|
|
Скачати 71.93 Kb.
|
| Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу життя дитини, вступ його у світ знань, нових прав і обов'язків, складних і різноманітних відносин з дорослими й однолітками. Хочу почати свій виступ такими словами відомого педагога В.О.Сухомлинського: «Якомога менше викликів до школи батьків для моральних нотацій, для залякування дітей, для попереджень про небезпеку – і якомога більше такого спілкування, що приносить радість.» Відповідно до Державної Програми "Освіта” (Україна ХХІ ст.) затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. №896 на етапі раннього родинного виховання батьки, як перші педагоги, покликані створити умови для повноцінного фізичного та психічного становлення особистості, забезпечити дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, сформувати активне, зацікавлене ставлення до навколишнього світу. Сім'я несе повну відповідальність за розвиток, виховання і навчання своїх дітей. Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи. Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямах: колективно та індивідуально. "Основна мета реформованого виховання і навчання – самостійна і творча особистість, що вже в школі може максимально розкрити свої здібності". Однак не можна забувати, що виховання починається в родині. Як пише великий педагог В. Сухомлинський: "У родині закладаються корені, з яких виростають потім і квіти, і плоди. На моральному здоров'ї родини будується педагогічна мудрість школи". Важливість взаємин школи і родини акцентується у всіх документах і методичних виданнях, призначених для школи (у загальних програмах, у законі освіти і т.д.), а також у працях відомих педагогів. Школа у виховному відношенні повинна бути не чим іншим, як охоронницею сімейного вогнища. У такий спосіб учитель повинний бути довіреною і надійною особистістю, і свою виховну діяльність погодити із сімейним вихованням, що батьки дають своїм дітям. Яка ж мета виховної роботи? Це надання батькам допомоги в розвитку гармонічно розвинутої особистості та успішності дитини в школі. Форми та методи роботи з батьками повинні бути спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії школи та родини, на посилення їх виховного потенціалу. Можна виділити такі методи роботи, які використовуються вчителями нашої школи: спостереження, бесіда, тестування, анкетування. Значне місце в системі роботи класного керівника з батьками учнів приділяється психолого-педагогічній освіті. Напрями спільної діяльності педагогів і батьків: - інформаційна; - виховно-розвивальна; - формуюча; - охоронно-оздоровча; - контролююча; - побутова. У практиці склалися найбільш раціональні її форми: загальні і класні збори батьків, колективні і індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції, відвідування сімей учнів, оформлення різних за формою і змістом текстових матеріалів, фотомонтажі, виставки робіт учнів. Батьки залучаються до участі в організації навчально-виховного процесу: виступи перед батьками і дітьми, підготовка і участь в проведенні позакласної і позашкільної роботи з учнями, КТС, екскурсійні поїздки, господарська допомога. Задачі взаємодії: - формування активної педагогічної позиції батьків; - озброєння батьків педагогічними знаннями й уміннями; - активна участь батьків у вихованні дітей. Основні етапи роботи школи з батьками 1. Робота з батьками учнів початкової школи. 2. Робота з батьками учнів 5-х класів (адаптація переходу в основну школу). 3. Робота з батьками учнів основної школи (6-8-і класи). 4. Робота з батьками учнів старших і випускних класів. Отже, школа і родина повинні бути взаємозалежні. У початкових класах зв'язок школи з родиною (батьками) здійснює вчитель. Спільна робота вчителя-вихователя і батьків починається на першому році навчання дітей у школі. Для дитини, що вперше переступила поріг школи, співдружність вчителя і батьків – одне з найважливіших умов його цілісного розвитку, тому що особистість школяра не може формуватися тільки в школі і тільки в родині. Він виховується одночасно й у школі, і в родині. Організація взаємодії школи та родини припускає: - вивчення родини з метою виявлення її можливостей з виховання своїх дітей і дітей класу; - згрупування родин за принципом наявності в них морального потенціалу й можливості впливати на свою дитину, дітей класу; - аналіз проміжних і кінцевих результатів їхньої спільної виховної діяльності. Сучасна школа знає, що зв'язок школи і родини не повинний мати тільки один напрямок як у старі часи, коли ініціативу вказувала школа, наказуючи батькам і учням. Зараз учителі не можуть обійтися без допомоги батьків, без різноманітного співробітництва на різних рівнях. Щороку першого вересня разом з тисячами першокласників подумки сідають за парти їхні батьки, вихователі і вчителі. Дорослі тримають своєрідний іспит – саме зараз, за шкільним порогом виявлять себе плоди їхньої виховної роботи. Вчителі нашої школи помітили, що батьки першокласників мало готують дітей до школи, тому освіту ми почали з батьків п'яти-шестирічних дітей. І все-таки, спостереження показали, що на початку навчального року приблизно 26,2% дітей не готові до навчання в школі, після двох місяців навчання – 7,8%, а наприкінці навчального року – 4,1%. (Ці дані особливо характерні для дітей шестирічного віку). Педагогам (особливо класним керівникам) важливо дотримуватись таких правил: - Батьки та діти не повинні почувати себе об'єктами вивчення. - Робота з батьками повинна бути цілеспрямованою, планомірною й систематичною. - Методи цієї роботи повинні бути взаємозалежні з методами виховання дітей. - Психолого-педагогічні методи повинні бути різноманітні, застосовуватись у комплексі. При вивченні родини школяра педагог насамперед звертає увагу на такі дані: Загальні відомості про батьків, інших членів родини, житлові умови, матеріальну забезпеченість. Інтерес до справ школи. Загальні відомості про дітей (вік, інтереси, рівень вихованості). Виховні можливості родини (рівень педагогічної культури батьків). ЗМІСТ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ Зміст роботи школи з батьками полягає в такому: підвищення психолого-педагогічних знань батьків (лекції, семінари, індивідуальні консультації, практикуми); залучення батьків у навчально-виховний процес (батьківські збори, спільні творчі справи, допомога у зміцненні матеріально-технічної бази); участь батьків в управлінні школою (рада школи, батьківські комітети). Отже: і батьки потрібні школі і вона потрібна сьогодні родині. Вчитель є єднальною ланкою між школою і родинами учнів. Спілкування з батьками своїх учнів вчителю необхідно, тому що без цього він виявляється позбавленим дуже важливої інформації. У педагогів і родини загальні цілі. Без їхньої взаємодії життя дитини стає бідніше. Школа дає дитині наукові знання і виховує в нього свідоме відношення до дійсності. Родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує уміння переживати за іншу людину, почувати його стан. Для гармонійного розвитку особистості необхідно і те й інше. Університет педагогічних знань (така форма допомагає озброїти батьків основами педагогічної культури, познайомити з актуальними питаннями виховання дітей). Лекція (форма, що докладно розкриває сутність тієї чи іншої проблеми виховання. Головне в лекції - аналіз явищ, ситуацій). Конференція (передбачає розширення, поглиблення й закріплення знань про виховання дітей). Відмінною рисою конференції є те, що вона приймає визначені рішення або намічає заходи щодо заявленої проблеми. Практикум (форма вироблення в батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного розширення виникаючих педагогічних ситуацій, тренування педагогічного мислення батьків). Відкритий урок (мета - ознайомлення батьків з новими програмами з предмета, методикою викладання, вимогами вчителя. Такі уроки дозволяють уникнути багатьох конфліктів, викликаних незнанням і нерозумінням батьками специфіки навчальної діяльності). Індивідуальні тематичні консультації (обмін інформацією, що дає реальне уявлення про шкільні справи та поведінку дитини, її проблеми). Загальношкільні батьківські збори - проводяться двічі на рік. Мета - знайомство з нормативно-правовими документами про школу, основними напрямами, задачами, підсумками роботи. Класні батьківські збори - проводяться чотири-п'ять разів на рік. Мета - обговорення задач навчально-виховної роботи класу, планування виховної роботи, визначення шляхів тісного співробітництва родини та школи, розгляд актуальних педагогічних проблем. Звичайно батьки, що приходять до школи поділяються на дві групи: Ті, котрі знають, що їхня дитина в школі оцінюється позитивно, вони чекають похвали. Ті, котрі знають про труднощі у дітей, але бояться про це говорити, уникають вчителя, і не знають, як допомогти дитині. Такі батьки віддають перевагу взагалі не ходити до школи, обмежитися лише телефонними розмовами, або приходити до школи лише по виклику вчителя. Часто їх лякають і можливі докори з боку інших батьків. На цю групу батьків вчитель повинний звернути особливу увагу. Для батьків учнів початкових класів характерний більш високий рівень виховної активності і потреби у взаємодії зі школою. Вони часто приходять у школу, цікавляться своїми дітьми. І ці інтереси вчитель зобов'язаний задовольняти і давати батькам більше інформації, ніж їх цікавить. Можна виділити наступні важливі аспекти спілкування вчителя з батьками в початкових класах: - Починати розмову не з проблем дітей, а з загальних приємних питань, не поспішати вирішувати проблеми; - Показувати увагу батькам, цікавитися їхньою роботою, домом; - Обговорити емоції, що виникають через школу, вчителів, дітей; - Уважно слухати і сприймати те, що говорять батьки, не критикувати їхню думку, а намагатися зрозуміти, що дозволяє їм так думати; - Домовитися про загальні цілі і на батьківських зборах говорити про те, що важливо усім; - Приділяти стільки часу, скільки потрібно; - Мотивувати аргументи тим, що те про що ви говорите важливо усім і більшість вас підтримують; - Інформувати батьків особисто, за допомогою листів або індивідуальних бесід. Інформацію, призначену для батьків, не передавати через дітей або інших людей. Основні напрямки реформи загальноосвітньої школи орієнтують педагогів на посилення допомоги родині і підняття її відповідальності за виховання підростаючого покоління, на широке залучення батьків у виховну роботу з учнями. |
|
1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка Здоров'я — найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім'ї і виховання... |
Економічне виховання в дитячому садку Сформувати у малят навички, необхідні для успішного навчання – це також є частиною роботи вихователя, щоб через «моделювання життя»... |
|
Показники оцінки ефективності виконання Програми захисту прав дітей... Підтримка дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених, багатодітних сімей, дітей-інвалідів,... |
НАКАЗ «Про вивчення курсів духовно-морального виховання у 2013/2014 навчальному році» та для забезпечення виконання програми дослідно-експериментальної... |
|
Урок з «Громадянської освіти» у 4 класі Тема: Взаємні обов’язки батьків... Сім’я – це маленька складова частинка великої держави. Від добробуту в родині та взаємин між членами сім’ї залежить добробут і спокій... |
ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Сутність і структура суспільного виробництва. Фактори виробництва. Взаємодія і розвиток факторів виробництва |
|
Творча лабораторія для батьків Завдання: продовжити роботу з об’єднання зусиль родини та школи, координування їх дій щодо підвищення інформаційної та комунікативної... |
Пріоритетні завдання виховання Мета виховання у кожному суспільстві залежить від багатьох факторів і обставин: суспільний розвиток, політичний режим, рівень демократії,... |
|
Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей... Відповідно до рішень Колегії Міністерства освіти і науки України від 26. 03. 2015 протокол №3/5-2 "Про Концепцію національно-патріотичного... |
«Сучасні оздоровчі технології фізичного виховання» РОЗДІЛ І. Фізичне виховання як один із головних напрямів фізичної культури |