1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ
|
|
Скачати 3.02 Mb.
|
|
Тема 12. Виробничий потенціал національної економіки План
Рекомендована література 1. Г.О.Ковальчук та інші. Економіка. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Навчальна книга». 2003 р. стор. 189-201. Основні поняття та положення теми: потенціал, економічний кругообіг, попит, пропозиція, макроекономічна рівновага. 1. Показники економічного і людського розвитку І знову поставимо одне з найважливіших економічних питань: чому, люди в одних країнах живуть бідно, а в інших — багато? Чому більшість дорослих і дітей, наприклад з країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Японії, задоволені своїм матеріальним становищем, хоча невпинно дбають про його подальший розвиток, а в інших країнах мільйони дітей змушені працювати й жити навіть на вулицях і не знають, як поліпшити своє життя? Залежить це насамперед від економічного і людського розвитку країни. Хоча рівні економічного розвитку країн дуже різняться між собою, їх можна виміряти й порівняти за допомогою узагальнюючих показників. Найпоширенішим мірилом економічного розвитку країни є величина її валового внутрішнього продукту (ВВП) у розрахунку на душу населення. Цей показник відображає загальну вартість товарів і послуг, вироблених у країні впродовж року, умовно поділену на кожного мешканця. ВВП на душу населення різних країн світу неоднаковий. Такі країни, як Швейцарія, Німеччина є найбагатшими. У цих країнах загальна сума вартості товарів та послуг, вироблених впродовж року одним жителем, є найбільшою. Водночас навіть такі великі країни, як Китай та Індія, належать до бідних. Проте показник ВВП не зовсім точно оцінює рівень життя, бо він не враховує відмінностей у його вартості. Адже у різних країнах за ті самі гроші можна купити різну кількість товарів. Наприклад, одну хлібину вагою 1 кг в Україні можна купити за 0,22 дол., у Німеччині — за 0,73 дол., а в Польщі — за 0,51 дол. Тому для порівняння рівня життя у різних країнах показник ВВП коригується відносно купівельної спроможності грошової одиниці. Індекс людського розвитку Концепція людського розвитку, що сформувалася у світі за останні 20 років, розглядає розвиток людини як основну мету і критерій суспільного прогресу. Організація Об'єднаних Націй (ООН) для оцінки досягнутого країною загального рівня розвитку розробила показник «Індекс людського розвитку» (ІЛР). Він акумулює три найважливіші складові людського розвитку: тривалість життя, рівень освіти та скоригований стосовно купівельної спроможності реальний ВВП на душу населення. ІЛР має значення від 0 до 1. Ті країни, де ІЛР перевищує 0,8, вважаються країнами з високим рівнем розвитку людини. Країни, в яких індекс становить 0,5-0,8, зараховуються до країн із середнім розвитком людини. І нарешті країни, в яких ІЛР має значення менше 0,5, вважаються такими, що мають низький рівень розвитку людини. Щороку, від 1990 р., ООН готує звіт про рівень людського розвитку. У звіті ООН за 2002 р. міститься інформація про 162 країни світу, які залежно від цього індексу поєднані у три групи: країни з високим рівнем людського розвитку, із середнім та з низьким. Загалом ІЛР групи високорозвинених країн світу стг вить 0,928, у країнах, які розвиваються,— 0,647, краї Східної Європи і колишнього СРСР — 0,777. Середі світовий коефіцієнт дорівнює 0,716. Щоб національна економіка тривалий час стабільно розвивалася, необхідне сприятливе ринкове середовище. Ринкова економіка, що ґрунтується на економічній свободі, створює потужні стимули для виробництва не продукції, послуг, для запровадження прогресивної практики підприємництва, нових стратегій розвитку. Ті найважливішим фактором економічної привабливе країни та її економічного потенціалу є наявність у розвиненої ринкової економіки. До інших важливих факторів належать: природний ресурсний потенціал країни, її географічне положення, рівень освіченості населення, розвиток наукової мереж: деякі інші. 2. Структура господарства країни як єдине ціле Сукупність усіх галузей господарства певної країни складає її національну економіку. Національна економ країни поділяється на дві великі сфери: галузі, які виробляють товари, та галузі, які надають послуги. До галузей, які виробляють товари, належать: промисловість, сільське господарство, а також лісове та рибне господарства, будівництво. До галузей, які надають послуги, належать: транспортні зв'язок, торгівля, інформаційно-обчислювальне обслуговування, загальна комерційна діяльність із забезпеченням функціонування ринку. Сюди належать також: охорона здоров'я, соціальне забезпечення, освіта, культура мистецтво, наука, державне управління та інші галузі. Особливості галузевої структури залежать від територіального поділу праці, природних і трудових ресурсів історичного розвитку господарства тощо.  Сукупність галузей і видів діяльності, які обслуговують інші галузі економіки, інколи ще називають інфраструктурою господарства. Розрізняють виробничу інфраструктуру (промисловість, зв'язок, торгівля і фінансово кредитні заклади), і соціальну інфраструктуру (охорону здоров'я, фізична культура, освіта, культура і мистецтво, побутове обслуговування). Л. Завдання. Використовуючи знання з географії, наведіть приклади, яку роль відіграють підприємства і заклади виробничої і невиробничої інфраструктури у вашій місцевості. Розміщення і розвиток окремих підприємств і галузей істотно відрізняються у різних місцевостях і регіонах України. Характер і форми розміщення виробництва, його територіальну будову називають територіальною структурою господарства. З розвитком суспільства структура економіки зазнає істотних змін і має тенденцію до розширення, ускладнення і зростання обсягів виробництва та поліпшення його якості. Ці процеси можуть здійснюватися як за рахунок екстенсивного, так і інтенсивного розвитку. Екстенсивний тип передбачає розширення обсягів виробництва за рахунок використання додаткових ресурсів (природних ресурсів, капіталу, робочої сили). Інтенсивний тип — це такий розвиток суспільного виробництва, за якого обсяги продукції зростають у результаті підвищення продуктивності праці, раціональною використання наявних ресурсів на основі досягнень НТП інформаційного забезпечення та впровадження передових технологій, ноу-хау тощо.
Економічний кругообіг національної економіки, крім власне виробництва, складається з таких етапів: розподіл, обмін, споживання, заощадження. Розподіл економічних ресурсів і споживчих благ між учасниками господарського процесу базується на визначенні і дотриманні певних пропорцій та кількісних параметрів на основі реальної участі у виробництві товарів і послуг. Для ефективнішого розподілу доходів учасників виробництва у суспільстві використовуються механізми первинного і вторинного розподілу. Первинний відбувається через ринкові механізми товарно-грошового обігу, вторинний (перерозподіл) —за активної участі держави. Обмін поєднує виробників і споживачів, усіх членів суспільства. Це процес руху споживчих благ і виробничих ресурсів від одного учасника економічної діяльності до іншого. Завдання. Наведіть приклади обмінних операцій, у яких ви брали участь. Згадайте, які вигоди ви при цьому отримали. Споживання — це, як відомо, використання створених товарів і послуг для задоволення потреб. Воно охоплює товари кінцевого споживання (продукти харчування, одяг, інші речі побутового призначення) та інвестиційні товари (обладнання, техніка, будматеріали тощо), які використовуються на виробничі потреби. У розвиненій ринковій економіці частка інвестиційних товарів становить близько 1/3 всього споживання. Завдання. Назвіть умови, від яких залежить обсяг споживання (у грошовому вираженні) та його якість. Поясніть відмінності процесів споживання в домашньому господарстві та на підприємстві. Заощадження — дохід, не витрачений на купівлю товарів і послуг для поточного споживання. Розміри заощаджень обернено пропорційні величині споживання. Форма заощаджень може бути різною: на ощадних рахунках і термінових вкладах у банках, вкладення у різноманітні фонди й асоціації тощо. Інвестиції. Частина доходів підприємств і домашніх господарств спрямовується на заміну зношених машин та устаткування, техніки, розширення виробництва. Такі довгострокові капіталовкладення називають інвестиціями. Прибуток від них надходить через деякий час. Інвестування — це реальні внески у майбутнє виробництво. Це розширення виробничих потужностей чи створення нових підприємств і нових робочих місць. Як правило, інвестиції здійснюються за рахунок ресурсів, не використаних для поточного споживання, — заощаджень. Завдання. Звідки, на вашу думку, підприємство отримує кошти для інвестицій? Чи можуть домашні господарства брати участь в інвестуванні? У якій формі? 4.Основні макроекономічні пропорції: сукупні попит і пропозиція У національній економіці кожної країни існують певні кількісні співвідношення між різними галузями і сферами суспільного виробництва. Такі співвідношення називають макроекономічними пропорціями (МЕП). У системі макроекономічних пропорцій розрізняють такі їхні види: загальноекономічні — між найбільшими сферами національної економіки; міжгалузеві; внутрішньогалузеві; територіальні. Усі МЕП відображають певний стан національної економіки, що характеризується показниками сукупного попиту і сукупної пропозиції. Оскільки на реальному ринку зустрічаються не окремі продавець і покупець конкретних товарів, а величезна кількість продавців і тих, хто володіє відповідними коштами та прагне придбати певні товари, то ціни на всі товари встановлюються у результаті масових, а не поодиноких угод. Тому ми й можемо говорити про сукупний попит і сукупну пропозицію в межах національного ринку. Сукупний попит – це реальна маса національного виробництва, яку всі споживачі спроможні придбати за нинішнього рівня цін. Це, так би мовити, макропопит, бо стосується усієї країни, або регіонів чи секторів народного господарства. Сукупний попит змінюється під впливом динаміки цін. Чим вищий рівень цін, тим менші запаси грошей у споживачів і, відповідно, менша кількість товарів та послуг, на які пред'являється попит. І навпаки, зниження загального рівня цін сприяє збільшенню попиту на товари й послуги. На зміну сукупного попиту можуть вплинути багато причин як індивідуального, так і національного масштабу. Наприклад.
Сукупна пропозиція — це загальна кількість товарів і послуг, яка може бути вироблена і запропонована за певного рівня цін. Кількість товарів і послуг, які можуть бути вироблені і представлені при різних рівнях середніх цін, протягом певного періоду можна графічно зобразити за допомогою кривої сукупної пропозиції. З графіка видно, що чим більший рівень цін, тим більше продукції готові запропонувати виробники для продажу. Крива сукупної пропозиції демонструє, яка кількість товарів і послуг може бути вироблена і представлена на ринку при різних рівнях середніх цін протягом певного періоду. У довготривалому періоді обсяг пропозиції (виробництва товарів і послуг) залежить від наявних ресурсів: капіталу, праці, технологій. Це так званий природний рівень виробництва (з нормальним рівнем безробіття), який не залежить від зміни рівня цін. При одночасному підвищенні усіх цін загальна кількість запропонованих товарів і послуг не зміниться. У короткостроковому періоді обсяги пропозиції товарів і послуг змінюються, якщо загальний рівень цін не відповідає очікуванням економічних суб'єктів. Так, зниження зального рівня цін і фіксована номінальна зарплата в економіці робить невигідним розширення виробництва. Або: зменшення пропозиції грошей та зниження цін зумовлюють скорочення обсягів продажів і виробництва товарів та послуг. Тоді фірми скорочують виробництво й звільняють істину працівників. Наприклад, якщо розпочалося зростання цін, працівники вимагають підвищення зарплати. Це збільшує витрати виробництва і призводить до скорочення його обсягів. Зміщення кривих зумовлюються різними економічними, політичними факторами: змінами продуктивні праці й основного капіталу, заощаджень, інвестицій, звіти, технологій, міжнародної торгівлі, політики в галузі зайнятості й соціального захисту. Отже, у масштабах національної економіки відбувється складна і суперечлива взаємодія попиту й пропозиція доходів і витрат. Модель поведінки сукупного попиту і пропозиції ілюструє різноманітні коливання економічної активності, проявляються в реальному житті у вигляді економічного спаду або піднесення. При узгодженості обсягів виш продукції, рівня цін, заробітної плати, очікувань виробників і споживачів та сукупного попиту в економіці досягається їхня рівновага. Відтак настає макроекономічна рівновага, тобто заперечується збалансованість усього національного виробництва. 5.Головні риси макроекономічної рівноваги Рівновага в національній економіці означає, що загальний обсяг та структура виробництва відповідають загальному обсягові та структурі споживання. Умовою ринкової рівноваги є рівновага сукупного попиту і пропозиції на основних ринках. Економічна рівновага передбачає такий стан господарства, коли оптимально використовуються всі економ ресурси країни. Економічна рівновага й економічна безпека країни Економічна безпека — це здатність національної економіки забезпечити стабільний розвиток виробництва для задоволення основних потреб населення країни. Важливою складовою економічної безпеки кожної держави і України також є економічна рівновага, яка передбачає наявність достатньої кількості основних ресурсів, стабільної фінанси кредитної і грошової системи та інших складових національної економіки. Основним завданням економічної безпеки є забезпечення незалежності країни від інших держав у внутрішніх державах і зовнішніх відносинах. Справжній суверенітет держави можливий тільки на засадах ефективної та конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки. Саме за рівнем ефективності національної економіки визначається місце країни у світовому господарстві. У січні 1997 р. Верховна Рада України ухвалила концепцію національної безпеки України. Економічна безпека визнана її складовою. Основні напрями державної політики у цій сфері: недопущення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів та перетікання їх у тіньову економіку; контроль за експортно-імпортною діяльністю, спрямований на захист вітчизняного виробника; боротьба з протиправною економічною діяльністю; протидія відпливу матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних та інших національних ресурсів. Питання для самоконтролю
Контрольні завдання 1 рівень Назвіть галузі і сфери, які становлять економічний потенціал суспільства.
а) стан ринкової системи, що характеризується збалансованістю різноспрямованих факторів (попиту і пропозиції, виробництва й споживання, доходів та витрат); б) це — збалансованість усього суспільного виробництва; в) ступінь відповідності ринкової системи запланованим характеристикам. 2 рівень
3 рівень 9. Проаналізуйте за графіком, які наслідки матиме збільшення державою сукупного попиту для запобігання спаду сукупної пропозиції.
4 рівень
|
Схожі:
|
1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ |
Зміст основних економічних процесів і явищ Варіант 1 Чи можна стверджувати, що зворотним боком спеціалізації є обмін діяльністю, тобто кооперація? |
|
Теми і зміст семінарських занять з курсу «Основи економічної теорії» Об’єкт, предмет, методи і функції економічної науки. Специфіка економічних явищ і процесів |
ВСТУП Використання економічних мультиплікаторів для прогнозування та регулювання економічних явищ …16 |
|
Дослідження «За базові роботи по теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних... |
Урок 53 Тема уроку Предметом вивчення статистики є вивчення кількісної сторони цих явищ. Статистика вчить, як проаналізувати інформацію, виявити та... |
|
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ... В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на... |
Тема уроку Статистика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів |
|
«За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» |
МВС України Львівський державний університет внутрішніх справ ЛЕКЦ І Я Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua