|
|
Скачати 2.34 Mb.
|
І ВИРОБІВ. КУЛЬТУРА ХАРЧУВАННЯТема 2.1. ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ ІЗ РИБИ ТА РИБНИХ ПРОДУКТІВ Учні повинні знати: значення риби та рибних продуктів у харчуванні людини; вимоги до раціону та режиму харчування дітей старшого підліткового віку; способи визначення якості риби та рибних продуктів; маркірування консервів, терміни і способи зберігання риби та рибних продуктів; види страв із риби (холодні, перші, другі) та з рибних продуктів; технологію первинної обробки риби і рибних продуктів, приготування страв із риби і рибних продуктів; кухонний інвентар для первинної обробки риби та приготування рибних страв; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час первинної обробки риби і рибних продуктів, приготування страв із риби та рибних продуктів. Учні повинні вміти: визначати якість риби та рибних продуктів; читати маркірування рибних консервів; визначати види страв із риби та рибних продуктів; готувати страви з риби та рибних продуктів, визначати їх готовність та якість, аналізувати допущені відхилення, добирати гарніри до рибних страв, оформляти і подавати готові страви; сервірувати стіл, складати меню для вечері, визначати її калорійність і вартість; добирати та користуватись кухонним інвентарем для обробки риби і рибних продуктів, готувати страви; організовувати робоче місце, додержуватись правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог під час первинної обробки риби і рибних продуктів, приготування страв. Теоретичне навчання Раціон та режим харчування дітей старшого підліткового віку, їх обґрунтування. Значення риби, рибних продуктів та страв із них у харчуванні людини. Поживні речовини та їх вміст у різних видах риб та рибних продуктів. Особливості кулінарного використання риби різних видів. Способи визначення якості риби та рибних продуктів. Рибні консерви та їх маркірування. Терміни й способи зберігання риби та рибних продуктів. Види страв із риби (холодні, перші, другі) та рибних продуктів. Соуси до риби. Первинна обробка риби та її особливості залежно від виду риби. Способи нарізання риби на частини. Види теплової обробки риби (варіння, смаження, тушкування). Вимоги до якості страв. Технологія приготування рибних страв. Правила варіння рибного холодцю. Особливості приготування юшки і заправних рибних супів. Залежність якості юшки від свіжості, кількості, виду риби. Способи заправляння рибних супів. Вимоги до готових страв, їх оформлення. Подавання до столу. Особливості приготування їжі в похідних умовах. Кухонний інвентар для первинної обробки риби та приготування рибних страв (пристосування, інструмент, посуд, електроприлади). Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та орга-нізації робочого місця під час первинної обробки риби, рибних продуктів, консервів, приготування страв. Практичне навчання Читання маркірування консервів, концентратів. Визначення якості риби та рибних продуктів. Приготування страв із риби та рибних продуктів, соусів, визначення їх готовності та якості. Добір гарнірів і соусів до рибних страв. Оформлення готових страв, подавання їх до столу. Сервірування столу. Визначення якості поданих страв. Аналіз допущених відхилень. Миття посуду. Розрахунок калорійності приготовлених страв. Складання меню для вечері та визначення його калорійності. Розрахунок собівартості приготовлених страв та її порівняння із витратами на ці страви на підприємствах громадського харчування (їдальнях, кафе, буфетах, домових кухнях). Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час виконання кулінарних робіт. Міжпредметні зв'язки: географія, біологія. Ознайомлення з професією: професії на заводах з переробки риби та рибних продуктів. Орієнтовний перелік страв для приготування: холодні рибні закуски (оселедець, смажена, заливна, тушкована риба, салати); юшка; риба смажена з гарніром; рибні котлети з гарніром. РОЗДІЛ З ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ Тема 3.1. ТЕКСТИЛЬНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО Учні повинні знати: класифікацію хімічних волокон, їх фізичні та хімічні властивості; застосування хімічних тканин у побуті та народному господарстві; ознаки розпізнавання волокнистого складу тканин за органолептичним методом; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт. Учні повинні вміти: розпізнавати тканини натурального та хімічного походження за волокнистим складом органолептичним методом; додержуватися санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт. Теоретичне навчання Класифікація волокон хімічного походження. Штучні волокна, їх фізичні та хімічні властивості. Виготовлення тканин із волокон хімічного походження, їх застосування в побуті та народному господарстві. Способи розпізнавання тканин за волокнистим складом (лабораторний та органолептичний). Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт. Практичне навчання Лабораторно-практична робота. Розпізнавання тканин натурального та хімічного походження за волокнистим складом органолептичним методом. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: природознавство, біологія, хімія, трудове навчання (елементи матеріалознавства). Ознайомлення з професією: ткач, апаратник з приготування прядильного розчину, апаратник регенерації, апаратник з просочування, апаратник з термообробки тканини. Тема 3.2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИШИТИХ ВИРОБІВ Учні повинні знати: історію розвитку української народної вишивки як невід'ємної складової національної культури; поверхнево-нашивні лічильні техніки. Способи обробки краю виробу (підрублювання мережкою без обробки кутів); вимоги до інструментів та матеріалів, які використовуються у вишиванні. Види орнаментів та їх композиційну побудову; як побудувати та згрупувати окремі мотиви, їх компоненти. Ознаки симетричного та асиметричного розміщення візерунків на виробі; значення знаків, символів, мотивів-символів, які використовуються в українській народній вишивці; назви, графічне зображення й технологію виконання швів, що вивчаються; технологію ручного вишивання та способи догляду за вишитими виробами; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час вишивання та догляду за вишитими виробами. Учні повинні вміти: добирати інструмент і матеріали для вишивання; визначати види орнаментів; читати візерунки; розробляти візерунки з використанням знаків, символів, мотивів-символів; переносити візерунки на тканину; виконувати поверхнево-нашивні лічильні шви, що вивчаються, та застосовувати їх для вишивання візерунків; підрублювати мережкою (без обробки кутів); виконувати кінцеву обробку вишитого виробу та визначати його якість; оцінювати вишитий виріб; доглядати за вишитим виробом; додержувати санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці й організації робочого місця під час вишивання виробу та догляду за ним. Теоретичне навчання Українська народна вишивка — невід'ємна складова національної культури. Історія розвитку народної вишивки. Кращі вишивальниці України. Інструменти та матеріали, які використовуються для вишивання. Види орнаментів (геометричний, рослинний, зооморфний, рослинно-геометризований) та їх поєднання. Композиційна побудова орнаментів. Розпланування орнаментальної площини виробу, побудова та групування окремих мотивів, їх компонентів. Симетричне, асиметричне розміщення візерунків на виробі. Заповнення країв, кутів, середини виробу. Знаки, символи, мотиви-символи в українській народній вишивці. Поверхнево-нашивні (глухі) лічильні шви української народної вишивки («лиштва» пряма, коса, качалочкова; «занизування»; «набирування»; «зерновий вивід»; «солов'їні вічка»; «повер-хниця»; «книші»). Збереження народних традицій у вишивці. Підрублювання мережкою без обробки кутів. Технологія виготовлення вишитого виробу: добір виробу і тканини для вишивання; підготовка тканини, інструменту, пристроїв; добір ниток; перенесення візерунка на тканину; добір швів та їх поєднання; вишивання; підрублювання; кінцева обробка вишитого виробу. Догляд за вишитим виробом. Вимоги до якості готового вишитого виробу. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час вишивання та догляду за вишитим виробом. Практичне навчання Робота зі зразками вишивок щодо визначення орнаментів, композицій. Читання візерунків. Вправляння у виконанні швів, які вивчаються. Добір виробу та матеріалів для вишивання. Розробка візерунка для вишивання з використанням символів, мотивів-символів. Перенесення візерунка на тканину. Вишивання виробів вивченими швами. Обробка краю виробу підрублюванням мережкою (без обробки кутів). Кінцева обробка вишитого виробу. Прання, підкрохмалювання, прасування вишитого виробу. Контроль за якістю готового виробу. Розрахунок вартості вишитого виробу та її порівняння з витратами на придбання через торговельну мережу. Установлення ціни на виготовлений вишитий виріб та оцінювання прибутку (збитків). Аналіз шляхів реалізації вишитого виробу. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час виконання завдань. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: образотворче мистецтво, геометрія, трудове навчання (українська народна вишивка, 5—7 клас). Ознайомлення з професією: вишивальниця вручну. Орієнтовний перелік швів для вивчення: «лиштва» коса, пряма, качалочкова; «занизування», «набирування», «зерновий вивід», «солов'їні вічка», «поверхниця», «книші» тощо. Орієнтовний перелік виробів для виготовлення: пасхальні серветки, хустки, рушники святкові (подарункові), конверти для гребінців, окулярів, торбинки, газетниці, хустки, серветки, доріжки, комірці, одяг для немовлят тощо. Тема 3.3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ В'ЯЗАНИХ ВИРОБІВ ГАЧКОМ. В'ЯЗАННЯ МЕРЕЖИВ ТА МЕРЕЖИВНИХ ВИРОБІВ Учні повинні знати: види виробів, які виготовляються гачком; як добирати матеріали та інструмент для в'язання гачком; умовні позначення на схемах, способи в'язання елементів щільних, ажурних, різнокольорових узорів; технологію в'язання петель підйому, виробів по колу, мережив та мереживних виробів. Вимоги до кінцевої обробки в'язаних виробів. Способи догляду за в'язаними виробами та їх позначки; санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час в'язання гачком і догляду за виробами. Учні повинні вміти: добирати нитки і відповідно до них гачок, володіти основними прийомами в'язання гачком. Використовуючи умовні позначення, в'язати вироби за схемою. Виконувати кінцеву обробку в'язаного виробу та доглядати за ним; додержуватись санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час в'язання гачком та догляду за виробом. Теоретичне навчання Види виробів, які виготовляються в техніці в'язання гачком. Інструменти, матеріали, необхідні для в'язання гачком. Основні елементи в'язання гачком: потрійний стовпчик, стовпчик з чотирма накидами, увігнутий стовпчик, випуклий стовпчик, рогатки, пишні стовпчики, перехрещені стовпчики, піко, відтягнута петля. Умовні позначення на схемах. Рапорт. Пряме в'язання. Технологія в'язання щільних, ажурних, різнокольорових узорів. Хутрове в'язання. Технологія в'язання по колу. Технологія в'язання мережив та мереживних виробів гачком. Кінцева обробка в'язаних виробів і вимоги до їх якості. Способи догляду за в'язаними виробами. Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час в'язання гачком та догляду за виробами. Практичне навчання Добір ниток та гачків. Вправи на виконання основних елементів в'язання гачком. Читання схем візерунків. Вправи на в'язання щільних, ажурних та різнокольорових узорів, мережив та мереживних узорів. В'язання виробів за схемою по колу (за вибором). Кінцева обробка виробу. Визначення якості виробу. Догляд за виготовленим виробом. Розрахунок вартості виготовленого виробу та її порівняння з витратами на придбання через торговельну мережу. Установлення ціни на виготовлений виріб та оцінювання прибутку (збитку). Аналіз способів реалізації в'язаних виробів. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час в'язання гачком і догляду за виробом. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки: математика, геометрія, креслення, образотворче мистецтво, трудове навчання (в'язання гачком). Ознайомлення з професією: в'язальниця трикотажних виробів вручну, в'язальниця мереживного полотна, мереживниця, худож-ник-дизайнер. Орієнтовний перелік об'єктів праці: в'язання кімнатно-побутових речей: серветок (форма за бажанням), іграшок, мите-нок (ажурні рукавички), об'ємних виробів (вазочки), килимів, комірів, манжет. Тема 3.4. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ. РЕМОНТ ТА ОНОВЛЕННЯ ОДЯГУ Учні повинні знати: Класифікацію швейних машин та їх робочі органи. Принцип утворення човникової строчки. Деталі швейних машин для з'єднання складальних одиниць та їх зображення на кінематичних схемах. Технологію виконання обкантувальних швів; призначення, види та моделі плечових виробів. Види застібок; мірки, необхідні для побудови плечового виробу; правила моделювання плечових виробів з урахуванням вікових та фізіологічних особливостей фігури; способи переміщення виточок; правила підготовки тканини та лекала до розкрою, розкроювання плечового виробу; технологію обробки деталей, пошиття та оздоблення плечового виробу; способи оновлення та види ремонту одягу; поопераційну термінологію ручних, машинних робіт та воло-го-теплової обробки (ВТО); санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт з виготовлення швейних виробів. Учні повинні вміти: добирати тканину для пошиття легкого одягу. Розпізнавати тканини за волокнистим складом, визначати їх властивості; знімати та записувати мірки, необхідні для побудови креслення плечового виробу. Будувати креслення виробу в масштабі 1:4 та в натуральну величину. Добирати моделі з урахуванням віку та фізіологічних особливостей фігури; моделювати фасони виробів. Переміщати виточки; розраховувати кількість тканини, необхідної для пошиття виробу; готувати лекало й тканину до розкрою, розкладати лекало на тканині та розкроювати виріб; складати план пошиття виробу. Готувати деталі крою до обробки; обробляти кілька видів застібок; готувати виріб до примірки, проводити примірку, усувати дефекти; оздоблювати виріб, контролювати якість виконаних робіт; поєднувати під час виготовлення виробу ручні, машинні роботи та ВТО; контролювати якість виконаних робіт, ВТО, готового виробу; додержуватись санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці та організації робочого місця під час виконання робіт й виготовлення швейного виробу; розраховувати вартість виготовленого виробу. |
|
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. „Трудове навчання” 5-9 Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профіль: деревообробка. Професії : столяр (будівельний), тесляр |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим... України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,... |
|
ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ Для задоволення потреб сучасного сільськогосподарського виробництва потрібні висококваліфіковані спеціалісти. Підготовка таких спеціалістів... |
ПРОГРАМА ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Трудове навчання – загальноосвітній предмет, який складає основу предметного наповнення освітньої галузі “Технологія” |
|
ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа»,... |
|
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 7 11 Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи економіки, 10 кл. Основи підприємницької діяльності |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Людина і світ професій» 8-9 Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профіль: деревообробка. Професії : столяр (будівельний), тесляр |
|
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 12 класи Календарне планування для 8 класів складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 –... |
ПРОГРАМИ для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання Пояснювальна записка |