Питання для тестування
з Модулю 1:Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
1. Якість харчових продуктів – це:
А. сукупність властивостей, які характеризують харчову та біологічну цінність продукту.
Б. сукупність органолептичних, структурно-механічних, функціонально-технологічних, санітарно-гігієнічних показників продукту.
В. сукупність властивостей, які характеризують харчову та біологічну цінність, органолептичні, структурно-механічні, функціонально-технологічні, санітарно-гігієнічні показники продукту.
2. Енергетична цінність продукту – це:
А. кількість нутрієнту, що всмоктався в організмі.
Б. кількість енергії, яка виділяється в організмі при біохімічних окисленнях харчових речовин.
В. кількість незамінних амінокислот, що синтезуються в організмі.
3. Біологічна цінність продукту- це:
А. вміст в харчових продуктах пластичних і каталітичних речовин, що забезпечують в організмі фізіологічну адекватність обміну речовин
Б. вміст в харчових продуктах цукрів, що забезпечують в організмі фізіологічну адекватність обміну речовин
В. вміст в харчових продуктах безпечних речовин.
4. Харчова цінність – це
А. це поняття, яке включає енергетичну цінність продукту та безпеку.
Б. це поняття, яке включає органолептичні властивості продукту і безпеку.
В. це поняття, яке включає енергетичну цінність продукту, зміст харчових речовин і ступінь їх засвоєння, органолептичні властивості та безпеку.
5. Безпечність харчових продуктів – це
А. відсутність ессенціальних речовин у харчових продуктах.
Б. відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної дії на організм людини.
В. відсутність імунорегуляторної, регуляторної та реабілітаційної дії на організм людини.
6. Їжа, як джерело ессенціальних харчових речовин, виконує функції:
А. енергетичну, пластичну, біорегуляторну, імунорегуляторну, регуляторну, реабілітаційну, інформаційну.
Б. енергетичну, пластичну, біорегуляторну, імунорегуляторну, регуляторну, реабілітаційну.
В. енергетичну, пластичну, імунорегуляторну, регуляторну, реабілітаційну, інформаційну.
7. Раціональне харчування – це:
А. харчування, що забезпечує енергією організм людини, з урахуванням характеру праці й індивідуальних особливостей людини.
Б. харчування, що враховує фізіологічні потреби організму у поживних речовинах, з урахуванням характеру праці та індивідуальних особливостей людини.
В. харчування, що забезпечує організм людини безпечними речовинами.
8. Превентивне харчування – це:
А. скореговане раціональне харчування з урахуванням безпечності харчових продуктів.
Б. скореговане дієтичне харчування з урахуванням чинників ризику захворювань багатофакторного походження.
В. скореговане раціональне харчування з урахуванням чинників ризику захворювань багатофакторного походження.
9. Закон кількісної та якісної повноцінності харчування –це:
А. їжа в організмі людини виконує не тільки харчову функцію, але і регуляторну
Б. енергетична цінність раціону, кількісний та якісний склад нутрієнтів якого повинні відповідати енерговитратам організму та забезпечувати пластичні й фізіологічні його функції.
В. баластні речовини разом з продуктами життєдіяльності мікроорганізмів виконують важливі фізіологічні функції
10. Коефіцієнт засвоювання –це:
А. відношення кількості незамінних амінокислот до замінним амінокислотам.
Б. відношення кількості нутрієнту, що всмоктався, до загального змісту нутрієнту в їжі..
В. ступінь напруги секреторної та рухової функцій при перетравлюванні їжі.
11. Легкотравлення – це:
А. ступінь напруги секреторної та рухової функцій при переварені їжі.
Б. відношення кількості нутрієнту, що всмоктався, до загального змісту нутрієнту в їжі..
В. кількість енергії, яка виділяється в організмі при біохімічних окисленнях харчових речовин.
12. Дієтичне (лікувальне харчування) – це:
А. раціональне харчування, яке призначають переважно хворим людям, враховуючи їх стан здоров'я.
Б. роздільне харчування, яке призначають переважно хворим людям, враховуючи їх стан здоров'я.
В.макробіотичне харчування, яке призначають переважно хворим людям, враховуючи їх стан здоров'я.
13. Лікувальне харчування – це:
А. харчування людей із хронічними захворюваннями поза загостренням, харчування після виписки зі стаціонару.
Б. метод комплексної терапії при гострих захворюваннях або загостреннях хронічних, харчування хворих, що перебувають на стаціонарі.
В. вживання натуральної їжі з максимальним обмеженням кулінарної обробки.
14. Дієта – це:
А. харчовий раціон і режим харчування для людей з підвищеною кислотністю.
Б. харчовий раціон і режим харчування для людей з пониженою кислотністю.
В. харчовий раціон і режим харчування, що призначений хворим людям.
15. Одним з основних принципів побудови лікувальних дієт є принцип щадіння, яке застосовують у разі:
А. подразнення або недостатності органа чи системи організму.
Б. захворювань центральної нервової системи людини.
В. подразнення шкіри та слизових оболонок організму людини.
16. Ціллю хімічного щадіння є:
А. регулювання хімічного складу раціону за рахунок включення до раціону продуктів, що викликає секреторну та моторну функції ЖКШ.
Б. регулювання хімічного складу раціону за рахунок обмеження або виключення з раціону продуктів, що викликає секреторну та моторну функції ЖКШ.
В. регулювання мікробіологічного складу раціону за рахунок обмеження або виключення з раціону продуктів, що викликає секреторну та моторну функції ЖКШ.
17. Ціллю механічного щадіння є:
А. обмеження або виключення з раціону токсичних харчових продуктів.
Б. обмеження або виключення з раціону харчових продуктів, які володіють сокогонною дією.
В. обмеження або виключення з раціону грубих, трудно засвоюємих харчових продуктів.
18. Ціллю термічного щадіння є:
А. обмеження або виключення з раціону їжі з підвищеною дратівливою дією за рахунок ії хімічного складу.
Б. обмеження або виключення з раціону їжі з підвищеною дратівливою дією за рахунок ії температури подачі.
В. обмеження або виключення з раціону їжі з підвищеною дратівливою дією за рахунок способів механічної обробки.
19. Дієта №2 використовується при наступних захворюваннях:
А. гастрит та хронічні захворювання кишечнику.
Б. хронічні захворювання кишечнику з запорами.
В. ожиріння.
20. Диета №5 використовується при наступних захворюваннях:
А. туберкульоз.
Б. захворювання печінки, жовчного пузирю.
В. гострі інфекційні захворювання.
21. Диета №9 використовується при наступних захворюваннях:
А. серцево-судинні захворювання.
Б. ожиріння
В цукровій діабет.
22. Диференційоване харчування це:
А. харчування різних вікових та професійних груп населення.
Б. роздільне харчування.
В. харчування, яке включає елементи з давньокитайської медицини.
23. Диференціація харчування за віком пов’язана зі:
А. зміною кислотності ЖКШ.
Б. зміною стану здоров'я людини.
В. зміною основного обміну, енерговитрат, процесів асиміляції та дисиміляції.
24 .Альтернативні види харчування включають наступні види харчування, як:
А. лікувально-профілактічне та дієтичне харчування.
Б. натуропатичне, редуковане, роздільне, макробіотичне харчування, вегетаріанство.
В. раціональне, роздільне харчування та вегетаріанство.
25. Організм людини – це
А. цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх систем травлення.
Б. цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх фізіологічних систем.
В. цілісна система, у якій діяльність усіх фізіологічних систем відбувається окремо.
26. Гуморальна регуляція та координація фізіологічних функцій організму людини відбувається через:
А. рідинні середовища.
Б. м'язову тканину.
В. сполучену тканину.
27. Система травлення –це:
А. сукупність органів травного каналу: ротова порожнина, стравохід, шлунок, тонкий кишечник, товстий кишечник.
Б. сукупність органів травного каналу: ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонкий кишечник, товстий кишечник.
В. сукупність органів травного каналу: ротова порожнина, шлунок, тонкий кишечник, товстий кишечник.
28. Функції системи травлення:
А. секреторна, моторна, всмоктувальна, виділювальна, регуляторна, аналізаторна.
Б. регуляторна, моторна, всмоктувальна, дихальна, трофічна, виділювальна.
В. регуляторна, всмоктувальна, терморегуляторна, гомеостатична, всмоктувальна, виділювальна.
29. Регуляторна функція системи травлення полягає у:
А. виділенні кисню.
Б. виділенні гормонів.
В. виділенні летучих з’єднань.
30. Всмоктувальна функція системи травлення здійснюється:
А. перенхимною тканиною.
Б. ретікульованою тканиною.
В. слизовою оболонкою.
31. Травлення – це:
А. процес складної хімічної обробки харчових речовин.
Б. процес складної фізичної та хімічної обробки харчових речовин.
В. процес складної фізичної обробки харчових речовин.
32. Гідроліз основних нутрієнтів їжі (білків, жирів, вуглеводів) відбувається під дією наступних ферментів:
А. пептидаз та ліпаз.
Б. пептидаз та карбогідраз.
В пептидаз, ліпаз та карбогідраз.
33. Ротова порожнина – це важливий відділ системи травлення необхідний для оцінки:
А. смаку, зовнішнього вигляду, кольору їжі.
Б. смаку, консистенції, температури, гостроти їжі.
В консистенції, смаку, запаху, температури їжі.
34. Слина у процесі травлення виконує наступні функції:
А. гідролітичну, бактерицидну , захисну, рухову.
Б. гідролітичну, пластичну, енергетичну.
В. гідролітичну, бактерицидну, інформаційну.
35. Стимуляторами секреції слини з’являються:
А. органічні кислоти, прянощі, екстрактивні речовини.
Б. відчуття ситності.
В. консистенція їжі.
36. У ротовій порожнині відбуваються наступні процеси травлення:
А. всмоктування 2/3 води та частково мінеральних речовин.
Б. гідроліз білків.
В. розщеплення крохмалю і глікогену.
37. Пережовування їжі у ротовій порожнині необхідно для:
А. стимуляції імунної системи.
Б. збільшення поверхні контакту нутрієнтів з ферментами.
В. зменшення поверхні контакту нутрієнтів з ферментами.
38. Шлунок відіграє важливу роль у процесах травлення і виконує наступні функції:
А. бар'єрну, секреторну, рухову.
Б. бар'єрну, секреторну, пластичну.
В. бар'єрну, секреторну, інформаційну.
39. Бар'єрна функція шлунку визначається у наступному:
А. захищає інші органи від білоквмісної їжі.
Б. захищає інші органи від надмірно солоної, твердої, токсичної їжі.
В. захищає інші органи від вуглеводної їжі.
40. До складу шлункового соку входить:
А. карбогідрази, соляна кислота, бікарбонат натрію.
Б. пептинази, ліпаза, соляна кислота, уреаза.
В. лецитин, неорганічні солі, холестерин.
41. У шлунку відбуваються наступні процеси травлення:
А. розщеплення емульгованих жирів.
Б. гідроліз білків.
В. гідроліз зв'язаних форм вітамінів.
42. Секрецію шлункового соку стимулюють наступні речовини:
А. жири, органічні кислоти, яєчні жовтки, багатоатомні спирти.
Б. харчові волокна, прянощі, спеції, копченості;
В. низькомолекулярні вуглеводи.
43. Секрецію шлункового соку гальмують наступне:
А. рафіновані продукти.
Б. концентровані розчини кислот та напої.
В. екстрактивні речовини м'яса і риби.
44. Підшлунковий сік містить:
А.. пептинази, ліпаза, соляна кислота, уреаза.
Б. лецитин, неорганічні солі, холестерин.
В. протеази, ліпазу, карбогідрази, бікарбонат натрію.
45. Стимуляторами підшлункової секреції є:
А. відчуття ситності.
Б. бульйони, екстрактивні речовини.
В. рафіновані продукти.
46. Гальмують підшлункову секрецію:
А. рафіновані продукти
Б. лужні елементи, молочна сироватка;
В. об'єм їжі.
47. Печінка –залозистий орган, що виконує наступну функцію:
А. сприяє засвоєнню вітамінів.
Б. сприяє всмоктуванню білків.
В. сприяє виведенню неперетравлених залишків їжі.
48. Жовч у процесі травлення виконує наступні функції:
А. регуляторну, пластичну, захисну
Б. захисну, кровотворну, енергетичну.
В. регуляторну, бар’єрну, захисну.
49. Захисна функція жовчі виявляється у :
А. гальмуванні розвитку гнильної мікрофлори.
Б. забезпеченні всмоктування жирних кислот.
В. виведенні з організму продуктів метаболізму.
50. Утворення жовчі стимулюють:
А. холодна їжа та напої.
Б. жири, органічні кислоти, яєчні жовтки.
В. голодування.
51.У дванадцятипалій кишці відбуваються наступні процеси травлення:
А. часткове розщеплення харчових волокон.
Б. гідроліз зв'язаних форм вітамінів.
В. гідроліз жирів.
52. В тонкому кишечнику відбуваються наступні процеси:
А. набрякання білків.
Б. гідроліз нуклеїнових кислот та нуклеотидів .
В. емульгування жирів.
53. Вид травлення у тонкому кишечнику:
А. слизистий.
Б. м’язовій.
В. мембранній.
54. Функції товстого кишечнику:
А. травна, синтезна, захисна, видільна, секреторна.
Б. травна, всмоктувальна, регуляторна, синтезна, захисна, видільна.
В. травна, всмоктувальна, регуляторна.
55. Травна функція товстого кишечнику полягає у наступному:
А. завершення процесів травлення і часткове розщеплення харчових волокон.
Б. продовження процесів травлення і повне розщеплення харчових волокон.
В. завершення процесів травлення і повне розщеплення харчових волокон.
56. Фізіологічне значення мікрофлори кишечнику у наступному:
А. знищення імунітету.
Б. регулювання водно-сольового обміну.
В. набрякання білків.
57. Всмоктування - це:
А. процес виведення речовин їжі з організму.
Б. процес проникнення речовин їжі у внутрішнє середовище організму.
В. процес проникнення речовин їжі у стравохід.
58.В організмі людини білки виконують основну функцію:
А. термоізоляційну.
Б. пластичну.
В. білокзберігаюючу.
59. Біологічну цінність білків оцінюють за наступним показником:
А. глікемічний індекс.
Б. амінокислотний скор.
В. відношення холестерину до фосфоліпідів.
60. В організмі людини жири виконують декілька важливих функцій:
А. пластичну та енергетичну.
Б. утворення та знешкодження вільних радикалів.
В. підтримка кислотно-лужної рівноваги.
61. Біологічну цінність жирів оцінюють одним з наступних показників - відношення НЖК:МНЖК:ПНЖК, оптимальне значення якого складає:
А. 1: 0,5:1.
Б. 1:1:1.
В. 1:0,5: 1,5.
62.Для вуглеводів одним з основних критеріїв оцінки є:
А.вміст сірки.
Б. глікемічний індекс.
В. вміст фосфоліпідів.
63.Основним джерелом вуглеводів є:
А. продукти тваринного походження.
Б. продукти рослинного походження.
В. морепродукти.
64. В організмі людини вітаміни виконують декілька важливих функцій:
А. енергетичну та пластичну.
Б. термоізоляційну та моторну.
В. утворення та знешкодження вільних радикалів.
65. В організмі людини мінеральні речовини виконують декілька важливих функцій:
А. зниження ризику атеросклерозу.
Б. енергетичну та пластичну.
В. термоізоляційну та моторну
66.Пробіотики – це:
А. харчові добавки, яки надають благотворний ефект на знищування мікрофлори у кишечнику.
Б. харчові добавки, яки надають благотворний ефект на стимуляцію і зростання мікрофлори у кишечнику.
В біфідолактобактерії, яки надають сприятливу дію на фізіологічні і біохімічні реакції організму.
67.Пребіотики –це:
А. харчові добавки, яки надають благотворний ефект на знищування мікрофлори у кишечнику
Б. харчові добавки немікробного походження, яки надають благотворний ефект на стимуляцію і зростання мікрофлори у кишечнику.
В. біфідолактобактерії, яки надають сприятливу дію на фізіологічні і біохімічні реакції організму.
68. Функціональні інгредієнти - це:
А продукти харчування, яки містять шкідливі інгредієнти для організму людини.
Б. харчові добавки, яки надають благотворний ефект на знищування мікрофлори у кишечнику.
В. продукти харчування, яки містять інгредієнти, що додають їм функціональні властивості
69. Джерелами функціональних інгредієнтів є:
А. природні злаки, молочні продукти, рослинні жири.
Б. жирні та копчені м´ясопродукти.
В. морепродукти.
70.К речовинам, які негативно впливають на організм людини відносять:
А. пребіотики та сімбіотики..
Б. антиферменти, демінералізуючі речовини.
В. пробіотики та антиферменти.
71. М'ясо і м 'ясопродукти у раціональному харчуванні використовуються як джерело:
А. білку без еластину.
Б. фолацину та холіну.
В. лактози.
72. Риба і рибопродукти у раціональному харчуванні використовуються як джерело:
А. ПНЖК.
Б. лактози.
В. крохмалю.
73. Молоко та молокопродукти у раціональному харчуванні використовуються як джерело:
А. харчових волокон.
Б. екстрактивних речовин.
В. сірковмісних амінокислот.
74.Яйця та яйцепродукти у раціональному використовуються як джерело:
А. лактози.
Б. холестерину.
В. екстрактивних речовин
75. Зернові продукти у раціональному харчуванні використовуються як джерело:
А. холестерину.
Б. екстрактивних речовин
В. харчових волокон.
76. Овочі, фрукти та ягоди у раціональному харчуванні використовуються як джерело:
А. холестирину.
Б. органічних кислот.
В. екстрактивних речовин.
1.Білки – це:
А. високомолекулярні органічні сполуки, що є сополімерами амінокислот.
Б. низькомолекулярні органічні сполуки, що є сополімерами амінокислот.
В. складні полісахариди, що складаються з двох фракцій: амілози та амілопектину.
2. По просторовому розташуванню білки мають назву:
А. олігомери та протомери
Б. фибриллярні та глобулярні .
В. глікопротєїди і ліпопротєїди.
3. Сумарні властивості незмінного білка називається:
А. простими.
Б. первинними.
В. натівними.
4. До функціональних властивостей білків відноситься:
А. текстурність.
Б. теплопровідність.
В. тугоплавкість.
5. Технологічні властивості харчових продуктов– це :
А. властивості харчових продуктів, які використовуються тільки при реалізації готової продукції.
Б. властивості харчових продуктів, які використовуються тільки при отриманні сировини.
В. властивості харчових продуктів, які реалізуються в технологічному процесі.
6. Найбільш цінною в біологічному відношенні тканиною м'яса є:
А. м'язова тканина.
Б. сполучна тканина.
В. жирова тканина.
7. Колаген – це:
А. найважливіший білок, на частку якого випадає 35…40% всіх м'язових білків.
Б. основний білок еластинових волокон, не розчиняється в процесі нагрівання ні у воді, ні в розчинах кислот і лугів, не утворює желатин.
В. не розчинний у воді білок, в процесі теплової обробки переходить в глютин, вже добре розчинний у воді.
8.Міоглобін – це:
А. дихальний білок, має темно червоний колір і обумовлює природне забарвлення м'язового волокна.
Б. складний білок, що складається з РНК і білкового компоненту.
В. не розчинний у воді білок, в процесі теплової обробки переходить в глютин, вже добре розчинний у воді.
9. Денатурацією називається процес:
А. скріплення води сухими речовинами або структурою продукту.
Б. необоротної зміни нативної вторинної, третинної, четвертичної просторової структури білкової молекули під впливом зовнішніх чинників.
В. глибокого розщеплювання моносахаридів.
10. Когезіонна здатність білка виявляється при:
А. замісі різних видів тіста, приготуванні виробів фаршів, використанні панірування.
Б. приготуванні соусів емульсійного типу (майонезу), рубаних м'ясних виробів, ковбас.
В. приготуванні пісочного, листкового тісто, текстурованих продуктів, хлібобулочних виробів.
11. Студнеутворююча здатність білка виявляється при:
А. замісі різних видів тесту, використанні панірування
Б. приготуванні пісочного, листкового тісто, текстурованих продуктів, хлібобулочних виробів.
В. приготуванні холодців, джемів, желе, ковбасних виробів.
12. Осмотична зв'язана вода – це:
А. волога, яка адсорбується в клітках харчового продукту за рахунок різниці концентрацій розчинених речовин.
Б. вода молекулярних з'єднань у вигляді кристалогідратів.
В. волога, яка утворюється в результаті тяжіння диполів води полярними групами, розташованими на поверхні субстрату.
13. Гідратацією називається процес:
А. необоротної зміни нативної просторової структури білкової молекули.
Б. процес, який супроводжується втратою білками води.
В. скріплення води сухими речовинами або структурою продукту.
14. Деструкція білків – це:
А. нагрівання денатурованого білка вище 100°С протягом деякого часу.
Б. нагрівання денатурованого білка не вище 100°С.
В. процес скріплення води сухими речовинами.
15. Консистенція готового до вживання м'ясопродукту обумовлена:
А. деструкцією ретикуліну.
Б. декстрінізациєю крохмалю.
В. деструкцією колагену.
16. На швидкість переходу колагену у глютин впливають наступні технологічні чинники:
А. реакція середовища.
Б. сублімаційна сушка .
В. заморожування.
94 У молоці виділяють дві групи білків:
А. казеїн і вітелін.
Б. лізоцим і сироваткові білки.
В. казеїн і сироваткові білки.
95 До функціональних властивостей молока відносять:
А. модифікація.
Б. емульгування жирів.
В. текстурність.
96. Білки яєць є:
А. концентровані золі, які при тепловій обробці коагулюють, перетворюючись на гелі, які утримують воду.
Б. висококонцентровані дисперсні системи, в яких дисперсійне середовище — рідина, а дисперсна фаза — газ.
В. дисперсні системи з твердою дисперсною фазою і рідким дисперсійним середовищем.
97. Жири – це:
А. високомолекулярні органічні сполуки, що є сополімерами амінокислот.
Б. один з основних продуктів харчування, широко поширений в природі й представляє суміш різноманітних по складу органічних речовин (трігліцеріди, ізопреноїди, стерини і т.д.).
В. низькомолекулярні органічні сполуки, що є сополімерами амінокислот.
98. До технологічних властивостей жирів відноситься:
А. драглеутворення.
Б. піноутворення.
В. антіадгезіонність.
99.Використання жиру у якості екстрагуючої речовини в технологічному процесі відбувається при:
А. пессеруванні овочів.
Б. замісі тіста.
В. приготуванні холодців, джемів, желе.
100.Нерозчинність жирів у воді дозволяє отримати продукти наступної структури:
А. пінної.
Б. емульсійної.
В. драглеподібної.
101При приготуванні пісочного і листкового тіста жири виконують роль:
А. стабілізаторів.
Б. драглеутворювачів.
В. розпушувачів.
102. Для жарки рекомендується використовувати жири:
А. безводні, рафіновані.
Б. безводні, нерафіновані.
В. безводні з низькою температурою димоутворення.
103Окислення жирів атмосферним киснем відбувається на наступних етапах технологічного процесу:
А. зберігання і переробка.
Б. виробництво, переробка, зберігання.
В. виробництво і зберігання.
104.Швидкість окислювальної реакції жирів збільшується за наявності:
А. білкових речовин.
Б. інгібіторів окислення.
В. ферменту ліпоксинази.
105. Швидкість окислювальної реакції жирів гальмується за наявності:
А. металів змінної валентності.
Б. інгібіторів окислення.
В. ферменту ліпоксинази.
106. Гідроліз жирів – це:
А. реакція, в результаті якої відбувається розщеплювання зв'язків в молекулах гліцеридів при дії води.
Б. реакція, в результаті якої відбувається накопичення глюкози і фруктози.
В. реакція, в результаті якої відбувається утворення і розпад перекисей.
107. Швидкість гідролітичного розщеплення жирів знаходиться в прямій залежності від:
А. рН середовища.
Б. концентрації водневих іонів.
В. відсутність вільних жирних кислот.
108. До основних умов зберігання харчових жирів можна віднести:
А. підвищена вологість.
Б. висока температура зберігання.
В. відсутність сонячного світла.
109.Ступінь емульгування жиру в процесі варива знаходиться в прямій залежності від:
А. співвідношення між кількостями води і продукту.
Б. контакту з атмосферним киснем.
В. ступені подрібнення продукту.
110.Температура, при якій відбувається термічне розкладання жиру з виділенням диму називається точкою димоутворення, а процес:
А. діалізом.
Б. гідролізом.
В. піролізом.
111. До чинників, що знижує температуру димоутворення відносяться:
А. понижений вміст вільних жирних кислот.
Б. підвищений вміст вільних жирних кислот.
В. відсутність металів змінної валентності.
112. Найбільш глибокі зміни жиру відбуваються при:
А. безперервному фритюрному смаженні.
Б. смаженні основним способом.
В. періодичному фритюрному смаженні.
113. При безперервному фритюрному смаженні співвідношення продукту і жиру складає:
А. 1:20.
Б. 1:4.
В. 1: 10.
114. Чинники, що впливають на збільшення швидкості хімічних змін фритюрного жиру:
А. присутність антиоксидантів.
Б. контакт з киснем повітря.
В. зниження температури смаження.
115.Чинники, що впливають на зниження швидкості хімічних змін фритюрного жиру:
А. присутність антиоксидантів.
Б. контакт з киснем повітря.
В. збільшення температури смаження.
116. Одним з шляхів підвищення стійкості жирів при теплової обробки є:
А. введення каталізаторів окислювальних реакцій.
Б. багатократне використання жирів для смаження.
В. дотримання температурного режиму смаження.
|