|
Скачати 3.68 Mb.
|
Теми рефератів
Тести 1. Терміни ІНКОТЕРМС групи Е:
2. Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається:
3. Зовнішньоекономічний договір може бути складений:
4. Терміни ІНКОТЕРМС групи F:
5. Терміни ІНКОТЕРМС групи С:
6. Ліцензування імпорту товарів запроваджується в Україні:
7. Терміни ІНКОТЕРМС групи D:
8. Ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні:
Література: 1–7, 26, 29, 30, 37, 62. Тема 3. Облік валютно-фінансових операцій у зовнішньоекономічній діяльності При вивченні цієї теми студенти повинні:
Ключові терміни: операції з валютними цінностями, операції в іноземній валюті, іноземна валюта, вільноконвертована валюта, валюта з обмеженою конвертацією, монетарні статті, немонетарні статті. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань
1. Іноземна валюта та інші активи, виражені в іноземній валюті, – особливості обліку на рахунках бухгалтерського обліку У ЗЕД розрізняють близькі за значенням поняття «операції з валютними цінностями» та «операції в іноземній валюті». Операції з валютними цінностями – це такі операції, об’єктом яких виступає іноземна валюта у вигляді американського долара, німецької марки, японської ієни тощо. Операції в іноземній валюті – господарські операції, вартість яких виражена в іноземній валюті, або господарські операції, що потребують розрахунків в іноземній валюті. Згідно з Декретом КМУ № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. (ст. 1) до валютних цінностей відносяться:
Кожна країна світу має національну грошову одиницю, якій присвоєно цифровий та літерний код. Національні банки відповідних країн розробляють і затверджують Класифікатори іноземних валют, що регулюють режим застосування кожної валюти і поділяють її на ступені конвертованості. Відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів України іноземна валюта поділяється на 3 групи: 1. Вільно конвертовані валюти держав, які ратифікували статтю 8 Статуту МВФ, що без обмежень обмінюються на інші види валют і широко використовуються для здійснення платежів при міжнародних операціях та подаються на головних валютних ринках світу, курси яких розраховуються Національним банком України. 2. Валюти держав обмеженої конвертації, які ратифікували статтю 8 Статуту МВФ, але такі валюти не використовуються широко для здійснення платежів при міжнародних операціях та не продаються на головних валютних ринках світу. Курси ряду валют цієї групи розраховуються Національним банком України. 3. Неконвертовані валюти, курси встановлюються Національним банком України лише за окремими валютами. Операції з іноземною валютою можна поділити на поточні і пов’язані з рухом капіталу. До першої групи належать операції з розрахунків за експортно-імпортними операціями, одержання короткострокових кредитів, переведення в Україну дивідендів, відсотків, переказів неторговельного характеру. До другої групи належать прямі інвестиції, портфельні інвестиції. У світовій торгівлі роль основної валюти виконує долар США, за допомогою якого здійснюється велика частина міжнародних розрахунків, фіксуються світові ціни на багато товарів, сировину, паливо, значну частину готових виробів, а також тарифів на різні види послуг. Крім того, у міжнародних розрахунках використовуються особливі рахункові одиниці ЕКЮ, СПЗ, ЄВРО. Грошову одиницю ЕКЮ запроваджено 1979 р. як центральний елемент Європейської монетарної системи з метою підтримки механізму обмінних курсів. У її основу покладено зважений кошик валют. Від 1 січня 1999 року запроваджено євро за курсом 1 екю = 1 євро. Готівковий обіг євро – від 1 січня 2002 року. Назву «євро» було узгоджено 15–16 грудня 1995 року на Мадридському саміті. Спеціальне право запозичення (СПЗ) (англ. special drawing right, SDR) – резервний та платіжний засіб, що емітується Міжнародним Валютним Фондом (МВФ). Існує лише у безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках. СПЗ було створено МВФ в 1969 році, для підтримки Бретон-Вудської системи обмінного курсу. Основна мета створення: подолання парадоксу Тріффіна в межах Бретон-Вудскої валютної системи – протиріччя між міжнародним характером використання і національною природою валют. Країні, що брала участь у цій системі потрібні були офіційні резерви – урядові або центральні банківські капіталовкладення у формі золота і загальноприйнятих іноземних валют, які могли б бути використані, щоб донести чисту валюту на міжнародний валютний ринок, з метою збереження його обмінного курсу. Світовий попит на два ключові резервні активи – золото і долар США – довели неадекватність світового торгового та фінансового розвитку, що мали місце в той час. Таким чином, світова спільнота вирішила створити резервні активи під протекцією МВФ. SDR має ISO 4217 код валюти XDR. Проте, лише через декілька років Бретон-Вудська система зруйнувалась і головні валюти перейшли до режиму плаваючого обмінного курсу. На додаток, ріст на світових ринках капіталу полегшив процес надання позик кредитоспроможними урядами. Сьогодні SDR має обмежену сферу використання таку, як резервний актив, також їх головна функція – служити як розрахункова грошова одиниця МВФ і деяких інших міжнародних організацій. SDR є ані валютою, ані вимогою на МВФ. Це, швидше, потенційна вимога на взаємокорисних валютах членів МВФ. Власники SDR можуть одержати ці валюти в обмін на їхні SDR двома шляхами:
Ціна SDR була початково визначена на рівні 0,888671 грамів високоякісного золота, що, в свою чергу, мало доларовий еквівалент. Після падіння системи Bretton Woods в 1973 SDR було перевизначене як споживчий кошик валют, що сьогодні складається з Євро, Японської ієни, Фунт стерлінгів і Долара США. Вартість долара США МВФ щодня публікується на вебсайті МВФ. Вона розраховується як сума певних кількостей чотирьох валют, оцінених у доларах США, на підставі валютних курсів, що котируються щодня опівдні на Лондонській біржі. Склад кошика переглядається кожних п’ять років, щоб переконатись що він відображає відносні значення валют у світовій торговій та фінансовій системах. На нещодавньому перегляді, що відбувся в листопаді 2005, вага валют в кошику SDR була виправлена і базувалась на обсягах експорту товарів та наданих послуг і кількості резервів, визначених у відповідних валютах, яких дотримувались інші члени МВФ. Ці зміни вступили в дію 1 січня 2006 р. Наступний огляд Виконавчим Правлінням матиме місце в 2010 р. МВФ розподіляє SDR для членів пропорційно до їх квот МВФ. Таке розміщення забезпечує кожного члена дешевим активом, на який відсотки ані отримуються, ані сплачуються. Проте, якщо піднесення капіталовкладень SDR члена вище його розміщення, то заробляються відсотки на надлишку; в іншому випадку, якщо спостерігається ситуація, що SDR утримується менше, ніж розміщено, то сплачуються відсотки на дефіциті. Предмети Угоди також дозволяють анулювання спеціальних Прав запозичення, але ця умова ніколи не була використана. МВФ не може розподілити SDR для себе. У процесі досягнення основної мети бухгалтерського обліку необхідно реалізувати такі завдання обліку іноземної валюти:
Порядок відображення операцій в іноземній валюті в бухгалтерському обліку визначений нормами П(С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Згідно з П(С) БО 21 операція в іноземній валюті – це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка спричиняє проведення розрахунків в іноземній валюті. Одним з основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, який спричиняє особливий порядок обліку операцій в іноземній валюті, є принцип єдиного грошового вимірника. Принцип єдиного грошового вимірника – це принцип, згідно з яким вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій здійснюється в єдиній грошовій одиниці – гривні. Принцип єдиного грошового вимірника обумовлює перерахунок всіх операцій, відображених в іноземній валюті, в єдиний грошовий вимірник – гривню. Для перерахунку використовується валютний курс, встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Коли підприємство здійснює яку-небудь операцію в іноземній валюті, виникає необхідність первинного визнання активів, зобов’язань, доходів та витрат. Первинне визнання валютної операції здійснюється на дату:
У момент первинного визнання операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку у гривнях шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу, що діяв на дату здійснення операції. Згодом валютний курс змінюється, що вимагає відповідного відображення статей балансу в іноземній валюті. Статті балансу згідно з нормами П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» підрозділяються наступним чином (рис. 3.1): Рис. 3.1. Класифікація статей балансу Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов’язання, які будуть одержані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. До монетарних статей відносяться: 1. Активи:
2. Власний капітал:
3. Позиковий капітал:
Монетарні статті при зміні валютного курсу підлягають перерахунку, оскільки вартість грошових коштів в іноземній валюті при зміні валютного курсу теж змінюється. Перерахунок монетарних статей проводять у таких випадках (рис. 3.2): Немонетарні статті – всі інші статті, які відображають активи чи зобов’язання, які не будуть сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів. Рис. 3.2. Випадки перерахунку монетарних статей До немонетарних статей слід віднести: 1. Активи:
2. Власний капітал:
3. Позиковий капітал:
Немонетарні статті відображаються на дату складання фінансової звітності за історичною або справедливою собівартістю, по якій вони зараховані на баланс на дату визнання (здійснення операції) і при зміні валютного курсу перерахунку не підлягають. Спеціальні правила діють відносно відображення авансів: 1. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам в рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів і т. п.) і отримання робіт і послуг, при включенні у вартість цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу. 2. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб в рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду, перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу. Правила бухгалтерського обліку полягають в тому, щоб не зависити активи й доходи, тому дебіторська заборгованість, що виникла внаслідок сплати авансу, не повинна збільшуватися при зростанні курсу національної валюти і знижуватися при зменшенні. Підприємство одержить той же матеріальний або нематеріальний об’єкт незалежно від курсу, і врахований він буде за вартістю валюти на дату її отримання, а не на дату оформлення вантажної митної декларації. Те ж правило застосовується також для визнання доходів по операціях в іноземній валюті. Тобто доходи визнаються в сумі одержаного авансу за курсом на дату його отримання, а не на дату оформлення експортної вантажної митної декларації або підписання акта про виконання робіт (надання послуг). |
КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5 |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З дисципліни: Принципи і методи аналізу художнього твору Спеціальність Враховується знання студентів, набуті при вивченні курсів "Вступ до літературознавства", "Вступ до мовознавства" та ін. Безсумнівний... |
Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів... Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації... |
Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
План Вступ Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення... У найбільш загальному значенні під міжнародно-правовою відповідальністю у даній галузі розуміють настання негативних наслідків для... |
З УЧНЯМИ ВСТУП |
1 Вступ ( 1 година) |