|
Скачати 1.5 Mb.
|
ІІІ рівень Вода виділяється з організму людини через: – нирки; – шкіру; – легені; – травну систему. До складу первинної сечі за норми входять: – амінокислоти; – сечовина; – глюкоза; – білки; – нуклеїнові кислоти. У капсулу нефрону з клубочка капілярів виходить: – вода; – білок; – цукор; – сечовина; – солі; – клітини крові. Виведенню з крові залишків води і продуктів розпаду сприяють такі фізіологічні властивості клітинних мембран: – вибіркова проникнісить; – повна проникність; – непроникність; – часткова проникність; – періодична проникність. Видільну функцію виконують такі органи: – нирки; – легені; – шкіра; – печінка; – кишечник. Основне значення всієї видільної системи – це виведення: – вуглекислого газу; – води; – солей і сечовини; – залишків їжі. Виберіть функції органів виділення або окремих структур: – нирки – підтримання сталості внутрішнього середовища організму і виведення продуктів розпаду; – сечоводи – виведення сечі із організму; – сечовий міхур – виведення сечі із нирок; – мальпігієвий клубочок – утворення первинної сечі; – звивистий каналець – накопичення вторинної сечі; – сечівник – утворення вторинної сечі. Шкіра виконує функції: – виведення води з мінеральними солями і сечовиною; – терморегуляція; – захист органів; – орієнтація; – дихання; – збереження води; – всі перелічені функції. Похідними шкіри є: – нігті; – потові залози; – волосся; – нервові закінчення. Епідерміс шкіри складається з: – мертвого ороговілого шару; – підшкірної жирової клітковини; – живих клітин, що діляться; – мертвих клітин, що розчиняються. Терморегуляція шкіри проявляється у: – випаровуванні поту; – розширенні судин; – звуженні судин; – тремтінні шкіри; – почервонінні шкіри; – побілінні шкіри; – посинінні шкіри. Зазначте правильну послідовність процесів, що відбуваються під час утворення сечі: – фільтрація крові через стінки капілярів у порожнину капсули нирки – у порожнині ниркової капсули утворюється первинна сечі – надходження первинної сечі з ниркових капсул у ниркові канальці – утворення вторинної сечі – всмоктування у кров через стінки канальців частини води та необхідних організму речовин. – у порожнині ниркової капсули утворюється первинна сечі – надходження первинної сечі з ниркових капсул у ниркові канальці – фільтрація крові через стінки капілярів у порожнину капсули нирки – всмоктування у кров через стінки канальців частини води та необхідних організму речовин – утворення вторинної сечі; – утворення вторинної сечі – фільтрація крові через стінки капілярів у порожнину капсули нирки – у порожнині ниркової капсули утворюється первинна сечі – надходження первинної сечі з ниркових капсул у ниркові канальці – всмоктування у кров через стінки канальців частини води та необхідних організму речовин; – всмоктування у кров через стінки канальців частини води та необхідних організму речовин – утворення вторинної сечіфільтрація крові через стінки капілярів у порожнину капсули нирки – у порожнині ниркової капсули утворюється первинна сечі – надходження первинної сечі з ниркових капсул у ниркові канальці; – фільтрація крові через стінки капілярів у порожнину капсули нирки – у порожнині ниркової капсули утворюється первинна сечі – надходження первинної сечі з ниркових капсул у ниркові канальці – всмоктування у кров через стінки канальців частини води та необхідних організму речовин – утворення вторинної сечі. Вкажіть правильну послідовність органів, що беруть участь у процесах сечовиділення: – сечоводи – сечівник – сечовий міхур – нирки; – нирки – сечоводи – сечовий міхур – сечівник; – нирки – сечовий міхур – сечівник – сечоводи; – сечовий міхур – сечоводи – сечівник – нирки; – сечівник – сечовий міхуо – нирки – сечоводи. Нирки мають: – кору; – кіркову речовину; – мозкову речовину; – ниркову речовину; – нефрони; – м’язову оболонку; – зовнішню оболонку; – слизову оболонку. У нефрон входить: – кіркова речовина; – клубочок капіляр; – мозкова речовина; – капсула; – звивисті канальці; – ниркова миска; – петля нефрона. Первинна сеча утворюється: – внаслідок реабсорбції; – внаслідок фільтрації; – у звивистих канальцях; – в капсулі; – в петлі нефрона. Вторинна сеча утворюється: – внаслідок реабсорбції; – внаслідок фільтрації; – у звивистих канальцях; – в капсулі; – в петлі нефрона. Сенсорні системи, або аналізатори І рівень Складові кожної сенсорної системи розташовані так: – рецептори – нервові волокна – спеціальна зона кори головного мозку; – нервові волокна – спеціальна зона кори головного мозку – рецептори. У людини розрізняють основних сенсорних систем: – чотири; – п’ять. Зорова сенсорна система складається з: – фоторецепторів – зорового нерва – зорової зони кори великого мозку; – зорової зони кори великого мозку – фоторецепторів – зорового нерва. Фоторецептори містяться в: – рогівці; – сітківці. У людини зір: – монокулярний; – бінокулярний. У стані страху зіниця: – звужується; – розширюється. Погіршення сутінкового зору спричинене захворюванням, що називається: – дальтонізмом; – курячою сліпотою. Якщо промені від предметів фокусуються перед сітківкою, таке порушення зору називають: – далекозорістю; – короткозорістю. Далекозорість – це, якщо промені від предметів фокусуються: – перед сітківкою; – позаду сітківки. За далекозорості потрібні окуляри з: – двоввігнутими лінзами; – двоопуклими лінзами. Слухова сенсорна система складається з: – органа слуху – слухового нерва – слухової зони кори великого мозку; – слухового нерва – слухової зони кори великого мозку – органа слуху. Слухові кісточки – молоточок, коваделко і стремінце – розташовані у: – зовнішньому вусі; – середньому вусі. Слухові рецептори містяться у: – середньому вусі; – внутрішньому вусі. Отит – це запалення вуха: – внутрішнього; – середнього. Нюхова сенсорна система складається з: – хеморецепторів – нюхового нерва – нюхового центру; – нюхового центру – нюхового нерва – хеморецепторів. На кінчику язика розташовані рецептори, що розрізняють: – солоний смак їжі; – солодкий смак їжі. Кислий смак їжі сприймають рецептори, що розташовані: – на кінчику язика; – по краях язика. Вестибулярний аппарат відіграє провідну роль у виконанні такої важливої функції як: – слух; – орієнтація тіла у просторі. Рецептори шкіри, що сприймають дотик, називають: – хеморецепторами; – механорецепторами. При ушкодженні зорового нерва людина втрачає здатність бачити: – так; – ні. Певні вправи підвищують сприйняття звуків слуховим аналізатором: – так; – ні. При ушкодженні одного з аналізаторів знизиться чутливість інших: – так; – ні. Певні тренування впливають на розвиток слуху у музикантів: – так; – ні. Зір у людини монокулярний: – так; – ні. Білкова оболонка пропускає промені світла: – так; – ні. У рогівці ока світло заломлюється: – так; – ні. Після ушкодження рогівки ока її властивість відновлюється: – так; – ні. На розміри зіниці впливає інтенсивність світла: – так; – ні. До складу світлосприймальної оболонки ока входить зіниця: – так; – ні. Сітківка складається лише з паличок: – так; – ні. Брови мають захисне значення для очей: – так; – ні. У процесі моргання беруть участь повіки: – так; – ні. До захворювання органів слуху належить дальтонізм: – так; – ні. Сліпа пляма сприймає світло: – так; – ні. На працездатність людини впливає колір: – так; – ні. Короткозорість можна виправити: – так; – ні. Порушення гігієни читання впливає на зір: – так; – ні. Вушна сірка виконує захисну функцію: – так; – ні. Барабанна перетинка сприймає звукові коливання: – так; – ні. Слухові кісточки беруть участь у передаванні звуків: – так; – ні. Слухова зона кори великого мозку впливає на формування звуків: – так; – ні. Накопичення вушної сірки погіршує слух людини: – так; – ні. Гучна музика поліпшує стан слухової системи людини: – так; – ні. До складу нюхової сенсорної системи входить лише ніс: – так; – ні. Нюх можна тренувати: – так; – ні. Смакові відчуття можна розвивати: – так; – ні. Вестибулярний аппарат відіграє роль орієнтації тіла у просторі: – так; – ні. Вестибулярний аппарат треба тренувати: – так; – ні. У вестибулярному апараті розташовані рецептори дотику: – так; – ні. У шкірі розташовані больові та температурні рецептори: – так; – ні. ІІ рівень Світлочутливі рецептори ока містяться в: – білковій оболонці; – судинній оболонці; – райдужній оболонці; – сітківці. Світлосприймальна оболонка ока – це: – кришталик; – сітківка; – склисте тіло; – райдужна оболонка. Жовта пляма складається переважно з: – паличок; – колбочок; – паличок і колбочок; – склистого тіла. Зазначте частку кори головного мозку, де розташована зорова зона: – лобна; – потилична; – тім’яна; – скронева. Інтенсивність світла зменшує: – рогівка; – кришталик; – склисте тіло; – зіниця. В сітківці ока розрізнюють таку кількість типів колбочок: – два; – три; – чотири; – п’ять. Максимальна температурна залежність характерна для рецепторів: – слухових; – нюхових; – смакових; – механорецепторів. Звук підсилює: – зовнішнє вухо; – барабанна перетинка; – середнє вухо; – внутрішнє вухо. Анатомо-фізіологічні причини далекозорості – це: – недостатня кривизна кришталика; – надмірна опуклість кришталика; – помутніння рогівки; – відсутність кришталика. До складу внутрішнього вуха належить: – молоточок; – завитка; – барабанна перетинка; – коваделко. Механорецептори шкіри сприймають: – дотик; – світло; – біль; – холод. До складу органа рівноваги не входить: – завитка; – отолітовий апарат; – три півколові канали; – отолітовий аппарат, три півколові канали. Спереду білкова оболонка (склера) переходить у: – рогівку; – зіницю; – рогівку; – жовту пляму. До складу оптичної системи ока не входить: – райдужна оболонка; – зіниця; – кришталик; – сітківка. Смак солодкого розрізняють рецептори, розташовані: – на кінчику язика; – на корені язика; – по краях язика; – на кінчику і по краях язика. Порожнина внутрішнього вуха заповнена: – повітрям; – рідиною; – порожня; – склистим тілом. Відведення поту з чола забезпечують: – повіки; – брови; – вії; – подібних пристосувань немає. До складу середнього вуха не входить: – овальне вікно; – молоточок; – коваделко; – стремінце. Орган смаку реагує лише на: – газоподібні речовини; – розчинені речовини; – тверді речовини; – на всі стани речовини. Барабанна перетинка відділяє: – зовнішнє вухо від навколишнього середовища; – зовнішнє вухо від середнього; – середнє вухо від внутрішнього; – внутрішнє вухо від навколишнього середовища. Місце, звідки виходить зоровий нерв, називають: – жовтою плямою; – сліпою плямою; – нервовим вузлом; – нервовим закінченням. Зіниця ока міститься в центрі: – райдужної оболонки; – рогівки; – кришталика; – сліпої плями. Щоб запобігти короткозорості, необхідно під час читання тримати книжку на відстані від очей: – 15 – 20 см; – 40 – 45 см; – 30 – 35 см; – 50 – 55 см. Зорова зона міститься у частці мозку: – тім’яній; – скроневій; – потиличній; – лобній. Дальтонізм – це порушення: – заломлення світла; – колірного зору; – кривизни кришталика; – гостроти зору. Рецептори, які реагують на дотик, тиск, звук, називають: – терморецепторами; – механорецепторами; – хеморецепторами; – фоторецепторами. Рецептори смаку містяться: – у слині; – на язиці; – у слизовій оболонці внутрішньої поверхні щік і піднебіння; – на губах. Простір всередині ока, позаду кришталика заповнений: – склистим тілом; – рідиною; – рогівкою; – повітрям. ІІІ рівень Слухові кісточки розташовані у: – зовнішньому вусі; – внутрішньому вусі; – середньому вусі; – завитці; – барабанній перетинці. Перетворення світлової енергії в електричну відбувається у: – фоторецепторах; – кришталику; – зіниці; – скловидному тілі. Зорова зона міститься у частці: – тім’яній; – скроневій; – потиличній; – лобній. До хеморецепторних належать сенсорні системи: – зору; – нюху; – слуху; – смаку; – рівноваги. Слухові кісточки з’єднані: – рухомо; – напіврухомо; – не з’єднані; – нерухомо; – напіврухомо і рухомо. У середньому вусі містяться: – молоточок; – завитка; – коваделко; – стремінце; – напівколові канали. В основному у координації рухів і орієнтації в просторі бере участь така частина головного мозку: – стовбур мозку; – мозочок; – великі півкулі; – таламус; – середній мозок. У внутрішньому вусі містяться: – слухові кісточки; – завитка; – три напівколові канали; – отолітовий аппарат. Від впливів зовнішнього середовища наш організм захищають такі органи чуттів: – зору; – слуху; – нюху; – смаку; – жоден з перечисленних. Око спереду вкрите: – білковою оболонкою; – судинною оболонкою; – райдужною оболонкою; – рогівкою; – сітківкою. Прозорість, безбарвність, колоїдний стан – ці ознаки характерні: – рогівці; – кришталику; – склистому тілу; – сітківці. В оці в заломленні світла не беруть участі: – кришталик; – рогівка; – зіниця; – склисте тіло. Вухо це орган: – слуху; – рівноваги; – терморегуляції; – дотику. Дальтонізм – це порушення: – заломлення світла; – колірного зору; – кривизни кришталика; – прозорості рогівки; – прозорості склистого тіла. Рецептори, які реагують на дотик, тиск, звук, називають: – терморецепторами; – механорецепторами; – хеморецепторами; – фоторецепторами. Рецептори смаку містяться: – в слині; – на язиці; – в у слизовій оболонці внутрішньої поверхні щік і піднебіння; – в корені язика; – в губах. Класифікацію смаків вперше запропонував: – М.І.Лунін; – І.П.Павлов; – М.В.Ломоносов; – І.М.Сєченов. Яка частина ока регулює кількість світла: – рогівка; – рідина камер ока; – зіниця; – кришталик; – склисте тіло. Яка частина ока пропускає промені світла: – рогівка; – рідина камер ока; – зіниця; – кришталик; – склисте тіло; – райдужна оболонка. Яка частина ока заломлює промені світла: – рогівка; – рідина камер ока; – зіниця; – кришталик; – склисте тіло. Яка частина ока фокусує промені світла: – рогівка; – рідина камер ока; – зіниця; – кришталик; – склисте тіло. Гігієнічна норма інтенсивності (голосності) звуку становить 40 децибел (дБ). Підрахуйте і вкажіть у скільки разів перевищує норму шум під час дискотеки, що становить 110 дБ, та як це впливає на загальний стан організму людини: – у 2,75 рази; – у 3,75 рази; – у 1,75 рази; – негативно; – позитивно; – не впливає. Мінімальна концентрація цукру, що створює відчуття смаку солодкого, становить 0,01 моль/л. Підрахуйте і вкажіть, скільки грамів цукру потрібно використати на стакан (200 мл) чаю, щоб відчути смак солодкого: – 0,78; – 0,68; – 0,98; – 0,36; – 0,16. Мінімальна концентрація кухонної солі, що створює відчуття смаку солоного, становить 0,05 моль/л. Підрахуйте і вкажіть, скільки грамів солі потрібно додати, щоб посолити 2 л страви: – 58,5; – 5,85; – 11,7; – 10,7; – 2,9. |
ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм... |
37. «Відверта розмова» факультативний курс для учнів 7-8 класів Разом з тим, рівень поінформованості про шкідливі наслідки вживання алкоголю на організм людини у підлітків є досить низьким |
ПРОГРАМА /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність... |
Питання для тестування з Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна... Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема. Фізіолого-гігієнічні основи харчування |
УРОК ТЕМА: Н ІТРАТИ та НІТРИТИ. ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВОВІ НІТРАТІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ТЕМА: НІТРАТИ та НІТРИТИ. ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВОВІ НІТРАТІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ |
Найважливіша проблема філософії людина-світ. Ф наука світоглядна.... Ф. це не просто особлива наукова дисципліна, а ще і специфічний тип мислення і навіть емоційний настрій, система світоглядних почуттів... |
Урок з етики Тема: Як пов’язані довкілля і здоров’я людини Міжпредметні зв'язки: біологія – знання про організм людини, валеологія – поняття здоров'я, хімія – забруднювачі, процес очищення... |
Виховна година на тему Мета: Довести учням шкідливість куріння та негативний його вплив на організм людини |
Рівень стандарту, профільний рівень ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Конституція України визначає захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя... |
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування |