|
|
Скачати 2.34 Mb.
|
| Тема 3.4.1. МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ В ШВЕЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ Теоретичне навчання Класифікація швейних машин. Основні робочі органи швейних машин. Принцип утворення човникової строчки. Технологія виконання обкантувальних швів. Особливості роботи на швейній машині, використання пристосувань під час виконання обкантувальних швів. Термінологія ручних, машинних робіт і ВТО. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час роботи на швейній машині. Практичне навчання Лабораторно-практична робота. Вивчення процесу утворення човникового стібка та спостереження за взаємодією робочих органів. Практична робота. Вправи на виконання обкантувальних швів. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час роботи на швейній машині. Тема 3.4.2. КОНСТРУЮВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ПЛЕЧОВИХ ВИРОБІВ Теоретичне навчання Призначення, види та моделі плечових виробів, вимоги до них. Моделі плечових виробів з урахуванням вікових та фізіологічних особливостей фігури. Мірки, необхідні для побудови плечового виробу. Послідовність побудови креслення та виготовлення лекал деталей виробу. Моделювання плечових виробів. Технічне моделювання способом переміщення основної виточки. Види застібок (на ґудзиках, із використанням «змійки», на кнопках, із шнурівкою). Розробка моделей одягу з метою його оновлення та добір відповідних матеріалів. Розрахунок кількості тканини, необхідної для пошиття плечового виробу за різної її ширини. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час конструювання та моделювання виробу. Практичне навчання Проектування моделей з урахуванням вікових і фізіологічних особливостей фігури для пошиття та оновлення одягу. Виконання ескізів моделей плечових виробів. Зняття та записування мірок для побудови креслення плечового виробу. Побудова креслення плечового виробу в масштабі 1:4 та в натуральну величину. Моделювання виробу з переміщенням виточок. Виготовлення лекал деталей виробу. Розрахунок кількості тканини, необхідної для пошиття виробу за різної її ширини. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час конструювання та моделювання одягу. Тема 3.4.3. РОЗКРОЮВАННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ Теоретичне навчання Підготовка тканини та лекал до розкроювання. Підготовка тканини для оновлення одягу. Послідовність розкроювання плечового виробу із застібкою. Вимоги до якості крою. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час розкроювання виробу. Практичне навчання Підготовка лекал і тканини до розкроювання. Розкладання, приколювання та обведення лекал. Розкроювання виробу. Контроль за якістю крою. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час розкроювання виробу. Тема 3.4.4. ТЕХНОЛОГІЯ ПОШИТТЯ, РЕМОНТУ ТА ОНОВЛЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ Теоретичне навчання Підготовка деталей крою до обробки. Підготовка виробу до примірки та вимоги до її проведення. Проведення першої примірки. Дефекти, що виникли, та способи їх усунення. Технологія повузлової обробки виробу (виточок, плечових та бокових зрізів, застібки, горловини, пройми та нижнього зрізу виробу). Технологія оздоблення плечового виробу. Вимоги до кінцевої обробки. Термінологія ручних, машинних робіт і ВТО. Види ремонту плечових виробів. Використання різних матеріалів для оновлення та ремонту одягу. Технологія оновлення та ремонту одягу. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час пошиття, оновлення та ремонту швейного виробу. Практичне навчання Складання технологічної схеми пошиття плечового виробу. Аналіз найдоцільнішого варіанта пошиття виробу. Обробка кількох (на вибір) видів застібок. Підготовка деталей крою до обробки (прокладання контрольних та копіювальних стібків). Підготовка виробу до примірки. Проведення примірки та усунення дефектів. Обробка виробу після примірки та його оздоблення. Кінцева обробка виробу. Контроль за якістю готового виробу. Виконання простих видів оновлення та ремонту одягу. Поєднання ручних, машинних робіт і ВТО під час пошиття швейного виробу. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час розкроювання та пошиття швейного виробу. Розрахунок вартості виготовленого швейного виробу та її порівняння з витратами на придбання через торговельну мережу. Установлення ціни на виготовлений виріб та оцінювання прибутку (збитку). Аналіз способів реалізації виготовлених швейних виробів. Міжпредметні зв'язки: біологія, креслення, математика. Ознайомлення з професією: кравець, закрійник, модельєр. Орієнтовний перелік виробів для виготовлення: халат, жилет, блузка, сукня, сарафан. 9-й клас РОЗДІЛ 1 ЕЛЕМЕНТИ РОДИННОЇ ЕКОНОМІКИ ТА РИНКОВИХ ВІДНОСИН Тема 1.1. ПІДПРИЄМНИЦТВО Учні повинні знати: особливості одноосібного підприємства, акціонерного товариства (корпорації), які потрібно враховувати під час створення власного підприємства. Для чого потрібно підраховувати витрати, собівартість. Оборот. Залежність прибутку від швидкості обороту. Як можна використати прибуток; чому не кожна людина може бути хорошим підприємцем. Учні повинні вміти: рахувати доходи, видатки, прибуток підприємства. Робити первинний аналіз цін на ринку і встановлювати ціну на «свій» товар. Обирати оптимальний вид підприємства відповідно до умов діяльності. Теоретичне навчання Підприємництво. Причини, за яких люди починають займатися підприємництвом. Характерні риси підприємця. Хто може бути підприємцем? Власність. Види власності. Види підприємств: особисте, товариство, акціонерна компанія, їх недоліки та переваги. Що виробляти? Вивчення потреб споживачів з урахуванням факторів, які впливають на їх вибір (вік, доход, професія тощо). Аналіз рівня своєї кваліфікації, сировинних, капітальних ресурсів та фінансових можливостей. Установлення ціни (вона має покрити витрати). Структура собівартості (вартість сировини і праці, накладні витрати). Ціни у конкурентів. Скидки. Фактори, що впливають на зміну ціни (ціни на товари-замінники або доповнюючі товари, мода, сезонність тощо). Прибуток, розрахунок прибутку і його використання. Обо-рот. Залежність прибутку від швидкості обороту. Рентабельність виробництва та шляхи її збільшення. розрахунок прибутку і його використання. Обо- Практичне навчання Розрахунок доходу підприємства. Розрахунок витрат підприємства. Розрахунок прибутку підприємства. Розрахунок собівартості товару. Міжпредметні зв'язки: математика, основи економіки. Ознайомлення з професією: економіст. РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЯ ПРИГОТУВАННЯ КУЛІНАРНИХ СТРАВ І ВИРОБІВ. КУЛЬТУРА ХАРЧУВАННЯ Тема 2.1. ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ ІЗ М'ЯСА ТА М'ЯСНИХ ПРОДУКТІВ Учні повинні знати: значення м'яса, м'ясних продуктів та страв у харчуванні. Види м'яса та страв із нього. Способи визначення доброякісності м'яса і м'ясних продуктів; маркірування м'ясних консервів, терміни та способи зберігання м'яса, м'ясних продуктів і страв із них. Види теплової обробки м'яса та м'ясних продуктів. Технологію первинної обробки м'яса, приготування страв; види домашньої птиці та способи визначення якості м'яса, птиці. Технологію первинної обробки та приготування страв із птиці; кухонний інвентар і пристосування для первинної обробки та приготування м'ясних страв; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час первинної обробки м'яса, птиці та приготування страв із них. Учні повинні вміти: читати маркірування м'ясних консервів. Визначати: вид та якість м'яса, м'ясних продуктів, м'яса птиці; страви з м'яса та м'ясних продуктів. Готувати страви з м'яса (м'ясних продуктів, консервів, концентратів, напівфабрикатів). Визначати готовність та якість приготовлених страв; добирати гарнір, оформляти та подавати готові страви. Аналізувати допущені відхилення; складати меню до обіду. Розраховувати калорійність та вартість приготовлених страв; добирати та користуватися кухонним інвентарем для первинної обробки м'яса, птиці, приготування страв; організовувати робоче місце, додержуватись правил безпечної праці й організації робочого місця під час обробки м'яса та приготування страв. Теоретичне навчання Значення м'яса, м'ясних продуктів і страв у харчуванні. Поживні речовини, їх вміст у різних видах м'яса та м'ясних продуктів. Види м'яса та страв із них. Визначення доброякісності м'яса та м'ясних продуктів. М'ясні консерви й концентрати, їх маркірування. Терміни і способи зберігання м'яса та м'ясних продуктів. Кухонний інвентар для первинної обробки м'яса та приготування м'ясних страв (пристосування, інструмент, посуд, електроприлади), вимоги до нього. Первинна обробка м'яса та її значення. Правила розморожування замороженого м'яса. Мікрохвильові печі, їх призначення та правила користування. Види теплової обробки м'яса (варіння, смаження, тушкування, запікання). Технологія приготування м'ясних страв. Способи смаження м'яса та м'ясних напівфабрикатів, визначення готовності та якості. Способи запікання м'яса в герметичній оболонці. Види домашньої птиці, її кулінарне використання. Способи визначення якості м'яса птиці, прийоми первинної обробки. Розрізання тушки на частини. Види теплової обробки, які застосовуються під час приготування страв із птиці. Правила варіння м'ясного бульйону, способи зменшення концентрації солі у бульйоні (при пересолюванні). Роль супів у харчуванні людини. Класифікація заправних супів та технологія їх приготування. Вимоги до якості та оформлення страв із м'яса та м'ясних продуктів. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час обробки м'яса, птиці та приготування страв із них. Практичне навчання Читання маркірування м'ясних консервів. Визначення якості м'яса та м'ясних продуктів. Добір кухонного інвентарю для приготування страв. Приготування страв із м'яса (м'ясних продуктів, напівфабрикатів, концентратів, консервів). Добір гарнірів до м'ясних страв та їх приготування. Визначення готовності страв. Оформлення страв. Сервіру-вання стола. Подавання приготовлених страв. Визначення їх якості. Аналіз допущених відхилень. Миття посуду. Розрахунок калорійності приготовлених страв. Складання меню до обіду, розрахунок його калорійності. Розрахунок собівартості приготовлених страв та її порівняння із витратами на ці страви на підприємствах громадського харчування (їдальнях, закусочних, кафе, буфетах, домових кухнях). Установлення ціни на приготовлені страви та аналіз шляхів її зменшення. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час виконання кулінарних робіт. Міжпредметні зв'язки: природознавство, географія, біологія. Ознайомлення з професією: професії на комбінатах з переробки м'ясних продуктів. Орієнтовний перелік страв для приготування: салат м'ясний, котлети, фрикадельки, супи, запечене м'ясо, голубці тощо. РОЗДІЛ З ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ Тема 3.1. ТЕКСТИЛЬНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО Учні повинні знати: основні класи ткацьких переплетень ниток. Залежність структури та зовнішнього вигляду тканини від структури пряжі; ознаки, за якими визначаються лицьовий та виворітний бік тканини. Учні повинні вміти: розпізнавати ткацькі переплетення. Визначати лицьовий та виворітний бік тканини, напрямок основної та утокової ниток. Теоретичне навчання Будова тканини: структура пряжі, її вплив на властивості й зовнішній вигляд тканин. Основні класи ткацьких переплетень ниток: прості, дрібновізерунчасті, складні, великовізерунчасті. Поділ кожного класу на види, їх графічне зображення, особливості, що впливають на властивості тканин Структура лицьового та виворітного боків тканини. Ознаки, за якими вони ви-значаються. Практичне навчання Лабораторно-практична робота. Вивчення та розпізнавання основних класів ткацьких переплетень. Визначення лицьового та виворітного боків тканини. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: фізика, хімія, трудове навчання (елементи матеріалознавства). Ознайомлення з професією: ткач, заправник основи. Тема 3.2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИШИТИХ ВИРОБІВ Учні повинні знати: структурні підрозділи вишивального виробництва; якими візерунками оздоблюється постільна, натільна та столова білизна; способи перенесення візерунків на тканину у вишивальному виробництві; технологію перенесення візерунка на тканину способом «при-пороху». Поверхнево-нашивні техніки народних вишивальних швів і технологію ручного вишивання; способи обробки краю підрублюванням мережкою з обробкою кутів; правила догляду за вишитими виробами; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час виконання робіт з вишивання та догляду за вишитим виробом. Учні повинні вміти: добирати візерунки для оздоблення постільної, натільної чи столової білизни та тканину для цих виробів; переносити візерунок на тканину способом «припороху»; вишивати швами, які вивчаються; Додержувати санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, організації робочого місця під час виконання вишивальних робіт і догляду за вишитим виробом. Теоретичне навчання Основні відомості про вишивальне виробництво. Ознайомлення з масовими професіями вишивального виробництва. Візерунки для оздоблення білизни (постільної, натільної, столової). Технологія перенесення візерунків на тканину способом «припороху». Використання цього способу у вишивальному виробництві, його переваги й недоліки. Поверхнево-нашивні лічильні техніки (прямий «хрестик», подвійний «хрестик», «розсипний хрестик», «шахматка стібків», «низинний шнурочок», ручні види штапівки). Технологія виготовлення вишитого виробу: добір виробу для вишивання і тканини; добір візерунка; підготовка тканини; перенесення візерунка; добір ниток, технік вишивання; вишивання; підрублювання мережкою з обробкою кутів; кінцева обробка вишитого виробу. Догляд за вишитим виробом. Вимоги до якості готового виробу. Поопераційна термінологія ручних робіт і ВТО. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час виконання вишивальних робіт та догляду за вишитим виробом. Практичне навчання Вправи на виконання швів, які вивчаються. Добір виробу і тканини для вишивання. Розробка нескладного візерунка для вишивання лічильними швами. Перенесення розробленого візерунка на папір (краще міліметровий). Виготовлення трафарету, підготовка фарбувальної суміші, перенесення візерунка на тканину згідно з розміткою. Вишивання візерунка освоєними швами. Обробка краю виробу мережкою з обробкою кутів. Видалення залишків фарбувальної суміші, прання, підкрохмалювання, прасування вишитих виробів. Контроль за якістю готового вишитого виробу. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, організації робочого місця під час вишивальних робіт та догляду за вишитим виробом. Розрахунок вартості виготовленого вишитого виробу та її порівняння з витратами на придбання через торговельну мережу. Установлення ціни на виготовлений виріб та оцінювання прибутку (збитку). Аналіз способів реалізації виготовлених вишитих виробів. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: образотворче мистецтво, хімія, трудове навчання (українська народна вишивка, 5—8 класи). Ознайомлення з професією: професії вишивального виробництва, вишивальниця-надомниця. Орієнтовний перелік швів для вивчення: прямий «хрестик», подвійний «хрестик», «розсипний хрестик», «шахматка стібків», «низинний шнурочок», штапівки: «тристібкова кривулька», «одинарна пряма», «курячі лапки», «курячий слід»; штапівки: «одинарна пряма», «одинарна східцювата», «подвійна східцювата», «курячий слід», «курячі лапки», «гачки», «баранячі роги», «яблучко» тощо. Орієнтовний перелік виробів для виготовлення: постільна та столова білизна, торбинки для зберігання крупів, серветки, доріжки, рушнички, газетниці, одяг для немовлят, хусточки тощо. Тема 3.3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ В'ЯЗАНИХ ВИРОБІВ СПИЦЯМИ Учні повинні знати: особливості в'язання виробів спицями. Технологію в'язання за розрахунком та за готовою викрійкою. Матеріали, інструмент і пристосування для в'язання спицями. Вимоги до добору спиць і пряжі для в'язання; види пряжі для в'язання та її властивості (скручуваність, пружність, міцність, стійкість фарбування); способи оновлення та фарбування пряжі, перевірки пряжі на стійкість фарбування. Особливості меланжевої пряжі. Кольорові сполучення у в'язаних виробах; послідовність розрахунку для визначення щільності в'я-зання; технологію виготовлення головних уборів, аксесуарів окремими деталями та по колу, їх зшивання; правила догляду за в'язаними виробами; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час в'язання спицями та догляду за виробами. Учні повинні вміти: вибирати фасон виробу відповідно до віку та зовнішнього вигляду; добирати вид і колір пряжі, враховуючи особливості свого зовнішнього вигляду, та вміти добирати пряжу за кольорами. Розраховувати кількість пряжі, необхідної для виготовлення виробу, її вартість; перевіряти пряжу на стійкість фарбування; добирати спиці відповідно до товщини пряжі. Знімати та записувати мірки для побудови креслення в'язаного виробу; виконувати креслення в'язаного виробу; робити розрахунок на щільність в'язання. В'язати вироби за викрійкою окремими деталями; за розрахунком по колу. З'єднувати деталі у виріб; доглядати за виробами, зв'язаними спицями; додержувати санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час в'язання спицями та догляду за виробами. Теоретичне навчання Види виробів, виготовлених технікою в'язання спицями. Особливості в'язання виробів спицями. В'язання за розрахунком та за готовою викрійкою. Матеріали, інструмент і пристосування для в'язання спицями. Вибір пряжі для в'язання. Види пряжі, її властивості (скручуваність, пружність, міцність, стійкість фарбування). Способи оновлення та фарбування пряжі. Перевірка пряжі на стійкість фарбування. Меланжева пряжа. Добір кольорів та кольорових сполучень під час виготовлення виробів. Добір спиць та пряжі з урахуванням співвідношення їх товщини. Розрахунок щільності в'язання. Технологія виготовлення головних уборів, аксесуарів окремими деталями та по колу. Зшивання деталей у готовий виріб. Кінцева обробка виробу. Вимоги до якості готового в'язаного виробу. Способи догляду за в'язаними виробами, його особливості. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час в'язання спицями та догляду за виробами. Практичне навчання Вибір фасону виробу. Добір візерунка для в'язання. Розрахунок кількості пряжі, необхідної для виготовлення виробу. Добір пряжі та спиць. Перевірка пряжі на стійкість фарбування. Знімання та записування мірок для побудови креслення в'язаного виробу. Побудова креслення. Визначення щільності в'язання за контрольним зразком. Розрахунок кількості рядів і петель для в'язання виробу. В'язання виробу за викрійкою деталей і за розрахунком по колу, з'єднання деталей у виріб. Контроль за якістю готового виробу. Догляд за виробом. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час виготовлення виробу та догляду за ним. Розрахунок вартості в'язаного виробу та її порівняння з витратами на придбання виробу на ринку. Установлення ціни. Розрахунок прибутку. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: математика, креслення, хімія, фізика, трудове навчання (в'язання спицями). Ознайомлення з професією: в'язальниця ручного та машинного в'язання. Орієнтовні об'єкти праці: головні убори (берет, капелюшок), аксесуари (рукавички, рукавиці). Тема 3.4. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ. РЕМОНТ ТА ОНОВЛЕННЯ ОДЯГУ Учні повинні знати: механізми передавання обертального руху та їх зображення на кінематичних схемах; технологію виконання швів з кантом; види легкого одягу та вимоги до нього. Мірки, необхідні для побудови креслень комірів і рукавів. Технологію конструювання та моделювання коміра й рукавів; правила підготовки тканини та лекала до розкроювання. Технологію розкроювання, підготовки деталей крою до обробки, обробки та пошиття виробу, його оздоблення; правила проведення примірок та усунення дефектів; вимоги до видів догляду за одягом; поопераційну термінологію ручних, машинних робіт і ВТО; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час виготовлення швейного виробу та догляду за ним. Учні повинні вміти: складати та читати кінематичні схеми механізмів передавання обертального руху; виконувати шви з кантом; знімати та записувати мірки для побудови креслень комірів і рукавів. Конструювати та моделювати коміри, рукава та плечовий виріб; розкроювати, готувати деталі крою до обробки, обробляти та оздоблювати виріб, проводити примірки, усувати дефекти, контролювати якість виконаних робіт та оцінювати їх. Доглядати за виготовленими виробами; використовувати поопераційну термінологію ручних, машинних робіт і ВТО; розраховувати вартість виготовленого виробу; додержуватись санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час виконання ручних, машинних робіт, ВТО та догляду за виробом. Тема 3.4.1. МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ У ШВЕЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ Теоретичне навчання Механізми швейної машини. Короткі відомості про кінематичні схеми механізмів швейної машини. Передавання обертального руху в механізмах швейної машини (пасова, зубчасто-пасова, зубчаста передача), їх позначення на кінематичних схемах. Передаточне відношення. Перетворення обертального руху в швейній машині у зворотно-поступальний (кривошипно-шатунний механізм). Технологія виконання швів із кантом. Поопераційна термінологія ручних, машинних робіт і ВТО. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час виконання ручних, машинних робіт і ВТО. Практичне навчання Ознайомлення з будовою та роботою механізмів швейної машини, їх кінематичними схемами. Замальовування схем зубчастої та зубчасто-пасової передач швейної машини. Виконання швів з кантом. Використання поопераційної термінології ручних, машинних робіт і ВТО. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час виконання ручних, машинних робіт і ВТО. Тема 3.4.2. КОНСТРУЮВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ Теоретичне навчання Основи художнього оформлення одягу: костюм, стиль, мода, Основи композиції одягу: композиція, силует, пропорції, ритм. Колір та зорові ілюзії в одязі. Види комірів та рукавів. Мірки, необхідні для побудови креслення основи плечового виробу (повторення), комірів і рукавів виробу. Послідовність побудови креслень основи, комірів, рукавів плечового виробу. Моделювання комірів і рукавів. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час конструювання та моделювання. Практичне навчання Зняття та записування мірок для побудови креслення коміра, рукава, плечового виробу. Побудова креслень комірів та рукавів у масштабі 1:4 та в натуральну величину. Побудова креслення плечового виробу. Читання креслення. Моделювання елементів легкого жіночого одягу за ескізами моделей. Моделювання обраної моделі плечового виробу. Розрахунок кількості тканини на виріб за різної її ширини. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час виконання робіт із конструювання та моделювання Тема 3.4.3. РОЗКРОЮВАННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ Теоретичне навчання Способи промислового розкроювання виробів. Технологія підготовки тканини та лекал до розкроювання. Правила та послідовність розкроювання плечового виробу. Особливості розкроювання під час індивідуального та масового виготовлення швейних виробів. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час розкроювання Практичне навчання Підготовка тканини та лекал до розкроювання. . Розкладання, приколювання та обведення лекал з урахуванням припусків на шви. Розкроювання виробу. Контроль за якістю крою. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпеч-ної праці та організації робочого місця під час розкроювання виробу. Тема 3.4.4. ТЕХНОЛОГІЯ ПОШИТТЯ, РЕМОНТУ ТА ОНОВЛЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ Теоретичне навчання Технологія підготовки деталей крою до обробки та виробу до примірки. Способи перенесення ліній з одного боку деталі на інший або на парну деталь. Дефекти, що виникли, та способи їх усунення. Технологія повузлової обробки виробу (плечових та бокових зрізів, комірів, рукавів та нижнього зрізу), оздоблення плечового виробу. Кінцева обробка виробу. Вимоги до якості готового виробу. Догляд за виробами. Поопераційна термінологія ручних, машинних робіт і ВТО під час виготовлення швейного виробу. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці й організації робочого місця під час виготовлення швейного виробу та догляду за ним. Практичне навчання Складання технологічної схеми пошиття швейного виробу. Аналіз найдоцільнішого варіанта пошиття, обробки та оздоблення виробу. Підготовка деталей крою до обробки та виробу до першої примірки. Проведення першої примірки та усунення недоліків. Повузлова обробка виробу після примірки та його оздоблення. Проведення другої примірки. Кінцева обробка виробу. Контроль за якістю готового виробу. Поєднання ручних, машинних робіт і ВТО під час пошиття швейного виробу. Догляд за виробом. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час пошиття та догляду за швейним виробом. Розрахунок вартості виготовленого швейного виробу та її порівняння з витратами, необхідними для придбання виробу через торговельну мережу. Установлення ціни виробу. Аналіз шляхів здешевлення виготовленого виробу. Підрахунки можливого прибутку. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: математика, біологія, креслення, трудове навчання (конструювання, моделювання та пошиття виробу). Ознайомлення з професією: робітничі професії швейних фабрик. Орієнтовні об'єкти праці: блузка, вітровка, жакет, сукня, халат. 10-й клас РОЗДІЛ 1 ЕЛЕМЕНТИ РОДИННОЇ ЕКОНОМІКИ І РИНКОВИХ ВІДНОСИН Тема 1.1. ОПЛАТА ПРАЦІ Учні повинні знати: як провести співбесіду та підготуватися до неї під час прийому на роботу; форми оплати праці. Учні повинні вміти: визначити кількість працівників, потрібних на виробництві, та встановити їм заробітну плату; провести співбесіду; обрати форму оплати своєї праці та підрахувати податок із заробітної плати. Теоретичне навчання Відбір персоналу. Визначення кількості працівників і рівня необхідної кваліфікації. Способи відбору кандидатів на конкретне робоче місце. Оплата праці. Форми оплати праці (погодинна, відрядна, посадовий оклад). Залежність заробітної плати від якості праці. Стимулювання праці. Прибутковий податок. Розрахунок «чистої» заробітної плати. Витрати підприємства на оплату праці співробітників. Структура витрат (прямі витрати на заробітну плату, внески у фонд соціального страхування, пенсійний фонд тощо). Встановлення заробітної плати. Практичне навчання Проведення співбесіди під час прийому на роботу. Підрахування податку із заробітної плати. Міжпредметні зв'язки: математика, основи економіки. Ознайомлення з професією: економіст, бухгалтер. РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЯ ПРИГОТУВАННЯ КУЛІНАРНИХ СТРАВ І ВИРОБІВ. КУЛЬТУРА ХАРЧУВАННЯ Тема 2.1. КОНСЕРВУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ Учні повинні знати: призначення консервування продуктів, причини псування продуктів та способи припинення життєдіяльності бактерій. Різні методи консервування продуктів, їх недоліки та переваги. Маркірування консервів; кухонний інвентар, пристрої та пристосування, необхідні для консервування продуктів. Технологію приготування консервів (варіння; маринування, квашення, соління); санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт з консервування. Учні повинні вміти: визначати причини псування продуктів, розрізняти способи консервування, читати маркірування консервів. Консервувати продукти способом варіння, маринування, квашення, соління; користуватися кухонним інвентарем, необхідним для консервування продуктів; додержувати санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт з консервування. Теоретичне навчання Значення консервованих продуктів у харчуванні людини. Консервування – спосіб тривалого зберігання харчових продуктів. Причини псування продуктів. Способи припинення жит-тєдіяльності бактерій. Методи консервування харчових продуктів: термічний (стерилізація, пастеризація, охолодження, заморожування); обезводнювання (натуральне, штучне, вакуумне, сублімаційне сушіння, в'ялення); соління, консервування цукром; маринування; квашення; консервування з допомогою хімічних препаратів, коптіння; пресервування. Консервуючі фактори. Маркірування овочевих консервів. Консервування в домашніх умовах і на виробництві, переваги та недоліки. Технологія приготування консервів шляхом варіння, маринування, квашення, соління, зацукровування. Кухонний інвентар, необхідний для консервування овочів та фруктів (інструмент, пристосування, посуд). Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт з консервування. Практичне навчання Читання маркірування овочевих та плодоягідних консервів. Підготовка продуктів та кухонного інвентарю для консервування. Приготування кількох видів консервів (способами варіння, соління, квашення, зацукровування) без герметичної закупорки. Миття посуду. Аналіз допущених недоліків та їх можливі наслідки. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час підготовки продуктів та їх консервування. Визначення вартості приготовлених консервів та її порівняння з витратами, необхідними для їх придбання через торговельну мережу. Аналіз шляхів здешевлення приготовлених консервів. Установлення ціни консервів. Підрахунок можливих прибутків. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: біологія, хімія, трудове навчання (обробка харчових продуктів). Ознайомлення з професією: робітничі професії консервних заводів. Орієнтовний перелік консервів для приготування: варення з ягід або фруктів, ягоди зацукровані, овочі або фрукти мариновані, овочі солені, квашені. РОЗДІЛ З ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ Тема 3.1. ЕЛЕМЕНТИ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА Учні повинні знати: види властивостей тканин. Особливості врахування геометричних, механічних, технологічних, фізичних властивостей під час пошиття одягу; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця. Учні повинні вміти: визначати властивості тканин, що впливають на пошиття одягу; додержуватись санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця. Теоретичне навчання Властивості тканин: геометричні, механічні, технологічні, фізичні, оптичні. Значення та врахування перелічених властивостей під час пошиття одягу. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт. Практичне навчання Лабораторно-практична робота: вивчення і визначення властивостей тканин, що впливають на пошиття одягу. Складання колекції зразків тканин для поясних виробів (брюк). Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: хімія, фізика, трудове навчання (елементи матеріалознавства). Ознайомлення з професією: апаратник мерсеризації, апретурник тканин, ворсувальник, декатирувальник. Тема 3.2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИШИТИХ ВИРОБІВ Учні повинні знати: кольорову гаму, яка використовується у вишивці. Відмінність між монохромними та поліхромними, теплими й холодними кольорами. Особливості кольорової гами по регіонах. Технологію виконання поверхнево-нашивних нелічильних швів, які вивчаються; способи обробки краю різними видами обметиці; технологію ручних робіт; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час вишивання. Учні повинні вміти: розрізняти кольори та їх відтінки, поєднувати їх. За кольоровою гамою вишивки визначати регіон, до якого вона належить. Виконувати шви, що вивчаються; створювати візерунки для вишивання з поєднанням різних технік швів, кольорів; переносити візерунок на тканину; використовувати шви, які вивчаються, для вишивання візерунка та обробки краю виробу. Обробляти край різними видами обметиці. Застосовувати технологію ручного вишивання. доглядати за вишитим виробом; контролювати якість готового виробу. Визначати вартість вишитого виробу; додержуватись санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час вишивання та догляду за вишитим виробом. Теоретичне навчання Кольори в українській народній вишивці. Поняття про монохромні та поліхромні кольори. Основні та додаткові кольори спектра. Нейтральні кольори. Теплі й холодні кольори. Контрастність. Поєднання кольорів в українській народній вишивці. Особливості кольорової гами вишивок по регіонах. Поверхнево-нашивні нелічильні (глухі) шви (проста або двобічна гладь, полтавська, прорізна, декоративна, художня гладь) та їх застосування. Шви, які використовуються для обробки краю виробу («петельний», «двійка», «трійка»). Технологія виготовлення вишитого виробу: добір виробу і тканини для вишивання; підготовка тканини, ниток, інструменту, пристроїв; добір і перенесення візерунка для вишивання, техніки виконання швів; вишивання виробу; обробка краю різними видами обметиці; кінцева обробка. Контроль за якістю готового виробу. Догляд за виробом. Робоче місце. Освітлення робочого місця. Температурний режим. Робоча поза. Запобігання втомлюваності зору. Фізичні вправи для очей, пальців рук. Правила безпечної праці та організації робочого місця під час виконання вишивальних робіт. Практичне навчання Вивчення кольорів та їх відтінків. Вправи на поєднання кольорів. Аналіз кольорової гами на зразках (малюнках) вишивок різних регіонів. Вправи на виконання швів, які вивчаються. Добір виробу, тканини, ниток для вишивання. Розробка візерунка для вишивання з поєднанням різних технік та кольорів в одному візерунку. Перенесення візерунка на тканину. Вишивання візерунка засвоєними швами. Обробка краю виробу обраним видом обметиці. Кінцева обробка вишитого виробу та догляд за ним. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час вишивальних робіт. Визначення вартості вишитого виробу. Встановлення ціни виробу для продажу. Підрахунок можливого прибутку. Аналіз шляхів реалізації вишитих виробів. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: образотворче мистецтво, анатомія та фізіологія людини, трудове навчання (ук-раїнська народна вишивка). Ознайомлення з професією: художник з розробки візерунків для вишивання, вишивальниця, вишивальниця-надомниця. Орієнтовний перелік швів для вивчення: «проста гладь», «полтавська гладь», «декоративна гладь», «шахматка гладьова», «прорізна гладь», «художня гладь», «петельний», двійка», «трійка». Орієнтовний перелік виробів для виготовлення: серветки для сервірування чайного стола, хустинки, доріжки, скатертини для журнального стола, білизна тощо. Тема 3.3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ В'ЯЗАНИХ ВИРОБІВ Учні повинні знати: види та фасони в'язаних плечових виробів. Вади фігури та способи їх визначення; вимоги до поєднання візерунка, кольору, товщини та крутки пряжі; технологію в'язання плечових виробів за розрахунками із використанням викрійки, окремими деталями та по колу. Мірки, необхідні для в'язання виробу від горловини, прийоми їх знімання; технологічну послідовність в'язання плечового виробу. Способи вив'язування ростка, додавання та зменшення кількості петель під час в'язання реглану, утворення планочки для петель та ґудзиків, вив'язування пройми, відокремлення рукава та з'єднання деталей виробу, обробки пройм та горловини. Види в'язок для оздоблення манжет та низу виробу. Правила догляду за в'язаними виробами. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час в'язання спицями. Учні повинні вміти: добирати фасон в'язаного плечового виробу з урахуванням недоліків фігури. Добирати пряжу, інструменти, візерунок для в'язання. Вибирати спосіб в'язання (від горловини, знизу догори чи окремими деталями); знімати мірки та робити розрахунок для виготовлення в'язаного виробу. Виготовляти плечовий виріб згідно з технологією. Доглядати за в'язаним виробом; додержуватись санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час в'язання спицями та догляду за в'язаним виробом. Теоретичне навчання Види в'язаних плечових виробів.. Основні деталі плечового виробу (пілочка, спинка, рукав), допоміжні (кишені, комір, планки, обшивки тощо). Види покрою рукава в'язаних виробів (вшивний, реглан, цільнокроєний). Вибір фасону в'язаного плечового виробу. Урахування особливостей фігури під час вибору моделі в'язаного виробу. Вибір візерунка з урахуванням кольору, товщини та крутки пряжі. Способи в'язання плечових виробів (за розрахунками та з використанням викрійки). В'язання по колу та окремими деталями. Знімання мірок, розрахунок для в'язання виробу одного з видів покрою. Технологічна послідовність в'язання плечового виробу. Способи й технологія в'язання основних ділянок плечового виробу (пройми, плечового скосу, горловини пілочки та спинки, окату рукава, застібки з планкою) різних видів покрою. З'єднання деталей трикотажними швами (вертикальним, горизонтальним, кетельним). Види в'язок для оздоблення манжет та низу виробу. Способи та правила догляду за в'язаними виробами. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила, безпечної праці й організації місця під час, в'язання спицями та догляду за виробом. Практичне навчання Добір фасону в'язаного плечового виробу з урахуванням типу та особливостей фігури. Добір пряжі, інструменту. Вибір візерунка для в'язання та способу в'язання: від горловини, знизу вгору, по колу або окремими деталями. Знімання мірок, розрахунок в'язаного виробу. В'язання плечового виробу згідно з технологічною послідовністю з'єднання деталей у виріб. Догляд за в'язаним виробом. Дотримання правил безпечної праці, організації робочого місця й санітарно-гігієнічних вимог під час в'язання спицями та догляду за в'язаними виробами. Визначення вартості виготовленого виробу та порівняння з витратами для придбання в'язаного виробу через торговельну мережу. Встановлення ціни для продажу виробу (з урахуванням його неповторності) та підрахунок прибутку. Аналіз шляхів реалізації в'язаних виробів. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: математика, креслення, хімія, фізика, анатомія, образотворче мистецтво, трудове навчання (в'язання спицями). Ознайомлення з професією: художник-модельєр, конструктор-модельєр, технолог трикотажних виробів, професії ручного та машинного в'язання. Орієнтовний перелік виробів для виготовлення: кофта на ґудзиках, светр, пуловер. Тема 3.4. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ. РЕМОНТ ТА ОНОВЛЕННЯ ОДЯГУ Учні повинні знати: класифікацію швейних машин. Основні механізми промис-ловової швейної машини; технологію обробки кишені деталями крою; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час роботи на промисловій машин види та моделі поясних виробів (брюк). Особливості добору моделей брюк (урахування віку, типу та фізіологічних особливостей фігури) і тканини; мірки, необхідні для побудови креслення брюк, їх позначення, прийоми знімання. Технологію конструювання та моделю-вання брюк; послідовність побудови креслення брюк; правила моделювання брюк; технологію розкроювання, пошиття, ВТО, оздоблення. Вимоги до кінцевої обробки, контролю, якості готового виробу; способи оновлення та види ремонту брюк; поопераційну термінологію ручних, машинних робіт і ВТО; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час виконання ручних, машинних робіт і ВТО. Учні повинні вміти: використовувати для роботи промислову швейну машину; обробляти кишеню деталями крою; вибирати модель брюк і тканину для їх виготовлення; знімати та записувати мірки для побудови креслення брюк; конструювати та моделювати брюки. Розраховувати кількість тканини, необхідної для пошиття виробу, та її вартість; виготовляти брюки згідно з технологією, оздоблювати їх та контролювати якість виконання робіт; розраховувати вартість готового виробу; виконувати ремонт та оновлення брючних виробів; використовувати поопераційну термінологію ручних, машинних робіт і ВТО; додержуватись санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час виконання ручних, машинних робіт і ВТО. Тема 3.4.1. МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ У ШВЕЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ Теоретичне навчання Класифікація швейних машин та швейного устаткування на виробництві. Промислова зшивальна швейна машина: будова, заправляння ниток, принцип роботи. Механізми промислової швейної машини. Прийоми роботи на промисловій зшивальній швейній машині. Технологія виготовлення кишені, обробленої деталями крою. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час роботи на промисловій швейній машині. Практичне навчання Вивчення будови й роботи механізмів промислової швейної машини. Вправи на відпрацювання прийомів роботи на промисловій швейній машині. Виготовлення кишені, обробленої деталями крою. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час виконання ручних, машинних робіт і ВТО. Тема 3.4.2. КОНСТРУЮВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ |
|
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. „Трудове навчання” 5-9 Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профіль: деревообробка. Професії : столяр (будівельний), тесляр |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим... України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,... |
|
ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ Для задоволення потреб сучасного сільськогосподарського виробництва потрібні висококваліфіковані спеціалісти. Підготовка таких спеціалістів... |
ПРОГРАМА ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Трудове навчання – загальноосвітній предмет, який складає основу предметного наповнення освітньої галузі “Технологія” |
|
ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа»,... |
|
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 7 11 Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи економіки, 10 кл. Основи підприємницької діяльності |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Людина і світ професій» 8-9 Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профіль: деревообробка. Професії : столяр (будівельний), тесляр |
|
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 12 класи Календарне планування для 8 класів складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 –... |
ПРОГРАМИ для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання Пояснювальна записка |