Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ


Скачати 0.6 Mb.
Назва Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Сторінка 1/4
Дата 18.03.2013
Розмір 0.6 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин

ЛЕКЦІЇ

з курсу

« ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»

Розробила: доцент Стулова І. М.

Одеса – 2013

Тема 1. Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму.

Мета: Розглянути специфічні властивості предмету інституціональної економіки, особливості його історичного генезису та сучасного стану розвитку. Вивчити функції та методи економічного дослідження.

Питання для обговорення:

  1. Теоретичні особливості інституціональної економіки.

  2. Неокласична економічна теорія.

  3. Нео- або нова інституціональна економічна теорія.

  4. Традиційний інституціоналізм

Питання для самоперевірки:

1.Охарактеризуйте основні етапи розвитку предмету економічної теорії.

2.Пригадайте теорії І. Лакатоша про конкуруючі програми наукових досліджень. Що означає жорстке ядро і захисний пояс теорії.

3.У чому полягають межи застосування неокласичного підходу.

4.У чому полягають основні відмінності старого інституціоналізму від неокласики.

5.Дайте характеристику нової інституціональної економічної теорії.

6.Які на ваш погляд, перспективи розвитку нової інституціональної економічної теорії.


Література:

1. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер. с англ. – М.: Дело ЛТД, 1993.С. 7-31.

2. Литвинцева Г.П. Институциональная экономическая теория: Учебник. – Новосибирск: Изд-во: НГТУ, 2003.С.5-29.

3. Природа фирмы: Пер. с англ. /Под. ред. О.И. Уильямсона, С.Дж. Уинтера. – М.: Дело, 2001.С.5-26.

4. Ткач А.А. Інституціональна економіка. Нова інституціональна економічна теорія. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 304с.С. 8-25.

5. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма: Фирмы, рынки, “отношенческая” контрактация. – СПб.: Лениздат; CEV Press, 1996. С.6-26.
1.Теоретичні особливості інституціональної економіки.

Терміном інституціональна економіка позначають сукупність тих напрямів сучасної економічної теорії, які об'єднує дві загальні властивості:

1.розширення предметної області економічної теорії;

2.модифікація базових допущень, що створюють метод дослідження.

Розширення предметної області пов'язане з двома додатковими сферами аналізу:

А) з сторонами суспільного життя і людської поведінки, які безпосередньо не пов'язані з дією ринкового механізму. Так виникли спроби на підставі методів неокласичної теорії вивчати людську поведінку в області політики, сім'ї, злочинів і покарань, права, контрактної взаємодії, організацій, а відповідний підхід отримав назву економічного імперіалізму.

Б) інститутами, які не прийнято вивчати в рамках неокласичної теорії. Найбільш загальне визначення інституту наступне: інститут — це будь-який механізм, що забезпечує координацію і/або ефективну мотивацію економічної поведінки. Таким чином, сенс існування інститутів полягає в координації планів  і/або координації стимулів (мотивація). Що таке механізм координації економічної поведінки і навіщо він потрібний? Механізм координації — це те, що направляє економічну поведінку, тобто допомагає ухвалити рішення відносно фундаментальних економічних питань, таких як що, як і для кого  виробляти. Необхідність такого механізму виникає в будь-якій економіці, заснованій на суспільному розподілі праці. Останнє припускає, що кожний окремо взятий індивід спеціалізується в якій-небудь вузькій сфері діяльності (наприклад, професії слюсаря чи або викладача), яка сама по собі, тобто у відриві від взаємодії з рештою учасників економічного життя, не могла б задовольнити його потреби. У такій системі кожен орієнтується на виконання вузького набору трудових операцій з метою подальшого обміну результатів своєї праці на результати праці інших господарюючих суб'єктів. Таким чином, необхідність будь-якої економічної діяльності залежить від можливості обміну її результатів, тобто того, чи потрібні вони іншим людям і, якщо потрібні, то в якому ступені. Останнє питання пов'язане з тим, чи погодяться інші господарюючі суб'єкти надати в обмін на якісь результати економічної діяльності таку кількість необхідних благ, яка б робила цю діяльність доцільної. У мікроекономіці реалізація рішень пов'язаних з відповідями на ці фундаментальні питання, називається розміщенням ресурсів (цей термін містить в собі думку про рідкість ресурсів, необхідних для задоволення необмежених потреб, і про те, що сенс економічної діяльності полягає в отриманні людьми максимально можливого задоволення від використання цих ресурсів). Відповідно, інститути — це те, що допомагає відповісти на фундаментальні економічні питання або визначає розміщення ресурсів. Якщо необхідність механізму координації пов'язана з тим, що люди можуть не знати, яким повинен бути їх правильний вибір відносно розміщення ресурсів, то механізм забезпечення правильної мотивації потрібний, оскільки люди можуть не хотіти зробити цей правильний вибір. Відповідно, функція інститутів полягає також і в забезпеченні вигідності правильного вибору для економічних агентів. Виникає питання: які інститути прийнято вивчати в рамках неокласичної теорії? Перш за все, ринок. З погляду неокласичної теорії, ринок — це єдиний інститут, який має серйозне значення. Для інституціональної економіки, навпаки, характерне переконання в тому, що інші інститути також мають велике значення і зневага до них перешкоджає правильному розумінню економічної поведінки і функціонування господарства. Таким чином, основна відмінність між неокласичною і інституціональною теоріями полягає в обхваті інститутів, що вивчаються: неокласична теорія обмежується вивченням єдиного інституту — ринку, тоді як інституціональна економіка, крім ринку вивчає також і інші інститути.

2.Неокласична економічна теорія.

Для того, щоб зрозуміти методологічні особливості інституціональної економіки, необхідно мати уявлення про методологію неокласичної теорії.

Основні допущення неокласичної теорії.

Згідно концепції відомого філософа і історика науки І. Лакатоша, теоретичні допущення будь-якої наукової школи складаються з незмінного жорсткого ядра і змінного захисного поясу. Допущення жорсткого ядра утворюють основну суть наукової школи, і відмова від них означає перехід до іншої школи. Захисний пояс складається з допущень, які використовуються в економічному аналізі залежно від розвитку наукової дискусії і ходу економічної історії. Відповідно до цієї класифікації можна представити допущення неокласичної теорії.

Допущення жорсткого ядра неокласичної теорії.

1.Принцип методологічного індивідуалізму - відноситься до співвідношення цілого і частини. Зокрема, ціле виводиться з його частин, тобто ціле всіма своїми властивостями і закономірностями поведінки зобов'язане своїм частинам, і ніяких самостійних властивостей воно не має. Стосовно суспільства це означає, що всі характеристики суспільства, наприклад, інститути, можуть бути виведені з поведінки індивідів.

2.Оптимізація як основний спосіб характеристики економічної поведінки, тобто економічна поведінка завжди зводиться до максимізації вигоди або мінімізації витрат.
3. Транзитивність і стійкість переваг. Транзитивність переваг означає, що якщо є три альтернативи A, B і С, так що А>В і В>С, то А>С. Транзитивність переваг є необхідною умовою існування найкращої альтернативи, без якої неможлива оптимізація. Стійкість переваг означає відсутність у індивідів схильності часто змінювати свої переваги, внаслідок чого їх поведінка стала б не передбачуваною. По суті, транзитивність і стійкість переваг — це допущення, що більш детально розкривають сенс оптимізації.

