Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави: Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи


НазваПроцес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави: Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи
Сторінка3/37
Дата14.03.2013
Розмір5.17 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Банк > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

Європейська інтеграція розглядається в Україні як процес внутрішньої трансформації суспільства на основі європейських цінностей, утвердження в країні європейської моделі економічних та соціальних перетворень.

У поєднанні із завданнями європейської інтеграції стратегія спрямована на запровадження інноваційної моделі структурної перебудови, соціальну переорієнтацію економічної політики, подальший розвиток України як високотехнологічної держави.

Президент визначив основні практичні кроки в європейській інтеграції, які Україна має здійснити задля досягнення відповідності копенгагенським критеріям членства в ЄС. Серед них:

- набуття Україною членства в СОТ ;

- проведення переговорного процесу та підписання Угоди про асоціацію України та ЄС;

- проведення переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;

- приведення законодавства України у відповідність до вимог законодавства ЄС у пріоритетних сферах;

- виконання процедур, необхідних для набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;

- проведення переговорного процесу щодо створення митного союзу між: Україною та ЄС;

- повне виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та копенгагенських критеріїв членства в Євросоюзі;

- створення реальних передумов для вступу України до ЄС.

Стратегія європейського вибору має розглядатися як важливий стимул прискорення системних реформ, піднесення політичної та соціальної активності громадян.

Продовжуючи роботу у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, треба зазначити, що сьогодні завершується формування нового світового порядку. Події, які відбуваються останнім часом, впливають на дальший розвиток не лише окремих держав, а й усієї міжнародної системи на багато років уперед.
1.2. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
Адаптація законодавства є спільним пріоритетом згідно з УПС. У рамках своєї стратегії та Програми інтеграції до ЄС Україна створила організаційну структуру і правову базу для досягнення Цієї мети, розробляючи з 2001 року план дій та робочий план щодо адаптації законодавства.

В Україні у 1998 році було створено Міжвідомчу координаційну Раду щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС, а в 1999 р. — єдина система планування, координації і контролю за підготовкою проектів законів та адаптації законодавства органами виконавчої влади. При Міністерстві юстиції України діють Центр порівняльного права та Європейський центр перекладів актів законодавства. Організаційну структуру цього процесу було підсилено у 2000 р. створенням Національної Ради при Президентові України з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

ЄС підтримує адаптацію законодавства України шляхом надання технічної допомоги, зокрема, через заснований у рамках програми ТАСІС Українсько - європейський консультативний центр з питань законодавства (UEPLAC), а також через низку інших проектів, включаючи «Правові студії» та «Управління стандартами у сфері охорони навколишнього середовища на підприємствах». У 2002 р. було вирішено, що UEPLAC допомагатиме українським органам влади у процесі планування та визначення пріоритетів подальшої роботи щодо адаптації законодавства шляхом розробки плану-графіка. який дозволив би відслідковувати досягнутий прогрес, включаючи імплементацію.

27 листопада 2003 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», підготовлений за активної участі експертів Центру європейського та порівняльного права. Таким чином парламент законодавчо закріпив стратегію та національний механізм прийняття acquis communautaire (надбання співтовариства), що має на меті повну інтеграцію України в євро­пейський правопорядок, а відтак — досягнення відповідності одному з основних критеріїв вступу до ЄС.

Головними завданнями загальнодержавної програми є:

- забезпечення відповідності законодавства України зобов'язанням, що випливають з Угоди про партнерство і спів­робітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їхніми державами — учасниками від 14 червня 1994 року, інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з Європейським Союзом;

- розвиток законодавства України у напрямку його наближення до законодавства Європейського Союзу забез­печення високого рівня підготовки проектів законів та інших нормативно-правових актів в Україні;

- створення правової бази для інтеграції України до Європейського Союзу;

- створення на законодавчому рівні загальнодержавного механізму адаптації законодавства, який визначав би цілі та сфери, етапи адаптації законодавства, складовими еле­ментами чого повинно бути фінансове, інформаційне, наукове та кадрове забезпечення;

- забезпечення системності та узгодженості у роботі органів державної влади під час здійснення заходів з адаптації законодавства ;

- вдосконалення порядку планування нормотворчої роботи на основі довгострокової програми розвитку законодавства України з метою його наближення до законодавства Євро­пейського Союзу;

- вироблення єдиних, обов’язкових для всіх суб'єктів права законодавчої ініціативи, правил підготовки проектів нор­мативно-правових актів у процесі адаптації законодавства;

- удосконалення інформаційного забезпечення роботи з адаптації законодавства;

- поліпшення кадрового забезпечення в органах державної влади, підготовка спеціалістів, які відповідали б особливим кваліфікаційним вимогам, що ставляться до учасників процесу адаптації законодавства;

- підвищення рівня володіння державних службовців офіційними мовами країн-учасників Європейського Союзу;

- удосконалення порядку підготовки щорічних пропозицій щодо обсягів фінансування заходів з адаптації законодавства в рамках Державного бюджету України..

Затверджена парламентом Програма повинна стати осново­положним правовим актом у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Природно, що вона має характер рамкового документа, який визначає мету та інституціональний механізм адаптації, а також засади фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення виконання самої Програми.

Нею передбачено, що конкретні заходи з адаптації визна­чатимуться відповідними щорічними планами, які розроблятимуться Координаційною радою з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, погоджуватимуться з Комітетом Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції та затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України.

Після набуття чинності Програма проведення державної політики У сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу здійснюватиметься спеціальним урядовим органом державного управління, що має бути створений у складі Міністерства юстиції України. Цей орган здійснюватиме науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення виконання Програми, переклад актів acquis communautaire українською мовою, підготовку глосарія термінів acquis communautaire проведення експертизи проектів законів та інших нормативно-правових актів на відповідність acquis ЄС.

Програмою передбачено чіткий механізм запобігання прийняттю нормативно-правових актів, які суперечать acquis ЄС. Передбачено також, що такі акти можуть прийматись лише за наявності достатнього обґрунтування необхідності їх прийняття на чітко визначений у самому акті термін. Уперше в історії України запроваджується механізм парламентського контролю за відповідністю законопроектів acquis communautaire. Специфічними ознаками Програми є розлогий термінологічний апарат та більш ніж 500 - сторінковий додаток, в якому наведено орієнтовний перелік актів законодавства України та acquis ЄС у пріоритетних сферах.

Певна робота щодо адаптації законодавства України до норм ЄС проводиться з боку Євросоюзу, який напрацьовує для України документ на зразок «Білої книги ЄС». У цьому документі будуть зазначені основні політико-правові та соціально-економічні параметри, досягнення яких дозволить Україні претендувати на набуття повноправного членства в ЄС. Розробляється також програма навчання та стажування українських фахівців, у тому числі юристів-лінгвістів, у країнах ЄС та країнах-кандидатах на вступ до Європейського Союзу.

ЄС забезпечує створення належної інформаційної бази для практичної реалізації процесу адаптації українського законодавства до норм Євросоюзу, а також відповідних фондів для здійснення перекладів, підготовлених в Україні, проектів законодавчих актів з української мови та аналогічних документів ЄС українською мовою. 5 березня 2004 р. Указом Президента України схвалено Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу.

За підтримки ЄС Уряд України досягнув прогресу щодо адаптації законодавства у сферах конкуренції, фінансових послуг, банківської системи, захисту прав інтелектуальної власності, а також у питанні, що стосується Земельного Кодексу. «Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства ЄС», яку сьогодні впроваджує Уряд України, буде базовою для інтенсивної адаптації законодавства.

Концепцією передбачено, що запровадження Програми вимагатиме розроблення дієвих механізмів інституційного удоско­налення структури євроінтеграційних органів України. Зокрема. з ухваленням концепції на якісно новому рівні має бути побудована організація науково-аналітичного, науково-освітнього, інформаційного та методологічного забезпечення процесу адаптації. На 10-му за­сіданні Міжвідомча координаційна рада з адаптації законодавства України до законодавства ЄС підтримала ініціативу Міністерства юстиції України щодо утворення на базі Центру порівняльного права і центру перекладів актів європейського права при Міністерстві юстиції України Центру європейського та порівняльного права спеціальної державної установи, основною метою діяльності якої стане забезпечення реалізації функцій з планування, координації та контролю роботи, з адаптації законодавства України до законодав­ства Європейського Союзу, а також сприяння органам виконавчої влади у реалізації покладених на них завдань, пов'язаних п зазначеною адаптацією. 15 травня 2003 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про утворення Центру європейського та порівняльного права».

Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу - це тривалий процес поетапного прийняття та впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу.
1.3. Науково-технічне співробітництво України та ЄС
Україна належить до держав із високим науковим потенціалом. Це, передусім, — визнані у світі наукові школи, вагомі, а нерідко и унікальні досягнення в багатьох сферах: у біотехнології, радіоелектро­ніці, фізиці низьких температур, ядерній фізиці, електрозварюванні, інформатиці, телекомунікаціях і зв'язку. Держава, її політичне керівництво, органи законодавчої та виконавчої влади повинні створити такі умови, які забезпечували б не лише зростання цього потенціалу, а, насамперед, максимальну його віддачу. Задля цього держава має стати безпосереднім провідником інноваційного розвитку, замовником та організатором досліджень і розробок на найсучасніших напрямах науково-технічного прогресу шляхом забезпечення базового фінансування та через організацію інформаційного і науково-технологічного співробітництва з науковими та освітніми інститутами інших, передусім технологічно розвинених, країн.

Метою співробітництва з ЄС у сфері науки і техніки є заохочення цивільних наукових досліджень та технологічного розвитку, включаючи спільну науково-дослідницьку діяльність, навчання та переміщення науковців, а також інші форми співробітництва. УПС також передбачає, що сторони забезпечуватимуть належний доступ до своїх відповідних програм на основі ефективного захисту прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності.

Заходи ЄС щодо розвитку дослідництва та технологій здійснюються через рамкові програми, які одночасно є головним інструментом ЄС для підтримки створення Європейського дослідницького простору. Головна спрямованість наступної дослідницької програми, розрахованої на 5 років, — концентрація на питаннях інтеграції дослідницьких зусиль на базі підвищення ефективності партнерства між різними учасниками Європейського дослідницького простору.

Головними тематичними напрямами Програми є: геном та біотехнології задля здоров'я; інформаційне суспільство; нанотехнології, інтелектуальні матеріали та нові процеси виробництва; аеронавтика і космос; безпека продуктів харчування та ризики для здоров'я; сталий розвиток і глобальні зміни; громадяни та управління в європейському суспільстві.

На сьогодні запропоновано декілька програм у сфері дослідництва та розвитку:

1. Інтеграція і зміцнення Європейського дослідницького простору. Зазначена програма встановлює наукові пріоритети, на яких ЄК концентруватиме фінансові ресурси, а також нові ініціативи, спрямовані на удосконалення мереж національних дослідницьких програм країн-учасниць.

2. Зміцнення структури Європейського дослідницького простору. Ця програма спрямована на подолання структурної слабкості європейського дослідництва шляхом глибшої інтеграції дослідництва та інновацій, розвитку мобільності дослідників, скоординованого планування та доступу до дослідницької інфраструктури, а також реалізацію заходів, спрямованих проти
відтоку вчених, та розвиток громадського усвідомлення щодо значення науки у розвитку суспільства.

3. Незалежні дослідження в ядерній сфері. Програма зосереджується на аспектах зберігання ядерних відходів та безпеці ядерних реакторів.

4. Європейські спільні дослідницькі центри. Проект програми представляє три нових інструменти для імплементації обмеженої кількості тематичних пріоритетів інтеграції європейського дослідництва:

- створення мережі майстерності. У рамках нової програми буде створено мережі дослідників, кожна з яких розвиватиме наукову пазу в різних напрямках шляхом напрацювання та використання набутої майстерності.

- впровадження інтегрованих проектів. Використання зазначеного інструменту спрямовано на зміцнення європейської конкурентоспроможності та вирішення низки соціальних питань і дозволить мобілізувати критичну масу дослідницьких ресурсів та існуючих в Європі наукових досягнень. Розмір інтегрованих проектів буде відрізнятися залежно від потреб для досягнення очікуваних результатів, їхній бюджет коливатиметься від кількох мільйонів євро
до кількох десятків мільйонів. Кожен інтегрований проект повинен чітко визначати завдання, спрямовані на отримання науково-технологічних результатів.

- забезпечення участі ЄС у національних дослідницьких
програмах. Цей інструмент націлений на те, щоби пріоритети більшості національних дослідницьких програм країн-учасників співпадали з інтересами і завданнями ЄС у зазначеній сфері. Крім цього, важливим є підвищення впливу національних дослідницьких програм задля реалізації дослідницьких завдань ЄС шляхом підготовки гармонізованих робочих програм, оголошення спільних
конкурсів тощо.

Інституції ЄС на додаток до рамкових програм у галузі дослідництва та технологічного розвитку шукають нові засоби стимулювання з метою створення більш конкурентоспроможного економічного середовища, що ґрунтується на знаннях. Однією з нових спільних ініціатив ЄС та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) є підтримка дослідництва та технологічних інновацій шляхом залучення кредитів та венчурного капіталу.

Зазначена ініціатива є частиною стратегії, визначеної у березні 2000 р. на Лісабонському саміті, де було проголошено мету - запровадження в Європі моделі подальшого розвитку економіки, що базується на знаннях. Нова ініціатива С1Б, підтримана ЄК та високо оцінена Європейською Радою, має назву «Інновація 2000» і фактично являє собою план дій з бюджетом від 12 до 15 млрд. євро плюс 1 млрд. євро — венчурний капітал для бізнесу, що працює у сфері інновацій. Цей план спрямований на розвиток малих та середніх підприємств і підприємництво (розповсюдження інновацій, інформаційних технологій та технологій у сфері зв'язку, розвиток людських ресурсів).

У процесі підготовки до прийняття Шостої рамкової програми ЄС в галузі дослідництва та технологічного розвитку Європейська Комісія затвердила Комюніке «Міжнародний вимір Європейського дослідницького простору». Зазначений документ передбачає удосконалення стратегії ЄК у галузі дослідництва та спрямування її на розвиток співробітництва з третіми країнами (у т. ч. Україною) та відкритість Європейського дослідницького простору для решти світу.

У попередніх документах ЄК щодо запровадження ініціативи Європейського дослідницького простору також наголошувалось на необхідності його відкриття для країн-партнерів ЄС. Це пов'язано, передусім, з визнанням ЄС потреби сьогодення щодо ширшого використання результатів міжнародного науково-технологічного співробітництва у просуванні політичних та економічних стосунків, зокрема з країнами-кандидатами та країнами Європейського економічного простору. Водночас нова стратегія міжнародної співпраці у зазначеній сфері дасть можливість подальшого розвитку стосунків з третіми країнами (у тому числі з Україною), що допоможе пожвавити діалог та підвищити рівень наукового та технологічного розвитку Європи в цілому.

У зв'язку з цим варто зазначити, що Європейський до­слідницький простір встановив новий політичний зміст щодо розвитку нової стратегії міжнародного наукового та технологічного співробітництва, яке базується на попередніх результатах проектів, запроваджених за участю ЄС.

Основними елементами, навколо яких буде побудовано нову стратегію, є:

- створення умов, за яких Європейський дослідницький простір стане не тільки найбільш привабливим місцем роботи для кращих учених світу, але й буде еталоном проведення та впровадження наукових досліджень світового зразка;

- створення умов для європейських дослідників та промисловців щодо доступу до наукової та технологічної баз і дослідницьких експериментів за межами Європи;

- використання наукових і технологічних досліджень в імплементації зовнішньої політики ЄС та політики розвитку;

- мобілізація наукових і технологічних ресурсів ЄС та третіх країн для своєчасного реагування на такі проблеми світового масштабу, як продовольча безпека, безпека довкілля (парниковий ефект, біорозмаїття, сейсмічні ризики тощо), охорона здоров я та запобігання хворобам, пов'язаним з бідністю.

Значна увага приділяється також мобілізації системи, інструментів та людських ресурсів задля досягнення відкритості Європейського дослідницького простору для вчених світу. Така відкритість для участі третіх країн, у свою чергу, допоможе подальшому розвитку наукової бази Європи та зміцненню її авторитету у світі. Більшість країн-учасників ЄС надає підтримку навчальним програмам і підвищенню мобільності вчених із третіх країн та здійснює спільну співпрацю над проектами.

Загальні щорічні витрати країн-учасників та країн Європейського економічного простору на двостороннє науково-технологічне співробітництво з третіми країнами становлять 750 млрд. євро; із зазначених коштів країни на теренах колишнього Радянського Союзу отримують приблизно 10%, або 75 млн євро. При цьому найбільш активною державою, яка інвестує кошти у розвиток науково-технічного співробітництва з країнами Центральної і Східної Європи та Росії, є Німеччина. Останнім часом почала виявляти активність щодо розвитку такої співпраці з ученими зазначеного регіону і Греція. У документі ЄК окремий розділ відведено пріо­ритетам науково-технічного співробітництва з новими незалежними державами. Зокрема, наголошується на подвійній меті такого співробітництва, передусім стабілізації дослідницького потенціалу зазначених країн та розв'язанні проблем, що становлять спільний інтерес (нерозповсюдження ядерної зброї, підтримання безпеки здоров'я та довкілля з огляду на промислові зміни, включаючи питання енергетики та ядерної безпеки).

У Комюніке ЄК пропонується також зміцнення та погодження політики у сфері досліджень з міжнародними організаціями, зокрема з Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР), Світовою організацією здоров'я, Конференцією об'єднаних націй та ін. У зазначеному напрямі ЄС бачить свою мету у підвищенні власної участі та ролі в запровадженні стратегії сталого розвитку, попередженні глобального потепління, подоланні масштабної загрози розповсюдження інфекційних захворювань і спрямуванні досліджень на розв'язання проблем суспільства в цілому.

Серед кількох конкретних заходів, що пропонуються ЄК з метою досягнення зазначеного, особливу увагу привертає пропозиція щодо фінансування участі дослідників третіх країн у діяльності мережі майстерності (Network of excellence) та інтегрованих дослідницьких проектах, що будуть оголошуватись у рамках тематичних пріоритетів Шостої рамкової програми співтовариства. Окрім зазначеного, планується відкрити національні програми країн-учасників для міжнародного науково-технологічного співробітництва з третіми країнами відповідно до напрямків діяльності Шостої рамкової програми ЄС в галузі досліджень та технологічного розвитку. ЄК вважає, що користь від підвищення привабливості Європейського дослідницького простору та активізації співробітництва з третіми країнами отримають, насамперед, країни-учасники та співтовариство в цілому, що також сприятиме розв'язанню проблеми відтоку вчених з Європи у США. Канаду та Японію.

Поряд із цим талановиті дослідники з третіх країн можуть скористатися знаннями та досвідом, набутими країнами-учасниками, у розвитку науки і технологій у власній країні, що загалом сприятиме розвитку Європейського дослідницького простору в цілому.

Комюніке ЄК містить також рекомендації щодо збільшення бюджету міжнародного співробітництва на засадах, які Комісія запропонувала для Шостої рамкової Програми в галузі дослідництва та технологічного розвитку (на 25 %).

Підсумовуючи, варто зазначити, що прийняття такого документа свідчить про те, що сьогодні ЄК акцентує увагу на необхідності створення на базі досвіду та традицій європейського міжнародного науково-технологічного співробітництва моделі такого співробіт­ництва через запровадження Європейського дослідницького простору з міжнародним виміром. ЄК визнає, що задля досягнення зазначеного необхідно мати чітку та структуровану політику і відповідні інструменти її впровадження, зокрема:

- транснаціональний науково-технологічний діалог, скоординований з країнами-учасниками. та розвиток трансрегіонального наукового партнерства;

- мобільність учених між Європою та третіми країнами;

- науково-технологічне співробітництво, яке сприяє сталому розвитку та соціально-економічному прогресу усіх партнерів такого співробітництва.

Україна та ЄЄ реалізують окремі науково-технологічні програми у сферах спільного інтересу. Співробітництво між Україною та ЄС у галузі науки та технологій розвивається в різних напрямах та умовах і базується на співробітництві та конкуренції. Набуття чинності УПС поєдналося із початком реалізації П'ятої рамкової програми для науково-технологічної діяльності ЄС (1998 - 2002). В її межах в Україну. Росію та інші країни СНД було спрямовано програму ГМСО. Частку для СНД обмежили до 106 млн. євро на період 1999-2002 років: її було використано, в основному, для проектів INTAS (70 млн. євро) та ІNСО - Сореrnicus (36 успішних проектів у відповідь на заший П'ятої рамкової програми). Інші проекти П'ятої рамкової програми також були відкриті для учасників з України, але без фінансування ЄС.

Опираючись на вже набутий досвід, обидві сторони підготували та підписали 4 липня 2002 року Угоду між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво (Угода НТС) у рамках Шостого саміту Україна - ЄС у Копенгагені. Угода набула чинності 11 лютого 2003 р. і встановлює ширші рамки для співробітництва у сфері науки та технологій.

Вона надає українським організаціям можливість участі, на умовах послідовності - проект за проектом, у різних проектах ЄС у сфері науки та технологій найрізноманітніших галузей. Будь-які гранти, фінансові та інші внески ЄС у рамках наукового і техно­логічного співробітництва між Україною та ЄС звільняються Україною від митних платежів, будь-яких податків та зборів, ПДВ, податку на прибуток та інших податків подібної дії. Україна вирішила питання оподаткування грантів та імпортованого обладнання в рамках програми ІNТАS в Україні, особливо, що стосується імпортного мита. Подальший прогрес досягатиметься обома сторонами через пролонгацію Угоди НТС на додатковий п'ятирічний період. Для України на даний момент найвищим пріоритетом у цій сфері є відкриття Інноваційного центру для забезпечення ширшого співробітництва з ЄС у науково-технологічній сфері та сфері передачі технологій.

В Україні успішно функціонує Український науково-технологічний центр (УНТЦ), створений у 1994 р. ЄС продовжив дію угоди про УНТЦ у 1998 році. У 2002 р. Угоду про УНТЦ ратифікував Уряд України після того, як його статут було доповнено статтею про захист прав інтелектуальної власності. Загальний внесок ЄС у цей міжнародний центр дозволяє фінансувати близько 20 проектів, що реалізуються колишніми військовими науковцями, вченими, які володіють знаннями про зброю масового знищення та ракетну техніку. Фонди використовуються також для підтримки намагань науковців спрямувати свою діяльність у мирні науково-дослідні розробки. Обидві сторони визнали важливість дотримання зобов'язань у рамках Угоди про УНТЦ для забезпечення ефек­тивного та безпроблемного функціонування Центру.

Стосовно України, з огляду на розширення ЄС та концепцію «Ширшої Європи», Директор Гендиректорату зовнішніх стосунків Х. Мінгареллі підкреслив, що допомога надаватиметься відповідно до зростаючих можливостей, пов'язаних із майбутнім розширенням ЄС, в тому числі у сфері транскордонного співробітництва. За­значене знайшло підтвердження у зростанні обсягів та розширенні сфер надання технічної допомоги ЄС, визначених у проекті Індикативної програми ТЛСІС на 2004-2006 рр., обговорення та узгодження якої проводилося влітку 2003 року.

Для України, як і для інших країн СНД, у рамках науково-дослідницьких програм ЄК планується впровадження нових механізмів, що передбачає і здійснення спільних дослідницьких проектів з українськими партнерами на паритетних умовах. Політика ЄС у сфері науки і технологій щодо співпраці з третіми країнами, в тому числі й Україною, зазнала значних змін: створено рівноправні умови країнам-учасникам, країнам-кандидатам та третім країнам для участі у програмі, припинено практику застосування окремих умов та оголошення специфічних проектів для третіх країн.

Стосунки між Україною та ЄС у сфері дослідництва про­довжують динамічно поглиблюватися.

Проте, аби цей процес продовжувався і надалі, необхідно кардинально поліпшити фінансування науки шляхом як збільшення бюджетних видатків, так і залучення позабюджетних асигнувань. Першочергової державної підтримки потребує фундаментальна наука, що є основою створення власних високих технологій і важ­ливим чинником оновлення наукового потенціалу. Необхідно зміцнити правові засади діяльності Національної академії наук України, посилити її роль у координації фундаментальних наукових досліджень, виробленні та проведенні державної політики в цій сфері.

На сучасному етапі актуалізується проблема зміцнення матеріально-технічної бази наукових установ, забезпечення їх комп'ютерною технікою, новітнім обладнанням та приладами, створення належно оснащених регіональних та міжгалузевих центрів спільного користування.

Необхідно підвищувати рівень комерціалізації результатів наукових досліджень, зменшувати інноваційні ризики високотехнологічних підприємств та венчурного капіталу за допомогою спеціальних фондів, ввести у практику державне замовлення на впровадження у виробництво пріоритетних інновацій.

Потребує удосконалення та розширення правова база інноваційної діяльності; міжнародної науково-технологічної кооперації; регулювання ринку інновацій; оцінки інтелектуальної власності, експорту й імпорту продукції, виробленої з її застосуванням; податкового, кредитного та страхового сти­мулювання інноваційних підприємств і організацій.

Визначальні складові інноваційного розвитку - інтеграція науки та виробництва, об'єднання промислового, банківського і торговельного капіталу у потужні структури, здатні продукувати високотехнологічні, конкурентоспроможні товари та послуги. Відповідно організаційною основою реалізації інноваційної політики має стати створення фінансово-промислових груп, зокрема транснаціональних, а також горизонтальних та вертикальних холдингових компаній, науково-технічних центрів, технополісів, технопарків. У перспективі вони стануть стрижнем науково-технологічного та інноваційного процесу. Окремі з таких структур можуть формуватися і розвиватися через механізми вільних економічних зон.

Необхідно вжити усіх необхідних заходів для збереження кадрового потенціалу науково-технічної сфери, заохочення молоді до участі в науковій та науково-технологічній діяльності, зокрема шляхом поповнення наукових організацій фахівцями, підготовленими за державним замовленням. Потрібно запровадити спеціальні гранти для молодих учених, створити спеціалізовані ради для захисту кандидатських і докторських дисертацій з новітніх спеціальностей, ширше практикувати підготовку кадрів вищої кваліфікації в зарубіжних навчальних закладах.
1.4. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку
Оскільки процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, базове значення у них повинна відігравати освіта. Сфера освіти та навчання УПС ще донедавна на рівні Україна - ЄС не розвивалася, а залишалася в полі зору місцевих, регіональних та національних ініціатив. У листопаді 2002 р. Україна подала пропозиції ЄС щодо подальшого розвитку співробітництва у цьому напрямі для розгляду в рамках відповідного підкомітету.

Україна та Євросоюз співпрацюють з метою підвищення рівня загальної освіти та професійної кваліфікації в Україні як у гро­мадському, так і в приватному секторах, що передбачає:

- удосконалення системи вищої освіти та системи підготовки в Україні згідно з сучасними вимогами, включаючи систему сертифікації вищих навчальних закладів і дипломів про вищу освіту;

- професійну підготовку керівників підприємств державного і приватного секторів та цивільних службовців у пріо­ритетних галузях, що мають бути визначені;

- співробітництво між навчальними закладами, фірмами;

- мобільність для вчителів, випускників, адміністраторів, молодих учених і дослідників та молоді;

- сприяння навчанню в галузі європейських досліджень у відповідних закладах;

- навчання мовам країн ЄС;

- підготовку на курсах удосконалення майстерності перекладачів для роботи на конференціях;

- підготовку журналістів та викладачів.

Співробітництво в галузі освіти, науки і техніки згідно з УПС включає обмін науковою і технічною інформацією; спільну діяльність у галузі ДТР; діяльність у контексті професійної підготовки та програм мобільності для науковців, дослідників та технічного персоналу, які беруть участь у ДТР з обох сторін.

Таке співробітництво сьогодні набирає форму діяльності, що включає в себе галузь освіти і або професійної підготовки. Сторони, на основі взаємної домовленості, можуть здійснювати науково-технічне співробітництво і в інших формах. При здійсненні такого співробітництва особлива увага звертається на працевлаштування науковців, інженерів, дослідників та технічного персоналу, зайнятих або тих, що були зайняті, дослідженнями в галузі виробництва зброї масового знищення.

Програма ЄС ТЕМПУС та проекти в рамках програми ТАСІС є основними елементами співробітництва у сфері освіти та навчання. Україну залучено до програми ТЕМПУС з 1993 р. Основними пріоритетами до 1999 р. (ТЕМПУС II) були підвищення рівня менеджменту в університетах, реструктуризація та розроблення навчальних програм, підвищення кваліфікації вчителів. її метою є удосконалення системи вищої освіти, включаючи систему сертифікації; співпраця між навчальними закладами, між навчальними закладами та фірмами: викладання «європейських дисциплін» для викладачів.

З 1998 р. в рамках програми ТЕМПУС витрачено 22,5 млн. євро та реалізовано 43 проекти співробітництва (ТЕМРІІ5 II та III). Основним пріоритетом залишається співпраця у сфері вищої освіти, яка з 2000 р. включає т. зв. «проекти інституціональної побудови», метою яких є розширення кола учасників поза рамками традиційної академічної спільноти та забезпечення навчання державних службовців, професійних асоціацій та соціальних партнерів. Програма ТЕМПУС зробила значний внесок для стимулювання академічного обміну, зокрема, сучасні навчальні методології і навчальні програми в Україні ліцензуються та виконуються.

Основними документами ЄС, на підставі яких Україні надається технічна допомога, є «Стратегія на період 2002-2006 рр.» та Національна індикативна програма на 2002 - 2003 рр. для України, схвалені на засіданні Комітету ТАСІС у листопаді 2001 р. у вигляді Національної програми дій. Цю програму розроблено відповідно до положень вищезазначених стратегічних документів.

Нею підтримуватимуться проекти у трьох основних напрямках: підтримка інституційної, правової та адміністративної реформи; підтримка розвитку приватного сектору; подолання соціальних наслідків перехідного періоду.

Протягом 1992-2001 рр. у вигляді надання технічної допомоги Україна отримала 1 млрд. євро, в т. ч. понад 450 млн. євро в рамках національних програм ТАСІС, а решту — в рамках програм регіонального, прикордонного співробітництва, програми ядерної безпеки.

Осередком освітніх та наукових процесів у контексті євроінтеграції є Науково-технологічний центр в Україні — міжурядова неприбуткова організація, діяльність якої спрямована на запобігання розпов­сюдженню зброї масового знищення. Центр координує зусилля багатьох країн, міжнародних організацій та приватного сектору задля надання можливостей ученим з України, Азербайджану, Грузії та Узбекистану спрямувати свої таланти та здібності на мирні наукові розробки.

Центр зініціював перший візит Міністра освіти й науки до інституцій ЄК у Брюсселі для участі в роботі семінару «Український Науково-Технологічний Центр як інструмент розвитку партнерства між Україною та ЄС у сфері досліджень». Під час проведення зустрічей з питань співробітництва у сфері досліджень обговорювалися такі питання:

- імплементація відновленої Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво;

- створення Спільного (Україна - ЄС) Комітету зі спів­робітництву у сфері науки і технологій;

- запровадження плану дій щодо розширеного спів­робітництва між: Україною та ЄК у сфері науки і технологій та створення спільної робочої групи на рівні експертів;

- створення Українського інформаційного центру з розповсюдження інформації про конкурси та умови участі у Шостій рамковій програмі ЄС з питань досліджень та технологічного розвитку - участь V проекті створення інформаційної мережі ІНТАС.

На зустрічі Міністра освіти і науки України В. Кременя з Комісаром з питань освіти і культури ЄК В. Редінг обговорено широке коло питань співпраці у сфері освіти. Серед них: імплементація в Україні Програми ЄС ТЕМПУС, співпраця в рамках Болонського процесу, метою якого є створення спільного європейського простору вищої освіти. Комісар В. Редінг проінформувала українську делегацію про нову програму ЄС «Світ Еразма» для аспірантів та вчених з третіх країн, які вирішили продовжити своє навчання в європейських університетах.

26 червня 2003 р. Європейською Комісією були затверджені проекти, які отримали гранти за програмою ТЕМПУС. Серед пріоритетних напрямків, що реалізуються в рамках проектів, - впровадження сучасних навчальних технологій, створення та застосування новітніх методів управління навчальним процесом, відновлення тісної співпраці між університетами та промисловістю, що передбачає пожвавлення інноваційної діяльності.

Українські вищі навчальні заклади братимуть участь у реалізації 12 (як головні партнери) та 2 (як учасники консорціуму партнерів) проектів:

1.Створення мережі «об'єднаних пунктів» з метою поширення практики використання інформаційних технологій в управлінні діяльністю університетів. Започаткування діяльності Лабораторії іспитів програмного забезпечення для підтримки діяльності мережі «об'єднаних пунктів» (Херсонський державний педагогічний університет, Харківський національний університет, Запорізький державний університет).

2. Централізована електронна бібліотека для користування електронною літературою при відкритому та дистанційному навчанні. Мультимедійна комунікаційна мережа, що поєднує університети, промисловість та сферу управління. Поліпшення комунікаційного зв'язку між Україною та країнами ЄС (Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Національний університет «Острозька Академія»).

3. Вища освіта та ринок праці в галузі охорони довкілля (Харківська державна академія муніципального господарства).

4. Ефективне виробництво зернових культур у фермерських господарствах (Білоцерківський державний аграрний університет).

5. Застосування інформаційних технологій у діяльності університетських бібліотек (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»).

6. Створення франкофонійного напрямку в архітектурі (Придніпровська Академія цивільного будівництва та архітектури, м. Дніпропетровськ).

7. Сприяння розвитку ефективного підприємництва в Україні (Харківська державна академія муніципального господарства).

8. Освіта і підготовка фахівців у галузі європейських наук (Донецький національний технічний університет, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, м. Луганськ, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»).

9. Журналістика та навчання в галузі ЗМІ - шляхи до демократії (Запорізький державний університет).

10. Електронне навчання. Віртуальна юридична бібліотека та юридичний консультаційний центр (Національна юридична академія України, м. Харків).

11. Нові навчальні програми в галузі міжнародного економічного права в Київському національному економічному університеті (Київський національний економічний університ).

12. Підготовка фахівців у галузі бізнесу, управління та інформаційних технологій (Житомирський державний технологічний університет, Донецька державна академія управління, Європейський університет, м. Київ, Запорізький державний університет).

13.Розвиток мережі навчальних закладів для професійної перепідготовки в галузі управління прикордонними водними ресурсами (Український національний університет водних ресурсів і природокористування, м. Рівне).

14. Стратегічне планування менеджменту (Одеський державний економічний університет).

За результатами виконання проекту ТЕМПУС «Європейські економічні студії і відносини у сфері бізнесу» створено Центр європейських і міжнародних студій, уперше в Україні розпочато підготовку магістрів з європейських студій за спеціальностями «Державна служба» (спеціалізація «світова та європейська інтеграція»), «Міжнародна економіка» (спеціалізація «європейська економіка»), «Фінанси» (спеціалізація «європейські фінанси»).

Пріоритетом у міжнародній діяльності стала співпраця Міністерства освіти і науки України з Європейським Союзом. Перший заступник Міністра освіти і науки Віталій Журавський зазначає, що минулого року Європейська Комісія прийняла нові рамки своїх взаємовідносин з Україною через тісну економічну інтеграцію, сталий розвиток та забезпечення політичної підтримки і допомоги. Статус «сусідства» відкриває для України, зокрема, нові можливості для інтеграції у європейський освітній та науковий простір, доступу до інструментів і програм Європейського Союзу, в тому числі - освітніх.

За підтримки Європейського Фонду Освіти в країні продовжується реалізація проекту «Реформування професійно-технічної освіти в Україні» в галузі сільського господарства, транспорту і туризму за участю Міністерства освіти і науки України, навчальних закладів Франції, Італії, Австрії, Угорщини, Польщі та Міжнародної Організації Праці. До його реалізації залучено професійно-технічні навчальні заклади м. Києва. Вінницького, Львівського, Закарпатського регіонів та м. Одеси.

Заходи, заплановані щодо здійснення одного з напрямків проекту - «Туризм», - сприятимуть удосконаленню підготовки спеціалістів на основі нових технологій у сфері обслуговування туристів з урахуванням збільшення кількості осіб, які відвідуватимугь регіони України.

Іншим напрямом реалізації проекту «Реформа професійно-технічної освіти Україні» є сільське господарство, головне завдання якого - підготовка робітників, здатних працювати в умовах ринкової економіки. Вищезазначений проект продовжено на два роки з метою завершення впровадження нових експериментальних програм з підготовки фахівців аграрного профілю, здатних організувати і вести фермерське господарство в сучасних умовах.

Міністерство має наміри розглянути можливість участі України у таких спільних програмах та проектах Європейського Союзу, як «СОКРАТЕС» - європейська програма освіти, спрямована на розвиток європейського виміру та підвищення якості освіти шляхом заохочення співробітництва між країнами-учасницями; «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ» - програма у сфері професійної освіти та підвищення кваліфікації, спрямована на розвиток кар'єри і надання можливостей для стажування в європейських компаніях. Програма «Молодь» - мобільність та неформальна освіта, орієнтована на молодь віком від 15 до 25 років, відкриває можливості для молодих людей брати участь у групових та індивідуальних навчальних програмах і добровільних роботах. Програма «MEDIA PLUS» передбачає співробітництво в галузі засобів масової інформації, яке здійснюється на основі Угоди з ЄС.

Розроблено «Державну програму підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 - 2007 роки». В межах її виконання Міністерство освіти і науки прагне досягти відповідності між змістом навчання і знаннями, уміннями та навичками, необхідними для певної професійної діяльності, і наближення їх до європейських стандартів. Впровадження результатів виконання Державної програми сприятиме створенню умов для входження України в європейський економічний, політичний, науковий та освітній простір і наближенню до реалізації стратегічної мети держави - інтеграції в Європейський Союз та НАТО.

Міністерство освіти і науки України бере також активну участь У виконанні «Державної програми інформування громадськості України щодо питань європейської інтеграції на 2004-2007 роки». У навчальних закладах України проводяться уроки, лекції, круглі столи, засідання клубів, присвячені Дню Європи та висвітленню сутності і ролі Європейського Союзу у сучасному світі. Школярі та студенти під час вивчення історії розглядають спеціальні теми: «Сучасні європейські спеціалізовані організації та Україна», «Етапи євроінтеграції», «Європейський Союз та вектори зовнішньої політики України», «Україна і питання європейської та міжнародної безпеки», а студенти та аспіранти розробляють такі теми курсових і дипломних робіт, як «Історія Європарламенту», «Україна і НАТО: шляхи до співробітництва» тощо. Теоретичні і практичні проблеми євроінтеграції, діяльність урядів і політиків Європи розглядаються і у спецкурсах «Міжнародні відносини в епоху глобалізації», «Політичні системи зарубіжних країн», «Політичні портрети лідерів країн Західної, Центральної і Південно-Східної Європи» та ін.

Значна увага приділяється проведенню громадських читань з проблем європейської інтеграції, оскільки ми вважаємо активну участь громадян України у цих процесах головною передумовою прискорення євроінтеграційних процесів.

Розвиток транскордонного співробітництва та розширення міждержавних стосунків з країнами-учасниками ЄС та країнами-кандидатами на вступ до ЄС сприятиме підвищенню ефективної реалізації нами практичних завдань щодо впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенню власних освітніх здобутків у Європейському Союзі та країнах-кандидатах на вступ до ЄС, а також зростанню в Україні євро­пейської культурної ідентичності та інтеграції до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього і науково-технічного середовища.

Водночас, планом заходів спільної програми співробітництва між Європейською комісією та Радою Європи щодо зміцнення демократичної стабільності в Україні передбачено проведення експертизи українського чинного законодавства в галузі освіти на відповідність європейським нормам і стандартам, проведення семінарів, круглих столів з громадянської освіти, вивчення історії та освіти національних меншин.

У доповіді міністра на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки (27 лютого 2004 р., м. Одеса) «Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство» зазначалося, що в усіх сферах життєдіяльності людини і суспільства все вагомішими стають загальноцивілізаційні тенденції розвитку, властиві для XXI століття. Передусім - це тенденція зближення націй, народів, держав через створення спільного економічного, інформаційного, а зважаючи на вимоги Болонського процесу, й освітнього простору Європи. Друга тенденція - це перехід людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій і формування суспільства знань. Ці та інші тенденції висувають в якості основних пріоритетів освіту і науку, як сфери, що забезпечують розвиток людини і суспільства. У зв'язку з цим 2004/05 навчальний рік оголошено роком посиленої уваги до новітніх технологій навчання. Поштовхом для нових кардинальних змін має послужити проведення педагогічного експерименту з кре­дитно-модульного навчання, яким нині охоплено майже п'яту частину вищих навчальних закладів III IV рівнів акредитації.

Як визначальний аргумент наведено той факт, що кредитно-модульна система підготовки фахівців - це не тільки один із шляхів оптимізації навчального процесу, це - визнаний у Болоньї європейський стандарт та інструмент реалізації завдань мобільності студента і викладача, а, отже, - і важливий чинник входження національної системи освіти до спільного європейського простору. Кредитно-модульна система підготовки фахівців відкриває нові можливості для розвитку системи вищої освіти, тому розглядається питання про беззаперечне її запровадження (такої системи) у структуру навчального процесу; до цього закликають і країни-учасниці Болонського процесу.

Ще у 2003 р. було розпочато активні переговори з міністрами освіти країн-учасниць Болонського процесу. Протягом 2003-2004 рр. проведено численні зустрічі з чільними керівниками Ради Європи, Євросоюзу та ЮНЕСКО, тому освітянський загал України повинен докласти максимум зусиль, аби на наступній Конференції Міністрів у травні 2005 року в м. Берген (Норвегія) Україна стала повно­правною учасницею Болонського процесу.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

Схожі:

ЗАТВЕРДЖЕНО
На рубежі тисячоліть в Україні створюється нова система вищої освіти, орієнтована на входження у світовий освітній простір. Цей процес...
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ...
У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах...
Використання ІКТ у роботі класних керівників. Безпека дітей в Інтернеті
Невід'ємною і важливою частиною цих процесів є комп'ютеризація освіти. Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої...
Розробка та застосування інформаційних, телекомунікаційних, інноваційних...
Підтема: «Інформаційне забезпечення спілкування в системі викладач-комп’ютер-студент у фаховій підготовці вчителя»
Розробка та застосування інформаційних, телекомунікаційних, інноваційних...
...
«Розробка та застосування інформаційних, телекомуніка- ційних, інноваційних...
Підтема: «Інформаційно-програмне забезпечення структурного підрозділу Вінницького державного педагогічного університету імені Ми-...
У вересні кожного року країни, що приєдналися до Європейської культурної...
Дні Європейської Спадщини. Це спільна акція Ради Європи та Європейської комісії, покликана привернути увагу до культурної спадщини...
Семінар: Міжнародне співробітництво в галузі трансферу технологій Дата проведення
Міжнародне науково-дослідницьке співробітництво: тенденція в науково-дослідницькому співробітництві. Максиміліан Фьодінберг, головний...
Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні
З метою дальшого розвитку освіти в Україні, її інтеграції в європейський освітній простір, а також створення умов для забезпечення...
БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
Освітній сектор, включаючи вищу освіту, вважається сферою діяльності стратегічного значення і пріоритетного розвитку суспільства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка