|
Скачати 1.14 Mb.
|
Тема 6. Діагностика майна і ринкова цінність підприємства 1. Нормативно-правова основа оцінки ринкової вартості майна. Сьогодні для визначення ринкової вартості майна та майнових комплексів в Україні використовують Методику оцінки майна, затверджену Постановою Кабінету міністрів України (КМУ) від 10.12.2003 р. №1891 «Про затвердження Методики оцінки майна» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №904 від 14.09.2005 р. Ця Методика застосовується для проведення оцінки майна у випадках: - приватизації (корпоратизації); - створення підприємств (господарських товариств) на базі державного та комунального майна, а також майна господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна) у статутному фонді та у разі відчуження такого майна у випадках, встановлених законодавством, крім випадків відчуження майна згідно із Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»; - визначення вартості внесків учасників (засновників) господарських товариств у разі, коли до статутних фондів зазначених товариств вноситься державне (комунальне) майно, майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна) у статутному фонді; - визначення вартості цілісних майнових комплексів господарських товариств, до статутних фондів яких вноситься державне (комунальне) майно; - виділення або визначення часток майна у спільному майні, в якому є державна (комунальна) частка; - застави державного та комунального майна, а також майна господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна) у статутному фонді; - повернення об'єктів приватизації у державну власність, у тому числі за рішенням суду. Відповідно до вказаної Методики здійснюється оцінка об'єктів у матеріальній формі (крім земельних ділянок), об'єктів у нематеріальній формі та цілісних майнових комплексів. 2. Основні поняття діагностики ринкової вартості майна. Методика оцінки майна визначає способи і методи оцінки, а також види оцінюваної вартості майнових комплексів. Незалежна оцінка є визначенням певного виду вартості майна суб'єктом оціночної діяльності за договором із замовником. Незалежна оцінка майна здійснюється відповідно до вимог національних стандартів з урахуванням положень визначеної Методики та міжнародних стандартів оцінки. За зверненням правоохоронних органів оцінка майна здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, чинних на визначену відповідним органом дату, з використанням їх термінології. Стандартизована оцінка представляє собою оцінку, здійснювану самостійно державними органами приватизації (органами, уповноваженими управляти державним майном) з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних. При здійсненні оцінки майна розрізняють різні види його вартості: - початкову; - переоцінену; - сукупну; - чисту. Початковою є вартість майна, з якої розпочинається його продаж встановленими законодавством способами, що передбачають конкуренцію серед покупців. Переоціненою є вартість активів, за якою активи відображаються в передавальному балансі підприємства, складеному на дату оцінки, у тому числі активи, що підлягали переоцінці на засадах незалежної оцінки відповідно до порядку та у випадках, передбачених вказаною вище Методикою. При цьому передавальним балансом підприємства є баланс підприємства, складений на дату оцінки відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку за результатами інвентаризації, в якому у випадках, визначених Методикою, зазначається переоцінена вартість необоротних активів. Сукупною вартістю цілісного майнового комплексу є сума вартості активів підприємства, відображених у його передавальному балансі. Чистою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупна вартість цілісного майнового комплексу, зменшена на суму зобов'язань. 3. Підготовчий етап до оцінки майна. Для визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ВАТ), що створюється на базі державного (комунального) майна (крім об'єктів незавершеного будівництва, майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства, холдингових компаній) під час приватизації (корпоратизації), послідовно здійснюються такі кроки: 1) утворення державним органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном) інвентаризаційної комісії, визначення дати попередньої інвентаризації необоротних активів з метою складення їх основного переліку та встановлення остаточної дати оцінки; 2) проведення інвентаризаційною комісією попередньої інвентаризації необоротних активів та затвердження її результатів у строк, що не перевищує 15 календарних днів від дати попередньої інвентаризації, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до остаточної дати оцінки; 3) складення інвентаризаційною комісією та затвердження державним органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном) основного переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці (перелік необоротних активів №1), у п'ятиденний строк після затвердження результатів попередньої інвентаризації; 4) подання матеріалів попередньої інвентаризації (зведений акт №1 та перелік необоротних активів №1) державному органу приватизації у строк, що не перевищує 26 календарних днів від дати оцінки; 5) вибір державним органом приватизації на конкурентних засадах суб'єкта оціночної діяльності, який здійснюватиме незалежну оцінку необоротних активів, та укладення з ним договору на проведення незалежної оцінки у тритижневий строк, але не пізніше ніж за 5 днів до дати остаточної оцінки; 6) проведення повної інвентаризації інших активів та зобов'язань, складення додаткового переліку необоротних активів за результатами уточнення інвентаризаційною комісією даних попередньої інвентаризації необоротних активів на дату оцінки (перелік необоротних активів №2). Матеріали повної інвентаризації та перелік необоротних активів №2 подаються комісії з приватизації (корпоратизації) для розгляду та ухвалення у строк, що не перевищує 20 календарних днів від дати їх остаточної оцінки; 7) подання схвалених протокольним рішенням комісії з приватизації (корпоратизації) та затверджених керівником державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) матеріалів повної інвентаризації (зведений акт №2 та перелік необоротних активів №2) державному органу приватизації у строк, що не перевищує 25 календарних днів від дати їх остаточної оцінки. У разі несвоєчасного подання державному органу приватизації переліків необоротних активів підприємства та зведених актів інвентаризації майна і/або складення їх з порушенням вимог зазначені документи повертаються з метою призначення нової дати оцінки; 8) подання підприємством вихідних даних щодо необоротних активів для здійснення незалежної оцінки державному органу приватизації (замовнику незалежної оцінки) в повному обсязі у строк, що не перевищує 15 календарних днів від дати оцінки. З метою визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ВАТ) (пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства), що створюється на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств, підприємств рибного господарства, під час приватизації на підготовчому етапі здійснюється повна інвентаризація майна в такому порядку: 1) утворення державним органом приватизації інвентаризаційної комісії та визначення дати оцінки; 2) проведення інвентаризаційною комісією повної інвентаризації майна в один етап та подання до комісії з приватизації її результатів; 3) перевірка комісією з приватизації зведеного акта інвентаризації майна та його затвердження державним органом приватизації протягом місяця від визначеної дати оцінки; 4) здійснення аудиторської перевірки у разі прийняття такого рішення державним органом приватизації; 5) підготовка підприємством відомостей та подання їх до комісії з приватизації у строк, що не перевищує 35 календарних днів від дати оцінки; 6) складення за результатами повної інвентаризації майна (з урахуванням переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів), передавального балансу підприємства на дату оцінки та подання його разом з аудиторським висновком комісії з приватизації у строк, що не перевищує 45 календарних днів від дати оцінки. З метою визначення вартості окремого індивідуально визначеного майна, об'єктів незавершеного будівництва та цілісних майнових комплексів, що підлягають приватизації, на підготовчому етапі здійснюються: 1) визначення державним органом приватизації дати оцінки та затвердження складу інвентаризаційної комісії; 2) проведення інвентаризаційною комісією інвентаризації майна в один етап у строк, що не перевищує 15 календарних днів віддати інвентаризації; 3) обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єктів незавершеного будівництва; 4) вибір державним органом приватизації на конкурсних засадах суб'єкта оціночної діяльності, який буде здійснювати незалежну оцінку у разі прийняття такого рішення, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів віддати інвентаризації; 5) складення і подання підприємством (балансоутримувачем) до державного органу приватизації зведеного акта інвентаризації та передавального балансу за результатами інвентаризації на дату оцінки (у разі прийняття відповідного рішення державним органом приватизації - разом з висновками аудиторської перевірки фінансової звітності); а також акта обстеження будівельного майданчика, інвентаризаційних описів; 6) затвердження державним органом приватизації зведеного акта інвентаризації майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів від дати оцінки; 7) підготовка та затвердження державним органом приватизації переліку майна, вартість якого вилучається з вартості цілісного майнового комплексу, у строк, що не перевищує 25 календарних днів від дати оцінки; 8) подання підприємством (балансоутримувачем) державному органу приватизації (замовнику незалежної оцінки) вихідних даних щодо індивідуально визначеного майна, цілісного майнового комплексу підприємства, необоротних активів, що приватизуються в складі цілісного майнового комплексу, у строк, що не перевищує 25 календарних днів віддати оцінки. У всіх інших випадках, визначених Методикою оцінки майна, інвентаризація майна проводиться у встановленому чинним законодавством порядку з урахуванням таких особливостей: 1) представники державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) до складу інвентаризаційної комісії не включаються; 2) Інвентаризація майна здійснюється в два етапи; 3) відповідальність за правильність проведення інвентаризації, своєчасність подання та достовірність її результатів покладається на голову інвентаризаційної комісії та її членів; 4) за результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за встановленою формою, який підписується головою та членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном); 5) до зведеного акта інвентаризації майна додаються оформлені в установленому порядку інвентаризаційні описи та інші матеріали інвентаризації, а також матеріали, що підтверджують застосування всіх можливих правомірних заходів щодо стягнення з дебіторів простроченої заборгованості (у тому числі сумнівної та безнадійної), довідка з підтверджувальними документами щодо списання, продажу, передачі в оренду, до статутних фондів господарських товариств майна (у тому числі основних засобів), довідка про вибуття необоротних активів за період від дати прийняття рішення про приватизацію (включення до переліку підприємств, що підлягають корпоратизації) до дати оцінки, інші додаткові матеріали на вимогу комісії з приватизації (корпоратизації) або державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном), довідка щодо врегулювання інвентаризаційних різниць, виявлених під час інвентаризації. Для проведення незалежної оцінки майна суб'єкти оціночної діяльності визначаються державними органами приватизації у таких випадках: - приватизації (корпоратизації); - внесення державного або комунального майна до статутних фондів господарських товариств, у тому числі холдингових і державних акціонерних компаній; - повернення об'єктів приватизації у державну власність. Вибір суб'єкта оціночної діяльності здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна. В інших випадках проведення незалежної оцінки майна відповідно до вимог Методики оцінки майна вибір суб'єкта оціночної діяльності здійснюється замовником такої оцінки самостійно. 4 Оцінка розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ВАТ), що створюється в процесі приватизації. Розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ВАТ), що створюється на базі державного та комунального майна (крім майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства), у тому числі переданого в оренду, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки цілісного майнового комплексу. Стандартизована оцінка цілісного майнового комплексу для визначення розміру статутного фонду ВАТ проводиться на підставі даних передавального балансу підприємства, складеного на дату оцінки за результатами інвентаризації майна, в якому відображено результати переоцінки необоротних активів, проведеної у порядку, встановленому Методикою оцінки майна; договору оренди з додатками до нього. За результатами проведення стандартизованої оцінки складається акт. До майна, що включається у сукупну вартість цілісного майнового комплексу, відносяться: - необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи); - оборотні активи (запаси, векселі одержані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за розрахунками та інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи); - витрати майбутніх періодів. Об'єкти фінансового лізингу, що обліковуються на балансі державного підприємства (лізингоодержувача), у сукупну вартість цілісного майнового комплексу не включаються. Чиста вартість цілісного майнового комплексу (ЧВ) визначається за формулою : ЧВ=(Н+О+М)-(В+Д+П), де Н - вартість необоротних активів; О - вартість оборотних активів; М - сума витрат майбутніх періодів; В - вартість забезпечень наступних витрат і платежів; Д - вартість довгострокових зобов'язань; П - вартість поточних зобов'язань. Якщо чистої вартості цілісного майнового комплексу, одержаної за результатами розрахунку, не вистачає для реєстрації ВАТ в порядку, визначеному законодавством, державним органом приватизації, розглядається питання про зупинення приватизації (корпоратизації) підприємства шляхом створення ВАТ та визначення іншого способу його приватизації. Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється на базі майна державного підприємства (СФдп), визначається за формулою : СФдп = ЧВ – ЖФ – НП – ІМ , де ЖФ – вартість державного житлового фонду; НП – вартість об’єктів, що не підлягають приватизації; ІМ – вартість іншого майна. Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється в процесі приватизації на базі державного майна, переданого в оренду, та майна орендаря (СФор), визначається за формулою : В сою чергу величина Чд визначається: Чд = Н+ВО+АМ+Р , де Н - вартість необоротних активів, що належать державі, у тому числі вартість необоротних активів, придбаних під час оренди, а також за рахунок коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень (придбані під час оренди необоротні активи); ВO - оціночна вартість оборотних активів, наданих в оренду; AM - амортизаційні відрахування, нараховані на орендовані необоротні активи та невикористані на дату оцінки; Р - залишок коштів від реалізації орендованих необоротних активів та залишок коштів державного цільового фінансування і державних цільових надходжень. При визначенні вартості частки держави (комунального майна) в статутному фонді ВАТ враховується передбачений умовами договору оренди порядок використання амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи. Вартість частки орендаря (Чор) визначається за формулою : Незалежній оцінці підлягають необоротні активи підприємства, зазначені в переліках (основному та додатковому), що підлягають внесенню до статутного фонду ВАТ, яке створюється. Необоротні активи, що підлягають вилученню з чистої вартості цілісного майнового комплексу, не переоцінюються. Додатково виявлені під час проведення незалежної оцінки майна необоротні активи, у тому числі нематеріальні активи, оцінюються (переоцінюються) та включаються у звіт про вартість необоротних активів. Оцінці підлягають необоротні активи як зазначені у переліках, так і виявлені безпосередньо оцінювачами під час обстеження об'єктів оцінки. Нематеріальні активи, відображені і не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються та оцінюються в процесі проведення незалежної оцінки пооб'єктно із застосуванням витратного та дохідного підходів. Необоротні активи, що не включаються до статутного фонду, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи відображаються у висновку про вартість необоротних активів та в передавальному балансі підприємства за вартістю, вказаною у даних бухгалтерського обліку. 5 Особливості оцінки цілісних майнових комплексів. Загально використовуваною базою оцінки майна, є його ринкова вартість. Якщо процедури продажу передбачають наявність додаткових умов (додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності об'єкта оцінки, якщо такий напрям не відповідає принципу найбільш ефективного використання), може визначатися інвестиційна вартість. Майновий підхід застосовується у порядку, встановленому для визначення розміру статутного фонду ВАТ, що створюється під час приватизації (корпоратизації). При цьому не оцінюються активи цілісного майнового комплексу, які не включаються у його вартість. Дохідний підхід передбачає використання методу непрямої капіталізації (дисконтування грошового потоку). При цьому під час прогнозування валового доходу враховуються доходи, що можуть бути отримані від найбільш ефективного використання надлишкових активів. У разі відчуження цілісного майнового комплексу як сукупності активів без зобов'язань його оцінка базується на майновому підході з урахуванням принципу найбільш ефективного використання таких активів. Особливості застосування методичних підходів до оцінки майнового комплексу визначаються у національних стандартах. Під час визначень ринкової вартості цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, до вартості державної частки включаються амортизаційні відрахування на орендоване майно, не використані на дату оцінки, кошти державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, вартість майна, придбаного за рахунок амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи та коштів від продажу орендованого майна. Якщо покупцем цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, є орендар, до державної частки у ринковій вартості включається сума заборгованості за оренду цілісного майнового комплексу, у тому числі з викупу оборотних активів. Порядок визначення відсоткового співвідношення державної частки та частки орендаря у ринковій вартості цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, встановлюється Фондом державного майна. У плані приватизації цілісного майнового комплексу зазначається його початкова вартість, визначена на підставі затвердженої оцінки. Повернення цілісних майнових комплексів (об'єктів приватизації) у державну власність, у тому числі за рішенням суду, відбувається за їх ринковою вартістю, визначеною на дату оцінки (день набрання чинності відповідним рішенням суду). |
План Мета, завдання, зміст експертної діагностики фінансово-господарського... Фінансово-господарський стан, експертна діагностика, стратегічна діагностика, оперативна діагностика, метод аналогій, ризик, аналіз... |
Л. О. Штанько, Л. М. Закревська Економічна діагностика КУРС (КОНСПЕКТ) Але основна увага приділяється саме підприємству як первинній, основній, самостійній ланці народного господарства, що створює конкретні... |
Перевірка і оцінювання результатів навчання інформатики Діагностика навчання обов'язковий компонент освітнього процесу, за допомогою якого визначається досягнення поставлених цілей. Діагностика... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень. Економічна суть облікової політики підприємства. Економічна... |
Діагностика рівня емоційного вигорання Діагностика рівня «Емоційного вигорання» (за В. Бойко) Водночас можуть виникнути його дисфункційні наслідки, коли вигорання спричиняє негативний вплив на професійну діяльність та стосунки... |
План заняття Економічна демократія. Економічний порядок та свобода... БАЗОВІ ІНСТИТУТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: ДЕМОКРАТІЯ, ЕКОНОМІЧНА СВОБОДА, ЕКОНОМІЧНИЙ ПОРЯДОК |
ТЕМА НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА Семінарське заняття №1- 2 год Економічна система, економічне благо, економічні потреби, економічні інтереси, продуктивні сили суспільства, праця, предмет праці,... |
Тема СУТЬ І ПОНЯТТЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ Економічна природа корпоративного управління Суть і економічна природа корпорацій. Особливості державного корпоративного сектора |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Головченко О. М., Ананьєв Є. П. Сучасна економічна теорія: курс лекцій – Одеса: м. Роздільна ТОВ «Лерадрук», 2012. 204 с |
2. Дробово-лінійне програмування Постановка задачі дробово-лінійного... Дослідження операцій”, “Економетрія”, “Моделювання економіки”, “Економічна кібернетика” а також дисциплін циклу загальноекономічної... |