|
Скачати 1.66 Mb.
|
Теорія вартості: 1) вартість – самостійна категорія, являє собою працю, витрачену на виробництво золота та срібла, і є "природною ціною"; 2) одиниця виміру вартості – денна частка продуктів робітника /бо саме вона є природним мірилом рівності між факторами утворення вартості - працею та землею/. Доходи: 1) заробітна плата – природна ціна праці. Розмір заробітної плати має тяжіти до обсягу необхідних для життя людини засобів існування/; 2) рента – надлишок над заробітною платою виробника і відшкодовуванням витрат капіталу. Джерело ренти - різне місцезнаходження ділянок землі щодо ринків збуту, а також різна родючість землі та продуктивність застосованої на ній праці. Виходячи з цього, розглядає лише диференційну ренту. Ціна землі = (21 • величина річної ренти), де 21 середня тривалість спільного прожиття трьох поколінь, за смертними таблицями Граунта; величина річної ренти відображає мету купівлі землі - одержання доходу. П'єр Лепезан де Буагільбер (1646-1714 рр.). Окружний суддя Руану із Франції. Головні твори: "Трактат про природу, обробіток і корисність зерна", "Роздуми про природу багатства, грошей і податків", "Дослідження про рідкість грошей". Головні ідеї: 1) предмет дослідження – зростання багатства і роль у цьому процесі держави. Теорія вартості: 1) вартість /витрачена праця на виробництво товару/ називає "істинною, справедливою ціною"; 2) одиниця виміру вартості – робочий час; 3) вартість встановлюється під впливом стихійних сил ринку. Теорія соціально-економічного устрою суспільства: 1) усі члени суспільства прагнуть досягти індивідуального багатства; 2) силою, що регулює взаємовідносини людей, є природа, яка ототожнюється з Богом; 3) держава не повинна втручатися в цей процес, хоча потрібний нагляд, щоб примусити дотримуватися згоди і законів справедливості. Фізіократи – це об'єднання вчених, що вважають джерелом багатства землеробство і вивчають фактори зростання дохідності у даній сфері (назва походить від грецьких "фізис" - природа, "кратос"- влада). Франсуа Кене (1649-1774 рр.). Лейб-медик Людовіка 15. Головні твори: "Фермери", "Зерно", "Податки", статті до енциклопедії Дідро і д'Аламбера, "Економічна таблиця" (1758 р.). Головні ідеї: Предмет політичної економії – фізичні та моральні закони зростання багатства. Використання у якості метода принципу перенесення закономірностей розвитку природи на економічну дійсність, а також елементів дедукції. Теорія вартості: 1) вартість – сума витрат виробництва/. Доходи: 1) заробітна плата дорівнює фізичному прожитковому мінімуму; 2) чистий продукт – залишок багатства після відрахування витрат на його виробництво. Створюється лише у землеробстві. Його єдиною формою є рента. Теорія капіталу: 1) виділяє основний та обіговий капітал /відповідно, первісні та щорічні аванси/; 2) первісні аванси – витрати на декілька років на будівлі, худобу та сільськогосподарські машини; 3) щорічні аванси – витрати, що здійснюються щорічно на насіння, робочу силу. Теорія відтворення: 1) відтворення – процес постійного виробництва і збуту продуктів; 2) модель відтворення (економічна таблиця) –розподіл річного продукту між класами в суспільстві. Теорія соціально-економічного устрою суспільства: 1) суспільство складається із окремих людей, наділених схильностями, здібностями, потребами; 2) кожна людина добуває засоби до життя під впливом природного порядку – законів, найбільш вигідних людині і встановлених Богом для відтворення і розподілу матеріальних благ; 3) природний порядок можливий лише за наявності свободи, тому держава потрібна лише для того, щоб ніхто не застосовував свою свободу у збиток іншим; 4) бажання людей одержувати блага розвиває суспільство. Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781рр.). Міністр фінансів Франції при Людовіку 16. Головний твір: "Роздуми про створення і розподіл багатств". Головні ідеї: Доходи: 1) чистий продукт, 2) заробітна плата /їх визначення аналогічно визначенню у Ф.Кене/, 3) прибуток = а)дохід, що отримує підприємець як власник грошей; + б)дохід за "працю, ризик та мистецтво"; + в)земельна рента. Теорія капіталу: 1) капітал – "нагромаджена цінність"; 2) фактори зростання капіталу: а)купівля землі і отримання ренти; б)купівля промислового підприємства і отримання прибутку; в)організація крупного сільськогосподарського виробництва і отримання фермерського прибутку; г)ведення торгівлі й отримання торгового прибутку за рахунок обрахування покупців. Соціальна структура: 1) виробничий клас = підприємці /що надають аванси/ + робітники /отримують заробітну плату/; 2) безплідний клас = підприємці-мануфактуристи /власників підприємств, що дають роботу/ + прості ремісники /одержувачі заробітної плати/. 6.3. Зріла класична політекономія Історичні умови: 1) поглиблення суспільного поділу праці, розширення товарно-грошових відносин; 2) промисловий переворот першої половини 19 ст. приводить до заміни мануфактурного виробництва фабричною індустрією; 3) швидкі темпи розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі; 4) формування класової структури суспільства – буржуазія, пролетаріат, селянство, землевласники; 5) загострення соціально-економічних і політичних суперечностей. Економічна система А.Сміта: Адам Сміт (1723-1790 рр.). Професор Единбурзького університету. Головний твір: "Дослідження про природу та причини багатства народів". Основні ідеї: предмет політекономії – закони зростання багатства нації. Методи: 1) езотеричний – виділення закономірних та визначальних процесів у економіці, абстрагування від випадкових, поверхневих явищ; 2) екзотеричний – систематизація явищ у тому вигляді, в якому вони проявляються в реальній дійсності. Теорія вартості: 1) вартість – такі витрати праці на виробництво товару, що в середньому необхідні для даного стану виробництва; 2) складна і кваліфікована праця створює в одиницю часу більшу вартість, ніж проста і некваліфікована; 3) природна ціна товару – грошове вираження вартості; 4) ринкова ціна може значно відхилятися від природної, проте все ж таки тяжіє до неї; 5) вартість – сума доходів ("заробітна плата, прибуток, рента є трьома першоджерелами доходу, однаково як і будь-якої мінової вартості"). Доходи: 1) первинні доходи – заробітна плата, прибуток, рента; 2) вторинний доход – процент; 3) заробітна плата – вартість "засобів існування, необхідних для життя робітника та виховання дітей, що замінять його на ринку праці. Заробітна плата – ціна праці робітника; 4) прибуток – різниця між доданою працею вартістю та заробітною платою. Прибуток - природна винагорода підприємця, залишок після виплати ренти і заробітної плати; 5) рента – нетрудовий доход, надлишок вартості над заробітною платою робітників і прибутком фермера. Рента - природна винагорода послуг землі; 6) процент – частина прибутку промисловця. Процент - природна винагорода грошового капіталу. Теорія капіталу: 1) капітал: а/вартість, що дає приріст завдяки експлуатації найманої праці; б/запаси, що призначені для подальшого виробництва; 2) основний капітал – частина капіталу, що приносить прибуток "без переходу від одного власника до іншого, або без подальшого обігу" і включає: машини та інші засоби виробництва +будівлі, призначені для торгово-промислових цілей +заходи щодо поліпшення землі +трудові навички та здібності; 3) обіговий капітал – частина капіталу, яка "постійно йде від власника в одній формі і повертається до нього в іншій", включає: гроші +запаси продовольчих продуктів +сировину, матеріали, напівфабрикати +готові, але ще не реалізовані товари. Теорія відтворення: 1) валовий доход – річний продукт країни, що створюється протягом одного року; 2) авансований на виробництво капітал – валовий доход мінус споживчий запас; 3) оскільки річний продукт країни складається з доходів /заробітна плата, прибуток, рента/, то і чистий продукт та авансований капітал також формуються з цих же доходів; 4) "догма" Сміта – з процесу відтворення у А.Сміта вилучено основний капітал. Теорія абсолютних переваг у зовнішній торгівлі: "Якщо якась чужа країна може постачати нам який-небудь товар за більш дешевою ціною, ніж ми самі можемо його виготовити, набагато краще купувати цей товар у неї за деяку частину власної промислової праці, витраченої в тій галузі, в якій ми маємо деякі переваги". Теорія соціально-економічного устрою суспільства: 1)"невидима рука" /А.Сміт має на увазі стихійну дію економічних законів, які ми сьогодні називаємо законами попиту, пропозиції та конкуренції/; 2)"природний порядок" – повна економічна свобода, умови, за яких найбільш ефективно діє принцип "невидимої руки"; 3) роль держави – забезпечення безпеки та правопорядку: "Для того, щоб піднести державу з самого низького ступеня варварства до найвищого ступеня добробуту потрібні лише мир, легкі податки і терпимість в управлінні – все інше зробить природний рух речей". Розвиток класичної політичної економи у творчості Д.Рікардо: Давид Рікардо (1772 1823 рр.). Біржовик, одна з найкрупніших фігур Лондонського фінансового світу, з 1819 року-член Британського парламенту. Головний твір: "Начала політичної економії та оподаткування". Основні ідеї: 1) предмет політекономії – закони, які управляють розподілом багатства. Методи: 1) езотеричний /внутрішні сутнісні характеристики економічних явищ/; 2) сходження від абстрактного до конкретного. Теорія вартості: 1)вартість – витрати праці за гірших умов виробництва; 2) вартість товару прямо пропорційна витратам робочого часу і обернено пропорційна продуктивності праці; 3) вартість товару включає перенесену вартість використаних засобів виробництва. Теорія доходів: 1) заробітна плата – вартість засобів існування робітника і його сім’ї; 2) види зарплати – номінальна та реальна; 3) прибуток – надлишок вартості над заробітною платою; 4) рента – надлишок вартості над заробітною платою і прибутком; 5) рента у сільському господарстві – різниця між витратами праці на гірших ділянках землі та витратами на середніх чи кращих ділянках. Теорія капіталу: 1) капітал – запаси, що призначені для подальшого виробництва; 2) види капіталу /за часом обігу/ – основний та обіговий. Теорія відтворення: виробництво, породжуючи доходи, автоматично створює платоспроможний попит, який забезпечує повну реалізацію товарів і послуг. Теорія відносних переваг у зовнішній торгівлі: вигідність торгівлі визначається порівнянням відносних витрат у країнах, що торгують. 6.4. Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму, прагматизму, апологетизму Історичні умови: 1) другий етап промислового перевороту (друга половина 19 ст.). Заміни мануфактурного виробництва на фабрично-заводську індустрію різко підвищили продуктивність праці; 2) поглиблення товарно-грошових відносин і остаточне формування економічної системи вільної конкуренції; 3) загострення соціально-економічних суперечностей: бурхливий розвиток промисловості розорює ремісницьке та кустарне виробництво, підвищується експлуатація робітників. Особливості економічних поглядів: 1) в економічній теорії формуються три напрямки: реформізм (Ж.Сісмонді, П.Прудон), який зосереджує увагу на вивченні суперечностей суспільства і пошуках шляхів та методів реформування капіталізму; прагматизм (Т.Мальтус, Ж.Б.Сей, Дж.Міль), який продовжує традицію дослідження способів збагачення економічних суб'єктів на основі аналізу конкретних економічних механізмів; апологетизм (Н.Сеніор, Ф.Бастіа, Г.Кері), який змальовує існуюче суспільство як гармонійний розвиток економічних інтересів суб'єктів господарювання; 2) методологічна база досліджень – суб'єктивізм, зачатки граничного і факторного аналізу. Прагматизм пізньої класики: Томас Роберт Мальтус (1766-1834 рр.). Священик, професор сучасної історії і політекономії коледжу Ост-Індської компанії. Головні твори: "Досвід про закон народонаселення", "Начала політичної економії". Основні ідеї: Методологія: 1) зводить економічні закономірності до природної основи; 2) першочерговість впливу на економіку природних факторів пояснює обмеженістю ресурсів та межами вдосконалення самої людини. Теорія вартості і доходів: 1) вартість – сума витрат виробництва і прибутку на авансований капітал; 2) прибуток є надлишком над працею, витраченої на виробництво товару. Теорія народонаселення: Населення збільшується вдвічі приблизно кожні 25 років, тобто у геометричній прогресії. Кількість продуктів, які людина може отримати з землі, збільшується лише в арифметичній прогресії. Отже, людство стоїть на порозі вимирання. Шляхи виходу з такої ситуації: а) природні: війни, епідемії, жебрацтво як божа кара за гріховність; б) суспільні: статеве утримання, пізні шлюби і відмова від шлюбу, вдівство. Теорія відтворення: 1) сукупні доходи суспільства повинні дорівнювати сумі витрат факторів виробництва; 2) реалізація продукту є повною доки інвестиції покривають різницю між доходами і витратами; 3) якщо заощадження не інвестуються, то споживання знижується, що супроводжується зниженням попиту, цін, прибутків і як наслідок триває тимчасова зупинка виробництва /доки у виробників не з'явиться стимул – зростання прибутку/; 4) ефективний попит – такий рівень попиту, який викликає довготривалу пропозицію з достатнім прибутком; 5) реальний попит у суспільстві формують робітники, підприємці та невиробничий клас; 6) відставання реального попиту від ефективного пов'язує з тим, що: а/ у робітників зарплата завжди менша від маси випущеного продукту, б/ підприємці повинні нагромаджувати частину доходу для подальшого інвестування; 7) рекомендації – нарощувати витрати невиробничого класу /землевласники, церковні служителі, чиновники/, які створять необхідну величину "ефективного попиту". Ідеї реформізму в пізній класичній політекономії: Жан Шарль Леонард де Сісмонді (1773-1842рр.). Швейцарський історик і економіст. Головні теорії: "Нові начала політичної економії, або про багатство в його відношенні до народонаселення". Основні ідеї: Політична економія – наука про вдосконалення суспільного механізму управління багатством. Вихідний пункт аналізу – виробництво і потреби окремої людини, закономірності розвитку яких переносяться на суспільство. Теорія вартості: вартість – витрати необхідного часу на створення товару за середніх умов виробництва. Теорія доходів: 1) заробітна плата – вартість праці робітника; 2) прибуток – доход підприємця, відрахування з продукту праці робітника; 3) рента – дар землі). Теорія капіталу: капітал – виробничий запас, частина багатства, що приносить прибуток. Теорія відтворення: 1) річний продукт нації складається з маси споживчих товарів; 2) для реалізації річного продукту необхідно, щоб обсяг виробництва повністю відповідав доходам суспільства, бо вони майже всі витрачаються на споживання; 3) продукт не буде повністю реалізованим, якщо виробництво перевищує доход; 4) причини не повної реалізації річного продукту: низька купівельна спроможність робітників внаслідок: а/ хронічного перевищення пропозиції праці над її попитом, як результату дії законів природного розмноження, що дозволяє утримувати заробітну плату на низькому рівні; б/ наявності безробітних, що дає можливість наймати їх за меншу плату; в/ функціонування машин, які витісняють робітників із виробництва і тим самим знижують їх доходи; зниження споживчого попиту підприємців внаслідок того, що останні: а/ купують здебільшого предмети розкоші за високими цінами; б/ нагромаджують частину своїх доходів, які можна було б направити на споживання); зростання маси вироблених товарів внаслідок: а/ зростання продуктивності праці за рахунок використання машин, б/ прагнення підприємців виробляти більше для зростання своїх доходів; 5) пропозиції щодо повної реалізації річного продукту: а/ проведення державою спеціальних реформ: уведення соціального забезпечення робітників за рахунок підприємців, скорочення робочого дня, встановлення мінімуму заробітної плати, розробка заходів щодо участі робітників у прибутках підприємства; б/ недопущення концентрації багатства в руках окремих осіб шляхом відродження дрібної земельної власності, системи ремісницьких цехів, кустарного виробництва; в/ збуту товарів, що виробляються в більш розвинутих країнах, на ринках менш розвинутих країн. |
Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки... Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в... |
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,... |
Питання до заліку з дисципліни «Історія економіки та економічних вчень» Предмет, методологічні підходи та методи «Історії економіки та економічної думки» |
Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами Предмет регіональної економіки “захоплює” багато інших галузей економіки і, навпаки, практично усі інші галузі економіки мають справу... |
1. Предмет і метод економіки освіти ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ |
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму |
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму |
Тема 1: Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка» Які показники регіональної економіки виражають загальноекономічну характеристику ? |
КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ для подготовки к экзамену по учебной дисциплине «Хозяйственное право» Предмет, метод господарського права, його співвідношення з іншими галузями права.(Предмет, метод хозяйственного права, его соотношение... |
На уроках історії як метод формування творчого учня України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це... |