4. Рівновага як основний спосіб характеристики економічної динаміки. Відповідно до цього принципу функціонування економічної системи завжди зводиться або до нерухомого стану в умовах рівноваги, наприклад, рівності попиту і пропозиції, або до руху у бік рівноваги. Простим прикладом застосування цього принципу є модель рівноваги на ринку окремого товару. У ній міститься два основні види економічної динаміки, які присутні і в більш складних моделях. Разом з тим, слід підкреслити, що принцип рівноваги, по суті, включає два попередні допущення, оскільки поведінка індивіда також може трактуватися або як стан рівноваги (оптимізація), або як рух до рівноваги (до оптимізації).

Допущення захисного поясу неокласичної теорії

1.Принцип повної раціональності. Раціональність – це відповідність між поставленими цілями і засобами, що використовуються. Якщо дії людини йдуть врозріз з поставленими цілями, то така поведінка виходить за рамки економічної теорії.

2. Допущення про ринковий механізм як про єдиний значущий інститут економічної системи. 3. Допущення про повну специфікацію прав власності. Згідно даному допущенню, всі права власності на рідкісні ресурси завжди чітко визначені і захищені, що є необхідною умовою обміну. Оскільки при ринковому обміні відбувається переміщення прав власності, ці останні повинні бути визначені, щоб обмін відбувся. Не можна мінятися тим, що нікому не належить.

Класифікація шкіл інституційної теорії

Інституційна економіка є сукупністю шкіл, що розрізняються між собою по своїм предметним і методологічним особливостям. Одним з критеріїв їх класифікації може служити їх співвідношення з допущеннями неокласичної теорії. Відповідно, одні школи обмежуються тільки зміною допущень захисного поясу неокласичної теорії, - ці школи ми позначатимемо як нова інституціональна теорія. Інші дозволяють собі відмову також і від допущень її жорсткого ядра, а значить, намагаються запропонувати принципово нову економічну теорію.

3.Нео- або нова інституціональна економічна теорія

Допущення, загальні для неоінституціональної теорії

1.Принцип обмеженої раціональності, згідно до якого, отримання і обробка інформації пов'язані з витратами. Це означає, що оптимізація для індивіда полягатиме в знаходженні не якнайкращою з тих, що існують, а якнайкращою з можливих при даних інформаційних обмеженнях, альтернатив. Даний принцип, що припускає неповноту інформації у індивідів, розкриває можливість асиметричності інформації, під якою мається на увазі приватний характер інформації. Останній означає постійне відтворення ситуації, коли про істотні сторони контрактної взаємодії одні його учасники знають, а інші не знають.
2. Опортунізм як характеристика економічної поведінки. Асиметричність інформації створює можливість для прояву опортунізму, який означає, що в цілях досягнення особистої вигоди індивіди будуть готові порушити існуючі правила і, відповідно завдати збитку своїм контрагентам.
3. Допущення про неповноту специфікації і захисту прав власності. В даному випадку підкреслюється той факт, що в реальному світі права власності завжди визначені тільки частково. Відносно деяких рідкісних ресурсів, таких як повітря, вода, тиша і т. ін., вони взагалі не визначені. Відносно інших ресурсів вони визначені тільки у тому або іншому ступені.

4. Підкреслення значення трансакційних витрат. Трансакційні витрати — це витрати, пов'язані з переміщенням або захистом прав власності. В даному випадку підкреслюється, що ці витрати достатньо високі, щоб впливати на результати функціонування економічної системи.

5. Оскільки функціонування ринкового механізму може бути ускладнене із-за розмитості прав власності, а також не є безкоштовним, це ставить питання про альтернативні механізми координації і стимулювання, використання яких в певних умовах могло б обійтися дешевше, ніж ринок.

Значення терміну «інститут» в неоінституціональної теорії

В інституціональній теорії можна виділити декілька значень терміну інститут.

1. Будь-який механізм координації і стимулювання. Поняття інститут включає ринок як систему відносних цін.

2. Будь-який неринковий механізм координації і стимулювання окрім ринку.

3.Інститути - правила або інституційне середовище - включає тільки правила, що забезпечують порядок у взаємодіях між людьми.

4.Інститути-контракти або інститути - угоди. Під контрактом мається на увазі явний або неявний договір, організуючий здійснення трансакцій. Разом з тим, в неоінституціональній теорії правила (не рахуючи контрактів) і контракти виступають як дві автономні області дослідження, на підставі чого у більшості випадків контракти розглядаються окремо.

5. Організації. Організацію, наприклад фірму, прийнято трактувати як мережу контрактів.

6. Інституціональний устрій. Даний термін позначає всякий спосіб свідомої організації трансакцій, будь то контракти, організації або ринковий механізм.

Основні предметні області і напрями в рамках неоінституціональної теорії

Неоінституціональна економіка, як і інституціоналізм в цілому, не є однорідною течією. Тут можна виділити цілу сукупність шкіл, що розрізняються за предметними областями і інструментами аналізу, що використовуються. Залежно від останніх, різні неоінституціональні школи розрізняються також по ступеню близькості до неокласичної теорії. Першим і найбільш загальним критерієм класифікації неоіституціональних шкіл є акцент на типі інститутів, що вивчаються, а саме, правилах або контрактах. На правилах робиться основний акцент в таких напрямах неоінституціоналізму як нова економічна історія, теорія суспільного вибору, конституційна економіка і теорія прав власності. Вивченням контрактів в основному зайняті представники таких напрямів як теорія контрактів, і теорія організацій, основний кістяк якої утворює теорія трансакційних витрат, що підрозділяється, у свою чергу, на теорію структур управління трансакціями і теорію вимірювання рентабельності трансакцій.

Нова економічна історія розпадається на такі течії як кліометрика, тобто кількісний аналіз даних економічної історії (її лідером є Р. Фогель), і власне неоінституціональна економічна історія. Саме остання школа, очолювана Д. Нортом, головним чином, і є новою економічною історією, коли мова йде про цю течію неоінституціональної економіки. Предметом дослідження даної школи є вплив інститутів-правил, як суспільних, так і приватних, на економічне зростання в різних країнах. Велика увага тут приділяється порівнянням економічного зростання між країнами, пояснення яких шукається у відмінностях в інституціональній структурі, тобто, перш за все, в інститутах-правилах.
Далі, інституціональні теорії правил розпадаються на ті, що вивчають суспільні правила, і на ті, які досліджують приватні правила. До перших відноситься теорія суспільного вибору і конституційна економіка. Предметом вивчення теорії суспільного вибору є раціональна поведінка у сфері політичного і державного життя політиків, чиновників, виборців і т. д., а також вплив цієї поведінки на економічні результати функціонування державного апарату. Принцип методологічного індивідуалізму доведений в цій теорії до логічного кінця, оскільки властивості цілого (держави, суспільства і т. д.) повністю виводяться з поведінки окремих людей. Основна відмінність конституційної економіки — іншому різновиді неоінституціоналізму, що вивчає правила, — є пом'якшення крайнощів методологічного індивідуалізму за рахунок ідей, узятих з теорії порядку.

Неоінституціональна теорія, що вивчає приватні правила, позначається як теорія прав власності. Основна увага тут приділяється проблемі специфікації/розмиванню прав власності і її впливу на розміщення ресурсів. При більш широкому розумінні прав власності, коли вони підрозділяються на ряд правомочностей, тобто різних свобод і обмежень, відбувається їх злиття із загальним поняттям приватних правил, а теорія прав власності може розглядатися, в більш загальному плані, як економічний аналіз прав. Неоінституціональні теорії, що приділяють основну увагу контрактам прийнято позначати як теорію контрактів або теорію організацій з тією різницею, що в першій акцент робиться на аналізі стадії підготовки і укладення контракту, а в другій теорії, перш за все, вивчається процес реалізації вже укладеного контракту.

Відповідно, ці дві теорії можна розглядати як дві складові частини загальної теорії контрактів, де першу можна позначити як теорію ex ante контрактного процесу, а другу — як теорія ex post контрактного процесу.

Основне допущення першої з цих теорій полягає в тому, що контракт після його висновку повністю реалізується і, таким чином, ex post контрактний процес не пов'язаний ні з якими додатковими труднощами.

Головна передумова другої теорії полягає в тому, що контракти завжди містять неточності і взагалі недосконалі, тому їх реалізація може бути тільки частковою. Звідси витікає необхідність в управлінні контрактними відносинами після укладення контракту.

Основний висновок даної теорії полягає в тому, що головною функцією контрактів, або організацій, є економія на сумі трансакційних і виробничих витрат.

4.Традиційний інституціоналізм

Даний напрям є старим в інституціональній теорії і в тому або іншому ступені він вплинув на всі інституційні школи які виникли згодом. Найбільш відомими представниками даного напряму є Т. Веблен, У. Митчелл і Дж. Коммонс. Окрім них до даної течії відносять Дж. М. Кларка і Дж. До. Гелбрейта, а у наш час — Дж. С. Ходжсона і У. Дж. Семуелса. До основних методологічних особливостей традиційного інституціоналізму можна віднести наступне:

1. Принцип методологічного колективізму. Людина тут розглядається як продукт того суспільства, в якому він живе. Найважливішими характеристиками суспільства є прийняті в ньому стереотипу мислення і правила поведінки, які мають над індивідуальний характер і формують індивідів, що створюють це суспільство.

2. Допущення про стереотипи мислення і звички як основний двигун економічної поведінки - в традиційному інституціоналізмі основну роль грають звички економічної поведінки. Наприклад, певний споживчий набір вибирається просто за звичкою, а не в результаті розрахунку з метою знаходження максимальної корисності.

3. Принцип кумулятивної причинності. Терміном кумулятивна причинність позначається такий тип залежності яких-небудь змінних, при якому їх зміни в певному напрямі взаємно підсилюють один одного. У такій ситуації в економіці не тільки буде відсутня тенденція до повернення в рівноважний стан, але всяка зміна створюватиме передумови для свого продовження і посилення.

  1   2   3   4

Схожі:

Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму
Міністерство освіти та науки, молоді і спорту України Національний...
Азімов, А. Я, робот : науково-фантастичні оповідання : для середнього та старшого шкільного віку : пер з англ. – К. Веселка, 1987....
Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы: [пер с англ.]
Сутності концепції дії, концепції розподілу пам’яті, концепції типів даних. Внутрішнє представлення даних в пам’яті комп’ютера
Долина=Dolyna : інформ буклет / текст Володимир Смолій; пер на англ....
Література про Долинщину” подає відомості нових надходжень у фонди Долинської центральної районної бібліотеки у 2012 році. Література...
К вазари
Кваза́ри (англ quasars, скор від англ quasi-stellar radio source — квазізоряне радіоджерело) — позагалактичні об'єкти, які мають...
ПРОИЗВОДСТВЕННО-КОММЕРЧЕСКАЯ ФИРМА «АЯКС -1»

ПРОИЗВОДСТВЕННО-КОММЕРЧЕСКАЯ ФИРМА «АЯКС -1»
Предлагаем поставки оборудования и инструмента для мясоперерабатывающей промышленности
Західнодонбаський інститут економіки і управління Бюлетень БІЦ Випуск 14
Азарян Е. М., Беленький А. Ю. Стратегия сбыта на специализированных рынках: рынок товаров нефтехимии: Монография. – Донецк: ДонГУЭТ,...
ТУРИСТИЧЕСКАЯ ФИРМА
Донецк, Калининский филиал АКБ Национальный кредит р/с №26005301611078 МФО 335720 код 23179102
Англ public relations, PR мистецтво досягнення взаємопорозуміння...
Зв'язки з громадськістю (англ public relations, PR) — мистецтво досягнення взаємопорозуміння та згоди між людьми, соціальними групами,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка