ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ

ПРАКТИЧНА ЗАНЯТТЯ №2
ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ




Мета роботи:

• 
  навчитися визначати рівень впливу погодних умов на працездатність людини та ознайомитися із заходами та засобами попередження метеотропних реакцій.
  

Завдання 1.

Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.
Роботу необхідно виконувати у такій послідовності
2.1. Записати у табл. 2.1 дані про погодно-метеорологічні фактори, які зачитує викладач.
Таблиця 2.1

Погодно-метеорологічні фактори

Найменування фактора	Значення фактора								Міждобова різниця
	За попередній день _________________ (дата)			Середньодобове	На день експерименту _________________ (дата)			Середньодобове
	Виміри				Виміри
	1	2	3		1	2	3
Температура, °С
Швидкість вітру, м/с									–
Вологість повітря, %									–
Атмосферний тиск, мм.рт.ст.

2.2. Розрахувати значення середньої добової температури, вологості, швидкості вітру, атмосферного тиску.

2.3. Розрахувати значення міждобової зміни атмосферного тиску і температури.

2.4. Розрахувати за формулами (2.2 – 2.7) складові індекси патогенності температури, вологості, швидкості вітру, зміни атмосферного тиску і зміни температури.
при t≤18°, (2.2)

при t≥18°. (2.3)
. (2.4)
. (2.5)
. (2.7)


2.5. Розрахувати на підставі складових індексів патогенності загальний індекс патогенності погоди.

2.6. Виконати на підставі значень загального індексу патогенності оцінку патогенної дії погоди на організм людини за шкалою (табл. 2.1).

2.7. Визначити за формулою (2.8) ступінь подразнювальної дії погоди.
. (2.8)
2.8. Розрахувати за формулою (2.9) коефіцієнт жорсткості погоди та виконати оцінку комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини.
. (2.9)
2.9. Результати занести до табл. 2.3.

Складові індекси патогенності					Загальний індекс патогенності погоди, J	Ступінь подразнювальної дії погоди, R	Рівень патогенності погоди (оптимальна подразнювальна або гостра)	Коефіцієнт жорсткості погоди, S
Температури повітря, іl	Вологості повітря, ih	Швидкості вітру, iv	Зміни температури повітря, iΔt	Зміни атмосферного тиску , iΔp
1	2	3	4	5	6	7	8	9

Висновок:_____________________________, погода виявляє ______________________дію

(рівень патогенності)

НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ
Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно-метеорологічних факторів
Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та

методика оцінки рівня патогенної дії
Погода – це фізичний стан атмосфери, що виникає під впливом сонячної радіації і циркуляційних процесів в атмосфері, а також підстеляючої поверхні. Погода – цілісне утворення природи, комплексна взаємодія погодно-метеорологічних факторів.

До погодно-метеорологічних факторів належать температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, хмарність, опади, вітер, а також електричний стан атмосфери. Особливе місце займають зміни електромагнітного поля Землі – магнітні бурі.

Крім того, важливу роль у формуванні погоди відіграють процеси циркуляції в атмосфері, що виникають у зв’язку з різницею температур земної поверхні на різних широтах, а також між континентами й океанами. На погоді відбивається і має значення різниця температур у високих і низьких шарах тропосфери, а також обертання Землі, яке відхиляє повітряні потоки.

Повітряні потоки, пересуваючись, взаємодіють між собою. Межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів, називаються фронтами. Розрізняють арктичний, полярний і тропічний фронти. Виділяють також фронти холодні, теплі і фронт оклюзії. Фронт оклюзії – це комплексний фронт, який утворюється шляхом змикання холодного і теплого фронтів.

Із фронтальною діяльністю пов’язана різка між добова неперіодична мінливість температур, переважають хмарні та дощові дні. При цьому змінюються електричні властивості атмосфери. Зону фронту з пониженим тиском називають циклоном. Зону з підвищеним тиском антициклоном. Усі ці погодні явища можуть викликати різкі зміни в організмі людини.

Характер впливу на людину погоди класифікують за реакціями на погодно-метеорологічні фактори, що виникають у організмі. Залежно від сприятливої або несприятливої дії на організм людини, розрізняють погоду від нульового балу (абсолютно комфортна погода) до п'ятибальної (надзвичайно дискомфортна).

Комфортний тип погоди складає від 4 до 36%, а несприятливий — від 32 до 48% кількості днів на рік.

Нині доведено зв’язок між коливаннями погодних умов і появою несприятливих реакцій організму аж до тяжких захворювань та смерті, впливом погоди на розумову та фізичну працездатність.

Несприятливу дію погоди на організм людини оцінюють на підставі таких показників.

Рівень патогенної дії погоди, тобто такої дії, що викликає порушення нормального стану людини встановлюють на підставі загального індексу патогенності погоди. Він визначається як сума складових індексів патогенності за окремими показниками:
, (2.1)
де J – загальний індекс патогенності; і_l – індекс патогенності температури повітря; і_h – індекс патогенності вологості; і_v – індекс патогенності швидкості вітру; і_Δp – індекс патогенності зміни атмосферного тиску; і_Δt – індекс патогенності зміни температури повітря.

Складові індекси патогенності розраховують за такими формулами.

Індекс патогенності температури повітря:
при t≤18°, (2.2)

при t≥18°, (2.3)
де t – середня добова температура повітря в °С.
Індекс патогенності вологості:
, (2.4)
де h – середня добова відносна вологість повітря у %.
Індекс патогенності швидкості вітру:
, (2.5)
де v – середня добова швидкість вітру в м/с.
Індекс патогенності зміни атмосферного тиску:
, (2.6)
де Δp – міждобова зміна середнього добового атмосферного тиску в мм.рт.ст./доб.
Індекс патогенності зміни атмосферного тиску:
, (2.7)
де Δt – міждобова зміна середньодобової температури повітря в °С/доб.
Класифікують патогенну дію погоди за шкалою (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Шкала патогенності погоди

Значення J	Оцінка патогенності погоди
0 – 9	Оптимальна
10 – 24	Подразнювальна
25 і більше	Гостра

Ступінь подразнювальної дії погоди встановлюють із співвідношення:
, (2.8)
де R – ступінь подразнювальної дії погоди; J – загальний індекс патогенності.

Для оцінки комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини використовують коефіцієнт жорсткості погоди (S). Коефіцієнт жорсткості погоди розраховують за формулою:
(2.9)
де S – жорсткість погоди за добу, бали; t – середня добова температура повітря, °С; К_в – коефіцієнт відносної вологості, який дорівнює 0,9 для вологості меншої ніж 60%; 0,95 для 61–70%; 1,0 – для 71–80%, 1,05 – для 81–90% і 1,1 – для вологості більшої ніж 90%; К_а – коефіцієнт, що враховує роль добової мінливості температури повітря; він дорівнює: у разі мінливості до 4°С – 0,85, від 4,1° до 6° – 0,90, від 6,1° до 8° – 0,95, від 8,1° до 10° – 1,00, від 10,1° до 12° – 1,05, від 12,1° до 14° – 1,1, від 14,1° до 16° – 1,15, від 16,1° до 18° – 1,20, більше ніж 18°С – 1,25, v – середня добова швидкість вітру, м/с.

Чим вищі значення коефіцієнта жорсткості погоди S, тим значніші порушення фізіологічних систем організму, тим сильніший вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.
Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
Сучасне уявлення про вплив погоди на організм людини ґрунтується на принципах єдності організму і середовища. Реакції людини на дію погодно-метеорологічних факторів розглядають як частину загальної проблеми взаємодії зовнішнього середовища й організму. Вони відбивають природні періодичні процеси. Іншими словами, вони є проявами узгодженості біологічних ритмів людини зі змінами природних факторів. При цьому погодні умови викликають зовнішньо зумовлені – екзогенні реакції організму. їх називають екзогенними біоритмами, тобто такими, що залежать від зовнішнього середовища, на противагу біоритмам, які генеруються самим організмом. Це ендогенні біоритми. Вони виникають як результат процесів саморегуляції біологічних систем.

В основі дії на людину погодно-метеорологічних факторів полягають рефлекторні реакції на термічні, механічні й осмотичні подразники. Ступінь реагування на зміни погоди залежить від характеру та сили подразника, стану центральної нервової системи і передусім активності правої півкулі головного мозку. Головними «мішенями» впливу погодно-метеорологічних факторів на організм є: шкіра і слизові оболонки, що межують із зовнішнім середовищем; верхні дихальні шляхи і легені; система аналізаторів.

У разі значної інтенсивності впливу може відбуватися подразнення м'язів і внутрішніх органів.

Головними метеопричинами, що сприяють розвитку негативних реакцій організму, є:

• 
  швидка та контрастна зміна погодно-метеорологічних факторів;
  
• 
  проходження фронтів, утворення циклона або антициклона;
  
• 
  зміни геліофізичних факторів (збурення на Сонці, зміни атмосферної електрики та ін.)
  

На зміну погодних умов люди реагують по-різному. Здоровий організм за рахунок запасу резервних можливостей своєчасно перебудовує свої внутрішні процеси відповідно до інших умов зовнішнього середовища. Активізуються усі гомеостатичні системи: підсилюється імунний захист, покращуються обмінні процеси; відповідно перебудовуються нервові реакції й ендокринна система; зберігається або навіть підвищується працездатність. Суб’єктивно всі ці явища сприймаються здоровою людиною як покращення самопочуття, підвищення настрою. При цьому може виникнути деяка ейфорія, благодушність, переоцінка власних можливостей.

Зовсім інша реакція на зміни погодних факторів у людей виснажених, зі зменшеними адаптивними резервами. У цю групу входять перевтомлені, ослаблені і хворі люди. В дні, що характеризуються змінами одного чи кількох із вказаних факторів, у них погіршуються стан енергетики, імунного захисту, серцево-судинної, травної, вивідної систем, органів дихання, уповільнюються реакції центральної нервової системи, знижується працездатність. Організм починає втрачати здатність швидко пристосувати свої внутрішні реакції до нових умов навколишнього середовища, що проявляється у погіршенні самопочуття, головному болю, задишці, гіпертонічних кризах ти інших негативних реакціях.

За результатами психофізіологічних досліджень у період гравітаційних збурень було виявлено, що критичні ситуації призводять до появи психоемоційної напруги у 89,4%. перевтомлених та таких, що мають різні відхилення у стані здоров’я людей. У цих людей швидкість реакції на зміну ситуації зменшується від норми на 6–7%. У здорових людей у критичні дні швидкість реакції на інші обставини підвищується на 3–8%, але при цьому підвищується на 5–9% кількість помилок. Суб’єктивно здорові люди в критичні дні часто зазнають покращення настрою, переоцінюють свої можливості.

Вивчення розумової працездатності здорових людей при різних типах погоди засвідчило про вплив погодно-метеорологічних факторів на процеси мислення, короткочасної пам’яті, латентний період зорово-моторних реакцій, психоемоційний стан. Показники ефективності розумової діяльності корелюють зі змінами погодно-метеорологічних факторів і змінюються відповідно до особливостей вищої нервової діяльності особистості.

В осіб із високим рівнем нейротизму при несприятливій погоді покращуються процеси мислення і короткочасної зорової пам’яті, спостерігається переважання стурбованих та депресивних станів, знижується увага. Кількість помилкових реакцій у осіб з низьким нейротизмом не залежить від погодно-метеорологічних умов.

У перевтомлених людей у дні кризових погодних ситуацій відбуваються зрушення в бік негативних емоцій: приходить відчуття тривоги, різко погіршується настрій, виникає безсоння, стан дискомфорту, психічна напруга, невдоволеність, підвищена дратівливість, яка призводить до безпричинних конфліктних ситуацій. Може з’явитися страх перед уявними небезпеками. Люди починають перебільшувати труднощі, виявляють схильність до афектних та істероїдних реакцій, підвищену агресивність або, навпаки, намагаються, уникнути соціальних контактів.
Контрольні питання

Вихідні дані

Варіант	Найменування фактора	Значення фактора
		Виміри
		1	2	3
1	Температура, °С	18	26	19
	Швидкість вітру, м/с	0,5	1	3
	Вологість повітря, %	40	45	42
	Атмосферний тиск, %	742	744	746
2	Температура, °С	-10	-3	-7
	Швидкість вітру, м/с	2	4	5
	Вологість повітря, %	65	68	72
	Атмосферний тиск, %	756	759	754
3	Температура, °С	7	14	11
	Швидкість вітру, м/с	0,1	0,4	0,2
	Вологість повітря, %	35	37	36
	Атмосферний тиск, %	760	762	763
4	Температура, °С	22	31	24
	Швидкість вітру, м/с	1	1,4	1,5
	Вологість повітря, %	30	31	32
	Атмосферний тиск, %	765	766	764
5	Температура, °С	19	24	17
	Швидкість вітру, м/с	3	6	6
	Вологість повітря, %	65	68	74
	Атмосферний тиск, %	746	745	741