|
|
Скачати 5.17 Mb.
|
|
Стаття 4. 7 Без збитку для положень статей 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 і 4.5 прийом до визначеного вищого навчального закладу може бути поставлений у залежність від доведення заявником знань в достатньому обсязі мови або мов, якими ведеться навчання у відповідному навчальному закладі, або інших мов, що спеціально оговорюється. Стаття 4. 8 У Сторонах, де доступ до вищої освіти може бути отриманий на основі нетрадиційних кваліфікацій, аналогічні кваліфікації, отримані в інших Сторонах, оцінюються таким же чином як нетрадиційні кваліфікації, отримані в стороні, яка запитує визнання. Стаття 4. 9 З метою забезпечення доступу до програм вищої освіти: кожна Сторона може здійснювати визнання кваліфікацій, наданих іноземними навчальними закладами, що здійснюють свою діяльність на її території, обумовлену конкретними вимогами національного законодавства або спеціальними угодами, укладеними зі Стороною, до якої належать подібні навчальні заклади. Розділ 5. Визнання періодів навчання Стаття 5. 1 Кожна Сторона визнає періоди навчання, пройдені в рамках програми вищої освіти в іншій Стороні. Це визнання стосується таких періодів навчання з метою завершення програми вищої освіти в Стороні, яка запитує визнання, крім тих випадків, коли можуть бути обґрунтовано представлені істотні розходження між завершеними періодами навчання в іншій Стороні і частиною програми вищої освіти, приблизно замінної ними в тій Стороні, яка запитує визнання. Стаття 5. 2 Будь-якій стороні досить надати особі, що завершила період навчання в межах програми вищої освіти в одній з інших Сторін, можливість одержати оцінку цього періоду навчання на запит відповідної особи; положення статті 5.1 у такому випадку застосовуються з відповідними змінами. Стаття 5. 3 Кожна Сторона, зокрема, сприяє визнанню періодів навчання у випадках, коли: а) мала місце раніше укладена угода з одного боку, між вищим навчальним закладом або повноважним органом, що відповідає за відповідний період навчання, а з іншого боку, вищим навчальним закладом або повноважним органом з питань визнання, що відповідає за визнання, яке запитується; б) вищий навчальний заклад, у якому був завершений період навчання, видає посвідчення або виписку із заліково-екзаменаційної відомості, що засвідчує, що студент успішно виконав установлені вимоги стосовно цього періоду навчання. Розділ 6. Визнання кваліфікацій вищої освіти Стаття 6. 1 Через те, що рішення про визнання ґрунтується на знаннях і навичках, засвідчуваних кваліфікацією вищої освіти, кожна Сторона визнає кваліфікації вищої освіти, видані в іншій Стороні, крім тих випадків, коли можуть бути обґрунтовано представлені істотні розходження між кваліфікацією, а також пов’язані з цим причини. Стаття 6. 2 Будь-якій Стороні досить надати власникові кваліфікації, виданої в одній із Сторін, можливість одержати оцінку цієї кваліфікації на запит її власника; положення статті 4.1 застосовуються в такому разі з відповідними змінами. Стаття 6. 3 Визнання Стороною кваліфікації вищої освіти, виданої в одній із Сторін, може мати такі наслідки: а) доступ до подальшого навчання в системі вищої освіти, включаючи відповідні іспити, і / або до підготовки за програмами, що ведуть до одержання наукового ступеня, за умов, аналогічних тим, що застосовуються до власників кваліфікації Сторони, у якій запитується визнання; б) використання наукового ступеня відповідно до законів і правил Сторони або під її юрисдикцією, у якій запитується визнання. Крім того, визнання може полегшити доступ на ринок праці згідно із законами і правилами Сторони або під її юрисдикцією. Стаття 6. 4 Оцінка кваліфікації вищої освіти у будь-якій із Сторін, виданої іншою Стороною, може мати такі форми: а) рекомендації стосовно загальної зайнятості; б) рекомендації будь-якому навчальному закладові з метою включення її до програми; в) рекомендації будь-якому іншому компетентному органові, який займається питаннями визнання. Стаття 6. 5 Кожна Сторона може здійснювати визнання кваліфікацій, вищої освіти, виданих іноземними навчальними закладами, що здійснюють свою діяльність на її території, за умови дотримання конкретних вимог національного законодавства чи спеціальних угод, укладеними з Стороною, якій належать подібні навчальні заклади. Розділ7. Визнання кваліфікацій, власниками яких є біженці, переміщені особи і особи, що знаходяться у положенні біженців Стаття 7 Кожна Сторона в межах своєї системи освіти та відповідно до своїх конституційних, правових і регламентуючих положень приймає всі можливі і розумні заходи для розробки процедур, спрямованих на забезпечення справедливої і швидкої оцінки того, чи відповідають біженці, переміщені особи й особи, що знаходяться в положенні біженців, відповідним вимогам для доступу до вищої освіти, продовженню навчання за програмами вищої освіти або зайнятості, причому навіть у тих випадках, коли кваліфікації, отримані в одній із Сторін, не можуть бути підтверджені документально. Розділ 8. Інформація про оцінку вищих навчальних закладів і програм Стаття 8. 1 Кожна Сторона надає адекватну інформацію щодо будь-якого навчального закладу, що складає її систему вищої освіти, і щодо будь-якої програми цих закладів, з метою надання повноважним органам інших Сторін можливості упевнитися, чи дає якість кваліфікацій, визнаних цими закладами, підстави для визнання в країні, де запитується визнання. Надається така інформація: а) у випадку створення Сторонами системи офіційної оцінки вищих навчальних закладів і програм: інформація відносно методів і результатів цієї оцінки, а також конкретних стандартів якості для кожного типу навчального закладу, що видає кваліфікації вищої освіти, і для програм, що ведуть до здобуття таких кваліфікацій; б) у випадку, якщо Сторони не створили систему офіційної оцінки вищих навчальних закладів і програм: інформація щодо визнання різних кваліфікацій, отриманих у тому чи іншому вищому навчальному закладі або в рамках будь-якої програми вищої освіти, що складають їхню систему вищої освіти. Стаття 8.2 Кожна Сторона вживає адекватних заходів по складанню, відновленню і публікації: а) огляду різних типів вищих навчальних закладів, що входять до складу її системи вищої освіти, з характеристиками, властивими кожному типові такого закладу; б) переліку визнаних вищих навчальних закладів (державних і приватних), що складають її систему освіти, із зазначеним їхніх повноважень щодо видачі різних видів кваліфікацій і вимог, які пред'являються до одержання доступу до кожного типу навчального закладу і програми; в) опису програм вищої освіти; г) переліку навчальних закладів, розташованих за межами її територій, які кожна Сторона вважає складовими своєї системи освіти. Розділ 9. Інформація з питань визнання Стаття 9. 1 З метою сприяння визнанню кваліфікацій вищої освіти Сторони зобов'язуються створити відкриті системи, які дають повний опис здобутих кваліфікацій. Стаття 9.2
а) полегшує доступ до достовірної і точної інформації що до системи вищої освіти і кваліфікацій вищої освіти тієї країни, у якій він розташований; б) полегшує доступ до інформації стосовно систем вищої освіти і кваліфікацій вищої освіти інших Сторін; в) забезпечує консультації та інформацію з питань визнання й оцінки кваліфікацій відповідно до національних законів та інструкцій. 3. Кожен національний інформаційний центр має необхідні ресурси, які дають йому можливість виконувати його функції. Стаття 9.З Сторони сприяють, через національні інформаційні центри або іншими способами, використанню вищими навчальними закладами Сторін додатка до диплома ЮНЕСКО / Ради Європи або будь-якого іншого порівнянного документа. Розділ 10. Механізми здійснення Стаття 10.1 Спостерігають за реалізацією, сприяють і полегшують здійснення Конвенції такі органи: а) Комітет Конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні; б) Європейська мережа національних інформаційних центрів з питань академічного визнання і мобільності (Мережа ЕNIС), створена на основі Рішень, прийнятих 9 червня 1994 р. Комітетом міністрів Ради Європи і 18 червня 1994 р. Регіональним комітетом ЮНЕСКО для Європи. Стаття 10.2
3. Держави, згадані в статті 11.1.1, і Найсвятіший Престол, якщо вони не є Сторонами цієї Конвенції, Європейське співтовариство, а також голова Мережі ЕNIС, можуть брати участь у засіданнях Комітету як спостерігачі. Представники Урядових і неурядових організацій, що спеціалізуються в галузі визнання в цьому регіоні, також можуть бути запрошені на засідання Комітету як спостерігачі.
8. Більшість Сторін Конвенції складає кворум. 9. Комітет приймає свої Правила роботи. Він проводить свої чергові засідання не рідше одного разу в три роки. Комітет збирається перший раз, коли дійсна Конвенція набере сили. 10. Секретарське забезпечення Комітету покладається спільно на Генерального секретаря Ради Європи і Генерального директора ЮНЕСКО. Стаття 10. 3 1. Кожна із Сторін призначає в якості учасника Європейської мережі національних інформаційних центрів, що займаються питаннями академічної мобільності і визнання (Мережа ЕNIС), національний інформаційний центр, створений або діючий відповідно до статті 9.2. У випадках, коли в одній зі Сторін відповідно до статті 9.2 створені або діють декілька національних інформаційних центрів, усі вони є учасниками Мережі, однак відповідні національні інформаційні центри мають тільки один голос. 2. Мережа ЕNІС у складі, обмеженому національним інформаційним центром Сторін цієї Конвенції, спостерігає за практичним здійсненням і сприяє застосуванню Конвенції за допомогою повноважних національних органів. Пленарне засідання учасників Мережі проводиться не рідше одного разу на рік. Вона обирає свого голову і президію відповідно до своїх повноважень. 3. Секретарське забезпечення Мережі ЕNIС покладається спільно на Генерального секретаря Ради Європи і Генерального директора ЮНЕСКО. 4. Сторони співробітничають через Мережу ЕNIС з національними інформаційними центрами інших Сторін, зокрема допомагаючи їм збирати всю корисну для національних інформаційних центрів інформацію в межах їхніх заходів, що стосуються академічного визнання і мобільності. Розділ 11. Заключні положення Стаття 11. 1 1. Ця Конвенція відкрита для підписання а) державами-учасниками Ради Європи; б) державами-учасниками ЮНЕСКО регіону Європи; в) будь-якою іншою, державою або Стороною, що підписала Європейську конвенцію з питань культури Ради Європи і / або Конвенції ЮНЕСКО про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і наукові ступені у державах регіону, які були запрошені на Дипломатичну конференцію з метою прийняття цієї Конвенції. 2. Ці держави і Європейське співтовариство можуть висло вити свою згоду бути зв'язаними: а) документами, що після підписання не потребують подальшої ратифікації чи затвердження. б) документами, що після підписання потребують подальшої ратифікації затвердження. в) поєднанням своїх дій. 3. Підписання здійснюється в одного з депозитаріїв. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, схвалення чи приєднання віддаються на збереження одному з депозитаріїв. Стаття 11.2 Ця Конвенція набирає сили в перший день місяця після закінчення періоду в один місяць від дня заяви п'ятьма державами, серед яких принаймні три держави-учасниці Ради Європи і / або держави-учасниці ЮНЕСКО Європейського регіону, про свою згоду бути зв'язаними положеннями Конвенції. Вона набирає сили для кожної іншої держави в перший день місяця після закінчення періоду в один місяць від дня висловлення ним своєї згоди бути зв'язаним положеннями Конвенції. Стаття 11. 3 1. Після набрання чинності цієї Конвенції будь-яка держава, крім тих, котрі належать до категорій, перерахованих у статті 11.1, може звернутися з проханням про приєднання до цієї Конвенції. Такі прохання направляються одному з депозитаріїв, який передає його Договірним державам принаймні за три місяці до засідання Комітету Конвенції про визнання кваліфікацій стосовно вищої освіти в Європейському регіоні. Депозитарії також інформують про це Комітет міністрів Ради Європи і Виконавчу раду ЮНЕСКО.
Стаття 11.4 1. Сторони цієї Конвенції, що тим часом є Сторонами однієї або декількох перерахованих нижче конвенцій: Європейської конвенції про еквівалентність дипломів, що дають змогу до доступу в університети (1953 р., ЕТS 15) і Протоколу до неї (1964 р., ЕТS 49); Європейської конвенції про еквівалентність періодів університетської освіти (1956 р., ЕТS 21); Європейської конвенції про академічне визнання університетських кваліфікацій (1959 р., ЕТS 32); Міжнародної конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і вчених ступенів в арабських та європейських державах басейну Середземного моря (1976 р.); Конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і наукових ступенів у державах регіону Європи (1979 р.); Європейської конвенції про загальну еквівалентність періодів університетської освіти (1990 р., ЕТS 138), а) відповідають у своїх взаємних відносинах положенням цієї Конвенції; б) продовжують відповідати названим вище конвенціям, сторонами яких вони є, у своїх відносинах з іншими державами, які є сторонами цих конвенцій, але не цієї Конвенції. 2. Сторони цієї Конвенції беруть на себе зобов'язання утримуватися від того, щоб ставати Сторонами будь-яких конвенцій, перерахованих у пункті 1, Сторонами яких вони ще не є, за винятком Міжнародної конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіти і наукових ступенів у арабських і європейських державах басейну Середземного моря. |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО На рубежі тисячоліть в Україні створюється нова система вищої освіти, орієнтована на входження у світовий освітній простір. Цей процес... |
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ... У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах... |
|
Використання ІКТ у роботі класних керівників. Безпека дітей в Інтернеті Невід'ємною і важливою частиною цих процесів є комп'ютеризація освіти. Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої... |
Розробка та застосування інформаційних, телекомунікаційних, інноваційних... Підтема: «Інформаційне забезпечення спілкування в системі викладач-комп’ютер-студент у фаховій підготовці вчителя» |
|
Розробка та застосування інформаційних, телекомунікаційних, інноваційних... ... |
«Розробка та застосування інформаційних, телекомуніка- ційних, інноваційних... Підтема: «Інформаційно-програмне забезпечення структурного підрозділу Вінницького державного педагогічного університету імені Ми-... |
|
У вересні кожного року країни, що приєдналися до Європейської культурної... Дні Європейської Спадщини. Це спільна акція Ради Європи та Європейської комісії, покликана привернути увагу до культурної спадщини... |
Семінар: Міжнародне співробітництво в галузі трансферу технологій Дата проведення Міжнародне науково-дослідницьке співробітництво: тенденція в науково-дослідницькому співробітництві. Максиміліан Фьодінберг, головний... |
|
Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні З метою дальшого розвитку освіти в Україні, її інтеграції в європейський освітній простір, а також створення умов для забезпечення... |
БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ Освітній сектор, включаючи вищу освіту, вважається сферою діяльності стратегічного значення і пріоритетного розвитку суспільства... |