|
|
Скачати 1.12 Mb.
|
|
Характеристика господарських типів коней. Людина створила різноманітні типи та породи коней, яких утримують та використовують залежно від їх призначення. Господарський тип коней визначається за характером їх використання та має чітке відображення в екстер'єрі. Верхові коні використовуються на швидких алюрах. Мають дихальний тип конституції. Системи органів кровообігу, дихання та теплорегуляція добре розвинені. Конституція щільна суха. Темперамент жвавий. Голова легка з довгою потилицею. Холка висока, довга, спина й поперек короткі, міцні. Круп подовжений, середньої ширини з низько опущеною на гомілку мускулатурою. Грудна клітина середньої ширини, але глибока та об'ємна. Лопатка довга, похила, з добре розвиненою мускулатурою. Передпліччя довге, мускулисте; бабки довгі, еластичні з кутом нахилу в 45о. Копита невеликі. Кінцівки довгі, сухожилки і суглоби добре розвинені. Шкіра тонка, оброслість мала. Рухи легкі, галоп та рись продуктивні, плавні. Висота в холці – 155-170 см, обхват п'ястка – 18-21см, жива маса – 400-500 кг (табл. 6). Ваговозні коні масивні, широко тілі, з розвиненою мускулатурою. Мають широко поставлені короткі кінцівки. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена та захищає м'язи коня від натискування упряжжю. Характеристика основних господарських типів коней за промірами, індексами та живою масою
запас поживних речовин в тілі, що є необхідним для виконання важкої роботи. Тип конституції – травний. Коні цього типу мають велику важку голову, коротку товсту шию, широкий та довгий тулуб. В них звислий, часто роздвоєний круп. Кінцівки короткі, костисті, товсті (обхват п'ястка – 23-25 см). Бабки короткі, копита великі, широкі. Шкіра товста, оброслість велика. Конституція міцна, іноді сира або груба сира. Темперамент спокійний, що сприяє рівномірному виконання роботи кроком. Мають висоту в холці 150-170 см, живу масу – 600-1000 кг. Легкозапряжні коні за типом тілобудови мають проміжне положення між верховими та ваговозними. За масивністю – середні, кінцівки за довжиною та костистістю – середні (обхват п'ястка – 19-22 см), їх будова помірно суха. Темперамент жвавий. Висота в холці – 155-165 см, жива маса – 450-600 кг. В'ючні коні у теперішні часи збереглися лише в гірських та лісових районах. Вони низькі на зріст (до 150 см), мають невелику живу масу (300-350 кг). Груди широкі, глибокі, довгі. Тулуб довгий з міцною спиною та попереком (їх лінія пряма). Кінцівки сухі з міцними копитами. Коні місцевих аборигенних порід використовуються різноманітно, вираженого типу не мають та характеризуються неспеціалізованим типом тілобудови. Коні комбінованого (верхозапряжного) більш-менш універсального типу – це коні заводських порід. За типом тілобудови наближаються до верхових, але з більш важкою головою, товстішою шкірою, масивним тулубом. Кінцівки не довгі, костисті. Тип коней визначають за способом їх використання, а сорт – спеціальним призначенням. При визначенні сорту коней враховують всю сукупність екстер'єрних ознак. Сорт користувального коня впливає на його вартість при купівлі та продажу. Для зооінженера важливо розвивати спостережливість й намагатися як можливо більше бачити добрих тварин. При відсутності досвіду важко проводити оцінку екстер’єру або описувати статі коней. В такому разі необхідно уважно оглянути всіх коней в стайні, дорослих і молодих окремо. У такому випадку є можливість спостерігати різний розвиток статей у кожної тварини, оскільки ідентичних (однакових) за екстер’єром тварин не існує, кожна особина має індивідуальність. Тому оцінці коней за екстер’єром та конституцією повинно передувати теоретичне заняття, яке допоможе професійно грамотно бачити тварин та користуватися спеціальною термінологією, прийнятою у конярстві. При проведенні заняття слід користуватися фотографіями, кольоровими ілюстраціями, альбомами порід коней.
В утробний період трубчасті кістки розвиваються швидше, ніж плоскі. Тому новонароджені лошата високоногі, великоголові, з короткою й вузькою лицевою частиною черепа, недостатньо розвиненими щелепами, короткою шиєю, вкороченим тулубом, мілкими і вузькими грудьми, довгими кінцівками та масивними суглобами, м'якою гривою і коротким хвостом. Загальна маса кісток в тілі новонародженого лошати досягає ЗО %, а в дорослого коня становить лише 12 — 14 %. Це є свідченням нерівномірності росту організму і тканин в утробний та після утробний періоди. Після народження інтенсивно ростуть плоскі кістки, тому в лошат поступово збільшуються глибина й ширина грудей та загальна довжина і масивність тулуба. Повного розвитку коні досягають у віці 3 — 5 років залежно від скороспілості, породи, умов вирощування. У старих коней спостерігаються незадовільна вгодованість, чіткі контури кісток під шкірою, змикання зубів (різців) під гострим кутом. М'язи, сухожилки і зв'язки втрачають пружність, внаслідок чого провисають спина й путові кістки, а круп стає дахоподібним. На кінцівках чіткіше виділяються вади, волос стає бляклим. У коней рудої, гнідої, вороної мастей навколо очей з'являється білий волос, а в сірих коней на тулубі — чорні краплини, так звана «гречка». Особливості будови тіла жеребців і кобил зумовлені функцією залоз внутрішньої секреції. Вони виражаються в типі конституції, будові голови, шиї, тазу, скелета тощо. У кобил ніжніша конституція, тонші шкіра й скелет, тонкий волос, довший тулуб, менший зріст. Іклів у них звичайно немає, шия довга, пряма. спина й поперек довгі, круп широкий, але відносно короткий, груди вузькі, однак за глибиною та обхватом більші, ніж у жеребців. Жеребці мають грубішу конституцію, міцніший скелет, товщу шкіру, грубіший і довший волос. Голова у жеребців більша й ширша, але відносно коротка. На шиї добре виражений жировий гребінь, холка розвинена краще, груди ширші, круп відносно вузький, але довший, ніж у кобил. Особливості екстер'єру меринів (кастрованих жеребців) залежать від того, в якому віці у них видалено сім'яники. У разі кастрації жеребців до статевої зрілості у меринів зберігаються риси екстер'єру кобил, а в пізнішому віці (4 — 6 років) — жеребців. У ранніх кастратів швидше ростуть трубчасті кістки, тому мерини досить часто мають більший зріст, ніж жеребці й кобили тієї самої породи; ноги у них довші, особливо п'ястя, кістяк тонкий, груди вузькі, але круп ширший, ніж у жеребців.
Прорізування молочних різців — лоша народжується звичайно без зубів; молочні зачепи з'являються на 7 — 14-й день, середні на ЗО — 45-й; окрайки — через 6 — 7 міс; Стирання молочних різців (10 — 24 міс) — чашечки стираються на зачепах з 10 до 12 міс, на середніх — з 12 до 14, на окрайках — з 15 до 24 міс; Зміна молочних різців постійними (2,5 — 5,5 року) — постійні зачепи прорізуються в 2,5 року, а повністю виростають до трьох років; середні прорізуються в 3,5 року, виростають до чотирьох років; окрайки прорізуються в 4,5 року, а виростають — до 5 — 5,5 року; Стирання чашечок на постійних різцях (6 — 11 років) — на різцях нижньої щелепи чашечки стираються на зачепах у 6, середніх — У 7, окрайках — у 8 років, а на верхній — відповідно в 9, 10 та 11 років. Треба пам'ятати, що на поверхні зубів, яка стирається у цьому віці, залишається слід чашечки, тобто її нижня частина (дно) глибиною приблизно 1 — 2 мм; Поява кореневої зірочки (7 — 9 років) — між губним краєм зуба і слідом чашечки з'являються дві крапочки коричневого кольору — зірки, що свідчить про початок стирання дентину зубного каналу. Це відбувається на зачепах у 7, середніх — у 8, окрайках — у 9 років. Дві зірочки з'єднуються в одну, яка в 13 — 14 років набуває форми овалу, а з 15 років — круга. Зірка з віком коня не зникає; стирання сліду чашечки (13 — 18 років) — на різцях нижньої щелепи слід чашечки стирається у 13 років (на зачепах), на середніх — у 14, на окрайках — в 15, а на верхній — відповідно в 16, 17, 18 років. Після зазначеного віку на зубах залишається тільки коренева зірка, а їх поверхня стає гладенькою; Зміна форми тертьової поверхні постійних різців виявляється в тому, що вони мають неправильну форму: зверху — сплющену впоперек, а знизу — вздовж лінії симетрії тіла коня. З 5 до 10 років форма поверхні попереч-но-овальна, в 11 — 15 років — округла, 16 — 20 — трикутна, а в 21 рік і старше — поздовжньо-овальна. Точність визначення віку коня по зубах залежить від індивідуальних особливостей дентину (твердий чи м'який), виду і якості кормів, утримання коней (стаєнне чи табунне), фізіологічного стану (у жеребних кобил зміна зубів затримується до 10 — 12 міс) та ін. Купуючи коней, слід звертати увагу на лінію змикання зубних аркад, яка має бути горизонтальною. Якщо зона «з'їдена» на якийсь один бік нижньої щелепи (наприклад, лівий), це свідчить про тривале і досить сильне кульгання коня на праві кінцівки.
Атрофія плеча - одностороння атрофія мускулатури правого чи лівого плеча, кульгання. Бурсит ліктя(шипове жовно) - мозолиста пухлина на ліктьовому бугрі внаслідок запалення слизової сумки та з травматичних причин. Козинець-виступ зап’ястка вперед внаслідок вкорочення сухожилків-згиначів та деформації кісток зап’ястка. Запалий зап'ясток-зміщення зап’ясткового суглоба назад. Бурсит зап’ястка-невелика пухлина зап’ястка внаслідок сезонного випасу - запалення слизової оболонки суглобової сумки, яка виникає під дією різних ударів. Накісники, сплінти – кісткові розрощення на п’ястку внаслідок запалення та пошкодження окістя. Брокдаун - потовщення сухожилків згиначів передньої кінцівки чи міжкісткового м’яза внаслідок їх надриву та запалення при напруженні чи ударі. Букшина – подольна припух-лість спереду п’ястка внаслідок запалення окістя та сухожилків м’язів – розгиначів кінцівки.
Потилична пухлина – розлита пухлина внаслідок наминки потилиці з запаленням потиличної сумки та вийної зв’язки. Наминка холки – поверхневі та глибокі пошкодження шкіри та підшкірної клітковини, м’язів, хрящових та кісткових відростків хребців з нагниванням та утворенням свищових ходів. Збитий маклак – перелом крижової кістки. Грижа – пупові грижі черева та ін.
Бурсит п’ятки – мозолиста м’яка пухлина п’яткового горба внаслідок запалення слизової оболонки сумки, що виникає після травм або лежання коней на тверді підлозі. Шпат – випотівання слизової та подальше розрощення кісток скакального суглоба внаслідок деформуючого артозу. Виникає переважно у старих коней при травмах суглоба, перенапруження зв'язок. Курба - потовщення на задній поверхні скакального суглоба біля основи п'яткової кістки, яке виникає внаслідок гіпертрофії шкіри чи фасції, гострого запалення сухожилків - згиначів і зв'язок, нахилу п'ятки вперед, утворення накіснів, розрощення зовнішньої головки грифельної кістки та ін. Все це встановлюється рентгеноскопією скакального суглоба. Жабка - кісткове, іноді кільцеве, розрощення путово-вінцевого суглоба внаслідок артроза. Кісткове розрощення скакального суглоба – Внаслідок осіфікуючого периартриту і деформуючого артроза з частковою або повною нерухомістю суглоба Пошкодження вінчика - заступки, засічки, рубці, пухлини, фістули і грибоподібні розрощення вінчика Наливи, сіновіти, тендовагініти - Накопичення серозної рідини в капсулі суглоба (Наскрізні або однобічні) та сухожилкових піхвах внаслідок їх запалення Мокрець (дерматит) - Гнійне запалення шкіри під щітками, іноді попереду скакального суглоба та позаду зап'ястка Слоновість кінцівок - Дифузна (розлита) пухлина з ущільненням підшкірної клітковини плесни та інших частин кінцівок внаслідок дерматиту
Катаракта – помутніння кришталику ока (зіниці); вади зубів – «щупакові» різці та «дзьоб», корінні зуби у вигляді «ножиць» каріозні руйнування, переломи, випадання зубів тощо; крипторхізм - коли один або обидва сім’яники не опускається в мошонку під час їх розвитку в утробному періоді, а залишаються в черевній порожнині; бурсит – пухлина внаслідок запалення слизистої оболонки суглобової сумки, яка виникає під дією різних ударів; козинець – виступ зап’ястка вперед внаслідок вкорочення сухожилків-згиначів та деформації кісток зап'ястка; брокдаун – потовщення сухожилків-згиначів передньої кінцівки чи міжкісткового м’яза внаслідок їх надриву та запалення при перенапруженні чи ударі.
Під конституцією розуміють анатомо-фізіологічну будову тіла коней, яка склалася під впливом спадковості та умов зовнішнього середовища (клімат, утримання, годівля тощо). Груба конституція характеризується наявністю в коней масивного скелета з мало вираженими суглобами. Шкіра сильно розвинена, товста, вкрита грубим волосом. Щітки, грива та хвіст довгі, густі. М'язи великі за об'ємом, з незначними прошарками жиру. Таку конституцію найчастіше мають робочі коні ваговозних та місцевих порід. Ніжна конституція протилежна грубій і характеризується тонким, легким скелетом. Кістки коней з ніжною конституцією більш плоскі, суглоби великі, кісткові горби чітко окреслені. Шкіра тонка з ніжним, блискучим волосяним покривом, підшкірна сполучна тканина розвинена слабко. Цей тип конституції властивий для коней швидких алюрів. Щільна (суха) конституція характеризується слабким розвитком сполучної тканини та жирових утворень. Вона властива енергійним, швидкоалюрним коням з міцним скелетом, сильною мускулатурою, яскраво вираженими суглобами та «відбитими» сухожилками. На шкірі добре розвинені поверхневі судини. Коні цього типу конституції мають найкращу роботоздатність. Рихла (сира) конституція протилежна щільній. Тварини цього типу будови тіла мають добре розвинену підшкірну сполучну тканину зі значними жировими відкладеннями. Кістки та шкіра рихлі, копита м'які, оброслість значна, суглоби нечітко обмежені, сирі. Такий тип конституції властивий коням ваговозних порід, Кондиція — це загальний вигляд коня, який залежить від його вгодованості, тренованості, стану шкіри, волосяного покриву, копит. Розрізняють такі кондиції: заводську, за якої жеребці і кобили кінних заводів та інших племінних господарств мають добру вгодованість, але без ознак ожиріння; тренувальну, характерну для коней, підготовлених до іподромних випробувань та спортивних змагань. Вони мають середню вгодованість, добре розвинені мускулатуру, внутрішні органи, нервову систему; робочу — коні такої кондиції добре переносять повсякденну роботу за достатньої вгодованості; виставкову, за якої коні мають добру вгодованість і найкращий зовнішній вигляд. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... Мета семінару: висвітлити надбання та сучасний стан біблієзнавства в Україні, а також позначити перспективи розвитку вивчення та... |
"ВАЛЕОЛОГІЯ: СУЧАСНИЙ СТАН, НАПРЯМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ" Конференція присвячена висвітленню теоретичних та практичних результатів досліджень щодо проблем вивчення, збереження та формування... |
| ГРОМАДСЬКО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ в Україні в контексті сучасності У статті зроблено спробу показати сучасний стан, особливості та перспективи розвитку патріотичного виховання в Україні |
Centro di Coordinamento delle Organizzazioni Ucraine in Italia Пропозиції до проекту плану організації постанови Верховної Ради України «Про проведення парламентських слухань на тему: «Закордонне... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВОЛИНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ... Дійсно ціни на носії інформації впали до якихось непристойних значень. Умістити на мініатюрну флешку улюблені фільми, музичні кліпи,... |
Підсумковий Документ Третьої міжнародної конференції «Інформатизація... У Третій міжнародній конференції «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи» взяли участь представники Міністерства... |
| Міністерство освіти і науки україни Сучасний СТАН ТА ПЕРСПЕКИВИ РОЗВИТКУ БІО- І АГРОЦЕНОЗІВ В УМОВАХ ПОСТІЙНОГО ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ |
2. Керівництво змаганнями Миколаївської області та управлінням з питань фізичної культури та спорту Миколаївської облдержадміністрації виключне право на загальне... |
| Порядок денний засідання обласної МКМР з правової освіти населення Про стан та перспективи розвитку правової освіти і правового виховання у навчальних закладах області |
«Проблеми та перспективи розвитку архівної справи в південному регіоні»,... «Круглий стіл» у форматі web-конференції на тему «Проблеми та перспективи розвитку архівної справи в південному регіоні», у якому... |