|
|
Скачати 3.02 Mb.
|
|
Тема 4. Споживач як основний суб’єкт сучасної економіки План
Рекомендована література 1. Г.О.Ковальчук та інші. Економіка. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Навчальна книга». 2003 р. стор. 18-25. Основні поняття та положення теми: потреби: первинні і вторинні, матеріальні і нематеріальні, особисті і колективні; піраміда потреб, корисність товару, послуги. 1. Чому людські потреби визначають розвиток економічних відносин у суспільстві? Поняття «потреба» дуже містке: людина має велику кількість найрізноманітніших потреб: фізіологічних, матеріальних, інтелектуальних, духовних тощо. Нові потреби виникають із бачення людиною необхідності щось змінити на краще. Наприклад, споконвічне бажання людей швидко пересуватися зумовило (і зумовлює й досі) вдосконалення транспортних засобів. Немає жодної людини, яка могла б сказати, що їй усього досить. Необхідність задоволення своїх потреб та інтересів спонукала людей до виробничої діяльності. Задовольняючи ті чи інші потреби й інтереси, людина тим самим підвищувала рівень свого добробуту. Таким чином, потреби й інтереси можна вважати головними мотивами поступального економічного розвитку людства. Кількісна і якісна безмежність економічних потреб та інтересів є тим першоджерелом, яке спонукає людину до діяльності.
Групи людських потреб Різноманітні потреби людей можна згрупувати. Наприклад, за значенням для життєдіяльності розрізняють базові, первинні потреби людини: у повітрі, воді, їжі і вторинні, похідні від базових — у певному одязі, житлі, засобах пересування тощо. За засобами, що забезпечують задоволення потреб, виділяють матеріальні і нематеріальні (інтелектуальні, духовні) потреби. У давні часи людина задовольнялася мінімумом умов, які забезпечували її життєдіяльність: тамували голод і спрагу, захищали від негоди, давали можливість продовжувати рід. З подальшим розвитком цивілізації з'являється необхідність у нових і нових речах, різних продуктах харчування, у модному одязі, комфортабельних будинках тощо. Тобто потреби людини можуть змінюватись не тільки кількісно, а й якісно Крім того, виділяють багато інших груп потреб:соціальні, виробничі, побутові тощо. Завдання. Наведіть власні приклади потреб відповідно до визначених груп. Поясніть, як ви розумієте вислів: «Прогрес суспільства був би неможливим, якби люди не прагнули жити краще, ніж дозволяють їхні можливості». Звичайно, наведена класифікація потреб досить умовна, а самі вони залежать від безлічі інших факторів: віку людини; місця проживання (навряд чи жителям Бразилії знадобиться кожух або теплі черевики, а от ескімосам необхідні набагато тепліші речі); статі (смаки чоловіків і жінок часто дуже відрізняються); стану здоров'я (залежно від нього людина вестиме певний спосіб життя або споживатиме певні продукти); професії (фермерові не потрібен набір хірургічних інструментів, а лікареві — трактор чи мінеральні добрива); національної приналежності (в Індії вже понад дві тисячі років жінки носять сарі, в Японії — кімоно); освіченості людини, рівня її загальної культури (малоосвічена людина навряд чи купуватиме комп'ютер). Завдання. Поміркуйте і поясніть, від чого ще залежать потреби людини. Піраміда потреб людини Своє розуміння того, чому люди мають неоднакові потреби, спробував пояснити американський учений А. Маслоу. Чому одна людина витрачає надто багато часу та енергії на забезпечення особистої життєдіяльності, а інша — на завоювання поваги? Учений вважає, що потреби людини можна розташувати у порядку значущості від найбільш до найменш необхідних: фізіологічні потреби; потреби безпеки і захисту; соціальні потреби; потреби поваги, самоствердження. Людина прагне задовольнити насамперед найважливіші потреби, а далі — наступні за важливістю потреби (Схема). Отже, діяльність людини безпосередньо пов'язана з її потребами. Задовольняючи їх, людина змушена працювати, вдосконалюючи себе і виробництво. Відтак зростає роль творчої праці в цілому, що зумовлює такі специфічні потреби працівника, як підвищення кваліфікації, удосконалення технологій для випуску продукції та підвищення її якості. 3. Споживче благо як засіб задоволення потреб Усі товари, послуги, соціальні й економічні вигоди, які людина так чи інакше використовує, називаються споживчими благами. За своїми характеристиками ці блага поділяються на групи. За шляхами надходження блага бувають: вільні (споживаються через привласнення без обмежень); економічні (споживаються шляхом купівлі-продажу на ринку); суспільні (надаються через суспільні та державні інститути). За співвідношенням між собою: взаємозамінні (субститути), які можуть замінювати один одного у використанні; взаємодоповнюючі (комплементи), які можуть використовуватися у поєднанні. За доступністю: винятково доступні — благо, доступне для тих, хто готовий заплатити за нього ринкову ціну; загальнодоступні — благо, споживання якого не можна обмежити шляхом встановлення плати за його використання. За конкурентністю: конкурентні — споживання блага одним суб'єктом виключає можливість його споживання іншим суб'єктом; неконкурентні — споживання блага одним суб'єктом не виключає можливість його споживання іншим суб'єктом. 4. Корисність товарів Блага у реальному економічному житті представлені у вигляді товарів і послуг. Виділяють товари довготермінового і короткотермінового користування. Товари довготермінового користування — це матеріальні вироби, призначені для багаторазового використання (верстат, комбайн, крісло, одяг, холодильник тощо). До товарів короткотермінового використання належать матеріальні вироби, які повністю споживаються за один чи кілька циклів використання (мило, сіль, квіти у вазі). Послугою вважаються об'єкти продажу у вигляді дій, вигод, задоволення потреб, допомоги іншому (ремонт взуття, автомобіля, послуги кінотеатру, музею). Споживачі купують величезну кількість товарів, тому найзручніше їх класифікувати за купівельними звичками споживачів. За цією ознакою виділяють чотири групи товарів. Товари щоденного попиту. їх споживач звичайно купує без особливих роздумів (хліб, вода, їжа, газети, послуги транспорту). Товари попереднього вибору. У процесі вибору й покупки споживач, як правило, порівнює ці товари між собою за показниками придатності, якості, ціни (меблі, одяг, автомобіль тощо). Товари особливого попиту. Це товари з унікальними характеристиками, задля придбання яких споживач готовий витратити додаткові зусилля (конкретні марки і типи модних товарів, особливі породи домашніх тварин тощо). Товари пасивного попиту. Найчастіше — це товари-новинки, про які споживач або не знає, або не задумується про їх існування. Вони потребують додаткових витрат, реклами для продажу (очисні фільтри, особливі ліки тощо). Постійне оновлення потреб людей стимулює подальше розширення виробництва товарів, підвищення їх якості, створення нових різновидів. Це можливе лише за рахунок використання головного ресурсу людства — фізичних і розумових здібностей самих людей. Іншими словами, тільки завдяки праці людина може забезпечити підвищення рівня свого життя. Корисність товарів Розглядаючи прагнення людини до праці як до джерела задоволення потреб, треба враховувати дві обставини. По-перше, не всяка праця веде до зростання багатства. Для цього потрібно, щоб результати праці були визнані суспільством. Адже якщо результати праці не можуть принести користі, то за них ніхто не заплатить. Споживач, купуючи товар, завжди визначає, наскільки він для нього корисний. Економісти називають це «голосуванням грошима» Корисність товару — це його здатність задовольняти потреби людей, які вже існували раніше чи виникли після того, як цей товар з'явився у продажу. Корисність відображає ставлення споживача до товару, його реакцію на товар. Так, для будь-якої людини об'єктивно корисні їжа, одяг, житло. Та з кожною новою одиницею придбаного товару його корисність зменшується: корисність другої одиниці товару менша, ніж першої, корисність третьої одиниці товару менша, ніж другої, і т. д. Це є проявом закону спадної корисності. Кожний товар має межу своєї корисності (граничну корисність). Поняття граничної корисності відображає те додаткове задоволення, яке отримує людина від кожної додатково спожитої одиниці товару. Наприклад, людина, що їсть яблуко, отримує від кожного наступного з'їденого нею яблука менше задоволення, ніж від попереднього. Зрештою настає момент, коли додаткова корисність від наступної одиниці товару починає дорівнювати нулю. Це момент насичення. При визначенні своєї економічної поведінки споживач (стихійно чи свідомо) користується правилом максимізації корисності. Суть його полягає в тому, що споживач прагне придбати такий набір товарів, сумарна величина корисності якого виявиться максимальною. Знаючи зв'язок між суб'єктивною оцінкою певного споживчого блага, можна передбачити момент насичення ним ринку і спрогнозувати, коли інтерес покупця переключиться на інші товари, а це у сфері економіки дуже важливо. Питання для самоконтролю
Яку роль вона відіграє?
Схема. Види людських потреб Прочитайте і поясніть, як ви розумієте цю притчу: Чому люди працюють? Один мудрець вирішив з'ясувати, чому люди працюють. Він став на узбіччі дороги, по якій возили каміння на будівництво собору, і першого зустрічного візника запитав: «Що робиш, чоловіче добрий?» — «Хіба не бачиш, — відповів той, — везу каміння». «А ти?» — запитав мудрець другого. — «Заробляю на хліб собі й дітям». Третій візник сказав: «Будую собор, мудрий старцю». Отже, всі троє виконували одну й ту саму роботу — возили каміння, за що отримували гроші. Проте сенс своїх дій візники вбачали різний. Контрольні завдання 1 рівень 1. Вкажіть, чи правильні такі твердження: а)людські потреби обмежені, а ресурси — безмежні; б)потреба — це прояв необхідності певних речей, бажання мати їх, відчуття нестачі, якщо це бажання лишається незадоволеним; в)потреби задовольняються споживчими благами; г)закон зростання потреб означає появу нових потреб у міру задоволення попередніх. 2. Виберіть правильне визначення поняття «благо»: а)нестача чогось необхідного, суб'єктивне відчуття якоїсь нестачі; б)платоспроможна потреба; в)засіб, який може задовольнити потребу; г)сума грошей, яку споживач готовий заплатити за товар. 3. Який з показників характеризує обмеженість блага: а)корисність; б)рідкісність; в)економічність; г)ціна; ґ)конкурентність? 4. Виберіть, що з наведеного належить до інтелектуальних потреб: а)освіта; б)охорона здоров'я; в)продукти харчування. 2 рівень
6. Споживач через обмеженість доходу щодня п'є мінеральну воду, яка коштує 25 коп. за склянку, і тільки раз на тиждень дозволяє собі випити склянку соку ціною в 1,5 грн. а)яким благом у цьому випадку є мінеральна вода, а яким —сік? б)як зміниться споживання соку, якщо: ціна його знизиться до 1 грн.; в)ціна води зросте до 50 коп.,а дохід споживача зменшиться? 3 рівень 7.Охарактеризуйте групу потреб, до якої входять фізіологічні, інтелектуальні та соціальні потреби людини.
4 рівень
Тема 5. Споживчі блага та їх структура. План
Рекомендована література 1. Г.О.Ковальчук та інші. Економіка. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Навчальна книга». 2003 р. стор. 11-18. Основні поняття та положення теми: потреби, блага, товари, ресурси, ознаки. 1. Необхідність господарської діяльності. Потреби людей Незважаючи на величезний науковий і технічний прогрес, значна частина людства все ще живе в бідності. Навіть у розвинених державах Європи й Америки мільйони людей живуть бідно. Вони розуміють, що їх оточує світ благополуччя, але самі вони не мають змоги користуватися його здобутками. Водночас є люди, які домоглися значних успіхів, але вони також невдоволені досягнутим. Зростання їхнього добробуту стимулює у них нові прагнення та бажання. Ця проблема існує завжди: суперечності між потребами та можливостями їх задоволення. На вирішення цієї суперечності і спрямована господарська, економічна діяльність людини. У всіх людей є різні потреби, які вони задовольняють, щоб забезпечити своє існування. Потребами називають усі фізичні й духовні відчуття людиною певної необхідності, які можна задовольнити за допомогою товарів чи послуг. Умовно потреби поділяють на духовні та матеріальні. Щоб жити, людині, як і всім живим істотам, потрібна їжа, одяг та житло. їй необхідний мінімум знань, залучення до цивілізації. Це життєво необхідні потреби. Однак ми прагнемо мати не лише ошатний одяг, смачну їжу й затишне житло. Нам потрібні також музика, книги, кіно, театр, телевізор, інші здобутки культури. Тому розмежування потреб на життєво необхідні та інші досить умовне. Так, читання і письмо у високо розвинутих країнах вважаються життєво важливими потребами, без яких не можна й уявити життя, а у слаборозвинутих країнах Азії й Африки більшість населення обмежується початковою освітою, яка вважається там великим здобутком. У деяких державах проблемою є однаковий доступ до освіти хлопчиків та дівчаток. В цілому ж у світі понад 880 млн. людей і досі не вміють читати й писати. 2. Особисті і колективні потреби Потреби людини, зумовлені її індивідуальними особливостями, називаються особистими. Вони залежать від багатьох факторів, зокрема часу, місця і середовища проживання, особливо від рівня розвитку суспільства. Кожна людина прагне жити у певному колективі, мати друзів, товаришів, спілкуватися з колегами тощо. Суспільне життя людей зумовлює виникнення потреб колективного характеру. До колективних потреб належить, скажімо, бажання зручної транспортної мережі та зв'язку, збереження навколишнього природного середовища, доступність освіти, мистецтва, охорони здоров'я. Потреби змінюються як кількісно, так і якісно в міру їх задоволення. Виникають нові потреби, породжені розвитком науково-технічного прогресу, поліпшенням освітнього рівня людей, добробуту, загальної поінформованості та, зрештою, й реклами. Чим ширші й складніші технічні, соціальні та економічні умови існування суспільства, тим більшими є і колективні потреби людей. Серед бажань людей — прагнення жити у затишному селі чи красивому місті, займатися цікавою, добре оплачуваною роботою. Для цього місцева влада розглядає проекти, спрямовані на реалізацію колективних потреб мешканців та поліпшення умов життя. До людських потреб належать прагнення любові, самоствердження. їх не можна безпосередньо задовольнити за допомогою товарів і послуг. У давні часи, на початку розвитку цивілізації, люди задовольняли потреби за допомогою готових благ природи та найпростішої колективної праці. Згодом вони поступово перейшли від збирання ягід, грибів, коренеплодів і полювання до розведення одомашнених тварин і освоєння землеробства. Відбувся перший поділ праці. У процесі розвитку людства предмети і знаряддя праці вдосконалювалися. Це дало можливість зменшити залежність від випадковостей природи у задоволенні потреб у продуктах першої необхідності. Ускладнення сільськогосподарського розвитку спричинило наступний великий поділ праці, а саме: розвиток ремесел. Згодом промисел відокремився від землеробства. Наприклад, трипільська культура, яка була поширена на території України протягом 3500-1700 рр. до н. е., відзначалася неабияким розвитком збиральництва, мисливства, скотарства, землеробства, гончарства, будівництва дерев'яних чи глинобитних жител, декоративного розпису кераміки і будинків. У процесі розвитку виробництва і створення надлишків продукції виникла потреба в обміні. Так почали складатися товарні відносини. 3. Поняття економічних благ та їх роль. Блага. Ресурси. Товари. Послуги Економічна діяльність людини завжди спрямована на задоволення її потреб. Усе, що призначене задовольняти ці потреби, називається економічними благами, або ресурсами. У сучасній економіці, де більшість економічних благ продається і купується, їх називають товарами (продуктами і продукцією) та послугами. Отже, економічні блага — це товари і послуги, які задовольняють потреби людей. Благо — загальне поняття для позначення цінності предметів і явищ. Ресурси — це природні, сировинні, трудові, матеріальні запаси і засоби, фінансові цінності, кошти, які можуть бути використані у господарській діяльності людини. Товари — продукти праці, які задовольняють певні потреби людини і виготовляються для продажу, обміну. Товари ще називають продуктами, або продукцією. Послуга — це така дія або вчинок людини, що дає користь чи допомогу іншій людині. Послуги, які ми отримуємо від інших людей, можуть бути матеріальними, фізичними чи інтелектуальними (духовними). Якщо товари використовуються, наприклад, для харчування або задоволення інших повсякденних потреб, вони називаються предметами споживання. Є товари і ресурси тривалого використання (виробничі запаси, будинки, машини, інструменти, прилади, техніка). До них можна зарахувати й такі види ресурсів, як право на володіння чи право на власність, яким може бути, скажімо, патент або банківський рахунок, цінні папери, проїзний квиток, право на участь у капіталі підприємства (акція) та багато ін. Якщо якийсь із ресурсів використовується для виготовлення інших продуктів, він має виробниче призначення і є засобом виробництва. Завдання. Поясніть, чим відрізняються предмети споживання і виробничі ресурси. Названі відмінності ресурсів (споживчі або виробничі) зумовлені особливостями їхнього використання. Наприклад, вугілля, що використовується у домашньому господарстві для опалення, є предметом споживання. Якщо воно використовується у металургійній промисловості, — це виробничий ресурс. Те саме можна сказати і про електроенергію. Коли вона подається у помешкання для освітлення та інших побутових потреб, — це У давні часи, на початку розвитку цивілізації, люди задовольняли потреби за допомогою готових благ природи та найпростішої колективної праці. Згодом вони поступово перейшли від збирання ягід, грибів, коренеплодів і полювання до розведення одомашнених тварин і освоєння землеробства. Відбувся перший поділ праці. У процесі розвитку людства предмети і знаряддя праці вдосконалювалися. Це дало можливість зменшити залежність від випадковостей природи у задоволенні потреб у продуктах першої необхідності. Ускладнення сільськогосподарського розвитку спричинило наступний великий поділ праці, а саме: розвиток ремесел. Згодом промисел відокремився від землеробства. Наприклад, трипільська культура, яка була поширена на території України протягом 3500-1700 рр. до н. е., відзначалася неабияким розвитком збиральництва, мисливства, скотарства, землеробства, гончарства, будівництва дерев'яних чи глинобитних жител, декоративного розпису кераміки і будинків (жител). У процесі розвитку виробництва і створення надлишків продукції виникла потреба в обміні. Так почали складатися товарні відносини. Завдання. Назвіть, до яких економічних наслідків призводить зростаюча обмеженість ресурсів (наприклад, нафти і нафтопродуктів для автомобільної промисловості). У яких випадках повітря є економічним ресурсом? Назвіть приклади, коли 1 л води цінніший за 1 кг золота. Питання для самоконтролю
|
||||||||||||||
|
1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ |
Зміст основних економічних процесів і явищ Варіант 1 Чи можна стверджувати, що зворотним боком спеціалізації є обмін діяльністю, тобто кооперація? |
|
Теми і зміст семінарських занять з курсу «Основи економічної теорії» Об’єкт, предмет, методи і функції економічної науки. Специфіка економічних явищ і процесів |
ВСТУП Використання економічних мультиплікаторів для прогнозування та регулювання економічних явищ …16 |
|
Дослідження «За базові роботи по теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних... |
Урок 53 Тема уроку Предметом вивчення статистики є вивчення кількісної сторони цих явищ. Статистика вчить, як проаналізувати інформацію, виявити та... |
|
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ... В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на... |
Тема уроку Статистика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів |
|
«За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» |
МВС України Львівський державний університет внутрішніх справ ЛЕКЦ І Я Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території |