|
|
Скачати 233.88 Kb.
|
|
Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів електронної комунікації (ЕК) Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації (ЕК) й управляються віртуальною реальністю, співрозмовниками й нашим оточенням. Цільова аудиторія: Студенти останнього року програми бакалаврату і студенти-магістри, які навчаються різних соціальних дисциплін, а також професіональних дисциплін соціального напрямку, як-от ґендерні студії, зв’язки з громадскістю (ПР), політичні науки, психологія, соціологія, державне управління, менеджмент, управління підприємством, жіночі студії тощо. Попередніх умов немає. Академічні цілі: Цей курс вивчає ЕК і ґендер, припускаючи що ґендер є соціальним і культурним конструктом. Це дослідження спрямоване на зрозуміння способів, у які ЕК, як специфічне й не ґендернонейтральне середовище, впливає на конструкти ґендера та ґендерної ідентичності. Ми розглянемо декілька теоретичних підходів до визначення зв’язків між ґендером та ЕК, звертаючи увагу на різноманітні формати використання Інтернета і ґендерні упередження у роподілі Інтернет ресурсів: вдома, на робочому місці, у медіа та у приватному житті. Ми також подивимося на дані, одержані у поточних дослідженнях з проблем ґендера та ЕК й обговоримо їхні значення. Особливу увагу ми приділемо зв’язку між е-мовою (електронною мовою), комунікацією й ґендером. Таким чином, у модулі зосереджується увага на питаннях ґендера, комунікації та е-мови (електронної мови), значною мірою на основі аналізу українсько- й російськомовних Інтернет сторінок; але завжди проводитимуться паралелі із іншими сайтами, особливо англомовними. Модуль можна розділити приблизно на дві частни: у першій аналізується як чоловіки та жінки зображуються в ЕК; у другій буде розглянено способи, в які чоловіки й жінки спілкуються у кіберсуспільстві, і яким чином мова стає чинником формування їхньої ідентичності. У модулі фемінінність і маскулінність вивчаються як дискурсивні конструкти. Ми також розглянемо результати поточних досліджень з проблем ґендера й ЕК з точки зору різних культур та обговоримо їхні значення. Опис модуля: Задуманий як курс вищого рівня і додатковий до інших курсів з ґендерних питань, Інтернет студій або курсу з ґендера й комунікації рівня програм бакалаврата або магістеріума, цей модуль зосереджує увагу на інтерактивних взаємозв’язках між ґендром і комунікацією в сучасній віртуальній реальності. Це означає три пріоритети в нашому класі. По-перше, ми вивчимо численні способи, у які ґендер створює й увічнює ґендерні ролі у кіберсуспільстві, медіа та суспільстві взагалі. По-друге, ми розглянемо як ми реалізуємо соціально утворені ґендерні відмінності у громадському та особистому житті, і як це впливає на успіх, задоволення й почуття власної гідності. По-третє, і це є, мабуть, найголовнішим, ми спробуємо поєднати теорію й дослідження із особистим життям. Випадки у житті студентів, їхні думки, питання та ідеї є головною частиною цього модуля. Протягом навчання ми зважатимемо не тільки на те, що означають поняття ґендерних ролей, але й що вони можуть означати, і що ми, як джерела змін, можемо зробити для покращення нашого особистого й колективного життя. Навчальні цілі: Пізнавальні:
Емоційні:
Поведінкові:
Основні поняття: Наведені нижче визначення експериментальні та неповні; вони використані з метою написання цього документа. Блоґи/Веб лоґи – часті опублікування власних думок і веб лінків у хронологічному порядку. Блоґ часто являє собою суміш із подій, які мають місце у житті людини й того, що має місце в мережі; це щось подібне до помісі щоденника й сайта-путівника, хоча існує багато унікальних типів блоґів, настільки ж багато, як і людей. Комунікація – це процес реагування людини на символічну поведінку інших людей віч-на-віч або через комп’ютер (посередник). Оксфордський словник англійської мови налічує понад 1200 визначень комунікації. Саме по собі визначення залежить від міждисциплінарної спадщини, сфери діяльності і типу діяльності, гуманітарних і соціальних або природничих дисцилін і професійної діяльності. ЕК. Комп’ютер став новим засобом комунікації. Інтернет охоплює надзвичайно велику кількість комп’ютерів у всьому світі, які підключені до мережі та можуть обмінюватися інформацією один з одним. Електронна комунікація (ЕК) охоплює всі види комунікації, які проходять із уживанням комп’ютера, а саме: комунікація користувача з комп’ютером, користувача з комп’ютером на відстані, двох або більше користувачів з комп’ютерами, відділені один від одного часом і простором, користувачі у багатоманітті контекстів і багато інших форм комунікації, опосередкованих комп’ютером. Наш доступ до людей та інформації змінюється під впливом цього нового засобу. У свою чергу, можна спостерігати його потенціал змінювати моделі взаємодії. Стилі ЕК (Формати використання Інтернета) визначаються як однорідні мовні ситуації використання електронних способів спілкування. Оскільки індивіди обмінюються повідомленнями та діляться інформацією через Інтернет у багато способів, можна визначити декілька стилів: і-мейли, блоґи, форуми, чати, віртуальні світи, веб сторінки. Кожен із цих стилів створює своє особливе соціальне оточення. Ґендер по-різному проявляє себе в залежності від конкретних форматів викорстання Інтернета. Теорія мовної спільноти зосереджується на конструктивних групових практиках, особливо на спільній роботі по вивченню практики домовленості про ґендерні практики на противагу припущенню, що відправною точкою є ґендерні відмінності. Цей підхід робить наголос на навчанні й несталості у ґендерній лінгвістиці, що виявляється у всій групі. Поняття спільної діяльності є основним в цій теорії. Кіберпростір – це поняття, що використовується для описання розмаїття інформаційних ресурсів, доступних через комп’ютерні мережі. Теорія мови Інтернета передбачає, що вплив кібероточення є значнішим за ґендер у визначенні поведінки учасників он-лайн. За цією теорією, використання певного ґендерного стилю в комунікації є більш сприйняттям ґендерної відмінності, ніж справжньою ґендерною відмінністю. Ґендерні відмінності в комунікації, часом, більш залежать від культурних очікувань, ніж від самих відмінностей. Цифрова ґендерна нерівність є продовженням поняття „цифрова нерівність”, що означає нерівність доступу до інформаційних технологій і їх використання жінками (порівняно із чоловіками). Ґендер – це соціально створені способи категоризації людей, зазвичай як чоловіків і жінок, та приписування специфічних ідей та характеристик цим категоріям. Термін „ґендер” не є рівнозначним термінові „стать”, який означає біологічні категорії чоловіка та жінки. Важливо звернути увагу на те, що багато дослідників наводять аргументи на користь того, що ґендер є більш динамічним, ніж статичним і що існує безмежний спектр можливих ґендерних ідентичностей, в якому чоловіче та жіноче не більш ніж позиції в континуумі. Теорія пріоритету ґендерної ідентичності зумовлює той факт, що коли групова ідентичність чітко сформульована, люди більш схильні поводити себе відповідно до прототипів поведінки в цій групі. Жінки користалися більше від чоловіків експериментальною мовою коли ґендерна ідентифікація була чітко окреслена; в той же час чоловіки і жінки користалися експериментальною мовою однаково рівно коли ґендер не був окреслений. За теорією використання ґендерної мови, чоловіки й жінки ведуть себе по-різному щодо використання мови. Ефект ґендерної мови визначається не статтю мовця, а, у великій мірі, особливими мовними рисами, які по-різному вживаються чоловіками й жінками. Дослідження ґендерної мови є обов’язковим в контексті електронної комунікації, як, наприклад, і-мейла. В ЕК вживання мови є першорядним, оскільки часом це є найважливішим способом, у який співрозмовники висловлюють думки й формують враження про інших через брак інших підказок. Ґендерний маскарад використовується на позначення цікавого факту, а саме того, що багато людей, які ніколи не були особливо зацікавлені у представленні себе як особи із протилежною статтю або „перевдяганні у одяг осіб протилежної статі” (Ґарбер, 1993), зараз часто експериментують із ґендерною ідентичністю у „зустрічах” в Інтернеті. Чоловіки прикидаються жінками, а жінки – чоловіками. Без перебільшення можна сказати, що деякі люди ведуть подвійне, якщо не багатоособове життя, не тільки із різними ідентичностями, але й з різними ґендерними ідентичностями. Інші експериментують з тим, що може означати відсутність ґендера – ані чоловік, ані жінка – не тільки у власній поведінці, але й в очах своїх співрозмовників. Із розвитком доби цифрових технологій, наукова фантастика зливається із реальністю – нова культура кіберпростору, абстрактного простору, що складається з лінків між мільйонами комп’ютерів у всьому світі, уможливлює все це експериментування. Теорія ґендерної схеми передбачає, що індивіди, які слідують правилам, які обумовлені їхніми ґендерними установками, мають схильність обробляти інформацію та поводити себе відповідно до культурного визначення ґендера. Ґендерний простір означає фізичний чи віртуальний простір, пов’язаний з певним ґендером через діяльності, що мають місце в цьому просторі. Ґендерні стереотипи означають систему вірувань (часто необґрунтованих) про те, що всі чоловіки або жінки поділяють ті самі риси чи характеристики. Інтернет, або просто Нет, є відкритою для всіх світовою системою взаємопов’язаних комп’ютерних мереж, які передають інформацію за допомогою пакетної комутації із використанням стандартизованого Інтернет протоколу (ІП) і багатьох інших протоколів. Він складається із тисяч малих комерційних, академічних і урядових мереж. Він передає різноманітну інформацію та послуги, як-от електронна пошта, чати он-лайн та взаємопов’язані веб сторінки й інші документи. Оперативний обмін текстовими повідомленнями в Інтернеті (IRC) є Інтернет системою, яка дозволяє користувачам Інтернету обмінюватися текстовими повідомленнями (чатитися) за допомогою клавіатури в реальному часі. Окремі канали дозволяють різні опції, як-от приватність, відфільтровування небажаних повідомлень та індивідуальні повідомлення. Маскулінність/Фемінінність вважаються соціально утвореними поняттями й ідеологіями (вдосконалені та трансформовані із практикою) того, які чоловіки та жінки мають поводитися і відчувати; ці поняття/ідеології зазвичай розглядаються як ідеальні для чоловіків/жінок і/або визначають їх як відмінних. Чоловіки часом сприймаються як домінантна категорія. Багатокористувацькі зони (MUDS/MOOS) (Багатокористувацькі виміри, Багатокористувацький діалог) - комп’ютерні програми, до якої користувачі можуть увійти та працювати. Кожен користувач контролює комп’ютеризований образ (аватара/втілення/герой). Можна походити, поспілкуватися із іншими героями, взятися досліджувати небезпечні території, що кішать потворами, розгадувати загадки і навіть створювати власні кімнати, описання та речі. Соціальна ідентичність означає розуміння себе як члена певної групи відностно інших споріднених груп. Світове павутиння (WWW) – заснована на ґіпертексті розподілена інформаційна система, у якій користувачі можуть створювати, редагувати та продивлятися ґіпертекстові документи. Засіб публікування та виправлення графічних документів; зібрання зв’язаних документів, розташованих в Інтернеті. Навчальна активність: Заняття 1: Вступ та визначення ЕК – Дослідження типів онлайнової комунікації Основні питання:
Формат класу: 1-а година: лекція та обговорення 2-а година:
Домашнє завдання: Завдання 1: Напишість есе на одну з наступних тем:
Завдання 2: Скористайтеся веб ресурсами, щоб знайти короткі описання або пояснення різних стилів ЕК, як-от електронна пошта, електронні розсилки, засоби миттєвого обміну повідомленнями, багатокористувацькі зони, дошки повідомлень, групи новин, персональні сторінки, віртуальні реальності, і IRC. На додаток до Webopedia.com ви можете також спробувати наступні онлайнові джерела: Living Internet, Learn the Net, About.com’s Internet for Beginners, або посібники з Інтернета. Завдання 3: Оберіть Інтернет стиль. Визначіть та дослідить паралінгвістичні сигнали, які мають місце при обміні інформацією онлайн. Що ці сигнали говорять вам про людей, які беруть учать у цьому обміні? Література: Бергельсон М. Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации. – 1999. - (http://www.ffl.msu.ru/staff/mbergelson/14.doc). Войскунский А. Е. Развитие речевого общения как результат применения Интернета. – 2001. - (http://www.psynet.by.ru/index.html) Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках: Дис. ... канд. филол. Наук / Елена Николаевна. - Астрахань, 2001. – 208 с. Макаров М. Л. Жанры электронной коммуникации: quo vadis? // Жанры речи. Выпуск 4: «Жанр и концепт».- Саратов: «Колледж» 2005. – с. 336-351. Смирнов Ф. О. Язык общения компьютерщиков: потребность в аффилиации или нечто большее? – 2003. - (http://flogiston.ru/articles/netpsy/comp zh). Смирнов Ф. О. Естественный язык и компьютер: деструктивное влияние или очередной этап эволюции? - 2004а. - (http://flogiston.ru/articles/netpsy/smirnov evaluation). Смирнов Ф. О. Навигация веб-сайта: лингвокультурные особенности. – 2004б. - (http://flogiston.ru/articles/netpsy/smirnov_navigation). Смолян Г. Л., Цыгичко В. Н., Хан - Магомедов Д. Д. Интернет в России: Перспективы развития. – УРСС, М.: 2004. Суковатая В. А. Интернет в социальных политиках и массовом сознании: гендерный анализ // Социология: теория, методы, маркетинг. - Киев, 2004, №1, с.с. 89-102. Escobar, A. (2000). “Welcome to cyberia: notes on the anthropology of cyberculture.” In D. Bell and B.M. Kennedy (eds), The cybercultures reader (pp. 56-76). London: Routledge. Ferris, S.P. (1997). “What is CMC? An overview of scholarly definitions” [www BT1:15]. Murray, P.J. (1997). A rose by any other name [WWW BT1:16]. Shyles, Leonard. (2002) Deciphering Cyberspace: Making the most of Digital Communication Technology. London: Sage Society Online: The Internet Context, New York: Routleage Publishing, 2004. – 345 p. Thurlow, C., The Internet and language // Concise Encyclopedia of Sociolinguistics, Elseivier, 2001. – P. 1002 – 1007. Wallace, P. (1999). The Psychology of the Internet. New York: Cambridge University Press Заняття 2: Вступ до ґендера й ЕК. Основні питання:
Формат класу: 1-а година: лекція і обговорення 2-а година: Завантажте і прочитайте статтю Д. Чендлера „Персональні сторінки і створення ідентичності у мережі” (Chandler, D. (1998b). Personal home pages and the construction of identities on the web. http://www.aber.ac.uk/media/Documents/short/webident.html В цій статті Данієла Чендлера можна знайти багато цікавих думок щодо аналізу персональних сторінок. Мета цього завдання справді проста. В залежності від того, скільки часу ви хочете витратити на це і в залежності від того, якому змістові ви віддаєте перевагу, вам потрібно буде проглянути низку різних персональних сторінок для того, аби зрозуміти як вони представляють і формують ідентичності їх творців. Всі ці сторінки розкажуть вам що люди думають про те, ким вони є, які історії вони хочуть розповісти про себе. Зокрема, спробуйте проаналізувати їх за рекомендаціями, запропонованими Данієлом Чендлером в завданні на читання. Домашнє завдання: Завдання 1: Прогляньте кілька веб сайтів, які мають дошки об’яв і відповідають вашим інтересам. Чи можете ви сказати, які об’яви залишені чоловіками, а які жінками? Чому ви так вирішили? На які підказки ви орієнтувалися? Чи ви так вирішили виходячи з ґендерних стереотипів? На основі прочитаного і аналізу онлайнових та офлайнових джерел, чи гадаєте ви, що жінки і чоловіки використовують помітно відмінні стилі ЕК (всепереч віруванню, що ЕК зменшує вплив на ґендерні відмінності)? Завдання 2: Прогляньте наступні сайти: Webgrrls International, Femina, Cybergrrl і Ukrainian.women.fund. Як ви гадаєте, чи ці сайти „дружні” до жінок? Чи вони виключно для жінок? Ви гадаєте, що подібні сайти мають бути виключно для жінок? Чи допоможе це створити ґендерний баланс онлайн? Чому? Чому ні? Які інші сайти, що ілюструють такі самі характеристики як вищезгадані сайти, ви відвідали? Завдання 3: Створіть дискусійний лист і напишість вступне повідомлення, яке описує та представляє його всім чоловікам, жінкам та змішаним групам. Які ґендерні підказки ви використаєте (які ні?) для зображення їхніх особистих рис? Завдання 4: Дайте відповідь на таке запитання: як ви гадаєте, ваша справжня ґендерна ідентифікація впливає на вашу участь в ЕК? Чи відвідували ви сайти, які вас абсолютно не подобалися? Чи це, навіть частково, залежить від будь-яких ґендерних стереотипів, яким ви слідуєте? Відвідайте якість особливо ґендеризовані сайти, як, наприкад, Colormathpink.com. А тепер пошукайте онлайн якість сайти для чоловіків. Як ви знайшли ці сайти? Як ви знаєте, що вони ґендеризовані? Які ґендеризуючі візуальні і текстові підказки ці сайти містять? Чи віддаєте ви перевагу сайтам, націленим на вашу ґендерну ідентифікацію, чи іншу ґендерну ідентифікацію? Чому? Завдання 5: Знайдіть кілька персональних сторінок чоловіків і жінок. Дайте описання цих людей виходячи з аналізу їх сторінок. Як аватара (віртуальний образ) представлена на цих сторінках? Які існують основні способи створення віртуальної ідентичності? Які існують основні способи створення чоловічого або жіночого образу на цих персональних сторінках? Література: Горошко Е. И. Гендерное пространство Рунета // Сетевая культура Рунета (в печати). Горошко Е. И. Гендерные особенности русскоязычного Интернета // Наукові записки Луганського національного університету. Вип.5, Т.3, – Луганськ: Альма-матер, 2004а. Компанцева Л. Ф. Гендерные основы Интернет – коммуникации в постсоветском пространстве. – Луганск: Знание, 2004. Митина О. В., Войскунский А. Е. Интернет в гендерном измерении // Введение в гендерные исследования. – М.: Аспект-Пресс, 2005, с.с. 204-216. Шерман Е. Портрет кибервумен или миф женщине в сети. Интернет-публикация (http://www.russ.ru/netcult/20030902_sher.html), 2002. Шерман Е. Женский Интернет. Интернет-публикация (http://www.russ.ru/culture/network/20040212_sherman.html), 2004. Goroshko O. Ig. Gender Aspects of Computer Mediated Communication // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти. Зб. Наук. Праць.- Вип.. 6 (10). – Харків: НТУ «ХПІ», 2004. Herring, S., Gender differences in CMC: Findings and implications // CPSR Newsletter. -2000. - Vol. 18. -N1. – P. 34-54. Herring, S., Gender and power in on-line communication // The Handbook of Language and Gender Research, London: Blackwell Publishing, 2003. Miller, H., Arnold, J., Self in web home pages: Gender, identity and power in cyberspace // Towards Cyber Psychology: Mind, Cognitions and Society in the Internet Age, Amsterdam: IOS Press, 2003, p.p. 1-29. Morahan-Martin, J. (1998). Males, females, and the internet. In J. Gackenbach (Ed.), Psychology and the Internet: Intrapersonal, Interpersonal, and Transpersonal Implications (pp. 169-197). San Diego: Academic Press. Заняття 3: Ґендер й ЕК. Основні питання:
Формат класу: 1-а година: лекція й обговорення 2-а година: робота у малих групах; дати відповідь на такі запитання:
Домашнє завдання: Завдання 1: Скористайтесь знанням, отриманим на лекції, з додаткової літератури та роботи у групах і дайте відповідь на такі запитання: Якою мірою стереотипи жіночого/фемінінності та чоловічого/маскулінності, створені в ЕК, рівнозначно важливі для очікувань, що ми маємо в реальному житті? Якою мірою стереотипи жіночого/фемінінності та чоловічого/маскулінності представляють рівнозначно важливі положення у віртуальному суспільстві? Завдання 2: У своїй групі, запропонуйте ваш аналіз і сприйняття нижче наведених ситуацій: Ми провели інтерв’ю із жінкою, яка зустріла свого чоловіка онлайн. Після місяців розмов, вон зустрілися віч-на-віч. Роман переріс у стосунки на відстані на ще кілька місяців аж доки вони не одружилися. Вони були одружені лише кілька місяців коли у них з’явилися проблеми. Незадовго після одруження, чоловік відновив свої переговори в Інтернеті із іншими жінками. Дружина почала ревнувати через частоту і характер розмов її чоловіка із жінками, яких він зустрічав онлайн. В іншому випадку, жінка розповіла, що після зустрічі із своїм чоловіком онлайн, вони продовжили спілкуватися онлайн. Фактично, вони іноді використовували Інтернет для розмов коли були на різних поверхах у власному будинку і коли хотіли романтики. Стосунки можуть бути складними не залежно від того, як вони почалися. Успіх у відносинах вимагає відданості та творчого підходу. Це, здається, також стосується відносин, які почалися і підтримувалися (підтримуються) в Інтернеті.
Завдання 3: Використовуючи пошуковий сервер Google, введіть „чоловічий Інтернет” і „жіночий Інтернет”, і опишіть список сайтів, отриманих за цим запитом. Спробуйте класифікувати їх та проаналізувати риторику ґендера в ЕК. Завдання 4: Використовуючи пошуковий сервер Google, введіть „чоловік” і „жінка”, і опишіть перші дві сторінки зі списку сайтів, отриманих за цим запитом. Яким чином можливо проаналізувати конструкти фемінінності і маскулінності в ЕК? Як можна прослідкувати баланс сил між двома статями? Хто переважає? Література: Архипова Л. Образ женщины в виртуальной реальности. Интернет-публикация (http://www.isn.ruprop.index/62/shtml), 2003. Жаворонок С. Масяня Куваева: Будни и праздники Интернет-девицы. Интернет-публикация (http://www.folk.ru/propp/new/gender.html), 2002. Мышенкова Е. С. Гендерные и возрастные аспекты использования Интернета. Курсовая работа. - Минск, 2000. – 104 с. Мышенкова Е. С. Гендерный аспект коммуникации в Интернет-среде. Дипломная работа. - Минск, 2002. – 134 с. Bruckman, A. (1996) "Gender Swapping on the Internet." In P. Ludlow, ed., High Noon on the Electronic Frontier: Conceptual Issues in Cyberspace, 1996, pp. 317-325. Also available at Bruckman's Website, http://www.cc.gatech.edu/fac/Amy.Bruckman/papers/index.html or ftp://ftp.media.mit.edu/pub/asb/papers/gender-swapping.txt Herring, S. Gender and power in online communication. In Holmes, J. and Meyerhoff, M. (eds.), The Handbook of Gender and Language Research. (pp. 202-228). Oxford: Blackwell "Gender Equity Online, When There is No Door to Knock On." in Michael G. Moore and Bill Anderson, eds. Handbook of Distance Education. Mahwah, J.J.: Lawrence Erlbaum, 261-272, 2002. Заняття 4: Доповіді студентів на тему чоловічого Інтернета. Як представлений цей сектор Інтернета? Що чоловіки роблять більше, а що менше онлайн? Які є найпопулярніші чоловічі сайти? Покажіть конструкт маскулінності як відображення ґендерних стереотипів в Інтернеті. Заняття 5: Доповіді студентів на тему жіночого Інтернета. Як представлений цей сектор Інтернета? Що жінки роблять більше, а що менше онлайн? Які є найпопулярніші жіночі сайти? Покажіть конструкт фемінінності як відображення ґендерних стереотипів в Інтернеті. Оцінка: Студентам буде запропоновано заповнити форму Дельфі для оцінювання після першого і другого занять. Вона містить чотири загальних запитання:
Оцінка знань студентів, що вивчають даний модуль, буде неофіційною. Вона буде врахована при визначенні офіційної оцінки з більшого курсу, який завершується іспитом. Припущення: Атмосфера в класі = співробітництво, повага та взаємність. |
|
МОДУЛЬ З ҐЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ... |
Ірина Ільченко та Джулія Снайдер-Юлі Компанцева, С. 267]. Нові комунікативні умови інформаційного суспільства суспільства іміджей і брендів визначаються особистісною... |
|
Дослідження ҐЕНДЕРНих характеристик (використання сарказму) у інтернет- комунікації |
Модуль з ґендерних досліджень Заголовок: „Від ґендеру до нації”1: ґендерні стереотипи в пострадянській політиці національної розбудови в Україні |
|
5 Модуль Завдання та рекомендації з вивчення модуля Вступ |
Візуалізація глобального і глобалізація візуального: ґендерні аспекти Вступ Однією з важливих характеристик модуля є те, що від студентів очікується активна участь у дискусії і порівняльному аналізі ґендерних... |
|
Вступ Модуль контролю використання корпоративної мережі та телекомунікаційних сервісів на підприємстві |
ВСТУП. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ В статті розглянуті задачі галузі дослідження якості каналів мовної комунікації. Складено десять артикуляційних таблиць слів української... |
|
Парафійник ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ Частина І Навчальний... Парафійник Н.І. Документно-інформаційні комунікації: навч посіб для студ спец. «Документознавство та інформаційна діяльність» / Н.І.... |
О. В. Комаровський ЛОГІКА PR-КОМУНІКАЦІЇ Постановка проблеми. В наш час комунікація, як процес, і теорія комунікації, як наука, викликають великий інтерес не лише фахівців... |