1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ


Скачати 3.02 Mb.
Назва 1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ
Сторінка 8/16
Дата 15.04.2013
Розмір 3.02 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16
Тема 11. Валовий дохід, витрати та прибуток підприємства.

План

  1. Суть, види та структура виробництва.

  2. Роль витрат у досягненні успіхів підприємства.

  3. Поняття собівартості.

  4. Суть і види прибутку.

Рекомендована література

1. Г.О.Ковальчук та інші. Економіка. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Навчальна книга». 2003 р. стор. 127-144.

Основні поняття та положення теми: дохід, собівартість, прибуток.

1. Суть, види та структура виробництва.

Часто ми є свідками того, що на однакові товари вста­новлені різні ціни, тому й замислюємося, чим це зумовле­но. Причин може бути безліч, а найважливіша серед них — особливості виробництва продукції і витрати, які з цим пов'язані. Ціна будь-якого товару, наприклад холодильника, зале­жить насамперед від особливостей його виробництва і витрат. До витрат на виробництво товару належать: вартість си­ровини й матеріалів, використаних для виготовлення холо­дильника; вартість використаної енергії та освітлення, амортизація. Витрати виробництва показують загальний обсяг ре­сурсів, використаних для виробництва певного обсягу про­дукції. Виробництво будь-якої продукції супроводжується витратами різних видів: прямі витрати безпосередньо пов'язані з випуском певного виду продукції або наданням послуги; експлуатаційні витрати пов'язані з експлуатацією обладнання, машин, транспортних засобів, використанням і застосуванням різних засобів виробництва та предметів господарського призначення; витрати на оплату праці — це суми виплат на заробітну плату за виконану роботу робітників і службовців разом з різними нарахуваннями, зокрема податками.

Усі витрати живої та матеріалізованої праці на вироб­ництво продукції можна поділити на такі дві великі групи: постійні, які підприємство здійснює постійно, бо вони пов'язані із забезпеченням власне виробництва і істотно не залежать від обсягів виробництва змінні — безпосередньо пов'язані і змінюються разом з обсягами виробництва. Сума усіх постійних і змінних витрат при кожному даному обсязі виробництва становить загальні витрати. їх ще називають валовими. Із них виділяють зовнішні витрати, які набу­вають форми фактичних грошових платежів за ресурси, отримані від зовнішніх постачальників, та внутрішні це витрати на використання ресурсів відносно втраченої вигоди. Вони набувають форми втраченого дохо­ду від використання власних ресурсів фірми.

2.Роль витрат у досягненні успіхів підприємства.

Додамо до наведеної класифікації витрат, що сума усіх постійних і змінних витрат при кожному даному обсязі виробництва становить загальні витрати. їх ще називають валовими.

Із них виділяють зовнішні (наявні) витрати , які набу­вають форми фактичних грошових платежів за ресурси, отримані від зовнішніх постачальників, та внутрішні (неявні) — це витрати на використання ресурсів відносно втраченої вигоди. Вони набувають форми втраченого дохо­ду від використання власних ресурсів фірми.

На основі попередньої розповіді може скластися вра­ження, що для досягнення успіхів у бізнесі потрібно випус­кати якомога більше продукції і продавати її. Однак, аналізуючи ефективність діяльності, треба враховувати ще й такі показники, як «граничні витрати» і «граничний продукт».

Виробництво кожної додаткової одиниці продукції спричинює додаткові витрати, які називаються гранични­ми витратами.

Тому при плануванні розширення вироб­ництва потрібно розрахувати такий його обсяг і мінімаль­ний обсяг реалізації продукції, щоб фірма не зазнала збитків. Для цього використовується поняття точки беззбитковості, що характеризує такий обсяг вироб­ництва і реалізації продукції, якому відповідає нульовий прибуток — виручка від реалізації продукції дорівнює загальним витратам на її виробництво і реалізацію.

Ще один показник, який дає змогу проаналізувати економічну поведінку фірми, — граничний продукт — додатковий продукт, вироблений з використанням додатко­вої одиниці якогось із ресурсів (кількість усіх інших ресурсів залишається незмінною).

Наприклад, для розширення виробництва відеогри підприємець Валерій хоче найняти додаткову кількість працівників . У цьому разі змінюється тільки кількість працюючих. Нехай усі вони працюють однаково ефективно.

У цьому разі починає діяти закон спад­ної продуктивності факторів виробництва (зменшення віддачі). Він означає зростання додаткових витрат вироб­ництва зі збільшенням обсягу випуску продукції. Суть його полягає у тому, що коли один із факторів виробництва є змінним, а інший постійним, то, починаючи з певного мо­менту, гранична продуктивність кожної наступної приєд­наної одиниці змінного фактора зменшуватиметься.



3.Поняття собівартості
Одним із найважливіших узагальнених показників, який характеризує ефективність виробництва, є собівар­тість продукції — сума грошових витрат підприємства (фірми) на виробництво і збут одиниці продукції. Від рівня собівартості продукції залежить кінцевий показник діяль­ності підприємств — прибутковість. Тому важливим є аналіз усіх складових, які формують собівартість про­дукції, за їхніми групами (статтями) і виявлення резервів економії — оптимального використання засобів і коштів. Собівартість визначається як сума сукупних витрат, поділених на кількість виробленої продукції, тобто як се­редні витрати на одиницю продукції.

Завдання. Використовуючи попередні приклади, спробуйте зро­бити висновок про успішність бізнесу підприємця з виробництва но­вої відеогри. Назвіть показники, за якими ви прийшли до попередніх висновків.

Завдання. Наведіть приклади, які витрати виробництва не зале­жать від обсягів реалізованої продукції, а які — безпосередньо пов'язані з кількістю вироблених і проданих товарів.

4.Суть і види прибутку

Прибуток є основним стимулом створення і діяльності підприємства, адже саме за рахунок нього скуповуються витрати на виробництво та збут товару, оплачується робота працівників. Від його розмірів залежать можливості кож­ного у забезпеченні власної господарської діяльності в умо­вах конкуренції. Питання про те, що виробляти, як вироб­ляти, для кого виробляти, підприємства у ринкових умовах визначають за основним орієнтиром — прибутком.

На рахунки фірми, що продає продукцію, виконує робо­ти і надає послуги, постійно надходять кошти. Ці кошти називаються виторгом підприємства, або виручкою від ре­алізації товарів, робіт та послуг. Різниця між виторгом фірми та її витратами називається прибутком.

Як згадувалося раніше, процес виробництва завер­шується доведенням продукції, товарів або послуг до спо­живача. Для підприємства продаж продукції свідчить, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортимен­том відповідає потребам і попиту покупців. Від величини виторгу залежать обсяг прибутку підприємства та вчасність здійснення усіх платежів, виплата зарплати працівникам, погашення банківських кредитів, можливості розширення виробництва.

Виручку від реалізації товарів і послуг господарські суб'єкти можуть отримувати від найрізноманітніших видів діяльності.

Наприклад. Підприємство «Альфа» планує реалізувати 100 персональних комп'ютерів по 1 тис. грн кожен, тобто виторг від продажу продукції становитиме 100 тис. грн.

Виторг від продажу продукції отримує не лише вироб­ниче підприємство, а й приватний підприємець, який надає послуги чи виконує роботи, скажімо, у сільському госпо­дарстві. Наприклад, під час весняних польових робіт тракторист М. вирішив заробити грошей, обробляючи людям земельні наділи. Ціна за оранку — 1 грн за 0,01 га, за боронування — 0,8 грн, за посів зернових — 0,8, за посадку картоплі — 3 грн.

На розміри прибутку впливає багато різноманітних факторів. Серед них найважливішими є: діяльність під­приємства, вартість сировини, праці, технології, які вико­ристовують для виробництва продукції, обсяги реалізації, якість і конкурентоспроможність продукції. Важливим фактором виступає ціна продукції.

Завдання. Наведіть власні приклади, від яких умов ще може залежати прибуток підприємства.
Види прибутку

В економічній науці та господарській діяльності розріз­няють насамперед балансовий бухгалтерський прибуток, нормальний прибуток і економічний прибуток.

Як уже говорилося раніше, до загальних витрат вироб­ництва фірма зараховує усі свої грошові витрати. Це так звані явні витрати. Саме вони відображаються у бухгалтерських документах як господарські витрати. Відповідно і прибуток, що є різницею між виторгом і такими загальни­ми витратами, трактується як господарський прибуток, його також називають бухгалтерським, або балансовим.

Отже, балансовий прибуток дорівнює: виручка від ре­алізації мінус витрати підприємства на виробництво та ре­алізацію продукції.

Окрім того, враховуючи потреби розвитку бізнесу, підприємець передбачає отримати ще й мінімальний — нормальний прибуток. Нормальний прибуток — це той необхідний дохід, який є своєрідним гарантом для існуван­ня фірми у вибраному виді бізнесу.

З погляду підприємця нормальний прибуток складаєть­ся з нормативної віддачі на капітал і загальноприйнятої у певному виді бізнесу норми підприємницького доходу. Нормальний прибуток є ціною вибору підприємцем саме цього виду бізнесу. Ця ціна має бути виправдана економічною ефективністю діяльності підприємця і бути не меншою від так званого упущеного прибутку, який підприємець може мати в іншій, вигіднішій для себе сфері діяльності.

Підприємець вважає справедливим той факт, що за вкладені у справу капітал і власну підприємливість він отримує хоча б мінімально можливий — нормальний при­буток, який відшкодує йому витрати на виробництво і втра­ти від невикористаних ним можливостей в інших сферах діяльності. Величина норми конкретного прибутку визна­чається самим підприємцем на основі аналізу альтернатив­них можливостей вкладення свого капіталу і власних підприємницьких зусиль.

Якщо, скажімо, капітал у 500 тис. грн розміщений на банківському рахунку, дає прибуток у 10 % на рік (50 тис. грн), то саме ці 10 % (50 000) і будуть альтернативною вартістю підприємництва, меншим від якої прибуток не може бути. Інакше підприємець розмістить свій капітал в іншому виді бізнесу, який приноситиме йому не менше 10 % прибутку. Крім того, коли підприємець управляє власним бізнесом, він втрачає можливість мати зарплату за свої послуги в іншій фірмі чи іншому виді бізнесу. Отже, та мінімальна плата, яка необхідна, щоб оплатити його підприємницькі здібності і кошти у конкретній справі, якраз і буде нормою прибутку.

Припустимо, підприємець знає, що коли замість вкла­дення коштів у підприємство покладе гроші в інвестиційний фонд, то отримуватиме 8 % річних. При цьому він впевнений, що завдяки своїй кваліфікації та здібностям може виконувати роботу чи мати справу, яка приноситиме ще 4 % річного доходу від вкладеного ним капіталу. Тому із врахуванням можливих витрат психічних і фізичних зусиль від зміни виду діяльності прибуток у вибраному ним бізнесі в розмірі 12 % від його капіталу він вважатиме нормальним.

Господарські витрати разом із нормальним прибутком становлять економічні витрати підприємства. Різниця між виручкою та економічними витратами називається еко­номічним прибутком.

Саме економічний прибуток є стимулом для входження нових підприємців у той чи інший вид бізнесу або виходу фірм з тієї сфери, де вони неприбуткові. Коли прибуток великий, нові фірми проникають на ринок і охоплюють частину попиту. Щоб успішно реалізувати свою продукцію, підприємства змушені знижувати ціни або йти на додаткові витрати для просування на ринку своїх товарів чи послуг. Прибуток внаслідок цього знижується, приплив конку­рентів зменшується. При недостатньому нормальному прибуткові все відбувається навпаки.

Динаміка входження і виходу фірм у певній сфері бізне­су залежить від специфіки виробництва та умов ринку й визначає величину норми прибутку, кількість фірм і характер конкуренції. Тому, плануючи розвиток бізнесу, фірма найчастіше прагне домогтися не максимального прибутку.

Господарський прибуток

Ви вже знаєте, що господарський прибуток визна­чається як різниця між виручкою від реалізації вироблено­го продукту і господарськими витратами підприємства. Підприємство отримує виручку від усіх видів своєї діяль­ності, наприклад: від цінних паперів як відсотки за вкла­дені гроші на рахунках у банку, за участь у діяльності інших підприємств як плата за оренду майна тощо. Ці гроші також становлять частину доходів підприємства. Загальна сума прибутку від усіх видів діяльності під­приємства, яка відображається у його бухгалтерському ба­лансі, називається ще балансовим прибутком. Але не весь цей прибуток залишається у повному розпорядженні під­приємства, частина його йде на сплату податків та інших обов'язкових платежів: штрафів, процентів за кредит то­що. Якщо все це відрахувати від балансового прибутку, от­римаємо чистий прибуток.
Рентабельність підприємства

Звичайно, прибуток — основний показник роботи під­приємства. Проте загальні розміри прибутку не є достат­ньою підставою для якісної оцінки цієї роботи. Величина прибутку, що її отримує підприємство, за інших однакових умов залежить насамперед від обсягу виробництва, на який впливає чимало чинників. Тому якість роботи підприєм­ства визначають за відносним показником, в якому зістав­ляються рівень прибутковості з витратами на виробництво. Таким показником є рентабельність. Рентабельність ( від нім. Rentabel — прибутковість) підприємства обчислюють як відношення його прибутку до вартості основних виробничих та оборотних засобів під­приємства, виражене у процентах. Крім рентабельності підприємства, для виявлення ефек­тивності виробництва окремих товарів обчислюють рента­бельність продукції. Рентабельність продукції визначають як відношення прибутку від реалізації конкретного товару до суми витрат (повної собівартості) на його виробництво.


Питання для самоконтролю

1. Розкрийте суть поняття витрати.

2. Обгрунтуйте види витрат.

3. Яка роль витрат?

4. Що таке собівартість?

5. обгрунтуйте поняття прибуток.

6. Обгрунтуйте види прибутку.

7. Обгрунтуйте методику розрахунку рентабельності.


З історії економіки

З книги Генрі Форда «Моє життя, мої досягнення»

Краще продати більшу кількість продуктів виробництва з малим прибутком, ніж малу кількість — з великим. Такий підхід дає багатьом покупцям можливість купувати і забезпечувати працівників добре оплачуваною роботою. Він забезпечує стабільність виробничого плану і скорочує час, коли на товар немає попиту, запобігає непродуктивним витратам і збиткам внаслідок зупинки виробництва.

Зниження ціни не означає зниження доходів. Так, одно­го разу, коли я знизив ціну автомобіля на 80 дол., мене за­питали, чи не скоротить це при випуску 500 000 авто­мобілів на рік доходи Товариства на 40 млн дол. Звичайно, це було б так, якби ми зупинилися на збуті 500 000 авто­мобілів. Але цей математичний розрахунок не має нічого спільного зі справою, бо без зниження ціни продукту вироб­ництва неможливо постійно збільшувати оборот. А якщо підприємство не зростає, то воно занепадає й потребує ново­го капіталу. Зниження ціни збільшує оборот з одночасним збільшенням капіталовкладень, а очікуваний прибуток розглядається як гроші, призначені для поліпшення вироб­ництва.

Наш прибуток завдяки швидкості та обсягу збуту був постійно високим, незалежно від роздрібної ціни в той чи інший момент. Одного разу наш прибуток настільки пере­вершив наші очікування, що ми добровільно повернули кожному покупцеві по 50 дол.

Не можна забувати, що кожного разу, коли ціна авто­мобіля зменшується без зниження якості, кількість випад­кових покупців зростає. Багато людей, яких відлякує ціна у 440 дол., готові заплатити 360 дол. за автомобіль. При ціні у 440 дол. ми очікували збути 500 000 авто­мобілів, а за 360 дол. можемо реалізувати до 800 000, прав­да, прибуток на кожному автомобілі менший, зате обсяг ви­пуску і кількість зайнятих більші. Ми, врешті-решт, досяг­немо загальної суми прибутку, вище за яку взагалі сягнути неможливо.



Контрольні завдання

1 рівень

  1. Чи правильне твердження, що постійні витрати не залежать від зміни обсягів виробництва?

  2. Виберіть визначення для постійних витрат:

а) фактичні грошові платежі (за сировину, матеріали, заробітну плату, електроенергію, юридичні послуги);

б) витрати, величина яких не змінюється від зміни обсягу виробництва.

3. Виберіть визначення поняття «змінні витрати»:

а) витрати, величина яких не змінюється від зміни обсягу виробництва;

б) витрати, величина яких залежить від зміни обсягу виробництва.

2 рівень

4. З яких елементів складаються виробничі витрати?

  1. Дайте визначення таких понять: «витрати виробництва»; «гра­ничні витрати»; «загальні витрати»; «собівартість».

  2. Назвіть поняття, які описуються за цими визначеннями:

а) — сума витрат на виробництво товарів, робіт чи послуг;

б) .. — витрати, які залежать від зміни обсягу виробництва продукції;

в) —витрати, які не залежать від зміни обсягу виробництва продукції;

г) .... — власні грошові витрати фірми на користь інших учасників
бізнесу, які надають трудові послуги, постачають сировину, пали
во, енергію тощо;

ґ) — витрати, які складаються з постійних та змінних витрат.

7. Визначте валовий прибуток фірми, якщо відомо, що постійні витрати дорівнюють 5 тис. грн.., змінні — 10 грн. на кожну одиницю товару. Кількість товару — 500 од. Ціна товару — 100 грн. за одиницю.

3 рівень

8. Сформулюйте закон спадної продуктивності факторів вироб­ництва. Наведіть приклади його дії.

9. Поясніть, як кожен з наступних випадків вплине на зміни витрат промислової фірми: а)зниження податків на майно;б) підвищення з/п.

4 рівень

10. Поясніть зв'язок між витратами і собівартістю продукції. Що
сприяє зниженню собівартості продукції?


11. Запропонуйте власні шляхи зниження витрат виробництва конкретного продукту (за вашим вибором).

12. Опрацюйте додаткову літературу з теми і проведіть дискусію
«Шляхи зниження витрат виробництва». Для цього об'єднайтесь у 3-4 малі групи (підгрупи класу) і підготуйтеся до обговорення за такими напрямами: підвищення продуктивності праці; скорочення браку продукції; економія палива, сировини, енергії; зміна структури управління; удосконалення роботи з постачальниками; оптимізація взаємодії з торговельними установами.


Контрольні завдання

1 рівень

1.Вкажіть, чи правильне твердження про те, що: балансовий прибуток після сплати податків це чистий прибу­ток підприємства.

  1. Відомо, що підприємець Іван Макаренко отримав виручку від ре­алізації продукції у розмірі 100 000 грн, а підприємець Валерій Шевчук — 50 000. Чи прибуток першого підприємця більший, ніж другого?

  2. Дві фірми виробляють один і той самий товар. За допомогою розрахунків визначте, який бізнес ефективніший.

Фірма

«Альфа»

«Бета»

Річний дохід

1 млн грн

1,5 млн грн

Витрати

0,75 млн грн

1 млн грн

4. Виберіть, яка формула визначає показник прибутку під­приємства:

а) собівартість — ціна;б) виручка--зарплата;в) доходи витрати.

2 рівень

5. Дайте визначення поняттям:

«прибуток», «рентабельність», «виручка від реалізації», «ви­трати».

6. Виберіть, що не входить до балансового прибутку підприємства:

а) прибуток від реалізації товарної продукції;

б) дивіденди від акцій, придбаних підприємством;

в) надходження боргів, списаних раніше як безнадійних;

г) сума штрафів, отриманих від інших суб'єктів господарювання.

3 рівень

7. Фірма реалізує за місяць 20 од. продукції по 50 грн за одиницю
при витратах на виготовлення одиниці продукції 40 грн. Визначте
прибуток фірми за місяць від реалізації цієї продукції, грн:


а) 1000; б) 200; в) 500; г)800.

  1. Швейне підприємство планує реалізувати 600 костюмів. Собі­вартість кожного з них 150, а ціна — 350 грн. Визначте прибуток від реалізації одного виробу та від усіх виробів.

  2. Собівартість продукції, яку планують реалізувати, становить 50 000 грн при середній рентабельності продукції на підприєм­стві за звітний період ЗО %. Обчисліть розмір прибутку підприємства.

10. Фірма виготовила 20 000 поштових карток до свята. Собівар­тість кожної 0,14, роздрібна ціна — 0,8 грн. Визначте доходи, прибуток і рентабельність продукції фірми.

4 рівень 11.Поясніть залежність між прибутком і витратами виробництва.

12.Якщо протягом кількох місяців підприємство не мало прибутку, чи означає це, що воно працює неефективно? Обґрунтуйте свою думку.

13.Нехай ви разом з іншими учнями класу хочете заробити грошей. У вас є лише знання, винахідливість, ентузіазм і рішучість. Про­ведіть у класі мозкову атаку й запропонуйте шляхи збільшення доходів ваших ровесників.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

Схожі:

1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ

Зміст основних економічних процесів і явищ Варіант 1
Чи можна стверджувати, що зворотним боком спеціалізації є обмін діяльністю, тобто кооперація?
Теми і зміст семінарських занять з курсу «Основи економічної теорії»
Об’єкт, предмет, методи і функції економічної науки. Специфіка економічних явищ і процесів
ВСТУП
Використання економічних мультиплікаторів для прогнозування та регулювання економічних явищ …16
Дослідження
«За базові роботи по теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних...
Урок 53 Тема уроку
Предметом вивчення статистики є вивчення кількісної сторони цих явищ. Статистика вчить, як проаналізувати інформацію, виявити та...
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ...
В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на...
Тема уроку
Статистика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів
 «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів»
«За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів»
МВС України Львівський державний університет внутрішніх справ ЛЕКЦ І Я
Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка