|
|
Скачати 1.29 Mb.
|
Лекція 10. Економічні зв’язки України з Європою, Північною Америкою та іншими регіонами світу
1.Європейський вектор зовнішньоекономічних зв’язків України. У зовнішньоекономічній політиці України ще з початку незалежного розвитку визнано, що пріоритетом є європейська орієнтація. З 1998 року європейський вибір України проголошено на державному рівні, тоді ж і було визнано, що стратегічна ціль України – європейська інтеграція, тобто приєднання в майбутньому (тоді сподівалися, що не в такому вже й далекому) до Європейського Союзу. Показово, що в 1998 році навіть Міністерство економіки назвали «Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України». Основними документами, які закріплювали питання економічної взаємодії України з країнами ЄС, є такі:
Після закінчення терміну дії двох з названих першими угод між ЄС і Україною почалися інтенсивні переговори щодо підготовки нової посиленої угоди про співпрацю, яка пізніше дістала назву Угоди про асоціацію. Цією Угодою Україна діставала б прав і обов’язків важливого партнера ЄС. Складовою частиною Угоди про асоціацію є дуже важлива для українських експортерів Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Зауважу лише, що заради підписання цієї угоди Україна так наполегливо домагалася членства у СОТ. Проте очікуваного у 2011 році підписання названої угоди не відбулося, головним чином через те, що ЄС не задоволений політичним режимом в Україні, зокрема, порушеннями демократії та законності. В кінці березня 2012 р. у Брюсселі, столиці ЄС, було парафовано (initialled) Угоду про асоціацію. З цього приводу британський журнал “The Economist” написав: On 30th March they initialled an "Association Agreement". That does not mean they signed it. Eh? In diplo-speak, to "initial" is a technical act implying approval of the contents of the document. The agreement, all 1,200 pages of it, is hardly bedtime reading, but it would at least provide a new framework for EU-Ukrainian relations. It would require Ukraine to partly adopt EU legislation (the acquis communautaire), and would significantly deepen trade relations. No one is speaking of EU membership for Ukraine. But the agreement is still a landmark in the country's European integration. At least, say some, it should help distance Ukraine from Russia, which is carrying out its own experiments in "Eurasian" integration. Still, the "initialling" is little more than a tuft of grass on the barren steppe of EU-Ukrainian relations. Plans to sign the agreement at an EU-Ukraine summit last December dissipated after Yulia Tymoshenko, the opposition politician, was imprisoned for abuse of office during her time as prime minister. The EU saw the move as politically motivated. There are tests on both sides. Ukraine wants the EU to liberalise its visa regime and become more welcoming to Ukrainian citizens. The EU wants Ukraine’s October elections to be democratic. Neither side has much leverage over the other, or hope of success. З цього короткого уривку зрозуміло, що до підписання Угоди про асоціацію ще пройде чимало часу, і що не економічні, а політичні мотиви лежать в основі справедливих вимог Європейського Союзу. У той же час ЄС прагне дистаціювати Україну від Росії та Євразійської інтеграції. Інше джерело, а саме Міжнародний фонд відродження, у своєму звіті за 2011 рік зазначає: 2011 року в центрі суспільної уваги була криза у відносинах між Україною та ЄС, викликана погіршенням стану демократії та верховенства права в Україні. Це поставило під питання перспективу підписання та ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, чотирирічні переговори щодо якої було успішно завершено. Фонд в цілому та його Європейська програма активно сприяли консолідації громадськості щодо цього питання. Громадські організації України висловилися за якнайшвидше парафування й оприлюднення тексту Угоди, щоб українське суспільство могло ознайомитися з її перевагами. Водночас громадські організації закликали українську владу гарантувати реалізацію своїх євроінтеграційних зобов’язань щодо верховенства права та незалежності судочинства, створити належні умови для діяльності опозиції, а також забезпечити чесні й вільні вибори. Безпрецедентною подією став Форум громадянського суспільства «Саміт Україна — ЄС 2011: громадський вимір» 19 грудня 2011 року за участю Президента Європейської Ради Германа ван Ромпея та Президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Барозу. Цей захід організувала Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства за підтримки Європейської програми. Сам факт його проведення став чітким сигналом про визнання українського громадянського суспільства важливим партнером для ЄС. Під час виступу на Форумі Герман ван Ромпей підкреслив, що активне й організоване громадянське суспільство принципово важливе для повноцінної та стабільної демократії європейського зразка. За словами Жозе Мануеля Барозу, відкритий громадський моніторинг і надалі буде надійним інструментом для ЄС у процесі оцінки реформ в Україні. Інструментом такого моніторингу є Індекс Європейської інтеграції країн Східного Партнерства. Це дослідження, яке ініціювала програма, щорічно оцінює процеси європейської інтеграції в Україні, Молдові, Білорусі, Грузії, Вірменії й Азербайджані. Порівняння досягнень цих країн допомагатиме інституціям ЄС запроваджувати оголошений європейцями принцип «більше за більше» (більше підтримки й залучення у відповідь на здійснення реформ). Наприкінці року було оприлюднено дані пілотного видання Індексу. Результати свідчать: Україна, яка колись вважалася флагманом Європейської політики сусідства, нині за багатьма показниками поступається Молдові та Грузії. Незважаючи на відносну розвиненість зв’язків із ЄС, Україні не вдалося досягнути значних результатів у наближенні до стандартів Євросоюзу. Про це ж свідчать і дані незалежного моніторингу виконання Порядку денного асоціації Україна — ЄС (ПДА), який здійснював Консорціум провідних українських аналітичних центрів. Більшість пріоритетів (70 із 78), які передбачав ПДА на 2011—2012 роки, нині перебувають у стадії виконання. Суттєвого прогресу досягнуто лише щодо близько 20 пріоритетів — переважно в безпековій, економічній, торгівельній сферах та в контексті візової лібералізації. Загалом українська сторона реалізує пріоритети ПДА вкрай нерівномірно. Важливим успіхом України стала досягнута наприкінці 2011 року принципова домовленість про внесення змін до чинної Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС. Уже цього року має бути збільшено частку багаторазових довгострокових віз і розширено список пільгових категорій для отримання безкоштовних віз (серед інших там мають бути і представники громадських організацій). Значною мірою цей успіх став можливим завдяки багаторічному моніторингу та громадському лобіюванню з боку підтриманої Фондом ініціативи «Європа без бар’єрів». Значення Європи як економічного партнера для України випливає з таких основних причин:
На даний час країни Європи займають меншу частку, ніж СНД, у зовнішній торгівлі України, і сальдо торгового обороту з ними також негативне. Дуже великим недоліком є те, що експортує Україна до країн Європи сировинну продукцію з малою доданою вартістю, тобто недорогоцінні метали і вироби з них, текстильні вироби, напівфабрикати, азотні добрива, металомісткі машини й обладнання. Імпортує ж машини й обладнання, транспортні засоби, фармпрепарати, товари народного споживання, тобто готову продукцію, яка коштує дорого. Головними партнерами України з країн Європи є Німеччина, Італія, Польща, Велика Британія, Франція, Угорщина, Чехія. Найбільший експорт з України спрямовується в Італію (3 млрд.дол.), Польщу (2,8), Німеччину (1,8), Угорщину (1,3 млрд.дол). Найбільший імпорт надходить з Німеччини (майже 7 млрд.дол.), Польщі (3,2), Італії (2 млрд.дол.). Значна частка Європи в українській торгівлі послугами: 22 % в їх експорті і аж 44 % в імпорті. Необхідно підкреслити, що у 2011 - 2012 рр. сам Євросоюз упритул зіткнувся з економічною кризою, насамперед, з кризою борговою, яка найбільше проявилася в Португалії, Іспанії, Греції, Ірландії. Для покращення економічної ситуації уряди в європейських країнах вдаються до вкрай непопулярних заходів: скорочення зарплат, соціальних виплат тощо, а це, у свою чергу, настроює місцевих жителів проти зарубіжних заробітчан, у тому числі українців. Для покращення торговельних стосунків з європейськими країнами Україна уклала і ратифікувала договір про створення зони вільної торгівлі з країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), тобто Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією та Швейцарією. Усі ці країни не належать до Європейського Союзу. Україна має з ними велике негативне сальдо, але зона вільної торгівлі, яка буде запроваджувати зниження митних ставок поступово, може дати для нашої країни позитивний економічний ефект від полегшення доступу наших товарів на їх ринок.
До цих країн належать США, Канада і Мексика, які утворюють Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement – NAFTA). Частка країн цього інтеграційного об’єднання у зовнішній торгівлі та інвестиціях в Україну незрівнянно менша у порівнянні з країнами Європи чи СНД. Проте вони, особливо США, мають велику політичну вагу у світі, і утвердження на їх ринках важливе для підняття міжнародного авторитету України. Важливим чинником співпраці є наявність у США та Канаді великої української діаспори, що дозволяє сподіватися на певне лобіювання інтересів нашої країни. Проте загальна величина товарообігу зі США, Канадою й Мексикою дуже мала. За 2011 рік експорт України до США склав 1114 млн.дол., імпорт звідти 2591 млн.дол, експорт до Мексики 352 млн.дол., імпорт з Мексики 96 млн.дол., експорт до Канади 122 млн.дол, імпорт з Канади 208 млн.дол. Як басимо, з Мексикою ми маємо позитивне сальдо, а з Канадою та США різко негативне. Мало товарів, які можуть пробитися на вельми примхливий і перенасичений ринок цих країн. Основний експорт до країн НАФТА – металургійна продукція, деякі харчові товари, добрива, текстильна продукція. Імпортуємо звідти машини, обладнання, продукти хімічної промисловості, лікарські засоби, каву, харчові продукти та інше. Важливим моментом співпраці з США є науково-технічна кооперація в галузях освоєння космічного простору, металознавства, медицини. Також працює ряд грантів та програм допомоги Україні, які мають переважно гуманітарний та просвітницький характер. Серед них варто назвати програму «Інтернет для читачів публічних бібліотек» (LEAP), на яку було виділено 1,5 млн. дол., у результаті в українських публічних бібліотеках створено 147 інтернет-центрів, посольство США в Україні фінансує програму «Вікно в Америку», яка знайомить українських громадян з новинами США. Уряд США постійно оголошує конкурси на здобуття грантів і програм для навчання в США студентів, магістрантів, стажування викладачів. Студенти нашого факультету постійно беруть участь у прогpамі “Work & Trawel”, яка дозволяє попрацювати в США у час літніх канікул, оволодіти мовою та навичками праці. Проте ця програма здійснюється не за кошти приймаючої сторони, а за власні кошти учасника.
Для української зовнішньоекономічної політики дуже важливо не нехтувати можливостями взаємовигідних економічних зв’язків з країнами, що розвиваються. Як відомо, до таких належать більшість країн Азії, Африки, Латинської Америки, Океанії. Позитивними сторонами торгівлі та інших видів зв’язків з країнами, що розвиваються, є такі:
Звичайно, існують і певні труднощі в завоюванні і утриманні ринків цих держав. До таких труднощів належать:
Найголовнішими торговими партнерами України серед країн, що розвиваються, є країни Азії. Азія – не тільки найбільша й найзаселеніша частина світу, країни Азії відрізняються великою різноманітністю природи, економіки, загалом цивілізацій. Тут знаходяться такі найбільші за населенням країни світу як Китай та Індія, найбагатші нафтогазовими ресурсами арабські країни навколо Перської затоки, віддалені й малоосвоєні регіони Центральної Азії, густозаселені острівні країни як Філіппіни та Індонезія. Країни Азії можуть бути зацікавлені в українському продовольстві, адже населення багатьох з них збільшується і стає багатшим; у послугах з освоєння родовищ корисних копалин; у постачанні озброєнь і військової техніки, а також металу і транспортних засобів. Нарешті, Україна має багатий досвід навчання і підготовки кадрів для азійських країн: В’єтнаму, Лівану, Сирії, Туреччини, Індії, Пакистану, Афганістану і багатьох інших. |
| ЛЕКЦІЯ ТЕМА : елементИ V А групи Загальна характеристика атомів елементів V А групи. Нітроген, Фосфор та Арсен, поширення їх у природі. Загальна характеристика простих... |
Скандинавські країни: загальна характеристика (історія, культура,... Чеська Республіка: загальна характеристика (історія, культура, економіка, суспільство, політична система) |
| ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ЕКОНОМІЧНИМ КОЛИВАННЯМ ТА ДОВГОСТРОКОВИМ ЕКОНОМІЧНИМС РОСТОМ України за часи незалежності, структурою її внутрішнього споживання та позицією в глобальному економічному середовищі |
Лекція за змістовним модулем 1: «Загальна характеристика бухгалтерського... Змістовний модуль Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод |
| Лекція 3 Облік нематеріальних активів Загальна характеристика рахунків 12 "Нематеріальні активи", 19 "Гудвіл при придбанні" |
Тема: Загальна характеристика клімату України України,(видавництво «Картографія»), електронний атлас України(ЗАТ «Інститут передових технологій»), комп`ютери, зошит |
| Лекція 10. Криміналізація економіки як системна загроза розвитку суспільства Тіньова економіка – економічна діяльність, прихована від державного обліку та контролю |
Лекція 10. Криміналізація економіки як системна загроза розвитку суспільства Тіньова економіка – економічна діяльність, прихована від державного обліку та контролю |
| Екзаменаційні питання з предмету Економіка, організація та планування... Конституція України: державне забезпечення соціальної спрямованості економіки. Головні цілі соціально-орієнтованої економіки |
Екзаменаційні питання з предмету Економіка, організація прогнозування... Конституція України: державне забезпечення соціальної спрямованості економіки. Головні цілі соціально-орієнтованої економіки |