|
Скачати 1.5 Mb.
|
ІІ рівень До складу поясу верхніх кінцівок не входить: – лопатка; – плечова кістка; – ключиця. Кількість хребців у людини: – 30; – 33 – 34; – 35; – 32. До складу мозкового відділу черепа входять непарні кістки: – лобова; – тім’яна; – скронева; – носова. До плоских кісток скелета належать : – кістки передпліччя; – кістки таза; – фаланги пальців; – кістки гомілки. До грудини прикріплені: – 10 пар ребер; – 12 пар ребер; – 8 пар ребер; – 9 пар ребер. До складу передпліччя входить: – стегнова кістка; – променева кістка; – мала гомілкова кістка; – велика гомілкова кістка. Хребці у грудному відділі хребта з’єднуються: – нерухомо; – напіврухомо; – рухомо; – не з’єднані. У скелеті дорослої людини червоний кістковий мозок міститься у: – губчастій речовині кістки; – щільній речовині кістки; – окісті; – головці кістки. У результаті трудової діяльності людини: – сформувалася склеписта стопа; – хребет набув вигинів; – мозковий відділ став переважати над лицевим; – нижня щелепа стала рухомою. Перевтома скелетного м’яза: – настає досить швидко; – майже не виникає; – настає дуже повільно; – м’яз ніколи не втомлюється. Великий палець стопи утворений кількістю фаланг: – трьома; – двома; – чотирма; – шістьма. Зміщення головок кісток у суглобі називають: – переломом; – розтягненням; – вивихом; – розривом. Шийний скелет хребта людини утворений: – п’ятьма хребцями; – сімома хребцями; – шістьма хребцями; – десятьма. Тазовий пояс людини утворений кількістю кісток: – однією; – чотирма; – трьома; – двома. До складу гомілки входить: – стегнова кістка; – променева кістка; – мала гомілкова; – ліктьова. У скелеті дорослої людини жовтий кістковий мозок міститься у: – у губчастій речовині кістки; – щільній речовині кістки; – порожнинах трубчастих кісток; – червоному кістковому мозку. Ріст кістки у товщину відбувається завдяки поділу клітин: – окістя; – хрящової тканини яка вкриває кінці кісток; – кісткової тканини; – губчастої тканини. Внаслідок прямоходіння у людини: – великий палець верхньої кінцівки протистоїть усім іншим; – хребет набув вигинів; – мозковий відділ став переважати над лицевим; – нижня щелепа стала рухомою. Широкі м’язи розташовані: – на кінцівках; – на тулубі; – між ребрами і хребцями; – навколо очей. Навколо очей, рота і анального отвору розташовані м’язи: – короткі; – колові; – широкі; – смугасті. Ушкодження зв’язок, що з’єднують суглоби може спричинити: – відкритий перелом; – закритий перелом; – розтягнення; – вивих. Хребет складається з хребців: – 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 4 – 5 куприкових; – 8 шийних, 10 грудних, 3 поперекових, 5 крижових, 3 – 5 куприкових; – 5 шийних, 16 грудних, 5 поперекових, 8 крижових, 45 куприкових; – 3 шийних, 12 грудних, 6 поперекових, 2 крижових, 2 – 3 куприкових. Скелет верхніх кінцівок складається з відділів: – пояса верхніх кінцівок і скелета вільних верхніх кінцівок; – пояса передніх кінцівок і ске лета задніх кінцівок. Скелет нижніх кінцівок складається з відділів: – пояса нижніх кінцівок і скелета вільних нижніх кінцівок; – гомілкових кісток, тазових і стегнових кісток; – пояса верхніх кінцівок і тазових кісток. Малорухливий спосіб життя спричиняє: – гіподинамію; – гіпертонію; – гіпертензію; – атрофію. Кістка складається: – кісткової тканини; – м’язової тканини; – епітеліальної; – твірної тканини. Основна властивість м’язової тканини – це здатність до: – скорочення; – виділення; – дихання; – живлення. В разі вивиху в суглобі головка однієї кістки може: – зміститися або вийти з суглобової западини; – тріснути; – переламатися; – стертися. Перелом це: – порушення цілісності кістки; – вихід кістки із суглоба; – кровотеча; – видовження кістки. Гнучкості кісткам надають: – органічні речовини; – колаген; – неорганічні речовини; – кальцію фосфат. З перелічених кісток до плоских належать: – променева; – лопатка; – ребра; – фаланги пальців; – ліктьові. З перелічених кісток до довгих трубчастих належать: – ребра; – стегнові; – гомілкові; – фаланги пальців; – ліктьові. Кістка в довжину росте завдяки збільшенню клітин: – головки; – тіла; – проміжку між головкою і тілом; – хряща. У людини налічується вільних пар ребер: – 1; – 2; – 3; – 4. Кровотворний орган міститься в: – окісті; – хрящі; – червоному кістковому мозку; – жовтому кістковому мозку. Стінки кровоносних судин, кишечнику і шлунка утворюють м’язи: – посмуговані; – непосмуговані (гладенькі); – серцеві; – основні. У зв’язку з прямоходінням найбільше розвинені м’язи: – потиличні; – спинні; – грудні; – сідничні; – литкові. Хворобливий стан м’язів після їхньої роботи без попереднього тренування з’являється через: – втому м’язів; – розтягнення зв’язок; – втому нервових центрів; – атрофію м’язів. ІІІ рівень Фізичне тренування сприяє: – зростанню сили і маси скелетних м’язів; – атрофії скелетних м’язів; – зростанню сили і маси серцевого м’яза; – атрофії серцевого м’яза. До кісток верхньої кінцівки належать: – велика гомілкова кістка; – променева кістка; – кістки плесна; – кістки зап’ястка. Роботу скелетних м’язів контролює: – спинний мозок; – головний мозок; – вегетативна нервова система; – соматична нервова система. У фізично тренованих людей втома м’язів розвивається повільніше тому, що: – їхні зв’язки еластичніші; – їхні м’язи мають більше волокон; – до їхніх м’язів надходить більше кисню; – їхні м’язи стійкі до втоми. До складу скелета верхніх кінцівок входять кістки: – тазова; – лопатки; – стопа; – ключиці; – плече; – ребра; – передпліччя; – кисть. До складу скелета нижніх кінцівок входять кістки: – кисть; – тазова; – ліктьова; – крижова; – стегно; – ключиці; – гомілка; – стопа. До м’язів верхніх кінцівок належать: – трапецеподібний; – кравецький; – дельтоподібний; – чотириголовий; – двоголовий; – триголовий. До м’язів нижніх кінцівок належать: – трапецеподібний; – кравецький; – дельтоподібний; – чотириголовий; – двоголовий; – триголовий; – литковий. Зазначте правильну послідовність дій:, які необхідно виконати, якщо людина оступилась та вивихнула ногу: – нагріти ушкоджене місце – самостійно вправити суглоб – доставити хворого до лікарні; – прикласти до ушкодженого місця холодний предмет – забезпечити спокій ушкодженій кінцівці – суглоб не вправляти – накласти на кінцівку тугу пов’язку – доставити хворого до лікарні; – самостійно вправити суглоб – прикласти до ушкодженого місця холодний предмет – доставити хворого до лікарні; – самостійно вправити суглоб – нагріти ушкоджене місце – накласти на кінцівку тугу пов’язку – забезпечити спокій ушкодженій кінцівці. Кров і кровообіг І рівень За зовнішнім виглядом еритроцити людини схожі: – на дрібні круглі клітини; – на двоввігнуті диски. Людина, що віддає частину крові, інші тканини або орган – це: – донор; – реципієнт; – пацієнт. Збільшення лейкоцитів понад фізіологічну норму називають: – гемофілією; – лейкоцитозом. Мале коло кровообігу закінчується: – у лівому передсерді; – у правому передсерді. Мале коло кровообігу починається: – від лівого шлуночка; – від правого шлуночка. Верхня порожниста вена впадає у передсердя: – ліве; – праве. Нижня порожниста вена впадає у передсердя: – ліве; – праве. Велике коло кровообігу починається: – від лівого шлуночка; – від правого шлуночка. Велике коло кровообігу закінчується: – у лівому передсерді; – у правому передсерді. До правого передсердя впадають порожнисті вени: – дві; – три. Серце людини складається з камер: – чотирьох; – двох; – трьох. До форменних елементів крові належать тромбоцити: – так; – ні. Еритроцити мають забарвлення: – так; – ні. Під час переливання лікарі зважають на групу крові: – так; – ні. Лейкоцити мають забарвлення: – так; – ні. Еритроцити беруть участь у зсіданні крові: – так; – ні. У розробці теорії клітинного імунітету брав участь П. Ерліх: – так; – ні. Стінка серця утворена трьома оболонками: – так; – ні. Міокард є однією з оболонок серця: – так; – ні. Серце має власні судини, які забезпечують його киснем та поживними речовинами: – так; – ні. Серце має здатність скорочуватись: – так; – ні. Серце має здатність збуджуватись: – так; – ні. До серцево-судинних захворювань належить інфаркт міокарда: – так; – ні. Робота серця належить до біоритмів: – так; – ні. Людина має замкнену кровоносну систему: – так; – ні. Вени несуть кров від серця до органів і тканин: – так; – ні. Велике коло кровообігу починається з правого шлуночка: – так; – ні. У малому колі кровообігу кров плине до лівого передсердя: – так; – ні. Під час скорочення лівого шлуночка кров виштовхується в аорту: – так; – ні. До серцево-судинних захворювань належить гіпертонія: – так; – ні. До складу внутрішнього середовища організму входить: – клітини; – кров. Білки крові входять до складу: – плазми; – форменних елементів крові. Зменшення кількості еритроцитів називають: – кровотечею; – недокрів’ям; – гемофілією. Сталість внутрішнього середовища називають: – гемостаз; – гомеостаз. Регуляторна функція крові забезпечується: – транспортом кисню та вуглекислого газу; – транспортом гормонів; – транспортом поживних речовин. Еритроцити містять: – ядро; – гемоглобін. Сполуку гемоглобіну з киснем називають: – карбгемоглобін; – оксигемоглобін; – відновлений гемоглобін. Аглютиногени А і В містяться у: – плазмі; – еритроцитах; – плазмі та еритроцитах. Аглютініни α і β містяться у: – плазмі; – еритроцитах; – плазмі та еритроцитах. Резус-фактор (Rh) міститься у: – плазмі; – еритроцитах; – плазмі та еритроцитах. У плазмі крові міститься білок: – фібрин; – фібриноген; – фібрин і фібриноген. Захист організму від чужорідних тіл називають: – фагоцитоз; – імунітет; – алергія. Процес поглинання і перетравлення мікроорганізмів називають: – імунітетом; – фагоцитозом; – алергією. Чужорідні організми називають: – антитілами; – антигенами. Підвищення чутливості організму до деяких речовин з імунною відповіддю називають: – антитілами; – імунітетом; – алергією. Причиною виникнення СНІДу є: – бактерія; – ВІЛ; – вірус СНІДу. Функції клапанів серця: – проштовхувати кров по судинному руслу; – не дати крові повертатися назад; – забезпечити ритмічність серцевих скорочень. Автоматією серця називають: – здатність скорочуватись; – здатність скорочуватись за рахунок імпульсів, які виникають у самому серці. Кров насичується вуглекислим газом у: – артеріях; – венах; – капілярах. Артеріальний тиск вимірюється на: – аорті; – плечовій артерії; – ліктьовій артерії. Пульс виникає внаслідок: – коливання стінок артерії під тиском викинутої серцем крові; – коливання вен під впливом викинутої серцем крові. Стан підвищеного артеріального тиску називають: – гіпотонією; – гіпертонією. Стан зниженого артеріального тиску називають: – гіпотонією; – гіпертонією. Артеріоли розпадаються на: – артерії; – капіляри; – венули. Скорочення серцевого м’яза називають: – систола; – діастола. Розслаблення серцевого м’яза називають: – систола; – діастола. Аорта виходить з: – правого шлуночка; – лівого шлуночка. ІІ рівень Плазма у загальному складі крові становить: – 30 %; – 55 %; – 75 %; – 40 %. Верхній шар крові, що відстоялася, складається з: – тканинної рідини; – плазми; – форменних елементів крові; – води. Тривалість життя еритроцитів становить: – близько 4 діб; – близько 120 діб; – декілька років. – від правого шлуночка. Функції лейкоцитів крові: – транспорт газів; – вироблення імунітету; – участь у зсіданні крові; – транспорт поживних речовин. Збільшення лейкоцитів понад фізіологічну норму називають: – лейкопенією; – лейкоцитозом; – гемофілією; – гіпертонією. Кров І групи придатна для переливання людям: – з І групою крові; – з ІІ групою крові; – усім людям; – з ІІІ групою крові. Природний набутий імунітет виникає після: – введення вакцини; – введення лікувальної сироватки; – після перенесеної хвороби; – існує від народження. Людям, які мають І групу крові, можна переливати кров групи: – І; – ІІІ; – ІV; – ІІ. Кров від маси тіла людини становить майже: – 12 %; – 7 %; – 4 %; – 5 %. Сироватка крові – це: – плазма крові без фібриногену; – плазма крові; – формені елементи крові; – тканинна рідина. Форменні елементи крові виробляються: – червоним кістковим мозком; – жовтим кістковим мозком; – печінкою; – печінкою і селезінкою. Фібриноген – це: – білок плазми крові; – фермент слини; – гормон надниркових залоз – гормон щитоподібної залози. За хімічної природою антитіла – це: – білки; – вуглеводи; – жири; – амінокислоти. Алергія – це: – стан підвищеної чутливості; – відсутність імунітету; – вироблення антитіл; – вироблення імунітету. Людина, що одержує частину крові, інших тканин або орган – це: – донор; – реципієнт; – пацієнт; – донор і пацієнт. Людям, які мають ІІ групу крові, можна переливати кров групи: – І; – ІІІ; – ІV; – ІІ. Людям, які мають ІV групу крові, можна переливати кров групи: – І; – ІV; – усіх чотирьох груп; – ІІІ Зменшення кількості лейкоцитів у крові нижче норми називають: – лейкоцитозом; – гемофілією; – лейкопенією; – лейкозом. Зовнішній шар стінки серця утворений: – епікардом; – ендокардом; – міокардом – мезокард. На межі легеневої артерії та правого шлуночка розташований клапан: – двостулковий; – тристулковий; – півмісяцевий. – чотирьохстулковий Обмін речовин між кров’ю і клітинами відбувається в: – капілярах; – венах; – артеріях; – серці. У ліве передсердя впадають легеневі вени: – три; – чотири; – дві; – одна. У дорослої людини у нормі артеріальний тиск становить: – 120/80 мм рт.ст – 150/100 мм рт.ст; – 90/50 мм рт.ст; – 180/200 мм рт.ст. Артерії – це судини, якими рухається кров: – лише артеріальна; – лише венозна; – венозна і артеріальна; – змішана. Найповільніше кров тече в: – артеріях; – венах; – капілярах; – аорті. Мале коло кровообігу починається з: – лівого передсердя; – лівого шлуночка; – правого шлуночка; – аорти. Велике коло кровообігу закінчується у: – лівому передсерді; – лівому шлуночку; – правому передсерді; – легеневій артерії. Діастола передсердь і шлуночків у серцевому циклі в стані спокою становить: – 0,4 с; – 0,5 с; – 0,8 с; – 1 с. У праве передсердя впадають судини: – легеневі вени; – верхня і нижня порожниста вени; – легеневі артерії; – аорта. Найважливішою функцією лімфатичної системи є: – імунний захист; – транспорт кисню і вуглекислого газу; – транспорт поживних речовин у кров; – транспорт азоту. Середній шар стінки серця утворений: – ендокардом; – міокардом; – епікардом; – гіпокампом. На межі аорти та лівого шлуночка розташований: – тристулковий клапан; – двостулковий клапан; – півмісяцевий клапан; – клапан відсутній. До правого передсердя впадають порожнисті вени: – чотири; – дві; – три; – чотири. Вени – це судини, якими рухається кров: – лише артеріальна; – лише венозна; – венозна й артеріальна; – змішана. Стінка капіляра складається з клітин, розташованих у: – два шари; – один шар; – три шари; – чотири шари. Нервові центри, що регулюють серцеву діяльність, розташовані в мозку: – спинному; – середньому і проміжному; – спинному і довгастому; – великих півкулях. Велике коло кровообігу починається з: – лівого передсердя; – лівого шлуночка; – правого передсердя; – легеневої вени. Мале коло кровообігу закінчується у: – лівому передсерді; – лівому шлуночку; – правому передсерді; – аорті. На систолу шлуночків у серцевому циклі в стані спокою припадає: – 0,2 с; – 0,4 с; – 0,3 с; – 6 с. Адреналін та іони калію: – прискорюють діяльність серця; – послаблюють діяльність серця; – не впливають на серце; – зупиняють серце. Варикозне розширення вен ніг найчастіше трапляється у: – людей, що стоять біля верстака; – плавців; – бігунів; – космонавтів. Газообмін в малому колі кровообігу відбувається в: – клітинах тіла; – клітинах шкіри; – легенях; – бронхах. Основна функція кровообігу: – транспорт кисню і вуглекислого газу; – перенесення поживних речовин; – виведення продуктів розпаду; – утворення тканинної рідини; – захист від мікроорганізмів; – перенесення гормонів. Які формені елементи крові порушуються при СНІДі: – еритроцити; – лейкоцити; – тромбоцити; – всі клітини крові. У дорослої людини кількість еритроцитів в 1 л крові становить: – від 3 · 10¹² до 5 · 10¹²; – від 4 · 109 до 9 · 109; – від 4 · 10¹² до 9 · 10¹²; – від 4 · 10¹² до 5 · 10¹². Функція еритроцитів крові: – участь у зсіданні крові; – транспорт поживних речовин; – транспорт кисню і вуглекислого газу; – імунний захист. Отруєння чадним газом відбувається за рахунок: – з’єднання гемоглобіну з СО2; – стійкого з’єднання гемоглобіну з О2; – стійкого з’єднання гемоглобіну з СО; – накопичення в крові великої кількості СО2. У дорослої людини кількість тромбоцитів в 1 л крові становить: – від 120 · 109 до 380 · 109; – від 160 · 109 до 320 · 109; – від 180 · 109 до 320 · 109; – від 150 · 109 до 350 · 109. Функція тромбоцитів: – транспорт газів; – імунний захист; – участь у зсіданні крові; – транспорт газів. Запобігає зсіданню крові: – фібрин; – фібриноген; – гепарин; – тромбоцити. Резус-конфлікт виникає у випадку, коли: – мати є резус-позитивна, дитина резус-позитивна; – мати є резус-негативна, дитина резус-позитивна; – мати є резус-позитивна, дитина резус-негативна; – мати є резус-негативна, дитина резус-негативна. У здорової людини кількість лейкоцитів в 1 л крові становить: – від 3 · 109 до 5 · 109; – від 6 · 109 до 8 · 109; – від 4 · 109 до 9 · 109; – від 5 · 109 до 8 · 109. Т-лімфоцити забезпечують імунітет: – вроджений; – клітинний; – гуморальний; – набутий. Антитіла забезпечують імунітет: – вроджений; – клітинний; – гуморальний; – набутий. Тромб розчиняється під впливом: – фібрину; – фібриногену; – фібринолізину; – гепарину. Легко мігрують із кров’яного русла: – еритроцити; – тромбоцити; – лейкоцити; – всі клітини. Розчинення мікроорганізмів внаслідок дії ферментів називають: – фібринолізисом; – фагоцитозом; – лізисом; – фібриногеном. Частота серцевих скорочень збільшується за рахунок зменшення тривалості: – систоли передсердя; – систоли шлуночка; – діастоли шлуночка; – загальної діастоли. Найбільше крові міститься у: – серці; – артеріях; – капілярах; – венах. Найменша лінійна швидкість крові у: – серці; – артеріях; – капілярах; – венах. Найменший тиск крові у: – серці; – артеріях; – капілярах; – венах. Лімфа утворюється у: – лімфатичних капілярах; – лімфатичних судинах; – лімфатичних вузлах; – клітинах. |
ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм... |
37. «Відверта розмова» факультативний курс для учнів 7-8 класів Разом з тим, рівень поінформованості про шкідливі наслідки вживання алкоголю на організм людини у підлітків є досить низьким |
ПРОГРАМА /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність... |
Питання для тестування з Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна... Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема. Фізіолого-гігієнічні основи харчування |
УРОК ТЕМА: Н ІТРАТИ та НІТРИТИ. ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВОВІ НІТРАТІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ТЕМА: НІТРАТИ та НІТРИТИ. ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВОВІ НІТРАТІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ |
Найважливіша проблема філософії людина-світ. Ф наука світоглядна.... Ф. це не просто особлива наукова дисципліна, а ще і специфічний тип мислення і навіть емоційний настрій, система світоглядних почуттів... |
Урок з етики Тема: Як пов’язані довкілля і здоров’я людини Міжпредметні зв'язки: біологія – знання про організм людини, валеологія – поняття здоров'я, хімія – забруднювачі, процес очищення... |
Виховна година на тему Мета: Довести учням шкідливість куріння та негативний його вплив на організм людини |
Рівень стандарту, профільний рівень ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Конституція України визначає захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя... |
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування |