|
|
Скачати 1.12 Mb.
|
|
Відтворювальна здатність жеребців. Утримання та годівля жеребців-плідників в парувальний та непарувальний сезони. Перед початком случного сезону перевіряють плодючість жеребців, досліджують стан їх статевих органів, здатність до парування і якість сперми. Відтворювальні здатності жеребця характеризуються кількістю запліднених кобил, покритих жеребцем або запліднених його спермою, а також числом лошат, отриманих від нього за минулі роки. Періодично жеребця піддають клінічному огляду. Насінники і придатки повинні бути пружними, рухливими, з рівною поверхнею, без горбів і затвердінь, вони не повинні зростатися з мошонкою. Статевий член жеребця краще оглядати під час ерекції. На ньому і препуція не повинно бути синців, червоних плям, висипу, виразок, пухлини. Одним з об'єктивних показників відтворної здатності жеребця є кількість і якість його сперми. Для аналізу отримують чистий (без домішок вагінального слизу та сечі) еякулят, що зручніше за все зробити за допомогою штучної вагіни або спермособірателя. Отриману сперму оцінюють за обсягом, кольором, запахом, а також рухливості і концентрації сперміїв. Якість сперми жеребців-виробників перевіряють перед початком случной кампанії протягом трьох днів поспіль при одній садку в день. Остаточне рішення про її якість виносять за показниками сперми, отриманої від третьої садки. Обсяг еякуляту жеребця в середньому становить 70 мл з коливаннями від 15 до 200 мл. В 1 мл сперми міститься 200-400 млн сперміїв. Протягом случного сезону її концентрація може знизитися наполовину. У нормі сперма жеребця молочного кольору з сіруватим відтінком, без запаху. Жеребцов, що виділяють сперму рожевого, червоного або зеленого кольору з гнильним запахом, до злучки не допускають. За результатами оцінки сперми жеребця, якщо необхідно, вживають заходів до поліпшення годівлі й утримання, збільшують перебування його на свіжому повітрі і фізичне навантаження в роботі під сідлом і в запряжці, проводять спеціальне лікування. Якщо вжиті заходи не призводять до покращення якості сперми, то жеребця не допускають до відтворення. У парувальну кампанію якість сперми перевіряють щомісяця. Відтворювальні здатності жеребців обумовлені комплексом факторів: генотипом і типом нервової діяльності, здоров'ям і віком, рівнем годівлі й утримання, кліматичними умовами, режимом статевого використання. Тривало застосовуваний неправильний режим використання жеребця в злучці може привести до імпотенції - слабким проявам статевих рефлексів і припинення виділення сперми при садках. Штучне запліднення як метод розмноження та якісного вдосконалення сільськогосподарських тварин розроблено і вперше знайшло практичне застосування в конярстві. До війни і в перші після-воєнні роки штучне запліднення досить широко використовувалося в конярстві. В даний час цей спосіб розмноження застосовується в конярстві в зростаючих масштабах. Можливість зберігання сперми жеребців необмежено довго в замороженому стані дає можливість транспортувати її на будь-яку відстань, створювати запаси сперми видатних жеребців і здійснювати більш ранню оцінку їх за якістю потомства. Штучне запліднення дозволяє використовувати кобил, від яких в силу різних причин не можна отримати приплід при природній злучки. Сперму жеребця при штучному заплідненні розбавляють в 3-5 разів. Нерозбавлений сперму рекомендується використовувати не пізніше 30 хвилин після її отримання. У нерозбавленою спермі рухливість сперміїв припиняється через 3-4 ч. Спермою одного жеребця за сезон можна штучно осіменити 250-300 кобил. Нерозбавленою спермою від однієї садки запліднюють не менше 3-4 кобил, а при звичайному її розведенні - до 20 кобил. Для осіменіння кобил використовують свежеполученную нерозбавленому сперму (рухливість сперміїв не нижче 5 балів, концентрація їх не нижче 150 млн в 1 мл), све-жеполученную сперму, розведену у співвідношенні 1:3 (рухливість сперміїв не нижче 5 балів, концентрація їх після розбавлення НЕ менше 40 млн в 1 мл). При штучному заплідненні кожної кобилі вводять в матку 20-30 мл розведеної або нерозбавленою сперми.
Досягненню високих показників відтворення поголів'я коней значною мірою сприяє збереженню жеребності кобил. Його досягають створенням спеціальних умов годівлі, утримання, догляду та використання їх на роботах. Для цього потрібно якомога раніше встановити факт жеребності кобили. Перша ознака жеребності — припинення тічки (охоти) й намагання кобили під час проби «відбити» жеребця, не допустити його до себе. Помічено, що вже на 20 — 40-й день жеребні кобили стають спокійнішими, мають порівняно з холостими підвищений апетит і краще засвоюють корми, тому поліпшується їх вгодованість. Деякі з них «жеребцюють» у табуні і навіть «сідають» на холостих кобил. Зовнішнім оглядом у жеребних кобил виявляють асиметрію — збільшення об'єму одного з боків черевної порожнини. Вона більш помітна у кобил з першою жеребністю, починаючи з 5 міс. 3 6 — 7 міс і пізніше жеребність можна встановити за рухами плода (про-слуховуванням). Вони найбільш помітні вранці, до годівлі кобил, відразу після водопою. Спостерігати їх можна так: на кобилу надівають недоуздок з довгим поводом, підходять до неї з лівого боку, в ліву руку беруть повід і пучок волосся гриви в межах холки, а долонею правої руки легко надавлюють трохи вперед і догори від вим'я. Через деякий час відчувається рух плода, тобто легкі поштовхи об стінку черева. На 9-му місяці западають м'язи крижа, помітно збільшуються вим'я й черево, помітнішою стає асиметрія. Розрізняють лабораторні методи ранньої діагностики жеребності кобил (дослідження маточного слизу, сечі, крові, застосування ультразвуку та рентгенографії) й клінічні. Хоч останні і дають позитивні результати, проте у наших господарствах широко не застосовуються. Методи внутрішніх досліджень —вагінальний і ректальний — ґрунтуються на морфологічних змінах статевих органів — їх розміру, конфігурації, положення і стану матки, яєчників, маточних артерій. Це визначають, оглядаючи шийку матки, слизові оболонки піхви, консистенцію маткового слизу та досліджуючи їх через пряму кишку (ректально). У практиці кінних заводів, деяких племінних репродукторів найчастіше використовують ректальний метод, який дає змогу спеціалістові виявляти жеребність з 20 — 30-го дня. Проте у другій половині жеребності ректальна діагностика небажана: вона турбує кобил і нерідко дає неправильні результати, оскільки під впливом маси плода, плаценти та навколоплідної рідини матка істотно зміщується. Ректальне дослідження повинні проводити ветеринарні спеціалісти. Для оцінки репродуктивного статусу коней з 1980 р. у країнах світу використовують ультразвукові сонографи (УЗІ), які дають змогу «бачити» органи, гканини, їх структуру і стан, не вдаючись до хірургічних втручань. Ультра-звз^кова діагностика не впливає на репродуктивні органи, розвиток ембріона і плода, тому широко застосовується у медичних і ветеринарних дослідженнях. За допомогою УЗІ можна вивчати стан фолікула, зміну його форми, відрізня-ги дозріваючий фолікул від функціонуючого жовтого тіла, найточніше визначати час овуляції та жеребність кобил з 20 — 25-го дня і раніше, стать приплоду, стан яєчників, яйцепроводів, рогів матки, сім'яників та їх структуру при різних захворюваннях, маніпулювати з близнятами, вирішувати питання пересадки зигот, ембріонів, плодів тощо.
Напередодні жереблення помітно збільшується вим'я, на кінцях дійок з'являються краплі молозива, у деяких кобил набрякають молочні судини й кінцівки. За кілька годин до жереблення кобила стає неспокійною: розгрібає підстилку, часто лягає і встає, метушиться по деннику, поглядає на черево, часто виділяє кал і сечу. В цей час потрібно стежити за тим, щоб кобила не лягала задньою частиною тулуба близько до стіни або перегородки денника, оскільки це заважає жеребленню і не дає змоги надати їй допомогу у разі потреби. Не слід допускати, щоб кобила жеребилася прив'язаною.Як правило, жереблення відбувається увечері або вранці, коли в стайні тихо і спокійно. Спочатку із статевої щілини з'являється пухир з навколоплідних оболонок. Під дією черевних м'язів він лопається, і за наступних потуг з'являються кінцівки плода: передні — п'ятками копит донизу або задні — п'ятками догори. При нормальному передлежанні плода (головному чи газовому) у перебіг жереблення втручатися не слід. Якщо ж упродовж 10 хв сильних схваток і потуг у статевих шляхах не з'являться голова чи ніжки плода, то втручання персоналу є обов'язковим. Передчасний штучний розрив навколоплідних оболонок і силове видалення плода неприпустимі. Звичайно жереблення кобил триває 20 — 40 хв, відбувається легко й без сторонньої допомоги. Проте тазове передлежання плода, не ускладнюючи жереблення, іноді може призвести до його загибелі. Справа в тому, що під час жереблення пуповина плода притискується до тазових кісток матері, внаслідок чого припиняється кровообіг і настає смерть. Щоб цього уникнути, треба при потугах прискорити роди, витягуючи плід за ноги, особливо тоді, коли його таз увійшов у тазову порожнину матері. Навколоплідну оболонку розривають і знімають з лошати тоді, коли його грудна клітка пройде таз. Якщо лоша народилося в навколоплідних оболонках, то їх негайно необхідно розірвати, інакше воно задихнеться. Зразу після жереблення кобилу не піднімають, щоб передчасно не обірвати пуповину. Перервати або перерізати пуповину краще тоді, коли в ній припиниться пульсація крові: передчасний її розрив позбавляє лоша від 1,0 до 1,5 л плацентарної крові, що згодом призводить до гіпохромної анемії і є одною з причин розвитку респіраторного дистрес-синдрому та порушення процесу адаптації. Кінець пуповині: 12 — 15 см, що залишається з лошам, на третину чи наполовину занурюють у розчин йоду або в іншу дезінфікуючу рідину. Ніздрі, рот і вуха лошати звільняють від першо-родного слизу, а весь тулуб витирають чистою мішковиною чи м'яким солом'яним жмутом. Після цього дають кобилі облизати лоша Послід нормально відходить через годину-півтори. При затримці його до 4 — 5 год потрібна допомога ветлікаря. Коли закінчиться жереблення і відійде послід, миють теплою водою вим'я, статеві органи, кінцівки та хвіст кобили і підпускають до неї лоша. Йому слід допомогти підвестись та знайти дійки. Іноді слабких лошат доводиться годувати молозивом матері з ріжка. Важливо простежити або вжити заходів до того, щоб у лошат своєчасно відійшов перпіородний кал, затримка якого викликає захворювання з ознаками колік. Для втамування спраги кобилі після жереблення дають 2 — 3 л води, а через 2 — 3 год напувають і згодовують їй сіно. У перші дні кількість концкормів зменшують наполовину, доводячи даванку їх до норми на 7 — 8-й день. У тиху погоду вже на 3 — 5-й день кобил з лошатами виводять на прогулянку або випускають у варок на 20 — ЗО хв, щодня збільшуючи тривалість моціону. В перші 7—10 днів після жереблення кобил і лошат старанно доглядають.
Відтворювальні здібності жеребців залежать від якості їх сперми, стану здоров'я, статевої потенції і активності. В той же час необхідно піддавати жеребців клінічному огляду і перевіряти стан їх статевих органів. У здорового жеребця безумовні і умовні статеві рефлекси, сперматогенез знаходяться в нормі. Крипторхізм, односторонній і двосторонній, орхіти, гіпертрофія передміхурової залози, ушкодження статевого члена і інші специфічні і інфекційні захворювання можуть бути причиною безпліддя, імпотенції і зниженої плодючості жеребця. Спадковість, темперамент і норов жеребця, кліматичні чинники, умови його утримання, годування і використання на роботах, а також навантаження в парувальний період сильно впливають на його статеву активність і відтворювальну здатність.
Основне завдання під час жеребності – це створення таких умов утримання, годівлі та використання. Які сприяють нормальному протіканню жеребності та народженню життєздатного добре розвиненого приплоду. Приривання жеребності на ранніх стадіях, яке супроводжується загибеллю ембріонів або плоду називається абортом. Аборти поділяють на заразні та незаразні. Заразні аборти – паратиф, сальмонельоз, бруцельоз, трихоманоз, контагіозний метрит, інфекційна анемія, ріноплевмонія жереб них кобил; Незаразні – згодовування недоброякісних кормів, напування холодною водою, різкі больові подразники, парування жеребних кобил, жеребність двійнею, несумісність груп крові, аномалії статевих органів, аліментарні аборти (викликані фактором годівлі), раціональне використання кобил на роботи.
Годувати підсисних кобил треба за раціонами, що збалансовані за вмістом основних поживних речовин, вітамінів, мікро- і макроелементів відповідно до діючих норм. Введені до раціону корми мають бути доброякісними. До складу повноцінних раціонів входять високоякісне злаково-бобове сіно, два-три види концкормів (ячмінь, кукурудза, шрот, комбікорми), соковиті корми й коренебульбоплоди (трава, морква, буряки), а також премікси, сіль-лизунець. Особливо потрібний для жеребних кобил зелений (пасовищний) корм. Кращими для коней є штучні пасовища. Перевага їх над природними полягає у значно вищій урожайності, рівномірному надходженні протягом пасовищного періоду зеленої маси, можливості регулювати видовий склад травостою відповідно до потреб коней та агротехнічних умов вирощування. При цьому треба стежити за тим, як коні поїдають ту чи іншу траву, чи не викликає стравлена зелена маса у них розладу травлення, набряків кінцівок, суглобів тощо. Потреба підсисних кобил у поживних речовинах зростає ще більше порівняно з кобилами інших виробничих груп (жеребних, холостих, робочих). Упродовж трьох перших місяців лактації кобила щодня втрачає близько 3%, а в наступні — 2 % своєї живої маси. У жеребних і підсисних кобил вгодованість — по суті єдиний показник якості їх годівлі. Кобили, нормальна вгодованість яких зберігається протягом усього періоду жеребності, краще виношують лошат, мають добру молочну продуктивність, своєчасно приходять в охоту і знову стають жеребними. У надмірно вгодованих кобил (з ознаками ожиріння) жереблення зазвичай протікає важко. Незадовільна годівля підсисних кобил позначається насамперед на їх вгодованості, а добовий надій і склад молока не змінюються. Отже, вгодованість жеребних і підсисних кобил — це досить об'єктивний показник стану їх здоров'я та якості годівлі. У денниках для підсисних кобил має бути багато підстилки. У стайнях не повинно бути протягів, бо лошата надто чутливі до простуди. Вже після першого місяця лактації молоко кобили не забезпечує потреби лошати в органічних та мінеральних речовинах повною мірою. Тому раннє привчання лошат до споживання доброякісних концентрованих та грубих кормів, а також повноцінна годівля, належні умови утримання й регулярний моціон підсисних кобил є обов'язковою умовою нормального розвитку та міцного здоров'я молодняку. Через 3-4 тижні після народження сисунів привчають до споживання вівса, починаючи з невеликої його даванки (0.5 - 0.7 кг). яку розділяють на три-чотири частини. Краще згодовувати їм плющений овес, який лошата краще пережовують і перетравлюють, а висівки — зволоженими водою, збираним чи незбираним коров'ячим молоком. Згодом їм дають кукурудзу (краще подрібнену), ячмінь, макуху, а також доброякісне сіно злакових і бобових культур. Кількість кормів для лошат з віком збільшується і перед відлученням становить 3 - 5 кг зернових кормів на добу.
В розвитку лошат виділяють 2 періоди:
Саме під час першого періоду відбувається ріст в довжину трубчастих кісток. Процеси росту у лошат відбуваються нерівномірно:
Найбільш інтенсивно лошата ростуть в перший рік життя. Так, за перші 3 місяці після народження висота лошати в холці і обхват п'ястка досягають 74-75% величини цих промірів у дорослих верхових коней. У віці 6 міс. висота лошати в холці становить 82-83% відповідних промірів дорослого коня. До 3 років зростання лошат у висоту практично закінчується. Збільшення живої маси лошат в нормальних умовах годівлі та утримання проходить ще швидше. До 3-місячного віку жива маса новонароджених лошат потроюється, в 6 міс вона сягає 45%, у віці 1 року-62-65% і в 2-річному віці - 85-90% живої маси дорослих коней. У 1-й місяць життя лошата задовольняють потребу в поживних речовинах тільки за рахунок материнського молока. Середньодобовий приріст живої маси в цей період складає 1,2-1,7 кг і більше, а витрати молока - до 10 кг на 1 кг приросту.
Особливо помітно у коней в табунному конярстві.
Лошата заводських порід коней від показників дорослих тварин відповідної породи досягають: за висотою в холці 60-65%. Косою довжиною тулуба 33-39%, обхват грудей 43-46%, жива маса 9-12%. Рисаки і верхові при народженні мають живу масу 45-50 кг, а ваговози – 60 кг.
Через неповноцінну годівлю формування грудної клітини може затримуватися, та коні у дорослому стані виглядають високоногими ,вкороченими з вузькими грудьми та тазом, через недостатню глибину грудей ліктьовий відросток знаходиться на рівні грудної кістки – це ознаки інфантилізму. У разі недогодівлі жереб них кобил спостерігають ембріоналізм. Компенсації росту та розвитку лошат можна досягти при не сильному та нетривалому впливі. Але біговий та скаковий склад лошат буде повністю втрачено.
У віці 15-18 міс. між кобилками та жеребчиками повинен чітко простежуватись статевий диморфізм, що часто використовують для оцінювання технології вирощування молодняку. |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... Мета семінару: висвітлити надбання та сучасний стан біблієзнавства в Україні, а також позначити перспективи розвитку вивчення та... |
"ВАЛЕОЛОГІЯ: СУЧАСНИЙ СТАН, НАПРЯМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ" Конференція присвячена висвітленню теоретичних та практичних результатів досліджень щодо проблем вивчення, збереження та формування... |
| ГРОМАДСЬКО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ в Україні в контексті сучасності У статті зроблено спробу показати сучасний стан, особливості та перспективи розвитку патріотичного виховання в Україні |
Centro di Coordinamento delle Organizzazioni Ucraine in Italia Пропозиції до проекту плану організації постанови Верховної Ради України «Про проведення парламентських слухань на тему: «Закордонне... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВОЛИНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ... Дійсно ціни на носії інформації впали до якихось непристойних значень. Умістити на мініатюрну флешку улюблені фільми, музичні кліпи,... |
Підсумковий Документ Третьої міжнародної конференції «Інформатизація... У Третій міжнародній конференції «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи» взяли участь представники Міністерства... |
| Міністерство освіти і науки україни Сучасний СТАН ТА ПЕРСПЕКИВИ РОЗВИТКУ БІО- І АГРОЦЕНОЗІВ В УМОВАХ ПОСТІЙНОГО ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ |
2. Керівництво змаганнями Миколаївської області та управлінням з питань фізичної культури та спорту Миколаївської облдержадміністрації виключне право на загальне... |
| Порядок денний засідання обласної МКМР з правової освіти населення Про стан та перспективи розвитку правової освіти і правового виховання у навчальних закладах області |
«Проблеми та перспективи розвитку архівної справи в південному регіоні»,... «Круглий стіл» у форматі web-конференції на тему «Проблеми та перспективи розвитку архівної справи в південному регіоні», у якому... |