|
|
Скачати 1.5 Mb.
|
Травлення І рівень Найпоширеніше захворювання зубів – це: – гастрит; – карієс; – стоматит. У людини великих слинних залоз: – одна пара; – дві пари; – три пари. У ротовій порожнині розщеплюються: – білки; – вуглеводи. Вуглеводи розщеплюються: – гормонами; – ферментами. Ємність шлунка у дорослої людини становить приблизно: – 1 л; – 2 л; – 3 л. Найпоширенішим захворюванням шлунка є: – пневмонія; – гастрит. Печінка виконує функції: – виділення інсуліну; – виділення жовчі; – виділення пепсину. Апендикс – це: – залоза; – червоподібний відросток. Дизентерія – це: – харчове отруєння; – інфекційна хвороба. Щоб уникнути зараження глистами, потрібно: – мити руки перед їдою; – пити сиру воду; – вживати немиті фрукти. Процес травлення відбувається за допомогою травних соків: – так; – ні. На процес травлення впливають слинні залози: – так; – ні. До складу зуба входить м’язова тканина: – так; – ні. До складу пульпи, яка заповнює порожнину зуба, входить сполучна тканина: – так; – ні. На стан зубів впливає вживання гарячої їжі: – так; – ні. На процес травлення в ротовій порожнині впливає фермент лізоцим: – так; – ні. До складу шлункового соку входить фермент пепсин: – так; – ні. На процес травлення впливає соляна кислота, яка міститься у складі шлункового соку: – так; – ні. Нефрит належить до шлункових захворювань: – так; – ні. Підшлункова залоза впливає на процес травлення: – так; – ні. Печінка належить до залоз внутрішньої секреції: – так; – ні. Печінка належить до залоз зовнішньої секреції: – так; – ні. У товстому кишечнику відбувається всмоктування води: – так; – ні. До інфекційних хвороб належить дизентерія: – так; – ні. До інфекційних захворювань належать глистяні захворювання: – так; – ні. Пепсин – це фермент: – залоз шлунка; – печінки; – підшлункової залози. Підшлунковий сік виділяється: – шлунком; – залозами дванадцятипалої кишки; – підшлунковою залозою. До травних залоз належать: – підшлункова; – щитоподібна; – надниркові. Ворсинки містяться в: – шлунку; – кишечнику. Ободова кишка відноситься до кишечника: – товстого; – товстого. Лізоцим: – розщеплює вуглеводи; – знешкоджує мікроорганізми. Сік підшлункової залози містить: – пепсин; – ферменти, які розщеплюють більшість органічних речовин. Пілорічний сфінктер міститься в: – шлунку; – кишечнику. Рух хімуса по кишечнику відбувається за рахунок діяльності: – слизової оболонки; – м’язової оболонки. Найтвердіша тванина в організмі людини: – кісткова; – емаль; – дентин. Нобелівську премію за вивчення механізмів травлення отримав: – І.І. Мєчніков; – І.П. Павлов. В дорослої людини кількість зубів: – 30; – 32; – 20. Ковтання – це процес проходження їжі з: – ротової порожнини в стравохід; – ротової порожнини в шлунок. Слиз шлунку: – полегшує ковтання; – захищає слизову оболонку від перетравлення. Жири всмоктуються в: – кров; – лімфу. ІІ рівень У ротовій порожнині внаслідок дії слини розщеплюються: – білки; – жири; – вуглеводи; – всі поживні речовини. Фермент шлункового соку пепсин розщеплює: – жири; – білки; – вуглеводи; – крохмаль. Поживні речовини в організмі людини всмоктуються переважно в: – шлунку; – тонкому кишечнику; – товстому кишечнику; – дванадцятипалій кишці. Підшлункова залоза виконує функції: – виділення жовчі; – виділення інсуліну; – накопичення глікогену; – виділення солей. У дорослої людини в нормі загальна кількість різних видів зубів дорівнює: – 8 різців, 4 ікла, 20 корінних зубів; – 4 різці, 8 іклів, 20 корінних зубів; – 10 корінних зубів, 10 різців, 8 іклів; – 