|
|
Скачати 3.02 Mb.
|
|
Тема 17. Суспільні блага: ознаки та необхідність державного регулювання обігу План
Рекомендована література 1. Г.О.Ковальчук та інші. Економіка. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Навчальна книга». 2003 р. стор. 250-269. Основні поняття та положення теми: грошово-кредитна політика, грошовий ринок, інфляція, індекс споживчих цін, банківська облікова ставка. 1. Цілі та об’єкти грошово-кредитної політики Як ми згадували, гроші істотно впливають на стан і зміни ринку. Сукупність здійснюваних державою заходів у галузі грошового обігу й кредиту називають грошово-кредитною, або монетарною політикою. її головною метою є регулювання економічної активності у країні і стабільність національної грошової одиниці. Найважливішою її складовою є регулювання пропозиції грошей і попиту на них на грошовому ринку. Провідником грошово-кредитної політики є центральний банк країни. В Україні це — Національний банк України. Він виконує такі головні функції: здійснює емісію грошей та організацію їхнього обігу в Україні; обслуговує державний борг країни; контролює і регулює діяльність комерційних банків; організовує розрахунки між банками через систему електронних платежів. Як передбачено ст. 100 Конституції України та ст. 99 Закону «Про Національний банк України», головною метою Національного банку України є досягнення та підтримання стабільності національної валюти шляхом створення відповідних умов для функціонування грошового, кредитного й валютного ринків на принципах ринкової економіки. Кількість грошей, що перебувають в обігу в країні, не може бути довільною. Вона повинна дорівнювати вартості вироблених товарів і наданих послуг. Для її визначення економісти спочатку визначають швидкість обігу грошей, тобто кількість участі кожної грошової одиниці в операціях обміну в середньому за рік. Для цього ділять загальну вартість усіх товарів, проданих у державі протягом року, на кількість грошей в обігу. В господарстві кожної країни бувають періоди, коли грошових знаків стає набагато більше, ніж це потрібно для укладання угод. В результаті виникає інфляція — знецінювання грошей. Напевно, кожному з вас доводилося чути від старших: «От колись за такі гроші можна було купити набагато більше, ніж сьогодні». Справді, з часом усі грошові одиниці в усіх країнах світу поступово знецінюються. В одних країнах інфляція відбувається повільно — гроші дешевшають приблизно на 1-5 % щорічно, в інших державах вони швидко знецінюються (гіперінфляція — 100-1000 % на рік). Проявляється інфляція у тривалому й нерівномірному зростанні цін і супроводжується спадом купівельної спроможності грошової одиниці. Основними показниками інфляції є рівень інфляції і темп інфляції. Рівень інфляції показує, наскільки зросли ціни. Для вимірювання інфляції найчастіше застосовують індекс споживчих цін, індекс цін виробника, індекс цін ВВП. Індекс споживчих цін характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Його називають ще індексової вартості життя. Ціна споживчого кошика певного року Індекс споживчих цін = , Ціна споживчого кошика базового року де «споживчий кошик» — законодавчо встановлений певний набір товарів та послуг, який приймається з масштаб для виміру динаміки цін; базовий рік — рік, порівняно з яким ми хочемо побачу ти зміни показника. Темп інфляції показує швидкість зростання цін з певний період (наприклад, рік). За темпами інфляції розрізняють помірну інфляцію - до 10 % на рік, «галопуючу» — 10-200 % на рік,— понад 200 % на рік. Темпи інфляції у межах 1-5 % на рік вважаються нормальними і властиві для більшості розвинених краї світу. Розрізняють різні типи інфляції. За причинами виникнення виділяють інфляцію попиту та інфляцію витрат. Інфляція попиту виникає в умовах надмірного збільшення кількості грошей і, відповідно, надлишкової сукупного попиту. Причинами цього можуть бути емісія грошей, підвищення зарплати у бюджетній сфер збільшення поточного споживання внаслідок очікування стрибка цін (інфляційних очікувань), державні витрат для надмірного розширення державного сектора ч військово-промислового комплексу. Інфляція витрат спостерігається при збільшені витрат виробництва й зменшенні сукупної пропозиції. Причинами можуть бути підвищення цін на фактор виробництва (наприклад, номінальної заробітної плати) ч цін на паливно-енергетичні ресурси. Так, різке збільшення ціни нафти у 70-80-х роках спричинило інфляцію витрат у СІЛА і країнах Європи, зростання цін на інші виробничі ресурси. У 90-х роках, після розпаду Радянського Союзу, різко зросли ціни на нафту, га вугілля тощо. Це викликало стрімке зростання інфляції в Україні та інших пострадянських республіках, де цих ресурсів було малувато чи зовсім не було. Вважається, що інфляція витрат здатна до самовідтворення: зростання цін зумовлює підвищення цін на сировину, матеріали, заробітну плату, а це спричиняє збільшення витрат виробництва і новий виток зростання цін. Завдання. Поясніть негативні наслідки інфляції. Хто найбільше програє, а хто виграє від цього явища? Важливим кроком у подоланні інфляції є стабілізація грошової одиниці і здійснення грошової реформи відповідно до законів функціонування грошового ринку. Грошовий ринок На грошовому ринку відбувається взаємодія попиту та пропозиції на такий специфічний товар, як гроші. Уся сукупність запасів грошей у всіх їхніх формах, які перебувають у суб'єктів грошового обороту на певний момент, називається грошовою масою. Грошова маса має певний обсяг (у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць) і досить складну структуру. Вона характеризується кількома специфічними показниками — грошовими агрегатами, які відображають певний набір її елементів залежно від їхньої ліквідності. Основними показниками грошового ринку є кількість і вартість грошей. При цьому ціною на гроші є банківська процентна ставка. Банківська процентна ставка - це плата позичальника банкові за тимчасове користування грішми. Взаємодію грошового ринку з іншими видами ринків виражає економічна закономірність, яку називають «ефект Пігу» за іменем вченого, який досліджував ці явища. Якщо в обігу несподівано з'являється додаткова кількість грошей, і всі ціни пропорційно зростають, то готівка, що є на руках у людей, пропорційно знеціниться. І навпаки, якщо центральний банк раптово зменшить кількість грошей в обігу, і всі ціни пропорційно знизяться, то власники готівки стануть пропорційно багатшими. У цьому разі готівка може збільшити обсяг попиту на товари або капітальні блага. Це, у свою чергу, сприяє збільшенню робочих місць, зростанню попиту на працю і т. ін. При високих процентних ставках заощадження вкладають ся на банківські рахунки та у цінні папери, попит н готівкові гроші за таких умов обмежується операційний попитом і вже не знижується при подальшому зростання банківських відсотків. 2.Регулювання грошового обігу У практичній роботі центральні банки країн використовують такі основні методи регулювання обігової грошової маси: операції на відкритому ринку; політика облікової ставки; зміна норми обов'язкового резервування коштів. В Україні основними монетарними інструментами Національного банку України є, крім названих, також депозитні сертифікати НБУ, які розміщуються в комерційних банках, операції на валютному ринку тощо. Операції на відкритому ринку Сутність таких операцій полягає у купівлі або продажу центральним банком, комерційними банками державних цінних паперів, зокрема боргових зобов'язань державних корпорацій, облігацій промислових компаній, банків, комерційних векселів тощо. В результаті цих операцій на відкритому ринку збільшується (при купівлі цінних паперів) або зменшується (при їх продажу) обсяг власних резервів комерційних банків і банківської системи в цілому. Це спричиняє зміну банківської процентної ставки й, відповідно, попиту на гроші. Припустимо, в економіці спостерігається надлишкове зростання грошей і центробанк вирішив його обмежити. Для цього він починає активно скуповувати гроші, продаючи державні цінні папери (облігації), в яких, звичайно, підтверджується зобов'язання уряду відшкодувати їхнім власникам номінальну вартість цінних паперів у передбачений термін із виплатою зазначеного процентного доходу. Цей метод широко використовують у західних країнах, а з 1995 р. — і в Україні у вигляді купівлі-продажу Національним банком облігацій внутрішньої державної позики. Банківська облікова ставка Банківська облікова ставка — це ставка процента, під яку центральний банк країни надає кредити комерційним банкам для поповнення їхніх грошових резервів і кредитування клієнтів. Політика облікової ставки є одним з найстаріших методів грошово-кредитного регулювання — вона активно застосовується із середини XIX ст. Виникнення цього методу було спричинене перетворенням центрального банку країни на кредитора комерційних банків. Найчастіше банки беруть короткострокові позики, щоб упорядкувати свої резерви відповідно до вимог центрального банку країни. Це робиться, скажімо, у тому разі, коли непередбачені вилучення депозитів викликали зменшення резервів конкретного банку нижче обов'язкового рівня, встановленого Центробанком. Одним з можливих шляхів залучення банком грошей є позики в іншого банку. Ринок, на якому банки надають свої резерви у формі короткотермінових позичок іншим банкам, називається міжбанківським кредитним ринком. Крім того, банки можуть залучати додаткові кошти шляхом позик у центрального банку. Для цього останній (в Україні — Національний банк) встановлює для таких позик уже згадану облікову ставку. Чим вища облікова ставка центрального банку, тим вищий процент встановлюють комерційні банки за надані ними кредити, і навпаки. Процентна політика впливає і на формування виробничих витрат, і на рівень доходності вкладів громадян у комерційних банках. Якщо Центробанк вважає за необхідне створити сприятливі умови для збільшення пропозиції грошей на кредитному ринку, він знижує рівень банківської облікової ставки. Звісно, обсяг виданих кредитів при цьому збільшується. Така політика «дешевих грошей» була поширена у 30-40 роках XX ст. Наприклад, в Англії з 1932 по 1951 рр. облікова ставка утримувалася на рівні 2 % , у СІЛА від 1937 до 1948 рр. — 1 %. Це сприяло також фінансуванню казначейств країн на пільгових умовах у період після Другої світової війни. В сучасній економіці розвинених країн облікова ставка коливається у досить широких межах — від 2 до 15 % . У червні 2002 р. Національний банк України встановив облікову ставку на рівні 10 % . Якщо Центробанк вважає за необхідне скоротити пропозицію грошей, він підвищує рівень облікової ставки. Відповідно збільшується ціна грошових коштів, а відтак зменшується попит на позики. Нормативи обов'язкового резервування коштів Таке резервування гарантує відшкодування втрат у разі непередбачених збитків з вини кредитних установ. Суть методу полягає в тому, що кредитні установи повинні здійснювати обов'язкові відрахування в резерви центрального банку країни. Вперше цей метод застосували у США в 1933 р. Грошова реформа проводилася з 2 по 16 вересня 1996 р. Із 2 вересня 1996 р. Національний банк України припинив емісію українських карбованців і випустив в обіг банкноти вартістю 1,2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Випуск в обіг нової національної валюти здійснювався шляхом обміну українських карбованців населення на гривні, а також виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, допомоги, інших грошових виплат виключно у гривнях. Відкритий без конфіскаційний характер грошової реформи свідчив про її демократичність і цивілізованість. 3. Держава і право у ринковій економіці Держава і право у ринковій економіці Регулювання попиту та пропозиції через ринкові ціни відбувається на ринку незалежно від волі людей. Проте ринкове регулювання може ефективно працювати в «автоматичному режимі» лише при виконанні певних правил. Ці правила можна порівняти, наприклад, із правилами експлуатації термостата, який підтримує постійну температуру в кімнаті. Якщо ми хочемо, щоб термостат регулював температуру автоматично, то треба, щоб всі вікна в кімнаті були зачинені, термостат має бути достатньо забезпечений теплоносієм, первинно відрегульований і встановлений на задану температуру, що вимірюватиметься у загальновизнаних одиницях. Тільки коли ці правила будуть виконані, є надія, що постійна температура в кімнаті підтримуватиметься термостатом автоматично. Подібні правила в економічному житті встановлює правова система держави. Відповідні державні установи наділені повноваженнями ухвалювати закони і забезпечувати їхнє виконання. Правова система держави створює спільне поле діяльності для всіх учасників ринкових відносин. Оскільки держава зобов'язана також захищати механізми, які регулюють ринкову економіку, то в її функції входить проведення відповідної політики і щодо конкуренції. Захист прав власності, охорона й посилення конкуренції є невід'ємними функціями держави у ринковій економіці. У Конституції та законах країни відображені фундаментальні цінності та принципи ринкової економіки, такі як: індивідуальні свободи громадян; захист особистості від втручання приватних осіб і держави; регулювання економічних процесів з метою захисту суспільних інтересів та зменшення соціальної нерівності. Наприклад, ст. З Конституції України проголошує: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність». Індивідуальні свободи громадян, які захищаються законом У статті 3 Конституції України сказано: «Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави». З поняттям ринкової економіки асоціюється кілька основоположних свобод, на яких ґрунтується законодавство більшості економічно розвинених країн. Зокрема, свобода підприємництва означає право вільного здійснення підприємницької та торговельної діяльності, не забороненої законом. Стаття 42 Конституції України гарантує кожному «право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом». Завдання. Наведіть конкретні приклади, як реалізується у повсякденному господарському житті конституційне право на підприємницьку діяльність. Свобода від втручання означає право вільного ведення справ у згоді із суспільними інтересами без втручання інших приватних осіб та державної влади у процес виробництва, постачання і збуту, а також інвестування й розподілу прибутку. Стаття 13 Конституції України встановлює, що «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання». У країнах із розвиненою ринковою економікою ці свободи підкріплюються розгалуженим законодавством, в тому числі: нормами кримінального права, ефективною судовою системою, дійовим захистом права власності, а також нормами, які забезпечують найважливіші свободи у сфері цивільного права (таких, як свобода договору, свобода створення підприємницьких об'єднань тощо). У демократичних країнах законом чітко розмежовані державні і приватні інтереси, визначені обставини, за яких можливе втручання держави, а також його форми й межі. Стаття 19 Конституції України проголошує, що державні органи і посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, визначених Конституцією і законами України. Будь-який орган управління повинен нести відповідальність за свої необґрунтовані дії або бездіяльність. Він зобов'язаний відшкодовувати завдані збитки як у разі незаконного позбавлення прав (наприклад, у вигляді незаконного вилучення майна або порушення індивідуальних свобод), так і у випадку спричинення шкоди в ході господарської діяльності. Свобода об'єднань передбачає право громадян (фізичних осіб) і підприємств (юридичних осіб) створювати різні підприємницькі об'єднання, а також асоціації, які сприяють діловим починам засновників. Оскільки корпоративні форми є головними в сучасній економіці, ця свобода створює необхідне середовище для поповнення ринку новими господарюючими суб'єктами і забезпечує його функціонування. Стаття 36 Конституції України гарантує громадянам свободу об'єднання для здійснення й захисту своїх економічних та інших інтересів. ► Завдання. Проаналізуйте, чому забезпечення індивідуальних свобод громадян є важливою складовою правового регулювання сучасної ринкової економіки. Свобода договору передбачає право власника вільно розпоряджатися своїм майном, встановлювати ціни, вибирати партнерів для реалізації й придбання товарів, робіт і послуг. Сюди ж належать свобода спільної комерційної діяльності, а також право кожного вільно розпоряджатися своїми трудовими здібностями. Стаття 41 Конституції України гарантує право громадян на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Свобода конкуренції пов'язана із забезпеченням рівноваги ринку й припиненням різноманітних зловживань як з боку господарюючих суб'єктів, так і з боку держави. Ключовим її елементом є право вільної реалізації товарів, робіт і послуг без дискримінаційних або несумлінних дій конкурентів чи державних органів. У статті 42 Конституції України записано: «Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція». Завдання. Наведіть приклади, як держава регулює діяльність монополій. Правове регулювання економічних процесів Держава у ринковій економіці діє як каталізатор перетворень і синтезатор приватних інтересів, дбаючи про те, щоб вони сприяли загальному благові. Якщо державні органи виявляються не здатними виконувати свої зобов'язання щодо створення і застосування послідовної правової системи, то та сама приватна зацікавленість, яка приносить багаті плоди, може призвести до хаосу й анархії. Завдання. Наведіть приклади, які негативні наслідки має необмежена реалізація приватних економічних інтересів. Нейтралізація цих сил є одним з найважливіших завдань права в умовах ринкової економіки. Вона досягається шляхом законодавчих заборон несумлінної конкуренції та зловживань монопольним становищем. Сюди ж належить створення надійного законодавства про торгові товариства, банки і банківську діяльність, біржі і страхування, проведення раціональної фінансово-бюджетної та податкової політики. Основні напрями правового регулювання економіки В умовах ринкової економіки право повинно не тільки встановлювати межі дозволеної поведінки, а й сприяти розвиткові ринкових відносин. Для цього використовуються різні форми та інституції: торгові товариства, різні форми власності, довірче управління, оренда, патенти, товарні знаки, чеки, векселі, акції й інші цінні папери, фондові й товарні біржі, регулювання господарської неспроможності та банкрутства, судові й адміністративні процедури здійснення й ефективного захисту суб'єктивних прав і т. д. Ринкова економіка — не панацея від усіх людських слабостей та господарських незгод. Вона породжує нерівність у розподілі матеріальних благ, яка має коригуватися правовими засобами. Це правові норми про оподаткування, соціальне забезпечення і страхування, охорону праці, найм житла, бюджетні дотації малозабезпеченим тощо. У сучасному світі жодна національна економіка не може процвітати без торгівлі з іншими країнами. Економічна замкненість негативно позначається на добробуті держави та її громадян. Міжнародна торгівля й інвестиції процвітають в умовах істотного зближення й уніфікації законодавства різних країн світу. Україна вступила у Міжнародний валютний фонд та Світовий Банк, вона є членом Європейського Банку Реконструкції і Розвитку та інших міжнародних організацій, приєдналася до міжнародних угод, що сприяють розвиткові торгівлі та інвестиціям. Ці угоди, ратифіковані Верховною Радою України, також є частиною національного законодавства України, яке регулює економічне життя у країні та міждержавні економічні відносини. Завдання. Проаналізуйте і поясніть, чому в сучасному світі необхідне зближення господарського законодавства різних країн. Ринкова економіка передбачає наявність вільної і чесної конкуренції між суб'єктами ринку. Дотримання правил поведінки, встановлених законодавством, забезпечується судами. Будь-яка фізична чи юридична особа повинна мати право в судовому порядку вимагати скасування незаконного правового акту. Для цього суди мають бути абсолютно незалежними від законодавчої і виконавчої влади і мати можливість примусити останніх рахуватися зі своїми рішеннями. Крім того, судді повинні призначатися залежно від їхніх професійних якостей у конкурсному або іншому порядку, побудованому на об'єктивних критеріях, бути незалежними від уряду у питаннях оплати та просування по службі. Завдання. Поясніть значення господарських судів щодо правового регулювання економіки. Завдання правової системи країни — забезпечити гнучке сприяння діям ринкових механізмів саморегуляції. Для цього механізми ринкової економіки мають бути «вбудовані» у відповідну правову систему. Подібне регулювання не використовувалось у командно-адміністративній економіці, яка до 1991 р. була пануючою в Україні. Законодавство країн з ринковою економікою складається не тільки з нормативних актів, які безпосередньо регулюють різноманітні економічні відносини. Воно передбачає формування публічно-правового середовища, в якому були б відображені демократичні засади і цінності, нерозривно пов'язані з ринковою економікою. До таких цінностей, зокрема, належить принцип правової держави. Правова держава передбачає належне забезпечення політичних, соціальних, економічних і культурних прав громадян. Це і наявність уряду, сформованого на демократичній основі, верховенство й дотримання конституційних норм, повне й оперативне опублікування всіх нормативних актів і безперешкодний доступ громадян до чинного законодавства. Це і стабільність правових норм та зведення до мінімуму їх зворотної сили, справедливість і незалежність суддів, гарантії учасникам цивільного, адміністративного, карного й арбітражного процесів, підтримка належної рівноваги між правами індивідуума і колективу, а також взаємозбагачувальне усвідомлення державою й особистістю своєї належності до етнічних, національних, регіональних і міжнародних співтовариств.
III. Торговельне право, законодавство про підприємництво та господарські товариства (законодавство про підприємницьку діяльність; законодавство про кооперацію; державні підприємства; господарські товариства; законодавство про роздержавлення і приватизацію; законодавство про іноземні інвестиції; загальні положення про різні організаційно-правові форми підприємницької діяльності; законодавство про торговельні найменування і торговельну реєстрацію; законодавство про монополії та конкуренцію) IV. Договірне право (норми цивільного права; економічні договори; законодавство про державне економічне планування і державні закупки; регулювання цін; законодавство про якість продукції і відповідальність виробника; відповідальність при здійсненні зовнішньоторговельних операцій) V. Інтелектуальна власність (патенти; ліцензії; товарні знаки)
VIII. Фінансове і податкове законодавство (законодавство про банківську діяльність та кредити; цінні папери й фондові біржі; митне законодавство; валютне регулювання; податки; правила бухгалтерського обліку і звітності) IX. Правове регулювання страхової діяльності X. Міжнародне приватне право XI. Міжнародні договори (економічне співробітництво; науково-технічна співпраця; захист інвестицій; усунення подвійного оподаткування; договори з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими інституціями) Питання для самоконтролю 1.Опишіть роль грошово-кредитної політики. 2.Опишіть грошовий ринок. 3.Як здійснюється регулювання грошового обігу? 4.Що таке банківська облікова ставка? 5.Опишіть становлення грошової системи України. 6.Опишіть правові засади ринкової економіки. Контрольні завдання 1 рівень 1.Вкажіть, що є основним завданням грошово-кредитної політики держави: а) регулювання грошового обігу; б) випуск паперових грошей; в) розвиток банківської системи. 2.Назвіть, яке економічне явище означає надмірний випуск грошей у країні та їх знецінювання: а) інфляція; б) дефляція; в) ревальвація.
5.Що, на вашу думку, означає поняття «правове регулювання економіки»? 6.Поясніть, як ви розумієте поняття «свобода підприємництва». 7.Наведіть приклади, як реалізується свобода об'єднань. 2 рівень 8.До яких наслідків у грошовому обігу може призвести збільшення пропозиції державних цінних паперів: а) зменшення кількості готівкових грошей; б) зменшення резервів комерційних банків; в) збільшення доходів домашніх господарств. 9.Вкажіть, як зміниться доходність державних цінних паперів, якщо уряд вирішить їх викупити: а) знизиться; б) збільшиться; в) не зміниться, 9.Назвіть кілька прикладів законодавчих актів, які стосуються господарського законодавства. Наведіть конкретні приклади, як реалізується свобода конкуренції у повсякденній практиці підприємництва. 10.Наведіть кілька прикладів негативних наслідків монопольного становища фірми на ринку. Поясніть, для чого необхідне антимонопольне законодавство. 3 рівень 11.Поясніть на конкретних прикладах, чому в сучасній ринковій економіці механізми саморегулювання господарських процесів є недостатньо ефективними і потребують правового забезпечення з боку держави. 12.Назвіть основні напрями правового регулювання економіки в України. Охарактеризуйте їх. 13.Прочитайте ст. 41 Конституції України. Поясніть, у чому полягає важливість названого права, як воно пов'язане з реалізацією економічних інтересів суб'єктів господарювання. 14.Підберіть матеріали і проаналізуйте законодавство України з питань захисту прав споживачів. 4 рівень 15.Проаналізуйте, використовуючи додаткову літературу і матеріали преси, роль державних цінних паперів у регулюванні грошово-кредитної сфери в Україні та в інших країнах світу. 16.Підготуйте розповідь про розвиток Національного банку України, його структуру і функції. 17.Користуючись довідковими матеріалами складіть перелік законодавчих актів, які регулюють: сферу торгівлі в Україні; право власності в Україні; трудове право; підприємницьку діяльність; сферу фінансів. 18.Проаналізуйте в класі проблеми вдосконалення господарського законодавства в Україні. |
| 1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ |
Зміст основних економічних процесів і явищ Варіант 1 Чи можна стверджувати, що зворотним боком спеціалізації є обмін діяльністю, тобто кооперація? |
| Теми і зміст семінарських занять з курсу «Основи економічної теорії» Об’єкт, предмет, методи і функції економічної науки. Специфіка економічних явищ і процесів |
ВСТУП Використання економічних мультиплікаторів для прогнозування та регулювання економічних явищ …16 |
| Дослідження «За базові роботи по теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних... |
Урок 53 Тема уроку Предметом вивчення статистики є вивчення кількісної сторони цих явищ. Статистика вчить, як проаналізувати інформацію, виявити та... |
| ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ... В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на... |
Тема уроку Статистика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів |
| «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» |
МВС України Львівський державний університет внутрішніх справ ЛЕКЦ І Я Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території |