1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ
|
|
Скачати 3.02 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МЛИНІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЛЕКЦІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА» ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.03050901 «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»  ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Зміст Тема 1. Вступ. Роль економічної науки у житті окремої людини і суспільства Тема 2. Об’єкти та суб’єкти економічних відносин Тема 3. Виробничі ресурси Тема 4. Споживач як основний суб’єкт сучасної економіки Тема 5. Споживчі блага та їх структура Тема 6. Ринкове вирішення питань «Що виробляти»?, «Як виробляти»?, «Для кого виробляти»? Тема 7. Ціна ринкової рівноваги Тема 8. Особливості ринків виробничих ресурсів Тема 9. Доходи у ринковій економіці Тема 10. Функції підприємця. Сутність підприємництва Тема 11. Валовий дохід, витрати та прибуток підприємства Тема 12. Виробничий потенціал національної економіки Тема 13. Валовий внутрішній продукт Тема 14. Причини економічних коливань Тема 15. Безробіття і зайнятість трудових ресурсів Тема 16. Невдачі ринку як причина державного регулювання економіки Тема 17. Суспільні блага: ознаки та необхідність державного регулювання обігу Тема 18. Сучасне світове господарство: визначальні риси Тема 19. Міжнародні економічні відносини Тема 20. Міжнародна торгівля Тема 21. Міжнародна валютна система Тема 22. Зміст глобалізації та її основні причини. Економічні моделі у сучасному світі Тема 23. Україна у світовій економіці Тема 1. Вступ. Роль економічної науки у житті окремої людини і суспільства План 1. Поняття економіки. 2. Предмет та складові економіки. 3. Економічні закони й методи дослідження. 4. Свобода вибору. Власність. Конкуренція. Рекомендована література 1. Г.О.Ковальчук та інші. Економіка. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Навчальна книга». 2003 р. стор. 5-11. Основні поняття та положення теми: економіка, мікроекономіка, макроекономіка, економічні закони, методи дослідження, свобода, конкуренція. 1. Поняття економіки У Стародавній Греції під словом «економіка» розуміли ведення домашнього господарства, яким керує господар або найнята ним людина. У центрі економічних процесів завжди перебували власники, виробники, посередники. Від їхнього господарювання залежав добробут тисяч громадян. Минали століття й епохи. Поняття «економіка» набуло дещо іншого сенсу, але суть його залишалася, змінювались лише масштаби, які воно охоплювало. Тепер, говорячи про економіку, ми маємо на увазі не тільки домашнє, а й суспільне, національне і світове господарство. Незрівнянно складнішими стали процеси виробництва, удосконалились системи посередництва і торгівлі. Не змінилося одне — у центрі всього, що відбувається, конкретні люди та їхні потреби, які є рушіями розвитку цивілізацій. Саме потреби в усі віки змушували людей долати величезні відстані у пошуках нових земель і ринків збуту, освоювати незвідані території. Саме потреби були й залишаються головним стимулом розвитку науки і техніки, дають поштовх для розквіту культури та освіти. Кожен з нас прагне мати життя якомога краще. Та зробити це не так уже й легко. З давніх-давен цю проблему люди вирішували по-різному. Одні обмежувались найнеобхіднішими речами, інші силою або обманом відбирали це у своїх ближніх, треті вдосконалювали виробництво, робили винаходи, відкривали нові джерела прибутку, освоювали нові території, оволодівали новими промислами. Наука і технології досягли надзвичайно високого рівня розвитку, але навіть його недостатньо для задоволення усіх потреб людства. Саме тому надзвичайно великого значення набуває вивчення економіки, знання якої може допомогти досягти того рівня добробуту, якого ми прагнемо. Економіка як наука Економіка, як і кожна наука, має свої закони, правила, принципи, за якими розвивається. Вона розглядає усі сфери людського буття, так чи інакше відображає усі процеси, які відбуваються в суспільстві, — від політичних до культурних, тому вивчення її передбачає застосування здобутків практично всіх предметів, які вивчаються у школі. Найтісніше економіка пов'язана з такими науками, як математика, право, соціологія, географія, історія, політологія, психологія. Географічні знання дають змогу з'ясувати роль природних умов, сировинних ресурсів, соціальних факторів різних територій у розміщенні виробництва товарів та послуг. Вивчення історії допомагає виявляти закономірності становлення й розвитку господарства і з'ясувати умови формування світової економіки. Знання з політології покликані допомогти у визначенні ролі держави та окремих суспільних груп у функціонуванні економіки. Дослідження економіки неможливе без знань законодавчих актів, які регулюють суспільні взаємини як усередині країни, так і на міжнародному рівні, тому зв'язки цієї науки з правознавством дуже тісні. Знання психології дають змогу виявити особливості поведінки людини у різних життєвих ситуаціях, з'ясувати мотиви, які змушують її діяти так чи інакше. Економіка широко використовує формули, рівняння, графіки для аналізу та ілюстрації різних процесів і явищ, через це тісно пов'язана з математикою. Функції економічної науки: пізнавальна, практична, прогностична, світоглядна, методологічна, ідеологічна, критична, теоретична. 2. Предмет та складові економічної науки Економічна наука розробляється і розвивається економістами різноманітних течій і напрямів, відтак існують різні визначення її предмета. Найзагальнішим є таке: економіка — це наука про основи господарювання. Господарська діяльність — це діяльність людей, спрямована на забезпечення матеріальних умов життя. Для здійснення такої діяльності потрібно відповісти хоча б на такі ключові запитання.
Тільки остаточно визначившись з відповідями на усі ці запитання, можна приступати до виробництва необхідних благ. Але це неможливо без ґрунтовних знань основних економічних механізмів. Для зручності їх вивчення і дослідження економічну науку поділяють на дві частини — макроекономіку та мікроекономіку. Макроекономіка — наука про господарство в цілому. Вона вивчає загальні риси національної економіки, тобто економіки певної країни, її механізми, фактори й принципи дії, а також досліджує процеси формування національного доходу країни, фінансової політики уряду, регулювання державою економічного розвитку тощо. Сюди ж належить вивчення законів функціонування світової економіки, так необхідне в сучасну епоху. Мікроекономіка вивчає діяльність підприємств і споживачів, форми взаємодії між ними та оптимальні варіанти цих взаємин. Вона ж аналізує діяльність домашніх господарств, фірм, галузей у межах країни, вивчає питання організації підприємницької діяльності. Людина є соціальною істотою, вона підпорядкована законам і звичаям того суспільства, до якого належить. Історія знає чимало фактів, коли своєрідність способу життя, культурно-психологічні чи релігійні та інші звичаї зумовлювали виникнення або зникнення певних галузей господарства. Ісламські закони, наприклад, забороняють вживання свинини, алкоголю, тому в господарствах мусульманських країн відсутні власні галузі, що виробляють цю продукцію. В Індії корова вважається священною, тому виробництво яловичини тут практично не ведеться. Водночас релігійні звичаї індусів зумовлюють витрати на різноманітні обряди, завдяки чому тут процвітає виробництво обрядових атрибутів. Подібних прикладів можна навести безліч, і це свідчить, що економічні знання потрібні в усіх сферах людської діяльності. Саме тому для економіста важливо бути обізнаним з історією, культурою, релігією, традиціями народів, іншими суспільними науками.
Схема 1. Необхідність вивчення економіки. 3. Економічні закони й методи дослідження Аналізуючи господарську діяльність, економісти виявляють і узагальнюють її закономірності. Перевірені життям закономірності, які можна успішно використовувати для організації господарського життя, називають економічними законами. Один із основоположників економічної теорії Альфред Маршалл у своїй книзі «Принципи економічної науки» (1890) писав, що закон — це узагальнення, яке свідчить, що від учасників якоїсь соціальної групи за певних умов можна очікувати певних дій. На основі виявлених, узагальнених, перевірених і доведених закономірностей учені-економісти створюють теорії — системи положень, які пояснюють ті чи інші явища господарського життя. Економіка широко використовує найрізноманітніші методи досліджень. Так, виявлення істотних ознак предмета чи явища можливе за допомогою методів наукової абстракції. Вивчення явища за його складовими частинами — це метод аналізу. Узагальнення і систематизація окремих фактів, явищ, проявів, з'ясування властивостей предмета — метод синтезу. Побудова моделей, що відображають головні економічні показники, їхні зміни і зв'язки, здійснюється методом моделювання. Використання схем, графіків, діаграм, які показують взаємозалежність економічних показників, належить до графічного методу. Звичайно, економічні моделі набагато бідніші, схематичніші, ніж реальне господарське життя, оскільки для його пояснення вони використовують припущення. Припущення спрощують уявлення про господарську діяльність, але дають змогу краще зрозуміти сутність багатьох явищ і закономірностей, допомагають окреслити межі явища, яке вивчається, і розглянути його в різних аспектах у різні проміжки часу. 4. Свобода вибору. Власність. Конкуренція Усім людям притаманне прагнення до свободи, зокрема, до вибору способу чи моделі життя. На жаль, надто багато чинників цю свободу обмежують. У демократичному суспільстві державою гарантується беззастережне дотримання всіх прав людини і громадянина за умов законного їх використання. За громадянами залишається вибір — як саме реалізувати ці права. Одне з основоположних прав людини — право на приватну власність, існування якої й породило економіку як науку, адже приватна власність є основою особистого добробуту людини, її багатства. Саме приватна власність дає людині можливість максимально реалізувати себе для забезпечення власних потреб, але ця реалізація неможлива без знання умов, орієнтирів, що сприяють досягненню успіху. Такі орієнтири дають економічні знання. Суть економіки полягає в тому, що всі її дійові особи — виробник, посередник, споживач — співпрацюють між собою для досягнення максимальної вигоди для всіх, тому що кожен з них зацікавлений один в одному для максимального задоволення своїх потреб. Постійне прагнення людини поліпшити свій добробут, тобто якомога вигідніше задовольнити ті чи інші потреби, поступово формує в людини певні економічні інтереси. Вони виявляються у стійкому зосередженні уваги й прагнення на досягненні певної мети. Наявність конкретних потреб та інтересів формує попит на конкретні товари й послуги, які виробник має постачати на ринок у необхідній кількості, щоб задовольнити свої потреби, свої інтереси. У свою чергу, споживач вибирає на ринку Питання для самоконтролю
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ |
Зміст основних економічних процесів і явищ Варіант 1 Чи можна стверджувати, що зворотним боком спеціалізації є обмін діяльністю, тобто кооперація? |
|
Теми і зміст семінарських занять з курсу «Основи економічної теорії» Об’єкт, предмет, методи і функції економічної науки. Специфіка економічних явищ і процесів |
ВСТУП Використання економічних мультиплікаторів для прогнозування та регулювання економічних явищ …16 |
|
Дослідження «За базові роботи по теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних... |
Урок 53 Тема уроку Предметом вивчення статистики є вивчення кількісної сторони цих явищ. Статистика вчить, як проаналізувати інформацію, виявити та... |
|
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ... В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на... |
Тема уроку Статистика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів |
|
«За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» |
МВС України Львівський державний університет внутрішніх справ ЛЕКЦ І Я Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua