Тема 3. Облік розрахункових операцій
Мета: дізнатися про порядок відкриття, використання і закриття поточних рахунків суб’єктів господарювання та фізичних осіб, дати характеристику рахунків, призначених для обліку коштів суб’єктів господарювання та фізичних осіб, вивчити правила обліку безготівкових розрахунків між клієнтами одного банку і між іншими банками, вивчити порядок відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з використанням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, платіжних вимог, розрахункових чеків, акредитивів, платіжних карток.
Методичні поради до вивчення теми
Перелік питань
3.1. Облік коштів на поточних рахунках суб’єктів господарської діяльності.
3.2. Загальні засади безготівкових розрахунків.
3.3. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням платіжних доручень.
3.4. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням платіжних вимог-доручень.
3.5. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням платіжних вимог.
3.6. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням розрахункових чеків.
3.7. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням акредитивів.
3.8. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням платіжних карток.
3.1. Облік коштів на поточних рахунках
суб’єктів господарської діяльності
Поточний рахунок – це основний рахунок суб’єкта господарювання. Без відкриття поточного рахунку підприємство не має права займатися господарською діяльністю.
Кожне підприємство-резидент, його відокремлений підрозділ, іноземний інвестор може відкривати по одному поточному рахунку в національній та іноземній валюті (за кожним кодом валют Класифікатора іноземних валют Національного банку України) не більше, ніж у двох установах банків.
Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів банківських операцій відповідно до чинного законодавства України.
3.2. Загальні засади безготівкових розрахунків
Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів.
Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком і платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.
Платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах залишку коштів.
Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.
Інструкція про безготівкові розрахунки встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера, платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, платіжної вимоги, розрахункового чека, акредитива.
Примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення), який залишається в банку, має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) і підписи/підпис відповідальних осіб/особи.
Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами.
Платіжні вимоги-доручення (далі – вимога-доручення) можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.
Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами. Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.
Розрахункові чеки використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги).
Чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.
Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива і не повинні суперечити законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.
Акредитив – це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.
За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов’язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
– покритий – акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами» відповідних балансових рахунків;
– непокритий – акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним.
Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зобов’язань банку-емітента перед бенефіціаром.
Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару лише через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній – бенефіціара.
Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).
Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбуваються лише після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за акредитивом не були подані.
Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.
Безвідкличний акредитив – це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.
Безвідкличний акредитив – це зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або до банку-емітента та дотримані строки й умови акредитива.
Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг» тощо.
Під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.
3.3. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням
платіжних доручень
1. Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в одному банку, відображається такими бухгалтерськими проведеннями:
Дт 2600 «Кошти на вимогу СГД» (платника);
Кт 2600 «Кошти на вимогу СГД» (одержувача).
2. Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в різних банках, відображається такими бухгалтерськими проведеннями.
У банку платника:
Дт 2600 «Кошти на вимогу СГД» (платника);
Кт 1200 «Коррахунок в НБУ».
У банку одержувача:
Дт 1200 «Коррахунок в НБУ»;
Кт 2600 «Кошти на вимогу СГД» (одержувача).
3.4. Бухгалтерський облік розрахунків з
використанням платіжних вимог-доручень
1. Проведення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в одному банку:
Дт 2600 «Кошти на вимогу СГД» (платника);
Кт 2600 «Кошти на вимогу СГД» (одержувача).
2. Проведення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в різних банках, відображається такими бухгалтерськими проведеннями.
У банку платника:
Дт 2600 «Кошти на вимогу СГД» (платника);
Кт 1200 «Коррахунок в НБУ».
У банку одержувача:
Дт 1200 «Коррахунок в НБУ»;
Кт 2600 «Кошти на вимогу СГД» (одержувача).
3.5. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням платіжних вимог
1. Примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників:
Дт 2600, 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», 2610 «Короткострокові вклади суб’єктів господарювання», 2615 «Довгострокові вклади суб’єктів господарювання» (платника);
Кт 1200, 2600 (одержувача).
2. Договірне списання коштів з рахунків платників:
Дт 2600 «Кошти на вимогу СГД» (платника);
Кт 1200, 2600 (одержувача).
3.6. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням розрахункових чеків
1. Проведення розрахунків розрахунковими чеками, якщо клієнти обслуговуються в одному банку:
– отримання розрахункового чека з реєстром:
Дт 2602, 2622 «Кошти в розрахунках фізичних осіб»;
Кт 2600, 2620 (одержувача).
2. Проведення розрахунків розрахунковими чеками, якщо клієнти обслуговуються в різних банках:
а) у банку платника: отримання розрахункового чека з реєстром, перерахування коштів до банку-одержувача:
Дт 2602, 2622;
Кт 1200.
б) у банку-одержувача: отримання розрахункового чека з реєстром на інкасо:
Дт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо»;
Кт 9910 «Контррахунок».
Відправлення розрахункового чека з реєстром на інкасо:
Дт 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо»;
Кт 9830.
Отримання коштів від банку платника:
Дт 1200;
Кт 2600, 2620 (одержувача);
Дт 9910;
Кт 9831.
3. Повернення невикористаної суми ліміту:
Дт 2602, 2622;
Кт 2600, 2620 (платника).
3.7. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням акредитивів
1) депонування суми покритого акредитива в банку-емітенті:
а) у банку-емітенті:
Дт 2600 (платника);
Кт 2602.
б) у банку-виконавці:
Дт 9802 «Акредитиви до виконання»;
Кт 9910»Контррахунок».
2) проведення розрахунків покритими акредитивами:
а) у банку-емітенті:
Дт 2602;
Кт 1200.
3.8. Бухгалтерський облік розрахунків з використанням платіжних карток
1) видачу держателям персоніфікованих платіжних карток і конвертів з ПІН-кодами банк має відображати такою проводкою:
Дт 991 «Контррахунок»;
Кт 9898 «Інші цінності та документи в підзвіті»;
2) переказ (зарахування) коштів на картрахунки фізичної особи.
Під час проведення операції з переказу (зарахування) коштів н картрахунку в банку-емітенті здійснюються такі бухгалтерські проводки:
– у разі внесення готівкових коштів через касу:
Дт 1001, 1002;
Кт 2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток»;
– у разі переказу з поточних та інших рахунків:
Дт 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб», 2630 «Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб», інші рахунки;
Кт 2625.
У разі переказу коштів на картрахунки, які відкриті в банку-емітенті, через касу іншого банку або переказу з рахунків, відкритих в інших банках, здійснюються такі бухгалтерські проводки:
– у банку, що обслуговує ініціатора переказу коштів під час внесення готівкових коштів у відповідній валюті через касу:
Дт 1001, 1002;
Кт 2902 «Кредиторська заборгованість за прийняті платежі», 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»;
Дт 2902, 2909;
Кт 1200, 1500 «Кореспонденські рахунки, що відкриті в інших банках», 1600 «Кореспонденські рахунки інших банків»;
– у разі переказу:
Дт 2620, 2630;
Кт 1200, 1500, 1600.
У банку-емітенті під час зарахування суми переказу здійснюється така бухгалтерська проводка:
Дт 1200, 1500, 1600;
Кт 2625.
Бухгалтерський облік операцій з переказу (зарахування) коштів на картрахунки юридичних осіб.
Під час виконання операцій із зарахування коштів на картрахунки у банку-емітенті здійснюються такі бухгалтерські проводки:
– у разі внесення готівки у відповідній валюті в касу банку:
Дт 1001, 1002;
Кт 2605; 2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток»;
– у разі переказу з поточних рахунків:
Дт 2600, 2650;
Кт 2605, 2655.
Ключові терміни (занести у робочий зошит): авізуючий банк, акредитив, акцепт, банк платника (отримувача, стягувача), банк-емітент, безготівкові розрахунки, бенефіціар, виконуючий банк, дата валютування, дистанційне обслуговування, дистанційне розпорядження, електронний розрахунковий документ, заявник акредитива, інкасування (інкасо), меморіальний ордер, обслуговуючий банк отримувач (одержувач), платіжна вимога, платіжна вимога-доручення, платіжне доручення, платіжні інструменти, платник, помилкове списання (зарахування коштів), розрахунковий документ, розрахунковий чек, розрахунково-касове обслуговування, списання договірне, списання примусове, сума переказу, учасники безготівкових розрахунків, чекодавець, чекодержатель.
|