1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ
|
|
Скачати 3.02 Mb.
|
|
Тема 3. Виробничі ресурси План 1. Сутність і види економічних ресурсів. 2. Особливості різних видів економічних ресурсів. 3. Чим характеризуються економічні ресурси? Рекомендована література 1. Г.О.Ковальчук та інші. Економіка. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Навчальна книга». 2003 р. стор. 25-36. Основні поняття та положення теми: економічні ресурси, види ресурсів: праця, земля, капітал (власний, залучений), підприємницькі здібності; товар, підприємництво, амортизація, моральний і фізичний знос, баланс, заощадження, обмеженість, взаємозамінність, переплетіння, мобільність, ринкова економіка. 1. Сутність і види економічних ресурсів. Для здійснення господарської діяльності людина використовує відповідні ресурси. Слово «ресурс» (франц.) означає «усе, що може бути використане для господарювання». Усі види ресурсів, які використовуються у процесі виробництва, називають економічними ресурсами, або факторами виробництва. Згадаємо Робінзона, який потрапив на безлюдний острів і змушений був жити як первісна людина. За допомогою ліани, палиці й великого кам'яного уламка він зробив сокиру, яка стала йому знаряддям полювання та праці. Згодом для будівництва хижі він використав гілки дерев, ліани, стовбури, листя та інші предмети. Знайдене насіння стало необхідною умовою, щоб Робінзон зайнявся городництвом на підготовленій для цього ділянці землі. А приручивши тварин, він дістав можливість споживати м'ясо. Звичайно, Робінзон не вижив би у таких складних умовах, якби впав у відчай і нічого не робив. Його винахідливість, фізична праця й оптимізм допомогли витримати випробування і стали добрим прикладом для багатьох людей, що опинялися у скруті. Робінзон побачив у навколишніх речах корисні властивості, можливості використання їх як ресурсів. Види економічних ресурсів Економічні ресурси поділяються на дві великі групи: матеріальні — земля і капітал; людські — праця і підприємницький хист людей, їхня здатність до підприємництва. Праця здавна вважалась одним з основних економічних ресурсів. Про це йдеться в Арістотеля, середньовічних філософів, у представників економічної школи меркантилістів (XVII ст.). Фізіократи (XVIII ст.) найбільшу роль відводили землі як економічному ресурсові. Адам Сміт у XVIII ст. розглядав взаємодію вже трьох факторів виробництва: землі, праці, капіталу. Найчіткіше теорію економічних ресурсів сформулював Жан Батист Сей (1767-1832). У XX ст. англійський економіст Альфред Маршалл (1842-1924) запропонував розглядати четвертий фактор — підприємницькі здібності людей. Деякі сучасні економісти виділяють ще один фактор виробництва — «знання» у розумінні досягнень науки, інформації, технології, науково-технічного прогресу. Праця — сукупність умінь, навичок, фізичних та інтелектуальних можливостей людини, тобто її робоча сила, яку вона використовує у процесі виробництва. Земля (природні ресурси) — так називають усі блага природи, які людина використовує у процесі виробництва: земля, надра, водні, лісові, біологічні, агрокліматичні та всі інші види природних ресурсів, які ви вже знаєте з географії, біології, фізики й інших наук. Капітал — усі засоби виробництва, створені людиною; приміщення, обладнання, машини, матеріали, інструменти, напівфабрикати, а також кошти, тобто грошовий капітал, призначений для організації виробництва. Процес нагромадження коштів і їх використання для ведення виробництва називається інвестуванням. Підприємницькі здібності — здатність людей до організації виробничої, торговельної, комерційної та іншої ділової, економічної діяльності. Це особливий економічний фактор, який забезпечує комбіноване поєднання всіх інших ресурсів у єдину систему в процесі виробництва товарів та послуг. Підприємницькі здібності виявляються через особливий вид діяльності, яку називають підприємництвом. Детальніше про це йтиметься у наступних темах. 2. Особливості різних видів економічних ресурсів Наявність численних економічних ресурсів у різних народів в усі часи вважалась основою багатства. Так, у скотарів-кочівників багатство вимірювалось поголів'ям худоби. Навіть слово «капітал» походить з латинської — «голова», «головний». У поміщиків Русі багатство визначалося кількістю кріпаків, тому що їхній дохід залежав від кількості працюючих. В англійських лордів багатство залежало від земельних володінь, за які селяни платили орендну плату з одиниці площі. У заможних городян в Європі ХІХ-ХХ ст. мірилом багатства була кількість прибуткових будинків. У купців різних країн і часів — обсяги торгових оборотів. Розглянемо коротко основні риси економічних ресурсів, як їх розуміє сучасна наука. Земля. Природний ресурс земля — вихідний фактор виробництва, без якого матеріальне виробництво зовсім неможливе. До нього зараховують землю і все, що розташоване на ній і в ній: орні площі, ліси, ресурси річок, озер, морів, океанів, корисні копалини, тобто все, що людина бере від природи. Це природне середовище, де відбувається життєдіяльність людини. У первісному суспільстві людина лише споживала природні блага. З розвитком господарських відносин стає очевидним, що життєві умови, даровані природою, не всюди однакові й змінюються з часом, а багатства, які можна отримати від використання землі, залежать від якості самої землі та способів господарювання. Відтак з'являється прагнення до привласнення і відстоювання права ш земельні площі певними групами людей з метою їх подальшого використання для отримання прибутків. Особливе ставлення людей до землі яскраво описане українськими класиками. У п'єсі «Сто тисяч» І. Карпенка Карого читаємо: «Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито, і все то гроші, гроші, гроші...» Уся величезна різноманітність природних ресурсів і фізико-біологічні особливості землі надають різні можливості для господарської діяльності, що відображається в земельному кадастрі. З їх урахуванням люди обирають відповідні способи використання землі. Так, у Земельному кодексі України земельні ресурси поділяються за цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення, населених пунктів, промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового фонду, водного (у т. ч. підводного) фонду. Обмеженість земель зумовлює раціональне використання їхньої природної родючості, поліпшення стану природних об'єктів, використання інтенсивних технологій, які забезпечують підвищення продуктивності та ефективності господарювання і подальшого використання землі. Праця. Ресурс «праця» об'єднує всі фізичні й розумові здібності людей для здійснення виробництва. Без праці неможливі ні використання природних багатств, ні виробництво товарів. Ефективність праці залежить від доцільного застосування тих здібностей, з якими ми народилися, і знань, яких ми набули в навчанні, сили наших м'язів та вправності наших рук, нашого розуму й пам'яті та соціального досвіду. З певного віку всі працездатні люди, що мають належні фізичні та розумові здібності, є трудовими ресурсами. Праця й земля — традиційні виробничі фактори. Але щоб виробляти товари, у сучасному господарстві їх самих недостатньо. Ще з давніх-давен людина використовувала допоміжні засоби, що полегшували її працю (плуг, рибальські снасті, кресало, скребок, молоток тощо). Ці інструменти були знаряддям, «капіталом» трудівника, слугували підвищенню ефективності його праці. У сучасному виробництві належна їх ефективність досягається завдяки застосуванню складних машин, устаткування та технологій. Капітал. До нього належать усі задіяні у процесі виробництва предмети й засоби виробництва і кошти, а також складські запаси готової чи незавершеної продукції, що є сировиною для подальшого виробництва, необхідні приміщення. Арістотель першим спробував пояснити, що таке капітал. Він запровадив поняття «хремастика» — мистецтво забезпечувати достаток, діяльність, спрямована на нагромадження коштів. Пізніше вчені-економісти А. Сміт і Д. Рікардо ототожнювали капітал з нагромадженою працею, запасом матеріальних цінностей, призначених для подальшого виробництва й отримання доходу. їх наступник К. Маркс дійшов висновку, що джерелом капіталу є присвоєна власником засобів виробництва додаткова вартість продукції, вироблена живою працею. Дослідники XX ст. також по-різному підходили до розуміння сутності капіталу. Американський економіст І. Фішер так іменував запас багатства, здатного забезпечувати його власникові постійний дохід у вигляді «потоку послуг». Англієць Дж. Хікс капіталом вважав сукупність товарів виробничого призначення, Пол Хейне — благом, що його можна використовувати для виробництва майбутніх благ. Деякі вчені вважають капіталом також час, як окремий фактор виробництва, що створює дохід. Поняття «капітал» часто вживається у різних значеннях: грошовий капітал — кошти, призначені для організації та розширення виробництва, для придбання знарядь, матеріалів і сировини; матеріальний капітал — засоби виробництва тривалого й короткочасного використання; людський капітал — знання, працездатність, досвід, енергія, освітні, культурні, етичні цінності і традиції людей (табл.). Велику частину основного капіталу становлять засоби виробництва тривалого використання. Вони на довгий час «прив'язують» кошти до виробництва, потребують значних витрат на належне утримання і ремонт. Такі витрати, які виникають незалежно від кількості виробленої продукції, називають постійними. А процес поступового зношування основних фондів і перенесення їхньої вартості на вироблювану продукцію називають амортизацією. Зношування основного капіталу може бути як фізичним, так і моральним. Завдання. Наведіть власні приклади фізичного і морального зношування відомих вам речей, які можна вважати капіталом. Поміркуйте, як власник має відшкодовувати подібні втрати. За походженням капітал може бути власним або залученим (чужим), отриманим через кредити чи боргові зобов'язання. Співвідношення різних видів капіталу на підприємстві відображується в документі, який називається балансом. Утворення капіталу можливе за кількох умов. Першою назвемо утримання від споживання. Доходи, не використані на споживання, стають основою заощаджень. Заощадження окремих людей і сімей можуть бути у грошовій формі вдома, на рахунках у банку або безпосередньо на підприємстві, вкладені під відповідне письмове засвідчення (цінний папір тощо) про внесення коштів і права на отримання доходу. Другою важливою умовою утворення капіталу є вкладення заощаджених коштів у подальше виробництво: наприклад, будівництво нових цехів, купівля кращих, високотехнологічних ліній, використання якіснішої сировини тощо. Отже, той, хто вкладає свої заощадження у господарську діяльність, позбавляє себе певних можливостей реалізувати своє багатство сьогодні, жертвує сьогоднішніми інтересами заради майбутнього. І така «жертовність» заслуговує винагороди у вигляді різних доходів від використання ресурсів. Проблеми співвідношення споживання, заощаджень та інвестицій є актуальними як для кожної сім'ї, так і для підприємств та національних економік. Завдання. Наведіть приклади різних видів благ, які використовують як для споживання, так і для виробництва. Підприємливість. Що ж приводить у рух щойно названі економічні ресурси? Четвертим, об'єднуючим фактором виробництва, його рушійною силою є підприємницький хист, або підприємливість. Підприємливість передбачає наявність здорового глузду, вміння йти на ризик, використання всіх можливостей для досягнення певної мети, хист до управління. Підприємець — новатор, який, прагнучи отримати додаткову вигоду, використовує винаходи, веде пошук шляхів удосконалення, поліпшення організації виробництва, запроваджує нові досягнення задля оптимального поєднання наявних ресурсів. Винагородою для підприємця є підприємницький прибуток — плата за його ризик. Звичайно, не всі люди мають визначні підприємницькі здібності. Тих же, хто має перераховані здібності і застосовує їх на практиці, називають підприємцями. Діяльність підприємців у будь-якій сфері економіки називається підприємництвом. Підприємницька діяльність — це діяльність, спрямована на об'єднання факторів виробництва — землі, праці, капіталу заради одержання прибутку. Підприємництво — надзвичайно важливий вид діяльності. 3. Чим характеризуються економічні ресурси? Обмеженість, взаємозамінність, переплетіння і мобільність — це основні риси економічних ресурсів. Згадаймо Робінзона. Для облаштування життя на острові він повинен був прийняти кілька рішень. 1. Яку хатинку побудувати? Найпростіша хижка — курінь з гілок і прутиків, щоб уберегтися від вітру, дощу, спеки й звірів. На її виготовлення потрібно небагато часу, зусиль, вправності і матеріалів. Однак сильний вітер, злива або великі тварини можуть легко її зруйнувати, то, може, краще докласти додаткових зусиль і побудувати міцну хатину з огорожею? 2. Як використати блага природи: збирати ягоди, плоди, полювати на звірів і вудити рибу? Чи посадити рослини, які дадуть урожай? Які рослини посадити на ділянці невеликих розмірів: картоплю чи зернові? Земельна ділянка під город не може бути збільшена: з різних боків вона оточена скелями, джунглями, океаном. Крім того, Робінзон не міг би обробляти велику площу.
Обираючи рішення, ми разом з Робінзоном стикаємося з різними характеристиками економічних ресурсів. Це їх обмеженість і переплетіння — у нашому випадку — землі і праці. Використовуючи кожен вид матеріальних ресурсів, залучаємо й інтелект: розмірковуючи, як краще використовувати город, Робінзон згадував способи вирощування і використання рослин або розведення тварин. Взаємозамінність економічних ресурсів розглянемо на такому прикладі. Якщо фермерові треба збільшити кількість зерна, він може 1) розширити посівні площі (додаткові природні ресурси), використати краще насіння і нові технології вирощування: добрива, засоби захисту рослин від бур'янів та шкідників, способи обробки ґрунту і догляду за рослинами та збирання врожаю за допомогою найсучаснішої техніки (збільшити свій капітал); 2) найняти додаткових працівників, які зроблять це вручну (збільшити використання праці) або 3) доручити управління господарством людині, яка краще вміє організувати виробництво. Праця і капітал як ресурси можуть замінювати одне одного. Людську працю можуть, наприклад, замінювати технічні засоби або автоматизовані чи роботизовані процеси. Звичайно, взаємозамінність ресурсів не може бути повною. Так, людські ресурси не можуть повністю замінити капітал. Наприклад, при наявності однієї друкарської машинки можна збільшити кількість працівників і організувати роботу у 2 чи 3 зміни, але повністю замінити машинну працю ручною неможливо. Економічні ресурси як особливий товар у ринковій економіці Економічні ресурси завжди комусь належать, їхній власник прагне отримувати дохід від використання цих ресурсів у процесі виробництва. Кожен вид ресурсів приносить певний вид доходу: праця — дохід у вигляді заробітної плати; капітал — процент на вкладені гроші; земля (природні ресурси) — ренту (від лат. — reddo, нім. — rente — повертаю, сплачую), дохід, що отримує власник за використання ресурсу; підприємницька діяльність — прибуток підприємця. Проблема власності на економічні ресурси й полягає у тому, кому належатимуть названі види доходів. У ринковій економіці кожен з економічних ресурсів є особливим товаром на так званих ресурсних ринках — ринку землі, ринку праці, ринку капіталу. Питання для самоконтролю
 Таблиця. Структура матеріального капіталу. Контрольні завдання 1 рівень 1. Вкажіть, чи правильні твердження: а) поняття «земля» охоплює всі продукти, які надходять від природи і використовуються у виробництві; б) усі товари, що виробляються для використання у виробництві, називаються капіталом. 2. Виберіть найпевнішу відповідь із наведених. Знання, вміння, поінформованість, які можуть використовуватись у процесі виробництва, це: а) інформація; б) підприємництво; в) розумова праця. 3. Виберіть правильну відповідь із наведених. Фактор виробництва, який забезпечує ефективний розподіл ресурсів для отримання бажаного результату, це: а) праця; б) підприємництво; в) інформація; г) капітал. 2 рівень
б) урожай цукрових буряків; в) поклади нафти; г) кваліфікація програміста; ґ) фах менеджера фірми. 6. Проаналізуйте життя Робінзона на острові і наведіть приклади його праці, спрямованої на задоволення своїх потреб. Чи дала б праця Робінзона результат при майже повній відсутності природних благ на острові? 3 рівень
10. Поясніть, чому людям, які виробляють товари, доводиться постійно здійснювати пошук кращих варіантів. 4 рівень
|
Схожі:
|
1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ |
Зміст основних економічних процесів і явищ Варіант 1 Чи можна стверджувати, що зворотним боком спеціалізації є обмін діяльністю, тобто кооперація? |
|
Теми і зміст семінарських занять з курсу «Основи економічної теорії» Об’єкт, предмет, методи і функції економічної науки. Специфіка економічних явищ і процесів |
ВСТУП Використання економічних мультиплікаторів для прогнозування та регулювання економічних явищ …16 |
|
Дослідження «За базові роботи по теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних... |
Урок 53 Тема уроку Предметом вивчення статистики є вивчення кількісної сторони цих явищ. Статистика вчить, як проаналізувати інформацію, виявити та... |
|
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ... В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на... |
Тема уроку Статистика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів |
|
«За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» |
МВС України Львівський державний університет внутрішніх справ ЛЕКЦ І Я Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua