АНАТОМІЯ Організм людини як біологічна система І рівень


Скачати 1.5 Mb.
Назва АНАТОМІЯ Організм людини як біологічна система І рівень
Сторінка 5/12
Дата 16.07.2013
Розмір 1.5 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Біологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ІІІ рівень

Імунітет буває:

– клітинний;

– набутий;

– природжений;

– штучний активний;

– гуморальний;

– позаорганізмовим.

В організмі людини венозна кров перетворюється на артеріальну в:

– правому передсерді;

– ниркових канальцях;

– клітинах печінки;

– в капілярах легенів.

Півмісяцеві клапани розташовані:

– між правим передсердям і правим шлуночком;

– біля виходу аорти зі шлуночка;

– між лівим передсердям і лівим шлуночком;

– біля виходу легеневих артерій зі шлуночка.

Діяльність серцевого м’яза регулюється:

– свідомістю;

– гормонами;

– вегетативною нервовою системою;

– рефлекторно.

До внутрішнього середовища організму входить:

– вода;

– кров;

– лімфа;

– клітини;

– міжклітинна рідина;

– розчини солей;

– спинномозкова рідина;

– еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.

Гомеостаз забезпечується роботою органів:

– опори, руху;

– дихання;

– кровообігу;

– травлення;

– виділення;

– статевої системи;

– чуттів.

Із крові до тканинної рідини надходить:

– вода;

– поживні речовини;

– кисень;

– вуглекислий газ;

– аміак.

Із тканинної рідини у кров надходить:

– вода;

– поживні речовини;

– кисень;

– вуглекислий газ;

– аміак.

Кров:

– транспортує кисень та вуглекислий газ;

– транспортує гормони;

– транспортує поживні речовини;

– виконує захисну функцію;

– транспортує продукти розпаду;

– виконує синтетичну функцію;

– виділяє енергію;

– утворює енергію.

До складу плазми входить:

– еритроцити;

– лейкоцити;

– неорганічні речовини;

– органічні речовини;

– вода;

– тромбоцити.

Форменні елементи крові це:

– еритроцити;

– лейкоцити;

– неорганічні речовини;

– органічні речовини;

– вода;

– тромбоцити.

Зрілі еритроцити:

– здатні до фагоцитозу;

– мають ядро;

– не мають ядра;

– живуть 3 – 4 місяці;

– мають форму двоввігнутих дисків;

– здатні до амебоїдного руху;

– містять гемоглобін;

– здатні виділяти антитіла;

– транспортують кисень, вуглекислий газ.

Лейкоцити:

– здатні до фагоцитозу;

– мають ядро;

– не мають ядра;

– живуть 3 – 4 місяці;

– мають форму двоввігнутих дисків;

– здатні до амебоїдного руху;

– містять гемоглобін;

– здатні виділяти антитіла;

– транспортують кисень, вуглекислий газ.

Для гемоглобіну характерно:

– стійка сполука з киснем HbО2 – оксигемоглобін;

– нестійка сполука з киснем HbО2 – оксигемоглобін;

– стійка сполука з вуглекислим газом HbСО2;

– нестійка сполука з вуглекислим газом HbСО2;

– стійка сполука з чадним газом HbСО;

– нестійка сполука з чадним газом HbСО;

– червоне забарвлення;

– відсутність забарвлення.

Для першої групи крові характерні:

– аглютіноген в еритроцитах А;

– аглютінін в плазмі крові α;

– аглютіноген в еритроцитах В;

– аглютінін в плазмі крові β;

– аглютініногена немає;

– аглютініна немає.

Для другої групи крові характерні:

– аглютіноген в еритроцитах А;

– аглютінін в плазмі крові α;

– аглютіноген в еритроцитах В;

– аглютінін в плазмі крові β;

– аглютініногена немає;

– аглютініна немає.

Для трерьої групи крові характерно:

– аглютіноген в еритроцитах А;

– аглютінін в плазмі крові α;

– аглютіноген в еритроцитах В;

– аглютінін в плазмі крові β;

– аглютініногена немає;

– аглютініна немає.

Для четвертої групи крові характерно:

– аглютіноген в еритроцитах А;

– аглютінін в плазмі крові α;

– аглютіноген в еритроцитах В;

– аглютінін в плазмі крові β;

– аглютініногена немає;

– аглютініну немає.

Тромбоцити:

– здатні до фагоцитозу;

– мають ядро;

– мають червоне забарвлення;

– не мають забарвлення;

– легко руйнуються;

– здатні виділяти антитіла;

– не мають ядра;

– приймають участь у зсіданні крові;

– здатні до амебоїдного руху.

Сумісність крові залежить від:

– груп крові;

– кількості еритроцитів;

– кількості лейкоцитів;

– резус-фактора;

– гомеостазу.

Які фактори приймають участь у зсіданні крові:

– еритроцити;

– лейкоцити;

– тромбоцити;

– гепарин;

– резус-фактор;

– аглютіногени;

– солі кальцію;

– аглютініни;

– фібриноген;

– фібринолізин.

Запобігають зсіданню крові:

– еритроцити;

– лейкоцити;

– тромбоцити;

– гепарин;

– резус-фактор;

– аглютіногени;

– солі кальцію;

– аглютініни;

– фібриноген;

– фібринолізин.

Імунітет:

– захищає організм від алергенів;

– захищає організм від інфекційних хвороб;

– звільняє організм від токсинів;

– захищає організм від ушкоджень;

– звільняє організм від загиблих власних клітин;

– звільняє організм від перероджених власних клітин;

– виводить із організму гормони.

Клітинний імунітет забезпечується:

– еритроцитами;

– фагоцитами;

– лімфоцитами;

– Т-лімфоцитами;

– антитілами;

– інтерфероном.

Гуморальний імунітет забезпечується:

– еритроцитами;

– фагоцитами;

– лімфоцитами;

– Т-лімфоцитами;

– антитілами;

– інтерфероном.

Для клітинного імунітету характерно:

– знешкодження токсинів;

– пожирання чужорідних клітин;

– Т-лімфоцити;

– інтерферон;

– фагоцитоз;

– знищення мікроорганізмів;

– виділення антитіл.

Для гуморального імунітету характерно:

– знешкодження токсинів;

– пожирання чужорідних клітин;

– Т-лімфоцити;

– інтерферон;

– фагоцитоз;

– знищення мікроорганізмів;

– виділення антитіл.

Для алергії характерно:

– фагоцитоз;

– вироблення антитіл;

– підвищення чутливості імунної системи;

– підвищений імунітет;

– набутий імунітет;

– негативні реакції;

– сильні реакції.

Для активного штучного імунітету характерно:

– підвищена чутливость імунної системи;

– введення антитіл;

– вироблення антитіл;

– діє тривалий час;

– дія короткочасна;

– введення сироватки;

– введення вакцини.

Для пасивного штучного імунітету характерно:

– підвищена чутливость імунної системи;

– введення антитіл;

– вироблення антитіл;

– діє тривалий час;

– дія короткочасна;

– введення сироватки;

– введення вакцини.

Для інфекційних хвороб характерно:

– поширеність;

– порушення імунітету;

– викликаються збудником;

– викликаються багатьма збудниками

– підвищення температури;

– запалення;

– обов’язковий вироблений імунітет;

– підвищена чутливість.

Для СНІДу характерно:

– порушення еритроцитів;

– порушення лейкоцитів;

– викликається вірусом СНІД;

– викликається вірусом ВІЛ;

– порушення імунітету;

– підвищення чутливості;

– проникнення вірусу в організм через органи травлення;

– проникає в організм через кров;

– проявляєть дуже швидко після зараження;

– проявляється через досить тривалий період після зараження.

На імунну систему негативно впливає:

– інфекційні хвороби;

– радіація;

– зміна клімату;

– забруднення повітря;

– ультрафіолетове випромінювання;

– забруднення отрутохімікатами.

Виберіть реакції імунної системи:

– утворення антитіл;

– фагоцитоз;

– алергія;

– інфекційна хвороба;

– запалення;

– підвищення температури;

– імунна толерантність;

– СНІД;

– реакція відторгнення пересаджених органів.

До органів імунної системи відносяться:

– еритроцити;

– червоний кістковий мозок;

– гіпофіз;

– тімус;

– печінка;

– селезінка;

– лімфатичні вузли.

Стінки серця:

– внутрішня – міокард;

– середня ендокард;

– зовнішня – епікард;

– зовнішня – міокард;

– внутрішня – ендокард;

– середня – міокард;

– середня – епікард;

– внутріння – епікард.

Клапани серця розміщені:

– двостулковий – між правим передсердям і правим шлуночком;

– тристулковий – біля виходу легеневих артерій із шлуночка;

– тристулковий – між правим передсердям і правим шлуночком;

– двостулковий – між лівим передсердям і лівим шлуночком;

– півмісяцеві – між лівим передсердям і лівим шлуночком.

Властивостями серцевого м’яза є:

– скоротливість;

– збудливість;

– автоматія;

– провідність;

– систола;

– діастола;

– пауза.

Виберіть послідовність серцевого циклу:

– систола передсердь, діастола шлуночків, загальна діастола, систола шлуночків;

– систола шлуночків, систола передсердь, загальна діастола;

– систола передсердь, систола шлуночків, загальна діастола;

– діастола шлуночків, систола передсердь, систола шлуночків;

– систола шлуночків, загальна діастола, систола передсердь.

Робота серця в середньому складає:

– систолічний об’єм – 100 мл;

– діастолічний об’єм – 70 мл;

– хвилинний об’єм – 7000 мл;

– систолічний об’єм – 70 мл;

– діастолічний об’єм – 100 мл;

– хвилинний об’єм – 5000 мл.

Посилюють роботу серця:

– симпатична нервова система;

– парасимпатична нервова система;

– іони Калію;

– іони Кальцію;

– адреналін;

– ацетилхолін.

Послаблюють роботу серця:

– симпатична нервова система;

– парасимпатична нервова система;

– іони Калію;

– іони Кальцію;

– адреналін;

– ацетилхолін.

При фізичному навантаженні відбувається:

– збудження симпатичної нервової системи;

– збудження парасимпатичної нервової системи;

– вихід ацетилхоліну в кров;

– вихід адреналіну в кров;

– розширення судин в м’язах;

– звуження судин в м’язах;

– зменшення роботи серця;

– збільшення роботи серця.

Виберіть функції судин:

– по артеріях тече артеріальна кров;

– по артеріях тече кров до серця;

– крізь стінки артерій відбувається обмін газів та речовин;

– по венах тече кров до серця;

– по венах тече кров від серця;

– по венах тече венозна кров;

– крізь стінки вен відбувається обмін газів та речовин;

– по артеріях тече кров від серця;

– крізь стінки капілярів відбувається обмін газів та речовин.

Для артерій характерно:

– тонкі стінки;

– рух артеріальної крові;

– товсті стінки;

– кров рухається до серця;

– кров рухається від серця;

– витримують великий тикс;

– вміщують значний об’єм крові;

– мають клапани.

Для вен характерно:

– тонкі стінки;

– рух венозної крові;

– товсті стінки;

– кров рухається до серця;

– кров рухається від серця;

– витримують великий тикс;

– вміщують значний об’єм крові;

– мають клапани.

Для капілярів характерно:

– тонкі стінки;

– рух артеріальної крові;

– обмін речовин;

– товсті стінки;

– обмін газів;

– кров рухається до серця;

– кров рухається від серця;

– мають клапани.

Для великого кола кровообігу характерно:

– починається з правого шлуночка;

– починається з лівого шлуночка;

– починається з правого передсердя;

– починається з лівого передсердя;

– закінчується правим шлуночком;

– закінчується лівим шлуночком;

– закінчується правим передсердям;

– закінчується лівим передсердям.

Для малого кола кровообігу характерно:

– починається з правого шлуночка;

– починається з лівого шлуночка;

– починається з правого передсердя;

– починається з лівого передсердя;

– закінчується правим шлуночком;

– закінчується лівим шлуночком;

– закінчується правим передсердям;

– закінчується лівим передсердям.

Для великого кола кровообігу характерно:

– по артеріях тече артеріальна кров;

– по венах тече венозна кров;

– по артеріях тече венозна кров;

– по венах тече артеріальна кров;

– по артеріях тече кров насичена киснем;

– по венах тече кров насичена вуглекислим газом;

– по венах тече кров насичена киснем;

– по артеріях тече кров насичена вуглекислим газом.

Для малого кола кровообігу характерно:

– по артеріях тече артеріальна кров;

– по венах тече венозна кров;

– по артеріях тече венозна кров;

– по венах тече артеріальна кров;

– по артеріях тече кров насичена киснем;

– по венах тече кров насичена вуглекислим газом;

– по венах тече кров насичена киснем;

– по артеріях тече кров насичена вуглекислим газом

Для великого кола кровообігу характерно:

– по артеріях тече кров насичена продуктами обміну;

– по венах тече кров насичена поживними речовинами;

– по артеріях тече кров насичена поживними речовинами;

– по венах тече кров насичена продуктами обміну;

– із капілярів виходить кисень;

– із капілярів виходить вуглекислий газ;

– із капілярів виходять поживні речовини;

– до капілярів приходить вуглекислий газ;

– до капіляр надходить кисень.

Рух крові по судинам забезпечується:

– роботою серця;

– м’язами артерій;

– скелетними м’язами;

– еластичнісю аорти;

– тиском в аорті 3 – 8 мм.рт.ст.;

– тиском в венах 120 – 130 мм.рт.ст.;

– тиском в венах 3 – 8 мм.рт.ст.;

– тиском в аорті 120 – 130 мм.рт.ст.

Для гіпертонії характерно:

– збільшення артеріального тиску понад 120 мм.рт.ст.;

– зниження артеріального тиску під час систоли за межу 120 мм.рт.ст.;

– збільшення атреріального тиску під час систоли понад 130 мм.рт.ст.;

– погіршення кровопостачання органів;

– перевантаження серця;

– розширення артерій;

– звуження артерій.

Для гіпотонії характерно:

– збільшення артеріального тиску понад 120 мм.рт.ст.;

– зниження артеріального тиску під час систоли за межу 110 мм.рт.ст.;

– збільшення атреріального тиску під час систоли понад 130 мм.рт.ст.;

– погіршення кровопостачання органів;

– перевантаження серця;

– розширення артерій;

– звуження артерій.

Виберіть нормальні показники серцево – судинної системи;

– артеріальний тиск під час систоли 70 ± 10 мм.рт.ст.;

– артеріальний тиск під час діастоли 120 ± 10 мм.рт.ст.;

– артеріальний тиск під час систоли 120 ± 10 мм.рт.ст.;

– артеріальний тиск під час діастоли 70 ± 10 мм.рт.ст.;

– частота пульсу 70 – 80 ударів на хвилину;

– частота пульсу 60 – 75 ударів на хвилину;

– частота пульсу 70 – 90 ударів на хвилину.

В лімфатичних вузлах:

– утворюється лімфа;

– утворюються лімфоцити;

– лімфа очищається від мікроорганізмів та чужорідних тіл;

– лімфа очищається від жирових клітин;

– утворюються клітини крові;

– лімфа переходить у вени.

Лімфатична система складається з:

– лімфатичних капілярів;

– лімфатичних артерій;

– лімфатичних вен;

– лімфатичних судин;

– лімфатичних вузлів;

– лімфатичних вузликів;

– лімфатичних цистерн.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ
Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм...
37. «Відверта розмова» факультативний курс для учнів 7-8 класів
Разом з тим, рівень поінформованості про шкідливі наслідки вживання алкоголю на організм людини у підлітків є досить низьким
ПРОГРАМА /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх
Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність...
Питання для тестування з Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна...
Модулю 1: Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
УРОК ТЕМА: Н ІТРАТИ та НІТРИТИ. ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВОВІ НІТРАТІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
ТЕМА: НІТРАТИ та НІТРИТИ. ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВОВІ НІТРАТІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Найважливіша проблема філософії людина-світ. Ф наука світоглядна....
Ф. це не просто особлива наукова дисципліна, а ще і специфічний тип мислення і навіть емоційний настрій, система світоглядних почуттів...
Урок з етики Тема: Як пов’язані довкілля і здоров’я людини
Міжпредметні зв'язки: біологія – знання про організм людини, валеологія – поняття здоров'я, хімія – забруднювачі, процес очищення...
Виховна година на тему
Мета: Довести учням шкідливість куріння та негативний його вплив на організм людини
Рівень стандарту, профільний рівень ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Конституція України визначає захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя...
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку
Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка