ВСТУП


НазваВСТУП
Сторінка11/30
Дата02.04.2013
Розмір3.68 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   30

3. Бухгалтерський облік закупівель імпортних товарів

На імпортні товари, що реалізуються за готівку, до облікової вартості включаються товарна націнка в сумі торгової надбавки підприємства-імпортера, податок на додану вартість, сплачений при розмитненні, і податок на додану вартість на торгову націнку.

У конкретних випадках, встановлених законодавством Украї­ни, можуть бути застосовані звільнення і пільги в оплаті зазначених платежів.

З огляду на обов’язковості застосування в повному обсязі заходів митно-тарифного регулювання до товарів, що розмі­щуються під митний режим імпорту, можна стверджувати, що розміщення товарів під даний режим є однією із найдорожчих процедур для імпортерів.

Що ж стосується звільнень і пільг у оплаті ввізного мита, так само як і інших податках зборів, то в кожному конкретному випадку необхідно керуватися законодавчими і нормативно-правовими актами, що регулюють ввезення і митне оформлення товарів.

Щодо податку на додану вартість, то пунктом 11.5 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлено, що платники податку при ввезенні това­рів в Україну можуть за власним бажанням надавати митному органу простий вексель на суму податкового зобов’язання (податковий вексель).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р. №1104, податковий вексель може бути виданий тіль­ки підприємству, яке відповідає всім наведеним нижче вимогам:

  • є платником податку на додану вартість (стаття 2 Закону «Про податок на додану вартість»);

  • зареєстровано як платник податку на додану вартість (стаття 9 зазначеного закону) і внесено до Реєстру платників податку на додану вартість;

  • має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платникові податку на додану вартість;

  • має право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, якщо така заборгованість з відшкодування цього податку не погашена на день видачі податкового векселя;

  • здійснює ввезення товарів по прямих договорах для власних виробничих потреб.

Розміщення товарів під митний режим імпорту, відповідно до статті 189 Митного кодексу України, передбачає обов’язкове дотримання заходів нетарифного регулювання та інших обме­жень, передбачених законодавством. Товари, які розміщуються під режим імпорту, можуть підлягати ліцензуванню, підставою для їх митного оформлення може бути сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката; товари можуть підлягати різного роду кількісним обмеженням тощо.

При розміщенні товарів під митний режим імпорту застосо­вується вантажна митна декларація типу 1М40. З урахуван­ням особливостей реалізації певної зовнішньоекономічної операції в практиці використовуються також деякі інші типи вантажних митних декларацій.

Облік імпортних товарів має ряд особливостей, до яких належать:

  • приймання товарів з обов’язковою участю експерта Торговельно-промислової палати України із складанням акта приймання і акта експертизи;

  • обов’язкове декларування імпортних операцій при перетині митної території України;

  • у випадку, якщо перша подія є отримання товарів, товар відображається в обліку за курсом НБУ на дату складання ван­тажної митної декларації, а не на дату оприбуткування товарів;

  • необхідність окремого обліку імпортних товарів і роз­рахунків за їх придбанням;

  • організація аналітичного обліку за найменуваннями, кількістю товарів, облікових партіях,

  • у випадку, якщо першою подією є отримання авансу, то вартість імпортованих товарів буде визначатися за курсом НБУ на дату авансу.

Синтетичний облік імпортних товарів ведеться на рахунку 28 «Товари».

Імпортні товари відображаються в обліку з моменту їх одержання за купівельними або продажними цінами залежно від місця їх зберігання, тобто за обліковими цінами.

Облікова ціна на один і той самий товар може бути різною залежно від умов поставок і місця розташування товару. Так, на умовах поставки «франко-завод» початковою обліковою ціною буде контрактна ціна постачальника за акцептованими рахун­ками-фактурами. При перетині митного кордону України або при прийманні товару на складі покупця облікова ціна на цей товар буде збільшена на суму накладних витрат, понесених за кордоном, і на суму сплачених зборів, мита і податків.

Товари, у тому числі імпортовані з-за меж митної території України, є запасами, оскільки вони відповідають усім критеріям цієї категорії активів. З огляду на це, їх оцінка та облік здійс­нюються відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси», тобто оціню­ються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає:

  • вартість товару, що зазначена у документах на відванта­ження у постачальника;

  • витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування;

  • суми ввізного мита та митних зборів;

  • суми непрямих податків, які не відшкодовуються підпри­ємством;

  • інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запа­сів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для викорис­тання в запланованих цілях. Це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів.

Таким чином, повна імпортна вартість товару складається з його контрактної вартості, накладних витрат, сплачених в іноземній валюті, сплаченого мита, зборів і податків при розмитненні вантажу.

При формуванні первісної вартості імпортних товарів на рахунок 281 «Товари на складі» буде відноситись їх митна вар­тість, тобто контрактна вартість, перерахована за курсом НБУ на дату ввезення. З набуттям чинності П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», порядок формування облікової вартості імпортних товарів зберігається за умов, що надходження товарів передуватиме їх оплаті. Однак, коли за імпортні товари буде пе­рераховано аванс в іноземній валюті, то їх облікова вартість буде іншою, ніж митна вартість, зазначена у вантажній митній декларації, яка визначається шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ на дату сплати авансу.

Для розрахунку з іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками». Облік за цим рахунком необхід­но вести паралельно в національній та іноземній валюті. За умов наступної оплати імпортної поставки грошовими коштами цей рахунок є монетарною статтею, у зв’язку з чим слід пам’ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку курсової різниці:

  • зростання курсу іноземної валюти. Курсова різниця відображається на рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці»;

  • зменшення курсу іноземної валюти. Курсова різниця відображається на рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці».

У кінці звітного місяця курсові різниці відображаються у складі фінансових результатів на рахунку 791 «Результат основної діяльності».

Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати рахунок 685 «Роз­рахунки з іншими кредиторами», облік на якому ведеться анало­гічно до попереднього випадку.

Але курсова різниця при такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відобра­жається:

  • на рахунку 974 «Втрати від не операційних курсових різниць»;

  • на рахунку 744 «Дохід від не операційної курсової різниці».

Аналітичний облік розрахунків з імпортних операцій реко­мендується здійснювати в розрізі країн, а всередині їх – в розрізі постачальників, номерів контрактів та документів (рахунків) до сплати.

Аналітичний облік імпортних поставок ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу. Якщо з іноземним постачальником є домовленість про пред’явлення рахунку на кожну транспортну партію, то за облікову партію приймається партія, оформлена одним рахун­ком постачальника.

Таким чином:

  1. у бухгалтерському обліку необхідно чітко відстежувати суми іноземної валюти, перераховані у вигляді авансів, і відокремлювати їх від проведення наступної оплати. Для цього використовується рахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами»;

  2. собівартість товарів визначається, виходячи з курсу валюти на дату сплати авансу;

  3. первина або початкова вартість товарів бере участь в обліку приросту (убутку) ТМЦ після їх оприбуткування на баланс. Це може мати позитивні наслідки, оскільки за дозволені для поставки товарів за імпортом 90 днів курс валюти може зростати;

  4. для того, щоб не вийшло бухгалтерського розриву між вартістю ТМЦ, що оприбутковуються, і відображенням заборго­ваності щодо них, на кожну дату балансу, немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких на баланс пов’язано з операцією в іноземній валюті, відобра­жаються за валютним курсом на дату здійснення операції. Отже, на відміну від монетарних статей, дебіторська заборгованість у валюті, що утворилася в результаті здійснення передоплати за товари (роботи, послуги) на дату балансу відображається за курсом, що діяв на момент перерахування авансу;

  5. бухгалтерські первинні документи не відповідають запи­сам за рахунками. Так у вантажній митній декларації відобра­жається вартість товарів за курсом НБУ на дату оформлення і ПДВ розраховується саме виходячи з цієї вартості.

Порядок формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яке затверджено наказом Міністерства Фінансів Украї­ни від 10.08.2000 р. № 193. Для того щоб визначити критерій оцінки в бухгалтерському обліку статті балансу, необхідно знати, монетарна ця стаття чи ні.

Відповідно до пп. 7.3.2 Закону про прибуток: «Витрати, нара­ховані платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв’язку придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат цього платника податку, визначається у сумі, яка повинна бути рівна балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної відповідно положенням підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не може бути перера­хована у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду».

Існує два варіанти здійснення імпортних операцій:

1 варіант. Надходження товарів, а потім здійснення розра­хунків з нерезидентом.

Під час надходження товарів виникають валові витрати, виходячи з курсу НБУ, який діє на день імпортування товарів (робіт, послуг). Під час здійснення розрахунків за імпортні това­ри (роботи, послуги), слід порівняти раніше відображені валові витрати з балансовою вартістю перерахованої валюти. Якщо раніше визначені витрати більші, ніж балансова вартість перера­хованої іноземної валюти, то необхідно зменшити валові витрати. І навпаки, коли результат протилежний, то необхідно збільшити валові витрати.

Якщо кредиторська заборгованість не погашається до кінця звітного періоду, то з метою податкового обліку вона не переоцінюється.

У бухгалтерському обліку кредиторська заборгованість – це монетарна стаття у нашому випадку, тому курсові різниці, які виникають на кінець звітного місяця, під час її погашення враховуються і відображаються на відповідних рахунках.

2 варіант. Авансові внески нерезиденту передують над­ходженню товарної продукції.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» пп. 11.2.3, датою збільшення валових витрат під час купівлі товарів у нерезидента є дата фактичного отримання таких активів. Під час перерахування авансу нерезидентові у підприємства не виникають валові витрати.

Під час надходження товарів, раніше оплачених, підпри­ємство має показати валові витрати.

У бухгалтерському обліку балансова вартість товарів відпо­відає балансовій вартості іноземної валюти, яка була перерахо­вана нерезиденту авансом. При цьому дебіторська заборгова­ність з перерахованого авансу не переоцінюється ні на кінець звітного місяця, ні на момент її погашення. Таким чином, перерахований аванс нерезиденту це немонетарна стаття обліку.

Розглянемо приклад відображення операцій з придбання імпортних товарів.

Приклад 4.1. Підприємство імпортувало товар вартістю 1 000 дол. США. На митниці були сплачені:

    • ПДВ – 20 %;

    • мито – 2 %;

    • митний збір – 0,2 %.

На момент оформлення вантажної митної декларації курс НБУ склав 8,3 грн за долар США. На кінець кварталу курс НБУ склав 8,4 грн за долар США. Товар сплачений в наступному кварталі, при цьому курс НБУ дорівнював 8,35 грн за долар США.

Відобразимо ці події в бухгалтерському обліку (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1

Відображення в обліку операцій з надходження імпортованих товарів



з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1

Отримання товару
(1 000 · 8,3 = 8 300,0)

28

632

8 300,0

2

Сплата мита (1 000 · 8,3 · 2 % = 166,0)

377

311

166,0

3

Сплата митного збору
(1 000 · 8,3 · 0,2 % = 16,6)

377

311

16,6

4

Включення мита і митного збору у вартість товарів

28

377

182,6

5

Сплата ПДВ
((1 000 · 8,3 +1 000 · 8,3 · 2 %) · 20 % = 1 693,2)

377

311

1 693,2

6

Включення суми ПДВ до податкового кредиту

641

377

1 693,2

7

Відображення курсової різниці на дату балансу
(1 000 · 8,4 – 1 000 · 8,3 = 100,0)

945

632

100,0

8

Оплата продукції
(1 000 · 8,35 = 8 350,0)

632

312

8 350,0

9

Відображення курсової різниці на дату оплати
(1 000 · 8,35 – 1 000 · 8,4 = 50,0)

632

714

50,0

У наведеному прикладі курсові різниці розраховують у наступних випадках:

    • на дату балансу, оскільки впродовж звітного кварталу то­вар не був оплачений. У цьому разі відбувається збільшення курсу, тобто борг перед постачальником зростає і відобра­жаються витрати від курсової різниці;

    • на дату здійснення розрахунків. У цьому разі відбувається зменшення курсу, тобто борг перед постачальником зменшу­ється і відображаються доходи від курсової різниці.

По імпортних товарах, що не відносяться до товарних груп 1–24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14), на суму податку на додану власність може бути оформлений вексель з відстроченням платежу на 30 календарних днів.

Податковий вексель – це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку й терміни, визначені цим Законом, що підтверджено комерційними банками шляхом авалю, який ви­дається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну тери­торію України. Комерційні банки зобов’язані оплатити подат­ковий вексель у разі його непогашення платником у строк.

Відображення в податковій декларації зобов’язань по подат­ковому векселю залежить від терміну його погашення і від наявності у платника податку суми бюджетного відшко­дування:

  • якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань і погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов’язань по векселю до складу подат­кового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;

  • якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до подат­кового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов’язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов’язань платника у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступ­ному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов’язань шляхом перерахування коштів до бюджету;

  • якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (подат­ковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погаше­ним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Видача податкового векселя відображається по кредиту 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті», і дебету 643 «Відстрочені податкові зобов’язання».

Розглянемо приклад відображення в бухгалтерському опера­цій з придбання імпортних товарів на умовах видачі податко­вого векселя.

Приклад 4.2. 10.04 підприємство імпортувало товари вартіс­тю 4 000 дол. США. Курс НБУ на момент отримання товарів складав 8,31 грн за долар США.

На митниці були сплачені:

    • мито – 2 %;

    • митний збір – 0,2 %.

На суму ПДВ підприємством був виданий митним органам вексель. Оплата товарів була здійснена 30.04, курс НБУ на момент оплати дорівнював 8,35 грн за долар США.

Відобразити операції в податковому і бухгалтерському обліку (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2

Відображення в обліку імпортованих операцій,
забезпечених податковим векселем




з/п

Найменування операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

10.04

1

Отримано товари від постачальника (4 000 · 8,31 = 33 240,0)

28

632

33 240,0

2

Сплачено мито (4 000 · 8,31 · 2 % = 664,8)

371

311

664,8

3

Сплачено митні збори (4 000 · 8,31 · 0,2 % = 42,48)

371

311

66,48

4

Включення мита та митних зборів у вартість товару

28

371

731,28

Продовж. табл. 4.2



з/п

Найменування операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

5

Видано податковий вексель на суму ПДВ ((4 000 · 8,31 + 4 000 · 8,31 · 2 %) · 20 % = 6 780,96)

643

621

6 780,96

30.04

6

Оплата товарів
(4 000 · 8,35 = 33 400,0)

632

312

33 400,0

7

Відображена курсова різниця на дату сплати
(4 000 ·8,35 – 4 000 · 8,31 =160,0)

945

632

160

10.05

8

Нараховано податкове зобов’язання

621

641

6 780,96

9

Нараховано податковий кредит

641

643

6 780,96

Податковий вексель має право пред’явити тільки платник податку на додану вартість. Особа яка не є платником податку на додану вартість, сплачує податок на додану вартість у звичайному порядку.

Подальше відображення сплаченого податку на додану вар­тість залежить від того, як використовуються імпортовані товари:

    1. при використанні в господарській діяльності сума податку на додану вартість включається в податковий кредит;

    2. при використанні в операціях, що не підлягають оподат­куванню або звільнених від оподаткування, сума податку на додану вартість включається у вартість товарів;

    3. при використанні частково в оподатковуваних, частково в неоподатковуваних операціях сума сплаченого податку вклю­чається в податковий кредит в частині використання таких товарів в оподатковуваних операціях звітного періоду;

    4. при використанні товарів не в господарській діяльності сума сплаченого податку відшкодовується за рахунок відпо­відних джерел.

4. Облік імпорту робіт, послуг

Імпорт може включати також платне користування послуга­ми іноземних фізичних і юридичних осіб. Крім того, в зовніш­ньоекономічній діяльності використовують імпорт капіталів у вигляді іноземних кредитів та інвестицій, виробничих (будівель­них, монтажних) і споживчих послуг, а також інжинірингу, який являє собою інженерно-консультаційні послуги, узагальнені в самостійну сферу діяльності і спрямовані на підготовку та за­безпечення процесу виробництва, реалізацію готової продукції, обслуговування підрядних будівельно-монтажних організацій, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об’єктів.

Облік імпорту робіт і послуг суттєво не відрізняється від обліку імпорту товарів, за винятком деяких особливостей:

  • документом, який підтверджує факт виконання робіт (послуг), є акт виконання робіт (послуг), оформлений належним чином;

  • при імпорті робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов’язань є дата події, яка відбулася першою, а саме:

  • або дата списання коштів з поточного рахунка платника податків в оплату собівартості робіт;

  • або дата оформлення документа, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом;

  • не дозволяється відносити до податкового кредиту з оплати податку суми, які не підтверджені актом приймання робіт (послуг);

  • надані (виконані) суб’єктами підприємницької діяльності Росії роботи (послуги), які використовуються або споживаються на митній території України, пільговому оподаткуванню не підлягають.

Синтетичний облік розрахунків з контрагентами з усіх пос­луг, пов’язаних з доставкою товарно-матеріальних цінностей до місця призначення, (транспортних, експедиторських, страхових) ведеться на рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями». Ці послуги залежно від місця розташування їх виконавця можуть бути оплачені як в національній, так і в іноземній валюті. В останньому випадку облік за рахунком слід вести в порядку, пе­редбаченому для відображення в обліку імпортних операцій.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку валютних операцій, пов’язаних з імпортуванням послуг від нерезидента, в цілому аналогічний порядку обліку операцій з імпорту товарів.

Приклад 4.3. Підприємство 10 березня ц. р. уклало зовніш­ньоекономічний договір з нерезидентом про виконання останнім робіт з оформлення посуду на суму 1 000 дол. США. Роботи були виконані 05 квітня ц. р., а оплату здійснено 25 квітня ц. р. Курс НБУ на дату виконання робіт склав 8,5 грн за долар США, на дату оплати дорівнював 8,6 грн за долар США.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3

Відображення в обліку операцій по отриманню послуг від іноземного контрагента



з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1

Відображено одержання послуг від нерезидента 1 000 · 8,5 = 8 500,0

93

632

8 500,0

2

Сплачено ПДВ на митниці

(1 000 · 8,5) · 20 % = 1 700,0

377

311

1 700,0

3

Відображено податковий кредит після сплати ПДВ за декларацією

641

377

1 700,0

4

Оплачено вартість послуг нерезидента (1 000 · 8,6 = 8 600,0)

632

312

8 600,0

5

Відображено від’ємну курсову різницю щодо заборгованості

((1 000 · 8,5 – 1 000 · 8,6) = 100,0)

945

632

100,0

6

Списано на фінансові результати втрати від курсової різниці

791

945

100,0

У випадку, якщо курс іноземної валюти змінився у проти­лежному напрямку (на дату підписання акта складав 8,5 грн за долар США, а на дату оплати – 8,4 грн за долар США), то операції 4–6 з попереднього прикладу матимуть такий вигляд (таблиця 4.4).

Таблиця 4.4

Вплив зміни курсу на заборгованість за одержані
послуги від іноземного контрагента




з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1

Оплачено вартість послуг нерезидента (1 000 · 8,4 = 8 400,0)

632

312

8 400,0

2

Відображено позитивну курсову різницю щодо заборгованості

((1 000 · 8,5 – 1 000 · 8,4) = 100,0)

632

714

100,0

3

Списано на фінансові результати втрати від курсової різниці

714

791

100,0

5. Облік імпорту товарів на умовах комерційного кредиту

Особливу увагу при відображенні операцій в іноземній валюті слід приділяти авансам в іноземній валюті. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, при включенні у вартість придбаних активів перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату виплати авансу. Тоб­то вартість одержаних в рахунок погашення передоплати акти­вів визначається шляхом перерахунку вартості фактично одер­жаних товарів за курсом НБУ на дату здійснення передплати. Така вартість є історичною собівартістю одержаних немонетар­них активів.

Вартість отриманих немонетарних активів понад попередньо оплачену визначається із застосуванням валютного курсу на дату визнання їх активами. Якщо немонетарних активів отри­мано менше, ніж попередньо сплачено, і їх отримання вже не передбачається, а сума залишку попередньої оплати (авансу) підлягає поверненню грошима, то дебіторська заборгованість (у сумі залишку авансу) підлягає перерахунку за валютним курсом на кожну дату балансу (поки не відбудеться одержання грошей) і на дату її погашення (зарахування грошей на рахунок у банку).

Розглянемо приклад відображення операцій з придбання імпортних товарів на умовах передплати.

Приклад 4.4. Підприємство перераховує постачальнику матеріалів аванс в сумі 1 500 дол. США за курсом НБУ – 8,4 грн за дол. США, матеріали одержані в наступному кварталі. Курс НБУ на кінець кварталу склав 8,5 грн за дол. США. Курс НБУ на момент отримання матеріалів – 8,33 грн за дол. США.

На митниці були сплачені:

    • ПДВ – 20 %;

    • мито – 3 %;

    • митний збір – 0,3 %.

Відобразимо ці дії в бухгалтерському обліку (таблиця 4.5).

Таблиця 4.5

Відображення в обліку авансів по імпортним операціям



з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

дебет

кредит

1

Перерахування авансу
(1 500 · 8,4 = 12 600,0)

371

312

12 600,0

2

Отримання матеріалів
(1 500 · 8,4 = 12 600,0)

20

632

12 600,0

3

Сплата мита
(1 500 · 8,33 · 3 % = 374,85)

377

311

374,85

4

Сплата митного збору
(1 500 · 8,33 · 0,3 % = 37,48)

377

311

37,48

5

Сплата ПДВ
((1 500 · 8,33 + 1 500 · 8,33 · 3 %) × × 20 % = 2 594,97)

377

311

2 594,97

6

Включення мита і митного збору у вартість матеріалів

20

377

412,33

7

Включення суми ПДВ на підставі ВМД до податкового кредиту

641

377

2 594,97

8

Залік перерахованого раніше авансу

632

371

12 600,0

У цьому прикладі вартість товарів не перераховується у зв’язку із зміною курсу, а визначається, виходячи з курсу НБУ, що діяв на дату перерахування авансу.

У випадку, якщо частина вартості одержаних немонетарних активів перевищує розмір передоплати, то таку частину треба перераховувати в гривні за курсом на дату отримання товарів. Тобто вартість товарів буде визначатися за двома курсами – курсом НБУ на дату авансу і курсом НБУ на дату отримання товарів. Розглянемо приклад відображення таких операцій у бухгалтерському обліку.

Приклад 4.5. Підприємство перераховує постачальнику матеріалів аванс у сумі 2 000 дол. США за курсом НБУ – 8,3 грн за дол. США, матеріали одержані на суму 3 000 дол. США за курсом НБУ 8,40 грн за дол. США. Остаточна оплата матеріалів відбулася в наступному кварталі. Курс НБУ на кінець кварталу склав 8,35 грн за дол. США, курс НБУ на момент оплати – 8,2 грн за дол. США. На митниці були сплачені: ПДВ – 20 %; мито – 3 %; митний збір – 0,3 %.

Відобразимо ці дії в бухгалтерському обліку (таблиця 4.6).

У цьому прикладі частина вартості імпортованих матеріалів, що сплачена авансом, перераховується у гривні за курсом НБУ на дату авансу, а частина – за курсом НБУ на дату отримання імпортних матеріалів. Тобто вартість імпортованих матеріалів розраховується за двома курсами.

Таблиця 4.6

Відображення в обліку перерахованого авансу при імпорті товарно-матеріальних цінностей



з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1

Перерахування авансу

(2 000 · 8,3 = 16 600,0)

371

312

16 600,0

2

Отримання матеріалів

(2 000 · 8,3+ 1 000 · 8,4 = 25 000,0)

20

632

25 000

3

Сплата мита
(3 000 · 8,4 · 3 % = 756,0)

377

311

756,0

4

Сплата митного збору

(3 000 · 8,4 · 0,3 % = 75,60)

377

311

75,60

5

Сплата ПДВ
((3 000 · 8,4 + 3 000 · 8,4 ·3 %) ×
× 20 % = 5 191,20)

377

311

5 191,20

6

Включення мита і митного збору у вартість матеріалів

20

377

831,6

7

Включення суми ПДВ на підставі ВМД до податкового кредиту

641

377

5 191,20

8

Залік перерахованого раніше авансу

632

371

16 600,0

9

Відображення курсової різниці на дату балансу
(1 000 · 8,35 – 1 000 · 8,4 = 50,0)

632

714

50,0

10

Перерахування остаточної оплати постачальнику (1 000 · 8,2 = 8 200,0)

632

312

8 200,0

11

Відображення курсової різниці на дату проведення розрахунків
(1 000 · 8,2 – 1 000 · 8,35 = 150,0)

632

714

150

У даному випадку курсові різниці розраховуються у таких випадках:

    • на дату балансу, оскільки впродовж звітного кварталу частина товару не була оплачена. У цьому разі відбувається зменшення курсу, тобто борг перед постачальником зменшу­ється і відображаються доходи від курсової різниці;

    • на дату здійснення розрахунків. У цьому разі відбувається зменшення курсу, тобто борг перед постачальником зменшу­ється і відображаються доходи від курсової різниці.

Плани практичних занять
Питання для вивчення і обговорення

  1. Сутність і завдання обліку імпортних операцій.

  2. Визначення собівартості придбання запасів.

  3. Визначення облікової вартості запасів.

  4. Бухгалтерський облік закупівель імпортних товарів.

  5. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками.

  6. Облік імпорту робіт, послуг, прав.

  7. Облік імпорту товарів на умовах комерційного кредиту.

Завдання 19. Відповідно до укладеного контракту від 15.11 п. р. за № 11/і ТОВ «Оріон» одержало від постачальника з Угорщини на підставі рахунка № 105 від 4.01 п. р. (курс НБУ – 8,3 грн за 1 дол. США, курс НБУ – 9,2 грн за 1 €, вибирати відповідно до законодавства). Одержано і оформлено ВМД 6.01 п. р. зелений горошок 6 000 банок за ціною – 0,36 дол. США; кетчуп 7 000 банок за ціною – 0,35 дол. США. Товар під митним контролем знаходився 12 робочих днів.

Мито: зелений горошок – 10 %;

кетчуп – 15 %.

Митний збір – ?

Транспортні витрати – 9 860 грн (у тому числі по території України 3 600 грн, ПДВ із них складає 600 грн). Податок на додану вартість необхідно визначити. Вказати кореспонденцію рахунків.

Комерційному директору необхідно визначити ціну прид­бання даного товару та ціну можливої реалізації товару, якщо відомо: рівень витрат – 34 %; рівень доходів – 25 %.

Завдання 20. Відповідно до контракту № 13/10 від 11.09 п. р. ТОВ «Оріон» одержало від фірми «Юнайтез» товари на суму 1 438 000 дол. США. На дату оформлення ВМД 11.01 п. р. курс НБУ – 8,29 грн за 1 дол. США, 9,2 грн за 1 €. Мито – 10 %, митний збір – ? Оплата ПДВ проведена векселем. Вексель погашено 24.01 п. р. із розрахункового рахунку.

Вкажіть кореспонденцію рахунків, проведіть записи в ре­гістрах бухгалтерського обліку, визначте суму митного збору, ПДВ, суму, оплачену з розрахункового рахунку.

Домашнє завдання

Завдання 21. Підприємство перераховує постачальнику матеріалів аванс у сумі 1 500 дол. США по курсу НБУ – 8,33 грн за дол. США, матеріали одержані в наступному кварталі на суму 1 500 дол. по курсу НБУ 8,40 грн за дол. США. Курс НБУ на кінець кварталу склав 8,5 грн за дол. США.

На митниці були сплачені:

    • ПДВ – 20 %;

    • мито – 3 %;

    • митний збір – 0,3 %.

Відобразити ці дії в бухгалтерському обліку.

Питання для самостійного вивчення

  1. Загальна характеристика документального оформлення операцій по імпорту товарів, сировини й інших матеріальних цінностей.

  2. Митне оформлення імпортних товарів, митні платежі.

  3. Особливості нарахування акцизного збору і податку на додану вартість на імпортні товари.

  4. Синтетичний і аналітичний облік імпортних товарів, сировини, матеріалів та іншого майна.

Завдання 22. Підприємство імпортувало товар вартістю 1 000 дол. США. На митниці були сплачені:

    • ПДВ – 20 %;

    • мито – 2 %;

    • митний збір – 0,2 %.

На момент оформлення ВМД курс НБУ склав 8,3 грн за дол. США. На кінець кварталу курс НБУ склав 8,4 грн за дол. США. Товар сплачений в наступному кварталі, при цьому курс НБУ складав 8,35 грн за дол. США.

Відобразити ці дії в бухгалтерському обліку.

Завдання 23. 10.04 підприємство імпортувало товари вар­тістю 11 400 дол. США. Курс НБУ на момент отримання товарів складав 8,31 грн за дол. США.

На митниці були сплачені:

    • мито – 2 %;

    • митний збір – 0,2 %.

На суму ПДВ підприємством був виданий митним органам вексель. Оплата товарів була здійснена 30.04, курс НБУ на момент оплати – 8,35 за дол. США.

Відобразити операції в бухгалтерському обліку.

Тематика індивідуальних завдань

Завдання 24. Необхідно: скласти журнал реєстрації госпо­дарських операцій ТОВ «Мета»; зазначити первинні документи, якими оформляються наведені операції; здійснити необхідні розрахунки.

ТОВ «Мета» уклало договір з іноземною фірмою на поставку імпортної сировини на суму 12 000 дол. США. Сировина надійшла 7 червня, курс НБУ на цю дату – 8,35 грн за дол. США. На митниці було сплачено мито – 3 %, митні збори – 0,2 %. На суму ПДВ було видано податковий вексель, який був погашений 7 липня.

Завдання 25. Підприємство перераховує постачальнику матеріалів аванс у сумі 1 000 дол. США по курсу НБУ – 8,40 грн за дол. США (за умови, що балансова вартість інвалюти визна­чається по курсу 8,4 грн за дол. США), матеріали одержані на суму 2 000 дол. по курсу НБУ 8,50 грн за дол. США. При пере­ліку підприємством залишку заборгованості курс НБУ склав 8,6 грн за дол. США.

На митниці були сплачені:

    • ПДВ – 20 %;

    • мито – 2 %;

    • митний збір – 0,2 %.

Відобразити операції в бухгалтерському обліку
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   30

Схожі:

КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ
Вступ с. 3-5
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З дисципліни: Принципи і методи аналізу художнього твору Спеціальність
Враховується знання студентів, набуті при вивченні курсів "Вступ до літературознавства", "Вступ до мовознавства" та ін. Безсумнівний...
Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів...
Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації...
Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей
Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу...
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ
Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля...
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ
Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля...
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ
Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля...
План Вступ Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення...
У найбільш загальному значенні під міжнародно-правовою відповідальністю у даній галузі розуміють настання негативних наслідків для...
З УЧНЯМИ
ВСТУП
1 Вступ ( 1 година)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка