можуть суттєво вплинути на поліпшення зовнішньоекономічної діяльності України.
Таким чином, проведення факторного аналізу та розрахунок інтегрального показника характеризують соціально-економічний потенціал країн СНД та слугують своєрідним «барометром» для визначення їх привабливості з точки зору міжрегіонального та прикордонного співробітництва. Наступним кроком має бути оцінка рівня привабливості на мезоекономічному рівні, тобто аналіз перспектив розвитку регіонів та видів економічної діяльності.
У регіональному розрізі роль міжрегіонального та прикордонного співробітництва полягає у можливості мобілізувати та ефективно використовувати існуючий потенціал прикордонних територій, а також оптимально поєднувати можливості та ресурси обох країн, з метою створення сприятливих умов здійснення інвестиційної діяльності та досягнення цілей соціально-економічного розвитку держави.
Найбільш поширеною формою міжрегіонального та прикордонного співробітництва є єврорегіон. Єврорегіони – це одна з організаційних форм транскордонних відносин, де у межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів місцеві органи влади прикордонних областей мають можливість розробляти спеціальні комплексні програми економічної, культурної та гуманітарної взаємодії, реалізувати конкретні транскордонні економічні проекти, вирішувати проблеми зайнятості, інфраструктури, екології.
Серед чотирьох єврорегіонів («Слобожанщина», «Ярославна», «Дніпро», «Донбас»), які сприяють активізації українсько-російських взаємовідносин, особливої уваги заслуговує Харківсько-Бєлгородський транскордонний регіон – «Слобожанщина».
Створення єврорегіону «Слобожанщина» у 2003 р. було передбачено положеннями Регіональної комплексної програми соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 р., затвердженої 20 серпня 1999 р. рішенням сесії Харківської обласної ради. Це забезпечило виникнення об’єктивних передумов для соціально-економічного зростання Харківської та Бєлгородської областей за рахунок зміцнення господарських зв’язків [2].
З огляду на вищезазначене, виникає нагальна потреба пошуку найбільш привабливих сфер, інвестиції у які спричинили б максимально позитивний ефект для обох учасників єврорегіону. Для вирішення даного завдання вважається за доцільне обчислити таксономічний показник рівня розвитку галузей економіки Харківської та Бєлгородської областей.
Формування бази показників для дослідження здійснювалося на основі статистичних даних Головного управління статистики у Харківській області [7] та Територіального органу Федеральної служби державної статистики у Бєлгородській області [8] з урахуванням необхідності різнобічної характеристики сфер господарської діяльності. Отже, як індикатори інвестиційної привабливості враховувались питома вага галузі у загальному обсязі випуску продукції, питома вага інвестицій в основний капітал, індекс інвестицій в основний капітал, рівень рентабельності (збитковості), питома вага зайнятих працівників, а також індекс середньомісячної номінальної заробітної плати.
На рис. 3 проілюстровано значення інтегрального показника розвитку галузей Харківської та Бєлгородської областей.
Рис. 3. Значення інтегрального показника розвитку галузей економіки єврорегіону «Слобожанщина»
Як видно з рис. 3.1, рівень розвитку галузей обох областей є низьким і в основному більш ніж на половину не досягає потенційно можливого. Про це свідчать значення інтегрального показника, які коливаються у межах від 3% (діяльність готелів та ресторанів у Харківській області) до 57% (переробна промисловість у Харківській області). Такі результати говорять про наявність прихованих можливостей, які необхідно реалізувати задля підвищення інвестиційної привабливості окремих видів економічної діяльності і єврорегіону «Слобожанщина» в цілому.
Економічний потенціал галузей економіки Харківської області вище, ніж Бєлгородської. Винятком є тільки діяльність готелів та ресторанів, інтегральний показник якої для Бєлгородської області більше, ніж для Харківської, на 2 процентних пункти.
Найбільш розвиненими і перспективними галузями Харківщини, з огляду на значення інтегрального показника, можна вважати вже згадану переробну промисловість (57%), діяльність транспорту і зв’язку (44%), операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг, надання послуг підприємцям (40%), а також сільське господарство (38%). Переважання цих сфер діяльності обумовлено близькістю їх значень до еталонних за такими показниками, як обсяг і динаміка інвестицій, рентабельність та індекс середньомісячної номінальної заробітної плати. На противагу їм, найменш інвестиційно привабливими є діяльність готелів і ресторанів (3%), будівництво (15%) та надання комунальних і індивідуальних послуг (17%). Основними причинами відставання даних галузей є порівняно невеликі масштаби діяльності, що підтверджується низькою питомою вагою у валовому регіональному продукті та часткою зайнятих працівників.
Максимальними значеннями інтегрального показника характеризуються такі галузі Бєлгородської області: торгівля і ремонтні роботи (31%), переробна промисловість (30%), сільське господарство (28%). На відміну від провідних галузей Харківської області, високі показники у Бєлгородській області обумовлені не великими обсягами інвестиційних ресурсів і високою прибутковістю, а переважанням за питомою вагою у загальному обсязі випуску і кількістю зайнятих працівників, що, безумовно, є негативним фактом. Розвиненими менш ніж на 10% є діяльність готелів та ресторанів (5%), добувна промисловість (6%) і будівництво (8%), що пояснюється низькими інвестиціями у дані галузі, а, отже, і нестачею капіталу для подальшого розширення діяльності.
Порівняння рівня інвестиційної привабливості галузей економіки Харківської та Бєлгородської областей дає підстави вважати, що точкою перетину інтересів економічних суб’єктів даних регіонів може бути переробна промисловість, оскільки в обох випадках вона характеризується найвищими показниками. Оцінка підгалузей переробної промисловості здійснювалась на основі середнього темпу зростання обсягів виробництва у 2003 – 2009 роках, який відображає динамічність їх розвитку (рис. 4).
Рис. 4. Середній темп зростання обсягів виробництва підгалузей переробної промисловості у Харківській області
З рис. 4 видно, що середній темп зростання усіх галузей обох областей є приблизно однаковим і коливається у межах 130 – 140 %. Це свідчить про високу диверсифікацію напрямків діяльності і сталу тенденцію до розширення обсягів виробництва.
Таким чином, виходячи з динаміки масштабів діяльності, реалізація спільних інвестиційних проектів Харківською та Бєлгородською областями може здійснюватись у будь-якій підгалузі переробної промисловості, оскільки усі вони динамічно розвивалися протягом тривалого проміжку часу, включаючи кризові періоди, що дозволяє передбачити збереження такої тенденції в майбутньому. Потужний народногосподарський комплекс обох областей забезпечує конкурентні переваги єврорегіону «Слобожанщина» і обумовлює його інвестиційну привабливість як для внутрішніх, так і для зовнішніх суб’єктів.
Висновки. Активізація інвестиційних процесів виступає важливим чинником розвитку національної економіки, визначаючи темпи соціально-економічного зростання, збалансованість і ефективність народного господарства. З огляду на це оптимізація державної інвестиційної політики України, забезпечення її виваженості та дієздатності набувають особливого значення.
Для досягнення максимально позитивного ефекту визначення напрямів концентрації капіталовкладень доцільно здійснювати у територіальному та галузевому розрізі. У цьому контексті формування інвестиційної політики України в країнах світу, зокрема в економічному просторі СНД, можна представити як поєднання двох етапів – вибору країн-партнерів і дослідження можливості реалізації інвестиційних проектів у межах прикордонних областей, а також встановлення галузевих пріоритетів, виходячи зі специфіки та виробничого потенціалу окремого єврорегіону.
Проведення факторного аналізу макроекономічних показників держав СНД та розрахунок таксономічного показника рівня їх розвитку засвідчили, що максимальні вигоди Україна може отримати від співпраці з Російською Федерацією і Казахстаном. Наявність тривалих господарських зв’язків та спільного кордону з Росією створює умови для співробітництва не лише на міждержавному, а й на міжрегіональному рівні з метою розв’язання спільних проблем завдяки мобілізації та ефективному використанню існуючого потенціалу прикордонних територій.
Перспективи співпраці у регіональному розрізі оцінювалась за допомогою обчислення інтегрального показника розвитку галузей економіки Харківської та Бєлгородської областей, що входять до складу єврорегіону «Слобожанщина». За результатами дослідження, підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості територій у межах єврорегіону «Слобожанщина» можна досягти завдяки реалізації спільних інвестиційних проектів у сфері переробної промисловості. Взаємовигідна співпраця та досягнення потужного ефекту синергізму стане запорукою економічного розвитку та добробуту країн.
Перелік використаних джерел:
Про Концепцію міжрегіонального та прикордонного співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав: Рішення Ради голів урядів Співдружності Незалежних Держав вiд 15.09.2004 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi? nreg=997_826
Внукова Н. М. Кластерні ініціативи транскордонного співробітництва у забезпеченні конкурентоспроможності єворегіонів / Н. М. Внукова. − К.: ВД «ОРАНТА», 2007. − С. 26-28.
Коваленко В. С. Визначення напрямів міжрегіонального та прикордонного співробітництва України / В. С. Коваленко, О. А. Жидков, А. О. Завертиленко, Тренінг: аналітичні результати (магістерські програми: “Фінансовий менеджмент”, “Менеджмент фінансових послуг”) / За заг. ред. д. е. н., проф. Внукової Н. М. − Х.: АдвА, 2011. − С. 32 – 37.
Макуха С. А. Фондова складова співпраці України з країнами СНД / С. А. Макуха, В. М. Кісільова, О. І. Протиняк // Тренінг: аналітичні результати (магістерські програми: “Фінансовий менеджмент”, “Менеджмент фінансових послуг”) / За заг. ред. д. е. н., проф. Внукової Н. М. − Х.: АдвА, 2011. − С. 41 – 45.
Чучіна І. М. Інноваційно-інвестиційна політика України в умовах ринкової економіки / І. М. Чучіна, М. Ю. Приз [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vkdpu/2010_2_1/165.pdf
Офіційний сайт виконавчого комітету СНД [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.cis.minsk.by
Офіційний сайт Головного управління статистики у Харківській області [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://uprstat.kharkov.ukrtel.net
Офіційний сайт Територіального органу Федеральної служби державної статистики у Бєлгородській області [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://belg.gks.ru/default.aspx
|