10 різців, 2 ікла, 10 корінних зубів. Основа язика утворена тканиною: – м’язовою посмугованою; – м’язовою непосмугованою; – сполучною; – епітеліальною. У ротовій порожнині не відбувається: – механічне подріблення їжі; – знищення мікробів; – розщеплення крохмалю; – розщеплення білків. У ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз: – двох пар; – трьох пар; – однієї пари; – чотирьох пар. Центр ковтання розташований у мозку: – довгастому; – проміжному; – середньому; – мозочку; – великих півкулях. У шлунку ферменти діють у середовищі: – кислому; – лужному; – нейтральному; – нейтральному і лужному. Розщеплення білків у травній системі людини починається у: – товстому кишечнику; – тонкому кишечнику; – шлунку; – ротовій порожнині. Із ворсинок тонкого кишечника в лімфу всмоктуються: – амінокислоти; – гліцерин; – глюкоза; – фруктоза. Тонкий кишечник утворений: – дванадцятипалою кишкою, порожнистою і клубовою кишкою; – дванадцятипалою і тонкою кишкою; – тонкою, сліпою кишками і апендиксом; – тонкою, середньою і малою кишками. Протока підшлункової залози впадає в: – шлунок; – жовчний міхур; – дванадцятипалу кишку; – печінку. У разі зниження кількості соляної кислоти в шлунку можуть бути порушені процеси розщеплення: – білків; – жирів; – вуглеводів; – амінокислот. Травний тракт складається з органів, розташованих у такій послідовності: – ротова порожнина – шлунок – стравохід – кишечник; – ротова порожнина – стравохід – шлунок – кишечник; – ротова порожнина – кишечник – шлунок – стравохід; – кишечник – стравохід – шлунок – ротова порожнина. Фермент слини розщеплює: – крохмаль до глюкози; – білки до амінокислот; – жири до гліцерину та жирних кислот; – гліцерин до вуглекислого газу і води. Центр безумовного слиновидільного рефлексу розташований у мозку: – довгастому; – проміжному; – середньому; – великих півкулях. Залози шлунка виробляють фермент: – амілазу; – мальтазу; – пепсин; – полімеразу. Жирна їжа у шлунку затримується на: – 10 – 12 год; – 6 – 8 год; – 1 – 3 год; – 15 – 20 хв. Фермент шлункового соку ліпаза розщеплює: – білки; – жири; – вуглеводи; – нуклеотиди. Органічні речовини в організмі людини з травної системи в клітини тіла переносяться: – гормонами; – нервовими імпульсами; – ферментами; – кров’ю. Під час розщеплення жирів у кишечнику людини утворюються: – амінокислоти; – гліцерин; – нуклеотиди; – карбонові кислоти. Орган, який в організмі людини бере участь в очищенні крові, накопиченні глікогену, виведенні з крові зруйнованих еритроцитів, – це: – нирки; – селезінка; – підшлункова залоза; – печінка. Більша частина води всмоктується у відділі травного тракту: – тонкому кишечнику; – прямій кишці; – шлунку; – товстому кишечнику. Фермент пепсин активний у середовищі: – кислому; – лужному; – нейтральному; – лужному і нейтральному; – активність ферменту не залежить від середовища; – кислому і лужному. Вода, що всмоктується у товстій кишці, потрапляє у: – лімфу; – тканинну рідину; – кров’яне русло; – формені елементи крові. Не перетравлюються в організмі: – білки; – жири; – мінеральні солі; – вуглеводи. Білки розщеплюються до: – амінокислот; – глюкози; – жирних кислот; – гліцерину. Жири розщеплюються до: – амінокислот; – глюкози; – жирних кислот і гліцерину; – жирних кислот і глюкози. Вуглеводи розщеплюються до: – амінокислот; – глюкози; – жирних кислот; – гліцерину. І.П. Павлов розробив метод: – зондування; – фістул; – ендоскопії; – електрогастрографії. Емаль вкриває: – коронку; – головку; – шийку; – корінь. Дентин розміщений в: – коронці; – корені; – шийці; – корені, коронці, шийці. Цемент вкриває: – коронку; – шийку; – корінь; – шийку, корінь. Пепсин активується: – слизом; – соляною кислотою; – жовчю; – білками. Протоки підшлункових залоз та жовчного міхура відкриваються в: – шлунок; – дванадцятипалу кишку; – порожню кишку; – клубову кишку. Вуглеводи розщеплюються в: – ротовій порожнині, шлунку; – шлунку, тонкій кишці; – ротовій порожнині, тонкій кишці; – ротовій порожнині, шлунку, тонкій кишці. Білки розщеплюються в: – ротовій порожнині, шлунку; – шлунку, тонкій кишці; – ротовій порожнині, тонкій кишці; – ротовій порожнині, шлунку, тонкій кишці. Вітаміни синтезують мікроорганізми, які знаходяться у: – ротовій порожнині; – шлунку; – тонкій кишці; – товстій кишці. ІІІ рівень Основна маса води всмоктується у такому відділі травного тракту: – шлунок; – тонкий кишечник; – товста кишка; – пряма кишка; – сліпа кишка; – червоподібний відросток. Чому не перетравлюються стінки шлунка і кишечнику під дією травних ферментів, що ними виробляються: – ферменти неактивні; – слизова оболонка стійка до дії травних ферментів; – шар слизу, що вкриває внутрішні стінки шлунка і кишечника захищає; – ферменти втрачають активність біля слизової оболонки; – завдяки захисній функції мембран епітеліальних клітин, які вистилають шлунок і кишечник. Процеси, що відбуваються в ротовій порожнині: – всмоктування поживних речовин; – виділення шлункового соку; – розщеплення білків; – розщеплення жирів; – всмоктування води; – подрібнення та змочування їжі; – часткове розщеплення вуглеводів. Процеси, що відбуваються в шлунку: – всмоктування поживних речовин; – виділення шлункового соку; – розщеплення білків; – розщеплення жирів; – всмоктування води; – подрібнення та змочування їжі; – часткове розщеплення вуглеводів. Процеси, що відбуваються в товстому та тонкому кишечнику: – всмоктування поживних речовин; – виділення шлункового соку; – розщеплення білків; – розщеплення жирів; – всмоктування води; – подрібнення та змочування їжі; – часткове розщеплення вуглеводів. Для органів травлення характерно: – розщеплення органічних речовин на більш прості; – засвоєння органічних речовин; – всмоктування органічних речовин; – всмоктування простих органічних речовин; – синтез органічних речовин; – засвоєння простих органічних речовин. Стінка травного каналу складається з оболонок: – надслизової; – слизової; – м’язової; – підм’язової; – підслизової; – сполучнотканинної; – надм’язової; – підсполучно-тканинної. Для травної системи характерні функції: – регуляторна; – секреторна; – засвоєння органічних речовин; – рухова; – видільна – всмоктування; – гормональна; – механічна. І.П. Павлов розробив методи дослідження: – зондування; – фістул; – умовного годування; – ендоскопії; – електрогастрографії; – виділення шлункового соку. Язик приймає участь в: – подрібненні їжі; – утворенні звуків; – оцінці смаку їжі; – оцінці температури їжі; – переміщенні їжі; – розщепленні вуглеводів; – утворенні членороздільної мови. В ротовій порожнині відбувається: – перетравлення білків; – початкове перетравлення вуглеводів; – оцінка їжі; – формування травної кашки; – формування харчової грудочки; – подрібнення їжі; – всмоктування органічних речовин; – перетравлення органічних речовин. На верхній і шижній щелепі з кожного боку у людини розміщені: – два ікла; – один ікл; – чотири різці; – два різці; – два малі кутні зуби; – три малі кутні зуби; – три великі кутні зуби; – два великі кутні зуби. У кожного зуба є: – головка; – шийка; – коронка; – перешийок; – основа; – корінь. Для зуба характерно: – дентин покриває шийку і корінь зуба; – цемент покриває шийку і корінь зуба; – цемент утворює всі частини зуба; – дентин утворює всі частини зуба; – емаль утворює всі частини зуба; – емаль покриває коронку; – емаль покриває коронку, шийку зуба. Кровоносні судини і нерви зуба знаходяться в: – коронці; – пульпі; – шийці; – корені; – головці; – цементі. Терміни прорізування зубів: – молочні в 3 місяці; – молочні в 6 місяців; – молочні в 9 місяців; – постійні в 5 років; – постійні в 7 років; – постійні і 14 років. Карієс виникає внаслідок: – дії твердих речовин; – дії кислот; – дії лугів; – діяльності мікроорганізмів; – дії грибів; – недостачі йоду; – недостачі кальцію; – недостачі заліза; – недостачі фтору. Для ковтання характерно: – піднімання надгортанника; – опускання надгортанника; – піднімання м’якого піднебіння; – надгортанника м’якого піднебіння; – скорочення м’язів глотки; – скорочення м’язів стравоходу. Слина: – виділяє лізоцим, який розщеплює вуглеводи до простих речовин; – виділяє ферменти, які розщеплюють вуглеводи до простих речовин; – виділяє лізоцим, який знешкоджує мікроорганізми; – виділяє ферменти, які розщеплюють білки до простих речовин; – виділяє ферменти, які розщеплюють складні органічні речовини до простих речовин. Для шлунка характерно: – ворсинки; – пілорічний сфінктер; – тіло; – перистальтичні рухи; – маятникоподібні рухи; – купол; – надходження жовчі; – надходження підшлункового соку. В шлунку відбувається: – розщеплення вуглеводів до амінокислот; – розщеплення білків до гліцерину; – розщеплення жирів до глюкози; – розщеплення білків до амінокислот; – розщеплення вуглеводів до глюкози; – розщеплення жирів до жирних кислот і гліцерину. Пепсин: – активує білки; – розщеплює вуглеводи; – розщеплює жири; – розщеплює білки; – розщеплює білки, жири, вуглеводи; – активується соляною кислотою; – емульгує жири. Соляна кислота: – полегшує перетравлення вуглеводів; – полегшує перетравлювання білків; – полегшує перетравлювання жирів; – убиває мікроорганізми; – активує ферменти шлункового соку; – збільшує виділення слизу; – емульгує жири. Слиз шлункового соку: – активує ферменти шлункового соку; – полегшує перетравлювання білків; – захищає слизову оболонку від дії пепсину; – убиває мікроорганізми; – захищає слизову оболонку від дії соляної кислоти; – регулює пілоричний сфінктер. До складу шлункового соку входять: – слиз; – ферменти, які розщеплюють вуглеводи; – жовч; – ферменти, які розщеплюють жири; – пепсин; – соляна кислота; – підшлунковий сік. Виділення шлункового соку відбувається: – за рахунок гормонів, що виділяються в органах травлення; – безумовнорефлекторної дії – вигляду, запаху їжі; – умовнорефлекторної дії – їжа контактує зі слизовою оболонкою ротової порожнини, шлунка; – умовнорефлекторної дії – вигляду, запаху їжі; – безумовнорефлекторної дії їжі на слизову оболонку шлунка; – за рахунок гормонів ендокринної системи. Гастрит та виразкова хвороба шлунка виникає внаслідок: – діяльності мікроорганізмів; – порушення режиму харчування; – вживання недоброякісної їжі; – спадкової схильності; – стресів. Для тонкої кишки характерно: – наявність ворсинок; – пілоричний сфінктер; – тіло; – перистальтичні рухи; – маятникоподібні рухи; – надходження жовчі; – надходження підшлункового соку; – надходження шлункового соку. В тонкій кишці відбувається: – всмоктування води; – формування калових мас; – розщеплення тільки білків; – розщеплення тільки вуглеводів; – розщеплення тільки жирів; – розщеплення білків, жирів, вуглеводів; – всмоктування тільки глюкози; – всмоктування тільки жирних кислот і гліцерину; – всмоктування тільки амінокислот; – всмоктування всіх простих органічних речовин. Жовч: – надходить у шлунок; – надходить у підшлункову залозу; – надходить у дванадцятипалу кишку; – емульгує жири; – розщеплює жири; – розщеплює білки; – активує ферменти, які розщеплюють жири; – посилює перистальтику кишок; – послаблює перистальтику кишок. Всмоктування відбувається: – глюкози у кров; – глюкози у лімфу; – амінокислот у кров; – амінокислот у лімфу; – жирів у кров; – жирів у лімфу. Всмоктування відбувається: – у дванадцятипалій кишці; – у ворсинках; – за рахунок осмосу, дифузії, фільтрації; – за рахунок активного транспорту речовин; – з виділенням енергії; – з поглинанням енергії. Ферменти підшлункового соку: – активуються соляною кислотою; – активуються жовчю; – розщеплюють тільки білки; – розщеплюють тільки вуглеводи; – розщеплюють білки, жири, вуглеводи – надходять у шлунок; – надходять у дванадцятипалу кишку; – надходять в порожнисту кишку. Тонка кишка має відділи: – порожня; – сліпа; – клубова; – дванадцятипала; – ободова; – пряма; – апендикс. Товста кишка має відділи: – порожня; – сліпа; – клубова; – дванадцятипала; – ободова; – пряма; – апендикс. В товстій кишці відбувається: – всмоктування води; – формування калових мас; – розщеплення білків; – розщеплення вуглеводів; – розщеплення жирів; – розщеплення клітковини; – специфічна дія мікроорганізмів. Мікроорганізми товстого кишечника: – розщеплюють всі органічні речовини; – розщеплюють деякі органічні речовини; – захищають організм від шкідливих мікроорганізмів; – активують ферменти; – синтезують вітамін К і вітаміни групи В; – посилюють перистальтичні рухи. Через немиті руки можна заразитися: – сальмонельозом; – ботулізмом; – холерою; – дизентерією; – гельмінтозами; – виразковою хворобою. |
|
ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм... |
37. «Відверта розмова» факультативний курс для учнів 7-8 класів Разом з тим, рівень поінформованості про шкідливі наслідки вживання алкоголю на організм людини у підлітків є досить низьким |
|
ПРОГРАМА /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність... |
Питання для тестування з Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна... Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема. Фізіолого-гігієнічні основи харчування |
|
УРОК ТЕМА: Н ІТРАТИ та НІТРИТИ. ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВОВІ НІТРАТІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ТЕМА: НІТРАТИ та НІТРИТИ. ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВОВІ НІТРАТІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ |
Найважливіша проблема філософії людина-світ. Ф наука світоглядна.... Ф. це не просто особлива наукова дисципліна, а ще і специфічний тип мислення і навіть емоційний настрій, система світоглядних почуттів... |
|
Урок з етики Тема: Як пов’язані довкілля і здоров’я людини Міжпредметні зв'язки: біологія – знання про організм людини, валеологія – поняття здоров'я, хімія – забруднювачі, процес очищення... |
Виховна година на тему Мета: Довести учням шкідливість куріння та негативний його вплив на організм людини |
|
Рівень стандарту, профільний рівень ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Конституція України визначає захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя... |
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування |